Українські традиційні моделі здоров’я
Характеристика соціокультурних моделей здоров'я, визначальних для українського соціуму: архаїчна, патріархальна, адаптаційна до соціуму та природи, християнська, медична, системна, антропоцентрична. Обґрунтування моделей, що переважають серед підлітків.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2018 |
| Размер файла | 50,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Українські традиційні моделі здоров'я
Постановка проблеми. Тема «здоров'я» в Україні сьогодні здобуває все більшої популярності як серед професіоналів (науковців і практиків), так і серед широкого загалу населення. Питання профілактики розладів адаптації, збереження фізичного й психічного здоров'я сьогодні як ніколи є актуальним у професійній діяльності психологів. Проте, незважаючи на численну наукову літературу, публікації в ЗМІ, наявність теле- і радіопрограм із цього питання (одних тільки визначень поняття «здоров'я» налічується більше 80) [11] однозначного розуміння, що таке здоров'я, які шляхи його досягнення і зміцнення - немає не тільки в пересічних громадян, але й у фахівців.
Одна з причин такої невизначеності - зростання кількості інформації, зокрема деструктивної, а з іншого - руйнування традиційних схем осмислення дійсності, розмивання меж між добром і злом, агресивне нав'язування засобами масової інформації нових культурних стандартів.
Аналіз останніх досліджень з проблеми. Ситуація в сучасній науці характеризується співіснуванням різних способів опису дійсності й різних форм подання наукових знань. В академічній психології поряд із класичними шляхами отримання знань освоюються і некласичні та постнекласичні підходи.
У межах постнекласичної наукової парадигми вивчення феномену здоров'я розширюється від уявлення про здоров'я (внутрішньої картини здоров'я) окремого індивіда до врахування соціальних, культурних та етнічних контекстів здоров'я (крос-культурний та дискурсивний підхід). Зокрема, в академічній психології питання здоров' я вивчають у руслі таких підходів [2]: 1) нормоцентричний: здоров'я як оптимальний рівень функціонування психіки і організму (процедури дослідження формалізовані); 2) феноменологічний: проблеми здоров'я і хвороби розглядаються у контексті суб'єктивної картини світу (феноменологічний опис, що ґрунтується на глибинному розумінні й емпатії); 3) холістичний: здоров'я як цілісність індивіда, як особистісна зрілість (природничо-наукові принципи аналізу доповнюються гуманітарними); 4) крос-культурний: здоров'я як соціокультурна змінна, його характеристики відносні і визначаються специфічними соціальними умовами, культурним контекстом, своєрідністю національного способу життя і картини світу (дослідження здійснюються шляхом порівняння з іншими культурами); 5) аксіологічний: здоров'я як універсальна людська цінність (найвідоміші роботи про здоров'я в цьому ключі Абрахама Маслоу); 6) дискурсивний: уявлення про здоров'я досліджується як продукт певного дискурсу, з його внутрішньою логікою конструювання чи концептуалізації соціальної і психічної реальності (дискурс-аналіз, дослідження дискурсів); 7) інтегративний підхід: будь-які моделі і концептуальні схеми вважаються адекватними й інтегруються на основі базових принципів теорії систем.
Дискурсивний підхід дає можливість розглядати моделі «здоров'я» і «хвороби» «благополуччя» і «неблагополуччя», як продукт і основу певних оздоровчих систем, психотерапевтичних теорій та індивідуальних практик здоров'я.
Опираючись на визначення дискурсу [2] як поняття, що відображає основні принципи організації інформації в рамках певної мовно-мовленнєвої структури, тексту чи повідомлення, певні правила подачі і сприйняття інформації, дискурс здоров'я ми розглядаємо як набір традиційних для вітчизняної культури моделей здоров'я (інтерпретацій, еталонних уявлень, концепцій), зафіксованих у різноманітних мовленнєвих формах, що одночасно співіснують у сучасному інформаційному просторі, і складаються з уламків традиційних та запозичених систем здоров'я, які піддаються постійній трансформації. Дискурс здоров'я, як різновид культурно заданих зразків, існує у соціумі у формі різних текстів (усних і писемних), що структурують пов'язаний із виживанням досвід людини і містять характеристики (у формі описів, наративів, приписів, номінацій, роздумів, узагальнень) різних фізичних і психічних станів людини; осмислення їх впливу на життя та дієздатність індивіда і певної спільноти; репертуар способів подолання негараздів та стратегій зміцнення здоров'я; різні ставлення та способи оцінювання світу, певної ситуації, себе (свого стану) й стану інших тощо. У межах дискурсивної моделі здоров'я/хворобу ми визначаємо, як спосіб осмислення та інтерпретації суб'єктивних фізичних і психічних відчуттів, емоцій, станів, потреб, уявлень та об'єктивних даних (дані лабораторних досліджень, зовнішній вигляд, твердження інших, певних фактів) шляхом порівняння з еталонними моделями, що існують у соціумі. В результаті інтерпретації індивід визначає свій стан як неблагополуччя / хворобу чи благополуччя/здоров'я.
Коротко окреслимо наукові уявлення про здоров'я, характерні для різних наукових парадигм.
Класичний підхід у психології ґрунтується на природничо-наукових засадах, дослідження характеризуються фрагментарністю, предметом вивчення є окремі аспекти явища. Класичне уявлення про здоров' я обмежується соматичною і психічною складовими. Здоров'я в цій парадигмі [11] мислиться як відсутність хвороб, є синонімом «норми» і зауважується в процесі вивчення патології: відхилень у розвитку людини, внутрішньо особистісних конфліктів, криз, хвороб, особистості хворих тощо. Про здоров'я у класичних психологічних дослідженнях згадувалося в процесі вивчення хвороби, аномалій розвитку, дефектів, страждань, хворобливих проявів емоційної й інтелектуальної сфери, конфліктів і кризових станів. Творці більшості фундаментальних психологічних теорій особистості та психотерапевтичних підходів, починаючи з психоаналітичних робіт З. Фройда, А. Адлера, К.Г. Юнга, відштовхувалися саме від хворобливих проявів людської психіки.
Патологія і страждання у ХІХ-ХХ століттях були предметом інтересу не тільки науковців, але й представників культури загалом. (Варто зауважити, що злочини, конфлікти, аморальні вчинки - і сьогодні основні й найбільш затребувані теми у представників масмедіа, громадських діячів, політиків).
У другій половині ХХ століття був покладений початок вивченню здорової зрілої особистості і створення психологічних концепцій здоров'я (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс, Р. Ассаджіолі, С. Гроф і т.д.). Серед психологічних дисциплін виокремилася психологія здоров'я - міждисциплінарний науково-практичний напрямок (синтез психології та валеології), покликаний досліджувати соціально-психологічні проблеми здоров'я й охорони здоров'я. Для некласичного підходу характерне дослідження здоров'я [1; 12] як цілісного і системного феномену. Суттєвий вплив на становлення принципу системності у вітчизняній психології справили такі вчені, як В.М. Бехтєрєв, А.Ф. Лазурський, М.Я. Басов, В.Н. М'ясищев, Б. Г Ананьєв, Б.Ф. Ломов. Хоч визначальне для некласичного підходу цілісне системне уявлення про здоров'я з'явилося в межах класичної науки. Ряд вітчизняних клініцистів (М.Я. Мудров, Г А. Захар'їн, П.Б. Ганнушкін) ще в ХІХ ст стверджували, що хворобу і хворого необхідно вивчати всебічно [9].
Одним із основних принципів некласичного уявлення про здоров'я [12] є принцип ієрархічності, відповідно до якого людина - це складна жива система, життєдіяльність якої забезпечується на різних, але взаємозв'язаних між собою рівнях функціонування. В.Н. М' ясищев та А.Н. Леонтьєв указували на біологічний, психологічний та соціальний рівні вивчення людини. Сучасні дослідники здебільшого описують чотири рівні відображення здоров'я/захворювання у психіці людини [9; 13]: чуттєвий, рівень відчуттів; емоційний, пов'язаний із різними способами реагування на окремі симптоми, на стан загалом; інтелектуальний - уявлення, знання про норму й патологію, роздуми про причини і можливі наслідки певного стану; мотиваційний, пов'язаний із певним ставленням людини до свого стану, зі зміною поведінки й способу життя в умовах захворювання та актуалізацією діяльності для повернення чи збереження здоров'я.
Перейдемо до постнекласичного тлумачення поняття «здоров'я». Зміни в інформаційному і культурному просторі спричинили зміни в науці загалом і у психології зокрема. Включення до психологічних досліджень соціально-історичного і культурного контексту, розуміння особистості не як природного, а як соціокультурного об'єкту є особливістю постнекласичного етапу розвитку психології [13], яка в досліджені цих феноменів опирається на роботи Л.С. Виготського, М.М. Бахтіна, К. Левіна, Л. Вітгенштейна, П. Вацлавіка, представників структуралізму, постструктуралізму, соціального конструкціонізму, постмодернізму, дискурсивної психології тощо.
Перехід від некласичних до постнекласичних дискурсивних досліджень у науці пов'язаний з іменем французького мислителя Мішеля Фуко, визначальним проектом якого було картографування «неусвідомлюваного в науці». В низці робіт Мішель Фуко («Душевна хвороба і психологія», «Безумство і нерозуміння: історія безумства в класичний вік», «Народження клініки: археологія погляду медика») розглядає уявлення про здоров'я і хворобу, характерні для різних історичних епох. На думку Н.В. Чепелєвої [13], специфіку розуміння особистості у рамках постнекласичного герменевтичного підходу визначає контекстуальність: чутливість до соціокультурних впливів, зануреність у соціокультурний процес; здатність перебудовуватися відповідно до змін соціокультурного контексту; розгляд життя як неповторної історії, вписаної при цьому у соціокультурний та історичний контексти. Саме в межах постнекласичної парадигми вивчення різних феноменів людського буття, зокрема феномену здоров'я, розширюється від уявлення (внутрішньої картини здоров'я) окремого індивіда до врахування соціальних, культурних та етнічних контекстів.
Фундаментальним дослідженням здоров'я як складного соціокультурного феномену, в якому відображені біологічні, психологічні, соціальні і духовні аспекти буття людини у світі, є посібник О.С. Васильєвої і Ф. Р Філатова [2]. Проаналізувавши найбільш розповсюджені в західній культурі концепції і моделі здоров'я, автори виокремили стійкі соціокультурні еталони здоров'я: а) античний - як внутрішня узгодженість; б) адаптаційний - як пристосування індивіда до оточуючого середовища (природного і соціуму); в) антропоцентричний як всебічна самореалізація чи розкриття творчого і духовного потенціалу особистості.
Мета роботи: виокремити традиційні для вітчизняної культури моделі здоров'я, характерні для певних епох, що змінювали одна одну в часовій перспективі (для ілюстрації матеріалу ми використали українські прислів'я, викладені у збірці М. Номиса [10]).
Основний матеріал та результати дослідження. Аналіз експериментальних даних та вивчення літератури з теми здоров'я дозволили нам виокремити дев'ять соціокультурних моделей здоров'я, визначальних для українського соціуму: архаїчна (здоров'я як прихильність духів); патріархальна (здоров'я як наслідок чистоти роду); адаптаційна до соціуму (здоров' я як пристосованість до соціуму); адаптаційна до природи (здоров'я як спосіб життя відповідно до законів природи); християнська (здоров'я як близькість до Бога); медична (здоров'я як відсутність хвороби); системна (здоров'я як благополуччя) та антропоцентрична (здоров' я як особистісна зрілість).
Виділені нами моделі збіглися з традиційними вітчизняними уявленнями про здоров'я і благополуччя, що складалися у системах дохристиянської (міфологічної) [6], християнської та атеїстичної епох. Запозичені моделі здоров'я, що набули поширення в українському інформаційному просторі в останні 20 років (наприклад, гомеопатія, аюрведа, безконтактний масаж, йога тощо) ми не розглядали.
Архаїчна модель (здоров'я як прихильність духів)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Найвище благо |
Сприяння духів |
|
|
2 |
Людина |
Залежить від світу духів |
|
|
3 |
Здоров'я |
Сила, міць |
|
|
4 |
Хвороба |
Недуга (відсутність сили), наслідок нападу на людину злої духовної істоти |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Наслідок спілкування з духовним світом; покарання за невиконан ня обряду, порушення заборони (чи винагорода за правильну поведінку); хворобу можна наслати; людину зурочити, «поробити» їй |
|
|
6 |
Локалізація |
Духовний вимір |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Необхідність брати участь в обрядах, здійснювати ритуальні дії, просити допомоги в духів |
|
|
8 |
Роль людини у випадку захворювання |
Пасивна: необхідна допомога знахаря, який «прожене» хворобу, поверне здоров'я |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Глибинна терапія К. Г Юнга, трансперсональна психотерапія |
Міфологічна епоха обіймає час, про який, окрім археологічних знахідок, матеріальних предметних доказів, не існує жодних писемних свідчень. Для цього періоду характерні народні уявлення та вірування, що складалися з елементів анімізму, тотемізму та фетишизму.
У межах міфологічної [6] (дохристиянської) епохи можна виділити архаїчну та патріархальну моделі здоров' я, сформовані на різних історичних етапах розвитку українського народу (племінному та родоплемінному), яким відповідають різні пласти народної творчості.
В основі архаїчної моделі здоров «я лежать анімістичні вірування, які хоч і трансформувалися впродовж віків, в картині світу сучасної людини займають суттєве місце. Анімізм - віра у наявність душі чи духу в явищах природи, речах та предметах навколишнього світу. Виходячи з анемічних вірувань, прадавні люди мали певні уявлення про різноманітні фізичні стани - хвороби (вроки, пропасниця, короста, лихоманка тощо), смерть вважали духовними істотами, сон - мандрівкою душі, тінь - двійником тощо, про що свідчать численні зразки народної творчості, образні засоби. Смерть за плечима, а біді весілля. Щастя має роги, біда має ноги. Нещастя ніколи само не приходить.
У межах цього дискурсу вважалося, що здоров'я/хвороба як і благополуччя / неблагополуччя приходять зі світу духів, людина є об'єктом зовнішнього впливу і нічого сама змінити не може. Виняток становлять люди, наділені надприродною силою, в архаїчних спільнотах вважалося, що посередниками між світом злих духів і людей можуть бути чарівники, відьми, знахарі, мольфари тощо. Від напасти не пропасти, а від біди не втекти. Пішло щастя в ліс по пруття. Здоров'я і благополуччя тлумачаться як сприяння і прихильність духів, а хвороба - як наслідок впливу злих сил на людину. Ти хочеш на гору, а чорт за ногу.
Анімістичне сприйняття навколишнього світу пронизує всю народну творчість. Так, у замовляннях, закляттях, прокльонах спостерігаємо звертання до землі, води, сонця, місяця, зірок, вітру, різних хвороб і духів. Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім, а я принесла вам снідання всім. Уроки-урочища, підіть собі на луги, на ліси дрімучії, на степи степу - чії, де глас чоловічий не заходить, де півні не співають. Тобі, місяцю, сповні, мені на здоров'я. У наведених замовляннях ми спостерігаємо персоніфікацію і об'єктивізацію (винесення назовні хвороби), прийом, що зберігся в мові до наших днів. І зараз говорять «хвороба прийшла, напала, забрала, замучила» тощо; вважають причинами захворювання (поряд із тим, що «зроблено», «зурочено») дію негативної енергії, вампіризм тощо.
Магічне осмислення причин захворювання й прагнення чудесного зцілення характерне для багатьох наших сучасників (особливо, якщо йдеться про небезпечну для життя ситуацію). Так, серед опитаних автором у 1997 році 70 дітей, прооперованих внаслідок захворювань щитовидної залози, лише двоє не «лікувалися» в екстрасенсів, ворожок, народних цілителів.
Якщо архаїчна модель здоров'я є домінуючим способом інтерпретації дійсності, то індивід може: відчувати себе безпомічною жертвою, до якої і хвороба, і допомога приходять із зовнішнього світу; не брати на себе відповідальність за своє фізичне і психічне благополуччя; очікувати чудесного зцілення й допомоги духовних сил у вирішенні життєвих проблем; перекладати рішення, пов'язані зі своїм життям на ворожок, цілителів, ясновидців, що зменшує тривогу, викликану необхідністю долати складну ситуацію; довго не вирішувати проблеми (не звертатися до лікаря, не позбавлятися шкідливих звичок, не загартовуватися тощо), що може спричинити суттєве погіршення здоров'я.
Патріархальна модель (здоров'я як наслідок чистоти роду)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Рід, сім' я |
|
|
2 |
Людина |
Частина роду, зв'язана з ним невидимими узами |
|
|
3 |
Здоров'я |
Наслідок чистоти і праведності роду |
|
|
4 |
Хвороба |
Наслідок порушень індивіда, його близьких чи предків |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Життя предків (живих і мертвих): праведне чи неправедне, стосунки зі старшими членами сім'ї, предками |
|
|
6 |
Локалізація |
Сім'я, родина |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Дотримання традицій, правил, збереження чистоти роду |
|
|
8 |
Роль людини у випадку хвороби |
Допомагати ближньому, хворий має з вдячністю приймати турботу |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Сімейна терапія, класичний психоаналіз |
На основі анімістичних уявлень в дохристиянську епоху сформувався тотемізм [6] - сукупність вірувань у надприродний зв' язок між людьми (племенем, общиною, родом) та окремими видами рослин, тварин, птахів і звірів). З тотемізмом тісно пов'язаний культ предків: вважалося, що вони можуть сприяти або шкодити людині, весь світ ділився на своїх та чужих, живих та мертвих (теж своїх та чужих).
Культ предків і родинна обрядовість лягли в основу патріархальної моделі здоров'я, основоположним для якої є уявлення, що праведність чи неправедність роду, ситуація в сім'ї визначають благополуччя/неблагополуччя індивіда. Нікчемний ваш рід! Нікчемного ви роду! Зроду нікчемні! Та що вже з нікчемних! Рід є найвищою цінністю: лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною, відсутність батьків, родини є найбільшим горем, нещастям: сироту і лають, і б'ють, і плакать не дають. Мати б «є, то не болить, а мачуха, як подивиться, то й на душі холоне.
Особисте благополуччя залежить і від того, наскільки гармонійні стосунки індивіда з представниками родини: за ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє. Добра жінка чоловіка на ноги поставить, а зла із ніг звалить. Наші предки благополучним життям вважали життя в любові до близьких, особливо до батьків і дітей. У дитини заболить пальчик, а в матері серце. Не мине тебе, батенько, лишенько, а я тебе не лишу. Як батька покинеш, так і сам загинеш. Доля людини визначається тим, які в неї були батьки: якого уродила ненька, такого прийме й земелька; що дивуватись, така була й її мати. Вважалося, що людина практично не може змінитися і змінити свою долю: не було добра змалку, не буде й до останку. Видно так на роду написано.
Вплив на здоров'я і благополуччя людини сімейної ситуації доводять автори численних психологічних теорій (психоаналіз З. Фройда, А. Адлера, теорія об'єктних стосунків тощо). Широко висвітлені уявлення про здоров' я як зв' язок із родом у популярній літературі. Так, С.М. Лазарєв у «Діагностиці карми» локалізує причини негараздів у енергетичному потоці, який зв'язує між собою різні покоління родичів. Гарафина Маковій у книжках, написаних на базі народник вірувань, порівнює рід із річкою, від чистоти якої залежить здоров'я і щастя людини.
Якщо патріархальна модель здоров'я є домінуючим способом інтерпретації дійсності, то індивід може: не брати на себе відповідальності за своє здоров'я; у випадку хвороби очікувати на психологічні переваги і привілейоване становище в сім'ї; підтримувати в близьких людях, зокрема в дітях, хворобу, а нездоров'я, даючи їм підтримку і любов лише у ситуації хвороби.
Адаптаційна модель (здоров'я як пристосованість до соціуму)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Соціум |
|
|
2 |
Людина |
Продукт суспільних стосунків, соціальний конструкт |
|
|
3 |
Здоров'я |
Пристосованість до соціуму, адекватне функціонування |
|
|
4 |
Хвороба |
Непристосованість до соціуму, форма соціальної дезадаптації |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Нездоровий соціум, порушення міжособистісних стосунків |
|
|
6 |
Локалізація |
У сфері стосунків і зв'язків індивіда з оточенням |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Успішна адаптація і всебічна гармонізація стосунків суб'єкта з оточуючим його світом |
|
|
8 |
Роль людини у випадку хвороби |
Випробування різних систем оздоровлення, чудодійних препаратів і засобів |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Біхевіоральна терапія, психотерапія А. Адлера, коучінг |
Фетишизм [6], пов'язаний із вірою у надприродні властивості предметів і речей та поклоніння їм, - третій пласт дохристиянських вірувань, що побутували на українських землях. Саме фетишизм викорінювався з приходом християнства, про це свідчить обережне ставлення до грошей, сором брати незароблені гроші. Гроші добрий робітник, але поганий господар. Їж хліб з сіллю і водою, живи правдою святою. Розкіш творить біль: як приходить - смакує, як виходить - катує.
Проте поряд із зазначеними побутують стійкі переконання, що наявність достатку позитивно впливає на здоров'я людини (від розкоші кудрі в'ються, від журби січуться). Всупереч народній мудрості (здоров'я за гроші не купиш) реклама декларує протилежне: і здоров'я, і хороше самопочуття, навіть життя можна купити за гроші. Речі, втративши свій сакральний вимір, залишилися в свідомості українця візитною карткою в соціумі, свідченням про статус їх власника. З наявністю грошей, речей, високим статусом у суспільстві асоціює своє благополуччя і більшість українських підлітків (хоч народна мудрість попереджує, хто вище злізе - дужче падає).
Адаптаційна модель здоров'я як повноцінного функціонування в соціумі, необхідність слідувати традиціям, шанувати думку оточуючих, не виділятися в усі віки була яскраво виражена в національній картині світу (як заграють, так і танцюй. Між попами піп, між дяками дяк, між вовками вий по-вовчи, між свиньми хрюкай по-свинячи), проте панівною вона стала у ХХ столітті. Одна з причин цього - атеїзм та втрата визначальної української цінності «жити по правді». Скажи правду, та одного Бога (гріха) бійся. По правді живи, по правді й умреш. Хто по правді жиє, тому й Бог дає тощо.
Соціум в уявленнях українців завжди сприймався як несприятливий, ворожий людині, можливо, тому й необхідно було до нього пристосовуватися: великий світ, та нема де дітися. При добрій годині і куми побратими, а при лихій нема й родини. Бідному ніхто не подарує тощо.
Сьогодні домінує визначення понять «здоров'я» і «благополуччя» в контексті соціальних норм і цінностей. Благополучною вважається успішна в соціумі людина, котра адекватно діє і повноцінно реалізується в ньому. Основним параметром здоров'я є нормальність [2; 10], відповідність нормам, притаманним певній культурі. Те, що виходить за межі соціальних уявлень про здоров'я, у соціумі отримує характеристику «ненормальний», «інвалід», «неповноцінний» тощо.
Адаптаційна до соціуму модель здоров' я є неоднозначною і суперечливою системою, викликає протест (особливо в молоді) проти необхідності пристосовуватися до правил життя нездорового суспільства.
Якщо адаптаційна до соціуму модель здоров' я є домінуючим способом інтерпретації дійсності, то індивід може: заперечувати традиції і не визнавати авторитет представників старшого покоління; страждати і виявляти агресію, захищаючись від надмірних соціальних контактів, перевантажень, прискореного темпу життя; виявляти нетерпимість до всього, що викликає найменше невдоволення, надто часто вдаватися до фармакологічних засобів, алкоголю, нікотину, наркотиків, переїдання, як засобів уникнення дискомфорту; прагнути до асоціального чи «паразитичного» способу існування; бути схильним до навіювання і піддаватися маніпулятивним впливам; вести малорухомий спосіб життя, тяжіти до віртуального світу.
Адаптаційна модель (здоров'я як спосіб життя відповідно з законами природи)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Природа |
|
|
2 |
Людина |
Продукт природного відбору |
|
|
3 |
Здоров'я |
Здатність підтримувати стабільність на психофізичному рівні, виживати в складних умовах |
|
|
4 |
Хвороба |
Спосіб адаптації організму в умовах екстремальної ситуації |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Спосіб життя |
|
|
6 |
Локалізація |
Психофізичний вимір |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Єдність із природою, тренування здатності довільно регулювати природні процеси, загартування |
|
|
8 |
Роль людини у випадку хвороби |
Мобілізація внутрішніх резервів організму шляхом зміни способу життя (очисні процедури, фізичні вправи, харчування тощо) |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Аутогенне тренування |
Адаптаційна модель (до природи) [2] розглядає здоров'я як гармонійне співіснування з природним оточенням, відповідне біологічній природі людини, порушення якого спричиняє хвороби й екологічні біди. Найвищою цінністю є природа, єдність із нею, слідування її законам і розвиток у собі природних схильностей. Найбільш повно зазначена модель здоров'я подана в роботах нашого земляка Порфирія Іванова. Близькість до природи, до життя відповідно з її законами визначає світобачення українців. «Якщо приходить хвороба, це означає, що ми порушили якісь закони Природи. Учіться в Природи. Вона мудра. І організм мудрий, бо є частиною природи. Довкола багато вчителів - небо, ріка, дерева, квіти, гора, камінь, комаха» [5, с. 65]. Землю, воду наші предки називали матір'ю, вважали святою (будь здорова, як вода, а багата, як земля); стійкі порівняння і прикметники, що характеризують здорову і хвору людину, запозичені з опису природних явищ (чистий як вода, як роса, як небо; прямий як тополя; холодний як жаба, як крига, як лід; гарячий, як вогонь, як окріп; дужий, сильний, міцний, як бик, як тур, як ведмідь, як вода, як грім; сильний як комар; здоровий, як дубовий пеньок, як прогнилий пень; білий як сніг, як береза, як крейда, як сметана; гарний, хоч води з лиця напийся; червоний як буряк, як калина, як півонія, як рожа, як ягода, як мак; синій як терн, як бузина, як курячий пуп).
В уявленні сучасників відсутність змін і нових вражень асоціюється з деградацією і неблагополуччям, однак для традиційного світогляду українців стабільність, відсутність непередбачуваних змін свідчить про благополуччя. «Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю ту саму роботу. Веду бесіди з одними й тими ж людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в своє ліжко… Минають літа, але ніщо не міняється - ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно…» [5, с. 1].
Сьогодні в Україні спостерігається зростання потреби природного способу життя, роботи на землі; з'явилося багато літератури з проблем раціонального харчування, систем очистки, догляду за тілом, рухової активності, загартування організму, нетрадиційних способів оздоровлення тощо. Поняття «здоровий спосіб життя» - одне з найважливіших понять сучасності. Проте в уявленнях досліджуваних воно дещо спрощене, асоціюється з відмовою від нікотину, алкоголю, наркотиків, нездорової їжі; заняттями спортом, загартуванням, прогулянками на свіжому повітрі.
Якщо адаптаційна до природи модель здоров'я є домінуючим способом інтерпретації дійсності, то індивід може: брати особисту відповідальність за власний фізичний стан; обмежуватися увагою до тілесного виміру, ігноруючи психологічні й духовні аспекти життя; надавати надмірну увагу і безсистемно застосовувати оздоровчі системи, дієти, заняття спортом (надто перевантажуватися і невиправдано обмежувати себе), що може викликати психологічний дискомфорт і погіршення фізичного стану.
Християнська модель (здоров'я як єдність із Богом)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Порятунок душі |
|
|
2 |
Людина |
Образ Божий, зіпсований гріхом |
|
|
3 |
Здоров'я |
Єдність із Богом |
|
|
4 |
Хвороба |
Віддалення від Бога |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Порушення моральних законів, наслідок, спокута або попередження гріхів |
|
|
6 |
Локалізація |
Передусім духовний вимір |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Піст, молитва, покаяння, життя відповідно до моральних законів |
|
|
8 |
Роль людини у випадку хвороби |
Сповідати гріхи, покаятися, а потім шукати допомоги світського лікаря |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Християнськи орієнтована психотерапія |
У межах християнської епохи в Україні сформувалася християнська модель здоров'я, яка ґрунтується на тому, що благополуччя / неблагополуччя людини залежить від виконання моральних законів (за що мене Господь карає! Чи я уплів, чи я убрів, чи в середу ковбаску з «їв), і допомоги Бога: не просімо хліба у Бога, а просімо здоров'я. Будь лагодним, будеш і Богу угодним. Хто молиться, той і за соломинку схопиться. Християнська духовна традиція продовжила античну традицію особистої відповідальності людини за здоров'я, але насамперед за духовне та душевне: розумний молиться, а дурень плаче. Де гріх, там і покута. Хто з Богом, з тим і Бог. Бога взивай, а руки прикладай. Щоб бути здоровою, людина повинна свідомо обрати шлях духовних змін, сподіваючись при цьому на допомогу Бога. (Як Бог поможе, то все буде гоже. Як Бог не схоче, то хоч би й десять голів мав, то нічого не зробиш. Без Бога ні до порога.) Тілесне зцілення є наслідком очищення душі, звільнення її від гріха, гріхи потрібно спокутувати, одмолити: якщо голова болить, то в церков іди.
Дуже мало підлітків і психологів пов'язують здоров'я із моральним життям, не знають, а можливо соромляться писати про те, що людина може зробити для себе в духовному плані.
Якщо християнська модель здоров'я є домінуючим способом інтерпретації дійсності, то це сприяє: зміцненню психічного здоров'я, психологічній стійкості людини; особистій активності, прийняттю відповідальності за свій стан; полегшенню переживання захворювання; прийняттю складної ситуації, протистоянню деструктивним гріховним станам (для багатьох таке визначення неприйнятне); допомагає стійко переживати важкі хвороби, неблагополуччя. Проте цей спосіб інтерпретації може й спричинити знецінення власного тіла, зневагу до фізичних проявів людини.
Медична модель (здоров'я як відсутність хвороби)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Хороше тілесне і психічне самопочуття |
|
|
2 |
Людина |
Машина, яку можна відремонтувати. Психіка і тіло розділені |
|
|
3 |
Здоров'я |
Відсутність хвороб |
|
|
4 |
Хвороба |
Порушення, ушкодження чи помилка у функціонуванні органа або системи органов |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Зовнішні або органічні; вплив психіки, особистості на функціонування організму ігнорується |
|
|
6 |
Локалізація |
Тіло і психіка окремого індивіда |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Усунення негативних симптомів |
|
|
8 |
Роль людини у випадку захворювання |
Пасивна, у випадку порушень у функціонування організму необхідно негайно звертатися до лікаря і виконувати всі його настанови |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Медична модель психотерапії спрямована на звільнення від негативних симптомів |
Панівною у картині світу багатьох сучасників (особливо це стосується людей старшого віку) є медична модель здоров'я як відсутність хвороби: стан людини може визначити лікар, поставивши діагноз - психіатричний для нервово-психічних чи поведінкових розладів чи соматичний для фізичного стану. Ця модель найширше пропагувалася впродовж минулого століття, як єдино правильна і можлива. Значна частина досліджуваних нами саме так структурують свій досвід: здоров'я - це «відсутність хвороби», «нічого не болить», «не болить голова», «немає температури» тощо, а благополуччя - «відсутність конфліктів і проблем». Уявлення про здоров'я і благополуччя в досліджуваних здебільшого поверхневі, шаблонні, вичитані з підручників, неосмислені, і не зв'язані з реальним життям: «позитивний стан», «хороший настрій», «щастя» тощо; тоді як асоціації до слів «хвороба», «неблагополуччя» значно колоритніші: «сум», «горе», «біда», «погано на душі», «все дратує», «зло», «прокляття», «чорна смуга в житті» і т.д.
Наші предки (і сучасники) іронічно ставилися до надмірного зосередження на хворобливих проявах, намагання отримати таким чином співчуття оточуючих і певні привілеї. Скрипливе дерево скрипить, а здорове лежить. Живіт болить, мабуть на піч кортить. Болить бік сьомий рік, та не розберу в котрім місці. Живіт болить, а хліб горить. Хоч поруч із цим зустрічаємо: якби не «ох», то давно б здох. Добре говорить, кого не болить. Здоровий - хвороби сподівайся, а хворий - смерті.
У популярній літературі з оздоровлення, близькій до медичної моделі, шляхи досягнення здоров'я описуються як усунення певних симптомів.
Якщо медична модель здоров'я переважає, то індивід може: займати пасивну позицію щодо свого життя; страждати від іпохондрії та інших соматоформних розладів; покладатися лише на лікарів, ігноруючи власне розуміння свого стану; не зважати на сімейну та соціальну ситуацію.
Системна модель (здоров'я як благополуччя)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Благо як гармонія і співмірність між різними рівнями функціонування людини |
|
|
2 |
Людина |
Складна жива система, життєдіяльність якої забезпечується на різних, взаємозв'язаних між собою рівнях функціонування |
|
|
3 |
Здоров'я |
Стан цілковитого благополуччя |
|
|
4 |
Хвороба |
Симптом, що свідчить про порушення функціонування системи |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Порушення пропорцій і взаємозв' язку між різними рівнями функціонування людини |
|
|
6 |
Локалізація |
На межі переходу від одного рівня функціонування на інший |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Здоров'я сприймається як недосяжний ідеал (стан цілковитого благополуччя), що не стосується повсякденного життя |
|
|
8 |
Роль людини у випадку захворювання |
Необхідно відновити внутрішню гармонію |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Гуманістична, екзистенційна психотерапія |
Сьогодні чи не найпоширеніше запропоноване ВООЗ визначення здоров'я, що як рівноваги і співмірності різних складових людського організму і психіки. Підручники з «Основ здоров'я» (які вивчали опитувані нами школярі) написані на базі системної моделі здоров'я. Саме визначення «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя» пропонує 10,8% опитаних дітей замість асоціації до слова «здоров'я». А як досягти цього здоров'я і благополуччя, діти здебільшого не знають. Одна з причин цього та, що прихильники системної моделі, відійшовши від погляду на здоров'я з природничо-наукових, медичних позицій, розглядають цей феномен абстрактно, відірвано від конкретних реалій життя. Пересічному громадянину зазвичай важко адаптувати філософський погляд на благополуччя до свого життя. Тому на побутовому рівні системне розуміння здоров'я сприймається як недосяжний малозрозумілий ідеал (стан цілковитого благополуччя), що не стосується повсякденного життя.
Проте системна модель набуває в соціумі популярності, з кожним роком збільшується кількість літератури, в якій цікаво і переконливо описані конкретні шляхи зміцнення здоров'я (і не лише фізичного, а й інтелектуального, емоційного, морального).
Антропоцентрична модель (здоров'я як особистісна зрілість)
|
№ з/п |
Категорії |
Характеристика |
|
|
1 |
Основна цінність |
Свобода, творчість, самопізнання, смисл життя |
|
|
2 |
Людина |
Система, що самоорганізується, в якій закладено активне прагнення до здоров'я і самоактуалізації |
|
|
3 |
Здоров'я |
Особистісна зрілість |
|
|
4 |
Хвороба |
Невроз як помилка особистісного розвитку |
|
|
5 |
Причини здоров'я / хвороби |
Особливості самореалізації |
|
|
6 |
Локалізація |
Духовний вимір |
|
|
7 |
Шляхи зміцнення здоров'я |
Всебічний розвиток, реалізація, розкриття творчого і духовного потенціалу особистості |
|
|
8 |
Роль людини у випадку хвороби |
Взяти відповідальність за свій вибір, залишатися мужнім, використати ситуацію на користь особистісному росту |
|
|
9 |
Психологічна допомога |
Гуманістична, екзистенційна, трансперсональна психотерапія, логотерапія В. Франкла |
Проте найвідомішим дослідником психологічно зрілих людей був Абрахам Ма - слоу, який описав основні характеристики самоактуалізованих людей [8], а саме: здатність бачити життя таким, яке воно є; наявність життєвої місії; здатність до творчості; незначний внутрішній конфлікт, уміння обирати справжні цінності; незалежність, психологічна свобода, вміння повністю опиратися на свої можливості; скромність, уміння слухати співбесідника, простота; схильність до глибокої дружби, але не з багатьма, а лише зі здоровими й зрілими особистостями; менша потреба в любові інших; вміння вирішувати проблеми, вирізняти тимчасові, вигадані й реальні проблеми; конструктивна критичність. Маслоу зробив висновок, що зрілих людей дуже мало, їх майже ніхто по-справжньому не розуміє; їхні характеристики близькі до ідеалів, досягненню яких учать великі релігії.
В антропологічній моделі [2] здоров'я і захворювання зв'язуються з творчістю: з одного боку - творчий шлях пов'язаний із постійним руйнуванням, веде до безодні і закінчується смертю творця; з другого - творчість передбачає постійне самообмеження, дисципліну розуму, владу над пристрастями.
Ця модель здоров'я особливо активно почала формуватися в нас в останні 20 років, з розвитком практичної психології та психотерапії: благополуччя і не - благополуччя тут пов'язані з особистісним розвитком людини, її психологічною зрілістю. Однак у свідомості сучасників антропологічна модель представлена незначною мірою (навіть у шкільних психологів). Цінність розвитку як вища потреба не актуалізується, оскільки не задоволені потреби нижчого порядку, зокрема потреби у прийнятті (патріархальна модель) і у визнанні (адаптаційна до соціуму модель здоров'я).
Щоб з'ясувати, які уявлення про здоров'я та шляхи його зміцнення побутують серед психологів та учнів старших класів, нами був проведений експеримент, в якому взяли участь 285 учнів 8-их та 9-их класів та 32 психологи Києво-Святошинського району Київської області.
Досліджуваним було запропоновано:
1. Оцінити стан свого здоров'я/благополуччя за шкалою від 1 до 5;
2. Написати асоціації до слів «здоров'я» і «хвороба»;
3. Відповісти на такі запитання: «Що я роблю для зміцнення здоров'я?» та «Що я хотів би робити для зміцнення здоров'я?»
У відсотках уявлення про традиційні моделі здоров'я в картині світу українських підлітків і шкільних психологів співвідносяться наступним чином:
|
Моделі здоров'я |
Асоціації до слів «здоров'я» / «благополуччя» |
Асоціації до слів «хвороба» / «не - благополуччя» |
Що роблю |
Що хочу робити |
||||||||
|
Х |
Д |
П |
Х |
Д |
П |
Х |
Д |
Х |
Д |
П |
||
|
Архаїчна |
15 |
13,5 |
8,8 |
19 |
14 |
8 |
2 |
1 |
3 |
1 |
2 |
|
|
Патріархальна |
10,5 |
12,5 |
8,8 |
6 |
16 |
5 |
17 |
10 |
6 |
9 |
10 |
|
|
Адаптаційна (до соціуму) |
20,5 |
17 |
30 |
23 |
20 |
18 |
31 |
32 |
65 |
39 |
23,5 |
|
|
Адаптаційна (до природи) |
10 |
10 |
4,4 |
7 |
7 |
8 |
43 |
49 |
21 |
35 |
40,5 |
|
|
Християнська |
13 |
13,5 |
10 |
3,5 |
4 |
7 |
1 |
1 |
1 |
3 |
1 |
|
|
Медична |
9 |
12 |
9 |
26 |
24 |
19 |
2 |
3 |
0,5 |
5 |
11 |
|
|
Системна |
9 |
7,5 |
7,8 |
1,5 |
2 |
4 |
- |
1 |
- |
1 |
- |
|
|
Антропоцентрична |
13 |
12 |
22 |
14 |
13 |
31 |
4 |
3 |
3,5 |
7 |
2 |
Аналіз даних дослідження дає можливість зробити наступні висновки щодо особливостей представленості різних моделей здоров'я в українських підлітків та шкільних психологів: архаїчна модель здоров'я найсуттєвіше представлена серед хлопців (15%); благополуччя і неблагополуччя сприймаються як щось зовнішнє (біда, лихо, щастя, удача); серед усіх досліджуваних превалює адаптаційний еталон (до соціуму) здоров'я і благополуччя (20,9%, 17%, 30%) як матеріальна забезпеченість та успіх у соціумі; уявлення про те, що шляхи досягнення цього - навчання у престижних вузах, за кордоном, подорожі і володіння матеріальними благами (і дуже небагато відповідей - «наполеглива праця») можуть спричинити особистісний конфлікт, сформувати невдоволення собою і життям у випадку відсутності бажаних благ; багато опитуваних (43%, 49%) зв'язує своє уявлення про здоров'я із відсутністю поганих звичок та здоровим способом життя (найчастіше, це заняття різними видами спорту, уникнення алкоголю, наркотиків, тютюнопаління та нездорової їжі); уявлення про здоров'я як відсутність хвороб (медична модель) яскравіше виражені у дівчат - 12%, і лише 9% - у психологів та хлопців. Здоров'я і благополуччя певною мірою асоціюються з хорошим фізичним станом, хорошим самопочуттям, проте ні дівчата, ні хлопці не зв'язують хороше здоров'я з відвідуванням лікарів, профілактичними оглядами; учні зовсім не знають, що можна зробити для гармонізації всіх складових здоров'я (системна модель), бракує цих знань і шкільним психологам; серед психологів домінує уявлення про благополуччя / неблагополуччя як стан душі (антропоцентрична модель) (22% і 31%), хоча вони не знають, що конкретно робити в цьому напрямку (2%).
Вітчизняний дискурс здоров'я як сукупність моделей здоров'я, представлених в картині світу сучасників і письмових та усних текстах про здоров'я/благополуччя і шляхи його досягнення не тільки відображає національні уявлення про ці явища, але й створює символічну реальність, яка впливає на соціальне й особистісне сприйняття цих явищ.
На ідентифікацію себе як здорової особистості, а власного життя - як благополучного, впливає наявність в індивідуальній картині світу набору різних схем інтерпретації здоров'я і благополуччя. Що їх більше, що повніше вони представлені, то краще сформована здатність трансформувати наявні концепти здоров'я відповідно до ситуації, то більш здоровою і благополучною людина себе відчуває.
Способи сприйняття й інтерпретування дійсності варто враховувати, створюючи програми із формування здорового способу життя, в процесі психологічного консультування та психотерапії. Дискурсивний підхід до здоров'я у практичній психології дає можливість психологу глибше зрозуміти, відрефлексувати і зіставити власні (чи клієнтів) уявлення про здоров'я, уявлення, що побутують у соціумі, і філософську основу того чи іншого психотерапевтичного підходу; знайти історичні і духовні витоки, систему координат, основу, стоячи на якій, можна осмислювати західні здобутки і створювати вітчизняну систему психологічної допомоги.
Список використаних джерел
соціум підліток здоров'я
1. Васильева О.С. Психология здоровья человека / О.С. Васильева, Ф.Р. Филатов // Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки: учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001. - 352 с.
2. Воротинцев Т.В. Громадська думка щодо психічного здоров'я та нездоров'я / Т.В. Воро - тинцев. - К.: Факт, 1999. - 48 с.
3. Дочинець М. Многії літа. Благії літа / Мирослав Дочинець. - Мукачево: Карпатська вежа, 2011. - 144 с.
4. Лурия Р.А. Внутренняя картина болезней и патогенные заболевания / Р.А. Лурия. - М.: Медицина, 1977. - 112 с.
5. Маслоу А. Экзистенциальная психология - что в ней есть для нас? / А. Маслоу // Экзистенциальная психология. Экзистенция. - М., 2001. - 171 с.
6. Николаева В.В. Влияние хронической болезни на психику. Психологическое исследование / В.В. Николаева. - М., 1987. - 168 с.
7. Номис М. Приказки, прислів'я і таке інше / Матвій Номис. - Передрук видання 1864 року з додатками. - Оселя св. ап. Андрія Первозданного, Саут-Бавид-Брук, Н.Дж., США, 1985. - 304 с.
8. Первомайский В.Б. Категории болезни, здоровья, нормы, патологии в психиатрии: кон - цепции и критерии разграничения / В.Б. Первомайский, Е.Г. Карагодина, В.Р. Илей - ко, Е.А. Козерацкая // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2003. - №1. - С. 14-27.
9. Чепелєва Н.В. Методологічні дослідження особистості у контексті психологічної герменевтики / Н.В. Чепелєва // Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка / [За ред. академіка С.Д. Максименка]. - К.: Ніка-Центр, 2009. - Вип. 37. - С. 21-32.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".
курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 08.01.2012Дослідження подібностей й розходжень між сучасною наукою про поведінку й релігію, аналіз використання в них понять зовнішньої й внутрішньої релігійної орієнтації. Особистісні детермінанти розвитку як новий підхід до проблем психічного здоров'я.
реферат [28,3 K], добавлен 23.06.2010- Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов
Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017 Становлення людини завдяки пристосуванню успадкованої видової поведінки до зміни середовища та в результаті передачі людям досвіду попередніх поколінь на основі спілкування, яке забезпечує розвиток людини, її життєдіяльність. Поняття психічного здоров'я.
реферат [23,0 K], добавлен 19.09.2013Наркоманія, алкоголізм, токсикоманія та тютюнопаління - найбільш шкідливі звички для організму людини. Фактори впливу шкідливих звичок батьків на здоров’я майбутньої дитини. Шляхи, методи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків.
реферат [245,1 K], добавлен 06.04.2013Розвиток у дівчат-підлітків самопізнання та самовдосконалення, сприйняття себе, як майбутньої жінки і матері, відповідальності за власне здоров’я як важливі компоненти статевого виховання. Розробка профілактичної програми з підготовки до материнства.
статья [20,8 K], добавлен 27.08.2017Психологічні та вікові особливості людей похилого віку. Сутність та значення здорового способу життя, фактори впливу на його формування як основи профілактики здоров’я у жінок похилого віку; дослідження їх відношення до свого здоров’я та способу життя.
курсовая работа [789,9 K], добавлен 14.12.2013Психологічна характеристика самосвідомості особистості. Особливості особистісної рефлексії підлітків, які виявляються у взаємооцінюванні особистісних рис та психічних станів. Обґрунтування змісту та процедури корекційно-розвивальних занять підлітків.
дипломная работа [295,7 K], добавлен 12.03.2012Норми та психічне здоров'я. Образ штучного миру. Історія виникнення віртуальної реальності. Розгляд й тестування шолома віртуальної реальності останнього покоління. Відеоокуляри типу 3D і 2D зі стерео звуком, їх функції та технічні характеристики.
реферат [1,4 M], добавлен 25.02.2011Емоції та стреси як фактори ризику розвитку захворювань, механізм впливу емоцій на органічні процеси. Методи психічної саморегуляції: релаксаційно-дихальна гімнастика, релаксація, йога, аутогенне тренування, медитація. Методи психологічної корекції.
реферат [26,1 K], добавлен 20.02.2010Аналіз діагностування та нівелювання деформацій на ранніх етапах їх утворення для забезпечення психічного здоров'я особи. Розгляд професійного, учбово-професійного та власне особистісного деформування особистості. Створення профілю деформованої людини.
статья [20,9 K], добавлен 31.08.2017Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі. Основна мета діяльності психологічної служби. Освітнє середовище школи, вимоги до нього. Створення психологічно безпечного середовища у школі. Відсутність емоційного вигорання.
презентация [887,3 K], добавлен 28.02.2014Заходи запобігання самогубства у шкільному середовищі. Психолого-педагогічний супровід груп дітей суїцидального ризику і їх оточення, взаємодія з фахівцями охорони здоров'я з даних питань. Пропаганда цінності життя в системі виховної роботи закладу.
реферат [19,6 K], добавлен 29.03.2016Анализ проблем посттренингового периода. Специфические особенности тренингов развития личности в западной и восточной культурах. Причины привлекательности западных моделей СПТ для российских участников. Сферы применения западных моделей СПТ в России.
реферат [38,4 K], добавлен 16.08.2010Дослідження причин девіантності особистості. Характеристика технології соціальної роботи серед дітей та підлітків з відхиляючою поведінкою. Сучасні особливості життєдіяльності молоді. Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезадаптації.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.10.2012Аналіз понять агресії та агресивності, трактування їх природи та детермінації різними психологічними школами, причина виникнення в підлітковому віці. Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків та розробка методики з її корекції та усунення.
курсовая работа [115,2 K], добавлен 22.06.2009Теоретичне та експериментальне дослідження природи агресивності та міжособових стосунків у середовищі підлітків. Аналіз психологічних понять агресія, агресивність. Розвиток агресивності в дитячому віці та її подальше формування в процесі соціалізації.
дипломная работа [194,2 K], добавлен 15.07.2009
