Домашнє насильство: причини, ознаки, методи попередження

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: ПРИЧИНИ, ОЗНАКИ, МЕТОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

О.В. Полковенко, Г.В. Кобеньок, Т.В. Полковенко

Вступ

Розвиток глобальної злочинності в теперішній час є предметом уваги не тільки правоохоронних органів, але й вчених, психологів та педагогів, які намагаються зрозуміти причини цього явища і розробити методи попередження і боротьби. Але, якщо суспільство ставиться здебільшого негативно до проявів насильства «на вулиці», то насильство вдома багато людей щиро вважають нормою. У багатьох європейських країнах ця проблема активно обговорюється і досліджується. Наша ж країна тільки долучається до цього процесу. В нашій державі проблема насильства над дітьми та жінками замовчувалась як самими жертвами, так і правоохоронними органами і суспільними організаціями. Лише останніми роками суспільство звернуло увагу на цю проблему. Статистичні дані свідчать про надзвичайно широке розповсюдження домашнього насильства в усіх верствах населення. Причому випадки часто повторюються і тривають роками. Як наслідок, в результаті домашнього насильства у жертв виникають як психологічні розлади (депресія, безсоння, нав'язливі стани, страхи), у А ці проблеми пов`язані не тільки з психологічними проблемами, так і суто фізіологічні, проблеми, такі як головні болі, болі в серці тощо, які також мають психогенну природу.

Огляд літератури

Закон України "Про попередження насильства в сім'ї", дає таке визначення: насильство в сім'ї - це "будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю". Закон розрізняє чотири види домашнього насильства:

• фізичне;

• психологічне;

• економічне;

• сексуальне [1-5].

Фізичне насильство в сім'ї - це умисне нанесення різного виду тілесних ушкоджень, одного члена сім'ї іншому, яке може призвести чи призвело до приниження честі та гідності потерпілого, або до порушення фізичного чи психічного здоров'я, до появи травм, разноманітних хвороб чи розладів, або навіть до смерті [2-6].

Сексуальне насильство в сім'ї - це змушування до будь-якого виду статевих контактів у родині, якщо вони здійснюються без згоди одного з членів сім`ї. Слід зазначити, що сексуальні дії щодо члена сім'ї, який не досяг повноліття, незалежно, бажав він їх чи ні, також трактуються як сексуальне насильство [4-6].

Психологічне насильство в сім'ї - це умисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, приниження одним членом сім`ї іншого або інших. Тобто це психологічний тиск одного члена родини на іншого. І хоча в цьому випадку немає фізичних ушкоджень, такий вид насильства призводить до стану емоційної невпевненості та може заподіяти суттєву шкоду психічному здоров'ю жертви, розвитку різного роду психічних розладів, депресії тощо [5, 6].

Економічне насильство в сім'ї - це явище, коли один член родини навмисно позбавляє іншого певних матеріальних статків, зокрема, житла, їжі, одягу, коштів тощо з метою повного контролю над його життям. Причому це не залежить від рівня економічного благополуччя родини. Такі вчинки здійснюють шкоду фізичному чи психічному здоров'ю або навіть здатні призвести до загибелі потерпілого [5, 6].

Домашнє насильство: причини, ознаки, рекомендації щодо попередження

Важливою складовою цієї проблеми є домашнє насильство над жінками.

Витоки цієї проблеми в Україні пов`язані з патріархальним типом культури, що склався історично і панує й досі. Здавна український чоловік виконував роль захисника, воїна, а жінка залишалась берегинею роду. Таким чином її соціальна роль була насамперед присвячена сім'ї. В радянські часи, хоча жіноча емансипація і була офіційно задекларована, але де-факто ситуація принципово не змінилась.

Не менш важливим і тісно пов`язаним з вищевказаним є сімейне насильство над дітьми, коли батьки намагаються бути «господарями» життя власної дитини, а малюки, вважаючи себе винними, навіть не намагаються захиститись. До того ж в українському суспільстві «не прийнято» обговорювати такі речі. Окрім цього, часто можна спостерігати, що один із батьків мовчки спостерігає за насильством над своєю дитиною з боку свого чоловіка чи дружини, побоюючись зруйнувати сім`ю, або самому зазнати образ чи побоїв.

Виходячи з вищевказаного, метою цього дослідження є дослідити і систематизувати дані про домашнє насильство, виявити його основні ознаки, можливі причини та методи попередження.

Результати досліджень

На шляху до встановлення справжньої рівності в гендерному відношенні у нашій країні стоять наступні чинники:

1. В масовій свідомості, і досі існують певні стереотипи, що вважають жінку як істоту, слабшу ніж з чоловік, а отже, другорядну в різних сферах життя. Згідно цього, жінка повинна бути беззаперечно підпорядкована чоловіку, не повинна мати своєї думки, і грає вторинну роль на роботі і дома. Змінити цю ідеологію може лише виховання молоді з новим, сучасним світоглядом.

2. Важка економічна ситуація, яка може призвести до безробіття (як жінки, так і чоловіка) часто штовхає жінок до пошуку нових видів заробітку що нерідко призводить до продажу жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації [6-8].

3. Необізнаність жінок щодо своїх прав, недостатня робота різноманітних жіночих організацій, та елементарна невпевненість жінок у відстоюванні своєї свободи. Сюди ж треба віднести побоювання жінок осуду з боку знайомих та родичів через «непокірність».

Серед найголовніших жіночих проблем окрім сімейного насильства, можна виділити проституцію та продаж жінок як живого товару. Особливої гостроти набула проблема сексуальних домагань на роботі збоку чоловіків-керівників під загрозою звільнення. Такі відносини часто вважаються нормою в деяких організаціях.

Ознаки насильства. Розглянемо ознаки, за якими можна впізнати жінку, щодо якої тривалий час здійснюється домашнє насильство.

До фізичних ознак можна віднести загальне погіршення здоров'я, часта наявність синців та забоїв, що пояснюється падінням. Також можуть мати місце відсутність зубів, ушкодження кісткової і м'язової тканин, наявність слідів від попередніх травм, укусів, розриви і пошкодження органів статевої системи тощо. Такі жінки можуть нехтувати особистою гігієною, що посилює лють їх домашніх кривдників [6-8].

Психологічні ознаки: різного роду психологічні розлади, наявність скарг або хвороб психогенного характеру; недостатнє лікування та невиконання приписів лікарів, страхи, необгрунтована тривожність, повна безініціативність і відчуття безпорадності. Часто таким жінкам забороняють бачитися з родичами друзями, що викликає у них гостре відчуття самотності. Все це може призвести до думок про самогубство чи навіть суїцидальних намірів чи спроб. Часто цьому передують погрози позбавити себе життя [6, 7].

Серед економічних ознак розглядаються, зокрема, такі, як відсутність можливості керувати сімейним бюджетом і власними коштами, що пояснюється матеріальною неакуратністю або розумовою обмеженістю. Може існувати заборона з боку чоловіка працювати або навчатися. Іноді чоловік дозволяє жінці працювати, але забирає всі зароблені нею кошти, пояснюючи це тим, що він «глава сім`ї», і жінка вимушена утримувати в тому числі і чоловіка- неробу. Жінку можуть обмежувати в одязі і взутті, хоча статки родини дозволяють купити якісні і модні речі [6, 7].

Необхідно також звернути увагу на сексуальні ознаки домашнього насильства, зокрема зниження або втрата сексуального потягу сексологічні травми та пошкодження статевих органів, що виникають внаслідок грубих сексуальних контактів, часто з елементами садизму. Як результат - можемо спостерігати викидні, замирання вагітностей та небажані вагітності, оскільки чоловік не переймається питаннями контрацепції [6-8].

Наступною проблемою в Україні і вцілому у світі є насильство над дітьми.

Хоча на законодавчому рівні в нашій державі введено багато нових норм, положень та правил, які начебто повинні захистити права дитини, визначити неповнолітніх повноправними учасниками суспільних стосунків, в реальному житті часто дорослі не сприймає дітей, як таких членів родини і суспільства, які можуть мати свою думку і гідні уваги. Результати чисельних досліджень підтверджують, що спроби дитини самостійно захистити себе у будь-яких офіційних установах практично завжди приречені на невдачу. Нажаль, доводиться констатувати, що в нашій країні дитина не має захисту як з боку суспільства так і з боку працівників правоохоронних органів від жорстокості і знущання дорослих [9, 10].

Саме тому актуальність проблеми профілактики домашнього насильства над дітьми не викликає сумніву.

Слід зауважити, що саме необізнаність неповнолітніх зі своїми правами як в сім`ї, так і у відносинах з представниками закону є однією з причин порушення їх прав. Зокрема, виявлено, що більшість підлітків вважають законними такі дії міліціонерів, як зупинка і обшук групу підлітків, причому без складання будь-яких протоколів і без присутності понятих. Деякі підлітки навіть допускають застосування правоохоронцями фізичної сили тощо. Крім того, неповнолітні щиро вважають, що батьки мають право бити їх, знущатися, обмежувати в їжі, одязі, виганяти з дому тощо, довіряючи розповідям дорослих про те, що їх також били і саме тому вони виросли порядними людьми [10-12].

Психологи відмічають той факт, що здебільшого жорстоке поводження з дітьми це результат домашнього насильства над їхніми батьками в дитинстві. Іноді вони, коли подорослішають, намагаються виправити власні помилки і використовують для того своїх дітей, як мішень. І цей сценарій може повторюватись декілька поколінь [13].

Згідно чинного законодавства, домашнє психологічне насильство проявляється в образах із використанням лайливих, часто нецензурних слів, підвищення голосу, часто без причини тощо. Все це принижує честь і гідність члена сім'ї, так же як і образливі жести на його адресу із метою утримування його в атмосфері страху [13].

Який же вихід є для людини, що стала жертвою сімейного насильства? В нашій країні діють спеціальні кризові центри, а також центри медико-соціальної реабілітації, де фахівці можуть надати різного роду допомогу, вирішити питання з тимчасовим житлом, і навіть допомогти знайти роботу. Крім цього працівники цих центрів повідомляють службі дільничних інспекторів міліції чи кримінальній міліції в справах неповнолітніх про виявлені факти реального застосування насильства в сім`ї, що сприяє притягненню винних до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. домашній насильство психологічний жінка

Висновки

Досить багато людей, щодо яких чинять насильство, не наважуються йому протистояти. Бажання захистити себе, почуття власної гідності і обізнаність в своїх правах можуть стати на заваді тим, хто хоче образити людину, навіть якщо це член родини.

Література

1. Бабенко, К. Насильство в сім'ї. Бесіди з батьками [Текст] / К. Бабенко // Завуч. 2004. № 22. С. 26-40.

2. Запобігання і протидія насильству в сім'ї: Методичні рекомендації для соціальних працівників [Текст] / К.: ДЦССМ, 2004. 192 с.

3. Акимова, Л. С. Громадська програма співробітництва по запобіганню насильства в сім'ї [Текст] / Л. С. Акимова // Матеріали 1-го міжнар. наук.-практ. се- мін. О.: ОІВС, 1999. С. 8-10.

4. Ситник, К. В. Домашнє насильство - проблема сучасного суспільства [Текст] / О.В. Полковенко, К. В. Ситник // Вища освіта України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору. 2011. Т. 5. дод. 2 до № 3. С. 445-449.

5. Полковенко, Т. В. Проблематика домашнього насильства в умовах сучасного українського соціуму [Текст] / О. В. Полковенко, Т. В. Полковенко // Матеріали Всеукраїнській науково-практичної інтернет-конференції «Українська мова та культура у сучасному гуманітарному часопросторі», 2013.

6. Закирова, В. М. Развод и насилие в семье - феномены семейного неблагополучия [Текст] / В. М. Закирова // Социол. исслед. 2002. № 12. С. 131-134.

7. Лях, Д. Д. Насильство над жінками в сімейних стосунках [Текст] / Д. Д. Лях, Т. В. Циганчук. Практична психологія та соціальна робота, 2014. С. 65-69.

8. Грабовська, І. Проблеми та перспективи жінки в сучасній український політиці [Текст] / І. Грабовська // Сучасність. 2001. № 6. С. 54-59.

9. Насильство проти жінок: Що про це думають молоді люди?: Оновлене дослідження [Текст] / Британська Рада в Україні. К., 2005. 3 с.

10. Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до тендерних проблем в українському суспільстві [Текст] / ПРООН; Інститут соціології НАНУ. К., 2007. 84 с.

11. Абдель-Хаді, Н. Дитина та її права: система дотримання прав людини в сім'ї та стратегії запобігання дитячим психологічним травмам [Текст] / Н. Абдель-Хаді // Психолог. 2004. № 3-4. С. 5-10.

12. Балакірєва, О. Права дітей в Україні [Текст] / О. Балакірєва, О. Бабак // Соціальна політика і соціальна робота. 2001. № 1. С. 3-8.

13. Дети социального риска и их воспитание: Учеб- но-методич. пособие [Текст] / под науч. ред. Л. М. Шипи- цыной. СПб.: Изд-во "Речь", 2003. 144 с.

Анотація

Домашнє насильство, зокрема насильство над жінками і дітьми, є одній з найважливіших проблем сучасного суспільства в Україні і в світі в цілому. Для захищеності членів сім'ї від домашнього насильства необхідна обізнаність про свої права. Саме інформатизація населення про дану проблему і, при необхідності,, втручання педагогів і соціальних служб дозволять змінити існуючу ситуацію Ключові слова: світ, Україна, домашнє насильство, молодь, діти, сім'я, жінки, чоловіки, здоров'я

Annotation

Home violence, in particular violence above women and children, is one of major problems of modern society in Ukraine and in the world overall. For protect of family members from home violence knowledge is needed an awareness about the rights. Exactly informatization of population about this problem and, if necessary, help from teachers and social services will allow to change an existent situation Keywords: world, Ukraine, home violence, young people, children, women, men, health