Психологічний аналіз прояву особистісних характеристик першокурсників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Психологічний аналіз прояву особистісних характеристик першокурсників

Г.В. Рудь

В статті висвітлено психологічний аналіз прояву особистісних характеристик першокурсників. Досліджено, що у першокурсника ставлення до себе як детермінанта саморозвитку особистості проявляється у новій якості - як ставлення до людини, що взаємодіє з іншими людьми. Новий крок у побудові свого життєвого світу пов'язаний з тим, що людина усвідомлює себе не лише як окрему яскраву індивідуальність, а й як члена групи, комунікатора, що встановлює контакти з постійно зростаючим колом людей. Для діагностики чинників особистісного розвитку було застосовано ряд методик: функціональна проба «Історія»; визначення рівня суб'єктності (М. Ісаков); метод мотиваційної індукції Ньюттена; методика «Піраміда», розроблена на основі моделі мотиваційно-потребнісної сфери А. Маслоу; проективна проба «Я- висловлювання»; проективна методика «Символічні проби».

Ключові слова: розвиток особистості, першокурсник, особистісні характеристики, суб'єктність, рівень рефлексії, саморозвиток, самосвідомість.

В статье представлен психологический анализ проявления личностных характеристик первокурсников. Обосновано, что у первокурсника отношение к себе как детерминанта саморазвития личности проявляется в новом качестве - как отношение к человеку, который взаимодействует с другими людьми. Новый шаг в построении своего жизненного мира связан с тем, что человек осознает себя не только как отдельную яркую индивидуальность, но и как члена группы, коммуникатора, устанавливает контакты с постоянно растущим кругом людей. Для диагностики факторов личностного развития был применен ряд методик: функциональная проба «История»; определение уровня субъектности (Н. Исаков); метод мотивационной индукции Ньюттена; методика «Пирамида», разработанная на основе модели мотивационно-потребностной сферы А. Маслоу; проективная проба «Я-высказывания»; проективная методика «Символические пробы».

Ключевые слова: развитие личности, первокурсник, личностные характеристики, субъектность, уровень рефлексии, саморазвитие, самосознание.

In the article, the psychological genesis factors of a personal freshmen sphere are presented. It is investigated that freshman attitude as a determinant of self-identity can appear in the new capacity of an attitude to the person who interacts with other people. A new step in the construction of their life in the world is due to the fact that man knows himself not only as a single bright personality but as a group member, the communicator that establishes contact with an ever-growing circle of people. For the diagnosis of personal factors were used a number of techniques: functional test "History"; determination of subjectivity (M. Isakov), motivational induction method (J. Nutten), "pyramid" technique based on motivational sphere of needs (A. Maslow), projective test "self-expression"; projective technique "symbolic test". The research took place at the Rivne State Humanitarian University and Kyiv National Shevchenko University involving the freshmen. Due to the specific study, the optimal type of psychodiagnostic situations was determined - voluntary participation in the experiment. Results of the study indicate that among freshmen who live and study in the provincial capital and universities there are statistically significant differences in many indicators of personal characteristics, but these indicators do not go beyond the standard ones. It is revealed that Kyiv students are more characterized by reflexivity, although they are more infant than their peers. In his controversial statements they indicated that they were "bored", "not interested in participating in the testing," they were "hungry and tired", and that it does not make any sense.

No significant differences were found in the level of consciousness of the students from capital and provincial city.

Постановка проблеми

Період навчання у вищому навчальному закладі для сучасної молодої людини один з найважливіших, оскільки саме у цей час відбувається її особистісне зростання та становлення, і він характеризується одночасним перебігом цілого ряду специфічних процесів, обумовлених особливостями діяльності, соціального оточення. На цьому етапі суттєвим є ставлення до обраної спеціальності та професійна спрямованість, особистісне самовизначення, яке включає в себе формування системи особистісних цінностей і ціннісних орієнтацій, адаптацію до умов навчання і соціального середовища, засвоєння соціальних норм, цінностей та ін.

У першокурсника ставлення до себе як детермінанта саморозвитку особистості проявляється у новій якості - як ставлення до людини, що взаємодіє з іншими людьми. Новий крок у побудові свого життєвого світу пов'язаний з тим, що людина усвідомлює себе не лише як окрему яскраву індивідуальність, а й як члена групи, комунікатора, що встановлює контакти з постійно зростаючим колом людей. Однак справжнє самовизначення не закінчується саме в цей час, воно як системне новоутворення, пов'язане з формуванням внутрішньої позиції дорослої людини, виникає пізніше і є завершальним етапом онтогенетичного розвитку особистості, що характеризується не тільки розумінням самого себе - своїх можливостей і прагнень, але й розумінням свого місця в людському суспільстві і свого призначення в житті [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У філософських і психологічних дослідженнях останніх десятиріч питання суб'єктивного сприйняття життєвого шляху стає все більш актуальним (К. А. Абульханова- Славська, О. Г. Асмолов, М. А. Булатов, Є. І. Головаха, В. П. Іванов, О. О. Кронік, О. В. Лук'ященко, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, Н. Ф. Наумова, Л. В. Сохань) [1; 2; 8; 9]. Одним з основних аспектів теорії життєвого шляху є розгортання суб'єктом процесу життєтворення (Б. Г. Ананьєв, Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Ш. Бюлер, Є. І. Головаха Л. Жане, О. О. Кронік, Ж. П'яже, С. Л. Рубінштейн) [1; 9]. Ранній юнацький вік - це апогей формування у особистості потреб, які пов'язані з майбутнім життям. У цьому віці структурується базис цілісного уявлення про потік життя, зв'язок минулого, теперішнього й майбутнього, про власну віддалену життєву перспективу(Є.І. Головаха, Б.Д. Єльконін, В.В. Клименко, І.С. Кон, О.О.Кронік, С.Л. Рубінштейн, М. Л. Смульсон, В. А. Соловієнко) [9].

Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження особливостей ґенези особистісної сфери першокурсника.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження проводилось на базі Рівненського державного гуманітарного університету та Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка зі студентами першого курсу. Враховуючи специфіку дослідження, визначено найбільш оптимальний тип психодіагностичної ситуації - добровільна участь в експерименті.

Методика «Функціональна проба «Історія» застосовувалася з метою виявлення умінь та навичок студентів виконувати нескладну, однак рутинну та досить нудну роботу з підручниками або науковими тесктами. Респондентам пропонувалося три коротких параграфи історичного змісту обсягом біля трьох сторінок, в яких йшлося про держави Стародавнього Межиріччя. Зміст матеріалу виходив за межі програми, але базувався на знаннях шкільного курсу історії. Тексти історії містили в собі звичний виклад історичних фактів. Кожен параграф мав логічне завершення, але між ними був певний зв'язок. Параграфи-тексти мали хронологічну послідовність, що було не очевидним при першому прочитанні, оскільки прямої сюжетної наступності між ними не було. Це були три окремих уривки тексту не пов'язаних між собою часом і місцем історичних подій, в яких не було нічого захоплюючого і розважального [10]. Студентам пропонувалося прочитати тексти з трьома запитаннями, і дати відповіді, які містилися в самому тексті. Аналізуючи відповіді, ми враховували обсяг, підміну конкретних відповідей описами, формально-беззмістовні відписки. Оцінка виставлялася за спеціальною бальною шкалою. З метою визначення рівня суб'єктності застосовувалася методика М. Ісакова [5]. Дана методика розроблена на основі методик В. Пономарьова та К. Ріффа, Дж. Роттера, Е. Десі, Р. Райана. Методика містить шкали відповідальності, свободи, загальної рефлексії, рефлексії вибору та контролю. Також є сумарна шкала загального показника суб'єктності.

Методика Ньютена (метод мотиваційної індукції) [5]. Автор розглядає мотивацію поведінки людини в аспекті часової перспективи, яка виявляється, на відміну від просторової, тільки в ментальному плані. Ця перспектива має велику кількість різних об'єктів, що є мотиваторами, які регулюють поведінку. Студентам пропонувалося завершити речення спонукального характеру: з них 20 - позитивних та 10 - негативних індукторів. Завершення висловів аналізувалися за двома кодами: часовому та змістовому, при цьому часовий код має два показники: за календарним періодом (теперішній момент, день, тиждень, місяць, рік, декілька років, через десять років, дуже нескоро, завжди) та за періодами життя (період навчання у вузі, післявузівський період, «молода» зрілість, зрілість, старість, актуальне теперішнє, колись в житті, минуле та майбутнє). Змістовий код виявляє категорії особистості самого суб'єкта, активності, спрямованої на саморозвиток, намаганні щось зробити, спілкуванні з іншими людьми та думки про них, пізнання та отримання інформації, інтересу до трансцендентальних об'єктів та явищ, матеріальних цінностей, відпочинку та розваг, страхів, сподівань, процедури тестування та беззмістовних відповідей. Методика «Піраміда», розроблена на основі моделі мотиваційно-потребової сфери А. Маслоу [6; 7]. Бланк методики містить 50 тверджень, половина з яких має позитивний характер, а половина - негативний. Кожному з п'яти рівнів (фізіологічні потреби, потреби в безпеці та захищеності, потреба в любові та прийнятті, потреба у визнанні, потреба в самоактуалізації) відповідає по п'ять позитивних та п'ять негативних тверджень, які сформульовані так, що відображають значущість певного рівня мотиваційно-потребової сфери для респондента. Методика «Я-висловлювання» є проективною пробою [10]. Студентам пропонувалося завершити п'ятнадцять речень, які починалися словами «я», «мені», «мене», «про мене», «зі мною», «у мене». Закінчення речень характеризують рівень розвитку самосвідомості, її вікові індивідуальні особливості, оскільки зміст «Я-висловлювання» відображає психологічний вік респондента. Символічні проби - популярна проективна методика, спрямована на виявлення характеристик соціального «Я» [4]. Вона вимірює самоставлення і самоідентичність, а також ідентифікацію зі значимими іншими та особливості Я-концепції. На папері фіксувалася фізична відстань між кільцями, що означають Я та значимих інших. Відстань вимірюється в міліметрах між кільцями та підраховується кількість кілець. Відстань інтерпретується як психологічна дистанція з іншими, а розміщення Я в ряді більш складних фігур - як відносно значна диференційованість Я-концепції.

Обгрунтування отриманих результатів дослідження. Аналіз порівняльних результатів методики «Функціональні проби «Історія» свідчить, що рівненські студенти на всі три запитання відповіли краще, ніж київські. Загалом київські студенти на перше і третє запитання давали більше описових відповідей замість точних і суттєвих. Також можна відмітити труднощі в складанні хронологічної таблиці подій. Щодо показників суб'єктності, то у київських першокурсників показник за шкалою загальної рефлексії значно вищий, однак рівняни продемонстрували кращі результати за шкалою відповідальності. Відмінності у показниках функціональної проби «Історія» відображено у таблиці 1, показники суб'єктності (ЗС) - в таблиці 2.

Таблиця 1 Відмінності у показниках функціональної проби «Історія»

1 - оцінка в балах за відповідь на запитання;

2 - неконкретні, описові відповіді;

3 - «зайві» вказані студентами факти або причини історичних подій, яких в тексті немає;

4 - «відписки», формальні відповіді.

Таблиця 2 Порівняльні результати показників суб'єктності

Результати методики мотиваційної індукції Ньютена свідчать, що студенти з РДГУ мають достовірно високі показники мотивацій, пов'язаних як з їх власними особистісними рисами, так і з прагненням до саморозвитку. Щодо календарного коду, спостерігаємо незначні відмінності. Зокрема, кияни мотивовані більше своїми намірами та бажаннями, орієнтованими на одно-двомісячний інтервал. Рівняни ж проектують майбутнє на один-два роки вперед (табл. 3, 4).

Таблиця 3 Результати методики мотиваційної індукції Ньюттена

О - мотивації, пов'язані з особистісними рисами респондента; СР - саморозвиток, самовдосконалення; Д - щось досягти, щось зробити; В - взаємодія, спілкування з іншими; П - пізнання; ТР - трансцендентальні, релігійні мотивації; М - матеріальна зацікавленість; Р - розваги та відпочинок; С - страхи і тривоги; Н - надії та сподівання; Т - ситуація тестування; Б - беззмістовні відповіді.

Таблиця 4 Відмінності в показниках методики Нюттена - календарный код

Т - в момент тестування, в теперішній час; Д - протягом сьогоднішнього дня; Н - протягом наступного тижня; М. - місяць;Р - рік; НР - декілька найближчих років; НД - десятиріччя; ДН - дуже нескоро, через багато років; З - завжди, неможливо визначити.

Потреба у фізіологічному комфорті, в прийнятті та любові оточуючих (за результатами методики «Піраміда») є дуже важливими для першокурсників із Рівного, на відміну від київських студентів (табл. 5).

Таблиця 5 Результати методики «Я-висловлювання»

Достовірних відмінностей за методикою «Я-висловлювання» у студентів КНУ та РДГУ не виявлено.

Однак, 1,4 % студентів намагалися підкреслити свою нормативність, доброякісність або високий рівень різних людей, явищ і дій (у мене хороші друзі; у мене хороша сім'я; я добре вчився в школі т.п.); у 15,2 % респондентів домінували епатуючі висловлювання, що свідчать про бажання справити враження на експериментатора, зазначаючи, що не боїться робити різкі заяви ( я вважаю, що це обстеження «ідіотське»; «я хочу піти звідси, бо я ненавиджу дурні тести» тощо); у 22,8% студентів переважали висловлювання, що акцентують увагу на зовнішніх характеристиках («я найкрасивіша»; «у мене карі очі»; «мені йде зелений колір» тощо.); для 34,2 % опитаних характерними були висловлювання, що акцентують увагу на спілкуванні, спільному проведенні дозвілля («я люблю гуляти з друзями»; «маю багато друзів»; «я думаю, що дружба - це головне в житті» тощо.); 15,2 % респондентів висловили думки, щодо внутрішніх, особистісних якостей респондента («я досить розумний»; «я мрійлива дівчина»; «я вмію бути справедливою» тощо). особистість саморозвиток першокурсник

Порівняльні результати методики «Символічні проби» виявили значимі відмінності: за показником самооцінки (у київських студентів значно вищий), за показником соціальної зацікавленості в друзях (переважає у рівненських студентів), за складністю фігури, з якою респондент ідентифікує своє Я (у киян більш диференційована Я-концепція) (табл. 6).

Таблиця 6 Порівняльні результати методики «Символічні проби»

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Експериментальне дослідження свідчить, що між першокурсниками, які живуть і навчаються у провінційному та столичному ВУЗах, існують статистично значимі відмінності за багатьма показниками особистісних властивостей, однак зазначені показники не виходять за межі нормативних. Більшим рівнем рефлексії характеризуються київські студенти, хоча вони є інфантильнішими, ніж їх ровесники. В своїх епатажних висловлюваннях вони, як властиво підліткам, вказували на те, що їм «нудно», «нецікаво брати участь у тестуванні», вони «голодні і стомились», а все, що відбувається - нісенітниця. Рівненські студенти краще відповідали на питання історичного тесту, їх цікавить можливість саморозвитку та самопізнання, однак рівень рефлексії у них нижчий. Студенти РДГУ життєві плани складають на рік або більше (на відміну від місяця чи двох у киян). В порівнянні зі столичними студентами, у рівненських більш яскраво виражена потреба у фізіологічному комфорті, а також у прийнятті оточуючими. За рівнем розвитку самосвідомості у столичних і провінційних студентів значущих відмінностей не виявлено.

Отже, провідною характеристикою саморозвитку є орієнтованість на майбутнє, особистісне й професійне самовизначення. Базовими соціально зумовленими чинниками, які детермінують психологічні й соціально- психологічні життєтворчі властивості у студентів виокремлено успішний соціальний досвід і професійне самовизначення. Перспективу подальших розвідок вбачаємо у розробці та впровадженні технології психологічного супроводу студентів першокурсників. Також подальші дослідження проблеми ґенези особистісної сфери першокурсників можуть проводитись у напрямках, які враховують їх залежність від типу сімейного виховання, сімейного та соціального оточення, особливостей соціокультурного розвитку та інших соціальних аспектів.

Список використаних джерел

1. Байєр О.О. Життєві кризи особистості : навч. посіб. / О. О. Байєр. - Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. - 244 с.

2. Балл Г.О. Підготовка до професійної діяльності у контексті розвитку особистості / Г.О. Балл // Підготовка учнів до професійного навчання і праці / під ред. Г.О. Балла, П. С. Перепелиці, В. В. Рибалки. - Київ : Наук. думка, 2000. - Р. 1. - С. 7-21.

3. Бодалев А.А. Общая психодиагностика / А. А. Бодалев, В. В. Столин, В. С. Аванесов. - СПб. : Изд-во «Речь», 2000. - 440 с.

4. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности / О. П. Елисеев. - СПб. : Питер, 2001. - 560 с.

5. Исаков М. В. Показатели и структура субьектности: на материале становления профессиональной субьектности у студентов вузов : дис. ... канд. психолог. наук : 19.00.01 / Исаков Максим Владимирович. - М., 2008. - 242 с.

6. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу. - 3-є изд. - СПб. : Питер, 2008. - 352 с.

7. Настольная книга практического психолога / сост. С. Т. Посохова, С. Л. Соловьева. - М. : АСТ: ХРАНИТЕЛЬ ; СПб. : Сова, 2008. - 671 с. ; С. 314-318.

8. Панок В. Г. Основи практичної психології : підруч. для студентів вищ. навч. закл. / В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєва та ін. - 2 вид., стер. - Київ : Либідь, 2011. - 536 с.

9. Панок В.Г. Психологія життєвого шляху особистості : монографія / В.Г. Панок, Г.В. Рудь. - Київ : Ніка-Центр, 2006. - 280 с.

10. Прихожан А. М. Психология сиротства / А. М. Прихожан, Н. Н. Толстых. - СПб. : Питер, 2005. - 400 с.

References

1. Bajjer O.O. Zhyttjevi kryzy osobystosti : navch. posib. / O. O. Bajjer. - Dnipropetrovs'k : Vyd-vo Dnipropetr. nac. un-tu, 2010. - 244 s.

2. Ball G.O. Pidgotovka do profesijnoi' dijal'nosti u konteksti rozvytku osobystosti / G.O. Ball // Pidgotovka uchniv do profesijnogo navchannja i praci / pid red. G. O. Balla, P.S. Perepelyci, V. V. Rybalky. - Kyi'v : Nauk. dumka, 2000. - R. 1. - S. 7-21.

3. Bodalev A.A. Obshhaja psihodiagnostika / A. A. Bodalev, V. V. Stolin, V. S. Avanesov. - SPb. : Izd-vo «Rech'», 2000. - 440 s.

4. Eliseev O.P. Praktikum po psihologii lichnosti / O. P. Eliseev. - SPb. : Piter, 2001. - 560 s.

5. Isakov M.V. Pokazateli i struktura sub'ektnosti: na materiale stanovlenija professional'noj sub'ektnosti u studentov vuzov : dis. ... kand. psiholog. nauk : 19.00.01 / Isakov Maksim Vladimirovich. - M., 2008. - 242 s.

6. Maslou A. Motivacija i lichnost' / A. Maslou. - 3-e izd. - SPb. : Piter, 2008. - 352 s.

7. Nastol'naja kniga prakticheskogo psihologa / sost. S. T. Posohova, S. L. Solov'eva. - M. : AST: HRANITEL'' ; SPb. : Sova, 2008. - 671 s. ; S. 314-318.

8. Panok V. G. Osnovy praktychnoi' psyhologii' : pidruch. dlja studentiv vyshh. navch. zakl. / V. G. Panok, T. M. Tytarenko, N. V. Chepeljeva ta in. - 2 vyd., ster. - Kyi'v : Lybid', 2011. - 536 s.

9. Panok V.G. Psyhologija zhyttjevogo shljahu osobystosti : monografija / V.G. Panok, G.V. Rud'. - Kyi'v : Nika-Centr, 2006. - 280 s.

10. Prihozhan A. M. Psihologija sirotstva / A. M. Prihozhan, N. N. Tolstyh. - SPb. : Piter, 2005. - 400 s.

Размещено на Allbest.ru