Психологічні аспекти персистентності як властивості особистості
Дослідження персистентності особистості, яка забезпечує реалізацію потенціалу людини, слугує внутрішньою умовою організації її життєдіяльності та регулятором найважливіших моральних цінностей. Основна характеристика негативних якостей персистентів.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2018 |
| Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 159.923-056.13
Одеський державнйи університет внутрішніх справ МВС України
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРСИСТЕНТНОСТІ ЯК ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Ташматов В.А.
Актуальність дослідження. В сучасній психологічній науці робляться спроби цілісного осмислення особистісних характеристик, відповідальних за успішну адаптацію і упорання з життєвими труднощам: це і психологічне наповнення введеного Л. М. Гумільовим поняття пасіонарності, і поняття про особистісний адаптаційний потенціал, що визначає стійкість людини до екстремальних чинників, запропоноване О. Г. Маклаковим, і поняття про особистіний потенціал, що розрбляється Д. О. Леонтьєвим на основі синтезу філософських ідей М. К. Мамардашвілі, Е. Фромма та В. Франкла. Глибокі політичні і соціально-економічні перетворення, що відбуваються на сучасному етапі розвитку суспільства, визначають необхідність підготовки кваліфікованих і ініціативних фахівців у будь-якій галузі, здатних до постійного саморозвитку і самоудосконалення, які відрізняються високою соціально-професійною мобільністю, готовністю до швидкого оновлення знань, розширення арсеналу умінь і навичок, освоєння нових сфер діяльності.
Постановка проблеми. Особливого значення набуває бажання і здатність особистості активно досліджувати новизну і складність світу, який постійно змінюється, а також створювати власні стратегії поведінки і діяльності, в основі яких лежить персистентність як здатність кумулювати, накопичувати і тривалий час втримувати в собі відповідні якості. У вузькому смислі прикметник persistent перекладається українською мовою як «наполегливий» і слугує засобом опису людини, її поведінки і вчинків, отже, несе в собі оцінний компонент значення. У широкому смислі лексема persistent виступає характеристикою не людини та її діяльності, а реалій довкілля, природних явищ або ж деяких абстрактних понять. В цьому випадку persistent має значення «постійний», «стійкий», найчастіше не містить компонента оцінюваності, а є, швидше, об'єктивною характеристикою явища. В психологічному контексті персистентність забезпечує реалізацію потенціалу особистості; слугує внутрішньою умовою організації життєдіяльності людини, регулятором найважливіших моральних цінностей.
Персистентність як одна з форм існування особистісного потенціалу, на наш погляд, не лише має специфічну психологічну структуру, але й залежить від умов засвоєння особистістю досвіду просоціальної поведінки.
Наукова актуальність та соціальна востребуваність даної тематики на- кових досліджень полягає в тому, що нині залишаються недостатньо вивченими взаємозв'язки різних психологічних складових персистентності, можливості їх індивідуально-типових поєднань. Крім того, проблема пер- систентності особистості в українській психології є досить новою і мало- вивченою; не здійснювалися спроби виявлення внутрішньої структури загального конструкту персистентності та його значення для формування цілісної, зрілої особистості.
Мета статті -- загальна постановка проблеми, теоретичне виявлення основних психологічних компонентів персистентності особистості.
Результати дослідження. Персистентність -- це стабільність, мало- змінюваність, стійкість особистості. Персистентні особистості найменше схильні до асоціальних проявів. На думку І. С. Зіміної, вони схильні йти від громадського життя, малоініціативні, консервативні, проте є добрими виконавцями. Саме така характеристика, на думку автора, підходить до персистентних особистостей. Ми не згодні з подібним підходом до пер- систентності та розглядаємо її як здатність кумулювати, накопичувати і тривалий час утримувати в собі відповідні властивості і якості навіть в несприятливих обставинах або в обставинах, що не сприяють особистісному росту.
Теоретичним підґрунтям для диференціації персистентних особистостей ми вважаємо:
1. Внутрішні відмінності загального конструкту персистентності проводяться, передусім, в залежності від прояву життєвої енергії суб'єкта, яка є стійкою характеристикою, сила і спрямованість якої проявляються вже на ранніх етапах онтогенезу.
2. У диференціації персистентних особистостей повинні враховуватися поєднання особистісних якостей, які дозволяють визначити основні кон- структи персистентних особистостей.
3. Важливим в класифікації є те, що у загальний конструкт «персис- тентність» входять як позитивні, так і негативні особистісні якості.
4. Аналіз негативних якостей, які можуть вплинути як на розвиток особистості, так і на розвиток суспільства, дозволяє створити загальну стратегію формування персистентності.
Оскільки персистентність представляє собою інтегральний конструкт, ми припускаємо, що її основними складовими можуть бути:
1. Потреба в активній діяльності -- спрямована на благо сім'ї, малої групи.
2. Позитивна компліментарність -- симпатія до «своїх», які представляють найближче оточення, і толерантне ставлення до «чужих».
3. Лідерство -- переважно у малій групі.
4. Прояв вольових зусиль в досягненні мети -- проявляється тільки в подоланні зовнішніх перешкод в досягненні цілей найближчого оточення.
5. Адаптивність -- здатність знаходити способи пристосування до умов зовнішнього середовища, що змінюються.
6. Прагнення до здорового способу життя -- для створення здорової сім'ї [4].
Аналіз наукових першоджерел та власні напрацювання дозволяють нам виділити специфічні психологічні утворення та феномени, які можуть виступати емпіричними гарантами та структурними компонентами персис- тентності як диференціально-психологічного явища.
До цієї категорії ми відносимо певний рівень розвитку потреби особистості у самоактуалізації, особливості локалізації відповідальності, персоніфікації та стилю міжособистісної взаємодії.
Охарактеризуємо кожний зі складових компонентів персистентності.
1. Потреба у самоактуалізації. Індивідуальні особливості самоактуалі- зації як один із структурних компонентів персистентності виділені нами у зв'язку з тим, що у персистентів самоактуалізація проявляється специфічно -- у них немає потреби реалізовуватися у великих групах та спільнотах, важливим для них є прийняття їх малої референтної групи. Потреби особистості, пов'язані з її суб'єктною реальністю, є найпотужнішою психічною спонукальною силою, взагалі, на наш погляд, потреба в усвідомленні своєї суб'єктної реальності -- це головна потреба персистентної особистості, яка прагне до відновлення своєї повноцінної функціональності, що супроводжується психічною енергією.
Персистентній особистості, що самоактуалізується, серед властивостей, виділених А. Маслоу, притаманні наступні: повне прийняття реальності та комфортне ставлення до неї; прийняття інших та себе; професійна захопленість улюбленою справою, орієнтація на задачу; здібність до розуміння інших людей, поважливість, доброзичливість до людей; розмежування цілей та засобів, зла та добра; готовність до розв'язання нових проблем, усвідомлення свого досвіду, готовність до конгруентності як відповідності переживання, усвідомлення досвіду його спрявжньому змісту.
2. Особливості локалізації відповідальності. Вважаємо, що відповідальність персистентної особистості містить у собі усі основні вектори, виділені К. Муздибаєвим: рух від колективної відповідальності до індивідуальної; від зовнішньої до внутрішньої, усвідомленої особової відповідальності; від ретроспективного плану до перспективного.
3. Роль комунікативних установок в процесі взаємодії персистентних особистостей є величезною: виникнувши одного разу, вона служить людині постійно, викликаючи звичні реакції у відповідь на відомі життєві обставини, соціальні явища, ділові ситуації, типи партнерів.
Позитивна установка до людей -- готовність особистості доброзичливо ставитися до більшості оточуючих, формується під впливом вдалого, в основному, особистого досвіду взаємодії з іншими, унаслідок позитивних переживань і оцінок більшості життєвих епізодів спілкування.
Наявність позитивної установки до людей -- важливе завдання формування персистентних рис особистості, оскільки вони проявляються під час постійних контактів з людьми.
Даний концептуальний підхід дозволив нам екстраполювати основні положення теорії Т. Лірі щодо можливих варіантів міжособистісної взаємодії. З восьми виділених ним варіантів (владно-лідуючий, незалежно- домінуючий, прямолінійно-агресивний, недовірливо-скептичний, покірно- сором'язливий, залежно-слухняний, співпрацюючий-конвенційний, відповідально-великодушний) можна підібрати характеристики для пер- систентної особистості.
Таким чином, для персистентів характерна адаптивність як уміння пристосуватися до умов зовнішнього середовища, при цьому рівень їх адаптив- носі може бути різним (високим, середнім, низьким).
Вольові якості персистентної особистості проявляються у подоланні зовнішніх перешкод з чіткою постановкою мети діяльності, яка спрямовується на багополуччя найближчого оточення, для подолання внутрішніх перешкод (комплексів, недоліків, негативних якостей) вона потребує допомоги іншої людини (психолога, референтного родича або керівника), яка обґрунтує вигідність подібних зусиль для персистентної особистості та її найближчого оточення.
Персистент орієнтується на сім'ю і найближче професійне оточення, тому може лідирувати в сім'ї або в іншій малій групі.
Персистентна особистість здатна до прояву як позитивної, так і негативної компліментарності, але при цьому персистент проявляє толерантне савлення до своїх супротивників, рідко вступає в конфлікти, намагається їх попередити або загасити на стадії зародження. Активність проявляється нерегулярно або її сила має невисокий показник. Спрямованість активності: на благо сім'ї, іншої малої групи. На самовдосконалення.
Добре розвинений інстинкт самозбереження.
Негативні якості персистентної особистості -- це егоцентризм та консерватизм, причому персистентний егоцентризм -- поняття широке -- вони здійснюють діяльність, спрямовану на благо найближчого оточення і себе у тому числі. персистентність моральний цінність якість
Консерватизм персистентів також має першопричину -- це передусім створення стабільності, персистенти -- кращі хранителі традицій, хоча будь-які інновації і зміни вони можуть сприймати саме як порушення традицій.
Отже, навіть негативні якості персистентів не є такими гострими і негативними у приямому смислі.
При цьому персистентна особистість володіє низкою позитивних якостей:
- Потребою в активній діяльності, спрямованої на баго найближчого оточення;
- Відсутністю негативної компліментарності, що робить їх добрими дипломатами у вирішенні конфліктів будь-якого рівня -- від сімейного до державного;
- Здатністю лідирувати в малій групі, що робить персистентну особистість здатною нести відповідальність за кожну людину в колективі;
- Умінням проявляти вольові зусилля в досягненні мети діяльності своєї малої групи;
- Умінням пристосовуватися (високий рівень адаптивності) до умов зовнішнього середовища;
- Прагненням до здорового образу життя.
Асоціальна персистентність може бути представлена наступним чином:
- За несприятливих умов життя персистент може стати прихованим лідером і підштовхувати інших членів групи на активні протиправні дії;
- У стресовій або небезпечній для життя ситуації може застосовувати агресію, використати силу, здатний на яскраві емоції (гнів, ненависть, помста та ін.);
- Нестійкість емоцій: імпульсивність, часті зміни в настрої;
- Неадекватність емоцій: невідповідність їх ситуації;
- Емоційне огрубіння: втрата інтересу до близьких людей, до оточення;
- Консерватизм може проявлятися як відсталість, опір усім змінам;
- Виконують роботу, чітко усвідомлюючи її значущість для себе, навіть якщо вона асоціальна, але вигідна для персистента.
Попередження асоціальних рис може бути пов'язане з формуванням соціально цінних особистісних якостей, а коректувальні технології роботи з персистентними особами спрямовані на відтворення потенціалу їх природної енергії.
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Таким чином, пер- систентність розглядається нами як здатність кумулювати, накопичувати і тривалий час утримувати в собі відповідні властивості і якості навіть в несприятливих обставинах або в обставинах, що не сприяють особистісному росту. Персистенти -- особи, що перебувають у стабільному стані, помірно енергійні, адаптивні, консервативні, працелюбні, добрі виконавці, але не ініціатори діяльності. При успішній адаптації можливий приріст звичок, нових навичок поведінки; при неуспішній адаптації -- дистанціювання від колективу, реалізація звичних способів діяльності в інших групах, де цю людину приймають з її колишніми звичками. У кращому випадку -- замикання на домашньому середовищі або повернення, збереження спілкування з колишнім колективом, в гіршому -- пошук колективу, де її приймуть «такою, якою вона є», можливо, навіть в асоціальному середовищі. При цьому можливе використання наступних механізмів захисту: втеча у хворобу, апатія і навіть перехід в субпасіонарний стан. Персистенти готові міняти довкілля і удосконалювати себе в цьому середовищі, але у них не завжди вистачає сил, знань про способи адаптації. Деяким з них потрібна лише незначна допомога або підтримка оточуючих, така як, наприклад, організація режиму діяльності, підтримка у будь-яких починаннях. З іншими потрібно проводити тривалу роботу на основі глибинного аналізу проблем, визначення потенціалу особистості і затребування їх у рамках ситуації адаптації, що склалася.
Перспективи подальшого дослідження проблеми передбачають емпіричне вивчення персиситентних рис сучасних працівників органів внутрішніх справ.
Список використаних джерел і літератури
1. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других /В. В. Бойко. -- М: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1996. -- 472 с.
2. Гумилев Л. Н. Этногенез и проблемы этнической психологии /Л. Н. Гумилев, М. И. Коваленко // Актуальные проблемы этнической психологии. -- Тверь, 1992. -- С. 43--47.
3. Зимина И. С. Диагностика пассионарности личности с точки зрения психоанализа /И. С. Зимина // Вестник психоанализа. -- 2010. -- № 1. -- С. 23--27.
Анотація
Стаття присвячена дослідженню персистентності особистості, яка забезпечує реалізацію потенціалу особистості; слугує внутрішньою умовою організації життєдіяльності людини, регулятором найважливіших моральних цінностей. В даній статті персистентність розглядається як здатність куму- лювати, накопичувати і тривалий час утримувати в собі відповідні властивості і якості навіть в несприятливих обставинах або в обставинах, що не сприяють особистісному росту.
Ключові слова: особистість, адаптивність, активність, особистісний потенціал, стійкість, компліментарність, персистентність.
Статья посвящена исследованию персистентности личности, обеспечивающей реализацию личнстного потенциала; выступающей внутренним условием организации жизнедеятельности человека, регулятором важнейших моральных ценностей. В данной статье персистентность рассматривается как способность куммуливать, накапливать и длительное время удерживать в себе соответствующие свойства и качества даже в неблагоприятных обстоятельствах или в обстоятельствах, не способствующих личностному росту.
Ключевые слова: личность, адаптивность, активность, личностный потенциал, стойкость, комплиментарность, персистентность.
In the psychological context of persistent provides achieving of personality; serves as the internal condition of organization of vital functions of man, regulator of major moral values.
An of psychological structure of persistent is multidimensional and bipolar education that is stipulated by belonging to individual-personality of to the level; the individually-typical variants of realization of persistent are correlated with the valued orientations of personality and parameters of her professional activity. One of of the most meaningful internalss of persistent personality, that influence on becoming of general personality potential, is complimentarnity. Persistent of is stability, firmness of personality, ability to accumulate and long time retain corresponding properties and internalss even in unfavorable circumstances or in circumstances that does not assist a personality height. The of basic constituents of persistent can be: requirement in active activity; positive complimentarnity; leadership -- mainly in a small group; a display of conations is in gaining end; adaptivity; aspiring is to the healthy way of life. As of empiric guarantors of persistent can come forward: certain level of development of necessity of personality of in self-actualization, feature of localization of responsibility, personification and style of interpersonality co-operation. Negative of internalss of persistent personality are an egocentrism and conservatism, thus persistent egocentrism -- a concept is wide -- they carry out the activity directed for the good of the nearest surroundings and itself including. Conservatism of of persistent also has primary cause -- it foremost creation of stability, persistent -- the best keepук traditions, although any innovations and changes they can perceive exactly as violation of traditions.
The prospects of further research of problem foresee the empiric study of персиси- тентних lines of modern workers of organs of internal affairs.
Key words: personality, adaptivity, activity, personality potential, firmness, komplimentari, persistent.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та класифікація життєвих цінностей. Сутність ціннісних орієнтацій, їх місця та роль в структурі особистості. Психологічні механізми ціннісного ставлення особистості до навколишньої дійсності. Значення справедливості для життєдіяльності людини.
статья [18,0 K], добавлен 24.11.2017Моральнісна діяльність як особливий вид і аспект соціальної активності особистості у сфері моралі. Вона є реальною умовою, способом функціонування і розвитку моральної самосвідомості, яка у свою чергу, слугує підгрунттям вільної творчої самодіяльності.
реферат [28,1 K], добавлен 15.10.2010Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 19.10.2011Сутність ціннісних орієнтацій, їх функцій і місця в структурі розвитку особистості. Постановка проблеми цінностей. Цінності людини як основна максима в структурі її особистості, індивідуально інтегрована частина духовних загальнолюдських принципів.
реферат [26,2 K], добавлен 07.04.2011Психологічні особливості функціональних станів, що виникають в процесі занять східними єдиноборствами. Принцип міокинетичної діагностики особистості. Залежність між функціональними станами, в яких перебуває людина, та розвитком її особистісних якостей.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 13.10.2014Значення волі в діяльності та спілкування людини. Методологія дослідження вольових якостей особистості. Ключові категорії волі як психологічного феномену. Огляд методик експериментального дослідження. Рекомендації щодо формування сили волі особистості.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 04.06.2015Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.
дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Пізнавальні процеси психіки. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин у соціальних групах. Основи теорії виховання. Психічні стани та властивості. Тести для дослідження особистості. Емоційні процеси психіки. Форми організації і методи навчання.
учебное пособие [513,2 K], добавлен 19.12.2010Характеристика проблеми своєрідності особистості. Концепції індивідуалізації особистості в зарубіжній та вітчизняній психології. Самоактуалізація особистості, як прояв її індивідуальності. Дослідження індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 12.06.2014Професійна придатність: поняття, способи формування і діагностики. Професія медичного працівника. Розвиток професійної придатності медичної сестри. Порівняльне дослідження психологічних якостей особистості медсестри-фельдшера і медсестри-лаборанта.
курсовая работа [36,4 K], добавлен 20.02.2012Сучасні психологічні підходи до вивчення емоційності, її феномен у працях вітчизняних та зарубіжних психологів. Емоційність у структурі особистості, фактори, що її обумовлюють, емпіричне дослідження. Модальні характеристики емоційності особистості.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 15.10.2009Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Сутність процесу мотивації людини як сукупності спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Принципи її визначення в структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями.
курсовая работа [539,1 K], добавлен 14.01.2014Потреба як енергетично-інформаційна сутнісна якість, що забезпечує експансію життя в онто- і філогенезі. Змістовні ознаки потреби: череда її значущих ознак. Джерело та шляхи задоволення потреб. Психологічні показники, ознаки розвитку особистості.
реферат [21,5 K], добавлен 16.01.2010Самооцiнка як компонент самосвiдомостi, що мiстить поряд зi знанням про себе власну оцiнку своїх здiбностей, моральних якостей i вчинків. Визначення системи методик в діагностиці рівня самооцінки студентів-психологів. Самооцінка в розвитку особистості.
дипломная работа [216,7 K], добавлен 09.07.2011Проблеми особистості в психологічній літературі. Особистість та її характерні риси. Вклад Б.Г. Ананьєва в розвиток онтопсихології та акмеології. Основні положення концепції людинознавства. Експериментально-психологічні методики дослідження особистості.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 24.04.2011Особистість як самокерована система. Розвиток фізичних, моральних і духовних якостей. Самовиховання у видатних людей. Методика визначення самооцінки. Значення саморегуляції у житті людини. Формування Я-концепції. Рівнева репрезентація самооцінок учнів.
реферат [26,4 K], добавлен 20.07.2011Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010
