Вплив конфліктів на навчальну мотивацію студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ КОНФЛІКТІВ НА НАВЧАЛЬНУ МОТИВАЦІЮ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Сербін Ю. В.

Постановка проблеми

Конфлікт як невід'ємна частина життєдіяльності людини має великий вплив на мотивацію навчальної діяльності студентської молоді. По суті, конфлікт - одна з ситуацій, у яких дуже часто знаходиться людина. Конфлікти охоплюють усі сфери життєдіяльності людей, усі сукупність соціальних відносин, соціальної взаємодії. Конфлікт, по суті, є одним з видів соціальної взаємодії, суб'єктами й учасниками якого виступають окремі індивіди, великі і малі соціальні групи й організації. Конфлікти, в які потрапляють студенти, впливають не тільки на психічний і психологічний стан студента, але й на загальний психологічний стан усього колективу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливими психологічними складовими конфліктної ситуації є устремління сторін, стратегії і тактики їхньої поведінки, а також їхнє сприйняття конфліктної ситуації, тобто ті інформаційні моделі конфлікту, що маються в кожної зі сторін і відповідно до яких опоненти організують свою поведінку у конфлікті. Мотиви в конфлікті -- це спонукання до вступу в конфлікт, зв'язані з задоволенням потреб опонента, сукупність зовнішніх і внутрішніх розумів, що викликають конфліктну активність суб'єкта. Мотивація і мотиви завжди внутрішньо обумовлені, але можуть залежати і від зовнішніх факторів, спонукатись зовнішніми стимулами. І саме тому західним психологам не вдалося виділити в чистому виді екстринсивну та інтринсивну мотивації. По суті, автори ведуть мову про зовнішні і внутрішні стимули, що спонукають розгортання мотиваційного процесу. Як відзначає X. Хекхаузен, опис поведінки за принципом протиставлення як мотивованого або «зсередини» (інтринсивно), або «ззовні» (екстринсивно) має такий же опит, як і сама експериментальна психологія мотивації. X. Хекхаузен відзначає, що на ділі дії завжди обумовлені тільки внутрішньо.

В. Г. Асєєв вважає, що важливою особливістю мотивації людини є дву модальне, позитивно-негативне її відстроення. Ці дві модальності спонукань (у виді прагнення до чого-небудь і уникнення, у виді задоволення і страждання, у виді двох форм впливу на особистість -- заохочення і покарання) виявляються в потягах до безпосередньо реалізованої споживи, з одного боку, і в необхідності, - з іншого. При цьому він спирається на висловлювання С. Л. Рубінштейна про природу емоцій: «Емоційні процеси здобувають позитивний чи негативний характер у залежності від того, чи знаходиться дія, яку індивід робить, і вплив, якому він піддається, у позитивному чи негативному відношенні до його потреб, інтересів, установок» [3].

Ряд закордонних психологів розглядають стадіальність мотиваційного процесу в рамках гештальт-підхіду. Мова йде про цикл контакту, суттю якого є актуалізація і задоволення споживи при взаємодії людини з зовнішнім середовищем: домінуюча потреба з'являється на передньому плані свідомості як фігура на тлі особистого досвіду і, вдоволена, знову розчиняється в тлі. У цьому процесі виділяється до шести фаз: відчуття стимулу -- його усвідомлення- порушення (рішення, виникнення спонукання) - початок дії - контакт з об'єктом - відступ (повернення до вихідного стану).

Основними мотивами вступу до вищого навчального закладу є: бажання знаходитися в колі студентської молоді, велике суспільне значення професії і широка сфера її застосування, відповідність професії інтересам і схильностям і її творчі можливості. Маються розходження в значущості мотиви у дівчат та юнаків. Дівчата частіше відзначають велику суспільну значущість професії, широку сферу її застосування, можливість працювати у великих містах і наукових центрах, бажання брати участь в студентській художній самодіяльності, гарну матеріальну забезпеченість професії. Юнаки ж частіше відзначають, що обирана професія відповідає інтересам і схильностям. Посилаються і на сімейні традиції.

Р. С. Вайсман спостерігав динаміку зміни від 1-го до 4-го курсу мотивів творчого досягнення, «формально-академічного» досягнення і «споживи досягнення» у студентів- майбутніх психологів. Під мотивом творчого досягнення автор розумів прагнення до рішення якої-небудь наукової чи технічної задачі і до успіху в науковій діяльності. Мотив «формально-академічного» досягнення розумівся їм як мотивація на оцінку, гарну успішність; «потреба досягнення» означала яскраву виразність того й іншого мотиву. Р. С. Вайсман виявив, що мотив творчого досягнення і потреба досягнення збільшуються від 3го до 4-го курсів, а мотив «формально-академічного» досягнення знижується від 2-го до 3-4-го курсів. При цьому мотив творчого досягнення на всіх курсах значно превалював над мотивом «формально-академічного» досягнення.

Мета статті - надати соціально-психологічну характеристику особливостям впливу конфліктної поведінки на навчальну мотивацію студентської молоді.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

В останні роки підсилилося розуміння психологами й педагогами ролі позитивної мотивації до навчання в забезпеченні успішного оволодіння знаннями й уміннями. При цьому виявлено, що висока позитивна мотивація може відігравати роль фактора, що компенсує, у випадку недостатньо високих здібностей; однак у зворотному напрямку цей фактор не спрацьовує -- ніякий високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву або низьку його виразність, не може привести до значних успіхів у навчанні.

А.І. Гебос виділив фактори (умови), що сприяють формуванню в студентів позитивного мотиву до навчання:

- усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання;

- усвідомлення теоретичної і практичної значимості засвоюваних знань;

- емоційна форма викладу навчального матеріалу;

- показ «перспективних ліній» у розвитку наукових знань;

- професійна спрямованість навчальної діяльності;

- вибір завдань, що створюють проблемні ситуації в структурі навчальної діяльності;

- наявність допитливості і «пізнавального психологічного клімату» у навчальній групі.

П. М. Якобсон [2] запропонував наступну класифікацію мотивів навчальної діяльності.

Перший вид мотивів - «негативні». Під цими мотивами він розуміє спонукання учня, викликані усвідомленням визначених незручностей і неприємностей, що можуть виникнути в тому випадку, якщо він не буде вчитися: догани, погрози батьків і т.п. Власне кажучи, при такому мотиві - це навчання без усякого заохочення. Отут мотивація здійснюється за принципом «із двох зол вибрати менше». Мотив відвідування навчального закладу не зв'язаний з потребою одержання знань або з метою підвищити особистісний престиж. Цей мотив необхідності, властивий деяким учням, не може привести до успіхів у навчанні, і його здійснення вимагає насильства над собою, що при слабкому розвитку вольової сфери призводить до відрахування цих учнів з навчального закладу.

Другий різновид мотивів навчальної діяльності, по П. М. Якобсонові, теж зв'язаний із позанавчальною ситуацією, що має, однак, позитивний вплив на навчання. Впливи з боку суспільства формують в учня почуття боргу, що зобов'язує його одержати знання, у тому числі і професійні, і статі повноцінним громадянином, корисним для країни, для своєї родини. Така установка на навчання, якщо вона стійка і займає істотне місце в спрямованості особистості учня, робить навчання не просте потрібним, але й привабливим, дає сили для подолання труднощів, для прояву терпіння, посидючості, наполегливості. У цю же групу мотивів П. М. Якобсон відносить і ті, котрі зв'язані з особистісними інтересами. Процес навчання при цьому сприймається як шлях до особистого благополуччя, як засіб просування по життєвим сходах. Наприклад, у студента немає інтересу до навчання як такового, але є розуміння, що без знань надалі не удасться «просунутися», і тому додаються зусилля для оволодіння ними. Такий мотив часто зустрічається серед студентів-заочників, змушених одержувати вищу освіту на настійну вимогу адміністрації, для підвищення тарифного розряду тощо. Навчання у вузі є для багатьох з них формальним актом для одержання диплома про вищу освіту, а не для підвищення своєї педагогічної майстерності.

Третій вид мотивації, по П. М. Якобсону, зв'язаний із самим процесом навчальної діяльності. Спонукують учитися потреба в знаннях, допитливість, прагнення пізнавати нове. Учень одержує задоволення від росту своїх знань при освоєнні нового матеріалу; мотивація навчання відбиває стійкі пізнавальні інтереси. Специфіка мотивації навчальної діяльності залежить, як відзначає П. М. Якобсон, від особистіших особливостей учнів: від споживи в досягненні успіху або, навпаки, від ліні, пасивності, небажання робити зусилля над собою, стійкості до невдач (фрустрації).

На базі загальної мотивації навчальної діяльності (професійної, пізнавальної, прагматичної, соціально-суспільної й особисно-престижної) у студентів (як і в школярів старших класів) з'являється визначене відношення до різних навчальних предметів. Воно обумовлюється:

а) важливістю предмета для професійної підготовки;

б) інтересом до визначеної галузі знань і до даного предмета як її частини;

в) якістю викладання (задоволеністю заняттями по даному предметі);

г) мірою труднощів оволодіння цим предметом виходячи з власних здібностей;

д) взаєминами з викладачем даного предмета [6].

Усі ці мотиватори можуть знаходитися в різних відносинах один з одним (взаємодія, конкуренція) і мати різний вплив на навчання, тому повне представлення про мотиви навчальної діяльності можна одержати, тільки виявивши значущість для учня всіх цих компонентів складної мотиваційної структури.

Важливість знання структури мотивації навчальної діяльності особливо чітко виявляється при вивченні ефективності професійного навчання.

Значна частина студентів переконана, що загальнонаукові і суспільно-освітні дисципліни не наближають, а видаляють їх від оволодіння професійно важливими знаннями і навичками. Невипадково і найбільше відсівання студентів відбувається на перших курсах, при вивченні цих дисциплін.

Характерно, що фактор мотивації для успішного навчання виявився сильніше, ніж фактор інтелекту. Успіхи в навчанні не знайшли тісного і достовірного зв'язку з інтелектом студентів (за даними М. Д. Дворяшиной, 1974).

Усвідомлення високої значущості мотиву навчання для успішного навчання привело до формування принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу. Важливість цього принципу випливає з того факту, що в процесі навчання у вузі сила мотиву навчання й освоєння обраної спеціальності знижується, що неодноразово відзначалося в дослідженнях [4].

Існує думка, що на навчальну мотивацію студентів впливають конфлікти (у стосунках з однолітками, викладачами, батьками). В основі конфлікту лежать суб'єктивно- об'єктивні протиріччя, але ці два явища (протиріччя і конфлікт) не слід ототожнювати. Протиріччя можуть існувати тривалий період і не переростати в конфлікт. Тому необхідно мати на увазі, що в основі конфлікту лежать лише ті протиріччя, причинами яких є несумісні інтереси, потреби і цінності. Сутність конфлікту полягає не стільки у виникненні протиріччя, зіткненні інтересів, скільки в способі розв'язування протиріччя, що створилося, у протидії суб'єктів соціальної взаємодії. Конфлікт як багатомірне явище має свою структуру. Однак саме поняття «структура» трактується по-різному. Так, при аналізі об'єктів матеріального і соціального життя часто під структурою розуміється сукупність елементів, що складають об'єкт. Стосовно до конфлікту такі підходи неприйнятні, тому що поряд з тім, що він є системою, конфлікт являє собою і процес. Тому структура конфлікту розуміється як сукупність стійких зв'язків конфлікту, що забезпечують його цілісність, тотожність самому собі, відмінність від інших явищ соціального життя, без яких він не може існувати як динамічно взаємозалежна цілісна система і процес. Крім поняття «конфлікт» часто використовується і «конфліктна ситуація» - приватне поняття відносно конфлікту. Конфліктна ситуація являє собою фрагмент конфлікту, цільний епізод його розвитку, своєрідний «фотографічний знімок» конфлікту на визначений момент години. Тому структура конфлікту може розглядатися і як структура конфліктної ситуації.

Важливими психологічними складовими конфліктної ситуації є устремління сторін, стратегії і тактики їхньої поведінки, а також їхнє сприйняття конфліктної ситуації, тобто ті інформаційні моделі конфлікту, що маються в кожної зі сторін і відповідно до яких опоненти організують свою поведінку в конфлікті.

Класифікацію конфліктів на підставі виділення причинно-мотиваційних зв'язків провела Н. Гришина. Вона виділяє типи конфліктів залежно від стосунків, визначених спільною діяльністю, потребою у спілкуванні та належності до певної виробничої структури. По-перше, це конфлікти, що є реакцією на перепони щодо досягнення цілей виробничої діяльності (соціально корисних), по-друге, конфлікти, що виникають як реакція на перепони в досягненні особистих цілей (реалізація особистого потенціалу) [5].

Взаємодія по лінії «викладач - студент» є одною з основних у всьому соціально- педагогічному процесі. Саме отут відбувається безпосередня «передача» усього різноманіття знань, інформації, установок, ціннісних орієнтації тощо. Специфіка конфліктів типу «викладач - студент» і «студент - викладач» (на відміну від конфліктів типу «вчитель - учень») полягає в тому, що студент у значно більшому ступені є самостійним суб'єктом педагогічного процесу. По суті, він виступає «замовником» освіти і здатний усвідомлено оцінювати «запропонований йому товар». Форми спілкування викладачів і студентів багато в чому залежати від соціокультурних і індивідуально- психологічних якостей взаємодіючих суб'єктів, а також від сталих у вузівському колективі традицій, норм і правил спілкування. Аналіз причин поведінки сторін у конфліктах показує, що інтереси опонента являють собою усвідомлені потреби, що забезпечують його спрямованість на об'єкт конфлікту, і сприяють реалізації його конфліктної поведінки. Кожний конфлікт у педагогічній практиці - гостра ситуація, яка, однак, завдяки підвищеній емоційності може сприяти усвідомленню моральних законів. Отже, важливо подивитися на конфлікт як на спонтанно виниклі або спеціально створювані суперечності у стосунках між викладачем та студентами, які за умови конструктивного розв'язання приводять до позитивних змін у стосунках його учасників, їхнього розвитку і розвитку всього колективу. Викладач не повинен боятися конфлікту, якщо він виникає, слід опановувати технологію поведінки у конфліктній ситуації.

Висновки

Останніми роками в психологічній науковій літературі питанням мотивації навчальної діяльності приділяється особлива увага. Питання про мотиви - це питання про якість навчальної діяльності. Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу навчання, який міг би бути основою формування мотиваційної сфери студентської молоді. У зв'язку з цим виникають суперечності між існуючим станом мотивації навчання у студентів вузу і сучасними вимогами до їх навчальної активності; між потребами практики в науково-обгрунтованих рекомендаціях по управлінню мотиваційною сферою студентів і відсутністю достатніх для цього науково- психологічних знань. Важко уникнути суперечностей між індивідуальностями, тому часто виникають конфліктні ситуації між викладачем та студентом, між студентами у навчальній групі. А якщо конфліктна ситуація вже виникла, то необхідно обрати таку лінію поведінки, яка б допомогла не загострювати стосунки.

Література

1. Аронсон Э. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме / Э. Аронсон, Т. Уилсон, Р. Эйкерт. СПб.: Прайм- ЕВРОЗНАК, 2002. 560 с.

2. Васильев И. А., Магомед - Эминов М. Ш. Мотивация и контроль за действием / И. А. Васильев, М. Ш. Магомед-Эминов. М.: Наука, 1991.

3. З. Занюк С. С. Мотиваційний тренінг. Формування мотивації учбової діяльності у студентів та старшокласників / Занюк С. С. // Практична психологія та соціальна робота. 2002. № 8. С. 31 - 42.

4. Кокун О. М. Аналіз поняття адаптаційних можливостей людини / О. М. Кокун // Проблеми заг. та пед. психол.: Зб. наук. праць Ін-ту психол. ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. К.: Гнозіс, 2002. Т. IV. Ч. 5. С. 137-140.

5. Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации человека / С. И. Розум. М.: Речь, 2006. 366 с.

6. Яруліна Л. Р. Розвиток навчальної мотивації студентів / Яруліна Л. Р. // Социс. 2007. № 4. С. 30 - 32.

Анотація

навчальний мотивація конфлікт студент

В статті представлено теоретичний аналіз проблеми впливу конфліктів на навчальну мотивацію студентської молоді з точки зору психології. З'ясовано, що процес навчання пов'язаний з мотиваційними чинниками та адаптаційними ресурсами особистості. Описано конфліктні ситуації, які виникають в процесі взаємодії студентів з оточенням в структурі вищої школи. Джерел - 6.

Ключові слова: мотивація, адаптація, процес навчальної діяльності, соціум, конфліктна поведінка, особистість студента, зовнішні стимули, суб'єкти навчальної взаємодії.

Аннотация

Сербин Ю. В. Влияние конфликтов на учебную мотивацию студенческой молодежи

В статье представлено теоретический анализ проблемы влияния конфликтов на учебную мотивацию студенческой молодежи з точки зрения психологии. Выяснено, что процесс обучения связан с мотивационными факторами и адаптационными ресурсами личности. Описано конфликтные ситуации, которые возникают в процессе взаимодействия студентов с окружением в структуре высшей школы. Источников - 6.

Ключевые слова: мотивация, адаптация, процесс учебной деятельности, социум, конфликтное поведение, личность студента, внешние стимулы, субъекты учебного взаимодействия.

Annotation

Serbin Y. V. The impact of conflict on educational motivation of the student youth

The article presents a theoretical analysis of the problem of the impact of conflict on educational motivation of the student youth C point of view of psychology. Found that the learning process is associated with motivational factors and adaptive resources of the individual. Describes conflicts that arise in the process of interaction of students with the environment in the structure of higher education. Sources - 6.

Key words: motivation, adaptation, the process of educational activity, society, conflict behavior, personality, external stimuli, the subjects of the educational interaction.

Размещено на Allbest.ru