Теоретична модель дослідження вербальної реконструкції символів особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УДК: 159.923.2

orcid.org/0000-0002-7795-2304

doi.org/10.5281/zenodo.400675

ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕРБАЛЬНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ СИМВОЛІВ ОСОБИСТОСТІ

О.В. Лісойван, Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, лабораторія психології спілкування, м. Київ.

Представлено теоретичну модель вербальної реконструкції символів з метою вивчення особливостей подолання особистістю стану дезадаптації. Стверджується, що вербальна реконструкція символів є одним із засобів, який допомагає формувати нові смислові структури самосвідомості, розкриває неусвідомлені внутрішні процеси та конфлікти, відкриває простір для трансформації особистості. Вербальну реконструкцію символів розглянуто як метод, в основі якого лежить робота зі словом. У статті здійснено огляд різних концептуальних підходів до використання вербальної реконструкції символів та їх систематизацію для застосування у процесі дослідження системи символів особистості з метою подолання стану її дезадаптації. Описано модель вербальної реконструкції символів, що дає змогу більш глибоко вивчити зміст символьної системи особистості.

Ключові слова: символ, вербальна реконструкція символів, теоретична модель, стан дезадаптації особистості.

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ИССЛЕДОВАНИЯ ВЕРБАЛЬНОЙ РЕКОНСТРУКЦИИ СИМВОЛОВ ЛИЧНОСТИ

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Розглядаючи різні концептуальні підходи до побудови теоретичної моделі стосовно вербальної реконструкції символів, ми намагалися взяти за основу такі наукові погляди, що найбільш переконливо розкривають роль символів у процесі самопізнання особистості та можуть використовуватися для подальших розвідок щодо подолання нею стану дезадаптації.

Так, підхід З. Фройда до реконструкції символів у межах його психоаналітичній теорії визначив ті причини, що лежать в основі виникнення певних психологічних порушень. З. Фройдом були розроблені перші методи в історії психотерапії, що базуються на вербальній реконструкції символів: метод вільних асоціацій, аналіз обмовок та інтерпретації.

З. Фройд використовував дві стратегії вербальної реконструкції символів: шляхом асоціацій, що їх у клієнта викликає символ та його значення, а також у ході інтерпретації знаку в універсальній загальнолюдській системі координат [1]. Таким чином, запропоновані З. Фройдом стратегії роботи з символом, розглядаються нами саме як метод вербальної реконструкції символів, в основі яких лежить робота зі словом.

Психоаналітик К. Юнг вважає, що символ виконує дві основні функції: реалізує спробу задоволення фрустрованого інстинктивного імпульсу та перетворює архетипічний матеріал. Таке бачення символу, на нашу думку, розкриває його надзвичайно важливу функцію у процесі подолання особистістю стану дезадаптації.

К. Юнг застосовував розроблений ним метод "активної уяви", що передбачає роботу з несвідомим за допомогою "перегляду" уявних символічних об'єктів з їх подальшою вербальною реконструкцією шляхом ведення діалогу та вербалізації [11].

К. Юнг визначає активну уяву як стан уявної діяльності (imaginative Tatigkeit): вільної мрійливості, фантазмів, сновидінь наяву. Перша стадія активної уяви являє собою сон з відкритими очима, що виникає спонтанно або викликається штучно. Друга стадія, крім пасивного споглядання символів, включає оцінку того, що вони означають. Запропонований К. Юнгом метод активної уяви, розглядається нами як метод, що дає змогу розкривати особливості візуальної (робота уяви) та вербальної (ведення діалогу, інтерпретація, оцінювання знаку) реконструкції символів.

У межах арт-терапевтичного підходу постулюється положення про те, що саме в продукті творчості людини відображається її витіснена думка або емоція [4]. Тим самим у процесі творчого перетворення дійсності людина має змогу переглянути свою думку або перенести емоцію у сферу власного свідомого. Під час реконструкції символів мистецтво слугує ланкою між тим, що вже відомо і тим, що поки не усвідомлюється.

Процес вербальної реконструкції символів в арт-терапії створює основу для розуміння неусвідомленої інформації завдяки усвідомленню значення символів. Вербальна реконструкція особистістю символів може відбуватися в процесі пошуку відповідей на запитання, ведення щоденника, або застосування методу вільного асоціювання, або створення розповіді, казки стосовно символічної взаємодії.

Використання психологом вербальної реконструкції символів, у тому числі культурологічної та архетипічної стратегії словесної інтерпретації, дозволяє не тільки отримати додатковий зміст щодо системи знаків клієнта, але і допомагає відтворити індивідуальний простір свідомості особистості.

В. Оклендер наводить наступні правила роботи з вербальною реконструкцією автора малюнка:

- розповісти про свою роботу так, як автор цього бажає;

- частини малюнка прокоментувати, пояснюючи їх значення;

- описати певні форми, предмети, персонажі;

- описати роботу від першої особи, бажано для кожного з намальованих елементів; вербальна символ особистість дезадаптація

- побудувати діалоги між різними частинами роботи, незалежно від того чи є це символізація геометричної форми, об'єкта та ін.;

- надати відповіді на запитання, при цьому необхідно відрізняти "его-орієнтовані" (стосується автора) та "об'єкт-орієнтовані" (стосується намальованого символу) відповіді автора;

- якщо автор не розуміє значення символу, тоді можна дати своє пояснення символічного змісту, але після цього треба запитати у автора, наскільки таке пояснення сприймається їм як "вірне" [5, 25].

Т. Яценко вважає, що за допомогою психодинамiчної інтерпретації малюнків, яка передбачає інтелектуалізацію зображень самим автором, відбувається розкриття взаємозв'язків між його свідомим і несвідомим. Дослідниця використовує методику цілісного аналізу комплексу психомалюнків. Т. Яценко зазначає про важливість ролі символів, особливо архетипічних. Символи, відображені в малюнках, можна вважати "посланцями" від несвідомого до свідомого, а їх інтерпретація збагачує свідоме.

Стосовно значення процесу вербальної реконструкції символів, то Т. Яценко вважає, що сам по собі малюнок є "мертвим" відбитком чогось живого, функціонуючого - такий "відбиток" потрібно зробити "говірливим". До цього веде вербальна реконструкція - спонтанна розповідь, презентація "казки про своє життя"; звернення, запитання до Бога, до долі, до самого себе [13].

В. Яковлєв виокремлює, під час роботи з вербальною реконструкцією символу, "ключові слова" клієнта - слова, що мають додаткові властивості, які знаходить психолог у мові клієнта. Вони вирізняються інтонаційно, супроводжуються мімікою або жестами, паузами, незвичними рухами або "застиганням" та "напругою" тіла; це слова з атиповими звуками та ті, що належать до інших літературних стилів, випадають із загального контексту. Такі слова використовуються під час "трасового малювання".

"Слова-натиски", навпаки, усвідомлено виокремлюються особистістю з розрахунком на зовнішній ефект. Такі слова є проекцією "ключового слова", але вони потребують трансформації, це "маски", що приховують справжній зміст. Такі "слова", на думку вченого, можна використовувати у ході арт-терапії з метою глибинного лікувального процесу, оскільки вони слугують "ключем" для подальшої трансформації особистості. Їх можна використовувати у роботі із символом на додачу до "малюнків- фантазій" [12].

Активно застосовував методи реконструкції символів засновник он- топсихології А. Менегетті. Він розглядав символ як знак або образ, що вказує на певний важливий аспект життя людини [8]. Ключем до отримання символічного змісту стає вербальна реконструкція символів в процесі роботи з семантичним полем особистості.

Згідно з теорією А. Менегетті, задля знаходження причини стану дезадаптації, досягнення внутрішньої цілісності та самореалізації особистості важливо знайти вірну інтерпретацію символу. У випадку, коли особистість не готова або не спроможна зрозуміти причини власної дезадаптації, що супроводжується невірною інтерпретацією символу, вона розплачується своїм здоров'ям; втрачає шлях, який би дав змогу дістати успіху [там само]. У процесі вербальної реконструкції семантичних малюнків, з нашої точки зору, доцільним є звернення до трьох критеріїв інтерпретації символів, запропонованих А. Менегетті:

- функціональність природи об'єкта або контексту, на який вказує символ з точки зору самої людини (тобто, що конкретно цей об'єкт означає для людини, яка його функціональна природа відносно неї);

- причинна дієвість символу - які дії символ вчиняє щодо людини "тут і зараз" (що відбувається з ним і яким є його кінцевий результат?);

- семантичний критерій: представленість об'єкта в актуальному семантичному полі (тобто, в якому напрямку рухається об'єкт і до кого він має відношення? У якій точці семантичного простору спостерігається символ і на що спрямована його дія?).

Застосовуючи три критерії одночасно, особистість отримує ключ до інтерпретації символів. Відсутність хоча б одного з цих критеріїв позбавляє можливості до повноцінної інтерпретації.

А. Менегетті вважав, що інтерпретація мови символів, яка відбувається під час вербальної реконструкції з використанням спонтанного малюнку, дозволяє з'ясувати координати чинного потенціалу, розкрити специфічну схильність і потребу суб'єкта та уникнути викривлення його семантичного простору.

Протягом останніх років в Україні все більшої популярності набуває застосування метафоричних асоціативних карток (МАК) у психотерапевтичній роботі. При використанні МАК символіка досліджується на базі готових метафоричних зображень шляхом вербалізації певного сюжету [3; 9]. Застосування методу вербальної асоціативної реконструкції символів відбувається за допомогою спеціального комплекту О-карт, завдяки чому можна виконувати вправи у ході поєднання рамок зі словами та картинок із зображеннями. Наприклад, при виконанні вправи "Подвійний набір" маємо реалізувати таку послідовність дій: витягнути з колоди дві картки-слова та дві картки-малюнки. Дві отримані комбінації карток інтерпретуються окремо, а потім вивчаються їх взаємозв'язки. Вербальна реконструкція символу відбувається також у таких вправах як, наприклад, завдання "Скласти історію", що передбачає витягування з комплекту карток двох картинок та розповідь історії на основі отриманих зображень.

Б. Дорст та Р. Фогель виокремлюють п'ять етапів роботи із вербальною реконструкцією символів, серед яких звертає на себе увагу дослідження семантичного поля символу за допомогою запису [2, 64].

Засновник емоційно-образної терапії Н. Лінде наголошує на можливості роботи з вербальною реконструкцією символів через їх аналіз [7, 6]. Пропонується використання "діалогу з образом", прийому що грає важливу роль під час аналізу структури психологічної проблеми. Наприклад: "А зараз уявіть, що у образа є голос, що він може сказати...".

Терапевт повинен також задавати запитання, що допомагає виявити прихований зміст символу і називає це "сократичним діалогом з образом" [7, 129].

Запитання можуть бути наступними:

- яку функцію виконує цей образ?

- що він нагадує?

- якщо Ви стаєте цим образом, що відчуваєте?

- на яку частину тіла він впливає?

- як він впливає на Вас?

- що хочеться з ним зробити?

- що хочеться йому сказати?

- що він думає?

- що він відчуває?

- як Ви ставитесь до нього? та ін.

Дослідники Н. Барден та Т. Уільямс описують техніку символічного моделювання, яка також є дотичною у роботі з символами та метафорою. Використання особистістю метафори, як одного з засобів вербальної реконструкції, містить в собі структурний зміст її досвіду [1, 137].

Виокремлюються наступні ознаки метафори:

- складається із символів;

- використовується з метою самовираження особистості;

- допомагає полегшити опис досвіду, особливо негативного;

- може змінюватись та розвиватися, під час постановки запитань;

- створює новий досвід;

- змінює погляд на реальність.

У своїх роботах Х. Льойнер стверджує, що символдрама сприяє розкриттю здатності до переживання, орієнтації людини і розвитку її самосвідомості в реальному житті. Х. Льойнер підкреслює важливість асоціативного методу. Цей метод полягає у тому, що вільні асоціації переносяться на рівень усвідомлювання, при цьому розгортаються ланцюжки інтерпретації символів, які поступово спрямовуються на вирішення конфлікту [6].

На нашу думку, особистість у стані дезадаптації не завжди може усвідомлювати області невідповідності власних символічних змістів. Визначення та відновлення областей цих невідповідностей стає можливим у разі застосування, у тому числі, вербальної реконструкції символів. Вербальна реконструкція доповнює та конкретизує символічні смисли, сприяє відновленню реалістичного сприйняття дійсності. Тому застосування вербальної реконструкції символів, стає основою для розширення області усвідомлення особистістю актуальної ситуації; підґрунтям для визначення чинників, що зумовлюють розвиток стану дезадаптації та розкривають шляхи його подолання. Спираючись на вище зазначені підходи до вербальної реконструкції символів, можна стверджувати, що якісна та змістовна робота з символом, яка сприяє утворенню нових смислів, можлива на основі комплексного підходу із застосуванням різних методів вербалізації.

Рис. 1. Модель дослідження вербальної реконструкції особистісних символів

Розроблена нами модель дослідження вербальної реконструкції містить наступні напрямки роботи із символічним змістом: асоціативний метод, інтерпретацію змісту символу (за функціональним, дієвим та семантичним критерієм), запитання - відповіді, вербалізація певного сюжету, робота з архетипічними значеннями символу, використання метафор, пошук ключових слів, діалог з символом.

Застосування цих напрямків надає дослідникові змогу отримувати у роботі з символами додатковий зміст (див. рисунок 1).

Висновки

Отже, у статті виокремлено такі концептуальні підходи щодо побудови теоретичної моделі дослідження вербальної реконструкції системи символів: метод вільних асоціацій З. Фройда; інтерпретація символу за функціональним, дієвим та семантичним значенням А. Менегетті; інтелектуалізації малюнка за Т. Яценко; ключових слів за В. Яковлєвим та ін. Розроблено модель дослідження вербальної реконструкції особистісних символів, що містить комплексний підхід до роботи із символічним змістом, та включає наступні напрямки: асоціативний метод, запитання- відповіді, вербалізація сюжету, робота з архетипічними значеннями символу, використання метафор, пошук ключових слів, що надають дослідникові змогу отримувати додатковий зміст у роботі з символами.

Таким чином, вербальна реконструкція символів є одним із найважливіших психологічних інструментів, використання якого дає можливість перемістити символічні змісти у сферу самосвідомості людини, тобто символ у процесі його вербальної реконструкції набуває особистісного значення.

Список використаних джерел

1. Барден Н. Слова и символы. Язык и коммуникация в терапии / Барден Н., Уильямс Т.; пер. с англ. - Х.: Гуманитарный Центр, 2012. - 180 с.

2. Дорст Б. Активное воображение. Юнгианский подход / Дорст Б., Фогель Р.; пер. с англ. - Х.: Гуманитарный Центр, 2016. - 200 с.

3. Киршке В. Клубника за окном. Ассоциативные карты для коммуникации и творчества / Киршке В.; пер. с нем. - OH Verlag, 2010. - 240 с.

4. Кузнецов М.А. Психологія уяви. Навчально-методичний посібник / М.А. Кузнецов, Є.В. Заїка. - Х: ХНПУ, 2013. - 151 с.

5. Лебедева Л. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий. - СПб.: Речь, 2003. - 256 с.

6. Лейнер Х. Кататимное переживание образов: Основная ступень; Введение в психотерапию с использованием техники сновидений наяву; Семинар / Лейнер Х.; пер. с нем. - М.: Эйдос,1996. - 253 с.

7. Линде Н. Эмоционально-образная терапия: чувство - образ - анализ - действие / H. Линде. - М.: Генезис, 2016. - 384 с.

8. Менегетти А. Образ и бессознательное: Учебное пособие по интерпретации образов и сновидений / А. Менегетти. - М.: ННБФ Онтопсихология, 2000. - 448 с.

9. Попова Г.В. Метафорические ассоциативные карты как инструмент психологического консультирования / Г.В. Попова, Н.Э. Милорадова // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. - Х.: ХНПУ, 2015. - №50. - С. 167-177.

10. Хомуленко Т.Б. Субъективная реальность и конструктивная природа символизации / Т.Б. Хомуленко, І.О. Філенко // Харьковская школа психологии: наследие и современная наука / Отв. ред. Т.Б. Хомуленко, М.А. Кузнецов. - Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороды, 2012. - С. 208-221.

11. Юнг К.-Г. Аналитическая психология: теория и практика. Тавистокские лекции / К.-Г. Юнг. - СПб.: Азбука-классика, 2007. - 240 с.

12. Яковлев В. Виртуальные миры трансового рисунка / В. Яковлев. - М.: Независимая фирма "Класс", 2006. - 304 с.

13. Теория и практика глубинной психокоррекции / [Аврамченко и др.]; под ред. Т.С. Яценко. - Донецк: ДИПиП, 2008. - 268 с.

Размещено на Allbest.ru