Психологічні особливості студентів з інтрапсихічною спрямованістю особистісного реагування на хворобу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості студентів з інтрапсихічною спрямованістю особистісного реагування на хворобу

Левицька Л.В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» (м. Хмельницький)

Анотація

Ключові слова: інтрапсихічна спрямованість, психологічні особливості, тривожний, іпохондричний, неврастенічний, меланхолійний, апатичний типи ставлення до хвороби.

Аннотация

В статье представлены психологичекие особенности студентов с интрапсихической направленностью личностного реагирования на заболевание. Описываются основные проявления интрапсихической направленности личностного реагирования на болезнь. Рассматриваются причины возникновения тревожного, ипохондрического, неврастенического, меланхоличного и апатичного типов отношения к заболеванию.

Ключевые слова: интрапсихическая направленность, психологические особенности, тревожный, ипохондрический, неврастенический, меланхолический и апатический типы отношения к заболеванию.

Annotation

Psychological peculiarities of students with intra-psychological focus of personal reaction on the Illness

Levytska L V., candidate of psychological sciences associate professor of department

Key words: intra-psychological focus, psychological peculiarities, disturbing, hypochondriac, neurasthenic, melancholic and apathetic types of attitude to the illness, maladaptive behaviour, inclusive competence.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Широке впровадження ідеї інтеграції і інклюзії в вищі навчальні заклади в значній мірі залежить від інклюзивної компетентності викладачів. І. Хафізуліна розглядає інклюзивну компетентність як складову професійної компетентності педагога, як інтегративне особистісне новоутворення, що обумовлює: а) здібність вчителів здійснювати професійні функції в процесі інклюзивного навчання, враховуючи різні навчальні потреби учнівської молоді; б) забезпечення можливості навчання людей які мають проблеми здоров'я у загальноосвітніх навчальних закладах; в) створення умов для їх розвитку та саморозкриття [8]. Одним із чинників розвитку інклюзивної компетентності викладачів в освітньому інклюзивному середовищі є їх поінформованість щодо психологічних особливості студентів з різними типами ставлення до хвороби. Проте, психологічні особливості студентів з різними типами ставлення до хвороби недостатньо розкриті в науковій психологічній літературі, а це в свою чергу послаблює успішну педагогічну діяльність. Саме тому, дана тема потребує уваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній літературі проблема ставлення особистості до хвороби розглядалася в працях таких вчених, як В. Бехтерева, С. Боткіна, П. Ганнушкіна, Г. Захар'їна, С. Корсакова, Є. Краснушкіна, A. Личко, М. Мудрова, Н. Пирогова [2].

Проблема дослідження психологічних особливостей особистості представлена у працях; а) У. Баумана, І. Вітенка, Н. Лакосіної, Р. Мейя, М. Перре, О. Чабана (апатії); б) К. Еріксона, У. Моргана, Ю.В. Пахомова, Ю. Ханіна, Г. Айзенка (тривожності); в) Б. Карвасарского, Є. Краснушкіна А. Смулевича (неврастенічних станів); г) В. Грізінгера, С. Корсакова (іпохондрії); д) Г. Захар'їна, B. Манасеїна, В. Бехтерєва (психічних чинників у лікуванні соматичних захворювань); є) А. Лічко, К. Леонгарда (типів акцентуацій характеру) [1, 2, 6]. Проте, психологічні особливості студентів з різними типами ставлення до хвороби є недостатньо вивченими і являють науково-практичний інтерес.

Мета дослідження: окреслення психологічних особливостей студентів з інтрапсихічною спрямованістю особистісного реагування на хворобу.

заклопотаність своїм соматичним станом, песимістичне сприйняття реальної дійсності, стійке зниження настрою, яке супроводжується зменшенням інтенсивності емоційного життя, психічної і рухової активності (гіпотімія), підвищена помисловість, самонавіювання, паніка під час загострення захворювання, занижена самооцінка, надмірна тривожність при інтелектуалізованій переробці тих чи інших больових відчуттів зі сторони соматичної сфери [1; 2; 6].

В процесі розмови з цими студентами викладачі помітили, що їх переслідує не стільки страх хвороби, болю або втрати дієздатності, скільки страх смерті. Ці студенти голосно розповідають про свої побоювання (остерігаються калітства, конкретних важких захворювань таких як рак, інфаркт та ін.) та часто пропускають заняття. Як наслідок у них виникає депресивний стан. Слід зазначити, що студентам із іпохондричним типом ставлення до хвороби бракує рішучості, сміливості, наполегливості.

До основних чинників виникнення іпохондричного типу ставлення до хвороби відносять: наслідування такої поведінки від батьків; недостатня кількість прояву уваги до дитини (як наслідок виникає бажання звернути на себе увагу навіть за допомогою хвороби); постійні приниження дитини, що сприяє розвитку комплексу неповноцінності та заниженої самооцінки; надлишкова зайнятість батьків; розлучення (дитина втікає в хворобу, щоб примирити своїх батьків); неспроможність зайняти бажане місце у групі, непорозуміння з одногрупниками; наявність конфлікту під час навчальної діяльності; в результаті неблагополучних сімейно-побутових відносин; залякування лікарів [1; 5].

До психологічних особливостей студентів з тривожним типом ставлення до хвороби відносять: схильність суб'єкта сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливий, невпевненість,

занепокоєність, відчуття незахищеності, заклопотаність, нервозність. Постійний тривожний стан на рахунок власного здоров'я, веде до емоційної пригніченості і як наслідок до втоми [5; 6]. Таким студентам властиві такі риси характеру як недовірливість, ворожість. Викладачі помітили, що ці студенти в учбовому закладі підпускають до себе лиш тих, хто підтримує їх думку та наслідує їх поведінку. Односторонність і стереотипність надмірно тривожних студентів робить їх дуже «важкими» у спілкуванні з однолітками. У міжособистісних стосунках вони зазвичай досить холодні та підозрілі. Уявні небезпеки хвилюють їх більш ніж реальні. Не маючи близьких стосунків з однолітками, вони страждають, але нічого не роблять для того, щоб щось змінити у собі.

До основних чинників виникнення тривожного типу ставлення до хвороби відносять: слабкість нервової системи, різні травматичні фактори, довготривалий і багаторазовий вплив стресової ситуації та її негативна когнітивна оцінка студентом, жорстоке поводження і спілкування, що сприяє розвитку тривожності, як особистісної риси характеру, багаторазове незадоволення соціальних потреб. [2; 4; 6]. У працях К. Роджерса тривожність розглядається як деяка емоційна реакція на внутришньо особистісне протиріччя, на конфлікт між «Я-реальним» та «Я- ідеальним» [6]. З точки зору В. Н. Мясіщева наявність внутрішніх суперечностей порушує значущі стосунки особистості та сприяє стійкому переживанню емоційної напруги, інтенсивність якої визначається суб'єктивною значущістю для особистості порушених відносин. Центральними

моментами тут виявляються протиріччя між можливостями, що є у особистості, і вимогами, які до неї висуваються. Тут акцент більше робиться не стільки на зовнішніх чинниках, як на їх переживанні та оцінці. Саме значущість визначає силу конфліктуючих переживань, створює емоційне напруження, яке переживається як тривожність. [2, с. 96-112].

До психологічних особливостей студентів з меланхолійним типом ставлення до хвороби відносять: часті напади необгрунтованого страху та занепокоєння, песимістичність, уразливість, образливість, втомлюваність, плаксивість, легкість зміни настрою як в кращий, так і в гірший бік [1; 2]. В учбовому закладі студенти з меланхолійним типом ставлення до хвороби легко опускають руки при перших же невдачах та крайнє рідко прикладають зусилля щоб досягти своєї мети. Боязкі і невпевнені в собі, вони легко відволікаються і вкрай рідко тягнуть руку, щоб відповісти на запитання, навіть якщо відповідь їм відома. Крім того, слід зазначити, що їм дуже складно адаптуватися до нових умов навчання та нового колективу. Через постійно песимістичний настрій цим студентам складно взаємодіяти з іншими. Але, в то же час, студенти з меланхолійним типом ставлення до хвороби мають чудову уяву, акуратні і спостережливі.

До основних чинників виникнення меланхолійного типу ставлення до хвороби відносять: слабкість нервової системи, песимізм, виховання за типом гіперопіки, що сприяє розвитку несамостійності, залежності, відсутності стійкості та рішучості.

До психологічних особливостей студентів з неврастенічним типом ставлення до хвороби відносять: «дратівливу слабкість», примхливість, нетерплячість, вимогливість, надмірну потребу в увазі та в співчутті.

Слід зазначити, що підвищений рівень дратівливості проявляється не тільки при наявності фізичного болю, а ще у міжособистісних стосунках [6; 7]. Такі студенти схильні до спалахів гніву, якщо їх очікування щодо поведінки оточуючих не виправдовуються. Роздратування нерідко виливається на першого-ліпшого і завершується каяттям за нестриманість. Крім того, у них знижений поріг больової чутливості і їм важко переносити больові відчуття та чекати полегшення. Такі студенти важко переносять критику. При розумовому і фізичному перенавантаженні у них знижується працездатність та продуктивність навчальної діяльності, їм важко зосередитись. Такі студенти часто скаржаться на головні болі та вегетативні розлади. У міжособистісних стосунках проявляють настороженість, часто сумніваються в інших, важко переносять гумор у свою адресу.

До основних чинників виникнення неврастенічного типу ставлення до хвороби відносять: перевтому, занижену самооцінку, несприятливі дані обстеження, часті лікарські помилки при призначенні ліків, повторне невдале лікування [2; 5; 6].

Висновки. Отже, до основних чинників виникнення інтрапсихічної спрямованості особистісного реагування на хворобу відносять: а) виховання за типом гіперопіки, постійні приниження дитини та жорстоке ставлення до неї, надлишкова зайнятість батьків; б) неспроможність зайняти бажане місце у групі, непорозуміння з одногрупниками; наявність конфлікту під час навчальної діяльності; в) наявність внутрішніх суперечностей та протиріч між можливостями, що є у особистості, і вимогами, які до неї висуваються; г) залякування лікарів, лікарські помилки при призначенні ліків, повторне невдале лікування. До основних психологічних особливостей студентів з інтрапсихічною спрямованістю особистісного реагування на хворобу відносять:

а) зниження рівня активності, заклопотаність своїм соматичним станом, байдуже ставлення до того що відбувається;

б) занижена самооцінка, песимістичне сприйняття реальної дійсності;

в) односторонність і стереотипність;

г) ворожість, образливість, невпевненість, нервозність, недовірливість, втомлюваність, плаксивість;

д) підвищений рівень дратівливості;

є) надмірна потреба в увазі та в співчутті.

Список літератури

1. Квасенко А. В. Психологія хворого / А. В. Квасенко, Ю. Г. Зубарєв. - Л., 1980. -181 с.

2. Лакосина Н. Д. Клиническая психология : [ учебн. для студ. мед. вузов] / Н. Д. Лакосина, И. И. Сергеев, О. Ф. Панкова. - [2-е изд.]. - М. : Мед. прес-информ, 2005. - 416 с.

3. Левицька Л. В. Експериментальне дослідження типів ставлення до хвороби студентів з обмеженими можливостями / Л. В. Левицька // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України [Електронний ресурс] : електрон. наук. фах. вид. / [гол. ред. Райко В. В.]. - 2013. - Вип. 4. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe. - Заголовок з екрану.

4. Леонгард К. Г. Акцентуированные личности / К. Г. Леонгард ; [пер с нем.]. - Ростов н/Д. : изд-во «Феникс», 2000. - 544 с.

5. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А. Е. Личко. - н/Д. : изд-во «Феникс», 1983.

6. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология : [Практическое руководство] / Владимир Давыдович Менделевич. - М. : МЕДпресс, 2001. - 592 с.

7. Методика психологической диагностики типов отношения к болезни / [под ред. А. Е. Личко]. - Л.: Лаборатория клинической психологии Ленинградского психоневрологического института имени В. М. Бехтерева, 1987. - 28 с.

8. Хафизулина И.Н. Формирование инклюзивной компетентности будущих учителей в процессе профессиональной подготовки: автореф : дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и практика профессиональной подготовки» / И. Н. Хафизулина. - Астрахань. 2008. - 22 с.

Размещено на Allbest.ru