Емоційні бар'єри студентів ВНЗ: психологічні особливості прояву в умовах адаптаційного періоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.922.8:159.942.5-057.875

Емоційні бар'єри студентів ВНЗ: психологічні особливості прояву в умовах адаптаційного періоду

М.М. Кідалова

В статье актуализирована проблема прогрессирования эмоциональных барьеров общения у студенческой молодёжи ВУЗ на начальном этапе профессионального становления. Эмпирическим путём выяснена специфика проявления эмоциональных барьеров студентов-первокурсников в зависимости от направления профессиональной подготовки (музыкальное искусство и экономика). Установлено, что в условиях адаптационного периода обучения паттерн эмоциональных барьеров у студентов-первокурсников расширяется в отношении новых социальных категорий субъектов учебно-профессиональной деятельности, прослеживается существенная выраженность отдельных эмоциональных барьеров, что приводит к осложнению общения и адаптации, продуцированию различного рода проблем как для студента, так и для заведения (организационных, методических, мотивационных, дисциплинарных, личностных и пр.). С целью конструктивного преодоления эмоциональных барьеров, предупреждения их прогрессирования и дезадаптации студентов-первокурсников обозначены ряд задач, которые нуждаются в психолого-педагогическом разрешении: усовершенствование учебно-методических и организационных условий ВУЗ, внедрение системы психокоррекционных мероприятий через содействие гармоничному дозреванию структур эмоциональной зрелости и становлению эмоционального интеллекта в контексте личностно-ориентированного подхода. Решение поставленных задач в образовательной системе в целом благотворно будет способствовать процессам адаптации студентов-первокурсников, а отсюда эффективной подготовке специалистов в условиях ВУЗ.

Постановка проблеми. На початкових етапах професійного становлення студенти-першокурсники стикаються з різного роду проблемами, зумовленими насамперед змістом і особливостями процесів професійного та особистісного самовизначення, індивідуалізації, адаптації до нових умов, зокрема й соціальних, тоді як якість особистісного життя, пристосування особистості до соціального середовища через вироблення адаптивних механізмів і соціально прийнятих характеристик, конструктивність взаємодії багато в чому залежить від її можливостей та вміння долати різного плану труднощі, емоційні бар'єри (ЕБ). Психологами і педагогами ЕБ розглядаються як різновид психологічних бар'єрів [1; 4]. У свою чергу існування ЕБ на фоні спілкування призводить їх в ранг комунікативних (В. Бойко). Під ЕБ слід розуміти переживання особистістю напружених емоційних станів, що суттєво блокують діяльність, особливо спілкування, подолання яких є неодмінною умовою її розвитку.

Загострення ЕБ спостерігається не тільки в перехідні періоди розвитку особистості, але і в ті, що характеризуються невизначеністю, новими складними умовами життєдіяльності, зокрема адаптаційні для студентів-першокурсників ВНЗ. Підвищена вираженість ЕБ, загальний високий бар'єрний фон призводять до ускладнення спілкування та їх взаємин із новими соціальними категоріями суб'єктів навчально-професійної діяльності, адаптації, продукування різного плану проблем як для студента, так і для закладу (організаційних, методичних, мотиваційних, дисциплінарних, особистісних тощо). Специфіка проявів ЕБ студентів- першокурсників (залежно від напряму професійної підготовки) передбачає встановлення причин їх появи та впровадження відповідних психолого-педагогічних заходів задля екологічно доцільного подолання ЕБ й попередження їх прогресування, запобігання дезадаптації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розробкою проблеми сутності, способів походження, функцій, класифікації психологічних бар'єрів займалися І. Андрєєва, Э. Берн, А. Бодальов, В. Кан-Калік, М. Кідалова, В. Куніцина, В. Лабунська, О. Лещинська, П. Лушин, С. Назметдінова, М. Подимов, Б. Паригин, Е. Рогов, О. Цуканова, М. Шевадрін, Т. Ексакусто, Н. Яковльова та ін. [2]. М. Кідаловою, П. Лушиним докладно розкрито феноменологію емоційних бар'єрів: сутность, види, визначено роль у розвитку особистості, наслідки, особливості подолання ЕБ у контексті різних психолого-педагогічних підходів, теорій і концепцій на фоні вікових і життєвих періодів. Особливості прояву психологічних бар'єрів спілкування у студентському середовищі висвітлено у роботах Н. Вітюк, Г. Микитюк, О. Санникової, О. Слюсаревої, Г. Федосової, C. Шебанової. Чимало досліджень присвячено проблемам адаптації в юнацькому віці: фізичній, психологічній, соціальній, адаптації до учбового процесу, до нових побутових умов. На думку В. Карандашева, В Лобейка, Л. Редько, особливості учбової діяльності й соціального середовища зумовлюють специфіку протікання провідних динамічних процесів: професійного самовизначення і розвитку, професійно значимих якостей, особистісного самовизначення в системі особистісних значень і ціннісних орієнтацій; власне адаптації до умов навчання й соціального середовища в ході соціалізації, адаптованості у сфері особистісних та інтимних відносин [5].

Формулювання цілей статті. У цілому, досягнення у названих вище дослідницьких напрямах дають можливість прицільного вивчення ЕБ студентської молоді, а саме з'ясування їх специфіки залежно від особливостей умов життєдіяльності, спрямованості професійної підготовки на початковому етапі фахового становлення. На цій підставі метою нашого дослідження є встановлення емпіричним шляхом психологічних особливостей прояву емоційних бар'єрів спілкування студентів ВНЗ в умовах адаптаційного періоду.

Методи дослідження. Як основні діагностичні методи використовувалися бесіда, анкетування, тестування. Психодіагностичний інструментарій склали методики, що виявляють ЕБ у міжособистісному спілкуванні студентів і категорії суб'єктів між якими вони виникають. Кількісно-якісний аналіз та інтерпретація результатів дослідження здійснювалися з використанням описової статистики відсоткового розподілу. Вибірку склали 78 студентів перших курсів БДПУ факультету психолого-педагогічної освіти і мистецтв та факультету економіки і управління.

Виклад основних результатів дослідження. Насамперед ми спробували визначити, з якими соціальними категоріями у студентів виникають емоційні проблеми у спілкуванні. Результати анкетування «Емоційні і дисциплінарні проблеми в юнацькому віці» показали, що найуразливішими є спілкування і відносини з братами/сестрами. Так, у 27,1% респондентів емоції створюють значний негативний вплив на характер спілкування з сиблінгами, у 11,2% - вони вкрай ускладнені. На цьому фоні терпимими є взаємини юнаків і дівчат з батьками, хоча за рівнем вираженості вони не виходять за рамки жорстко критичних, але 10,3% респондентів відчуває значні труднощі в спілкуванні з ними. Цей факт багато в чому виправдовується ще й тим, що студенти ставляться до батьків як до власності (22,1%), якою вони певною мірою намагаються розпоряджатися, нівелюючи при цьому їх повноваження як старших наставників. Таку істотну відмінність у прояві ЕБ між цими двома близькоспорідненими категоріями й опитувальними можна пояснити тим, що велика частина студентів знаходяться далеко від домівки і постійної батьківської опіки, тому з батьками емоційні проблеми виникають рідше і вони не так виражені. У той же час, хоча спілкування з братами/сестрами також вимушене обмежено, але взаємини мають зовсім інший характер, оскільки в цьому випадку залучені зовсім інші механізми.

Із бесіди зі студентами з'ясувалося, що часто мимовільно емоційними перешкодами у спілкуванні виступають пригадування дитячих образ відносно сиблінгів. Пригадування образ як пусковий стимул призводять до відповідних, протягом років відпрацьованих, стереотипних поведінкових реакцій по відношенню до них як до партнерів у спілкуванні, і до тих комунікативних ситуацій, які між ними виникають. У такому разі сформувалося і продукується ставлення до брата/сестри як негласного конкурента в системі батьківсько- сімейних відносин. Аналізуючи взаємини і спілкування з ровесниками, ми дійшли висновку, що вони переважно носять більш спокійний характер. Незначна вираженість емоційних проблем у міжособистісному спілкуванні відзначається у 33,4% опитаних. Не зважаючи на відносний прояв стабільності, у деяких студентів (11,1%) все ж таки існують явні емоційні перешкоди у спілкуванні з певними ровесниками. У більшості випадків юнаки й дівчата обирають стратегію уникнення небажаних партнерів спілкування (батьків, брата/сестру, конкретного ровесника). Наприклад, 11,2% респондентів вибірки визнать, що вони не підтримують тривалих взаємин, тобто спілкування блокується максимально можливим обмеженням/дозуванням часу й частоти комунікативних контактів. Таким чином, якщо розташувати всі названі категорії суб'єктів, з якими у юнаків та дівчат виникають ЕБ у порядку ранжирування за рівнем вираженості, вони виникають насамперед з найближчими родичами - братами / сестрами, потім із батьками, а якнайменше вони виражені в середовищі однолітків, виняток становлять емоційно неприйнятні конкретні ровесники.

У той же час результати діагностики спілкування у ВНЗ показали, що найчастіше ЕБ виникають із викладачами - 21,2%, менше - із заступниками деканів - 14,4%, завідувачами кафедрами - 7,1%, одногрупниками (особливо однієї статі) - 5,7%. Це свідчить не тільки про наявність значних емоційних перешкод, які блокують спілкування студентів із цими категоріями, а й про комунікативну нетолерантність. Окрім емоційних проблем у студентів виникають і дисциплінарні. Так, 16,7% опитаних сперечається з батьками, 5,6% - з оточуючими (діагностується високий рівень вираженості); 16,8% - у спілкуванні та взаєминах вдається до брехні, 22,4% - відзначає у себе вживання образливих слів під час спілкування (останні потрібно розцінювати щодо власних критеріїв вихованості й культури); 5,5% - явно обурюються і протестують на прохання дорослих щось зробити (як рідних, близьких, так і чужих, але від яких вони знаходяться в певній залежності). У той же час на твердження анкети «Звинувачую інших у власних невдачах, провині і проблемах», 5,5% респондентів відповіло, що завжди діють саме таким чином. Подібне свідчить про прояви зовнішнього локус-контролю в цієї студентської категорії, нерозвиненості критики на власну адресу, об'єктивне оцінювання себе й оточуючих, обставин; про спрацьовування механізмів психологічного захисту як тимчасового стриманя особистісних змін.

Юнацький вік припускає можливість ідентифікації й діагностики в себе наявності переживання емоцій, емоційних станів і якостей як певних перешкод у спілкуванні. Студенти відзначають, що часто такими виступають прояв з їх сторони щодо партнера по спілкуванню: ворожості - 3,4% і агресивності - 6,9%. Істотно ускладнюють характер спілкування, його ефективність і конструктивність прояви соромливості (55,4%), причому у 11,1% ця якість явно блокує комунікативну діяльність. 22,2% респондентів вважає, що для них образа як комплексне відчуття провини й агресії, обернене всередину і зовні є складно переборюваною перешкодою в міжособистісному спілкуванні. Крім того, значна частина респондентів - 33,3% відзначає в себе присутність печалі, причому у 16,7% вона має явно виражений характер. Усе це дає підстави ідентифікувати її через показник депресії, а надалі проводити діагностику на предмет переживання депресії, щоб точно з'ясувати: чи має вона тимчасовий або функціонально-якісний характер?!

Паралельне вивчення в умовах ВНЗ емоційних проявів у спілкуванні студентів-першокурсників і задоволення діяльністю показало, що 33% опитаних відзначає в себе нудьгу, 33,6% - прояви розчарування і 33,2% - відчувають незадоволення від своєї діяльності. Таку розстановку показників можна інтерпретувати низькою емоційною зацікавленістю в провідному виді діяльності - учбово-професійної і вмотивованістю як у навчанні, так і в спілкуванні між одногрупниками, відсутністю усвідомленого вибору професії. У той же час спостережувані нами деякі візуальні ознаки свідчать на користь передбачуваного. Водночас установлено, що у 34,4% першокурсників емоційні проблеми пов'язані з неуважністю, студентської молоді, що особливо гостро виявляється у 16,6%. Наявність цього факту примушує задуматися про причини зазначеного явища саме в спостережуваному віці. Одну з таких ми вбачаємо в надмірній завантаженості студентів у позааудиторний час. Велика частина вибірки (2/3) - це студенти, що вчаться на «творчих» спеціальностях - музичне мистецтво і хореографія. Час, який вони витрачають на репетиції, показові виступи віднімають немало енергії та сили, коли як можливості перерозподілу діяльностей обмежені. Це насамперед позначається на якості уваги, мисленнєвої діяльності, засвоєнні програмного матеріалу. Прояв неуважності як зовнішнього діагностичного показника, з одного боку, і власне розчарування із цього приводу, неуважності до співбесідника, до власних емоційних і поведінкових реакцій, зниження рівня контролю у спілкуванні, адекватності рефлексії, а з іншого, призводить до того, що студентам доводиться відчувати постійну напругу. Привертають до себе увагу показники прояву загального занепокоєння студентів - 61,1%, з яких у 33,3% респондентів воно виражене дуже високо. 27,7% від загальної вибірки нерідко відчувають страх. Усе назване, можливо, є ознаками підвищеної тривожності та приводом додаткової перевірки і встановлення наявності переживання стану або властивості з прицільним з'ясуванням причин. Тим більше, що тривожність як емоція «наперед» припускає наявність невизначеного страху.

Із цією метою ми провели додатково діагностику тривожності методикою «Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлор». Обставини складаються таким чином, що тільки в 41,4 % респондентів тривожність виражена середньо з тенденцією до низького рівня, коли як у 37 % вона середня з тенденцією до високого рівня. 21,7 % вибірки - носії високого й дуже високого рівня. Порівняльна характеристика даних залежно від профнаправленості за високим і дуже високим рівнями, показала, що найтривожнішими є студенти-музиканти - 33 %, набагато менше вона виражена у студентів-хореографів - 18,7%, у студентів-економістів вона складає 14,3 %. Як залишкові явища підліткового віку у значного числа студентського контингенту - 38,8 % діагностуються істотні коливання настрою за лінійкою діаметральних показників, причому в 33,3 % з них - з переходом на дуже високий рівень вираженості (надалі залишається уточнити гендерний аспект емоційної нестабільності). У той же час 38,8% юнаків і дівчат вважає, що вони надмірно реагують на дію зовнішніх чинників, причому у 33,3% ця поведінкова реакція сильно виражена. 33,1% респондентів визнає, що вони виявляють нетерпимість до оточуючих і комунікативних ситуацій. Це свідчить про незбалансованість сформованості структур емоційної зрілості та парціальних емоційного інтелекту як загального показника емоційної розвитку в цьому віковому періоді.

Таким чином, прояв у першокурсників значного коливання настрою, емоційної нестриманості, неуважності, загального занепокоєння, страху, тривожності, печалі тощо, є індикатором не просто ЕБ, загального психологічного самопочуття, але й показником якості протікання адаптаційних процесів у цих конкретних умовах навчання, особливо заниженого в студентів «творчих» спеціальностей. Серед чинників, що надають істотний вплив на характер адаптації як динамічного процесу можна відзначити боязнь не впоратися з навчальним навантаженням, суворість викладачів, різнопланові труднощі міжособистісного спілкування, надмірне позааудиторне навантаження. У цьому сенсі інформативними виявилися відомості, одержані тестуванням методикою В. Бойко «Діагностика емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні» [6]. За результатами тестування встановлено, що переживання власне ЕБ студентської молоді - поширене явище. У 48,2 % студентів вибірки діагностується загальний високий і дуже високий рівень вираженості емоційних перешкод у спілкуванні. Серед парціальних ЕБ привертають до себе особливу увагу прогресування таких бар'єрів, як неадекватний прояв емоцій (НПЕ) - 20,7%; негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій (НННЕ) - 10,3 %; невміння управляти власними емоціями (НУЕ) - 9,7%.

У свою чергу, порівняльний аналіз поширеності явища ЕБ високого й дуже високого рівня вираженості свідчить не на користь студентів спеціальностей музика - 66,7% і хореографія - 50,0%, коли як у студентів спеціальності економіка він набагато менший - 28,7% (табл. 1.).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика вираженості емоційних бар'єрів спілкування студентів ВНЗ в адаптаційний період навчання (%)

Порівнюючи вираженість приватних ЕБ у студентів-економістів, відзначається їх відносно низький рівень, винятком є НПЕ - 14,2%. У той же час у студентів-музикантів присутність бар'єру НПЕ діагностується у 50,0%, студентів-хореографів - 12,5%. Як бачимо, для студентів спеціальності «Музичне мистецтво» прогресування бар'єру НПЕ є суттєвою емоційною перешкодою у спілкуванні, утім, це співвідношення дотримується і відносно бар'єру НННЕ. Так серед всіх спеціальностей його прогресування спостерігається тільки у студентів-музикантів - 50,0%, у інших цей бар'єр відсутній. У студентів-музикантів більшою мірою виявляється НУЕ - 16,8%, ніж у студентів-хореографів - 6,2%. Для студентів-економістів він не характерний. Аналізуючи показники бар'єру небажання зближуватися з людьми на емоційній основі (НСЛЕО), потрібно відзначити, що його дія блокує спілкування студентів-хореографів (6,2%). У студентів-музикантів за цим параметром фіксуємо його відсутність, тоді як у студентів-економістів він середньо виражений (42,9%).

Отже, загальним для всіх категорій студентів є прогресування бар'єру НПЕ з найбільшим показником у студентів-музикантів (1/2). У той же час присутність домінування негативних емоцій (ДНЕ) як бар'єру - у всіх категорій не спостерігається. Таким чином, аналізуючи ситуацію поширеності явища ЕБ серед студентської молоді, можна дійти висновку, що найбільш благополучно в емоційному плані вона складається у студентів економічних спеціальностей за рахунок прагматичності й малої емоційної залученості. Винятком є наявність у цієї категорії бар'єру НПЕ. Студенти спеціальності «Музика», навпаки, схильні до прояву ЕБ у спілкуванні як взагалі, так і зокрема бар'єрів НННЕ, НПЕ, НУЕ. У той же час, не зважаючи на низькі показники вираженості окремих ЕБ у студентів спеціальності «Хореографія» (порівняно зі спеціальністю «Музичне мистецтво») загальний рівень ЕБ у половини залишається високим.

Можна підсумувати, що студенти «творчих» спеціальностей не тільки більш емоційні, але й у значного контингенту, особливо у студентів-музикантів, ще не сформувалося уміння управляти власними емоціями в спілкуванні (16,7%), їх адекватному прояві (50%). Студенти-хореографи, хоча й усвідомлюють своє негативне ставлення до найближчого оточуючого соціуму, але не поспішають робити спроби його змінити. Існування у студентської молоді власне ЕБ у спілкуванні та ЕБ, що визначається психічними станами, напряму співвідноситься з відповідними парціальними структурами емоційної зрілості й емоційного інтелекту і може свідчити про нерівномірне дозрівання останніх, а відносно емоційного інтелекту - певного етапу становлення як інтегративного емоційного інтелекту, так його парціальних структур як загального показника емоційного розвитку. Саме це положення ми спробуємо надалі уточнити. Це положення в певному значенні співзвучне, прописаним Л. Коулом і Дж. Холом («Психологія юності»), задачам, які повинне вирішити юнацтво через систему становлення світогляду, усвідомлення й осмислення власного життя: емоційна, соціальна й інтелектуальна зрілість; пробудження сексуального інтересу; емансипація від батьківського дому; навики розподілу вільного часу; вибір професії; побудова психології життя; ідентифікація «Я» [3].

Таким чином, базуючись на одержаних даних і маючи на меті поліпшення процесів адаптації студентів- першокурсників, можна зазначити ряд задач, які потребують психолого-педагогічного розв'язання: корекція змістовного наповнення навчальних програм напряму «Мистецтво»; навчання студентів-першокурсників плануванню і організації свого часу та його перерозподіл із урахуванням діяльності; вироблення в них комунікативних навиків і умінь; мотивування до учбово-професійної діяльності, сприяння гармонійному дозріванню структур емоційної зрілості й становленню емоційного інтелекту в рамках особистісно- орієнтованого підходу. Основними напрямами роботи із студентами-першокурсниками мають стати проведення тренінгів спілкування, Форум-театрів, Арт-терапія.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Аналіз результатів діагностики ЕБ за допомогою анкетування, тестування, бесіди в контексті встановлення специфіки прояву ЕБ студентів залежно від особливостей конкретних умов життєдіяльності, зумовлених адаптаційним періодом, дозволяє формулювати наступні висновки:

* Існування ЕБ спілкування в середовищі студентів-першокурсників - поширене явище (48,2%), особливо серед контингенту «творчих» спеціальностей: «Музика» - 66,7%, «Хореографія» - 50,0%. У студентів спеціальності «Економіка» стан найбільш благополучний, ЕБ виявляються у 28,7%. Зі всіх особистих ЕБ перешкодою в спілкуванні виступає бар'єр неадекватного прояву емоцій. Загальною характеристикою для всіх категорій студентів є прогресування бар'єру неадекватного прояву емоцій із його переважанням у студентів- музикантів (1/2). Домінування негативних емоцій як бар'єру, що створює перешкоди в спілкуванні, у всіх категорій студентської молоді не спостерігається. Студенти «творчих» спеціальностей («Музика» і «Хореографія») більш схильні до прояву ЕБ у спілкуванні як загалом, так і зокрема бар'єрів: негнучкості, нерозвиненості, невиразності емоцій, неадекватного прояву емоцій та невміння управляти емоціями. У більшої кількості контингенту, особливо у студентів-музикантів, не достатньо сформоване уміння управляти власними емоціями в спілкуванні, прояв їх адекватності; невелика частина студентів-хореографів, хоча усвідомлює своє негативне ставлення до найближчого навколишнього соціуму, але особливо й не роблять спроби його змінити. На цьому віковому етапі зустрічається категорія першокурсників, що не вміють підтримувати тривалі взаємини з оточуючими й надмірно реагуючих на дію зовнішніх чинників.

• Перешкодами в спілкуванні студентів-першокурсників виступають переживання емоцій, емоційних станів і певних властивостей і якостей: ворожості й агресивності, нетерпимості до соціального оточення і комунікативних ситуацій, коливання настрою, власної соромливості, відчуття образи. Нерідко емоційні проблеми студентів пов'язані з дисциплінарними.

• У студентів «творчих» спеціальностей емоційні проблеми частіше виникають унаслідок неуважності, яку можна пояснити фізичним і/або психологічним перевантаженням; у чверті опитуваних діагностується присутність нудьги, розчарування й незадоволення від власної діяльності, які можна інтерпретувати низькою емоційною зацікавленістю до провідного виду діяльності - учбово-професійної і вмотивованістю як у навчанні, так і в спілкуванні між одногрупниками, відсутністю усвідомленого вибору професії.

• При ранжируванні за рівнем вираженості емоційних бар'єрів, у хлопців і дівчат, у першу чергу, вони виникають з найближчими родичами - сиблінгами (особливо на фоні образи й конкуренції в системі сімейних відносин), менш з батьками і якнайменше вони виражені в середовищі однолітків, виняток становлять емоційно неприйнятні конкретні ровесники (одиничні випадки). У межах ВНЗ найчастіше ЕБ виникають із викладачами, менше - із заступниками деканів, завідувачами кафедрами, одногрупниками (особливо однієї статі). Десята частина юнацького контингенту ще так і не навчилася підтримувати тривалі взаємини, половина якого має зовнішній локус-контроль. Це свідчить не тільки про наявність значних емоційних перешкод, які блокують спілкування студентів із цими категоріями, але й про поширену комунікативну нетолерантність. У більшості випадків хлопці і дівчата обирають стратегію уникнення небажаних категорій суб'єктів спілкування;

• На дисциплінарному рівні проблематичним складається спілкування студентів-першокурсників не тільки з ближнім оточенням, але і з дальнім. Перешкодами в спілкуванні виступають вживання образливих слів під час спілкування, вдавання до обману; декому у спілкуванні властиві вияви обурення і протесту на прохання дорослих наставників щось зробити, сперечання з батьками й оточуючими; прояви звинувачувально- номінативних характеристик як показника зовнішнього локус-контролю і нерозвиненості самокритики.

• Існування емоційних бар'єрів у міжособистісному спілкуванні студентської молоді може свідчити про низьку толерантність до комунікативних ситуацій, партнера по спілкуванню, нерівномірному дозріванні структур емоційної зрілості, емоційного інтелекту і певному етапі становлення інтегративного і парціального емоційного інтелекту як загального показника емоційного розвитку в юнацькому віці. Саме це положення в подальшому ми спробуємо уточнити.

• Маючи на меті поліпшення процесів адаптації студентів-першокурсників, виникає ряд задач, які потребують психолого-педагогічного вирішення: корекція змістовного наповнення навчальних програм за напрямом «Мистецтво»; навчання студентів-першокурсників планування й організації власного часу і його перерозподіл з урахуванням діяльності; вироблення в них комунікативних навиків і умінь; мотивування до учбово-професійної діяльності, сприяння гармонійному дозріванню структур емоційної зрілості, і становлення емоційного інтелекту в контексті особистісно-орієнтованого підходу. Основними напрямами та формами роботи із студентами-першокурсниками мають стати - проведення тренінгів спілкування, Форум-театрів, Арт- терапії. Реалізація зазначених змін в освітній системі сприятиме процесам адаптації студентів-першокурсників, а значить ефективній підготовці фахівців в умовах ВНЗ.

Список використаних джерел

1. Кідалова М. Емоційний бар'єр: до визначення фенона і перспектив роботи з ним у віковому аспекті / М. Кідалова, П. Лушин // Психолог. перспективи. Вип. 11. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки, 2008. - С. 145 - 155.

2. Кідалова М. М. Психологічний зміст емоційних бар'єрів у підлітковому віці / М. М. Кідалова // Розвиток особистості в сучасному освітньому просторі : кол. монографія / за заг. ред. О. В. Горецькою. - Донецьк : ЛАНДОН - ХХІ, 2013. - С. 157 - 171.

3. Коул Л. Психология юности / Л. Коул, Дж. Холл. - СПб. : Питер, 2000. - 547 с.

4. Лушин П. В. О психологии человека в переходный период (Как быть, когда всё рушится) / П. В. Лушин. - Киев : Наук. світ, 2007. - 207 с.

5. Редько Л. Л. Психолого-педагогическая поддержка адаптации студента-первокурсника в вузе : учеб. пособие / Л. Л. Редько, Ю. А. Лобейко. - М. : Илекса, 2008. - 296 с.

6. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М. : Ин-т психотерапии, 2002. - 490 с.

References

1. Kidalova M. Emocijnyj bar'jer: do vyznachennja fenona i perspektyv roboty z nym u vikovomu aspekti / M. Kidalova, P. Lushyn // Psyholog. perspektyvy. Vyp. 11. - Luc'k : Volyn. nac. un-t im. L. Ukrai'nky, 2008.

- S. 145 - 155.

2. Kidalova M. M. Psyhologichnyj zmist emocijnyh bar'jeriv u pidlitkovomu vici / M. M. Kidalova // Rozvytok osobystosti v suchasnomu osvitn'omu prostori : kol. monografija / za zag. red. O. V. Gorec'koju. - Donec'k : LANDON - HHI, 2013. - S. 157 - 171.

3. Koul L. Psihologija junosti / L. Koul, Dzh. Holl. - SPb. : Piter, 2000. - 547 s.

4. Lushin P. V. O psihologii cheloveka v perehodnyj period (Kak byt', kogda vsjo rushitsja) / P. V. Lushin. - Kiev : Nauk. svd, 2007. - 207 s.

5. Red'ko L. L. Psihologo-pedagogicheskaja podderzhka adaptacii studenta-pervokursnika v vuze : ucheb. posobie / L. L. Red'ko, Ju. A. Lobejko. - M. : Ileksa, 2008. - 296 s.

6. Fetiskin N. P. Social'no-psihologicheskaja diagnostika razvitija lichnosti i malyh grupp / N. P. Fetiskin, V V. Kozlov, G. M. Manujlov. - M. : In-t psihoterapii, 2002. - 490 s.

Размещено на Allbest.ru