Темперамент у копінг-стратегіях поведінки прикордонників

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Темперамент у копінг-стратегіях поведінки прикордонників

Олександр Борисович Самохвалов,

кандидат психологічних наук

Ірина Едуардівна Ковальська,

кандидат психологічних наук

Анотація

У статті розкриваються результати емпіричного вивчення зв'язку властивостей темпераменту прикордонника з його перевагами у стратегіях стрес-долаючої поведінки, з'ясовано, що для кожного типу темпераменту характерний свій стиль подолання складних життєвих ситуацій, однак не сам темперамент, а його складові зумовлюють вибір цього стилю.

Ключові слова: прикордонники, копінг-стратегії, темперамент.

Аннотация

Самохвалов А. Б., Ковальская И. Э. Темперамент в копинг-стратегиях поведения пограничников

В статье раскрываются результаты эмпирического изучения связи свойств темперамента пограничника с его преимуществами в стратегиях преодолевающего поведения, выявлено, что для каждого типа темперамента характерный свой стиль преодоления сложных жизненных ситуаций, но не сам темперамент, а его составляющие предопределяют выбор этого стиля.

Ключевые слова: пограничники, копинг-стратегии, темперамент.

Annotation

Samokhvalov O. B., Kovalska I. E. Temperament in Behaviour CopingStrategies of Borderguards

The results of empiric studies of borderguards' temperament properties connection with its advantages in strategies of overcoming behavior have been presented in the article. Basing on scientific works analysis results it has been found out that temperament is totality of such psychical lines, signs and properties, that arose up as a result of generalization of dynamic, formal, stylish psyche characteristics under influence of steady individual biological determinations which suppose ordinary style of emotional and behavior responses of individual, being predictable. Taking it into consideration, it has been mentioned that temperament along with such base characteristics as a level of anxiety, thinking type, feature of control, a character orientation renders a very substantial influence on the method preference of difficult vital situations controlling.

It has been established that the processes of difficult vital situations overcoming are described in psychology as an adaptive behavior or coping. It has been indicated that effective copings in all stress situations do not exist.

On the results of the empiric studies of strategies overcoming dependence from the type of borderguards' temperament, that in controlling of both temperamental and melancholic persons there is much in common enough. More often they choose non-constructive copings, unlike more emotionally stable types, orient on feelings, that reduces possibilities of rational problems solution, they need more social surroundings support and help.

Regression analysis results usage showed that the most important influence on the controlling strategies choice is made by neuroticism.

Indexes of extraversion or intraversion determine with great deal of certainty an appeal for support to close friends and search of new friendly relations.

Keywords: borderguards, coping-strategies, temperament.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Складна суспільно-політична ситуація на східному кордоні нашої держави висуває на перший план проблему пошуку резервів забезпечення психологічної стійкості українських порубіжників, їх психологічної готовності і здатності протистояти негативним наслідкам професійного стресу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опираються автори. Вивченню особливостей поведінки подолання складних життєвих ситуацій (копінгу) на сьогодні присвячена достатньо велика кількість наукових праць як вітчизняних (О. Назаров, В. Олефір, О. Склень, О. Самара, О. Тімченко та ін.), так і зарубіжних дослідників (Т. Гордєєва, І. Каминіна, С. Хазова, І. Якунін, R. McCrae, R.S. Lazarus, S. Folkman, L. Murphy, A. Moriarity та ін.). Однак, попри значну опрацьованість цього питання, проблема пошуку детермінант стрес-долаючої поведінки потребує свого подальшого ґрунтовного опрацювання та вивчення.

Як зазначають дослідники [8; 10], здатність людини до подолання ситуації значною мірою залежить від її психологічної стійкості, яка формується і розвивається разом із розвитком особистості і залежить від типу нервової системи, життєвого досвіду тощо. У дослідженнях зарубіжних авторів (D. M. Buss, М. Lerner, R. Plomin та ін.) неодноразово наголошувалося на важливості значення темпераменту у типах реакції людини на соціальне та фізичне оточення, у ситуаціях вибору, особистісних переваг, однак у вітчизняній практиці та практиці країн пострадянського простору таких досліджень досить мало (Д. Єфремова, В. Куліков, С. Хазова, І. Якунін). З огляду на це, метою статті буде вивчення впливу типу темпераменту прикордонників на їх вибір стратегій стрес-долаючої поведінки.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як показує аналіз наукових праць, темперамент попри його надзвичайну ґрунтовну розробленість залишається і на сьогодні досить дискусійною проблемою. Так, наприклад, Л. Виготський до темпераменту відносив особливості складу всіх природних і спадкових реакцій. На його думку, темперамент це та сфера особистості, яка виявляється в інстинктивних, емоційних і рефлекторних реакціях людини і виявляється, перш за все, через тілесну виразність, характер і темп рухів [3].

І. Павлов ототожнював темперамент з типом нервової системи і розглядав його як “найбільш загальну характеристику нервової системи, яка накладає той чи інший відбиток на всю діяльність людини” [7].

Такі видатні психологи радянської доби, як М. Левітов, В. Мерлін, В. Небиліцин, С. Рубінштейн, В. Русалов, Б. Теплов тощо, які займалися вивченням темпераменту, вважають, що він є індивідуальними особливостями людини, які виражаються в емоційній збудливості, більшій або меншій тенденції до сильного вираження почуттів назовні, імпульсивності, темпі, силі, стійкості, швидкості, амплітуді психічних процесів [10]. темперамент прикордонник стрес нервовий

Серед зарубіжних концепцій варто відзначити теорію Я. Стреляу і Г. Айзенка. Основними психологічними складовими темпераменту Я. Стреляу називав дві низки характеристик поведінки: енергетичний рівень (реактивність і активність) і часові параметри (швидкість і стійкість реакцій у часі, рухливість, темп, ритмічність реакцій) [5].

Г. Айзенк [1] у своїй концепції опирався на такі характеристики особистості як екстраверсія-інтроверсія та нейротизм. Він вважав, що тип нервової системи й екстраверсія-інтроверсія, які він розглядав як спадково зумовлені властивості, дуже подібні. У його схемі екстраверсія, інтроверсія і нейротизм це суперриси, які спричиняють потужний вплив на поведінку. У свою чергу, кожну з цих суперрис він розглядає як таку, що має декілька складових. Ці складові є або більш поверховим відображенням основного типу, або специфічними якостями, притаманними лише цьому типу. Так, наприклад, екстраверсія включає товариськість, жвавість, активність, наполегливість, прагнення до успіху.

З огляду на те, що нейротизм і екстраверсія-інтроверсія не залежать один від одного, Г. Айзенк вважав, що людей можна розділити на чотири групи, кожна з яких є деякою комбінацією високої або низької оцінки в діапазоні одного типу разом з високою або низькою оцінкою в діапазоні іншого типу. Він пропонує співвідносити запропоновані типи з гіпократівськими: поєднання екстраверсії і емоційної лабільності з типом холерика; екстраверсії і емоційної стійкості з сангвініком; інтроверсії і емоційної стійкості з флегматиком, а інтроверсії і емоційної лабільності з типом меланхоліка, при цьому Г. Айзенк особливого значення надавав індивідуальним відмінностям, стверджуючи, що жодній з цих комбінацій не може надаватися перевага.

Грунтуючись на зазначеному вище, А. Лібін [4] визначає темперамент як сукупність таких психічних рис, ознак і властивостей, які виникли в результаті узагальнення динамічних, формальних, стильових характеристик психіки під впливом стійких індивідуальних біологічних детермінант і які припускають звичайний стиль емоційних і поведінкових реакцій індивіда, які є передбачуваними. З урахуванням цього він логічно припускає, що темперамент поряд з такими базовими характеристиками, як рівень тривожності, тип мислення, локус контролю, спрямованість характеру є чинником подолання, тобто зумовлює досить суттєвий вплив на вибір способу подолання важкої життєвої ситуації.

Процеси подолання людиною важких життєвих ситуацій прийнято у психології позначати як адаптивну поведінку або копінг-поведінку.

Копінг це індивідуальний спосіб взаємодії людини з ситуацією відповідно до її власної логіки, цінності, вагомості у житті людини і її психологічних властивостей [2]. Його психологічне призначення полягає в тому, щоб якнайкраще адаптувати людину до вимог ситуації, дозволити їй опанувати її, послабити або пом'якшити ці вимоги, намагатися уникнути або звикнути до них і таким чином нейтралізувати стресову дію ситуації. З огляду на це, метою копінгу є досягнення рівноваги з ситуацією на рівні соматики, енергії, інформації, що досить часто формулюється як “забезпечення і підтримка благополуччя людини, її фізичного і психічного здоров'я, задоволеності соціальними стосунками”, а результатом об'єктивне вирішення труднощів ситуаційної взаємодії [6]. Оскільки психологічне подолання запускається ситуацією, то його можна вважати завершеним тоді, коли ситуація для людини втрачає свою значущість як подразник, вивільняючи цим самим енергію для вирішення інших завдань (що значною мірою відповідає меті самозабезпечення безпеки).

Копінг-поведінка реалізується за допомогою копінг-стратегій.

У психологічній літературі виділяються три групи індивідуальних стратегій копінг-поведінки: вирішення проблем; пошук соціальної підтримки; уникнення [2]. Копінг-стратегія “вирішення проблем” відображає здатність людини визначати проблему й знаходити альтернативні шляхи її вирішення, ефективно справлятися зі стресовими ситуаціями [2]. До цієї групи стратегій входять: активний копінг активні дії, спрямовані на усунення джерела стресу; планування планування своїх дій у конкретній стресовій ситуації; пошук активної соціальної підтримки пошук поради серед соціального оточення; позитивне тлумачення та зростання оцінка проблемної ситуації з позитивного погляду на неї; прийняття визнання реальності ситуації [2]. Щодо стратегії “пошук соціальної підтримки”, то це активна поведінкова стратегія, коли людина для ефективного вирішення проблеми звертається за допомогою і підтримкою до оточуючих: родини, друзів, значущих інших людей, тобто використовує зовнішні копінг-ресурси. Копінг-стратегія “уникнення” це поведінкова стратегія, коли людина намагається уникнути контакту з навколишньою дійсністю, відмовляється від вирішення проблем [11]. Використання цієї стратегії, на думку науковців, зокрема J. Amirkhan зумовлене недостатнім рівнем соціально-психологічних копінг-ресурсів і навичок їх реалізації [12]. До цієї групи копінг-стратегій належать ті, що не є адаптивними, проте в деяких випадках вони все-таки допомагають людині впоратися з життєвими труднощами. Це такі стратегії, як: фокусування на емоціях і їх вирішенні; заперечення; ментальне та поведінкове відчуження [2].

Ще одним критерієм розподілу копінг-стратегій є їх активність. До активних стратегій науковці відносять стратегію “вирішення проблем” як базову допінг-стратегію, що містить усі варіанти поведінки людини для вирішення стресової ситуації; стратегію “пошук соціальної підтримки”, спрямовану на одержання підтримки від оточуючих. Пасивними стратегіями вони вважають базову копінг-стратегію “уникнення”, хоча, як доводять результати досліджень, певні форми уникнення можуть мати й активний характер [2].

Хоча за твердженням науковців [6; 11] не існує копінгів, які були б ефективними в усіх стресових ситуаціях, однак вони переконані, що активні копінг-стратегії, орієнтовані на вирішення проблеми, приводять до відновлення психічного благополуччя суб'єкта діяльності, зниження рівня його тривожності, послаблення психосоматичної симптоматики, тоді як уникнення та інші непродуктивні копінги, спрямовані на редукцію емоційної напруги, призводять до посилення цієї симптоматики [11].

Для з'ясування вияву провідних стратегій поведінки прикордонників за складних умов виконання функціональних обов'язків та службових завдань залежно від типу їх темпераменту був проведений експеримент. Дослідженням було охоплено 320 осіб, середній вік яких становив 26,48 ± 4,64 роки.

Для діагностики типу темпераменту було використано опитувальник EPI Г. Айзенка [9], при цьому аналізувалися результати лише тих респондентів, чиї показники за шкалою щирості не перевищували 4 бали. Така процедура дозволила остаточно сформувати вибірку, у якій взяло участь 252 особи. Остаточні результати обробки експериментальних даних за методикою Г. Айзенка подані у табл. 1.

Таблиця1 Результати опитування респондентів за методикою Г. Айзенка EPI

Черговим кроком нашого дослідження було вивчення виявів копінг-стратегій поведінки прикордонників у складних життєвих ситуаціях. Для цього була використана методика “Стратегії подолання стресових ситуацій” С. Хобфолла [9]. Результати дослідження за цією методикою, що подані в табл. 2, дозволили з'ясувати, що всі обстежені незалежно від типу темпераменту використовують усі окреслені моделі подолання стресової ситуації, проте групу сангвініків, стабільних екстравертів, які відомі високою активністю і реактивністю, вирізняє переважання стрес-долаючої поведінки “вступ у соціальний контакт” (24,75 ± 2,61 бали). Значення за цією шкалою для групи сангвініків значущо перевершує середні значення за цією шкалою у холериків, меланхоліків та флегматиків. На другому місці виявлено “асертивні дії” (20,01 ± 2,71 бали), третьому “пошук соціальної підтримки” (19,31 ± 4,42 бали).

Таблиця 2 Модель подолання стресових ситуацій військовослужбовцями Державної прикордонної служби України з різним типами темпераменту, бали