Синдром емоційного (професійного) вигорання у працівників ОВС (органи внутрішніх справ) у контексті специфіки професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синдром емоційного(професійного) вигорання у працівників ОВС (органи внутрішніх справ) у контексті специфіки професійної діяльності

Аршава І.Ф.

Анотації

У статті розглянуто дослідження особливостей прояву емоційного вигорання у працівників ОВС. Певні особистісні властивості та індивідуальні позитивні цінності, які притаманні співробітникам правоохоронних органів, розглядаються у якості можливих факторів запобігання виникнення та розвитку синдрому вигорання.

Ключові слова: емоційне вигорання, працівники ОВС, специфіка професійної діяльності, особистісні властивості, позитивні цінності, фактори попередження вигорання.

В статье рассмотрено исследование особенностей проявления эмоционального выгорания у сотрудников ОВД. Определенные личностные черты и индивидуальные позитивные ценности, которые характерны для сотрудников правоохранительных органов, рассматриваются в качестве возможных факторов предупреждения возникновения и развития синдрома выгорания.

Ключевые слова: эмоциональное выгорание, сотрудники ОВД, специфика профессиональной деятельности, личностные черты, позитивные ценности, факторы, предупреждающие выгорание.

Arshava I.F., doctor of psychol. science, prof.

EMOTIONAL (PROFESSIONAL) BURNOUT SYNDROME AMONG INTERNAL AFFAIRS WORKERS IN CONTEXT OF THEIR PROFESSIONAL ACTIVITY SPECIFICS

The problem of emotional burnout among police officers has been studied in researches by VS. Medvedev, 1996; S.P. Beznosov, 1997; O. V. Timchenko, 2003; E.M. Potapchuk, 2004; O. Krapivina, 2004; Don Kurtz, 2008; N.E. Miloradova, 2009; I.A. Motsonelidze, 2010; S.I. Vyshnychenko, 2014; A.M. Hayrulin, 2014.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Синдром емоційного вигорання широко досліджувався у представників різних соціономічних професій. Починаючи з 1974 року, коли американський психіатр Х. Фрейденберг вперше звернув увагу на незвичайну поведінку медичних працівників психіатричної клініки під час виконання професійних обов'язків та ввів термін "емоційне вигорання", і до теперішнього часу, величезна кількість робіт була присвячена вивчену даного феномену, зокрема, щодо аспектів дослідження змісту та структури вигорання (К. Маслач, 1982; С. Джексон, 1986; В. Шауфелі, 1993; Т.В. Форманюк, 1994; В.В. Бойко, 1996; Л.М. Карамушка, 2001; Н.В. Назарук, 2007); розробці психодіагностичного інструментарію для його вимірювання (К. Маслач, 1993; В.В. Бойко, 1996; О.О. Рукавішніков, 1998); аналізу детермінант виникнення синдрому (В.Є. Орел, 2001; Т.В. Зайчікова 2001; К.О. Малишева, 2003; Н.М. Булатевіч, 2004), визначенню засобів профілактики та корекції наслідків вигорання (І.Ю. Остополец, 2003; І.В. Сергеєва, 2003; Л.М. Карамушка, Т.В. Зайчікова 2005; Н.В. Назарук, 2007)[8;12;13].

Синдром емоційного вигорання широко досліджувався у медичних працівників, педагогів, авіадиспетчерів, менеджерів (Дж. Роланд, М. Сантінелло, 1993; Дж. ВанХорн, В. Шауфелі, Р. Бюрке, 1997;Г.С. Абрамова, 1998;М.А. Гавриленко, 2002; Т.В. Большакова, 2004; І.Ф. Аршава, 2002; В. Еверс, В.Томік, 2002; У. Демірел, Н. Гюлер, А. Токтаміс, 2005; Е.Л. Носенко, Н.В. Грисенко,2010) [1;3;6;7].

Особливого значення набуває питання дослідження емоційного вигорання у працівників правоохоронних органів, що об'єктивно пов'язано зі змістом та умовами професійної діяльності даного контингенту співробітників. емоційний вигорання правоохоронний

Все зростаюча кількість досліджень щодо збереження психічного здоров'я, проблеми професійного стресу та синдрому емоційного вигорання у працівників ОВС, особливо за останнє десятиріччя(А.А. Молчанов, 1991; Б.Д. Новіков, 1993; Н.Л. Гранат, 1993; A.B. Буданов, 1994; B.C. Медведєв,199б; С.П. Безносов, 1997;С.Є. Борисова, 1996; О.В. Тімченко, 2003;Є.М.Потапчук,2004; О.В. Крапівіна, 2004; Don Kurtz, 2008; Н.Е. Мілорадова,2009; І.О. Моцонелідзе, 2010; С.І. Вишниченко,2014;О.М. Хайрулін, 2014) [4;5;9;10], свідчить про незмінну актуальність даної проблеми.

Емпірична гіпотеза дослідження полягала у припущенні, що:

1. У більшості працівників правоохоронних органів діагностуються симптоми емоційного вигорання 1-3 ступенів;

2. Спостерігається кореляційний зв'язок між фазою емоційного вигорання та деякими позитивними цінностями представників ОВС;

3. Спостерігається кореляційний зв'язок між фазою емоційного вигорання та наявністю декомпенсації певних типів акцентуації характеру працівників вищевказаної професії.

Отже, метою нашої статті є аналіз дослідження особливостей прояву емоційного вигорання у представників ОВС в контексті професійної діяльності та вивчення особистісних властивостей та індивідуальних цінностей працівників правоохоронних органів у якості можливих факторів запобігання виникнення синдрому вигорання.

Виклад основного матеріалу дослідження. На думку вітчизняного вченого І.О. Моцонелідзе (2010), можливо виокремити внутрішні та зовнішні чинники виникнення синдрому у працівників ОВС.

До внутрішніх чинників, що зумовлюють виникнення синдрому професійного вигорання у працівників ОВС, належать:

1) схильність до емоційної ригідності.

Формування симптомів професійного вигорання буде відбуватися повільніше у імпульсивних осіб з рухливими нервовими процесами, а підвищена вразливість та чутливість можуть повністю блокувати зазначений механізм психологічного захисту;

2) інтенсивне сприйняття та переживання обставин професійної діяльності. Кожний екстремальний, стресогенний випадок при виконанні службових обов'язків залишає глибоке емоційне враження, що призводить до поступового виснаження емоційно-енергетичних ресурсів особистості;

3) слабка мотивація емоційної віддачі у професійній діяльності. Незадоволення професійною діяльністю та негативне ставлення до неї призводить до зниження самооцінки працівника, викликає роздратування та небажання працювати далі;

4) моральні дефекти та дезорієнтація особистості - байдуже ставлення до результатів діяльності[2].

Зовнішніми факторами виникнення професійного вигорання у працівників внутрішніх справ є наступні:

1) напружена психоемоційна діяльність, що зумовлюється екстремальним характером професійної діяльності; попередження та припинення правопорушень, вирішення конфліктів між громадянами, а також тривалі та інтенсивні навантаження є передумовою виникнення у працівників станів психічної напруги, фізичного перевантаження та емоційного виснаження;

2) дестабілізуюча організація діяльності, ознаками якої є низький рівень організації праці та матеріально-технічного забезпечення, ненормований робочий день, використання у роботі відомостей, що містять службову таємницю, дефіцит часу та недостатній об'єм інформації, тощо;

3) підвищена відповідальність за виконання покладених обов'язків. Працівникам УВС доводиться працювати у режимі суворого внутрішнього та зовнішнього контролю за діяльністю, чіткої регламентації та постійної підзвітності, а також постійно вирішувати завдання, спрямовані на захист життя, здоров'я, прав і свобод громадян;

4) несприятлива психологічна атмосфера професійної діяльності, що характеризується підвищеною конфліктністю;

5) психологічно важкий контингент, з яким доводиться спілкуватися під час виконання професійних обов'язків - спілкування працівників органів внутрішніх справ при виконанні своїх службових обов'язків з різними категоріями громадян (неповнолітні, раніше засуджені, особи з психічними аномаліями, агресивно налаштовані особи та ін.) [2; 11].

Вище зазначені фактори призводять до розвитку емоційного вигорання, і як наслідок,- до порушень виконання професійної діяльності - працівники правоохоронних органів стають цинічними; в них спостерігається неадекватне емоційне реагування, деперсоналізація, відстороненість, зневіра у свої сили та можливість якісно виконувати покладені обов'язки; високий рівень тривожності, депресивний настрій та відчуття "загнаності" в клітину.

На фоні цього наявна також хронічна втома, з'являються прояви когнітивної дисфункція (порушення пам'яті й уваги), порушення сну з труднощами засинання і ранніми пробудженнями, головний біль, гастроінтестинальні (діарея, синдром подразненого шлунку) і кардіоваскулярні (тахікардія, аритмія, гіпертонія)розлади [3].

У декілька етапів нами було проведено емпіричне дослідження щодо виявлення особливостей виникнення та протікання професійного вигорання у співробітників правоохоронних органів на базі Центру психіатричної допомоги та психопрофілактики ГУВС України в Дніпропетровській області.

У дослідженні приймали участь працівники ОВС різних підрозділів (загальна кількість досліджуваних - 200 осіб чоловічої і жіночої статті: слідчі, міліціонери, інспектори, оперуповноважені, чергові, водії та інші).

Вік досліджуваних - від 23 до 45 років, стаж роботи - від 2 до 15 років.

На першому етапі дослідження у більшості респондентів було діагностовано емоційне вигорання 1 - 3 ступенів за методикою "Діагностика рівня емоційного вигорання" В.В. Бойко (загальна кількість досліджуваних склала 200 осіб). Розподіл обстежуваних за фазами емоційного вигорання наступний: фаза напруження - 10% досліджуваних; фаза резистенції - більше ніж 30%досліджуваних; фаза виснаження - 18% досліджуваних.

При аналізі результатів дослідження виявлено, що невротичність, спонтанна агресивність, дратівливість, реактивна агресивність, сором'язливість та відкритість притаманні співробітникам правоохоронних органів, у яких формується, або вже сформований синдром вигорання. А такі якості, як товариськість, врівноваженість, емоційна лабільність характерні для співробітників

Результати обробки даних можемо побачити в табл. 1.

Для вивчення особистісних характеристик працівників правоохоронних органів був використаний такий психодіагностичний інструментарій, як методика "FPI" (Jochen Fahrenberg, Rainer Hampel,Herbert Selg), форма B (в адаптації А.О. Крилова, Т.І. Ронгінського) та методика "Акцентуації характеру"(К. Леонгард - С. Шмішек).

Математико-статистична обробка результатів дослідження за методикою "FPI" проводилась за допомогою t - критерію Стьюдента. В першу групу увійшли працівники правоохоронних органів без проявів професійного вигорання, в другу - співробітники правоохоронних органів, у яких виявлено прояви синдрому на стадії формування, або вже сформованого. Кількість досліджуваних в кожній групі склало 50 чоловік(як жіночої, так і чоловічої статті).

ОВС без прояву синдрому емоційного вигорання.

Результати підрахунку кореляційних зв'язків між фазами вигорання та типами акцентуацій характеру співробітників правоохоронних органів представлені у табл. 2 та табл.3 (за методиками "Акцентуації характеру" К. Леонгарда - С. Шмішека та "Діагностика рівня емоційного вигорання" В.В. Бойко.

Для фази напруження характерний тривожний тип акцентуації (табл.2). Це свідчить про те, що співробітники правоохоронних органів схильні до стресового реагування на звичайні ситуації, вони дещо сковані, невпевнені у собі, може спостерігатися низька контактність з оточуючими.

Це свідчить про те, що для цих працівників характерна імпульсивна поведінка, низький самоконтроль, роздратованість, грубість, а також бажання до домінування.

Дослідження ціннісної сфери працівників правоохоронних органів проводилось за допомогою використання новітнього психодіагностичного інструментарію "Values in action" ("VIA").

З табл. 3 бачимо, що на останній фазі вигорання, виснаження, у досліджуваних відбувається загострення прояву неврівноваженого типу акцентуації.

Дані табл.4 свідчать, що спостерігаються статистично значущі дані негативного кореляційного зв'язку між цінністю "Гуманність" та фазою напруження.

Це може свідчите про те, що поряд з відчуттям безвихіддя, емоційно- інтелектуального затору, незадоволеності собою та обраною професією, неможливістю конструктивно вирішувати питання, працівники правоохоронних органів втрачають здатність доброзичливого

На другому етапі професійного вигорання, фазі резистенції, не спостерігається статистично значущого кореляційного зв'язку з загальнолюдськими чеснотами за методикою "VIA" (табл.5)

Як відомо, на даній фазі відбувається опір за рахунок економії емоційних ресурсів професіонала (встановлення емоційних контактів відбувається вибірковим шляхом, за принципом "хочу - не хочу"; розширення ставлення до інших; відчувають труднощі в налагоджуванні зв'язків з оточуючими, спостерігається низький рівень соціального інтелекту; працівники правоохоронних органів стають все більш грубими, як на роботі, так і у повсякденному житті.

Співробітник несвідомо намагається долати виникаючі симптоми професійного вигорання, можливо, це пояснює відсутність негативно статистично значущих розбіжностей між цінностями працівників правоохоронних органів та фазою резистенції.

Отже, спостерігаються статистично значущі дані між фазою виснаження та такими чеснотами, як "Мудрість", "Сміливість", "Гуманність".

Як відомо, дана стадія характеризується зниженням загального тонусу та слабкістю нервової системи і включає такі симптоми, як емоційний дефіцит, емоційна відстороненість, деперсоналізація та психосоматовегетативні порушення. Економія емоцій набуває все більших масштабів у даній фазі ,працівник майже повністю виключає емоції зі сфери професійної діяльності. Поряд з цим, втрачається любов до пізнання, креативність, чесність, наполегливість у професійно важливих питаннях, хоробрість та ентузіазм[3;15].

Висновки

1. Не зважаючи на все зростаючу кількість досліджень синдрому емоційного вигорання серед працівників ОВС, дана проблема не втрачає актуальності і досі, що об'єктивно пов'язано з умовами та специфікою професійної діяльності даного контингенту співробітників.

2. Можливо виділити внутрішні та зовнішні чинники виникнення синдрому емоційного вигорання у співробітників правоохоронних органів. До внутрішніх чинників належать: схильність до емоційної ригідності; інтенсивне сприйняття та переживання обставин професійної діяльності; слабка мотивація емоційної віддачі у професійній діяльності; моральні дефекти та дезорієнтація особистості. Зовнішніми факторами, пов'язаними зі специфікою виконання професійних обов'язків є: напружена психоемоційна діяльність; дестабілізуюча організація діяльності; підвищена відповідальність за виконання покладених обов'язків; несприятлива психологічна атмосфера професійної діяльності; психологічно важкий контингент, з яким доводиться спілкуватися під час виконання професійних обов'язків

З. Прояви емоційного вигорання мають негативний вплив на психічний, фізичний та емоційний стан працівників ОВС, а також на успішне виконання покладених обов'язків в професійній діяльності, тому визначення факторів попередження емоційного вигорання є вкрай важливим.

4. За результатами емпіричного дослідження, діагностовано прояви симптомів професійного вигорання у працівників правоохоронних органів: фаза напруження -10% досліджуваних; фаза резистенції - більше ніж 30%досліджуваних; фаза виснаження - 18% досліджуваних.

5. Отримані статистично значущі результати між фазами професійного вигорання та цінностями, які є характерними для працівників правоохоронних органів. Так, на стадії напруження спостерігається негативний кореляційний зв'язок з гуманністю, а на фазі виснаження - статистично значущі розбіжності з такими цінностями, як мудрість, гуманність та сміливість.

6. На фазі напруження у співробітників ОВС загострюються прояви тривожного типу акцентуації,а на фазі виснаження - неврівноваженого.

7. З огляду літературних джерел та аналізу результатів даного дослідження, можливо припустити, що факторами попередження емоційного вигорання у працівників правоохоронних органів можуть виступати такі властивості, як врівноваженість, товариськість, емоційна лабільність; високий рівень розвитку чеснот "Гуманність", "Мудрість", "Сміливість"; а також відсутність проявів неврівноваженого та тривожного типів акцентуацій.

Перспективу подальшого дослідження ми вбачаємо у більш глибокому вивченні позитивних цінностей та притаманним їм "сильним" рисам особистості співробітників правоохоронних органів з метою пошуку психологічних ресурсів для попередження виникнення та розвитку емоційного вигорання серед працівників ОВС.

1. Аршава И.Ф. Медицинские и психологические маркеры профессионального (эмоционального выгорания) выгорания специалиста/ И.Ф. Аршава // Вестник Днепропетровского национального университета. Психология и педагогика.-2002.-.№1.-С.23-25.

2. Моцонелідзе І.О. Психологічні особливості чинників, що зумовлюють виникнення емоційного вигорання у працівників органів внутрішніх справ / І.О. Моцонелідзе // Проблеми сучасної психології. - - № 11. - С. 508 - 518

3. Носенко Е.Л., Грисенко Н.В. Роль позитивних цінностей і властивостей особистості у попередженні емоційного вигорання педагога: моногр. / Е.Л. Носенко, Н.В. Грисенко.- Д.: РВВ ДНУ, - 180 с.

4. Тімченко О.В. Сучасні підходи до вивчення психологічної ролі емоційного стресу в діяльності ризико-небезпечних професій /О.В. Тімченко//Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків, ХДПУ, 2001. - Вип.5. - С.178 -181.

5. Хайрулін О. Професійне вигорання військовослужбовців як предмет психологічного аналізу/ О. Хайрулін //Психлологія і суспільство. - 2014.-№2.- С.98-128

6. Burke R.J., Greengalass E. A longitudinal study of psychological burnout in teachers / R.J. Burke, E.A. Greengalass //Human Relations. - 2003. - V. 48 (2). - P. 187-202.

7. Burke R. J.; Mikkelsen A. Burnout among Norwegian police officers: Potential antecedents and consequences/ R.J. Burke, A. Mikkelsen // International Journal of Stress Management. - 2006. - V. 13(1). - P. 64-83.

8. Daniel J., Shabo I. Physchological burnout in professional with permanent communication / J. Daniel, I. Shabo // Studia-Physchologica. - 1999. - V. 35 (4-5). - P. 412-414.

9. Kop N., Euwema M. Burnout, job stress and violent behaviour among Dutch police officers. / N. Kop, M. Euwema // Work & Stress: An International Journal of Work, Health & Organisations - 2010. - V. 13(4). - P. 326-340.

10. Kurtz D. Burnout Among Police Officers: Differences In How Male, Female Police Officers Manage Stress May Accentuate Stress On The Job/ D. Kurtz // American J. of Criminal Justice. - 2008. - V2. - P. 17-26.

11. Martinussen M., Richardsen A.M. Job demands, job resources, and burnout among police officers / M. Martinussen, A.M. Richardsen,// Journal of Criminal Justice. - 2007 - V.35 (3) -P. 239-249

12. Maslach C., Schaufeli W. B. Job Burnout / C. Maslach, W. B. Schaufeli // II Annual Review of Psychology. - 2001. - V.52. - P. 397 - 422.

13. Maslach C. Job burnout: new directions in research and intervention / C. Maslach // Current Directions in Psychological Science. - 2003. - V. 12. - P. 189 -192.

14.Seligman M., Csikszentmihalyi М. Positive Psychology: An introduction / M. Seligman, M. Csikszentmihalyi // American Psychologist. - 2000. - V. 55. - Р. 5 -

15.Semsudin P. Professional Burnout Syndrome / P. Semsudin // Mater Sociomed. - 2009. - V.21(4) - P. 213-215.

Размещено на Allbest.ru