Системність та синергетизм як основа реалізації випереджальних стратегій поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму

Размещено на http://allbest.ru

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

УДК 159.9: 316.62

Системність та синергетизм як основа реалізації випереджальних стратегій поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму

Бохонкова Юлія Олександрівна -

доктор психологічних наук, професор,

завідувач кафедри психології

м. Сєвєродонецьк.



Вступ

Постановка проблеми. Як відомо, зрозуміти особистість поза ситуації, в якій вона перебуває, не уявляється можливим, оскільки між людиною та умовами її життя існує нерозривний зв'язок. Нестабільність соціальної ситуації створює передумови для перспективної невизначеності в майбутніх цілях особистості у визначеності власного життєвого шляху. Крім цього, такі характеристики, як здатність орієнтуватися в ситуаціях життєвих змін, сформовані адаптивні випереджальні стратегії поведінки, стратегії планування майбутнього, гнучкість особистості, соціально-психологічна компетентність сприяють успіху особистості. Вдаючись до дій «навмання», особистість об'єктивує свою невпевненість, втрачає перспективу отримання бажаного результату.

Перебування людини у ситуації трансформаційних змін сучасного соціуму припускає наявність у неї механізмів, які забезпечують її пристосування до умов середовища. Не випадково, що останнього часу в психології все більше уваги надається вивченню та формуванню соціально-психологічної компетентності особистості, вмінню адекватно оцінювати ситуацію та свої можливості, рівень домагань, здатність прогнозувати свою поведінку, регулювати власні емоційні стани тощо. При цьому навіть найщасливіша подія в житті людини може викликати стрес та має не менш складний характер, ніж неприємні ситуації. Страх змін звичних умов існування, роботи, поглядів на світ ускладнює або навіть унеможливлює успішне розв'язання будь-якої ситуації. Психологічними чинниками, які визначають особливості реагування людини на ситуації трансформаційних змін та адаптацію до них, є психологічні властивості особистості, індивідуальні когнітивні стилі опрацювання інформації, тенденції емоційно-поведінкового реагування. Визначено також, що усвідомлення та прогнозування стратегії поведінки особистості, проактивнийкопінг створюють можливість оптимізації наступного життєвого руху особистості, сприяють її розвитку, адже досягнення життєвого успіху базується насамперед на формуванні власної соціально-психологічної компетентності, на поєднанні життєвого досвіду із роботою на випередження. Встановлено, що переважна більшість досліджень в психології спрямовані на пояснення, прогнозування та розвиток у особистості цілеспрямованих змін в процес її поведінки. Проте дослідження реалізації стратегій випереджальної поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму залишається не вивченим.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить здійснений теоретичний аналіз[2; 3; 13; 14; 15; 16], проблема стратегій поведінки в ситуації життєвих змін вивчається з огляду психології мислення (А. Брушлінський), випереджального опанування (Т. Віллс, С. Шифман), прогнозування (Л. Регуш, І. Фейгенберг), прийняття рішень (В. Третьяченко), діяльності в екстремальних умовах (Н. Осухова).

Визначено, що випереджальні стратегії поведінки розглядаються в психології з позиції прийняття рішень (І. Березна, P. Грановська, Д. Канеман), зокрема у зв'язку з соціальною інтуїцією як чинником прогнозу розвитку психологічної ситуації (Є. Науменко). Показано, що у випереджальній стратегії поведінки особистості синтезуються різні рівні інтегральної індивідуальності людини. Встановлено, що психологія випереджальної стратегії поведінки лежить на перетині психології відображення та психології прогнозування.

З'ясовано, що важливими особистісними чинниками пристосування до ситуації життєвих змін є інтелект (особливо соціальний), его-ідентичність (П. Жане), самоефективність (А. Бандура), самоактуалізація (А. Маслоу) та відчуття когеренції. Вказані індивідуально-психологічні властивості визначають потенційну адаптивність особистості як здатність незалежно від об'єктивної складності ситуації та суб'єктивного оцінювання її значущості мобілізувати власні ресурси (Є. Головаха), адекватно моделювати (випереджати) оптимальні поведінкові стратегії і гнучко реагувати на можливі зміни ситуації (В. Ялтонський) [1; 4; 5; 7; 8; 17]. До особистісних ресурсів належать адекватна “Я-концепція'' (С. Фолкман), позитивна самооцінка, низький рівень нейротизму, висока нервово-психічна стійкість, інтернальний локус контролю (S. Hobfoll), оптимістичний світогляд, емпатичний потенціал, афіліативна тенденція й інші психологічні утворення. Згідно із останніми результатами досліджень опанувальної поведінки виявлено, що прогнозування майбутньої ситуації прямо корелює з процесом активного опанування (О. Лібін). Більш точний прогноз стимулює планування власних дій, осмислення способів реагування на обставини, що виникають.

У випереджальній функції стратегії поведінки особистості виділяються три процеси, а саме: імовірнісне прогнозування (І. Фейгенберг) [16], експектації (очікування) та антиципація (Д. Менделевич) [9-12]. Активне передбачення подій на основі наявних антиципаційних схем і подальша їхня модифікація у процесі збору інформації, знання закономірностей динаміки та індикаторів адаптації в різних соціальних групах забезпечують можливість завчасного створення внутрішніх і зовнішніх змін, що дозволяють особистості пристосуватися до змін умов індивідуального чи суспільного життя. Такого роду передбачення змін і відповідну схему пристосування до них визначають як превентивну адаптацію - преадаптацію (Н. Завацька).

Мета статті - розкрити принципи системності та синергетизму у вивченні випереджальних стратегій поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму.



Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

З'ясовано, що процес взаємодії особистості та ситуації має враховувати такі когнітивні процеси: оцінка актуальної ситуації; антиципація та оцінка наслідків ситуації; самооцінка досягнутих результатів. Суб'єктивне оцінювання ситуації здійснюється на підставі критеріїв особистісного інтерпретаційного комплексу як полімодальної сукупності суджень, самооцінки, оцінок, стереотипів, що сформувалися шляхом суб'єктивних узагальнень та раціоналізації в умовах індивідуального розвитку.

Зазначається, що вплив суб'єктивного чинника суттєво зростає в ситуаціях життєвих змін. Між тим такі характеристики, як здатність орієнтуватися в ситуаціях життєвих змін, вироблені адаптивні випереджальні стратегії поведінки, стратегії планування майбутнього, гнучкість особистості, соціально-психологічна компетентність, сприяють життєвим досягненням та успіху особистості.

Показано, що із функціонуванням біологічного рівня, а саме із властивостями темпераменту, багато авторів пов'язують адаптивні можливості особистості, стиль її поведінки та діяльності (Є. Ільїн, Є. Климов, В. Толочек), стилі опанування життєвими ситуаціями (О. Лібін, В. Моросанова). Пластичність, гнучкість і адаптивність особистості виявляється не лише в зміні способів дій за певних ситуацій, але й у зміні самого ставлення до ситуації.

Констатовано, що на сприйняття особистістю ситуації та її поведінку впливають такі особистісні властивості, як «прийняття себе та інших» (К. Роджерс), «довіра до себе» (В. Горяніна), відповідальність, рівень розвитку рефлексивних здібностей (В. Мухіна, В. Слободчиков та ін.), сприйняття життєвого шляху (О. Коржова). Центральним серед них є особистісна зрілість. Позитивний образ “Я'' надає людині впевненості, коли людина може нести відповідальність за себе та може контролювати ситуацію, обирати адекватну стратегію поведінки.

Інтегральною характеристикою особистості є гнучкість, що виявляється як у зовнішніх (рухових) формах, так і у внутрішніх (психічних). Поведінкова гнучкість - це оптимальне (гармонійне) поєднання індивідуальних ефективних (принципово значущих) патернів поведінки та різноманітних (оригінальних) способів рольової взаємодії. За визначенням Н. Менчинської, гнучкість мислення виявляється у доцільному варіюванні способів дій, у легкості перебудови вже наявних знань, у легкості переходу від однієї дії до іншої, в подоланні інерції попередньої дії, у формуванні зворотних зв'язків.

З огляду на це визначення, гнучкість розглядається як важлива складова випереджальної стратегії поведінки особистості. Визначено, що вагомий вплив на оцінку ситуації життєвих змін та на стратегії поведінки, має локус контролю. В цілому, рівень суб'єктивного контролю особистості пов'язаний із відчуттям відповідальності за те, що з нею відбувається, з її соціальною зрілістю та самостійністю.

За нашим припущенням, копінг-стратегії тим чи іншим чином мають бути пов'язані з поставленою у дослідженні проблемою, аджебільшість досліджень опанувальної поведінки спрямовані на вивчення того, як люди долають минулі чи теперішні проблемні ситуації. Звідси випереджальне проактивне опанування (proactive coping) розглядається як комплекс процесів передбачення особистістю потенційних стресорів та їхніх дій заздалегідь з метою попередження їхнього негативного впливу. Таке опанування розглядається також як сукупність процесів саморегуляції та опанування.

З'ясовано, що процес взаємодії особистості та ситуації має враховувати такі когнітивні процеси: оцінка актуальної ситуації; антиципація та оцінка наслідків ситуації; самооцінка досягнутих результатів. Встановлено, що людина, перебуваючи в певній ситуації, не тільки визначає цю ситуацію за допомогою когнітивних та перцептивних схем, але й презентує себе в кожній ситуації та ідентифікує іншого в цій ситуації.

Суб'єктивне оцінювання ситуації здійснюється на підставі критеріїв особистісного інтерпретаційного комплексу як полімодальної сукупності суджень, самооцінки, оцінок, стереотипів, що сформувалися шляхом суб'єктивних узагальнень та раціоналізації в умовах індивідуального розвитку.

При визначенні програми емпіричного дослідження та доборі конкретних методик враховувався взаємозв'язок двох основних етапів: констатувального та формувального. Добираючи методики для емпіричного дослідження, враховувалась наявність таких важливих параметрів психологічних тестів, як: валідність, ретестова надійність, стандартизація шкал, а також відомості про статистичну репрезентативність досліджуваних вибірок. поведінка планування психологічний синергетизм

Наявність означеної вибірки була обумовлена завданнями та метою дослідження, а її гетерогенність мала підвищити валідність отриманих результатів. В роботі наведено результати дослідження двох вікових груп - від 17 до 25 років та від 28 до 50 років.

Визначений розподіл був заснований на прагненні вивчити специфіку випереджальної стратегії поведінки у осіб юнацького та зрілого віку. Це зумовлено тим, що найбільш суттєві зміни у формуванні прогностичних здібностей належать до періоду ранньої юності. Тому дослідження прогностичних здібностей у більш ранньому віці не проводилося.

Для виявлення взаємовпливу досліджуваних параметрів використано кореляційний аналіз К. Пірсона (г). Виявлено 21 значущий кореляційний зв'язок, серед них - 15 позитивних та 9 - негативних. Узагальнення отриманого матеріалу дало можливість побудувати структурну організацію взаємозв'язку досліджуваних показників із випереджальними стратегіями поведінки.

Проведений аналіз взаємозв'язків випереджальних стратегій із хронологічним юнацьким та зрілим віком дорослості кореляцій не виявив (г=0,03-0,09; р<0,01 для різних видів випереджальних стратегій). Це свідчить про те, що з віком суттєвих змін у випереджальних стратегіях не відбувається, тому в подальшому відмінності в різних вікових групах не розглядаються.

Виявлено, що випереджальні стратегії та здатність до прогнозування мають зворотні кореляції із пошуком соціальної підтримки (і=-0,35; р<0,01), дистанціюванням (і=-0,44; р<0,01) та втечею-униканням (і=-0,41; р<0,01). Показано, що випереджальні стратегії прямо корелюють зі здатністю до прогнозування (і=0,57; р<0,01), а також з конфронтацією (і=0,40; р<0,01), зі стратегією планування розв'язання проблем (і=0,41; р<0,01) та прийняттям відповідальності (і=0,36; р<0,01).

Ці стратегії означають, що людина в ситуації вибору й змін докладає активних зусиль, прагне самостійно змінювати ситуацію та впливати на неї. Встановлено, що особам з розвиненою здатністю до прогнозування та з провідною проактивною випереджальною стратегією поведінки характерні стратегії позитивної переоцінки та самоконтролю. Особистості, яким властиві ці стратегії, активно використовують контроль власної поведінки та ситуації, можуть аналізувати елементи ситуації життєвих змін.

Дослідження толерантності по відношенню до невизначеності виявило, що, загалом, жінки є більш толерантними до невизначеності, ніж чоловіки. Кореляційний аналіз між толерантністю до невизначеності, випереджальними стратегіями поведінки та здатністю до прогнозування показав позитивний зв'язок (і=0,44; р<0,01). Встановлено, що чоловікам більш притаманна установка контролю, тобто впевненість у тому, що необхідно активно впливати на ситуацію. Проте в складних ситуаціях вони можуть займати пасивну позицію.

Дослідження показало, що 45,9% жінок та 57,7% чоловіків інтолерантні до невизначеності. Це означає, що дана категорія людей відчуває труднощі у невизначених ситуаціях, має погано розвинені прогностичні здібності. Разом із тим, отримані результати дослідження виявили позитивні кореляції (і=0,57; р<0,01) проактивної випереджальної стратегії та здатності до прогнозування у людей із загальним рівнем життєстійкості.

Також, отримані результати встановили позитивний зв'язок життєстійкості з толерантністю до невизначеності (і=0,29; р<0,01), з копінгом планування розв'язання проблем (і=0,39; р<0,01) і копінгом позитивної переоцінки (і=0,41; р<0,01). Існує зворотний зв'язок випереджальної стратегії із копінгом втечі-уникання (і=-0,35; р<0,01) й дистанціювання (і=-0,29; р<0,01).

Кореляційний аналіз емпіричних даних дослідження довів, що показники вираженостікопінгу конфронтації мають позитивні кореляційні зв'язки з усіма компонентами життєстійкості та з її інтегральними значеннями.

Ознаки копінгу прийняття ризику мають зворотні кореляції зі стратегією дистанціювання (і=-0,29; р<0,01). Такий компонент життєстійкості, як залученість, має значущі зв'язки зі стратегіями планування розв'язання проблем та позитивною переоцінкою. Інтегральний показник вираженості життєстійкості має значущі зв'язки з вираженістю стратегій конфронтації та планування розв'язання проблем.

Дослідження смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) показало, що параметр “осмисленість життя” має значущі позитивні кореляції з іншими шкалами методики СЖО (р<0,01). Чим менші величини показників, тим менша загальна усвідомленість життя та навпаки.

Кореляційний аналіз взаємозв'язків смисложиттєвих орієнтацій з іншими показниками виявив таке: прямі кореляційні зв'язки на рівні р < 0,01 між СЖО1 (“Цілі в житті”) та СЖО3 (“Процес життя”) (і=0,46), із СЖО4 (“Локус контролю Я”) (г =0,50), СЖО5 (“Локус контролю - життя”) (і=0,54), СЖО “осмисленість життя” (г=0,74); між СЖО1, СЖО2, СЖО4, СЖО5 та випереджальними стратегіями (г=0,44; 0,33; 0,42; 0,53 при р<0,01). До того ж, спостерігаються зворотні кореляційні зв'язки між СЖО3 та реактивною тривожністю (г =-0,28; р<0,01); між СЖО4 та особистісною тривожністю (г=-0,21; р<0,01); між СЖО4 і копінгом втечі - уникання (г=-0,24; р<0,01) та прямий зв'язок між СЖО4 й копінгом планування розв'язання проблем (г=0,30; р<0,01).

У дослідженні виявлений зворотний зв'язок способів виходу зі складних життєвих ситуацій у людей із випереджальними стратегіями (г=-0,21; р<0,01), з внутрішнім локусом контролю (г=-0,24; р<0,01) та загальною усвідомленістю життя (г=-0,23; р<0,01). Тобто легкість виходу зі складних життєвих ситуацій впливає на проактивні випереджальні стратегії та пов'язана із загальним показником усвідомленості життя.

Встановлено, що фактор оцінки має позитивну кореляцію (г=0,28; р<0,01) із випереджальними стратегіями поведінки, здатністю до прогнозування (г=0,34; р<0,01) та з фактором сили (г=0,26; р<0,01). Фактор оцінки має зворотну кореляцію (г=-0,24; р<0,01) з показниками особистісної та реактивної тривожності (чим нижче тривожність, тим більшою є впевненість людини в собі).

Отже, самооцінка та впевненість у собі має істотний вплив на вибір особистістю прогнозів поведінки. Аналіз кореляційних взаємозв'язків фактора сили з випереджальними стратегіями поведінки виявив позитивні кореляції (г=0,33; р<0,01), що свідчить про взаємозв'язок впевненості у собі та схильності покладатися на свої сили із проактивними випереджальними стратегіями поведінки.

Виявлено, що загалом жінки краще від чоловіків адаптуються до неприємних ситуацій, а також до ситуацій життєвих змін, в процентному ставленні 52,85% жінок та 47,61% чоловіків обирають проактивні випереджальні стратегії поведінки. Виявлений зворотний зв'язок способів виходу зі складних життєвих ситуацій із випереджальними стратегіями (г=-0,28; р<0,01), з внутрішнім локусом контролю (г=-0,27; р<0,01) та загальною усвідомленістю життя (г=-0,35; р<0,01). Тобто, легкість виходу зі складних життєвих ситуацій впливає на проактивні випереджальні стратегії та пов'язана із загальним показником усвідомленості життя.

Визначено, що проактивні особистості відрізняються здатністю до прогнозування, сформованістю таких адаптивних копінг-стратегій, як конфронтація, планування розв'язання проблем, прийняття відповідальності, позитивна переоцінка та самоконтроль.

Вони мають високі показники за шкалами толерантності до невизначеності та життєстійкість. Виразність цих компонентів і життєстійкості в цілому стоїть на заваді виникненню внутрішньої напруги в стресових ситуаціях завдяки стійкому опануванню (ha!dycopmg) стресами і сприйняття їх як менш значущих. Дослідження копінгу у людей, які обирають реактивні випереджальні стратегії показало, що їм властива пасивність у розв'язанні конфліктів і проблем та менш адаптивна поведінка.

Таким чином, необхідним є формування соціально-психологічної компетентності як основи випереджальної стратегії поведінки особистості, адже недостатнє оволодіння техніками опанування, низька толерантність до невизначеності заважають успішній та адаптивній діяльності особистості в ситуаціях життєвих змін, перешкоджають успішно взаємодіяти з оточуючими й потребують психологічної корекції.



Висновки

Отже, усвідомлення особистістю власного буття, передбачення та прогнозування майбутнього створює у суб'єкта стан готовності діяти, адекватно цьому усвідомленню - саме це, на нашу думку, становить механізм випереджальної стратегії поведінки особистості.

Реалізація системного підходу спирається на положення про те, що категорія взаємодії становить основу будь-якої психологічної системи, що із самої суті психічних явищ випливає необхідність сполучення декількох планів аналізу, що першим кроком у цьому напрямку повинна бути систематизація і класифікація даних, виявлення їх зв'язків і розробка перехідних концепцій або «концептуальних мостів», що накопичуються в різних психологічних дисциплінах.

Визначено, що для протистояння ситуаціям життєвих змін необхідні превентивні, випереджальні стратегії поведінки. Самоорганізуюча система поведінки особистості в ситуації життєвих змін виступає провідним фактором саморегуляції динамічних систем іншого рівня.

При цьому самоорганізація являє собою системне явище довільного виникнення та автономної підтримки складних структур, порядків та узгодженої поведінки.

Загалом, процес формування випереджальної стратегії поведінки являє собою особливу активність особистості, синтез стратегій, систему відносин особистості до себе та оточуючих її предметів, людей й інших явищ. Всю інформацію, яку людина одержує із зовнішнього середовища, вона сприймає в контексті системи таких відносин, і, виходячи із ступеня відповідності або невідповідності своїй меті, людина формує свою поведінку.

Загалом, чинники, які впливають на вибір випереджальної стратегії поведінки, мають складатися із взаємообумовлених зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на суб'єктивну інтерпретацію ситуації та на побудову стратегії поведінки тощо.

Синергетичний підхід визначає методи, принципи та способи аналізу особистості в різних ситуаціях та ймовірнісне бачення явищ та процесів. З іншого боку, синергетика являє собою сучасний етап розвитку системних досліджень випереджальної стратегії поведінки особистості, адже від того, наскільки суб'єкт готовий до ситуації життєвих змін, залежить своєчасність вироблення плану, адекватного змінам, пов'язаного з мобілізацією сил для опору.

Психопрофілактика та психологічна підтримка в ситуаціях соціальної невизначеності та нестабільності мають враховувати не лише своєчасність надання допомоги, а й адресність її з орієнтацією на статеві, вікові та індивідуально-психологічні особливості особистості.



Література

1. Бандура А. Теория социального научения / Бандура А. - СПб. : Евразия, 2000. 320 с.

2. Брушлинский А. В. Мышление и прогнозирование / А. В. Брушлинский. - М. : Мысль, 1979. - 230 с.

3. Брушлинский А. В. Психология субъекта / Брушлинский А. В. ; отв. ред. В. В. Знаков. - М. : ИП РАН ; СПб. : Алетейя, 2003. - 272 с.

4. Головаха Е. И. Психологическое время личности / Е. И. Головаха,

5. А. Кроник. - Киев :Наукова Думка, 1984. - 207 с.

6. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи / Головаха Е.И. - К. :Наукова думка, 1988. - 142 с.

7. Завацька Н. Є. Особливості соціальної підтримки у осіб з різним ступенем соціальної адаптації / Н. Є. Завацька // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. - К. : ДП Інформ.-аналіт. агентство, 2010. - Т. 8, вип. 7. - С. 90-105.

8. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / Маслоу А. - СПб. : Питер, 1997. - 430 с.

9. Маслоу А. Мотивация и личность / Абрахам Маслоу ; пер. А. М. Татлыбаева. К. : PSYLIB, 2004 - Режим доступа : www.psylib.kiev.ua

10. Менделевич В. Д. Антиципационные механизмы неврозогенеза /

11. Д. Менделевич // Психологический журнал. - 1996. - № 4. - С. 107-115. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология :практ. руководство / Менделевич В. Д. - М. : МЕДпресс, 2001. - 592 с.

12. Менделевич В. Д. Неврозология и психосоматическая медицина / В. Д. Менделевич, С. Л. Соловьева. - М. :МЕДпресс-информ, 2002. - 608 с.

13. Менделевич В. Д. Психологические аспекты девиантного поведения : учеб.пособ. для студ. высш. учеб. завед. / Менделевич В. Д. - М. :МедПресс, 2001. - 548 с.

14. Осухова Н. Г. Психологическая помощь в трудных и экстремальных ситуациях : учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / Осухова Н. Г. - 2-е изд., испр. - М. : Академия, 2007. - 288 с.

15. Регуш Л. А. Психология прогнозирования: успехи в познании будущего / Людмила Александровна Регуш. - Спб. : Речь, 2003. - 352 с.

16. Третьяченко В. В. Соціально-психологічні проблеми формування колективних суб'єктів управління / В. В. Третьяченко, В. П. Казміренко // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія : Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 1996. - № 2 .- С. 167-175.

17. Фейгенберг И. М. Видеть предвидеть - действовать / И. М. Фейгенберг. - М. : Знание, 1986. - 160 с.

18. Ялтонский В. М. Современные теоретические подходы к исследованию совладающего поведения [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России : электрон.науч. журн. - 2010. - № 1. - Режим доступа к журналу: http:// medpsy.ru



References

1. Bandura A. Teoryya sotsyal'noho nauchenyya / Bandura A. - SPb. : Evrazyya, 2000. - 320 s.

2. Brushlynskyy A. V. Mbishlenye y prohnozyrovanye / A. V. Brushlynskyy. - M. : Mbisl', 1979. - 230 s.

3. Brushlynskyy A. V. Psykholohyya subbekta / Brushlynskyy A. V. ; otv. red. V. V. Znakov. - M. : YP RAN ; SPb. : Aleteyya, 2003. - 272 s.

4. Holovakha E. Y. Psykholohycheskoe vremya lychnosty / E. Y. Holovakha, A. A. Kronyk. - Kyev :Naukova Dumka, 1984. - 207 s.

5. Holovakha E. Y. Zhyznennaya perspektyva y professyonal'noe samoopredelenye molodezhy / Holovakha E. Y. - K. :Naukova dumka, 1988. - 142 s.

6. Zavats'ka N. Ye. Osoblyvosti sotsial'noyi pidtrymky u osib z riznym stupenem sotsial'noyi adaptatsiyi / N. Ye. Zavats'ka // Aktual'ni problemy psykholohiyi : zb. nauk. prats' Instytutu psykholohiyi imeni H. S. Kostyuka NAPN Ukrayiny / za red. S. D. Maksymenka, M. L. Smul'son. - K. : DP Inform.-analit. ahent-stvo, 2010. - T. 8, vyp. 7. - S. 90-105.

7. Maslou A. Dal'nye predelbi chelovecheskoy psykhyky / Maslou A. - SPb. : Pyter, 1997. -430 s.

8. Maslou A. Motyvatsyya y lychnost' / Abrakham Maslou ; per. A. M. Tatlbibaeva. - K. : PSYLIB, 2004 - Rezhym dostupa : www.psylib.kiev.ua

9. Mendelevych V. D. Antytsypatsyonnbie mekhanyzmbi nevrozoheneza / V. D. Mendelevych // Psykholohycheskyy zhurnal. - 1996. - № 4. - S. 107-115.

10. Mendelevych V. D. Klynycheskaya y medytsynskaya psykholohyya : prakt. rukovodstvo / Mendelevych V. D. - M. : MEDpress, 2001. - 592 s.

11. Mendelevych V. D. Nevrozolohyya y psykhosomatycheskaya medytsyna / V. D. Mendelevych, S. L. Solov'eva. - M. :MEDpress-ynform, 2002. - 608 s.

12. Mendelevych V. D. Psykholohycheskye aspektbi devyantnoho povedenyya : ucheb.posob. dlya stud. vbissh. ucheb. zaved. / Mendelevych V. D. - M. :MedPress, 2001. - 548 s. Osukhova N. H. Psykholohycheskaya pomoshch' v trudnbikh y эkstremaГnыkh sytuatsyyakh : ucheb.posobye dlya stud. vbissh. ucheb. zavedenyy / Osukhova N. H. - 2-e yzd., yspr. - M. : Akademyya, 2007. - 288 s.

13. Rehush L. A. Psykholohyya prohnozyrovanyya: uspekhy v poznanyy budushcheho / Lyudmyla Aleksandrovna Rehush. - Spb. : Rech', 2003. - 352 s.

14. Tret'yachenko V. V. Sotsial'no-psykholohichni problemy formuvannya kolektyvnykh sub"yektiv upravlinnya / V. V. Tret'yachenko, V. P. Kazmirenko // Visnyk Kyyivs'koho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriya : Sotsiolohiya. Psykholohiya. Pedahohika. - 1996. - # 2 .- S. 167-175.

15. Feyhenberh Y. M. Vydet' predvydet' - deystvovat' / Y. M. Feyhenberh. - M. : Znanye, 1986. - 160 s.

16. Yaltonskyy V. M. Sovremennbie teoretycheskye podkhodbi k yssledovanyyu sovladayushcheho povedenyya piektronnbiy resurs] // Medytsynskaya psykholohyya v Rossyy : эlektron.nauch. zhurn. - 2010. - № 1. - Rezhym dostupa k zhurnalu: http:// medpsy.ru



Анотація

УДК 159.9: 316.62

Системність та синергетизм як основа реалізації випереджальних стратегій поведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму. Бохонкова Юлія Олександрівна - доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк.

В статті розкрито принципи системності та синергетизмуу вивченні втереджальнихстратегійтведінки особистості в умовах трансформаційних змін сучасного соціуму.

Ключові слова: особистість, випереджальні стратегії поведінки, системність, синергетизм.



Аннотация

Системность и синергетизм как основа реализации опережающих стратегий поведения личности в условиях трансформационных изменений современного социума. Бохонкова Ю.А.

В статье раскрыты принципы системности и синергетизма в изучении опережающих стратегий поведения личности в условиях трансформационных изменений современного социума.

Ключевые слова: личность, опережающие стратеги поведения, системность, синергетизм.



Annotation

System and as a basis for implementing sinergetizm leading strategies of individual behavior in terms of transformational changes of modern society. Bohonkova Y.A.

The article deals with the principles of consistency and sinergetizma in the study of individual behavior leading strategies in terms of transformational changes of modern society.

Key words: personality, anticipating behavior strategy, consistency, sinergetizm.

Размещено на Allbest.ru

...