Особливості використання психотерапевтом мовленнєвих структур нейролінгвістичного програмування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України

Особливості використання психотерапевтом мовленнєвих структур нейролінгвістичного програмування

Мета: навчитись перед тим, як починати розмовляти -- дослідити співбесідника та подумати, як говорити, а що не потрібно говорити.

Розмовляючи з співбесідником намагайтеся виявити його провідну репрезентативну систему, аудіальну, візуальну або кінестетичну, шляхом найбільш частого вживання висловів у мові притаманного тій чи іншій репрезентативній системі. Після виявлення ведучої репрезентивної системи намагайтеся підлаштуватися під його провідну репрезентативну систему для досягнення рапорту.

Поверхнева та глибинна структура. Одна з основних ідей трансформаційної моделі мови полягає в тому, що одна і та ж глибинна структура може реалізовуватися різними поверхневими структурами, при цьому глибинне уявлення базова структура виявляється біднішою і простішою, ніж поверхнева. Таке варіювання представників НЛП не дуже цікавить. Фактично для них важлива не трансформаційна граматика в дусі Н. Хомського, а породжуюча семантика, що працює не стільки з синтаксисом, скільки з семантикою вимови. З точки зору НЛП, на глибинному рівні завжди будується повне, достатньо багате уявлення проблемної ситуації, але на поверхневому рівні воно у ряді альтернативних виборів, в результаті проведення різних трансформацій збіднюється. Наприклад, речення «Джон купив автомобіль» у глибинній структурі вміщує інформацію про те, в кого був придбаний автомобіль, за яку суму та коли. На глибинному рівні завжди наявна модель управління дієсловом з обов'язковими та факультативними валентностями, які більш докладно описують відповідну ситуацію. Збіднення, редукція поверхневої форми відбувається, як правило, несвідомо. В процесі терапевтичного впливу ко- мунікатор повинен відновити на поверхневому рівні всі важливі глибинні елементи припущення валентності та перш за все заповнюючи їхні актанти.

З цієї точки зору, для НЛП значний інтерес представляють деякі трансформації, які регулярно «згортають» більш багатий зміст. До них відносяться, наприклад, трансформації припущення в діалогах типу: Клієнт: «Ну, я, взагалі, не впевнений». Терапевт: «Не впевнений у чому?» Клієнт: «Що мені варто говорить про це?» Терапевт: «Про що про це?» В першій репліці клієнта елімінінована вся складова, що реалізує обов'язкову валентність дієслова, а в другій -- синтаксична складова є, але вона змінена на анафоричний займенник,

однак анафора не розкрита. Ці випадки описуються в НЛП як вислови з відсутніми референтними індексами. Припускається, що в глибинній структурі референтні індекси завжди є, і терапевт повинен в процесі опитування клієнта експлікувати ці індекси, відновивши опущені антецеденти і склад. Треба також мати на увазі, що референтна структура розуміється в НЛП дуже розширено і включає комунікативні та когнітивні контексти вимови висловлювання, почуття людини відносно обговорюваних проблем і уявлення про те, як інші учасники комунікації сприймають подію.

Номіналізація. Аналогічне явище згортання змісту спостерігається при номіналізації. Як відомо, конструкції типу «Відмова від погодження приведе до неуспіху переговорів» приховують в глибинній структурі пропозиційні форми, наприклад, «дехто відмовився від погодження». Номіналізація -- в термінології НЛП -- збіднює досвід клієнта, оскільки не тільки переводить в імпліцитну форму деякі важливі аспекти ситуації, але й представляє деякі контрольовані процеси в формі неконтрольованих, що вже відбулися подій. В цьому випадку належить звернути увагу клієнта на процесуальний характер ситуації, на її контрольованість, а також на існування валентностей у дієслова «визнавати» або виразу «знаходити визнання» за допомогою запитань типу «У кого ви не знаходити визнання?» або «Чи можете ви собі уявити, що ви здобули визнання?»

Модальні оператори. Типовий мовний прояв збіднення свого досвіду і, як наслідок, звуження простору вибору -- використання конструкцій з модальними словами, наприклад, «необхідно», «потрібно», «я повинен», «мені потрібно робити». Мета-модель мови в НЛП приписує цим конструкціям глибинну структуру. Психотерапевту необхідно примусити клієнта вийти за межі його обмежувального досвіду, зосередивши увагу на альтернативі: «Що трапиться, якщо ви не будете робити?»; «Що б трапилося, якби ви відмовились?» Наприклад, на репліку клієнта «Неможливо кохати двох жінок одночасно» психотерапевт може відповісти «Що вам заважає робити це?» або «Що трапиться, якщо ви будете кохати двох жінок одночасно?», «Чому неможливо одночасно кохати двох жінок?» Осмислення альтернативи розширить свідомий досвід клієнта та буде сприяти вирішенню проблеми, яка виникла.

Вирази з квантом узагальнення. Викривлення досвіду, його неправильна інтерпретація може бути пов'язана не тільки з опущенням, елімінацією, але й з необміркованим «добудуванням», «збагаченням» уявлень про реальність. Типове джерело викривлення такого типу -- неправомірна генералізація, узагальнення. В природній мові вираз «завжди» інтерпретується або в послабленому кванторному сенсі «звичайно, як правило, найчастіше» або в «сильному» логічному сенсі. Зрозуміло, що вирази з квантором узагальнення в слабкому сенсі завжди можна поставити під сумнів з точки зору власного логічного значення. Це дуже важливо для психотерапевтичної процедури, оскільки генералізовані вислови клієнта, як правило, відносяться до його негативного досвіду і представляють собою інтерпретацію його емоцій, вражень від дійсності, а не фактичне знання. Так, вислів: «Я ніколи не був в Парижі» цілком верифікований, оскільки відображає реальний досвід суб'єкта. Однак вислови клієнта: «Мене ніхто не розуміє» відображають катастрофічне сприйняття дійсності. Для зниження значимості негативного досвіду клієнта та фокусу уваги на позитивному досвіді психотерапевт ставить під сумнів вислів клієнта з точки зору логічного розуміння: «Ви дійсно впевнені, що вас ніхто не розуміє?», «Невже не було випадку, коли вас хто-небудь зрозумів?»

Каузальні зв'язки. Усвідомлення дійсності з необхідністю установлення між подіями причинно-наслідкових зв'язків. Оскільки, суть НЛП складається з переосмислення досвіду, установлення нових зв'язків між явищами та почуттями, когнітивними станами, робота з причинними конструкціями виявляється ефективним інструментом впливу на адресата.

Комунікативна техніка обмірковування причинних зв'язків припускає, що психотерапевт звертає увагу на відсутність необхідних зв'язків між подіями, які ставляться в причинно-наслідкову залежність. Наприклад, вислів клієнта: «Моя дружина дратує мене своєю поведінкою» приховує каузальну залежність «Моя дружина робить щось, що мене дратує».

Тут необхідно з'ясувати, на підставі чого клієнт вирішив, що його дружина свідомо дратує його, чи можна пояснити поведінку жінки чимось ще, чи завжди поведінка дружини викликає у клієнта почуття дратівливості і т. д. нейролінгвістичний програмування мовленнєвий психологічний

Аналогічна техніка використовується і для висловів з більш експліцитними причинними зв'язками: «Я хочу стати іншим, але мої батьки мені заважають»; «Мені потрібно було поїхати з дому, але моя дружина була хвора». У всіх випадках мета комунікатора заключається у тому, щоб поставити під сумнів існування необхідного зв'язку між причиною та наслідком. Це можна зробити, виявивши випадки, коли зв'язків не було (Чи завжди так трапляється?), звернувши увагу на те, що ситуація могла виникнути ненароком (Хіба ваша дружина спеціально хотіла роздратувати вас?), спробувавши перевернути причинний зв'язок (Як би ваша дружина не була хвора, ви б обов'язково поїхали?)

Схована перформативність. Для НЛП важливо, що будь-яке твердження людини має сенс тільки у рамках його власної моделі світу. Нерозуміння цього є ще одним джерелом омани, обмежуючим полем вибору альтернатив при прийнятті рішень в проблемних ситуаціях. В цих випадках корисно експлікувати глибинний перформатив, який, згідно перформативному аналізу, показаний в глибинній структурі будь-якого мовленєвого акту. Наприклад, перетворення вислову: «Погано діставати інших своїми власними проблемами» у форму з експліцитним перформативом «Я стверджую, що погано діставати інших своїми власними проблемами» відразу зменшує сферу застосування твердження, обмежуючи ії моделлю світу самого мовця. Фактично це еквівалентно зняттю неправомірної генералізації [2].

Мета-модель мови. Модель природної мови в НЛП, являє собою набір інструкцій, за допомогою яких комунікатор контролює процес спілкування, а також виявляє ті частини дискурсу, які вказують на особливості мислення клієнта (виявлення первинної репрезентативної системи) та обмежують його позитивний досвід. Представлені вище феномени і утворюють частини ме- та-моделі, яка спочатку використовується для збору інформації про клієнта, а потім для вербального впливу. Зазначимо, втім, що часто ці етапи не протиставлені за часом та відбуваються одночасно.

Вправа «План модельного розмаху».

1. Визначте проблему. «Що ви хочете змінити? В чому ви дисгармонійні? Чим ви незадоволені?»

2. Зберіть інформацію. Використайте схему Р. Бєндлера «виконання»: «Я повинен на день замінити вас. Щоб виконати завдання продемонструйте мені, що я повинен робити». Вам потрібно дізнатися, коли це робити (стимул) та як (процес).

3. Перевірте стимул. Зробіть перевірку, зберіть більше інформації.

4. Розробить бажане Я-уявлення та перевірте, яким ви себе бачите та що ви робите, що говорите.

Значимість практики НЛП для теорії мови. Лінгвістичні постулати НЛП з упевненістю указують на існування ізоморфізму між мовленнєвими феноменами -- такими як метафора, глибинна та поверхнева структура і процесами мислення. В теоретичному мовознавстві неодноразово виникали гіпотези про існування такого зв'язку, однак практичний доказ був неможливий. Досвід успішного використання принципів та дискусійних стратегій НЛП виявляється в цьому сенсі дуже важливим. Представляє також значний інтерес гіпотеза про психічну значимість практично кожного варіювання мовленнєвих форм, а в крайньому випадку на лексичному рівні. Зокрема, неусвідомлене варіювання метафоричних моделей представляє собою важливе джерело інформації про засоби осмислення світу людиною.

Вправа «Формула поведінкової зміни» (Р. Дилтс)

Ця вправа дає можливість швидко подолати найчисленніші переживання, що є наслідком різних психологічних травм.

Етап перший. Підготовка. Оберіть три неприємні переживання з вашого минулого.

Етап другий. Сортування спогадів. Попросіть своє підсвідоме виокремити ваші минулі приємні спогади від неприємних.

Етап третій. Перекодування ваших минулих неприємних переживань.

Зробіть свої минулі неприємні переживання більш маленькими, менш яскравими, менш віддаленими.

Етап четвертий. Воз'єднання зі своїми приємними минулими переживаннями.

Спробуйте своє підсвідоме перекодувати всі подібні переживання, зробивши їх яскравими та більш великими. Намагайтесь не спостерігати за ними зі сторони, а війдіть в них, щоб повністю відчути їх.

Етап п'ятий. Перенос знання в теперішній час, перенесіть даний спосіб сприйняття приємних та неприємних подій в теперішній час.

Етап шостий. Перекодування майбутнього. Перенесіть цей спосіб сприйняття приємний та неприємних подій в майбутнє [4].

Висновки

Використання психотерапевтом мовленнєвих структур НЛП перш за все може засвідчити про його професійну компетентність, такі мовленнєві феномени можуть допомогти клієнту знайти вирішення своєї проблеми на глибинному рівні та переструктурувати його досвід, що є перевагою перед іншими психотерапевтичними техніками. Використання мовленнєвих феноменів НЛП у психотерапії дозволяє нам говорити про подальші дослідження в області практичної психології.

Список використаних джерел

1. Бэндлер Р. Структура магии / Р. Бэндлер, Д. Гриндер. СПб.: Питер, 1996. С. 101103.

2. Бэйли Р. НЛП-консультирование / Р. Бэйли. Москва: Просвещение, 2000. С. 345-346.

3. Гордон Д. Терапевтические метафоры / Д. Гордон. СПб.: Питер, 1996. С. 234-237.

4. Дилтс Р. Фокусы языка. Изменение убеждений с помощью НЛП / Р. Дилтс. СПб.: Питер, 2000. С. 267-272.

5. О'Коннор Дж. Введение в нейролингвистическое программирование / Дж. О'Коннор, Дж. Сеймор. 2-е изд. Челябинск: «Библиотека А. Миллера», 1998. С. 48-49.

Анотація

У статті розглядаються мовленнєві феномени НЛП. За допомогою мовленнєвих феноменів психотерапевт моделює ситуацію та здійснює вплив на підсвідомість клієнта, що дозволяє клієнту вийти за його власний досвід і змоделювати ситуацію. НЛП виходить із того, що функціонування мислення людини значною мірою нагадує роботу комп'ютера, однак не в сенсі тривіальної комп'ютерної метафори, на якій виросла сучасна когнітивна психологія, а через те, що мислення людини програмоване. Все питання в тому, щоб правильно сформувати програму, і зробити її доступною для свідомості і підсвідомості людини. Звідси поняття моделювання: терапевт намагається виявити найкращий засіб, за допомогою якого людина вирішує певну задачу, і намагається зробити це доступним для цієї людини чи для іншої особи. Засіб верифікації моделі в результаті полягає не в міркуваннях про те, чи правильна модель, чи відповідає вона дійсності, а в тому, що модель успішно виконує свої функції. Згідно НЛП, взагалі важко говорити про правильність чи відповідність реальності будь-якому досвіду. В найкращому випадку можна говорити про те, що деякий досвід стосується сукупності загальноіснуючих уявлень про оточуючий світ. Використання мовленнєних феноменів НЛП у психотерапії дозволяє нам говорити про подальші дослідження в сфері практичної психології.

Ключові слова: нейронлінгвістичне програмування, мовленнєві структури, моделювання, мовлєнневі феномени, метафора, репрезентативні системи.

Аннотация

В статье расматриваються речевые феномены НЛП. С помощью речевых феноменов психотерапевт моделирует ситуацию и оказывает влияние на подсознание клиента, что позволяет клиенту выйти за его собственный опыт и смоделировать новую ситуацию.

НЛП исходит из того, что функционирование мышления человека в значительной степени напоминает работу компьютера, однако не в смысле тривиальной компьютерной метафоры, на которой выросла современная когнитивная психология, а в том смысле, что мышление человека программируемое. Весь вопрос в том, чтобы правильно сформировать программу и сделать ее доступной для сознания и подсознания человека. Отсюда понятие моделирования: терапевт пытается выявить лучшее средство, с помощью которого человек выполняет определенную задачу, и пытается сделать это доступным для этого человека или для другого лица. Средство верификации модели в результате заключается не в рассуждениях о том, правильная модель или нет, соответствует ли она действительности или нет, а в том, что модель успешно выполняет свои функции. Согласно НЛП, вообще трудно говорить о правильности или соответствие реальность каком-либо опыта. В лучшем случае можно говорить о том, что некоторый опыт относится к совокупности большей или менее общесущестующих представлений об окружающем мире.

Использование речевых феноменов НЛП в психотерапии позволяет нам говорить о дальнейших исследованиях в области практической психологии.

Ключевые слова: нейролингвистическое программирование, речевые структуры, моделирование, речевые феномены, метафора, репрезентативные системы.

Annotation

The paper accepted for consideration speech phenomena NLP. With the help of speech therapist phenomena simulates the situation and influence the subconscious mind of the client, allowing the client to go beyond his own experience and simulate a new situation.

NLP comes from the fact that the functioning of human thinking is largely reminiscent of the computer, but not in the sense trivial computer metaphor, which has grown modern cognitive psychology, but in the sense that human thinking programmable. The whole point is to properly shape the program and make it accessible to human consciousness and subconsciousness. Hence the notion of simulation: the therapist tries to bring out the best means by which a person performs a specific task, and trying to make it available to the person or to another person. Means of verification of the model as a result is not in the arguments about the right model or not, whether it is true or not, but the fact that the model is performing well. According to NLP, it's difficult to talk about the correctness or compliance with any real experience. At best, we can say that some experience relates to the totality of more or less common ideas about the world.

Using voice phenomena NLP in psychotherapy allows us to talk about further studies in the field of practical psychology.

Keywords: neuro-linguistic programming, speech structure, modeling, speech phenomena metaphor representational systems.