Психологічні предиктори академічних досягнень майбутніх інженерів

Психологические предикторы академических достижений будущих инженеров

Рис. 1. Особливості мотивації досягнення успіху та уникнення невдач майбутніх інженерів

Так, для дослідження предикторів академічних досягнень майбутніх інженерів були використані наступні психодіагностичні методики: методика діагностики особистості на мотивацію до успіху та до уникнення невдач (Т. Елерса), методика діагностики навчальної мотивації студентів (А.О. Реан і В.О. Якунін, модифікація Н.Ц. Бадмаєва), опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» В.І. Моросанової, п'ятифакторний особистісний опитувальник Р. МакКрає, П. Коста (Big five). Для статистичної обробки результатів використовувався якісний та кількісний аналіз (версія 20.0 програми SPSS: описова статистика, регресивний аналіз).

Згідно отриманих результатів у студентів інженерських спеціальностей домінує мотивація досягнення успіху, при чому на досить високому рівні, тобто вони схильні до виконання дій без додаткового ризику, мають скромні сподівання на досягнення чогось високопродуктивного. Мотивація ж уникнення невдач знаходиться на низькому рівні, що свідчить про майже відсутній страх про можливі невдачі, про те, що їх цілеспрямовані дії не принесуть відповідного результату. В цілому, майбутніх інженерів можна охарактеризувати, як особистостей, що прагнуть досягти певного результату без надмірного ризику, не побоюючись можливої невдачі.

Оцінюючи результати діагностики мотивів навчальної мотивації варто звернути увагу на перші місця, які посіли професійні то комунікативні мотиви.

Рис. 2. Ранги мотивів навчальної діяльності

Цілком зрозумілим є те, що студенти, особливо випускних курсів орієнтуються на подальше працевлаштування, отримання знань заради успішної роботи в майбутньому, але домінування комунікативних мотивів говорить про те, що респонденти не досить серйозно відносяться до навчальної діяльності, важливою складовою якої, з точки зору студента, є комунікація, взаємодія, тим паче, що навчально-пізнавальні мотиви опинилися лише на п'ятому місці.

Таблиця 1. Середні бали мотивів навчальної діяльності майбутніх інженерів

Серед найменш важливим для респондентів виявилися мотиви престижу, тобто студентів не цікавлять можливість проявити себе ліпше за всіх, відрізнятися від інших якимись успіхами, досягненнями. Так само не впливають на навчальну діяльність майбутніх інженерів мотиви уникнення, що проявляється у відсутності страху бути покарним за непродуктивну роботі у стінах вишу, неприйнятим одногрупниками через можливу безперспективність. На середньому рівні виражені мотиви творчої самореалізації, що свідчить про бажання відкривати щось нове, корисне для суспільства. В цілому треба зазначити про відсутність ярко виражених мотивів, що може свідчити про досить індиферентне відношення до навчальної діяльності, що може призвести до деінтесифікації розвитку професіоналізму майбутніх інженерів.

Серед детермінант академічної успішності була виділена саморегуляція особистості, яку діагностовано за допомогою опитувальника «Стиль саморегуляції поведінки» В.І. Моросанової (рис. 3).

Згідно результатів рис. 3 найбільш розвиненими показниками саморегуляції є планування, самостійність, гнучкість, оцінка результатів. Це свідчить про те, що студенти технічних спеціальностей свідомо планують своє майбутнє, самостійно будують власну активність, за якою свідомо стежать та рефлексують, при цьому у ситуаціях, пов'язаних із «зустрічах» зі складнощами на шляху досягнення цілей, можуть переорієнтувати свою поведінку, та в результаті адекватно оцінюють власні вчинки та досягнення.

За шкалами моделювання та програмування порівняно із іншими менші показники, що характеризує респондентів, як особистостей, яким не властиве детальне продумування власних планів та розуміння важливості уявлень про внутрішні та зовнішні обставини, які можуть вплинути на діяльність.

В цілому, всі показники відповідають середньому рівню, та загальний рівень саморегуляції складає 30,4 бали.

Рис. 3. Особливості саморегуляції студентів технічних спеціальностей

Ще однією детермінантою визначено індивідуально-психологічні особливості особистості, що діагностовано за допомогою п'ятифакторного особистісного опитувальника Р. МакКрає, П. Коста (Big five) (табл.. 2).

Таблиця 2. Індивідуально-психологічні особливості майбутніх інженерів

Матеріали табл. 2 свідчать про те, що студенти інженерних спеціальностей мають екстравертивну спрямованість, вони відкриті, енергійні, шукають нове; довірливі, намагаються розуміти, приймати та поважати інших такими, які вони є; відповідальні, акуратні, сумлінні; контролюють власні емоції, та до життя відносяться легко.

За допомогою експертної оцінки викладачів, що проводять заняття з досліджуваними студентами інженерних спеціальностей, а також за результатами аналізу їх академічної успішності усі респонденти були поділені на дві групи: більш та менш успішних студентів. Результати цих груп за всіма проведеними методиками було порівняно з метою виявлення характеристик, що їм властиві. Дані, що мають достовірні відмінності наведено у табл.3.

Таблиця 3. Індивідуально-характерологічні особливості більш та менш успішних студентів технічних спеціальностей

За даними табл. 3 більш успішні в навчальній діяльності студенти технічних спеціальностей мають більш розвинену прихильність до інших та загальну саморегуляцію. Тож, чим вище саморегуляція та організованість, тим вище успішність студентів, тобто при правильному управлінні своїм часом студенти краще виконують всі поставленні завдання та плани, а контроль себе, своїх емоційних станів сприяє кращій організації власного життя. Також сумлінність і відповідальність у справах безумовно впливає на ефективність навчальної діяльності.

Одним з найважливіших завдань дослідження стало виявлення предикторів академічної успішності, що стало можливим за допомогою регресійного аналізу. В якості залежної змінної виступив рівень академічних досягнень у студентів, що визначався за допомогою експертної оцінки, а в якості вихідних незалежних змінних використано: особливості мотиваційної сфери, особистісні характеристики та показники саморегуляції (табл.. 4).

а. Залежна змінна академічні досягнення

Відповідно до отриманих результатів нами вирахувано лінійне рівняння регресії, тобто оцінка залежної змінної досягнення успіху:

АКАДЕМІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ_{прогноз}= 2,817+0,115 (мотиви творчої самореалізації) - 0,021 (домінування - підпорядкованість) - 0,069 (гнучкість) - 0,036 (пошук вражень-уникнення вражень)

Коефіцієнти регресії перед значеннями індивідуально-психологічних детермінант вказують на їх внесок у прогноз формування у студентів досягнення успіху в академічній діяльності.

Таблиця 4. Предиктори академічних досягнень студентів

Нами було виявлено за допомогою лінійного регресійного аналізу, що формування досягнення успіху в академічній діяльності на статистично достовірному рівні зумовлюють такі індивідуально-психологічні особливості, як мотиви творчої самореалізації, домінування- підпорядкованість, гнучкість та пошук вражень - уникнення вражень студентами. Прагнення до досягнення успіху підвищує професійну успішність в багатьох областях, і особливо в тих, де важливо йти далі, незважаючи на невдачі. Тобто, студенти, що спрямовують власну активність на творчу самореалізацію, спрямовані на домінування, при виникненні непередбачених обставин легко перебудовують плани, здатні швидко оцінити зміну значущих умов і перебудувати програму дій, шукають та бажають сприймати все нове у навчальній діяльності досягають високих успіхів.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, результати дослідження показали, що індивідуально-психологічні особливості особистості, тобто не когнітивні характеристики, впливають на успішність студента у навчальній діяльності, а саме середній бал. Такими властивостями виявилися мотиви творчої самореалізації, домінування- підпорядкованість, гнучкість та пошук вражень - уникнення вражень. Оскільки академічна успішність безумовно є важливою складовою якості професійної підготовки, що виражається у базовому професіоналізмі особистості на рівні професійних знань, умінь та якостей, то виявлені властивості необхідно розвивати під час психологічного супроводження технічної вищої освіти.

Література