Механізм формування моральної паніки в період суспільно-політичної кризи (на прикладі воєнного конфлікту на сході України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 007:304:001

Механізм формування моральної паніки в період суспільно-політичної кризи (на прикладі воєнного конфлікту на сході України)

І.В. Битюк, аспірант

м. Київ

Анотація

Проаналізовано стан джерел і ступінь наукового опрацювання явища паніки та феномену моральної паніки зокрема. Простежено історію розвитку концепції «моральна паніка» в системі соціальних комунікацій, яку розглянули як маніпулятивну технологію в українському соціально-комунікативому дискурсі. Здійснено огляд типових механізмів створення моральної паніки й описано механізм її формування в період військового конфлікту на Донбасі журналістами новинного всеукраїнського порталу «Comments.ua» протягом квітня-вересня 2014 р. Виявлено, що завдяки цій маніпулятивній технології створювалися перебільшені за змістом повідомлення, за допомогою яких відбувалося руйнування загальноприйнятих моральних норм та цінностей (мир, життя, здоров'я, майбутнє, Батьківщина, спокій, житло, щастя та ін.).

Ключові слова; вплив, моральна паніка, паніка, цінності, ЗМК, маніпулятивні технології, інформація.

Аннотация

И.В. Битюк, аспирант, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев.

Механизм формирования моральной паники в период общественно-политического кризиса (на примере военного конфликта на востоке Украины).

Проанализирована степень научного изучения явления паники и феномена моральной паники в частности. Прослежена история развития концепции «моральная паника» в системе социальных коммуникаций, которую рассмотрено как манипулятивную технологию в украинском социально-коммуникативном дискурсе. Осуществлен обзор типичных механизмов создания моральной паники и описан механизм ее формирования в период военного конфликта на Донбассе журналистами новостного всеукраинского портала «Comments.ua» в течение апреля-сентября 2014 г. Выявлено, что благодаря этой манипулятивной технологии создавались сообщения, преувеличенные по содержанию, с помощью которых происходило разрушение общепринятых моральных норм и ценностей (мир, жизнь, здоровье, будущее, Родина, покой, жилье, счастье и пр.).

Ключевые слова: влияние, моральная паника, паника, ценности, СМК, манипулятивные технологии, информация.

Abstract

UDC [007:304:001]

Bytiuk I. V., postgraduate student, Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, inna.bytiuk.cei@gmail.com.

Mechanism of formation of moral panic in the period of social and political crisis: case study military conflict in the east of Ukraine.

The content of scientific studies concerning the phenomena of panic and moral panic in particular was analyzed. The history of the development of the concept «Moral panic» in the system of social communications was investigated. It was evaluated as a manipulative technology in the Ukrainian social and communicative discourse. A survey of typical mechanisms of the creation of moral panic was carried out as well as the mechanism of its formation during the military conflict in the Donbas was described from April till September 2014 by the journalists in the all-Ukrainian news portal - «Comments.ua». It was revealed that due to this manipulative technology, messages were created, whose exaggerated contents facilitated the destruction of generally accepted moral norms and values (peace, life, health, future, motherland, calm, housing, happiness etc).

Key words: influence, moral panic, panic, values, mass media, manipulative technologies, information.

The aim of this paper is to define the mechanism of mass communicative influence of mass media, based on which the moral panic of the Ukrainian society was formed during the period of the social and political crisis in Ukraine - military conflict in the eastern part of the country (April - September 2014).

Research methodology. Methodological basis of this research are scientific principles of objectivity and scientific character, laws of logic and dialectics. Their basics are a method of theoretical analysis and generalization of scientific literature, supervision, comparison, inductions, analysis and synthesis, historical as well as systematic methods. The method of content monitoring made it possible to carry out a content analysis of informative streams.

Results. It has been found that journalists of the portal - «Comments.ua» succeeded in forming moral panic around the theme of the military conflict in the east of Ukraine. The technology of influence was used in the themes concerning mobilization, martial law, elimination of Ukraine as a nation-state as well as acts of terrorism and kidnapping (captivity, hostages). For this purpose a shocking hyperactive stimulus was applied.

Novelty. An attempt has been made in this paper to examine how it was carried out as well as in establishing the mechanism of its formation during the military conflict in the Donbas described by the journalists in the all-Ukrainian news portal - “Comments.ua” from April till September 2014. It was revealed that due to this manipulative technology, messages were created, whose exaggerated contents facilitated the destruction of generally accepted moral norms and values (peace, life, health, future, motherland, calm, housing, happiness etc).

Practical significance. Ukrainian and foreign journalists may find the information contained in this article useful for developing of a new strategy of manipulative technologies, without the use of mechanisms of the formation of moral panic in the period of social and political crisis.

Key words: influence, moral panic, panic, values, mass media, manipulative technologies, information.

Надійшла до редколегії 16.03.2015 р.

Сучасні мас-медіа сприймаються реципієнтами як потужний інструмент впливу на політичне та суспільне життя, громадсько- політичну ситуацію в державі, а відтак - розглядаються науковцями як спосіб маніпулювання масовою свідомістю. ЗМК акумулюють досвід мільйонів та впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки, групові дії людей. Вони не просто інформують, а й пропагують певні ідеї, погляди і таким чином беруть участь у соціальному управлінні.

Мета функціонування будь-якого мас-медіа - вплив на аудиторію: поповнення знань, зміна поведінки, підтвердження або зміна думок тощо. Важливе місце посідає вплив на емоції адресата. Адже схильність до сприйняття інформації є глибинною якістю психіки, що виникла раніше здатності аналітично мислити. Емоції викликають процеси формування суб'єктивних образів об'єктивного світу. Одним з емоційних станів є паніка, її різновидом - моральна паніка, яка є технологією впливу в системі соціальних комунікацій.

Мета статті - визначити механізм масово-комунікаційного впливу ЗМІ, на основі якого в українському суспільстві формується моральна паніка в період суспільно-політичної кризи в Україні - військового конфлікту на сході держави (протягом квітня-вересня 2014 р.).

Явище паніки вивчали такі вчені, як Г. Андрєєва, Д. Ольшанський, А. Назаретян, Г. Лебон, Б. Джонсон, Д. Майєрс та ін. У дослідженнях вони виокремили основні характеристики цього феномену, особливості його виникнення та можливі механізми роботи з ним.

Огляд літератури дозволив дійти висновку, що в українській науковій та популярній психологічній літературі феномену «паніки» приділяється недостатньо уваги, окрім нечисленних фрагментарних згадок у соціальній та військовій психології.

Так, у соціальній психології під панікою розуміють психічний стан людини, спричинений реальною або уявною небезпекою, який охоплює людину або масу людей, викликає неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.

Відповідно до військової психології, паніка - складний, проміжний емоційно-поведінковий феномен, який виникає внаслідок браку про певну незрозумілу чи заплутану ситуацію або надмірну кількість інформації.

Психолог Г. Андрєєва під панікою розуміє певний емоційний стан, який є наслідком або дефіциту інформації про жахливу чи незрозумілу новину, або її надлишку [1, с. 127].

А. Назаретян визначає паніку як стан жаху, який супроводжується раптовим послабленням вольового самоконтролю [7, с. 75].

Слід зазначити, що недостатню кількість досліджень паніки можна пояснити тим, що вона належить до таких явищ, вивчати які надзвичайно складно. По-перше, її не можна безпосередньо спостерігати, тому що заздалегідь терміни її виникнення ніколи не відомі, по-друге, в ситуації паніки вельми складно залишитися спостерігачем: будь-яка людина, котра опинилася «всередині» системи паніки, тією чи іншою мірою зазнає її впливу.

Серед різновидів паніки виокремлюють моральну. Поняття «моральна паніка» до наукового обігу увів англійський соціолог С. Коен на початку 1970-х рр. у контексті дослідження молодіжних субкультур, яке активно використовують для позначення всіх видів антигромадської або кримінальної поведінки.

Хоча концепція моральної паніки розвивається в західній соціології майже 50 років, вона й нині має серед науковців доволі неоднозначне трактування та різні підходи до аналізу.

На думку С. Коена, моральна паніка пояснюється так: «Здається, що суспільство час від часу потрапляє в періоди моральної паніки. Виникають певні обставини, епізод, особа або група осіб, котрих починають ідентифікувати як загрозу суспільним цінностям та інтересам; мас-медіа подають їх стилізовано і стереотипно; редактори, єпископи, політики та інші люди здорового глузду виходять на моральні барикади; експерти виголошують свої діагнози та результати; розробляються або (радше) застосовуються (вже відомі) способи зарадити (цій загрозі); відтак, обставини зникають узагалі чи з поля зору або ж гіршають і стають помітнішими. Інколи предметом паніки стає щось зовсім нове або щось таке, що існувало вже давно, але раптом опинилося в центрі уваги. У деяких випадках паніка минає і забувається, залишаючись тільки у фольклорі та колективній пам'яті; в інших вона має суттєві й тривалі наслідки та може спричинити зміни, скажімо, в правовій і соціальній політиці або навіть у суспільній самосвідомості» [8, с. 37].

Таке розуміння С. Коена вчені критикували за недостатню теоретичну обґрунтованість, спрощене розуміння складних процесів медіа-репрезентацій та їх суспільного сприйняття.

На думку англійських дослідників Е. Гуд та Н. Бен Єгуда, моральна паніка є «механізмом для закріплення моральних норм суспільства - лінії між моральним і неморальним, долаючи які людина переходить із царства добра в царство зла», і наголошували, що «саме мас-медіа встановлюють моральні межі і саме завдяки їм формується та розвивається моральна паніка» [9, с. 52].

Російський науковець П. Мейлахса стверджує, що моральна паніка - це «моральна або правова невизначеність, проблемність у сфері життя суспільства, коли традиційні мораль і право опиняються в колі протидії з реальністю». Він визначає моральну паніку як «надмірну реакцію засобів масової інформації, поліції, лідерів місцевих громад на дії певних соціальних груп, які є достатньо тривіальними як з точки зору її характеру, так і з точки зору кількості долучених осіб» [5].

Досліджуючи моральну паніку в контексті конструювання соціальної реальності, О. Бурего визначає її як «соціальний конструкт, за яким окремі суб'єкти політики та ретранслятори їх думки - ЗМІ - здатні формувати різні суспільні фобії та побоювання» [3].

В етиці під моральною панікою розуміють «особливий стан масової свідомості, який гостро емоційно реагує на соціальну напругу, під час якої відбувається загроза соціальним та культурним цінностям» [4, с. 243].

Проблеми моральної паніки наприкінці 70-х рр. ХХ ст. розглядали британські соціокультурологи із Бірмінгемського центру культурних досліджень на чолі зі С. Холом. У результаті їхніх досліджень виявилося, що деяка інформація в мас-медійних текстах автоматично змушує нервувати читачів та глядачів [10, с. 174].

Осмислюючи наведені дефініції, під «моральною панікою» розумітимемо перебільшену реакцію ЗМК на девіантну поведінку певної особи чи групи осіб або нестандартні явища, які порушують установлені суспільством моральні норми та руйнують загальнолюдські цінності.

Дійсно, нині моральна паніка перебуває в центрі уваги передусім соціологів та психологів, котрі досліджують складові цього явища, механізми його конструювання, психологічні детермінанти тощо. Проте в умовах інформаційного суспільства цілком очевидною є актуальність дослідження моральної паніки в комунікаційному аспекті. Адже серед основних детермінантів цього явища - ЗМК як найпотужніші ретранслятори думок щодо того чи іншого соціального явища, а отже, вони здатні зумовлювати панічні настрої серед населення.

На думку Г. Блумера, вплив мас-медіа особливо помітний у кризовий період історичного розвитку суспільства, коли люди в стані соціальної невизначеності особливо зазнають впливу, легко реагують на різні нові стимули, ідеї, а також більше піддаються пропаганді й різним маніпулюванням [2, с. 144].

Найпомітніший вплив мас на розвиток держави спостерігається в період соціальних потрясінь, коли суспільство деструктурується (війна, революція, політичні перевороти чи значні соціальні реформи). Саме це й створює всі необхідні умови для маніпуляції масовою свідомістю і формування моральної паніки.

Розглянемо, як інтернет-видання «Коментарі» (Commets.ua) формувало «моральну паніку» під час висвітлення військового конфлікту на сході України (квітень-вересень 2014 р.).

Слід наголосити, що коли існує загроза соціально значущим явищам суспільного життя (цінностям), то в масовій свідомості починає виникати моральна паніка.

С. Коен описав типовий механізм формування моральної паніки в медіа через: популяризацію проблеми; надання публічності; створення ефекту «інфекції», який сприяє поширенню чуток; сприяння програванню «девіантів».

Серед загальних механізмів породження паніки український психолог В. Молярко виокремлює такі: наявність «шокуючого стимулу»; брак інформації про подію (особливо достовірної) і водночас надлишок неперевіреної інформації з неофіційних джерел; створення образу небезпеки, який накладається на загальний стан психологічної неготовності до адекватного сприйняття того, що сталося; активізація захисної системи організму на різних рівнях усвідомлення й інтенсивної реакції [6, с. 69].

У процесі дослідження проаналізовано стрічку новин загальнонаціонального порталу «Comments.ua» (http://comments.ua/news/) за період з квітня 2014 (самопроголошення «ДНР», «ЛРН») по вересень 2014 р. (початок перемир'я, про яке домовилися в Мінську представники України, Росії, ОБСЄ та «ДНР», «ЛНР» ). За цей час зафіксовано теми, які розглядали журналісти, їх тривалість (частота й періодичність), наповнюваність, а також ключових спікерів.

Згідно з результатами власного моніторингу, визначено механізм формування моральної паніки в час соціально-політичної кризи - військового конфлікту на сході України. Серед основних його складових: наявність шокуючого стимулу; гіперактивне подання інформації на задану тему (частота) в ЗМК; активне долучення державних структур до обговорення (максимальна наявність коментарів, заяв, виступів ключових посадових осіб та експертів); формування значного обсягу інформації на відповідну тематику; навішування ярликів на відповідні соціальні групи або окремих осіб; застосовування технології напівправди; широке обговорення проблеми на міжнародній арені; утримування позицій ситуації невизначеності, гіперболізація проблеми; нагнітання емоційного напруження або його спад.

Відтак, формування моральної паніки під час суспільно- політичної кризи в державі відбувається так (Рис. 1):

Рис. 1. Механізм формування моральної паніки в період суспільно-політичної кризи

Шокуючим стимулом стали квітневі події на сході держави: захоплення будівель СБУ в Луганську та облдержадміністрації в Донецьку (06.04.2014) та оголошення проведення антитерористичної операції (АТО) Києвом. Як наслідок - розгортання військових дій (поява військової техніки та військовослужбовців) у Донецькій та Луганській областях.

Події АТО сприяли гіперактивному поданні інформації. Протягом шести місяців зафіксовано 1087 новин, які стосувалися висвітлення антитерористичної операції. При цьому, зазвичай, щоденна наповнюваність контенту становила від 7 до 31 новини.

Активними спікерами подій на сході України були перші особи держави (Президент України, Прем'єр-міністр України, голова Верховної Ради України, Міністр оборони України, Міністр внутрішніх справ, голова Ради національної безпеки та оборони, спікер РНБО, Штаб АТО, командири батальйонів, голова Генерального штабу України, волонтери). Вони щоденно коментували ситуації, ініціювали виступи, звернення та заяви.

У новинних матеріалах журналістів порталу «Коментарі» формувалася значна кількість інформації щодо висвітлення військового конфлікту. У середньому 56% інформаційного контенту видання на день присвячувалося цій тематиці. Причому деякі частини з них спрямовані на формування панічних настроїв у суспільстві (Табл. 1):

Таблиця 1. Цінності, загроза яким спостерігається в матеріалах новинного порталу «Comments.ua» протягом квітня-вересня 2014 р.

Журналісти інтернет-видання використовували техніку «навішування ярликів»: українська влада ігнорує умови для примирення, запропоновані сепаратистами; порушення Мінських угод зі сторони українських військових; співпраця України з НАТО. З червня 2014 р. - використання замість слів «терорист» та «сепаратист» висловлювання «незаконні озброєні формування», а з липня 2014 р. - відсутність згадування в матеріалах про присутність російських військ на території України, замість них - «ополченці».

Тема військового конфлікту набула значного поширення на міжнародній арені. Починаючи з березня, світові ЗМІ активно зверталися до цього питання. До коментування ситуації на Донбасі долучалися політики світового рівня - від керівників держав до депутатів іноземних парламентів. Окрім того, іноземні громадяни неодноразово влаштовували акції-підтримки та флешмоби на знак солідарності з Україною.

Так, висвітлення воєнних дій на Донбасі протягом квітня-вересня 2014 р. системно гіперболізувалося. За цей час зафіксовано 1087 новин, які стосувалися військового конфлікту та життя захопленої терористами території України. Причому протягом квітня-червня кількість новин на цю тематику на порталі «Comments.ua» у відсотковому еквіваленті стосовно інших новин сягала 84-89%, а впродовж липня-вересня - 17-23%.

Журналісти нагнітали емоційне напруження серед мешканців усієї України. Зокрема моральна паніка формувалася навколо теми мобілізації, введення надзвичайного стану в державі, запровадження воєнного стану, від'єднання частини Донбасу від України, знищення України як суверенної держави зі сторони Росії, численних терактів, викрадення людей (полон, заручники) тощо.

Під час досліджуваного періоду журналісти всеукраїнського порталу «Comments.ua» нерідко висвітлювали питання військового конфлікту на Донбасі з позицій перебільшення реального стану речей з метою привернення уваги читачів до т. зв. сенсаційності.

Представники мас-медіа неодноразово поверталися до висвітлення ключових подій українсько-російської війни на Донбасі. Наприклад, темі захоплення Слов'янська присвячено 52 публікації. Згідно з нашими спостереженнями, найактивнішим за кількістю подання новин були квітень, травень, червень.

Таким чином, відповідно до проведеного аналізу, можна підсумувати:

За своєю суттю мас-медіа системно проникають у життя суспільства. Найвідчутніше воно в кризові періоди історичного розвитку суспільства, коли люди в стані соціальної невизначеності зазнають впливу, реагують на нові стимули та піддаються різним маніпулюванням. Водночас ЗМК за допомогою впливу здатні викликати в соціумі моральну паніку, передумовами для виникнення якої є перебільшена реакція мас-медіа на девіантну поведінку чи нестандартні явища, які порушують моральні норми та руйнують загальнолюдські цінності.

Журналісти порталу «Коментарі» формували моральну паніку навколо теми військового конфлікту на сході України. Технологія впливу медіа застосовується до таких тем, як мобілізація, введення надзвичайного або воєнного стану, знищення України як суверенної держави, а також терактів та викрадення людей (полон, заручники). Для цього в мас-медіа використовувалися шокуючий стимул, гіперактивне подання в ЗМК, долучення держави, значний обсяг інформації, навішування ярликів, вихід на міжнародну арену, гіперболізація проблеми, нагнітання емоційного напруження. Завдяки цим технологіям створювалися перебільшені за змістом повідомлення, за допомогою яких відбувалося руйнування загальноприйнятих моральних норм та цінностей (мир, життя, здоров'я, майбутнє, Батьківщина, спокій, житло, щастя та ін.).

Технологічність формування моральної паніки підтверджується тим, що представники новинного порталу «Comments.ua» щоденно інформували читачів (1087 новини протягом квітня-вересня 2014 р.) з інтенсивністю викладу матеріалів до 31 новини на день, що свідчить про перебільшену реакцію ЗМК на події суспільної девіації. Зокрема йдеться про формування фобій майбутнього життя України та масштабне подання деталей військового конфлікту на Донбасі.

моральний паніка військовий журналіст

Список використаних джерел

1. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. - М., 2009. - 228 c.

2. Блумер Г. Коллективное поведение: пер. с англ. / Г. Блумер // Американская социологическая мысль. - М., 1994. - 278 с.

3. Бурего О. Моральна паніка в контексті конструювання соціальної реальності [Електронний ресурс] / О. Бурего. - Режим доступу: http://otherreferats.allbest.ru/ psychology/00080106_0.html. - Назва з екрана.

4. Малахов В. О. Етика / В. О. Малахов. - Київ, 1996. - 304 c.

5. Мейлахс П. А. Четвертая мировая война или очередная моральная паника: Русский народный сервер против наркотиков [Электронный ресурс] / П. А. Мейлахс. - Режим доступа: http://www.narcom.ru/ideas/common/36.html]. - Загл. с экрана.

6. Молярко В. А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия / В. А. Молярко // Психологический журнал. - 1992. - Т 13. - № 12. - С. 66-73.

7. Назаретян А. П. Психология стихийного массового поведения: толпа, слухи, политические и рекламные кампании: учеб. пособ. для вузов / А. П. Назаретян. - 2-е изд. перераб. - М.: Академия, 2005. - 160 с.

8. Cohen S. Folk Devils and Moral Panics: The Creation of the Mods and Rockers / S. Cohen. - London ; New York: Routledge, 1972. - 201 p.

9. Goode E. Moral panic: The social Construction of Deviance / Е. Goode, N. Ben- Yehuda. - Oxford, Blackwell. - 1994. - 302 р.

10. Hall S. Policing the Crisis: Mugging, the State, and Law and Order / S. Hall, C. Critcher, T. Jefferson, J. Clarke, B. Roberts. - London, Basingstoke: Macmillan, 1978. - 476 p.

References

1. Andreyeva G. M. Sotsialnaya psikhologiya / G. M. Andreyeva. - M., 2009. - 228 c.

2. Blumer G. Kollektivnoye povedeniye: per. s angl. / G. Blumer // Amerikanskaya sotsio- logicheskaya mysl. - M., 1994. - 278 s.

3. Bureho O. Moralna panika v konteksti konstruiuvannia sotsialnoi realnosti [Elektronnyi resurs] / O. Bureho. - Rezhym dostupu: http://otherreferats.allbest.ru/ psychology/00080106_0.html. - Nazva z ekrana.

4. Malakhov V. O. Etyka / V. O. Malakhov. - K., 1996. - 304 c.

5. Meylakhs P. A. Chetvertaya mirovaya voyna ili ocherednaya moralnaya panika: Russkiy narodnyy server protiv narkotikov [Elektronnyy resurs] / P. A. Meylakhs. - Rezhim dostupa: http://www.narcom.ru/ideas/common/36.html]. - Zagl. s ekrana.

6. Molyarko V. A. Osobennosti proyavleniya paniki v usloviyakh ekologicheskogo bed- stviya / V. A. Molyarko // Psikhologicheskiy zhurnal. - 1992. - T. 13. - № 12. - S. 66-73.

7. Nazaretyan A. P. Psikhologiya stikhiynogo massovogo povedeniya: tolpa, slukhi, politi- cheskiye i reklamnyye kampanii: ucheb. posob. dlya vuzov / A. P. Nazaretyan. - 2-e izd. pererab. - M.: Akademiya, 2005. - 160 s.

8. Cohen S. Folk Devils and Moral Panics: The Creation of the Mods and Rockers / S. Cohen. - London ; New York: Routledge, 1972. - 201 p.

9. Goode E. Moral panic: The social Construction of Deviance / E. Goode, N. Ben- Yehuda. - Oxford., Blackwell. - 1994. - 302 r.

10. Hall S. Policing the Crisis: Mugging, the State, and Law and Order / S. Hall, C. Critcher, T. Jefferson, J. Clarke, B. Roberts. - London, Basingstoke: Macmillan, 1978. - 476 p.

Размещено на Allbest.ru