Розвиток професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей в процесі навчання у ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей в процесі навчання у ВНЗ

С.Н. Грипич

Анотації

У статті розглядаються такі ефективні напрями розвитку професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей, як використання на заняттях творчих навчально-дослідних завдань, організація самостійної роботи, спільно-розподілена діяльність та інше. Проаналізована реальна ситуація розвитку професійної мотивації студентської молоді на прикладі вищого навчального закладу. На основі педагогічного досвіду розроблено рекомендації для викладачів ВНЗ з розвитку та вдосконалення професійної мотивації у студентів психолого-педагогічних спеціальностей.

Ключові слова: освіта, мотивація, студент, спеціальність, університет, викладач, психолого-педагогічна освіта, освітня програма, критерії знань і умінь.

Gripich S.N. development of professional motivation of students of psychological and pedagogical skills in teaching in universities

It is noted that the trend of improving the quality of the educational process in the higher school of modern Ukraine envisages increasing interest of students to subjects. This thesis is a key and relevant experts in the research, which in turn allows you to update and develop professional motivation of future specialists in psychological and pedagogical education.The article deals with such effective lines of development of professional motivation of students of psychological and pedagogical skills as using creative classroom teaching and research tasks, organization of independent work jointly distributed activities and more. The supposition that essential in the development of professional motivation of students ofpsychological and pedagogical specialties has learning activities that encourage students to study and governed by a set of motivational components. Namely, the need for new knowledge and skills; duties and responsibilities to society; desire for competence and skill; the need for self-improvement and self-realization. Analyzed the real situation concerning the development of professional motivation of young students an example of higher education. Based on the recommendations of teaching experience for university teachers to develop and improve the professional motivation of students' psychological and educational fields. The practical significance of the results is that in the future they can be used in the process of understanding the role and place of qualitatively trained psycho-pedagogical direction, particularly in teaching and educational, social and cultural, social and scientific processes in Ukraine and abroad, especially now - during the European integration and globalization. This, in turn, must affect the formation of the Ukrainian youth, including graduates Rivne State Humanitarian University, the new European values and spiritual landmarks.

Key words: education, motivation, student, major, university lecturer, psychological and pedagogical education, educational program, the criteria of knowledge and skills.

Вступ

Постановка проблеми. Тенденція підвищення якості освітнього процесу у вищій школі сучасної України передбачає підвищення інтересу студентів до навчальних предметів. Ця теза є ключовою і актуальною в дослідженнях фахівців, яка, в свою чергу, дозволяє актуалізувати і розвивати професійну мотивацію майбутніх спеціалістів у сфері психолого-педагогічної освіти. Численні дослідження проблем розвитку професійної мотивації дозволяють зробити висновок про те, що «мотиваційний компонент виступає як чинник навчально-пізнавальної діяльності та професійного становлення»[1]. Різноманіття на заняттях цікавих творчих і розвиваючих вправ, завдань, рольових ігор, дискусійних методів навчання «не тільки підсилює мотивацію студентів до професійно-творчого саморозвитку, але і має реальний результат у вигляді збільшення відповідних здібностей до реалізації даного процесу» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Представлена стаття орієнтується на вже існуючі розробки у заявленій проблемі. Без глибокого аналізу особливостей професійної мотивації майбутнього спеціаліста у сфері психолого-педагогічної підготовки неможливо підвищити активність його професійної діяльності. Зокрема, у своїх працях зазначену проблематику фрагментарно висвітлювали В. П. Андрущенко, С. Д. Гусарєва, В. С. Журавський, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, Л. В. Губерський, М. В. Костицький, В. С. Лутай, В. Ф. Опришко, О. Ф. Скакун, Б. О. Чупринський, Ю. С. Шемшученко.

Методологічним підґрунтям також виступили наукові розробки Г. О. Балла, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, В. В. Давидова, Д. Б. Ельконіна, Д. Колба, О. М. Леонтьєва, А. Маслоу, К. Роджерса, Н. Ф. Тализіної та ін.

Проблеми професійного становлення і мотивації розвитку фахівця вивчали С. Я. Батишев, Є. О. Климов, В. Д. Шадриков, С. А. Берлін, Н. В. Гузій, Л. І. Даниленко, О. А. Дубасенюк, М. Б. Євтух, О. О. Копилова, О. А. Сазанова, В. А. Семиченко, С. О. Сисоєва, М. М. Фіцула, А. Е. Штейнмец та ін.

Однак, питання розвитку професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей в процесі навчання у ВНЗ до цього часу залишається відкритим і потребує ще більш грунтовного аналізу науковців. Цією обставиною підтверджується актуальність і новизна даної публікації.

Метою статті є вивчення професійної мотивації студента - майбутнього фахівця і рівня його психологічної готовності до навчання, що дозволить визначити ступінь адекватності самооцінки в мотивації вибору професії і наявність або відсутність у нього переважання позитивних мотивів професійної позиції у відношенні до своєї фахової діяльності як психолога, так і педагога. Об'єктом дослідження є навчально- професійна діяльність студентів психолого-педагогічних спеціальностей. Предмет аналізу - мотиви здобуття молоддю психолого-педагогічної освіти у вищих навчальних закладах України.

У статті сформульовано припущення про те, що суттєве значення у становленні та розвитку професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей має навчальна діяльність, що спонукає студентську молодь до навчання і регулюється комплексом мотиваційних компонентів. А саме: потребою в нових знаннях і уміннях; обов'язком і відповідальністю перед суспільством; прагненням до компетентності та майстерності; потребою у самовдосконаленні та самореалізації.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що у перспективі їх можна використовувати в процесі осмислення ролі і місця якісно підготовлених фахівців психолого-педагогічного напряму, зокрема, в навчально-педагогічних, соціокультурних, громадських та наукових процесах в Україні та за її межами, особливо зараз - у період європейської інтеграції та глобалізації. Це, в свою чергу, обов'язково вплине на формування в української молоді, у тому числі й випускників Рівненського державного гуманітарного університету, нових європейських духовних домінант і цінностей. Новизна одержаних результатів полягає у доповненні та розширенні існуючої концептуальної бази досліджуваної теми у сферах психології та педагогіки, що є необхідною умовою і вимогою розвитку сучасної європейської вищої освіти. Самостійні спостереження та власний досвід педагогічної діяльності дозволяє виокремити цю розвідку з-поміж багатьох існуючих оригінальних досліджень і доповнити знання відповідними вимогам часу рекомендаціями.

Одночасно результати аналізу в публікації можна застосовувати в розробці низки навчальних курсів, зокрема в психології, педагогіці, філософії науки, філософії культури та інших дисциплінах гуманітарного спрямування.

Теоретичне значення цієї публікації визначається історіософською характеристикою психолого-педагогічної освіти у ВНЗ, якістю діяльності вітчизняних науковців, викладачів вищої школи у вивченні окресленої проблематики. Інтерпретація наукової проблеми у цій статті допоможе встановити реальну ситуацію із рівнем мотивації студентської молоді у здобутті психолого-педагогічної освіти у вищому навчальному закладі. Таким чином, на теоретичному рівні доведено, що без історії не може бути ні етносу, ні вищої школи, ні наукового зростання країни, ні, власне, самої держави. психологічний студентський молодь

Методологія роботи зумовлена метою дослідження, а також самобутністю досліджуваного матеріалу. Її базисом став метод аналітичного вивчення джерел, що прояснює їх логіку і зміст. Специфіка осягнення матеріалу вимагає своєрідного підходу, пов'язаного з необхідністю залучення методів історії та текстології для визначення взаємозв'язку наукових ідей, що співвідносяться між собою в контексті наступності або протистояння. У статті також використано системний підхід і традиційні способи діалектичної мислетворчості, принципи історизму і конкретності.

Одним із головних методів, який знаходить реалізацію у даній розвідці, є діалектика, застосована щодо аналізу концепції сучасної психолого-педагогічної освіти у вітчизняній вищій школі. У ролі домінуючих принципів аналізу проблеми, що знайшли найбільш повне застосування у науковому пошуку, є принципи історизму, порівняльного аналізу, єдності історичної і логічної послідовності від абстрактного до конкретного.

Виклад основного матеріалу дослідження

У процесі розвитку професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей у вищому навчальному закладі особлива роль належить їх спільно-розподіленій діяльності. Вона є одним із ефективних способів організації навчальної та професійно-практичної діяльності студентської молоді, в процесі якої вирішуються завдання становлення і розвитку мотивації, взаємостосунків між студентами і викладачами, їх самонавчання та самовиховання, вироблення педагогічно-ціннісних установок і психологічного самоконтролю.

Спільно-розподілена діяльність розуміється як особливий тип взаємин і взаємодій між студентами, при якому індивідуалізація навчання як умова виявлення та обліку особистих обдарувань і здібностей кожного студента поєднується із реалізацією групових форм навчання із психології та педагогіки. Це забезпечує зміну структури діяльності за рахунок створення спільності цілей, способів досягнення результатів за допомогою різнобічних форм співпраці студентів і викладача на заняттях із дисциплін психологічного, педагогічного спрямування.

Відомо, що «пошук і використання внутрішніх резервів оволодіння професією забезпечуються застосуванням різних вузівських технологій розвитку професійної мотивації» [1]. Однією з таких технологій виступає індивідуально-групова диференціація діяльності студентів, яка визначається як цикл взаємопов'язаних способів обліку спільного і особливого в основних параметрах професійної мотивації майбутніх фахівців шляхом створення умовно виділених або реально існуючих груп при плануванні, організації, регулюванні, корекції професійно-освітньої взаємодії і оцінки діяльності.

Цей процес розвитку професійної мотивації студентів психолого-педагогічних спеціальностей, зокрема в РДГУ, забезпечується шляхом створення системи диференційованих, різнорівневих завдань для індивідуальної та самостійної роботи студентів як у процесі навчальних занять, так і в процесі педагогічної практики.

Важливим стратегічним напрямом розвитку професійної мотивації є організація науково-дослідницької діяльності студентів психолого-педагогічної освіти. Адже очевидно, що вона сприяє формуванню готовності майбутніх фахівців до творчої реалізації отриманих у ВНЗ знань та умінь, допомагає оволодіти методологією наукового пошуку, здобути дослідницький досвід, у процесі якого відбувається усвідомлення необхідності безперервної професійної самоосвіти та самовдосконалення [5]. У зв'язку з цим великого значення набуває дослідницька діяльність і творчий пошук у процесі здійснення таких форм роботи студентів, як підготовка курсових та кваліфікаційних робіт; підготовка доповідей, рефератів, есе на теми, що пов'язані з діяльністю психолога, педагога, вимогами до його особистісних і професійних якостей; складання рецензій, проведення міні-досліджень, підготовка наукових статей та ін.

Особливо ефективним у становленні і розвитку професійної мотивації студентів (майбутніх психологів, педагогів) є використання на заняттях цікавих творчих завдань, тренінгових форм роботи, визначення основних ліній власного подальшого професійно-особистісного розвитку, поповнення знань із діагностичних методик дослідження рівня розвитку мотивації до навчання у майбутніх фахівців, аналіз тренінгових матеріалів (завдань, вправ, ігор тощо). Подібного роду завдання забезпечують розвиток потреби в самопізнанні, самоосвіті, самовдосконаленні та психологічній адаптації до умов навчання. Необхідно звернути особливу увагу на такі ефективні форми та методи майбутньої психолого-педагогічної діяльності та розвитку професійної мотивації з метою організації самостійної роботи студентів, як:

- складання інструкцій, пам'яток, схем тем занять, пов'язаних із удосконаленням психолого-педагогічної освіти, наприклад: «Як підготуватися до публічного виступу», «Стилі спілкування педагога- психолога»;

- підбір системи релаксаційних ігор-вправ для створення настрою на майбутнє спілкування;

- продумування тем майбутніх дискусій з суб'єктами освітнього процесу, присвячених проблемам психології виховання і навчання дітей та молоді;

- складання програм і підбір вправ для проведення корекційно-розвиваючої роботи з дітьми та підлітками;

- створення електронної бази відео- або аудіо-фрагментів, необхідних для аналізу складних психологічних ситуацій, вирішення проблем, пов'язаних із порушенням або ускладненням психіки, а також й психічного розвитку людини.

Рекомендації для викладачів психолого-педагогічних спеціальностей, які своєю діяльністю формують мотивацію до здобуття фахових знань і умінь студентів, необхідних їм у подальшій професійній діяльності, а також створюють сприятливі умови для розвитку, закріплення і вдосконалення професійних психолого-педагогічних умінь, здобутих у процесі теоретичного і практичного навчання у ВНЗ, можуть виглядати наступним чином:

1. На лекціях, семінарських і лабораторно-практичних заняттях, особливо із психології, необхідно постійно спрямовувати студентів до самоаналізу і усвідомлення власних професійних мотивів здобуття обраного фаху. Із цією метою потрібно розробити план-схему аналізу занять. Найбільш показовими при аналізі власної діяльності можуть стати такі напрями: вміння студентом аналізувати відповідність поставлених завдань із результатом того, що вдалося і не вдалося; визначення теми, що вивчається, у програмі курсу, структури заняття, логіки викладу матеріалу; усвідомлення основних положень і понять, які буде розкрито в процесі вивчення будь-якої теми; оцінка психолого-педагогічних критеріїв змісту заняття; аналіз змісту підготовлених студентом питань, що входять в план заняття; характеристика відповіді на занятті; характеристика контакту з аудиторією під час публічного виступу; оцінка діяльності в процесі заняття того, хто навчається; використання літератури та інших засобів в процесі підготовки до заняття і т. д.

2. Важливою умовою ефективної підготовки майбутнього педагога і психолога до професійної діяльності є особистість самого викладача ВНЗ. Саме від нього багато в чому залежить рівень інтересу студентів до предмета, темп і результативність процесу навчання, динаміка рівня їх психолого-педагогічної освіченості, успішність цілеспрямованого формування професійно значимого змісту мотивів навчально-пізнавальної діяльності. В цьому сенсі необхідно вивчити, проаналізувати і вдосконалювати особливості індивідуальної діяльності викладача. З метою формування мотивації студентів до навчання оцінювати і вдосконалювати свій стиль діяльності, аналізуючи власні змістовні характеристики, такі як: орієнтація викладача на процес або результат своєї праці; розгортання викладачем орієнтовного і контрольно-оцінювального етапів у своїй праці; динамічні характеристики стилю роботи, стійкості перед труднощами, переключення на нові педагогічні проблеми; результативність - рівень знань і навичок навчання, а також інтерес студентів до предмету.

3. Аналізуючи роль позитивної мотивації до навчання в забезпеченні успішного оволодіння знаннями і вміннями із психології та педагогіки, необхідно відзначити, що висока позитивна мотивація відіграє роль компенсуючого фактора в разі недостатньо високих здібностей. Однак, у зворотному напрямі цей фактор не діє: жоден високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчальної мотивації або низьку його вираженість, і не може призвести до значних успіхів у навчанні.

4. Важливою і слабо вирішеною є проблема організації самостійної роботи студентів психолого- педагогічних спеціальностей, яка повинна бути реалізована таким чином, щоб процес і результати її виконання сприяли розвитку майбутнього фахівця як суб'єкта набуття і застосування професійної компетентності. Організація самостійної роботи студентів повинна включати в себе формування мотивації, професійної позиції майбутнього фахівця, органічне включення самостійної роботи в процес освоєння змісту навчальних дисциплін, інтеграцію самостійної роботи студентів із досвідом використання сучасних педагогічних технологій, вибір форм контролю за результатами самостійної роботи. Але успішність самостійної роботи, в першу чергу, залежить від налаштування і студентів, і викладачів на співтворчість, від здатності всіх учасників освітнього процесу до діалогу. Співтворчість може виступати в декількох значеннях: це процес відкриття нового для себе, тобто також і відкриття викладачем варіативних, нестандартних способів вирішення педагогічних завдань; здійснення переходу від алгоритмічних, стереотипних прийомів до суб'єктивно нових. Співтворчість у більш вузькому розумінні - відкриття нового і для себе, і для студентів, новаторство, створення нових оригінальних прийомів, підходів до підвищення мотивації навчання у студентів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Таким чином, ефективний розвиток спеціалістів психолого-педагогічного напряму у ВНЗ передбачає виявлення професійної мотивації майбутніх фахівців і рівня їх самооцінки на початковому етапі навчання, а також розробку і впровадження рекомендацій для викладачів, здійснюючих процес навчально-практичної та самостійної практичної діяльності. Крім того, вона передбачає використання на заняттях із майбутніми психологами і педагогами різноманітних цікавих творчих і розвиваючих вправ, рольових ігор та інших форм роботи, що не тільки підсилюють мотивацію студентів до професійно-творчого саморозвитку, а також дають можливість організовувати спільну діяльність у процесі досягнення цілей і завдань за умови цілеспрямованої спільно-розподіленої діяльності студентів. Ця робота має суттєвий потенціал для розвитку професійної мотивації студентів психолого- педагогічних спеціальностей.

Список використаних джерел

1. Биков В. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. пр. / [за ред.: Ю. Бикова. Ю. О. Жука] ; Ін-т засобів навчання АПН України. - Київ : Атіка, 2005. - C. 5 - 15.

2. Булик І. Детермінація явища «професійна підготовка» / І. Булик // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 1. - С. 33 - 36.

3. Вітвицька С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. для студентів магістратури / С. Вітвицька. - Житомир : ЖДУ, 2002. - 160 с.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / [під заг. ред. О. В. Овчарук]. - Київ : К.І.С., 2004. - 112 с.

5. Компетентність саморозвитку фахівця: педагогічні засади формування у вищій школі / [О. О. Біла, Т. Р. Гуменникова, Н. В. Кічук та ін. ; наук. ред. Н. В. Кічук]. - Ізмаїл : ІДГУ, 2007. - 236 с.

6. Кремень В. Освіта в структурі цивілізаційних змін [Електронний ресурс] / В. Г. Кремень // Освіта. - 2010. - № 47-48 (24 листоп. - 1 груд.). - Режим доступу: http://tyzhnevykosvita.net/component/content/article/34-2010/28-47-48. - Назва з екрана.

7. Ортинський В. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / В. Л. Ортинський. - Київ : ЦУЛ, 2009. - 472 с.

8. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи : навч. посіб. для магістрантів і аспірантів / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. - Київ : Філ-студія, 2006. - 320 с.

9. Чемерис І. Нові вимоги до спеціаліста: поняття компетентності й компетенції / І. М. Чемерис // Вищ. освіта України. - 2006. - № 2. - С. 84-87.

References

1. Bykov V. Teoretyko-metodolohichni zasady modeliuvannia navchalnoho seredovyshcha suchasnykh pedahohichnykh system / V. Bykov // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia : zb. nauk. pr. / [za red.: V. Yu. Bykova. Yu. O. Zhuka] ; In-t zasobiv navchannia APN Ukrainy. - Kyiv : Atika, 2005. - C. 5 - 15.

2. Bulyk I. Determinatsiia yavyshcha «profesiina pidhotovka» / I. Bulyk // Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. - 2011. - № 1. - S. 33 - 36.

3. Vitvytska S. Osnovy pedahohiky vyshchoi shkoly : metod. posib. dlia studentiv mahistratury / S. S. Vitvytska. - Zhytomyr : ZhDU, 2002. - 160 s.

4. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy (Biblioteka z osvitnoi polityky) / [pid zah. red. O. V. Ovcharuk]. - Kyiv : «K.I.S.», 2004. - 112 s.

5. Kompetentnist samorozvytku fakhivtsia: pedahohichni zasady formuvannia u vyshchii shkoli / [O. O. Bila, T. R. Humennykova, N. V. Kichuk ta in. ; nauk. red. N. V. Kichuk]. - Izmail : IDHU, 2007. - 236 s.

6. Kremen V. Osvita v strukturi tsyvilizatsiinykh zmin / V. H. Kremen // Osvita. - 2010. - № 47-48 (24 lystop. - 1 hrud.). - Rezhym dostupu: http://tyzhnevykosvita.net/component/content/article/34-2010/28-47-48

7. Ortynskyi V. Pedahohika vyshchoi shkoly : navch. posib. dlia studentiv vyshch. navch. zakl. / V. L. Ortynskyi. - Kyiv : Tsentr uchb. lit., 2009. - 472 s.

8. Podoliak L. H. Psykholohiia vyshchoi shkoly : navch. posib. dlia mahistrantiv i aspirantiv / L. H. Podoliak, V. I. Yurchenko. - Kyiv : Fil-studiia, 2006. - 320 s.

9. Chemerys I. Novi vymohy do spetsialista: poniattia kompetentnosti y kompetentsii / I. M. Chemerys // Vyshcha osvita Ukrainy. - 2006. - №2. - S. 84-87.

Размещено на Allbest.ru