Особистісні ресурси подолання складних життєвих ситуацій та психологічне майбутнє у юнацькому віці

THE PERSONAL RESOURCES OF DIFFICULT LIFE SITUATIONS OVERCOMING AND THE PSYCHOLOGICAL FUTURE IN THE YOUTH AGE

The article of research is personal resources of difficult life situations overcoming. A research aim is a study of intercommunications between the personal resources of overcoming and psychological future in the youth age. The theoretical study allowed to define that difficult life situation pulls out requirements, that exceed human adaptation potential, threatens to integrity and values of personality, can result in incorrigible losses, limits activity. As a result of theoretical analysis were certain, that internal personal resources of the stress-overcoming are presented through the hardiness phenomena. It's defined that hardiness is a system of human attitudes that characterized ability to overcome stress situations. The structure of hardiness includes three components: commitment, control and challenge. The commitment is the convinced that active behavior gives maximal chances of positive results in the difficult life situations. The control is a confidence that a fight does not guarantee success, but allows to influence on difficult life situations. The challenge (acceptance of risk) is convinced that difficult circumstances assist to personal development and give useful positive and negative experience.

An empiric study of the intercommunications between hardiness and features of psychological future is undertaken. It is well-proven as a result of research that components of hardiness are related to the optimal features ofpsychological future. The commitment, control and challenge are related to the productivity, riches of psychological time, great number of life plans and perspectives. As results, the hardiness youth has developed life plans. They are directed to the long and productive life. The hardiness youth is very active and motivated.

Drawn conclusion that it's possible to consider the hardiness as determinant of psychological future.

Key words: difficult life situations, personal resources, hardiness, psychological future, youth age.

Постановка проблеми. Провідним завданням психології як науки та сфери практичної діяльності є визначення та створення умов забезпечення психологічного благополуччя та повноцінного функціонування особистості. На тлі прагнення до цієї мети все більшого значення набуває проблема вивчення особистісних якостей, що є факторами формування поведінки, спрямованої на подолання негативних впливів оточуючої дійсності, на психічне й фізичне здоров'я людини, її життєві плани та перспективи. Особливого значення виокремлення корелятів та факторів розвитку особистісних ресурсів успішного протистояння складним життєвим ситуаціям набуває під час тривалих системних криз, таких, яка спостерігається у сучасному суспільстві та супроводжується болісними соціально-економічними, політичними, світоглядними та іншими трансформаціями.

На сьогодні проведено значну кількість досліджень, в яких показано, що ресурси подолання складних життєвих обставин визначають можливість людини гнучко та адекватно діяти у стресових ситуаціях, знижують уразливість щодо стресу, депресії, розвитку психосоматичних захворювань. У той же час, досі не вирішеним залишається питання вивчення взаємозв'язку особистісних ресурсів подолання життєвих труднощів та особливостей психологічного майбутнього в юнацькому віці.

Мета статті - вивчення взаємозв'язку між рівнем розвитку особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуації та особливостями психологічного майбутнього в юнацькому віці.

Результати теоретичного дослідження. Важливим напрямом аналізу життєвих ситуацій як значимих епізодів на життєвому шляху людини, що визначають напрям її подальшого розвитку, є вивчення особливостей ситуацій, які висувають до людини вимоги, що перевищують її адаптаційний потенціал і загрожують цілісності та цінностям особистості. Їх позначають поняттями "кризова", "складна життєва", "екстремальна", "напружена", "проблемна", "психотравмуюча", "негативна" та зазначають, що вони містять загрозу життєдіяльності людини, можуть призводити до непоправних втрат, обмежують активність, висувають вимоги, які перевищують здатності особистості, її матеріальні та психічні ресурси. У результаті виникнення таких ситуацій відбувається "порушення адаптації людини до життя, унаслідок чого вона нездатна задовольняти свої основні життєві потреби за допомогою моделей та засобів поведінки, що були вироблені на попередніх періодах життя" [4, с. 29].

Задля позначення внутрішньопсихічних факторів подолання складних життєвих ситуацій у психологічній літературі активно використовується поняття "ресурси", які визначаються як певні особистісні якості людини, що сприяють досягненню значущих життєвих цілей, актуалізуючись по мірі необхідності у відповідних ситуаціях для розв'язання тих чи інших завдань. Так, В. Бодров визначив ресурс людини як "функціональний потенціал, що забезпечує високий рівень реалізації її активності, виконання трудових завдань, досягнення завданих показників протягом певного часу" [2, с. 116].

Аналіз психологічних досліджень, проведених у галузі вивчення зовнішніх та внутрішніх факторів здатності людини протистояти дії складних життєвих обставин [1, 4], дозволив дійти висновку, що до найважливіших особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій (психічних властивостей, що забезпечують витривалість, успішність у розв'язанні проблем та перешкод на життєвому шляху) слід віднести систему установок людини на залучення до життя, контроль за подіями, прийняття виклику і ризику, які складають таку особистісну якість, як життєстійкість (hardiness).

Вивчення особистісних характеристик, що складають основу конструкту "hardiness", було започатковано американським дослідником С. Мадді, який визначив його як психологічну живучість та розширену ефективність [3, 5]. У російськомовній психологічній літературі, слідом за Д. Леонтьєвим, поняття "hardiness" перекладають як "життєстійкість" [3] та визначають як систему установок людини, що характеризує її здатність витримувати стресові ситуації.

У структурі життєстійкості ("hardiness") виділяють три компоненти [3, 5]: залученість (commitment) - віру в те, що активна участь у тому, що відбувається, надає максимальних шансів на отримання позитивних результатів для особистості; контроль (control) - упевненість в тому, що боротьба, хоча й не гарантує успіху, але дозволяє впливати на кінцевий результат того, що відбувається; прийняття ризику (challenge) - переконання у тому, що все, що відбувається, сприяє розвитку завдяки набуттю як позитивного, так і негативного досвіду.

Методика та процедура дослідження. Для досягнення мети роботи було проведене емпіричне дослідження, у якому прийняли участь 87 студентів віком від 19 до 22 років. Усі психологічні характеристики вивчалися за допомогою спеціальних психодіагностичних методик, отримані результати підлягали статистичній обробці із застосуванням кореляційного аналізу та якісному аналізу. Для діагностики особистісних ресурсів подолання складних життєвих ситуацій було обрано відповідну методику - тест життєстійкості (Hardiness Survey С. Мадді в адаптації Д Леонтьєва та О. Рассказової) [3].

Психологічне майбутнє на другому етапі дослідження вивчалося за допомогою методик діагностики суб'єктивної картини життєвого шляху: "Психологічної автобіографії" (О. Коржова), "Оцінки п'ятирічних інтервалів" (Є. Головаха, О. Кронік, Р. Ахмеров), "Семантичного диференціалу часу" (Л. Вассерман та ін.), "Опитувальника часової перспективи" (Zimbardo Time Perspective Inventory - ZTPI, F. Zimbardo, в адаптації Г. Сирцової). Аналізу підлягали ті показники методик, які дозволяють вивчити психологічне майбутнє.

Аналіз результатів дослідження.

На першому етапі аналізу експериментальних даних було отримано кореляційні зв'язки між показниками особистісного потенціалу досліджуваних та особливостями оцінки ними власногопсихологічного майбутнього за методикою " Психологічна автобіографія". Результати наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Взаємозв'язок особистісних ресурсів подолання складних ситуацій та сприйняттям майбутнього за методикою "Психологічна автобіографія"