Психологічні особливості креативності особистості у студентів дефектологічного факультету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 155.25+159.9.072

Психологічні особливості креативності особистості у студентів дефектологічного факультету

Наталія Малій, кандидат психологічних наук, доцент кафедри логопедії та спеціальної психології Державного вищого навчального закладу “Донбаський державний педагогічний університет ”

Анотація

психічний креативність юнацький вольовий

Аннотация

Annotation

Keywords: personality, creativity, creation, student, ability, emotion, will, motivation, correlation, difference, factor.

Постановка проблеми. Термін “креативність” знаходить широке вживання у спеціальній психологічній літературі, його теоретична та практична значущість визнана багатьма науковцями, проте у емпіричному відношенні креативність як психічне явище залишається недостатньо з'ясованою. Зокрема, в межах особистісного підходу до даної проблеми недостатньо висвітленими залишаються проблеми детермінації креативності психічними явищами, які не можна цілком звести до інтелектуальних процесів. Саме ці міркування і обумовлюють актуальність нашого дослідження. Спираючись на розроблені у вітчизняній психології теорії розвитку особистості (насамперед вищих рівнів самосвідомості), до дослідження ми вважаємо за доцільне залучити опитуваних раннього юнацького, пізнього юнацького та дорослого віку Даний фрагмент нашого дослідження ілюструє процедуру визначення основних психологічних особливостей креативності особистості у ранньому юнацькому віці.

Аналіз основних досліджень і публікацій. У новітній довідковій психологічній літературі креативність визначається як “...рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості”, та “...незвідну до інтелекту функцію цілісної особистості, яка залежить від комплексу її психологічних характеристик” [6, 181].

С.Д. Максименком креативність розглядається в якості одного з принципів побудови генетико-моделюючого методу дослідження особистості. Автор зауважує, що “...вже сама по собі особистість є результатом та продуктом творчості. І нужда, втілена у ній, має величезний креативний потенціал” [3, 65].

Б.І. Додонов вказує на те, що “.ступінь напруженості почуттів, динамічності, їх звичне зростання або спадання у відповідь на визначені життєві ситуації та, наприкінець, охоплюючий особистість потяг до тих чи інших емоційних станів та до ситуацій, що їх викликають, та видам діяльності - все це разом створює неповторний емоційно-духовне обличчя кожної конкретної людини та визначає особливості її світосприйняття та життєдіяльності” [2, 109].

В.І. Андрєєв, розглядаючи складові творчих здібностей особистості, виокремлює багатопланову ієрархію здібностей особистості до самокерування, саморегулювання у творчій діяльності, що описується та оцінюється наступним чином [1, 21 - 22]: цілеспрямованість, здібність до розгорнутого планування, здібність до самоорганізації, здібність до самоконтролю, адекватність самооцінки, здібність та рефлексії та перелаштування, відповідальність.

На думку Я.О. Пономарьова, із здібністю до творчості спряжена така особистісна якість, як інтенсивність пошукової мотивації. Крім того, як важлива якість особистості, що сприяє процесу творчості він виділяє силу творчої мотивації, що підтримує прагнення людини до пошуку нового у достатньо невизначеній, тобто психологічно фрустраційній ситуації. Дана мотивація втримує людину від швидкого виходу зі стану творчості до стану конкретності та визначеності [6].

Є.В. Фролова в процесі дослідження креативності як чинника успішності навчальної діяльності студентів, приходить до висновків про те, що вербальна та невербальна креативність, а насамперед індекси розробленості, унікальності та оригінальності пов'язані з високим рівнем навчальної успішності студентів, у студентів, що мають низький рівень навчальних досягнень, креативність відносно чітко виділяється за невербальною та вербальною ознакою [7].

В.І. Носков та Є.М. Левченко пропонують використовувати при формуванні креативності особистості студента спеціально розроблену технологію, в основу якої покладені елементи теорії розв'язання винахідницьких задач, ідеї теорії творчості Г.С. Амтхауера та теорії конструкторської діяльності (В.О. Моляко) [4].

На думку О. С. Шила, розвиток креативності майбутнього педагога може знайти свої місце у процесі його професійної підготовки, шляхом розвитку спрямованості особистості на цінності професійної та особистісної самореалізації, системи ціннісних орієнтацій особистості [8].

Дослідження М. Сарзанія, що було присвячене з'ясуванню співвідношення між спеціалізацією пізнавальних потреб та креативністю особистості студента, призвело до результатів, що свідчать про схильність до природничих наук студентів з високою креативністю, в той час як низько креативні та середньо креативні студенти виявляли схильність до гуманітарних дисциплін. Крім того, було встановлено, що низьку схильність до суспільних наук мають усі експериментальні групи, незалежно від рівня креативності респондентів, а студенти з високою креативністю мали більш гармонійні стосунки із викладачами [9].

Формування цілей статті (Постановка завдання). Отже, основною метою нашого дослідження є визначення закономірностей прояву тих емоційних, мотиваційних або вольових психічних процесів, що обумовлюють певні особливості креативності особистості у ранньому юнацькому віці. Серед основних завдань нашого дослідження: встановлення та опис структури особистісних показників вольової природи для креативності студентів дефектологічного факультету; з'ясування психологічних особливостей прояву вольвової складової креативності особистості студентів дефектологічного факультету в залежності від статевої приналежності опитуваних. Ми користуємося спеціально розробленою психодіагностичною програмою, що включає наступні методики: 1) Креативнісний блок: тест креативності Є. Торренса (фігурна форма, індекси розробленості та оригінальності), тест креативності С. Мєдніка (індекси оригінальності та унікальності), авторська методика діагностики креативності; 2) Емоційний блок: методика Т Рабіновіч, методика В. Русалова; 3) Мотиваційний блок: методика діагностики мотивації успіху та запобігання невдач (за Т. Елерс), методика діагностики мотиваційної структури особистості (за Н. Мільман), тест Люшера (скорочений варіант); 4) Вольовий блок: методика діагностики сили волі (за Є.П. Ільїним), методика діагностики стійкості (за Є.П. Ільїним), методика діагностики схильності до ризику (за С. Шубертом), методика діагностики наполегливості (за Є.П. Ільїним), методика діагностики організованості (за Є.П. Ільїним), методика вивчення довільного самоконтролю (заМ. Нікіфоровим); 5) Інтелектуальний блок: тест Дж. Равена, тест В. М. Бузіна.

Усього психодіагностичною роботою було охоплено 70 студентів різних років навчання дефектологічного факультету ДВНЗ “ДДПУ” у віці від 18 до 22 повних років, середній вік склав 20,3 роки. З них дівчат 55 осіб, юнаків - 15 осіб. Всередині групи осіб студентського віку ми проводили співставлення за гендерною ознакою (юнакі - дівчата) та за ознакою спрямування професійної підготовки (педагоги - економісти) для середніх значень особистісних показників креативності з використанням параметричного критерію t-Ст'юдента. В цілому по групі осіб пізнього юнацького віку нами було використано процедуру кореляційного аналізу, процедуру факторного аналізу методом головних компонент.

Виклад основного матеріалу дослідження. Спочатку нами буде виконаний опис основних результатів аналізу ступеня достовірності розбіжностей за гендерною ознакою середніх значень усіх виділених емпіричних особистісних показників для осіб пізнього юнацького віку, що були залучені до дослідження. В результаті чого нами не виявлено статистично достовірних розбіжностей за гендерною ознакою між середніми значеннями показників інтелекту для представників студентства дефектологічного факультету. Тобто, за показником статі для даного вікового періоду інтелектуальний розвиток достовірно не відрізняється.

Нами зафіксовано статистично достовірну відмінність за гендерною ознакою між середніми значеннями лише такого показнику емоціональної сфери особистості, як психомоторна емоціональність за Русаловим (відповідно t=-2,94 при p=0,004) та страз за Рабінович (t=-2,54 при p=0,01), причому для хлопців значення цього показника достовірно вищі, ніж для дівчат на даному віковому етапі.

Ми виявили статистично достовірну відмінність за гендерною ознакою між середніми значеннями таких показників мотиваційної сфери особистості раннього юнацького віку, як: вибір фіолетового кольору за Люшером (t=-4,74 при p=0,00001), коричневий колір за Люшером (t=2,76 при p=0,007). За усіма іншими виділеними показниками мотиваційної сфери особистості студентів статистично достовірних відмінностей за гендерною ознакою між середніми значеннями нами не зафіксовано.

Вдалося зафіксувати статистично достовірну відмінність за гендерною ознакою між середніми значеннями показника схильності до ризику (t=3,82 при p=0,0002). За усіма іншими показниками статистично достовірних розбіжностей між середніми значеннями за гендерною ознакою не зафіксовано. Констатуємо, що у пізньому юнацькому віці стать суттєво не впливає на рівень розвитку емоціональної сфери.

Ми не можемо вести мову про наявність статистично достовірних розбіжностей між середніми значеннями виділених показників креативності за гендерною ознакою для осіб пізнього юнацького віку, що може свідчити про відносну стабільність даного показника у звичайних умовах розвитку в незалежності від статевої приналежності представників студентства дефектологічного факультету.

Результати кореляційного аналізу будуть нами представлені за принципом співставлення показників креативності із показниками інтелекту, емоційної, мотиваційної та вольової сфер особистості осіб студентського віку.

Встановлено статистично достовірні позитивні зв'язки між оригінальністю за Медніком та інтелектуальною, комунікативною та загальною емоціональністю; унікальністю за Медніком та інтелектуальною, комунікативною та загальною емоціональністю; когнітивним показником креативності за авторською методикою та інтелектуальною і загальною емоціональністю; емоціональним показником креативності за авторською методикою та інтелектуальною, комунікативною та загальною емоціональністю; інтегральним показником креативності за авторською методикою та інтелектуальною, комунікативною та загальною емоціональністю; оригінальністю за Торренсом та інтелектуальною, комунікативною та загальною емоціональністю; розробленістю за Торренсом та інтелектуальною, комунікативною та загальною емоціональністю. Велика кількість даних зв'язків, їх системність (перевага кількості зв'язаних компонент емоціональності та креативності над незв'язаними), високі значення коефіцієнтів кореляції дозволяє стверджувати, що інтелектуальна, комунікативна та загальна емоціональність тісно пов'язані креативністю для студентів дефектологічного факультету.

Разом з тим нами зафіксовані статистично достовірні негативні зв'язки між смутком та усіма виділеними показниками креативності, окрім когнітивного показника креативності за авторською методикою. Це свідчить про психічну протилежність стану смутку та креативності особистості.

Нами встановлено, що статистично достовірні позитивні зв'язки наявні між оригінальністю за Медніком та творчою активністю, діяльнісною спрямованістю та внутрішньою мотивацією майбутньої професійної діяльності та рангом червоного кольору за тестом Люшера; унікальністю за Медніком та творчою активністю, діяльнісною спрямованістю та внутрішньою мотивацією майбутньої професійної діяльності та рангом червоного кольору за тестом Люшера; когнітивним показником креативності за авторською методикою та творчою активністю і діяльнісною спрямованістю; емоційним показником креативності за авторською методикою та творчою активністю, діяльнісною спрямованістю, внутрішньою мотивацією майбутньої професійної діяльності, рангом червоного кольору за тестом Люшера; інтегральним показником креативності за авторською методикою та творчою активністю, діяльнісною спрямованістю, внутрішньою мотивацією майбутньої професійної діяльності, рангом червоного кольору за тестом Люшера; індексом оригінальності за Торренсом та творчою активністю, діяльнісною спрямованістю, внутрішньою мотивацією майбутньої професійної діяльності, рангом червоного кольору за тестом Люшера; індексом розробленості за Торренсом та творчою активністю, діяльнісною спрямованістю, внутрішньою мотивацією майбутньої професійної діяльності, рангом червоного кольору за тестом Люшера.

Статистично достовірні негативні зв'язки зафіксовано між оригінальністю за Медніком та спілкуванням, життєвою спрямованістю і зовнішньою негативною мотивацією майбутньої професійної діяльності; унікальністю за Медніком та спілкуванням, життєвою спрямованістю і зовнішньою негативною мотивацією майбутньої професійної діяльності; емоційним показником креативності за авторською методикою та спілкуванням, життєвою спрямованістю і зовнішньою негативною мотивацією майбутньої професійної діяльності; інтегральним показником креативності за авторською методикою та спілкуванням, життєвою спрямованістю і зовнішньою негативною мотивацією майбутньої професійної діяльності; індексом оригінальності за Торренсом та спілкуванням, життєвою спрямованістю і зовнішньою негативною мотивацією майбутньої професійної діяльності; індексом розробленості за Торренсом та спілкуванням, життєвою спрямованістю і зовнішньою негативною мотивацією майбутньої професійної діяльності.

Можемо казати про те, що висока спрямованість особистості студента на творчість та потреба активно діяти і досягати успіху позитивно впливає на креативність. Налаштованість особистості у пізному юнацькому віці на життєві цінності, спілкування та домінування у майбутній професійній діяльності зовнішніх негативних мотивів пригальмовують розкриття творчого потенціалу.

Виявлено позитивні статистично достовірні зв'язки між оригінальністю за Медніком та соціальним самоконтролем; унікальністю за

Медніком та соціальним самоконтролем; емоційним показником креативності за авторською методикою та соціальним самоконтролем; інтегральним показником креативності за авторською методикою та соціальним самоконтролем; індексом оригінальності за Торренсом та соціальним самоконтролем; індексом розробленості за Торренсом та соціальним самоконтролем. Негативні статистично достовірні зв'язки між показником вольової сфери особистості та виділеними показниками креативності нами не зафіксовані.

Можемо констатувати, що єдиним показником вольової сфери, за яким виявлено статистично достовірні позитивні зв'язки з майже усіма виділеними показниками креативності виявився показник соціального самоконтролю, очевидно розвинений соціальний самоконтроль студентів дефектологічного факультету позитивно впливає на креативність особистості.

Найбільш зв'язаними між собою виявилися показники креативності особистості у пізньому юнацькому віці є показники оригінальності та унікальності за Медніком, емоційний та інтегральний показники креативності за авторською методикою, індекси оригінальності та розробленості за Торренсом. Певну неузгодженість демонструє когнітивний показник креативності за авторською методикою. Але в цілому отримані результати свідчать про те, що незважаючи на специфічний характер стимульного матеріалу, використання різних методів діагностики креативність проявляє себе як цілісна, загальна характеристика особистості, що цілком відповідає логіці її розгляду як загальної здібності. Авторська методика діагностики креативності особистості демонструє стабільність своїх емоційних та інтегральних складових по відношенню до інших методик, що діагностують даний особистісний конструкт.

Як бачимо, найбільшу вагу має перший фактор, що включає показники інтелектуальної, комунікативної та загальної емоціональності, смутку за тестом Рабінович, спілкування, творчої активності, діяльнісної спрямованості, внутрішньої мотивації майбутньої професіональної діяльності, зовнішньої негативної мотивації майбутньої професійної діяльності, вибору червоного кольору за тестом Люшера, соціального самоконтролю, індексами оригінальності та унікальності за тестом Медніка, емоціональний та інтегральний показники за авторською методикою, індекси оригінальності та розробленості за тестом Торренса. Даний фактор умовно може бути названий як емоційно-мотиваційно-креативнісним. Другий фактор містить показники, що відносяться до тесту Равена, вони мають однаковий знак і фактор може бути умовно названий інтелектуальним.

Таблиця 1. Результати факторного аналізу особистісних показників креативності студентів дефектологічного факультету

Висновок

Таким чином, за результатами проведеного дослідження можемо зробити наступні висновки: 1) у розглянутій структурі особистісних показників креативності студентів дефектологічного факультету провідну роль відіграють психічні явища емоційної та мотиваційної сфери, а саме показники інтелектуальної, комунікативної та загальної емоціональності, творчої активності, діяльнісної спрямованості, внутрішньої мотивації майбутньої професійної діяльності, спрямованості на активні дії у досягненні успіху; 2) не виявлено достатніх ознак наявності статистично достовірних розбіжностей між середніми значеннями виділених показників креативності в залежності від статевої приналежності представників студентства дефектологічного факультету.

Література

1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. - Казань, Изд. Казанского университета, 1988. - 232 с.