Особливості структурних компонентів професійної спрямованості особистості в процесі опанування професії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості структурних компонентів професійної спрямованості особистості в процесі опанування професії

Миськів О.В.

У статті наведено визначення сутності та обґрунтування структурних компонентів, розробка теоретико-динамічної моделі професійної спрямованості особистості студентів на основі суб'єктивно-діяльнісного та системного підходів. Джерел - 10.

Ключові слова: структурні компоненти, професійна спрямованість.

Постановка проблеми. Актуальність дослідження обумовлена новими соціально-економічними умовами, що ускладнюють професійну підготовку фахівців. Зміни, що торкнулися професійної сфери на сучасному етапі відрізняються високою динамічністю, пов'язаною з виникненням нових професій, ускладненням змісту діяльності, розпадом звичної системи цінностей, зміною стереотипів побудови професійної кар'єри та професійного розвитку і, в зв'язку з цим, з втратою основ багатьох професійних ментальностей. Не останню роль відіграє тут і економічна складова престижу тієї чи іншої професії. Таким чином, з одного боку професійний світ відчуває потребу в мобільних фахівцях, здатних успішно і ефективно реалізовувати себе в умовах, що змінюються, а, з іншого - реальним станом професійної системи підготовки кадрів, запитами самої особистості до сучасних умов професійного становлення і до майбутньої професійної діяльності. Саме в процесі навчання у вузі відбувається первинне «освоєння» професії, визначається життєва і світоглядна позиція, вивчаються індивідуалізовані способи діяльності, форми поведінки і спілкування, що і визначає професійне становлення студентів вузу.

Значна роль досліджень в галузі професійної підготовки фахівців психологічного профілю визначається затребуваністю послуг психологів у різних галузях суспільного життя, збільшенням кількості вузів, що готують фахівців даного профілю, і перетворенням професії психолога в масову. Потреба практики у висококваліфікованих фахівцях ставить перед вищою школою завдання пошуку ефективних шляхів забезпечення якісної професійної підготовки психологів. Масова підготовка фахівців психологічного профілю без сформованої професійної спрямованості призводить до того, що відсоток вступників на психологічні факультети відрізняється від відсотка працюючих за фахом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки досить активно досліджуються проблеми професійної діяльності психолога. У роботах А.Г. Асмолова (2002), Н.А. Аміїнова (1992), А.І. Донцова (1999), Н.Р. Битянової (1998), Ю.М. Забродіна (1989), А.А. Реана (1988) та ін. розглядаються питання розвитку та формування професійної психологічної діяльності.

Теоретичні моделі професійної спрямованості були запропоновані такими дослідниками, як Є.К. Клімов (1996), А.П. Сейтешев (1990), Л.М.Мітіна (1992), Ю.А. Афонькіна (2001), А.А. Підлісна (2004), Е.Ф. Зеер (2005) та інші.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень вивчення спрямованості особистості дозволяє виділити основні уявлення про спрямованість: як прояви схильностей особистості (Р. Кеттелл, В. Штерн, 1918); визначення спрямованості через систему її відносин (А.Ф. Лазурський, 1916; Н.Д. Левітів, 1969; В.Н. Мясищев, 1962); через теорію установки (Д.Н. Узнадзе, 1925; В.А. Ядов, 1979). Концепції трактують, спрямованість особистості через систему спонукачів активності: потреб і мотивів (Л.І. Божович, М.С. Неймарк, 1968; Ю.М.Забродін, Б.А. Сосновський, 1989; Р.С. Немов, 1997) ; цілей (А.Н. Леонтьєв, 1977; К.К. Платонов, Г.Г. Голубеев, 1977; Б.І. Додонов, 1985); цінностей (В.А. Ядов, 1979; Н.В. Кузьміна і Я.А. Коломенський, 1990); описують спрямованість як складну, динамічну систему особистісних властивостей (Г.Г. Голубеев, К.К. Платонов, 1977; C.JI. Рубінштейн, 1963).

Перші теоретичні моделі спрямованості особистості запропоновані в 60-ті роки XX століття (Г.Г. Голубеев, К.К. Платонов, Н.Д. Левітів). У цей же період була проведена типологізація спрямованості особистості (Л.І. Божович, Г.Г. Голубеев, К.К. Платонов, М.С. Неймарк), в якій виділена професійна спрямованість особистості.

Особливостям професійно-педагогічної спрямованості особистості присвятили свої дослідження Ф.Н. Гоноболін (1975), В.І. Додонов (1985), Ю.М. Забродін, Б.А. Сосновський (1989), Н.В. Кузьміна (1970), В.А. Крутецький (1963), Б.Ф. Ломов (1997), А.К. Маркова (1996), Ю.П. Платонов (1986), В.А. Сластенін (1999), В.І. Слободчиков (1995), В.А. Якунін (1994) та інші.

Вивченням особливостей формування професійної спрямованості особистості старшокласників у різні роки займалися Л.І. Божович (1968), І.С. Кон (1989), А. Крутецький, Н.С. Лукін (1963), B.C. Мухіна (1999), Є.М. Борисова (1991), І. Вершинін (1988), Н.В. Самоукіна (1990), В.І. Степанський (1988), В.П. Парамзін (1987) та інші.

Однак, незважаючи на безліч досліджень даного питання, проблема професійної спрямованості особистості в процесі професіоналізації вимагає подальшого вивчення. Вимагає особливої уваги вивчення таких аспектів професійної спрямованості психолога, як її структурні компоненти. Дозвіл поставлених проблем сприятиме вдосконаленню процесу психологічної освіти та підвищенню якості вузівської підготовки психолога.

Мета статті - визначення та теоретичне обгрунтування структурних компонентів професійної спрямованості особистості.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Проаналізовані нами дані дозволили уточнити визначення професійної спрямованості особистості, яку ми розуміємо як прояв загальної спрямованості особистості, складний багатоплановий процес, який орієнтує діяльність людини в професійному просторі, що надає цій діяльності стійкості до зовнішніх факторів, що відображає і обумовлює мотиви діяльності, цілі і ставлення до дійсності, опосередковані процесом професіоналізації.

Зроблений нами аналіз структурних компонентів професійної спрямованості особистості, здійснений на основі зіставлення розглянутих вище позицій різних авторів, дозволив зробити наступні висновки:

По-перше, центральним компонентом професійної спрямованості особистості виступають мотиваційні тенденції;

По-друге, професійна спрямованість особистості - комплексне явище, що об'єднує всі сфери психіки і включає мотиваційний, емоційний, когнітивний, поведінковий компоненти.

Категорія спрямованості особистості є складним психологічним утворенням, її змістовна сутність представлена різними мета психологічними категоріями. професійний спрямованість особистість студент

А.В. Петровским була запропонована умовна вертикаль, яка визначає наступну структуру спрямованості особистості: «нужда» - «потреба» - «мотив» - «цінність» - «ідеал». Ми вважаємо, що ця модель не повною мірою розкриває її зміст. З нашої точки зору, діада «мотив - цінність» повинна бути перетворена в систему «мотив - мета - зміст - цінність - духовне задоволення», що найповніше відображає зміст структури професійної спрямованості особистості.

Існуючі підходи до формування професійної спрямованості особистості (Н.Д. Левітів, К.К. Платонов, В.П. Парамзін, А.П. Сейтешев, Л.М. Мігша, Е.М. Іванова, Е.А. Климов, Е.Ф. Зеєр та ін.) включають лише окремі компоненти багаторівневої системи, що впливає на процес становлення особистості професіонала. Акцент на домінуванні одного компонента робить неповним розуміння істинної природи феномена професійної спрямованості особистості. Найбільш ефективними є системний і суб'єктно - діяльніший підходи до аналізу професійної спрямованості особистості, які об'єднують всі перераховані і дозволяють визначити її структуру, що складається з семи взаємопов'язаних компонентів: емоційного, когнітивного, поведінкового, мотиваційно-потребнісного, перспективно- цільового, ціннісно-смислового і духовного.

Професійна спрямованість особистості визначається рядом специфічних для тієї діяльності, в яку вона включається, факторів: 1) освітньою системою, установою; 2) організацією освітнього процесу; 3) суб'єктивними особливостями учня (вік, стать, інтелектуальний розвиток, здібності, і т.д.); 4) спрямованістю викладача і, насамперед, його відношенням до студента, до справи; 5) специфікою навчального процесу. Професійна спрямованість може бути представлена і як процесуальна, і як результативна характеристика, а високий рівень її розвитку є метою процесу навчання.

У нашому випадку професійна спрямованість особистості визначається як спонукальна сила активності, як причина цілеспрямованої поведінки, є ядром особистості, визначаючи ставлення до дійсності і діяльності особистості. У процесі вузівської підготовки відбувається входження в професійну культуру. Повнота проживання даного життєвого етапу дозволяє в кожний момент здійснювати професійне становлення себе.

Проведений аналіз літератури дозволив виділити наступні особливості прояву професійної спрямованості особистості в процесі навчання у вузі: актуалізація потреби в особистісному та професійному пізнанні; освоєння професії через зіставлення своїх можливостей, особистіших і професійних якостей з вимогами професії; вибудовування ціннісно-смислового професійного простору; визначення сфери та шляхів професійного становлення; виявлення професійно-ціннісних установок до майбутньої професійної діяльності; освоєння професії як діяльності через життєво-смислове професійно-ціннісне ставлення до її цілей, методів, засобів, результатів.

Теоретико-динамічна модель професійної спрямованості особистості (рис.1) складається з структурних компонентів, що відповідають різним рівням її сформованості. Розроблена нами модель професійної спрямованості особистості являє собою структуру компонентів, що характеризуються складною системою функціональних зв'язків.

Професійна діяльність психолога є багатопрофільною і багатоаспектною, але в цілому в ній виділяють три основні напрями - практичне, педагогічне і дослідницьке, що мають свої специфічні особливості. Структура професійної спрямованості має наступні змістовні характеристики: емоційна стриманість, стійкість у надзвичайних ситуаціях, підвищене почуття відповідальності; винахідливість, інтелектуальна ініціатива, прагнення до постійного вдосконалення своїх знань, умінь, діловитість, самодисципліна, здатність самостійно працювати при обмежених контактах з колегами.

Перспективами напрямками подальших наукових досліджень можуть стати виявлення і систематизація психосоціальних факторів, що впливають на формування професійної спрямованості особистості, дослідження можливостей ефективного супроводу особистості в процесі становлення професійної спрямованості, розробка технологій і способів її формування.

Висновки

Уточнено визначення професійної спрямованості як прояв загальної спрямованості особистості, складного багатопланового процесу, що орієнтує діяльність особистості в професійному просторі, що надає цій діяльності стійкість до зовнішніх факторів, що відображає і обумовлює мотиви діяльності, цілі і ставлення до дійсності, опосередкований процесом професіоналізації.

Визначено структурно-рівневі характеристики професійної спрямованості особистості. Структура професійної спрямованості складається з семи компонентів, що знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку: емоційного, когнітивного, поведінкового, мотиваційно-потребнісного, перспективно-цільового, ціннісно-смислового і духовного.

Виявлено специфіку проявів професійної спрямованості особистості.

Література

Ананьев, Б.Г. Избранные психологические труды. В 2-х т./ Б.Г. Ананьев- М.: Педагогика, 1980. Т.2. - 282с.

Асмолов, А.Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа / А.Г. Асмолов М.: «Смысл», ИЦ «Академия», 2002. -- 416с.

Донцов, А.И., Профессиональные представления студентов психологов / И. Донцов, Г.М. Белокрылова, // Вопросы психологии. 1999. №2. С. 42-49.

Дубовицкая, Т.Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студента / Т.Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование, 2004. №2.-С.82-85.

Забродин, Ю.М. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека / Ю.М. Забродин, Б.А. Сосновский //Вопросы психологии, 1989. №6. С. 100-108.

Зинченко, В.П. Человек развивающийся: Очерки русской психологии / П. Зинченко, Е.Б. Моргунов. М.: Тривола, 1994. - 304с.

Климов, Е.А. Психология профессионального самоопределения: Учебное пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.А. Климов -- М.: Издательский центр «Академия», 2004. 304с.

Леонтьев, Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности /Д.А. Леонтьев. М.: «Смысл», 2003, 2-е испр. изд. - 487с.

Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. -М.: Просвящение, 1986. 254с.

Рубинштейн, C.JI. Основы Общей психологии / C.JI. Рубинштейн. - СПб.: Издательство «Питер», 1999. 720с. (Серия «Мастера психологии»).

References

Anan'ev, B.H. Yzbrannbie psykholohycheskye trudbi. V 2-kh t./ B.H. Anan'ev-M.: Pedahohyka, 1980. T.2. - 282s.

Asmolov, A.H. Psykholohyya lychnosty: pryntsypbi obshchepsykholohycheskoho analyza / A.H. Asmolov M.: «Smbisl», YTs «Akademyya», 2002. -- 416s.

Dontsov, A.Y., Professyonal'nbie predstavlenyya studentov psykholohov / A.Y. Dontsov, H.M. Belokrbilova, // Voprosbi psykholohyy. 1999. #2. S. 42-49.

Dubovytskaya, T.D. Dyahnostyka urovnya professyonal'noy napravlennosty studenta / T.D. Dubovytskaya // Psykholohycheskaya nauka y obrazovanye, 2004. #2.-S.82-85.

Zabrodyn, Yu.M. Motyvatsyonno-smbislovbie svyazy v strukture napravlennosty cheloveka / Yu.M. Zabrodyn, B.A. Sosnovskyy //Voprosы psykholohyy, 1989. #6. S. 100-108.

Zynchenko, V.P. Chelovek razvyvayushchyysya: Ocherky russkoy psykholohyy / V.P. Zynchenko, E.B. Morhunov. M.: Tryvola, 1994. - 304s.

Klymov, E.A. Psykholohyya professyonal'noho samoopredelenyya: Uchebnoe posobye dlya stud. vиssh. ped. ucheb. zavedenyy / E.A. Klymov -- M.: Yzdatel'skyy tsentr «Akademyya», 2004. 304s.

Leont'ev, D.A. Psykholohyya smbisla: pryroda, stroenye y dynamyka smbislovoy real'nosty /D.A. Leont'ev. M.: «Smbisl», 2003, 2-e yspr. yzd. - 487s.

Platonov K.K. Struktura y razvytye lychnosty / K.K. Platonov. -M.: Prosvyashchenye, 1986. 254s.

Rubynshteyn, C.JI. Osnovbi Obshchey psykholohyy / C.JI. Rubynshteyn. -- SPb.: Yzdatel'stvo «Pyter», 1999. 720s. (Seryya «Mastera psykholohyy»).

Размещено на Allbest.ru