Психолого-педагогічні умови врахування особливостей професійної ідентичності студентів, що набувають другу вищу освіту

Ми виходили з того, що зазначені очікування, безперечно, мають відобразитись на професійній ідентичності студентів. Для оцінки професійної ідентичності ми обрали наступні методики: діагностика статусу професійної ідентичності за Л.Б.Шнейдер, особистісний диференціал за методикою, що створена в інституті імені Бехтерєва, авторську методику визначення метаідентифікаційних критеріїв професійної самоідентичнос- ті. Методики ми проводили для трьох з попередніх чотирьох груп, що диференціювались за «очікуваним статусом психологічної освіти», де груповий розподіл мав, на наш погляд, дати відмінності у професійній ідентичності. Четверта група була виключена, оскільки стала найбільшим джерелом «міграції» за час від абітурієнта до випускника.

Особливість постановки діагностичного завдання була в тому, що необхідно було дати відповіді з 2-х позицій - з позиції статусу попередньої освіти (фаху) та з позиції другої очікуваної освіти (фаху).

Наведені результати були отримані на самому початку навчання на першому курсі. професійний студент психологічний

Як показало дослідження статусів професійної ідентичності, мають місце відмінності в дольовому розподілі статусів професійної ідентичності з позицій попереднього фаху («до») та нового фаху («після»), очікуваного після набуття другої вищої освіти. Таку зміну в уявленнях про власні статуси професійної ідентичності ми назвали суб'єктивною динамікою.

Таблиця 2 Суб'єктивна динаміка статусів професійної ідентичності в досліджуваних групах з різним типом професійно-освітніх очікувань (дольовий розподіл)

Таблиця 5 Співвідношення доступності реалізації складових професійної ідентичності (%)

Відповідно до визначених груп досліджуваних з різними очікування статусу майбутньої психологічної освіти, ми дослідили суб'єктивну оцінку «доступності» реалізації зазначених центрацій в межах попередньої та очікуваної професійної ідентичності. Оцінка визначених компонентів відбувалась за принципом, що визначає співвідношення «цінності- доступності» в методиці О. Б. Фанталової. Доля «доступності» реалізації зазначених критеріїв в межах конкретних професійних виборів виявилась відмінною у студентів з різними професійно-освітніми очікуваннями. Студенти, що очікують роботу за новим фахом мають великі сподівання майже за всіма ідентифікаційно-професійними критеріями, найважливіші з яких - «винагорода» та процес «виробництва». Студенти, що очікують поєднання двох фахів, передусім, очікують підвищення «результативності» праці та «винагороди» за неї. У студентів, що зважають на «утилітарні застовування нових знань», немає нових професійних очікувань (міра суб'єктивного задоволення попередньою професією велика).

Професійна ідентичність студентів в освітньому процесі потребує певного вдосконалення шляхом створення відповідних психолого- педагогічних умов. Розробка психоло-педагогічних умов щодо врахування в навчальному процесі професійної ідентичності фахівців, визначалась, з одного боку, спрямованістю на формування «нормативної» професійної ідентичності, з ішого - можливістю використання продуктивного впливу професійної ідентичності студентів на оволодіння професіїєю.

Для визначення шляхів формування «нормативної» професійної ідентичності ми провели дослідження суб'єктивних джерел впливу на студентів. Для цього ми провели відкрите опитування з метою висвітлення питання про те, що є для них джерелом становлення їхньої професійної ідентичності? В результаті контент-аналізу змісту відповідей нам вдалось виділити декілька груп суб'єктивних «джерел» становлення професійної ідентичності:

1) Наявність власного «клієнтського» досвіду;

2) Вплив референтних осіб та джерел інформації;

3) Досвід спілкування (взаємодії) із фахово-експертним середовищем;

4) Вплив спілкування із педагогом що ідентифікується як експерт та професіонал;

5) Опанування знаннями та компетентностями як моделями діяльності;

6) Обмін досвідом с тими, хто опановує те ж саме;

7) Власний професійний практичний досвід;

8) Обмін досвідом з тими, хто має схожий за часом професійний досвід.

Отже, можна диференціювати 3 найважливіші «канали» формування професійної ідентичності фахівця: канал теоретичного опанування (когні- тивне научіння); канал комунікаційний (вікарне научіння); канал практичний (практичне научіння).

Традиційно в навчальному процесі звертають увагу на теоретичне та практичне опанування як чинники формування професійної ідентичності. Комунікативний канал формування як специфічний чинник становлення ідентичності майже не використовується.

На наш погляд можна посилити увагу на взаємодії (комунікації) в різних системах стосунків, як чиннику формування професійної ідентичності:

1) взаємодія (спілкування) з викладачем, який має посісти позицію фахівця-експерта та фахівця-практика, що може надати фахових оцінок та продемонструвати ефективну професійну діяльність.

2) взаємодія із студентами, що діляться досвідом опанування та здійснення професійних завдань

3) взаємодія з експертно-фаховим товариством, де можна спостерігати за роботою фахівців, брати участь в обговоренні фахових питань, і отримати поради досвідчених фахівців.

Отже, викладачеві необхідно усвідомити, що він є одним з джерел формування ідентичності в комунікації із студентами через демонстрацію власних професійних вмінь для забезпечення можливості опановувати практичними прийомами при їх безпосередньому спостереженні.

Потрібно влаштовувати професійно орієнтовані колективні рефлексії студентів для аналізу власного досвіду у порівнянні з досвідом інших. Необхідно встановити контакти із фаховим співтовариством, слід організувати включення студентів до професійних груп, запросити професіона- лів-випускників попередніх років для проведення майстер-класів, надання консультаційної допомоги на довготерміновій основі. Для використання професійної ідентичності студентів як чинника підвищення ефективності навчального процесу при опануванні навчальними дисциплінами ми дослідили дві рольових позиції, що можуть посідати студенти під час занять: позиція «студент» і позиція «фахівець».

Позиція «студент» при опануванні навчальної дисципліни передбачає необхідність виконання навчальних завдань, відповідно до вимог навчальної програми. Позиція «фахівець» при опануванні навчальної дисципліни передбачає необхідність проекції навчальних завдань у очікувану професійну практику, відповідно до вимог професійної діяльності.

Зазначимо, що дослідження, що проводились нами при двох варіантах постановки навчальних завдань - «класичний» - як завдання навчально-кваліфікаційне, «професійно спрямований» - як завдання навчально- компетентнісне. Якщо студент позиціонує себе як такого, що виконує навчальне завдання, то його ментальна відповідальність обмежується виконанням завдання. Якщо студент позиціонує себе як такого, що виконує професійно обумовлене завдання, то його ментальна відповідальність охоплює відповідність професійній компетентності. Спрямованість на професійну діяльність при навчанні формує більш високу відповідальність за наслідки виконання навчально-професійних завдань. Із зміною під час навчання «студентської» ідентичності на «професійну» зростають такі показники як рівень мотивації, рівень практичного опанування, надання особистісного сенсу опанування зазначеним змістом. Про такі наслідки свідчать подальші опитування студентів після опанування навчальної дисципліни, що викладалась із зазначеними змінами в організації навчального процесу. Такі зміни ми спостерігали при опануванні курсів психодіагностики, педагогічної психології, юридичної психології та інших.

Для набуття рефлексивних навичок контролю за професійним саморозвитком можна впроваджувати тренінги професійної ідентичності, що надають можливість у практичній взаємодії із іншими учасниками тренінгу формувати адекватні уявлення про «нормативну» професійну ідентичність та створювати умови для її закріплення через групову взаємодію.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Професійна ідентичність студентів, що набувають другу вищу освіту має ряд суттєвих відмінностей порівняно із іншими студентами, що пов'язані як із специфікою психології як освітньо-професійного змісту, так і з специфічним впливом попереднього професійного досвіду навчальної та фахової діяльності.

Студенти, що набувають другу психологічну освіту, орієнтуються на чотири можливих статуси їхньої освіти у найближчому для випускників майбутньому: «як новий фах», «як додатковий фах», «як спосіб розв'язання утилітарних проблем особистості», «як спосіб саморозвитку».

За різними статусними очікуваннями психології для майбутнього фахівця лежать: різні статуси професійної ідентичності, різні індивідуль- но-психологічні характеристики оцінки, сили, активності, різні центрації професійної ідентичності - на внутрішніх і зовнішніх мотивах.

Для подальшого вдосконалення професійної ідентичності студентів слід актуалізувати «комунікативний» канал, що забезпечуватиме «вікарне научіння», який при традиційному навчанні не враховується як чинник підвищення мотивації. При організації навчання можна запроваджувати актуалізацію професійно-рольової позиції для підвищення почуття відповідальності перед власною фаховістю.

Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку психолого-педагогічних умов формування професійної ідентичності майбутніх випускників за допомогою тренігової роботи.

Список використаних джерел

1. Белинская Е.П. Временные аспекты Я-концепции и идентичности / Е.П. Белинская // Мир психологии. -- №3 -- 1999. -- С. 40-46.

2. Бергер П. Социальное конструирование реальности / Бергер П., Лукман Т.; пер. с англ. -- М.: Медиум, 1995. -- 323 с.

3. Минюрова С.А. Особенности проспективной идентичности выпускников вуза / С.А. Минюрова, Л.Л. Плеханова // Образование и наука. -- № 5 (35). -- 2005. -- С.100-111.

4. Родыгина У.С. Психологические особенности развития профессиональной идентичности студентов - будущих психологов: диссертация ... кандидата психологических наук: 19.00.07 / Ульяна Сергеевна Родыгина. -- Киров, 2007. -- 215 с.

5. Шнейдер Л.Б. Реконструкция профессиональной идентичности: структурный и динамический аспекты / Л.Б. Шнейдер // Развитие личности. -- №2.

Размещено на Allbest.ru