Формування та розвиток здатності до моральної рефлексії в процесі активного соціально-психологічного навчання молодших школярів

Постановка проблеми. Моральний розвиток підростаючої особистості передбачає формування здатності до моральної рефлексії, яка виступає як єдність усвідомлення цінності себе та іншого, стосунків з ним, свого ставлення до нього. Таке розуміння моральної рефлексії дозволяє вважати активне соціально-психологічне навчання адекватним методом її формування та розвитку. Найбільш загальне формування мети соціально-психологічного тренінгу можна представити так: сприяння соціально-психологічному розвитку людини, що дозволяє їй активно вибудовувати стосунки з оточуючими. Особливості взаємовідносин між людьми слід розглядати у контексті їх морального ставлення один до одного, що виражається у змісті «Я- концепції» та «концепції іншої людини». «Я концепція» та «концепція іншої людини» є необхідними складовими цілісної системи саморегуляції поведінки. Функціонування усіх елементів цієї системи забезпечує механізм моральної рефлексії.

Поряд із систематичним включенням рефлексивних компонентів у навчально-виховний процес для формування здатності до моральної рефлексії нами була запропонована програма спеціальних занять з використанням елементів активного соціально-психологічного навчання. Специфіка цього методу полягає в створенні спеціальних умов, в яких дитина (або дорослий) самостійно, в процесі виконання вправ або участі в дискусіях, відкриває знання про себе та інших людей, про закономірності міжособистісних відносин. Такі знання виявляються максимально засвоєними та дійовими, оскільки цей метод навчання забезпечує високу активність учасників навчальної групи.

Важливою особливістю та необхідною умовою функціонування навчальної групи є налагоджений зворотний зв'язок та можливість отримати підтримку від її учасників, які об'єднані спільною проблемою та переживаннями. Важливим є той момент, що у тренінговій групі рефлексія є основним способом отримання нових знань. Знання про себе та інших не приходять ззовні, а тільки через постійну рефлексію, усвідомлення того, що відбувається з людиною щомиті, «тут і тепер».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В дослідженнях Ю.Н. Ємельянова, В.П. Захарова, Л.А. Петровської, Н.Ю. Хрящової, Т.С. Яценко теоретично та методично обґрунтовано активне соціально-психологічне навчання дорослих. Щодо дітей молодшого шкільного віку, то можливість та необхідність застосування цього методу зумовлена певними психологічними особливостями молодших школярів. Важливим для нас є положення Л.С. Виготського про те, що на межі дошкільного та молодшого шкільного віку дитина відкриває для себе свій внутрішній світ, свої переживання. Крім того, соціальна ситуація розвитку молодшого школяра вимагає від нього вміння будувати стосунки з іншими, з одного боку, а з іншого - з'являється необхідність захищати свій психологічний простір, своє «Я» [1, с. 447]. Однією з особливостей морального розвитку молодшого школяра є «моральний реалізм», описаний Ж. Піаже. Сутність даного явища полягає в тому, що для молодших школярів особливо важливим є, власне, виконання засвоєної норми, часто безвідносно до її змісту. При цьому існує небезпека втрати специфічного смислу морального вчинку - діяти в інтересах інших людей. Для подолання та профілактики цього явища адекватним є використання методу активного соціально-психологічного навчання, оскільки учасники групи на власному досвіді вчаться знаходити моральний смисл ситуації, оцінювати моральні вчинки за їх мотивом, бути чутливими до почуттів та стану партнерів.

Слід зазначити, що в психологічній літературі останніх років описаний досвід застосування активного соціально-психологічного навчання для дошкільників, молодших школярів, а також молодших підлітків. Це, зокрема, праці Н.І. Агафонової [2], а також описана З.С. Карпенко методика психокорекційних занять, що включає психогімнастику, використання експресивних мистецтв, дитячих фантазій, вербальних оцінок [4].

Таким чином, використання елементів активного соціально-психологічного навчання відповідає особливостям молодшого шкільного віку і може бути застосоване в ході занять з розвитку моральної рефлексії в цьому віці.

Формулювання цілей статті. Стосовно теми нашого дослідження основна мета спеціальних занять визначається як формування та розвиток здатності до моральної рефлексії у молодших школярів.

Конкретизуємо цю мету у завданнях:

- формування мотиву до моральної рефлексії;

- розвиток здатності усвідомлювати себе, що забезпечує збагачення образу «Я»;

- формування адекватної самооцінки;

- розвиток здатності до побудови образу іншої людини та усвідомлення свого ставлення до неї;

- формування досвіду ціннісного ставлення до себе та до іншого;

- розвиток емоційної сфери;

- створення умов для розуміння власних емоцій та емоційного стану іншої людини;

- розвиток навичок позитивного стилю спілкування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розглянемо принципи активного соціально-психологічного навчання, розроблені для дорослих. На нашу думку, ці принципи з певними обмеженнями можуть бути прийняті і для соціально-психологічного навчання молодших школярів.

Принципи активного соціально-психологічного навчання:

Принцип активності кожного учасника виступає як визначальний для даної форми навчання. Реалізація цього принципу можлива за умови включення учасників групи в активні дії, дискусію, самостійний пошук рішення тощо.

Принцип зворотного зв'язку. Зворотний зв'язок розглядають як відкрите, аргументоване та конструктивне висловлювання кожними учасником групи своїх думок про розв'язання тощо. В таких умовах особистісні якості, поведінка учасника групи оцінюються не абстрактно, а в конкретній ситуації.

Принцип «тут і тепер». Згідно цього принципу, обговорюються лише ті особистісні прояви, які можна спостерігати в ході занять.

Принцип щирості та партнерства у спілкуванні. Реалізація цього принципу забезпечує врахування інтересів кожного учасника. Щире і відверте висловлювання своїх думок та переживань кожним учасником поєднується з розумінням важливості думок та переживань інших. Це створює атмосферу безпеки, прийняття, спонукає до творчості та активності.

Особливо слід зупинитись на принципі зворотного зв'язку. Важливо враховувати, що особистісний розвиток молодшого школяра буде більш успішним за відсутності психологічних травм. Такі травми можуть бути викликані переляком, переживанням образи, несправедливості, насмішками, недоброзичливістю ровесників. Все це спричиняє у дітей стани підвищеної тривожності й відбивається на їхній поведінці. Щоб пряме повідомлення про особливості власної поведінки не було психотравмуючим для дітей, зворотній зв'язок повинен бути спрямований на ситуацію, на поведінку персонажа, які обговорюються в даний момент.

Крім того, особливості молодших школярів та необхідність бережного і ціннісного ставлення до їх внутрішнього світу вимагають, щоб активне соціально-психологічне навчання здійснювалось в органічному зв'язку з іншими методами виховання. Тому необхідною є робота з батьками та педагогами з узгодження цілей та методів виховної роботи.

Реалізація принципів активного соціально-психологічного навчання забезпечує досягнення основної його мети - розвитку здатності до моральної рефлексії. Як підкреслює Т. С. Яценко, «виявлення та розв'язання суб'єктом своїх стабільних суперечностей гармонізує його внутрішню структуру особистості та переорієнтує увагу зі свого «Я» на іншу людину». Подібну думку висловлює і Ю. Н. Ємельянов: ...«суперзавданням» активного соціально-психологічного навчання повинна бути не концентрація уваги учасників учбової тренінгової групи на їх комунікативних вміннях, а пробудження цікавості до іншої людини» [3, с. 87].

Програма занять з розвитку моральної рефлексії для молодших школярів була апробована в третьому класі ЗОШ № 13 м. Рівного. Всього у заняттях взяло участь 26 третьокласників. Програма занять включає 12 занять тривалістю 30-40 хвилин кожне. Необхідність ціннісного та бережливого ставлення до внутрішнього світу молодших школярів зумовила більший, порівняно з дорослими, інтервал між заняттями. На нашу думку, доцільно проводити такі заняття один раз на тиждень. Зауважимо, що апробація програми здійснювалась у третьому класі, але зміст занять дозволяє використовувати їх починаючи з першого класу. Оптимальна кількість учасників - 8-12 в групі.

Перше заняття присвячене діагностиці особливостей саморегуляції поведінки молодших школярів в ситуації спільної діяльності. Для цього використовується гра «Метелик» (модифікований варіант гри «Варежки» Н. І. Агафонової). Вона покликана продемонструвати учасникам групи неефективність їх поведінки та підкреслити необхідність її зміни. Обговорення роботи пар має розвивальне значення для кожної дитини. Участь у груповій дискусії дає можливість проаналізувати власну поведінку та дізнатись про досвід інших учасників групи. Керівник групи спрямовує хід дискусії таким чином, щоб продемонструвати учасникам необхідність врахування як власних інтересів, так і інтересів партнера, оскільки саме це забезпечує ефективне виконання спільної діяльності. Таким чином, обговорення роботи пар створює умови для індивідуальної та групової рефлексії, мета якої - осмислення процесів, способів та результатів індивідуальної і спільної діяльності, їх зв'язку з самопочуттям кожного з учасників групи.

Групова дискусія в ході занять є одним із базових методів, який полягає у спільному обговоренні певного дискусійного питання і дозволяє з'ясувати (а, можливо, і змінити) думки, позиції, установки учасників групи в процесі безпосереднього спілкування. М. Блатт, один з послідовників Л. Кольберга, виявив, що систематична участь у дискусіях на моральні теми є найбільш ефективним та найменш штучним шляхом «представлення» дітям моральних суджень, вищих за рівнем від їхніх власних. При цьому учасники групи знаходитимуться на різних стадіях морального розвитку. Намагаючись переконати один одного у правильності своїх суджень, діти тим самим виявлятимуть у висловлюваннях притаманний їм рівень морального розвитку [6, с. 167-177].

Групова дискусія дає можливість бачити проблему з різних точок зору, а також виступає як спосіб групової рефлексії через аналіз індивідуальних переживань. Проте суттєвим недоліком цього методу є зверненість переважно до інтелектуальної сфери особистості. Тому цей метод поєднується з ігровими методами та психогімнастикою.

Під час обговорення в колі власного досвіду та уявлюваних ситуацій особлива роль належить керівнику групи, який повинен нагадати дітям правила спілкування в групі, дати можливість висловитись всім, дотримуватись черговості, не перебивати один одного, поважати думку кожного. Молодшим школярам імпонує, коли їхню думку цінують та поважають. Керівник групи спрямовує дискусію, підтримуючи та акцентуючи увагу на тих висловлюваннях, які сприяють адекватному розумінню ситуації. Завершити це заняття доцільно психогімнастичними вправами, що дозволяє зняти напруження та стимулює позитивну групову динаміку.

Наступні заняття спрямовані на реалізацію завдань тренінгу моральної рефлексії. Друге заняття сприяє ідентифікації з власним іменем, усвідомленню цінності себе та іншого. Важливість ідентифікації з іменем підкреслює Г.С. Абрамова: «слова-імена є інструментом прояву Я» [1, с. 68]. «Слово-ім'я» стає психологічним інструментом прояву відповідальності людини за існування свого Я, воно дозволяє фокусувати, утримувати його в самосприйманні у всій суперечливій складності. Володіти власним іменем - значить мати міливість заявити про власну думку, почуття, про свою присутність через інших, своєю мовою, не боятись бути вигнаним за свою несхожість, переживати, відчувати свою спільність зі світом та необхідність присутності в ньому в тому образі, який виступає в імені» [1, с. 69]. На цьому занятті молодші школярі дізнаються про значення свого імені та спільно з керівником групи аналізують різні форми звернень, доцільність їх використання у відповідних ситуаціях. Для підтримання позитивної групової динаміки та підтримання бадьорого настрою використовується психогімнастична вправа «Гра з іменем». На цьому занятті деякі третьокласники розповідають, чому їм дали саме таке ім'я. Керівник групи може використати цей момент, щоб інші діти звернулись до батьків з проханням розповісти, чому їх назвали саме так. Ці знання дозволяють почуватись більш впевнено, підвищують відчуття власної цінності та значущості. Одночасно завданням керівника є таке спрямування розмови, щоб третьокласники оцінили милозвучність та унікальність імен своїх товаришів.

На третьому занятті, яке є логічним продовженням попереднього, діти оволодівають та закріплюють навички привітання, прощання, спілкування у різних ситуаціях. Це заняття доцільно почати з психогімнастики. В наступній бесіді з'ясовується значення слів привітання, прощання, подяки тощо. Отримані знання закріплюються у грі «Ввічливі хованки». Це заняття може бути доповнене програванням та аналізом ситуацій, які досить звичні для реального спілкування молодших школярів. Це вимагає попереднього спостереження за їх поведінкою в колективі. Такий підхід дає можливість врахувати реальні інтереси та потреби дітей. Основна мета даного заняття - формування ціннісного ставлення до себе та іншого. При цьому вироблені в ході історії людства правила етикету дозволяють встановлювати психологічну дистанцію між суб'єктами спілкування, що дозволяє зберегти цілісність внутрішнього світу кожного з них. Моральна рефлексія дає можливість бути сензитивним до ситуації міжособистісної взаємодії та до стану свого партнера.

Центральним моментом четвертого заняття є обговорення розділу «Неймовірні перевтілення» з книги Л. Васильєвої-Гангнус «Азбука ввічливості». В ході групової дискусії третьокласникам пропонується пофантазувати як можна розв'язати ситуацію, що виникла. Керівнику групи доцільно узагальнити пропозиції дітей та запропонувати інсценувати історію «Як Олесь став вихованим та ввічливим». Основним завданням цього заняття є розвиток сензитивності до ситуації міжособистісної взаємодії та рефлексивних навичок. Можливо, що серед учасників групи не буде бажаючих виконати роль чаклуна. Тут доцільно запропонувати дітям знову залучити свою фантазію: «Як перевиховати «злого чаклуна»? Таке завдання дозволяє продемонструвати неоднозначність, суперечливість ситуацій, які можуть виникнути в житті, знаходити щось добре в кожній людині та розуміти, що у «кожній бочці меду є ложка дьогтю». Після інсценування заняття можна завершити грою «Добре-погано». При цьому важливо презентувати знайомі істини не в традиційному, чорно-білому варіанті, а всі предмети, явища, вчинки розглядати спочатку з позитивної точки зору, потім з негативної, але обов'язково повертатись до позитивного.

П'яте заняття спрямоване на розвиток позитивної «концепції іншої людини» та навичок моральної рефлексії. Воно розпочинається з психогімнастичних вправ «Опиши зовнішність друга» та «Дотик». Потім завдання ускладнюється - за допомогою лічилки обирають ведучого, який виходить з класу на той час, коли обирають людину, яку будуть описувати. Ведучий заходить і уважно слухає висловлювання всіх учасників, за якими він повинен відгадати, про кого йде мова. Основна умова - говорити про кожного з своїх товаришів тільки добре, виділяючи їх конкретні позитивні риси та вчинки. Керівник бере участь у грі: його завданням є полегшення відгадування. Крім того, він орієнтує дітей на перерахування не рис зовнішності, а особистісних характеристик, добрих вчинків, досягнень. Виділення позитивних якостей у своїх товаришів вимагає певного рівня розвитку рефлексії, сприяє вмінню побачити та виділити позитивні риси в іншій людині.

Заняття «Плоти» та «Свято фарб» передбачають моделювання ситуацій спільної діяльності та мають на меті розвиток моральної рефлексії та здатності ефективно взаємодіяти з партнерами, враховуючи свої інтереси та інтереси партнерів. Ситуація в грі «Плоти» є конфліктною за суттю. В ній беруть участь по черзі дві команди учасників. Одна з них спостерігає за ходом гри та повідомляє про свою реакцію за допомогою карток різного кольору. Особливістю гри є те, що учасники її не просто висловлюють гіпотези про те, що варто робити в цій ситуації, а здійснюють конкретні вчинки. Після гри відбувається обговорення її ходу та результатів. Як показує досвід, молодші школярі охоче включаються у гру та обговорюють її результати. Завданням керівника групи є таке спрямування обговорення, щоб продемонструвати чітку залежність між вмінням учасників правильно інтерпретувати ситуацію, розуміти почуття партнерів та успішністю спільної діяльності. Заняття завершується психогімнастичними вправами.

Гра «Свято фарб» є одним з варіантів вправи «Групове малювання», що застосовується у групах арт- терапії. Учасники групи по черзі роблять внесок у велику композицію, яку створюють разом, тим самим висловлюють свій настрій. Після цього вся група обговорює створену композицію. Керівник спрямовує дискусію таким чином, щоб діти усвідомили необхідність поважати та цінувати почуття кожного. Ця гра може використовуватись для профілактики та корекції хвалькуватості, зверхності у міжособистісних стосунках. В ході гри керівник групи уважно спостерігає за кожним з учасників, особливо виділяючи тих, хто прагне до домінування, не зважає на думку та почуття партнерів.

Дані спостереження використовуються в процесі наступного обговорення та на наступному занятті, яке побудоване навколо обговорення казки «Як олень і черепаха бігали наввипередки» (Кубинські народні казки. - К. : Веселка, 1988. - с. 14-16). Це заняття спрямоване на розвиток усвідомлення позитивних якостей інших, на формування адекватної самооцінки. Керівнику групи варто не читати, а переказувати казку, емоційно яскраво відображуючи її зміст. В процесі бесіди обговорюється питання: «Чому відбулась ця історія?», «Чому вчить нас ця казка?». Тут використовується той момент, що казка містить багатовіковий життєвий досвід; в ній зашифровані ситуації, які можуть трапитись в реальному житті, що формує «картотеку» життєвих ситуацій. Проте є багато казок жорстоких, які несуть у своєму змісті насильство, пригнічення та інші негативні моменти. Кінець даної казки жорстокий, тому варто запропонувати учасникам групи придумати новий кінець історії. Для цього можна використати методи, запропоновані Джанні Родарі (Родари Дж. Грамматика фантазии. Введение в искусство придумывания историй. - М. : «Прогресс», 1978. - 207 с.): «А що потім», «Казка навиворіт», «Спільне розв'язання проблемного питання до казки».

Основною вправою наступного заняття є «Дзеркало» [ 9, с. 107], яка використовується як засіб розвитку рефлексії. Розпочинати заняття варто з психологічної гімнастики. Окрім основної мети, на цьому занятті молодші школярі знайомляться та усвідомлюють важливість невербальних засобів комунікації, вчаться розпізнавати почуття інших людей (вправи «Царівна-несміяна», «Жести», «Іноземець», розігрування ситуацій з реального життя дітей).

Заняття «Створюємо казку» та «Як би я був чарівником» базуються на положеннях теорії розв'язання винахідницьких задач (ТРВЗ) Г. С. Альтшулера. Основним її завданням є розвиток системного мислення та фантазії дитини, подолання стереотипів у розумінні оточуючого світу та людей. В зв' язку з цим оволодіння ТРВЗом передбачає розвиток рефлексивних навичок, вміння спілкуватися, дотримуючись моральних норм. Основними завданнями таких занять є :

- розвиток вміння слухати та чути іншого;

- розвиток вміння брати участь у вільній та невимушеній бесіді;

- розвиток вміння бути уважним до оточуючих;

- розвиток вміння розуміти почуття та настрій іншого;

- розвиток вміння усвідомлювати власні вчинки та вчинки іншого.

Заняття розпочинаються з того, що діти спільно з керівником групи пригадують правила ввічливого спілкування в групі.

Протягом заняття керівник слідкує за дотриманням цих норм. Зауважимо, що в кожній групі на 10-11 заняттях третьокласники самі виявляють порушення норм спілкування та вказують на необхідність їх дотримання. Це є свідченням позитивної групової динаміки та проявом здатності до рефлексії міжособистісних стосунків.

На занятті «Як би я був чарівником» молодшим школярам пропонується створити казку-мініатюру з аналогічною назвою. У казках-мініатюрах «Як би я був чарівником» чітко простежується збільшення кількості просоціальних бажань та прагнень третьокласників. Особливості цієї вправи дають можливість учасникам групи використовувати широкий спектр формулювань та обговорювати свої мрії.

школяр моральний рефлексія дитячий

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Добираючи вправи та прийоми для програми активного соціально-психологічного навчання молодших школярів ми виходили з положення про те, що потреба в осмисленні власних вчинків, оцінці себе та інших складається в процесі формування самосвідомості особистості. Включення в різні системи зв'язків, зовнішніх відношень створює можливість рефлексивного ставлення до себе та до інших. Виконання вправ, що включені в програму тренінгу моральної рефлексії, вимагає від кожного учасника групи перетворення власних особливостей на об'єкт пізнання, визначення своїх позицій та ставлення до інших. Таким чином, в ході розвивальних занять з елементами активного соціально-психологічного навчання створюються сприятливі умови для розвитку моральної рефлексії молодших школярів.

Активне соціально-психологічне навчання є адекватним методом розвитку моральної рефлексії. Особливості молодшого школяра дозволяють з певними корективами використовувати цей метод для розвитку моральної рефлексії. Запропонована програма психолого-педагогічних засобів розвитку моральної рефлексії може бути використана в практиці морального виховання.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология / Г. С. Абрамова. - М. : Акад. проект ; Ектеринбург : Делов. кн., 2000. - 624 с.

2. Агафонова И. Н. Социально-психологическое обучение детей 6-10 лет. Программа «Я и Мы» / И. Н. Агафонова. - СПб., 2001. - 99 с.

3. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение / Ю. Н. Емельянов. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. - 266 с.

4. Карпенко З. С. Експресивна психотехніка для дітей / З. С. Карпенко. - Київ : Перспектива, 1994. - 94 с.

5. Никитина Н. В. Педагогические средства мотивации нравственных поступков младших школьников в образовательном процессе : автореф. дис. .канд. пед. наук / Н. В. Никитина. - Омск, 2001. - 24 с.

6. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія / Л. Е. Орбан-Лембрик. - Київ : Академвидав, 2003. - 446 с.

7. Павелків Р. В. Вікова психологія : підручник / Р. В. Павелків. - Вид. 2-е, стер. - Київ : Кондор, 2015. - 469 с.

8. Павелків Р. В. Особливості схильності молодших школярів до регуляції своєї поведінки / Р. В. Павелків // Проблеми заг. та пед. психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - Київ, 2002. - Т. ІУ, ч. 4. - С. 200-211.

9. Чудновский В. Э. Нравственная устойчивость личности : психолог. исслед. / В. Э. Чудновский. - М. : Педагогика, 1981. - 208 с. 9

Размещено на Allbest.ur