Аналіз особливостей ставлення сучасних підлітків до "груп смерті" та небезпечних ігор у соціальних мережах

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ ДО «ГРУП СМЕРТІ» ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ ІГОР У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Р.П. ФЕДОРЕНКО, Т.Л. ЛЕХ

Постановка проблеми

Життя особистості в час загальних соціальних реконструкцій і потужного інформаційного тиску, які змушують перебувати в стані постійного емоційного напруження, стає загальною нормою. Перебуваючи у ситуаціях постійних стресів та емоційних навантажень, таким проблемам, як внутрішній неспокій, тривога, дискомфорт, зазвичай, не надається належної уваги, не дивлячись на те, що вони можуть призводити до криз, тяжких душевних розладів, потрясінь, які в трагічних випадках закінчуються самогубством. Особливої актуальності на сьогоднішній день набуває проблема суїцидальної поведінки в підлітковому віці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про загострену екзистенційно важливу для соціогенезу людства значущість цієї проблематики йдеться у фундаментальних дослідженнях багатьох учених (А. Адлер, К. Горні, Е. Дюркгейм, К. Меннінгер, В. Роменець, Г. Салліван, З. Фройд, К. Юнг та ін.).

У підлітків із тенденцією до суїцидальності спостерігається своєрідне «викривлення» самосвідомості, тому будь-які різкі фізичні чи психологічні зміни дезінтегрують структуру особистості, штовхаючи до самогубства. Про подібне йдеться у дослідженнях А. Амбрумової, Я. Гошовського, Ю. Калініної, В. Москальця, Р. Федоренко та інших, де серед основних негативних причин загальноособистісного становлення підлітків-суїцидентів називається внутрішньосімейна депривація, що призводить до хиб та девіацій у їхніх статево-рольових і сімейно-рольових орієнтирах, до ускладненого особистісно-духовного становлення та спонукає до амбівалентності й ауто агресивності [1; 6].

Дослідження психологів показали, що негативні переживання у підлітків виникають у відповідь на родинні конфлікти, часті покарання, незадоволеність батьків друзями дітей, часте моралізаторство старших і дорослих. Згідно з даними досліджень, головне джерело негативних переживань - сімейні конфлікти. Іноді тривале непорозуміння з батьками та стосунки у родині, що не задовольняють емоційні потреби дитини, стають головною причиною самогубства. З точки зору дорослих, характер непорозумінь у процесі емансипації, яка виявляється у прагненні підлітків звільнитися від опіки дорослих, визначають такі моменти: а) велика кількість вільного часу в сучасної молоді порівняно з поколінням батьків; б) краща фінансова забезпеченість; в) широкі можливості в отриманні освіти. Підлітки, зі свого боку, вважають, що основні розбіжності у поглядах з батьками переважно стосуються одягу, зачісок, успішності у навчанні та захоплень і відпочинку. Крім того, ще можуть бути зіткнення поглядів щодо питань еротики і сексу, які актуальні зараз у віці 12-13 років. Напруженість у взаєминах між обома сторонами створюють і такі вимоги батьків до підлітків, як їх охайність, допомога в домашньому господарстві та заборона палити і пізно приходити увечері додому. Заслуговує на увагу і той факт, що протягом підліткового віку змінюється також характер взаємин з учителями і суб'єктивне ставлення до них. Якщо провідним мотивом взаємин і спілкування молодших підлітків є прагнення отримати підтримку, заохочення вчителя за поведінку чи навчання, то в середньому підлітковому віці виникає прагнення до особистого спілкування з вчителем. При цьому, професійні якості педагогів у цілому задовольняють підлітків, а особистісні - не завжди. Невдоволеність особистісними якостями педагогів сприймається ними частіше всього як проблема «справедливості» вчителя. Як правило, з віком складається ситуація нарощування потреби в особистісному спілкуванні підлітків з педагогами і неможливістю її задовольнити. Спілкування підлітків багато в чому зумовлюється їх настроєм, який протягом невеликого проміжку часу може змінюватися прямо на протилежний. Лабільність настрою та амбівалентність почуттів можуть призводити до поверхового, неорганізованого спілкування. За таких умов спостерігається невміння протистояти тиску з боку дорослих, обмеженість словникового запасу та мовленнєвої культури порівняно зі старшим поколінням. Все це призводить до того, що у контактах підлітків прослідковуються мало усвідомлені поведінкові реакції. Варто зауважити, що у підлітковому віці відбувається відкриття свого внутрішнього світу, свого «Я». Підлітка починають хвилювати проблеми моральних норм, цінностей, сенсу життя. Переживання ці часто глибоко заховані і незрозумілі дорослим, тому підліток стає самотнім у своїх пошуках. Як показують результати досліджень, підлітки значно частіше дорослих людей відчувають себе самотніми і незрозумілими. Разом з усвідомленням своєї унікальності та неповторності приходить потреба в тому, щоб передати кому- небудь свої думки і почуття, а також бути почутим та зрозумілим [5].

На думку дитячого та підліткового психіатра, фахівця із суїцидальних питань О. Вроно, підлітки переживають дуже складний період життя, це час кардинальних змін. Тут має значення не лише фізіологічна перебудова, яка відбувається в пубертатному періоді, але й дуже потужні психологічні зміни і різного роду проблеми, пов'язані з соціалізацією. Все це створює передумови для трагічного світосприймання, драматичного трактування того, що відбувається, що, в свою чергу, є фактором підвищення суїцидальної активності підлітків [3]. На думку науковця, труднощі сприйняття окремих аспектів життя підлітками обумовлені перш за все тим, що внутрішній хаос важко вкладається у їхнє уявлення про життя. Також підліткам властиві прояви алекситимії - стану, коли людина не може визначити й описати власні емоції, не може їх висловити. Для дорослих це симптом психічного розладу, тоді як для підлітків - вікова особливість. Крім того, у підлітків ще не сформувалося розуміння безумовної цінності людського життя - не лише свого, але й чужого. Дослідження показують, що психологічний профіль підлітків, які вчиняють суїцидальні спроби, і підлітків, що вчиняють хуліганські дії з жорстокістю, дуже схожий. Дана поведінка пояснюється тим, що у підлітків немає уявлення про те, що життя - і своє, і чуже - безцінне. Вони вважають, що їхнє життя - це цілком адекватна ціна за те, щоб довести свою правоту, покарати кривдника, домогтися свого. При цьому, як правило, не прораховують своїх кроків наперед, не замислюються про наслідки. Підлітки легко ризикують життям - наприклад, для того, щоб відповідати групі, виглядати героєм, щоб не показати, що їм незатишно, самотньо чи страшно [2]. Також, на думку науковців, підлітки особливо схильні до впливу ззовні. Особливої уваги на сьогоднішній день заслуговує діяльність так званих інтернет-товариств смерті, що мають назви «Море китів», «Тихий дім» тощо, куратори яких переслідують мету залучення дітей та підлітків до своїх спільнот, у подальшому підбурюючи їх до самокаліцтв, виконання певних небезпечних завдань і, зрештою, суїциду. На думку психологів, на маніпуляції певною мірою може бути піддатливий будь-хто, незалежно від віку, темпераменту чи розумових здібностей. Інша річ, що підлітковому віку притаманні цікавість, пошуки власного «Я», бажання самоствердитися, знайти однодумців, стати частиною певного дійства, особливо, якщо воно має елементи загадковості, втаємниченості. Саме тому молодь є не байдужою до різноманітних флешмобів, квестів, командних ігор. При цьому, варто зазначити, що учасниками суїцидальних спільнот стають, як правило, самотні підлітки, із проблемами у житті та браком уваги, які готові виконувати все, що наказують їм робити адміністратори груп смерті. При цьому, багато хто з дітей підліткового віку вже стикалися з надто «дорослими» проблемами. Нерозуміння, невизначеність майбутнього, нерозділена любов, яка в цьому віці здається єдиною - можуть підкосити підлітка, якому у складних життєвих ситуаціях ні з ким поговорити, поділитись невирішеними проблемами. При цьому, навіть у сім'ях зовні благополучних, такі діти можуть почуватися самотніми, вони, як правило, не розраховують на те, що завжди будуть почутими, зрозумілими, сприйнятими і важливими. Саме в таких ситуаціях, на думку психологів, і пропонують «свою допомогу» ввічливі адміністратори смертельних груп з цілими альбомами сумної монотонної музики, уявною підтримкою і розумінням і великою кількістю картинок з пригнічуючими пейзажами і словами про безвихідь [3]. Варто зазначити, що перед тим, як втягнути підлітка у квест, модератори вивчають його особистість і якщо той має схильності до суїциду, надсилають йому завдання, яке найчастіше складається із самоушкоджень, які необхідно знімати на фото чи відео. При цьому, ідеологи груп використовують у своїх смертельних іграх образи китів, оскільки кити належать до того малого числа ссавців, які можуть добровільно самотужки померти. Ці тварини асоціюються зі свободою, у тому числі, з усвідомленим вибором піти із життя. Підлітки порівнюють себе з китами, яких викинув океан, під яким мається на увазі суспільство, сім'я чи близька людина.

Формулювання цілей статті

теоретичне обґрунтування та емпіричний розгляд особливостей ставлення сучасних підлітків до «груп смерті» та небезпечних ігор у соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вибірку нашого дослідження склали 106 дітей, учнів 9-10 класів ЗОШ м. Луцьк. Дослідженням охоплено 65 дівчат і 56 хлопців; 67 дітей виховуються в повній сім'ї, 39 - у неповній, з них 34 особи проживають з матір'ю, двоє - з батьком і троє - з бабусею і дідусем. Одним із завдань нашого дослідження було виявлення ставлення сучасних підлітків до «груп смерті» та небезпечних ігор у соцмережах, а також аналіз особливостей сімейних взаємин у їхніх родинах.

Для проведення дослідження нами було обрано низку психодіагностичних методик, спрямованих на виявлення дітей «групи ризику», аналіз сімейної ситуації та ставлення до «груп смерті» опитуваними підлітками. Одне із завдань дослідження було спрямоване на виявлення сімейної ситуації опитуваних підлітків за допомогою методики первинної діагностики та виявлення дітей «групи ризику» (М. Рожков, М. Ковальчук). Отримані результати продемонстрували наступне: 45 дітей із повних сімей і 20 дітей з неповних засвідчили позитивне оцінювання внутрішньосімейних взаємин, що характеризується відсутністю страху перед батьками, напруги в сім'ї між її членами, проявом батьківської любові. Низькими є показники агресивності та недовіри до людей, що свідчить про високу довіру до навколишнього оточення, високу комунікативність, вміння встановлювати дружні стосунки з іншими людьми. При цьому, дана категорія дітей виявила високі показники за шкалою впевненості у собі, їм характерною є низька тривожність, адекватна та висока самооцінка.

Оскільки дослідження передбачало також виявлення впливу сімейної ситуації на прояв зацікавленості підлітками «групами смерті», особливої уваги заслуговували підлітки, у яких були виявлені високі показники за шкалою взаємин у сім'ї. Дану групу представили 22 дітей із повних і 19 дітей з неповних сімей. Наявність високих балів за шкалою сімейних стосунків свідчить про порушення внутрішньо-сімейних взаємин, які можуть бути обумовлені: напруженою ситуацією в сім'ї; неприязним ставленням; обмеженнями та вимогами дисциплінованості без почуття батьківської любові; страхом перед батьками та ін. Варто зауважити, що коли напруження, викликане незадоволеністю стосунками в сім'ї, продовжується занадто довго, воно починає чинити сильну руйнівну дію на здоров'я дітей та підлітків. Серед досліджуваних нашої вибірки двоє підлітків із повних сімей і четверо з неповних продемонстрували високі бали за шкалою недовіри до людей. Такі підлітки часто бувають пасивними та сором'язливими у спілкуванні з однолітками через страх бути знехтуваними, вони не вміють встановлювати дружніх взаємин з іншими людьми. Серед дітей, які за шкалою недовіри виявили високі показники, двоє з повних і двоє з неповних сімей продемонстрували високі показники за шкалою невпевненості у собі, що є свідченням високої тривожності, незадоволеності собою, низької самооцінки. Отже, як бачимо із аналізу результатів дослідження за даною методикою, серед підлітків, які виявили високі показники за шкалою стосунків у сім'ї, шестеро осіб можуть бути віднесені до групи ризику. Подальше дослідження передбачало проведення тесту незакінчених речень (авторська версія). Аналіз отриманих результатів показав, що більшість підлітків з повних сімей (67%) позитивно характеризують своє дитинство, своїх батьків (лише двоє дітей відповіли, що мій батько не зовсім хороший чоловік для мами; міг би бути кращим); вони мріють про те, що настане час, коли закінчать, нарешті, школу; настане мир в країні; справедливість переможе. Також діти стверджують, що якби вони були вчителями, то були б більш справедливими до дітей, старалися б знайти порозуміння з учнями, були б не подібними на інших учителів. Троє підлітків речення: «Я вірю продовжили приблизно однаково: що моя сім'я ніколи не розпадеться; що у моїй сім'ї все буде без змін; що мої батьки будуть жити разом». Підлітки з неповних сімей у більшості випадків (81%) стверджують, що «Мій батько байдужий до нас; не цікавиться нами; рідко мені телефонує; має іншу сім'ю» і т.д. Лише четверо дітей відповіли, що «Мій батько мене любить; підтримує з нами гарні стосунки; хоче до нас повернутись». Заслуговує на увагу те, що значна кількість дітей з неповних сімей мають тривожні спогади з дитинства, мріють про те, що настане день і вони підуть у самостійне життя; створять власну, успішну (ідеальну) сім'ю. Восьмеро підлітків речення «Найбільше мені хотілося б продовжили приблизно таким чином: щоб мої батьки жили разом; щоб у нас була дружна сім'я; щоб усе в нас було, як колись» і т.д.

Одним із завдань дослідження за даним тестом було виявлення ставлення дітей до «груп смерті» та інших небезпечних ігор у соцмережах. Відповіді дітей з повних сімей не відрізнялись від відповідей підлітків з неповних сімей і були наступними: «Контакт з групами смерті у соцмережах шукають, як правило, діти, які потребують теплого спілкування; діти, яким бракує батьківської уваги та розуміння; діти, яким не вистачає підтримки, уваги та любові; люди з обмеженим спілкуванням; діти з недостатньою увагою батьків і недостатньою любов'ю від них; діти, яким бракує спілкування, обіймів, порад; люди безнадійні, які хочуть привернути увагу і є самотніми». При цьому, більшість підлітків своїми відповідями стверджували, що «Якби не постійна самотність, відсутність спілкування, не так мало часу батьки приділяли своїм дітям і завжди підтримували їх; не жорстокий та неуважний світ; не відторгнення близькими і друзями; не проблеми в сім'ї, - то діти не грали б у небезпечні ігри. Лише троє дітей з усієї вибірки відповіли, що «це діти, які слабкі духом і невпевнені у собі; люди із слабкою психікою; люди неврівноважені.

Подальша наша робота передбачала дослідження ставлення до небезпечних груп у соцмережах підлітками, які продемонстрували напружені стосунки в сім'ї. 76% дітей на питання «Контакт з групами смерті у соцмережах шукають, як правило, продовжили приблизно наступним чином: люди самотні; люди, яким хочеться померти; ті, хто не боїться померти; кого все дістало; кому набридло жити; хто не знає, як жити далі» і т.п. В 11% досліджуваних відповіді були приблизно такими: «ті, хто багато часу проводить в інтернеті; такі, кому хочеться себе випробувати; люди, які хочуть помститися ближнім» і т.п. При цьому, 92% опитуваних у реченні «Якби не відмітили, що самотність, відсутність уваги, любові, друзів, підтримкі підштовхують дітей до участі у небезпечних іграх». Отже, як бачимо із результатів дослідження, ставлення підлітків до груп ризику у соцмережах має багато спільного як у дітей з повних сімей, так і з неповних. На думку підлітків, якби діти отримували більше уваги, спілкування, підтримки і любові з боку дорослих, інтересу такі групи у них не викликали б. При цьому, у дітей із напруженими сімейними стосунками гостріше прослідковується зв'язок між участю у небезпечних іграх і самотністю та бажанням померти. У їхніх відповідях часто прослідковується зв'язок батьківського ставлення до дітей (любов, розуміння, увага) та участь у небезпечних іграх.

Завершальним етапом нашого дослідження було проведення опитувальника суїцидального ризику (модифікація Т.Разуваєвої) з дітьми-підлітками, які за результатами попередніх методик продемонстрували високі показники порушень внутрішньосімейних взаємин. Отримані результати показали, що майже половина дітей (46%) засвідчили високі показники за такими шкалами: демонстративність, або бажання привернути до себе увагу з боку оточення; неспроможність, зокрема, негативна концепція власної особистості. Дана субшкала може бути пов'язана з уявленнями про фізичну чи інтелектуальну неспроможність, - таким підліткам характерною є формула зовнішнього монолога - «Я поганий»; максималізм - як правило, поширення на всі сфери життя змісту локального конфлікту у якійсь одній життєвій сфері. При цьому, часто у таких випадках відбувається афективна фіксація на невдачах. Заслуговує на увагу той факт, що 32% підлітків із зазначеної групи продемонстрували високі показники за субшкалою «злам культурних бар'єрів», що є свідченням готовності пошуку культурних цінностей і нормативів, які виправдовують суїцидальну поведінку. Тому при наявності високих показників за іншими шкалами такі підлітки потребують особливої уваги. У нашому випадку, у дітей, що продемонстрували високі показники за названою шкалою, виявлено також високі показники за шкалою «антисуїцидальний фактор», що є свідченням того, що навіть при високій вираженості усіх решти факторів глобальний суїцидальний ризик може зніматись. Це може бути усвідомлення розуміння почуття відповідальності за близьких, почуття обов'язку. Також може бути уявлення про гріховність самогубства, боязнь болі і фізичних страждань. При цьому, слід зауважити, що такі підлітки потребують психокорекційної роботи, оскільки антисуїцидальні фактори, при зміні певних обставин, також можуть змінюватись на суїцидальні. Особливої уваги заслуговують троє підлітків із нашої вибірки, у яких, окрім перерахованих шкал (за якими вони набрали високих результатів), виявлені високі бали за шкалою «афективність», що свідчить про домінування емоцій над інтелектуальним контролем в оцінюванні ситуації, та шкалою «часова перспектива», тобто, неможливість конструктивного планування майбутнього, що може бути наслідком сильного занурення у нинішню ситуацію, яка трансформує почуття невирішеності даної проблеми у глобальний страх невдач і поразок у майбутньому. Решта (54%) підлітків за даною методикою набрали середні та низькі показники за усіма субшкалами. При цьому, у більшості з них прослідковуються високі показники за шкалою «антисуїцидальний фактор».

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Результати проведеного нами дослідження дали змогу зробити наступні висновки:

- існує прямий зв'язок між порушеннями внутрішньосімейних взаємин, які є обумовлені напруженою ситуацією в сім'ї, високими вимогми дисциплінованості при низькому прояві батьківської любові, страхом перед батьками, та такими психологічними показниками, як агресивність, недовіра до людей, невпевненість у собі. Високі показники за цими параметрами є сприятливим підґрунтям для різних розладів у поведінці;

- порівняльний аналіз внутрішньосімейних взаємин дітей з повних та неповних сімей значних відмінностей не показав. Як бачимо, напруга, викликана незадоволеністю стосунками в сім'ї, є характерною для обох категорій сімей;

- сучасні підлітки багато часу проводять в інтернеті, при цьому значний інтерес до небезпечних ігор та груп. Заслуговує на увагу те, що діти як із сімей зі здоровим сімейним кліматом, так і з напруженою ситуацією в сім'ї стверджують, що контакт з групами смерті у соцмережах шукають, як правило, діти, які почуваються самотніми, з недостатньо отриманою увагою, теплом, любов'ю. При цьому, лише у дітей, які за взаєминами в сім'ї належать до групи ризику, виявлено відповіді, які стверджують, що контакт з названими групами шукають ті, хто не хоче жити, хто не знає, як жити далі і т.п., що, як бачимо, підтверджує зв'язок між взаєминами в сім'ї і проявом інтересі до небезпечних груп у соцмережах;

- особливо важливими є стосунки дитини з матір'ю. Чим тіснішим є цей зв'язок, тим вище оцінює дитина віру в себе, у своє майбутнє і у життя вцілому.

Аналіз отриманих результатів та зроблені висновки засвідчують необхідність подальшої роботи з батьками щодо перспективи налагодження стосунків з дітьми, особливо, підліткового віку, формування вміння прийняття дитини такою, якою вона є, з метою відновлення довіри у дітей, готовності поділитись (з батьками, в першу чергу) усіма труднощами, з якими доводиться стикатись. На нашу думку, довіра і можливість бути почутими батьками, без засуджень та критики, будуть більш результативними у попередженні ризику контакту та спілкування з «групами смерті» та участь в небезпечних онлайн-іграх, ніж просте відслідковування сторінок, їх заборона та блокування. Саме емоційний контакт з дітьми дасть змогу останнім бути більш відкритими перед батьками, в тому числі, і при обговоренні таких тем, як інтерес до небезпечних ігор та груп і участі в них.

Список використаних джерел

1. Гошовський Я. Ресоціалізація депривованої особистості: монографія /Я. Гошовський. Дрогобич: Коло, 2008. 525 с.

2. Романенко Г. «Море китів» і «Тихий дім» [Електронний ресурс] / Г. Романенко. Режим доступу: http://portal.lviv.ua/news/2017/02/13/more-kitrv-i-tihiy-dim-batkiv-poperedzhayut-pro-grupi-u-sotsmerezhah- yaki-shilyayut-ditey-do-samogubstv. Назва з екрана.

3. Романенко Г. Підлітковий суїцид - чи можна його попередити? [Електронний ресурс] / Г. Романенко. Режим доступу: http://a-yak.com/pidlitkovij-sui'cid-chi-mozhna-jogo-poperediti/. Назва з екрана.

4. Романовська Д. Робота з підлітками, схильними до суїциду / Д. Романовська, Г. Собкова // Психолог. 2006. № 15. С. 26-30.

5. Титаренко Т. М. Кризове психологічне консультування / Т. М. Титаренко. Київ: Главник, 2004. 96 с.

6. Федоренко Р. П. Психологія суїциду: навч. посіб. / Раїса Петрівна Федоренко. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. 260 с. (Посібники та підручники ВНУ ім. Лесі Українки).

7. Цимбалюк І. Самогубство як проблема девіантної поведінки // Психолог. 2003. № 46. С. 12-14.

Анотація

підліток соціальних мережа смерть

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню особливостей прояву зацікавленості «групами смерті» та небезпечними іграми у соціальних мережах сучасними підлітками, проаналізовано сімейні стосунки у родинах та їх вплив на пошуки контактів з небезпечними групами дітьми підліткового віку. Виявлено, що особливо важливими є стосунки дитини з матір 'ю. Дослідження показало, що чим тіснішим є цей зв 'язок, тим вище оцінює дитина віру в себе, у своє майбутнє і у життя вцілому.