Прояви чутливості до впливів життєвого середовища у проекціях екологічної свідомості молоді

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Прояви чутливості до впливів життєвого середовища у проекціях екологічної свідомості молоді

Шлімакова

Анотація

У статті висвітлено проблему взаємообумовленості компонентів екологічної свідомості та чутливості особистості до впливів життєвого середовища. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей екологічної свідомості та чутливості майбутніх психологів до різного роду впливів. Проаналізовано взаємозв'язки між складовими екологічної свідомості та формами прояву чутливості студентів-психологів до соціальних, природних, культурологічних впливів та самовпливів.

Ключові слова: екологічна свідомість, екопсихологічні диспозиції, психологічний вплив, чутливість до впливів, життєве середовище.

Annotation

Shlimakova I.I.

SENSITIVITY MANIFESTS TO THE INFLUENCES OF LIVING ENVIRONMENT IN THE YOUTH ENVIRONMENTAL AWARENESS PROJECTIONS

The problem of interdependence components of environmental awareness and individual sensitivity to the influences of living environment is singled out in the article. The multidimensional structure of environmental awareness as a psychological phenomenon is theoretically revealed, influence factors on the process of its formation are also analyzed. It is shown that influences of living environment are decisive as to inner states of human's environmental awareness and in return ecoawareness on environment.

The features of sensitivity scales on influences of natural environment, social influences, cultural and self-influences are theoretically determined.

The results of empirical research of environmental awareness peculiarities and future psychologists ' sensitivity to different kinds of influences are presented in the article. It is recorded that dominant values being a part of youth ecoawareness are moral, among ecodispositional priority place belongs to the collaboration with the environment. A half of investigated students show positional sensitivity to different environment influences, to the greatest extent - natural, to the least - social. It is set Empirically that availability of statistically important relationships between the components of ecological awareness and forms of youth appearance sensitivity to influences of living environment.

It is proved that environment is projected in youth ecological awareness determining their valuable focus and attitude to the living environment.

Key words: ecological awareness, ecopsychological dispositions, psychological influence, sensitivity to influences, living environment.

Постановка проблеми. У наш час екологічно детермінована свідомість особистості виступає у якості безперервно змінної сукупності чуттєвих та мисленнєвих образів, які безпосередньо відображають й аналітично створюють екологічно значимі уявлення про категорії та явища, а також наповнюють індивідуальний чи суспільний екологічний досвід особистості. Значимість для сьогодення такого досвіду не підлягає сумніву, адже однією з причин кризового стану в Україні є порушення принципу екологічності, у відповідності з яким екологічною є така взаємодія індивіда та довкілля, яка створює двосторонні умови для розвитку всіх значущих компонентів певної системи [7]. екологічний свідомість чутливість психолог

Узагальнюючи науково-теоретичні надбання та методичні здобутки й конкретні уявлення науковців щодо феноменології екологічної свідомості, можна стверджувати, що дана форма прояву свідомості включає в себе екологічно обумовлені цінності, особистісні сенси, домінуючі установки, соціальні стереотипи, особистісні бажання, прагнення та ін., тобто все розмаїття екологічно доцільної поведінки, особистісних властивостей і станів. Багатоаспектність структурності екологічної свідомості та факторів впливу на неї окреслюють ряд проблем щодо її формування. Однією з них є вивчення чутливості людини до різного роду впливів довкілля, адже саме впливи, на думку екологічних психологів, є визначальними у дії навколишнього середовища і внутрішніх станів на свідомість людини та у зворотних діях людської свідомості на навколишнє середовище [1, 2, 3, 5, 8].

Вищеокресленими положеннями визначається актуальність даної публікації, основною метою якої є вивчення проблеми взаємообумовленості екологічної свідомості та форм прояву чутливості до впливів життєвого середовища (природних, соціальних, культурологічних) й самовпливів у майбутніх психологів.

Результати теоретичного дослідження. За визначенням вітчизняного екопсихолога В.О. Скребця екологічна свідомість являє собою: "вищий рівень психічного відтворення природного й штучного середовища, свого внутрішнього світу, саморефлексію місця і ролі людини у біологічному, фізичному та хімічному світі, а також самоврегулювання та наповнення цього відтворення екологічним змістом" [6, с.102]. Дослідниками встановлено, що на розвиток екологічно детермінованої свідомості впливає значна кількість чинників навколишнього середовища, які на думку Г.О. Ковальова [2], можна класифікувати за такими параметрами: 1) фактори природного оточення; 2) соціальні впливи, обумовлені приналежністю людини до суспільної системи та включеністю її в контакти і взаємозв'язки з іншими людьми; 3) культурологічні впливи, які визначаються наявністю історично відпрацьованих засобів матеріального і духовного виробництва; 4) аутовпливи, пов'язані з можливостями психічної саморегуляції людини, як відносно автономної системи, що виступає у двох планах: засобах мобілізації та розвитку власних фізичних, психічних і творчих можливостей суб'єкта, а також індивідуальної системи внутрішньої регуляції, яка опосередковує зовнішні впливи.

В.В. Бойко [4] дотримується думки, що тип емоційних реакцій на стимули оточуючого середовища може проявлятися через типи направленості активності, зокрема це може викликати ейфоричну активність ззовні, рефракторну активність в середині та дисфоричну активність ззовні. Окрім цього, стимули оточуючого середовища можуть бути позитивними, амбівалентними чи негативними.

Так як ми поставили за мету вивчення взаємозв'язку форм прояву чутливості до впливів життєвого середовища з екологічною свідомістю, доцільно буде розглянути компоненти чутливості до впливів довкілля. З огляду на відсутність наявних класифікацій проявів чутливості до впливів, нами здійснено спробу розмежування впливів життєвого середовища за чотирма шкалами:

- Шкала чутливості до факторів природного оточення. Дана шкала дає можливість відслідкувати наскільки під дією природних чинників (пори року, погоди, температурних змін тощо) можуть змінюватися настрої, психічні стани, поведінкові прояви особистості.

- Шкала чутливості до соціальних впливів. За цією шкалою виявляється вразливість особистості до різного роду змін, що відбуваються у певних колах соціальних зв'язків, починаючи від сім'ї й закінчуючи політичними та ідеологічними відносинами із суспільством.

- Шкала чутливості до культурологічних впливів діагностує сприйнятливість особистістю історико-соціального досвіду, який передаючись із покоління в покоління у вигляді ціннісних орієнтацій та ідеалів, згодом утілюється у специфічних традиціях, нормах, законах, формах організації життєдіяльності.

- Шкала чутливості до самовпливів виявляє інтрапсихічні взаємодії, які мають місце у внутрішньому просторі й часі психічного життя індивіда.

Чутливість до впливів довкілля, з нашого погляду, визначаються за критеріями: "позитивна чутливість", "негативна чутливість", "байдужість" і "терпимість".

Враховуючи дані теоретичні ідеї, було проведено емпіричне дослідження, результати якого викладено нижче.

Методика та процедура дослідження. Вибіркову сукупність емпіричного дослідження склало 196 осіб, які є студентами психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, серед них 98 студентів денної форми навчання (віком від 19 до 21 року) та 98 осіб заочної форми навчання (віком від 22 до 37 років). З огляду на такий конструкт вибірки, її було згруповано за критерієм " вік" , що дало змогу виділити дві групи " юність" та "рання дорослість". Емпіричне дослідження забезпечувалося використанням тесту екоціннісних диспозицій "ТЕД-М25" (В.О. Скребець), який дає змогу з'ясувати рівень екологічної свідомості майбутніх психологів; а також опитувальника діагностики чутливості до впливів (В.О. Скребець, І.І. Шлімакова), метою якого є з'ясування здатності людини сприймати подразнення, що надходять як із зовнішнього середовища (впливи факторів природного оточення, соціальні й культурологічні впливи), так і з внутрішнього (самовпливи).

Для опрацювання результатів були використані математико-статистичні процедури за допомогою комп'ютерного пакету SPSS for Windows 17.0.

Аналіз результатів дослідження. Осмислення результатів, отриманих за методикою "ТЕД-М25" (табл. 1) дає змогу говорити про те, що пріоритетними цінностями у студентів є моральні (31,1%). Це свідчить, що досліджувані у своїй життєдіяльності базуються на моральних нормах, принципах, розрізняють поняття добра та зла, справедливості, щастя, а також усвідомлюють сутність та наслідки своїх вчинків. На рівні тенденції дана категорія цінностей більш виражена у групі "рання дорослість" (31,18 % у порівнянні з 30,98 % у групі "юність").

Наступну рангову позицію мають "Я-цінності" (29,73%), що вказує на зацікавленість молоді у своїх інтересах, слідування естетичним та моральним нормам, що визначені суспільством. На рівні статистичної значимості "Я-цінності" більше проявляє група "юність" (при р<0,05). Дещо менш вираженими є екологічні (25,97%) та соціальні цінності (24,02%), тобто майбутніх психологів не можна назвати екоорієнтованими та такими, що підтримують активну соціальну позицію. Статистично значимі відмінності зафіксовано за показником "соціальні цінності", більш вираженими вони є у групі "рання дорослість" (при р<0,01).

Таблиця 1 Середні значення складових екологічної свідомості досліджуваних (у %)