Психологічне тяжіння до бідності та самоефективність у контексті ціннісного самовизначення особи
З’ясування змістових зв’язків між ціннісними орієнтаціями особи, її схильністю бути бідною та здатністю до підвищення самоефективності. Визначення проблеми свідомості й поведінки осіб, які психологічно тяжіють до бідності на основі критерію Фішера.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 02.02.2018 |
Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стаття
на тему: Психологічне тяжіння до бідності та самоефективність у контексті ціннісного самовизначення особи
Виконав:
Вадим Васютинський
За результатами опитування 123 респондентів установлено, що психологічне тяжіння особи до бідності та її здатність до самоефективності істотно пов'язані з процесом її ціннісно-орієнтаційного самовизначення. Найбільш значущими характеристиками є: прагнення саморозвитку, усвідомлення сенсу життя, мотивація досягнень, громадська активність, бажання самоствердитися, схильність до самореалізації. Саме ці особливості відображають головні проблеми свідомості й поведінки осіб, які психологічно тяжіють до бідності.
Ключові слова: культура бідності, психологічне тяжіння до бідності, самоефектив- ність, ціннісно-орієнтаційне самовизначення, прагнення саморозвитку.
According to the results of questioning 123 respondents, it was established that a person's psychological inclination toward poverty and his/her capacity for self-efficacy is substantially related to the process of his/her value-orientation self-constitution. The most meaningful descriptions are: aspiration to self-development, awareness of sense of life, motivation of achievements, public activity, desire of self-reliance, propensity for self-realization. Exactly these features reflect the main problems of consciousness and conduct of the people who are psychologically inclined toward poverty.
Keywords: culture ofpoverty, psychological inclination toward poverty, self-efficacy, value- orientation self-constitution, aspiration to self-development.
Зміст ціннісних орієнтацій окремих осіб та соціальних груп і верств часто-густо розглядають як важливу або й головну причину бідності як об'єктивно й суб'єктивно зумовленого вибору відповідного стилю життя. Ментальну систему ціннісних орієнтацій суспільства І.Бабак і А.Дроздік пропонують уважати за одну з головних причин поширення бідності [1]. Бідні витворюють власні субкультурні характеристики та спосіб життя, що нерідко суперечать загальносуспільним цінностям, і передають їх від покоління до покоління. Серед рис, якими традиційно наділяють представників економічно проблемних середовищ, називають, зокрема, те, що бідні не поділяють суспільних норм і цінностей, через що легко й швидко маргіналізуються [6; 7; 9; 19; 22; 25; 27; 29].
Постійні матеріальні проблеми в середовищі носіїв бідності призводять до того, що багатство та матеріальний добробут набувають для бідних надто важливого значення, перетворюються на надрядні цінності (хоча, з іншого боку, бідні охоче вдаються до захисного зневажання матеріальних статків та особливо їхніх посідачів) [8; 9].
На тлі бажання носіїв бідності розбагатіти (або принаймні перестати бути бідними) привертає увагу те, наскільки мало вони цінують досягнення, особистий успіх, можливість самореалізації. Натомість їм властиві негативні очікування, песимізм, низький рівень домагань, страх перед новим, недовіра до інших і до себе, приреченість і фаталізм [2; 4; 11; 13; 20; 24].
Категорію «психологічне тяжіння до бідності» розроблено з метою конкретизації психологічних особливостей носіїв «культури бідності», осіб із низьким рівнем матеріального добробуту, свідомість і поведінку яких найповніше досліджено в теорії О.Льюїса [28]. Таке тяжіння ми розуміємо як схильність особи обирати бідність за стиль життя, надавати перевагу такому станові як суб'єктивно комфортному.
Засоби психологічної підтримки бідних у подоланні притаманного їм стилю життя здебільшого спрямовано на особисті сну корекцію. У цьому сенсі цікавим орієнтиром може стати досягнення певного рівня самоефективності, яку А.Бандура визнав за основу людської суб'єктності, - переконання особи щодо її здатності керувати подіями, які впливають на її життя, віра в себе та власну компетентність. Такі переконання підказують особі, може вона чи не може виконати певні дії, аби змінити ситуацію на краще, мобілізують її пізнавальні засоби, посилюють контроль над перебігом подій. Виконання або невиконання певних дій істотно залежить від того, як особа оцінює свої поведінкові та пізнавальні можливості з досягнення бажаного результату [3; 18; 23; 26].
Під впливом соціальних оцінок, що їх отримує особа у відповідь на свої дії, вона навчається (або не навчається) регулювати свою поведінку та внутрішні психоемоційні стани, набуває (або не набуває) здатності більш-менш відсторонено ставитися до самої себе.
Завданням дослідження стало з'ясування змістових зв'язків між ціннісними орієнтаціями особи, її схильністю бути бідною та здатністю до підвищення самоефективності. Із цією метою було опитано 123 студентів- психологів (71 студент 2-го і 3-го курсів та 1-го курсу магістратури Київського національного університету імені Тараса Шевченка і 52 студенти 2 і 3-го курсів Ужгородського національного університету), у т. ч. 11 хлопців і 112 дівчат.
Респондентам було запропоновано анкету, яка складалася з чотирьох частин. Перша частина - опитувальник «Психологічне тяжіння до бідності» [5]. Другу частину склала Шкала загальної самоефективності [21].
До третьої частини увійшло 20 висловів, у змісті яких зафіксовано окремі цінності, узяті з методик Морфологічного тесту життєвих цінностей В. Сопова і Л. Карпушиної [16], Ціннісного питальника Ш. Шварца [12], Тесту сенсожит- тєвих орієнтацій Д. Леонтьева [10], Шкали диспозиційного егоїзму К. Музди- баєва [14], Методики діагностики спрямованості особи Б.Басса [15, с.563-569], Методики діагностики парціальних позицій інтернальності-екстернальності особи Є.Ф. Бажина, Є.А. Голинкіної, А.М. Еткінда, Методики діагностики мотиваторів соціально-психологічної активності особи, Методики самооцінки психологічної адаптивності [17, с.9-13, 69-70, 322-323], а також із власної анкети. На попередніх етапах дослідження відповідні показники корелювали зі схильністю бути бідним, здатністю давати собі раду в скрутних ситуаціях.
Вислови оцінювалися за 4-бальною шкалою за ступенем згоди/незгоди з їхнім змістом: 1 - зовсім не згоден; 2 - радше не згоден, ніж згоден; 3 - радше згоден, ніж не згоден; 4 - цілком згоден.
(Четверта частина - це перелік можливих або бажаних цілей, організаційних форм і конкретних прийомів впливу та взаємодії, на які розраховують респонденти в разі звернення на консультацію до психолога. Даних, отриманих за цією частиною анкети, у статті не описано).
У просторі переліку цінностей здійснено факторний аналіз, за результатами якого виділилися шість факторів, що сукупно охоплюють 59,1% загальної дисперсії.
Зміст першого фактора (22,6%) окреслено як «Прагнення саморозвитку». Найбільше навантаження тут припало на вислів «Для мене важливо навчатися, щоб пізнавати щось нове в галузі знань, яку я вивчаю».
До другого фактора (9,6%) ввійшли вислови, що відображають «Сенс життя». Його зміст найповніше розкриває вислів «У житті я ще не знайшов свого покликання та чітких цілей».
Оцінки, що зосередилися в третьому факторі (8,2%), узагальнено під назвою «Досягнення». Центральним тут виявився вислів «Мені більше хотілося б перемогти в конкурсі, а не організовувати або вигадувати його».
Четвертий фактор (7,3%) отримав назву «Громадська активність». Найбільш навантаженим став вислів «У скрутних ситуаціях я намагаюся займатися громадською діяльністю».
Зміст п'ятого фактора (6,3%) визначили вислови, що їх сукупно названо «Самоствердження». Найтиповітттим виявився вислів «Для мене важливо бути впливовим, справляти вплив на людей і перебіг подій».
У шостому факторі (5,1%), названому «Самореалізація», домінує вислів «У скрутних ситуаціях я намагаюся знайти своє покликання в житті».
За результатами відповідей на опитувальник «Психологічне тяжіння до бідності» студентів було поділено на три групи - тих, які мають високий (47,2%), середній (32,5%) або низький (20,3%) рівні такого тяжіння.
Порівняння вибору цінностей представниками цих трьох груп (застосовано критерій Фішера) показало, що найбільш значущі відмінності проявилися в межах факторів «Прагнення саморозвитку», «Сенс життя» і «Самоствердження». Результати не принесли несподіванок: особи з низьким рівнем психологічного тяжіння до бідності виявили відносно вищу схильність до саморозвитку, пошуку сенсу життя й самоствердження; натомість тим, хто має високий рівень цього тяжіння, властиві слабкі орієнтації на такі цінності, а от респонденти із середнім рівнем тяжіння до бідності займали, як правило, проміжні позиції.
Показовим став вибір вислову «Моє життя склалося саме так, як я мріяв», оцінка якого ввійшла зі значущим навантаженням до всіх трьох названих факторів. Респонденти з низьким рівнем тяжіння до бідності оцінили його значення для себе (за 4-бальною шкалою) на 3,13, із середнім - 2,69, із низьким - 2,28 бала.
Схожим чином розподілились оцінки вислову «Для мене важливо бути впливовим, справляти вплив на людей і перебіг подій», що ввійшов до фактора «Самоствердження»: 2,83; 2,48 і 2,22 відповідно.
Водночас за окремими ключовими індикаторами оцінки, що їх дали респонденти з низьким рівнем тяжіння до бідності, значуще відрізнялися від оцінок носіїв середнього й низького рівнів, які, натомість, виявилися близькими між собою. Так, відповідні показники за висловами «Для мене важливо навчатися, щоб пізнавати щось нове в галузі знань, яку я вивчаю» (фактор «Прагнення саморозвитку») становили 3,68; 3,28 і 3,28; «У житті я ще не знайшов свого покликання та чітких цілей» (фактор «Сенс життя») - 1,84; 2,38 і 2,4 бала. Це дає підстави припускати, що особам, які не схильні обирати бідність як стиль життя, притаманні більш виразні ціннісно-орієнтаційні постави порівняно з рештою респондентів.
Що ж до решти трьох факторів, то відмінності між групами респондентів проявилися на рівні тенденції: «Для мене важливо, щоб участь у спортивних змаганнях допомагала мені встановлювати особисті рекорди» (фактор «Досягнення») - 2,76; 2,63; 2,17; «Для мене важливо розвивати свої організаторські здібності, займаючись громадською діяльністю» (фактор «Громадська активність») - 3,08; 2,48; 2,5; «У скрутних ситуаціях я намагаюся пізнавати щось нове» (фактор «Самореалізація») - 3,24; 2,85; 2,93.
За показниками шкали самоефективності респондентів було поділено на дві групи - із високим (52,8%) і низьким (47,2%) рівнями.
Основні відмінності (за критерієм Пірсона) між цими групами стосувалися висловів, які ввійшли до фактора «Прагнення саморозвитку». Так, найбільш навантажений у межах цього фактора вислів «Для мене важливо навчатися, щоб пізнавати щось нове в галузі знань, яку я вивчаю» респонденти з високим рівнем самоефективності оцінили на 3,52 бала, тоді як із низьким - на 3,17 (р < 0,05). Тобто для представників першої («самоефективної») групи орієнтація на саморозвиток є істотнішою. Ще більш показовими виявилися оцінки вислову «Мені подобається ставити перед собою реальні завдання і виконувати їх»: відповідно 3,39 і 2,93 бала (р <0,01).
Індикатори решти п'яти факторів проявилися меншою мірою (хоча й значуще) і досить рівномірно. Так, у межах фактора «Сенс життя» вислів «Моє життя склалося саме так, як я мріяв» оцінено, відповідно, на 2,92 і 2,19; за фактором «Досягнення» вислів «Для мене важливо, щоб участь у спортивних змаганнях допомагала мені встановлювати особисті рекорди» - на 2,69 і 2,16; за фактором «Громадська активність» вислів «Для мене важливо розвивати свої організаторські здібності, займаючись громадською діяльністю» - на 2,89 і 2,29; за фактором «Самоствердження» вислів «Я швидко освоююся в новій обстановці, включаюся в нову для себе справу» - на 3,23 і 2,5; за фактором «Самореалізація» вислів «У скрутних ситуаціях я намагаюся знайти своє покликання в житті» - на 2,91 і 2,47 (в усіх цих випадках р < 0,01). Такі дані показують, що особи, які прагнуть бути самоефективними, поширюють це прагнення й на пошук сенсу життя, досягнення, громадську активність, процеси самоствердження та самореалізації.
Наступна статистична процедура полягала у виокремленні груп респондентів на основі двох вищеописаних показників - рівня психологічного тяжіння до бідності й рівня самоефективності. Виділено чотири групи: несхильні до бідності та самоефективні (сюди ввійшли опитані з низьким рівнем тяжіння до бідності й високим рівнем самоефективності) - 23 особи; схильні бути бідними, але самоефективні (тут опитані з високим рівнем тяжіння до бідності й високим рівнем самоефективності) - 21 особа; несхильні до бідності та неефективні (тут мали опинитися респонденти з низьким рівнем тяжіння до бідності й низьким рівнем самоефективності, але позаяк таких виявилося лише двоє, то в цю групу було включено також респондентів із середнім рівнем тяжіння до бідності) - 21 особа; схильні до бідності та неефективні (респонденти з високим рівнем тяжіння до бідності й низьким рівнем самоефективності) - 37 осіб. (Респондентів із середнім рівнем психологічного тяжіння до бідності загалом із вибірки було вилучено - за винятком третьої з перелічених груп).
На основі критерію Фішера було виявлено значущі відмінності між оцінками, що їх дали представники цих чотирьох груп (принаймні по дві з них). Такі відмінності проявилися вії випадках із 20 і стосувалися головно висловів, що ввійшли до факторів «Прагнення саморозвитку», «Сенс життя» і «Самоствердження», тобто тих, у яких мали місце виразніші відмінності між групами респондентів, виділених за рівнем психологічного тяжіння до бідності, ніж за рівнем самоефективності. Можна, отже, стверджувати, що ціннісно-орієнтацій- ний контекст є психологічно вагомішим для актуалізації першої характеристики особи порівняно з другою.
У більшості випадків значущі відмінності мали місце між двома «крайніми» групами - несхильними до бідності та самоефективними, з одного боку, і схильними до бідності та неефективними - із другого. У межах фактора «Прагнення саморозвитку» оцінки розподілилися таким чином: у групі несхильних до бідності та самоефективних вислів «Мені подобається ставити перед собою реальні завдання і виконувати їх» оцінено на 3,7 бала; серед схильних до бідності, але самоефективних - 3,19; серед несхильних до бідності, але неефективних - 3; у групі схильних до бідності та неефективних - 2,89 бала; вислів «Моє життя склалося саме так, як я мріяв» отримав оцінки 3,27, 2,67; 2,454 2,05 відповідно.
За фактором «Самоствердження» оцінено вислови «Для мене важливо бути впливовим, справляти вплив на людей і перебіг подій» (2,86; 2,38; 2,52; 2,14) і «Я швидко освоююся в новій обстановці, включаюся в нову для себе справу» (3,39, 3,1, 2,57, 2,46). бідність свідомість поведінка
Серед індикаторів фактора «Сенс життя» виокремився вислів «У скрутних ситуаціях я намагаюся не планувати далеко наперед» - 3; 3,38; 2,86; 2,81 бала. Тут, як бачимо, протилежною до групи з високим рівнем тяжіння до бідності та низькою самоефективністю виявилася дещо парадоксальна група з високим рівнем тяжіння, але й високою самоефективністю: її представники найчастіше погоджувалися з наведеним висловом. Можливо, така собі обачність у плануванні наперед допомагає їм певною мірою компенсувати власну схильність бути бідними й за рахунок цього підтримувати достатню самоефективні сть.
Ще більш парадоксальними виявилися співвідношення оцінок вислову «У скрутних ситуаціях я намагаюся займатися громадською діяльністю», що отримав найбільше навантаження в просторі фактора «Громадська активність»: 2,22, 2,38, 1,95, 2,03 бала. Тут крайні оцінки дали представники двох проміжних груп: найвищу - схильні до бідності, але самоефективні, а найнижчу - несхильні до бідності, але й неефективні.
Узагальнюючи описані дані, можна дійти висновку, що такі характеристики особи, як психологічне тяжіння до бідності й здатність до самоефективності істотно пов'язані із ціннісно-орієнтаційним контекстом її економічної життєдіяльності. Цей зв'язок є психологічно вагомішим для актуалізації тяжіння до бідності порівняно із самоефективністю.
Особливо значущою ціннісно-орієнтапійною властивістю виявилося прагнення саморозвитку. Різною мірою даються взнаки й такі риси, як намагання усвідомити сенс життя, мотивація досягнень, громадська активність, прагнення самоствердитися, схильність до самореалізації. Для осіб із високим рівнем психологічного тяжіння до бідності саме ці характеристики є проблемними, а відтак вимагають посиленої психокорекційної уваги.
Література
1. Муздыбаев К. Переживание бедности как социальной неудачи: атрибуция ответственности, стратегии совладания и индикаторы депривации / К. Муздыбаев // Социологический журнал. - 2001. - № 1. - С. 5-32.
2. Муздыбаев К. Эгоизм личности / К. Муздыбаев // Психолический журнал. - 2000. - № 2. - С. 27-39.
3. Практическая психодиагностика : методики и тесты : учеб, пособ. / ред.-сост. Д. Я. Райгородский. - Самара : БАХРАХ, 1998. - 672 с.
4. СоповВ. Ф. Морфологический тест жизненных ценностей [Електронний ресурс] /
B. Ф. Сопов, Л. В. Карпушина. - Режим доступу: http://www.psihu.net/library/file92.
5. ФетискинН. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. - 340 с.
6. Фрейджер Р. Личность: теории, эксперименты, упражнения / Р. Фрейджер, Дж. Фейди- мен. - С. Пб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. - 864 с.
7. ХомраО. У. Бідність в Україні: оцінки, наслідки, специфіка характеристик в монофунк- ціональних містах [Електронний ресурс] / О. У. Хомра // Матеріали III міжнародної конференції «Розвиток демократії та демократична освіта в Україні», 2005. - Режим доступу : http://www.edportal.org.ua.
8. Шаповал И. А. Созависимость в культуре бедности / И. А. Шаповал // Образование и культура : Педагогический журнал Башкортостана. - 2009. - № 1 (20). - С. 36-50.
9. Шварцер Р. Русская версия шкалы общей само-эффективности Р. Шварцера и М. Еру- салема / Р. Шварцер, М. Ерусалем, В. Ромек //Иностранная психология. - 1996. - № 7. -
C. 71-77.
10. Ярошенко С. С. Синдром бедности / С. С. Ярошенко// Социологический журнал. - 1994. -№ 2. - С. 43-50.
11. Bandura A. Social Cognitive Theory: An Agentic Perspective / A. Bandura // Annual Review of Psychology. - 2001. - Vol. 52. - P. 1-26.
12. Chalachew W. W. Causal attributions for poverty among youths in Bahir Dar, Amhara region, Ethiopia / W. W. Chalachew // J. of Social, Evolutionary, and Cultural Psychology. - 2009. - №3(3).-P. 251-272.
13. Domanski H. Ubostwo w spoleczenstwach postkomunistycznych [Електронний ресурс] / H. Domanski. - Warszawa : Instytut Spraw Publicznych, 2002. - Режим доступу : www. cebi. pl/texty/maj 03. doc.
14. Keplinger A. Poczucie skutecznosci alternatyw^ dla biernosci / A. Keplinger // Biernosc spoleczna: Studia interdyscypliname // red. nauk. A. Keplinger. - Warszawa : ENETEIA, 2008. -S 37-53.
15. Lepianka D. Popular explanations of poverty in europe: Effects of contextual and individual characteristics across 28 European countries / D. Lepianka, J. Gelissen, W. van Oorschot // Acta Sociologica. - 2010. - Vol. 53 (1). - P. 53-72.
16. Lewis O. Five Families. Mexican Case Studies in the Culture of Poverty / O. Lewis. - NY. : Basic Books, 1959.
17. Ratecka A. Wykluczeni, zmarginalizowani, biedni - czy istnieje polska underclass? [Електронний ресурс] / A. Ratecka // Krytyka.org. - 2006. - Режим доступу : http://krytyka.org/ index. php/artykuy-naukowe/ rone/280.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.
дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013Структура культурно-виробничого (особового) потенціалу працівника. Регулятори поведінки особи і групи: правові норми і декрети держави; звичаї, традиції, громадська думка. Аспекти проблеми розуміння особи. Основні структурні одиниці процесу сприйняття.
реферат [26,2 K], добавлен 02.05.2009Результати теоретико-емпіричного дослідження та аналізу кореляційних взаємозв'язків між психологічним благополуччям і схильністю до заздрощів. Профілі показників психологічного благополуччя в групах із максимальною та мінімальною схильністю до заздрощів.
статья [130,9 K], добавлен 11.10.2017Театральність як предмет наукового дослідження, один із найважливіших чинників культури поведінки публічної особи. Огляд розвитку її крізь призму історії. Мова жестів, потреба в імітації як важливі засоби театральності. Феномен репрезентації особистості.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 17.06.2014Творчий початок в людині, прагнення вперед, до кращого, до прогресу. Проблеми естетичного виховання, відмінність між фахівцем-творцем і фахівцем-ремісником, розвиток особи. Передумови геніальності, спадкові відмінності та закономірність в обдарованості.
реферат [35,4 K], добавлен 22.09.2009Психологічна діагностика схильності особи до ненормативної поведінки та розробка комплексу заходів щодо її психологічної корекції. Профілактика та подолання відхилень від норм поведінки в підлітковому віці. Педагогічні особливості девіантної поведінки.
дипломная работа [139,9 K], добавлен 02.06.2019Особливості поведінки молодших школярів, визначення рис, які потребують корекції, методика проведення корекційної роботи. Визначення рівня розвиненості ціннісного ставлення дітей молодшого шкільного віку. Розробка ефективної корекційної методики.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 21.07.2010Огляд психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктній ситуації. Характеристика проблеми інтерпретації отриманих даних на добровільній консультації. Аналіз діагностики рівня психічного розвитку людини, стану злочинця у момент скоєння злочину.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 20.07.2011Визначення сутності, структури масової свідомості та її ролі в системі соціальних зв'язків. Аналіз формування масової свідомості в умовах існування тоталітарної держави. Встановлення особливості психологічного впливу харизматичного лідера на думку людини.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 26.05.2010Поняття самовизначення та її роль у розвитку особистості. Різновиди та етапи самовизначення. Взаємозв’язок з розвитком мотиваційної сфери. Рольове та суб’єктивне самовизначення. Суб’єктивне самовизначення як необхідна умова та механізм самореалізації.
реферат [32,9 K], добавлен 26.01.2013Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Поняття, ознаки та види деструктивної поведінки. Основні підходи до розуміння злочинності. Проблема інституціалізації кримінальної поведінки та її окремих видів. Сучасний стан злочинної активності в Україні. Проблеми та перспективи протидії злочинності.
дипломная работа [297,1 K], добавлен 12.11.2012Професійне самовизначення як психологічна проблема. Методика "Опитувальник для визначення типу особистості" (за Д. Голландом) та методика "Визначення формули професії" (за М.С. Пряжніковим). Порівняльний аналіз вибору професії сучасними старшокласниками.
курсовая работа [646,4 K], добавлен 16.03.2012Проблеми професійної підготовки, техніки, технології виробництва, охорони здоров'я і техніки безпеки. Проблематика психологія праці. Проблеми професійного самовизначення. Досягнення найвищої продуктивності праці за допомогою психотехнічних засобів.
реферат [27,7 K], добавлен 04.01.2011Поняття свідомості, її сутність і особливості, психологічне обґрунтування та значення в житті людини. Істрія вивчення свідомості, сучасні відомості про неї, різновиди та характеристика. Поняття суспільної свідомості, її структура, елементи та функції.
реферат [20,8 K], добавлен 24.04.2009Комплексний аналіз індивідуальних психологічних особливостей особи в процесі соціалізації. Експериментальне емпіричне дослідження індивідуальних психологічних особливостей особи і практичні рекомендації по подоланню повільності в процесі соціалізації.
курсовая работа [406,0 K], добавлен 09.04.2011Сукупність індивідуальних, соціальних і психологічних якостей людини. Діяльність, направлена на пізнання і перетворення навколишнього світу; теорія особи. Фіктивний фіналізм, відчуття неповноцінності і компенсація. Соціальний інтерес і життєвий стиль.
реферат [23,6 K], добавлен 22.09.2009Основні підходи до проблеми визначення природи уваги - спрямованості і зосередженості свідомості, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності індивіда. Неуважність в пізнавальній діяльності та причини її виникнення.
курсовая работа [94,6 K], добавлен 02.03.2011Лідерство і його вплив на порушення поведінки молоді. Дослідження взаємозв'язку між схильністю до девіантної поведінки і лідерськими якостями поведінки. Сучасні концепції: загальні типології і типи лідерства. Емпіричне дослідження лідерських якостей.
курсовая работа [114,1 K], добавлен 06.03.2012Індивідуальне життя як предмет психологічного консультування. Перетворення індивідуальної свідомості психолога в системі наукових понять. Психологічне консультування у світлі культурно-історичної теорії Л.С. Виготського. Побудова ідеальних об'єктів.
реферат [20,5 K], добавлен 27.04.2010