Формування моральності дітей та молоді шляхом захисту їх від шкідливої інформації

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Психологія. Соціальна педагогіка. Робота з обдарованими дітьми

Формування моральності дітей та молоді шляхом захисту їх від шкідливої інформації

Олександра Альоша, студентка

Анотація

У статті дається характеристика інтернет-середовища та засобів масової інформації як потужних чинників формування соціально-культурних норм та цінностей. Визначено інформаційні чинники впливу на формування моральної сфери дитини та способи їх регуляції. Особлива увага приділена контенту, що має потенційний вплив на моральний розвиток особистості в ході її соціалізації. Констатовано, що характер сприйняття інформації суттєво залежить від мети її демонстрації, контексту подання, наявних коментарів, віку дитини, її готовності до розуміння та моральної інтерпретації тощо.

Ключові слова: моральний розвиток, соціалізація, інформаційний вплив.

В статье дана характеристика интернет-среде и средствам массовой информации как мощным факторам формирования социально-культурных норм и ценностей. Определены информационные факторы влияния на формирование нравственной сферы ребенка и способы их регуляции. Особое внимание уделено контенту, который потенциально влияет на нравственное развитие личности в ходе ее социализации. Констатируется, что характер восприятия информации существенно зависит от цели ее демонстрации, контекста представления, имеющихся комментариев, возраста ребенка, его готовности к пониманию и моральной интерпретации.

Ключевые слова: нравственное развитие, социализация, информационное воздействие.

The article considers the Internet environment and the mass media as powerful factors of socio-cultural norms and values. The problem of massive, spontaneous and targeted information influences capable of having destructive influence in shaping the moral sphere of a child is particularly relevant in the modern world. The attention has been paid to the content that has a potential impact on the moral development of the individual in the course of socialization. The nature of perception of such materials has been noted to essentially depend on the purpose of the demonstration, context presentation, provided comments and so on. The age of the child, his readiness for moral understanding and interpretation of such information are of great importance. Any information of the mass media addressed to children or where children are involved is obliged to take account their special sensitivity.

Key words: moral development, socialization, information influence.

Постановка проблеми

Моральність людини є предметом вивчення багатьох галузей знань: етики та філософії (зокрема питання, що є благом, співвідношення добра і зла, природа моральних дій людини), педагогіки (кінцева мета виховання особистості), соціології (відображення норм певного соціуму, культурно-історичної епохи в особистих цінностях), а також права, антропології, релігії та інших гуманітарних сфер. У вітчизняній психології усталеним є погляд на моральність як вищий рівень свідомості та шлях розвитку особистості, що вимірюється наявністю в людини певного спектра цінностей, а також зорієнтованою поведінкою (Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, З.С. Карпенко, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, М.І. Пірен, В.С. Рибалко, М.В. Савчин та ін.). Морально розвинута особистість усвідомлює значення духовності в існуванні суспільства та активно стверджує відповідні цінності в повсякденному житті - у ставленні до інших людей і до себе самої, виявляючи при цьому такі особистісні риси, як справедливість, доброзичливість, повагу, співчуття, щирість, сумлінність, готовність допомогти, принциповість, гідність та ін. Головний механізм формування моральності особистості - це розуміння та прийняття нею норм, цінностей, вимог і правил суспільства. Інтеріоризація моральних норм відбувається під впливом агентів соціалізації різного масштабу - родини, референтних груп, освітнього та професійного середовища, соціальних інституцій, культурного оточення. Цінності, що закладаються у свідомість людини в роки ранньої соціалізації, поступово стають всеохоплюючими рисами цієї культури.

Аналіз наукових досліджень та публікацій. Формування моральних переконань у віковому аспекті докладно описано у працях І.Д. Беха, Л.І. Божович, М.Й. Боришевського, Е.О. Помиткіна,С.О. Ставицької, Д.І. Фельдштейна та ін., де зазначено, що моральні риси особистості зазвичай формуються в юнацькому віці, при цьому початкові етапи становлення та розвитку моральних переконань сягають раннього дитинства. Таким чином, про моральне виховання дитини слід дбати вже з перших років її життя [1, с. 14].

Виклад основного матеріалу. Інформація - це сукупність відомостей, необхідних для активної дії на керовану систему з метою її оптимізації. Інформація є необхідним резервом і ресурсом соціально-економічного розвитку суспільства, подібно до інших (трудових, енергетичних, матеріальних) ресурсів. У зв'язку зі зростанням ролі інформаційних технологій виникає можливість її впливу на індивідуальну й суспільну свідомість, аж до загрози інформаційних воєн, унаслідок чого постає проблема інформаційної безпеки як окремої особистості, так і держави в цілому [8]. Стосовно інформації часто використовується поняття «контент» (з англ. - зміст), що означає будь-яке значуще наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, відео) [9].

Засоби масової інформації, зокрема телебачення, виступають одним із важливих джерел соціалізації особистості. Відомо, що в середньостатистичній родині телевізор працює 7-8 годин на добу, при цьому найбільше часу перед ним проводять дошкільники, трохи менше - школярі (близько 3-4 годин на день, що рівнозначно п'яти урокам у школі). Потребує пильної уваги й Інтернет, що являє собою безмежне, різноманітне та неоднорідне за формою і змістом середовище, яке, як відомо, є майданчиком більшості ЗМІ, джерелом розваг та ігор, спілкування в соціальних мережах, освітнім ресурсом із майже необмеженим доступом до забороненого контенту. Саме інформація, отримана з мережі Інтернет, найчастіше формує картину світу та точку зору індивіда, виступаючи специфічним посередником між дитиною та реальністю, яка оточує її. Таким чином, віртуальний світ сьогодні є одним із найвпливовіших чинників реальної соціалізації дитини.

Усеосяжне поле медіапослуг створює найпотужнішу сукупність факторів впливу на свідомість молоді, що вимагає чіткого дотримання моральних і правових норм. В.В. Куницький розглядає діяльність ЗМІ як окремий напрям формування способу життя [6]. Головною проблемою негативного впливу інформації є те, що вона формує спосіб життя, в якому паління, вживання алкоголю, випадкові сексуальні контакти подаються як елемент престижу. Причому це заворожуюче діє не лише на молодь, а й на дорослих. Виникає мовчазна згода суспільства із пропагандою нездорового та аморального способу життя. При цьому ефективні способи традиційного виховання часто виявляються безрезультатними відносно глобального інформаційного впливу телебачення та мережі Інтернет [2].

Імовірність заподіяння шкоди фізичному, розумовому, духовному і моральному розвитку молоді в результаті негативного впливу деяких матеріалів ЗМІ відмічена в міжнародній правовій практиці ще на початку ХХ століття. Конвенція ООН про права дитини (1989 р.) проголошує важливість традицій і культурних цінностей кожного народу для захисту й гармонійного розвитку дитини, а також пріоритет прав батьків на моральне виховання власних дітей перед іншими особами. Зокрема, у статті 13 зазначено, що дитина має право вільно висловлювати свої думки, тобто шукати, одержувати і передавати будь-яку інформацію. Проте впровадження цього права зазнає обмежень, необхідних для поваги прав і репутації інших осіб, для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення. Визнаючи важливу роль ЗМІ в доступі до національних і міжнародних джерел, спрямованих на сприяння духовному і моральному благополуччю, фізичному і психічному розвитку, Конвенція водночас закликає до належного захисту дитини від інформації й матеріалів, що завдають їй моральної шкоди (стаття 17).

- розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини;

- виховання поваги до прав і основних свобод людини;

- виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей та до народностей, відмінних від її власної;

- підготовку дитини до свідомого самостійного життя в суспільстві, виховання в дусі розуміння, миру, гідності, свободи, солідарності та рівності;

- виховання дбайливого ставлення до навколишнього середовища (стаття 29) [5].

- інформація, що містить сцени насилля, заохочує до агресивності й зневаги до життя, виправдовує жорстокість;

- демонстрація жорстокої поведінки відносно тварин;

- інформація, що заохочує до псування або знищення майна;

- інформація, що принижує особистість, демонструє відкриту зневагу та образу людської гідності;

- інформація еротичного та порнографічного характеру, будь-які відверті зображення за участю неповнолітніх;

- інформація, що викликає тривогу та страх, демонстрація подій і зображень, здатних налякати дітей;

- інформація, в якій схвалюється залежність від наркотичних, токсичних і психотропних речовин, тютюну й алкоголю, заохочується їх вживання, виробництво, розповсюдження чи придбання;

- інформація, що спонукає до участі в азартних іграх;

- інформація, що спонукає до вчинення дій, які загрожують дитячому життю та здоров'ю, заохочує самогубство або нанесення собі ушкоджень, деталізує засоби й обставини самогубств;

- інформація, де позитивно оцінюється злочинна чи кримінальна діяльність або ідеалізуються злочинці;

- інформація, що пропагує війну, фашизм, неофашизм та тероризм;

- інформація, що сприяє расовій, національній та етнічній дискримінації, релігійній ворожнечі, демонструє переваги одних соціальних груп над іншими;

- інформація, що підвищує вірогідність завдання шкоди суспільству діями глядачів після її перегляду;

- інформація, що заохочує ранні статеві відносини та розвиток інших нездорових схильностей;

- інформація, що підриває авторитет батьків, педагогів та довіру до них, викликає зневажливе ставлення до сімейних і моральних цінностей;

- інформація, що демонструє прояви знущання над душевнохворими та літніми людьми, а також людьми, що мають фізичні вади;

- інформація, що викликає ігнорування дітьми небезпеки, містить зображення дітей у небезпечних ситуаціях;

- реклама, що завдає дітям моральної шкоди, викликаючи в них відчуття неповноцінності через те, що батьки не можуть придбати товар, який рекламується, або викликає в них почуття переваги над іншими у зв'язку з тим, що вони мають такий товар;

- популяризація шкідливої продукції та нездорового способу життя;

- матеріали, що містять нецензурну лайку;

- використання у теле- та радіопрограмах прихованих вставок та технологій, які впливають на підсвідомість людини.

Як бачимо, державне регулювання у сфері інформаційної політики носить переважно заборонно-контролюючий характер (винятком є французьке законодавство, котре передбачає пільги періодичним виданням, що визнані суспільно корисними, тобто сприяють освіті, вихованню, інформуванню і культурному дозвіллю населення). Однак слід урахувати те, що будь-які правові обмеження та цензура заради захисту від інформаційних загроз мають ризики у сфері свободи людини, її конституційного права на отримання та поширення інформації (тотальний контроль за інформацією спостерігається в Росії, Китаї, Ірані, Північній Кореї).

Необхідно, щоб аудиторія ЗМІ знала про існування такого кодексу та неухильно його дотримувалася. Обізнаність та зацікавленість громадськості є ключовим аспектом успішності цього механізму. Саморегуляція не буде ефективною, якщо суспільство не знатиме про можливість подання скарги на неякісний або шкідливий інформаційний контент. До речі, найбільш дієвим засобом впливу на ЗМІ є не штрафні санкції, а громадський розголос та суспільне несхвалення [12].

Розглянемо, як класифікують зміст медіаконтенту в Нідерландах, де діяльність органів саморегуляції ЗМІ є об'єктом найвищого суспільного інтересу. До аудіовізуальної продукції застосовується система класифікації «Кайквайзер» (Kijkwijzer), яка попереджає батьків і вихователів, що телевізійна програма чи фільм можуть бути шкідливими. Відповідальність за те, що діти можуть побачити на екрані, покладається на батьків.

Потенційна шкода контенту позначається піктограмами (див. рис.): насильство - кулак; страх - павук; секс - ноги; дискримінація - група людей із фігурою в іншому кольорі; шприц - зловживання наркотиками чи алкоголем; нецензурна лексика - людина, яка кричить.

В Україні система класифікації інформації, залежно від аудиторії, на яку вона розрахована,- передбачає три категорії відеопродукції

Відповідні вікові рекомендації попереджають появу шкідливих матеріалів в ефірі в тому випадку, (див. табл.) [13].- якщо є ймовірність перегляду їх дітьми [4].

Таблиця