Типологія чуток в умовах надзвичайної ситуації

Размещено на http: //www. allbest. ru/

НДВ Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (м. Хмельницький)

Типологія чуток в умовах надзвичайної ситуації

Потапчук Н.Д., кандидат психологічних наук

старший науковий співробітник

Анотація

У статті проведений аналіз сутності поняття "чутки", розглянуті основні його тлумачення, які подаються дослідниками у наукових джерелах. З огляду на узагальнення існуючих класифікацій чуток, подано повну та обґрунтовану їхню типологію. Також у статті зазначено класифікацію причин появи чуток, де увага акцентується на основних умовах їхнього виникнення.

Ключові слова: чутки, суспільство, типологія, надзвичайна ситуація.

Annotation

Potapchuk N. D., candidate ofpsychological science, senior fellow research TYPOLOGY OF THERUMORSIN AN EMERGENCY SITUATION

The article conducted analysis of the essence of the concept of "rumors", examined basic interpretation, that are served by researchers in scientific sources, explanatory dictionaries and various branches of scientific knowledge, in particular: psychology, social psychology and sociology. Considering the generalizations components model of communicative space interpersonal relationships made analysis of the phenomenon rumors. Described research of foreign and domestic scientists the problem rumors and shows the main results of their work. The attention is focused to main features and characteristics of the rumors, which distinguish them from other information-psychological phenomena and genres messages. Considering the generalizations existing classifications rumors, given full and reasoned their typology. The article indicated classification of reasons of appearance rumors, where emphasis is placed on the main terms of their occurrence.

Keywords: rumors, society, types, extraordinary situation.

Аннотация

В статье проведен анализ сущности понятия "слухи", рассмотрены основные толкования, которые подаются исследователями в научных источниках. Учитывая обобщения существующих классификаций слухов, подано полную и обоснованную их типологию. Также в статье указано классификацию причин появления слухов, где внимание акцентируется на основных условиях их возникновения.

Ключевые слова: слухи, общество, типология, чрезвычайная ситуация.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Практика свідчить, що серед населення при виникненні надзвичайної ситуації активно розповсюджуються різні чутки. Залежно від сили інформаційного вакууму, вони виявляються як специфічний вид суспільної інформації, за допомогою якої люди усвідомлюють ситуацію, своє соціальне становище в ній, межу своїх можливостей, порівнюючи себе з іншими, а також здійснюють психологічний вплив на свідомість інших. Крім цього інформація, яку містять в собі чутки, є емоційно забарвленою, і здатна викликати в населення різні негативні емоційні та поведінкові реакції. Враховуючи все різноманіття характеристик чуток, дослідники виділяють безліч параметрів класифікації даного явища починаючи від особливостей емоційних станів і реакцій, які ті викликають аж до ступеню їх впливу на психіку людей. Проте думки дослідників щодо типології чуток розбігаються та часто суперечать одна одній, що призводить до появи в науковій літературі різних класифікацій. Виходячи з цього, метою статті є теоретичний аналіз феномену чуток при виникненні надзвичайної ситуації та обґрунтування їхньої типології.

Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Результати звернень до наукових праць, в яких започатковано дослідження феномену чуток, таких вчених, як: Т. Шибутані, Н. Смелзер, Г. Олпорт, В. Крысько, Б. Дубин та А. Толстых показали, що проблема дослідження класифікації чуток ними не розглядалася. Проте, варто відзначити, що кожний із них вивчав різні характеристики чуток (умови функціонування чуток, відмінності чуток від інших типів інформаційних повідомлень, зв'язок чуток з поведінкою людей в надзвичайній ситуації), які і стали основою для подальших досліджень у сфері даної проблеми[1; 6-7; 12].

Виклад основного матеріалу. Аналіз наукових джерел [2; 11-13] свідчить про те, що чутки - особливий різновид неформальної комунікації, який за певних обставин, може бути активним засобом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності. Аналіз чуток, що циркулюють у суспільстві, суттєво доповнює картину, котра складається на підставі традиційних методів. Ефективним інструментом аналізу чуток може слугувати характеристика компонентів моделі комунікативного простору ділових міжособистісних відносин, розроблена Л. Орбан-Лембик [11], яка передбачає реалізацію формуючо-розвивальної, змістово-смислової, уточнюючо-результативної функцій комунікації, що можлива в комунікативному процесі за рахунок впливу учасників, налагодженню механізму зворотного зв'язку між ними, створенням загального інформаційного поля, взаєморозуміння, розуміння унікальних індивідуальностей комунікатора і реципієнта. Як відомо, докладне вивчення будь-якого типу чуток потребує аналізу джерел комунікатора, реципієнтів, самого повідомлення та особливостей соціального середовища, які впливають на їхнє зародження і розповсюдження. Таку думку підтримують психологи, які радять проаналізувати не лише саме повідомлення (його форму та контекст), а й інші основні складові: відправника повідомлення та власне, одержувача повідомлення - реципієнта. Відповідно до вище згаданої концепції, комунікатор і реципієнт розглядаються як реальні учасники комунікативного процесу, унікальні індивідуальності, суб'єкти інформації з відповідним комунікативним потенціалом. У процесі взаємодії вони обмінюються повідомленнями, які проходячи від одного суб'єкта до іншого та повертаючись назад, об'єднують їх у загальне інформаційне поле. Аналізуючи інформацію, яка зародилася в результаті такого обміну варто відзначити, що вона набагато глибша від первинної та відрізняється від неї за змістом. Це пов'язане з тим, що у процесі трансформації інформації відбувається поступове згладжування її сюжету, він стає більш конкретним, оскільки несуттєві з погляду публіки деталі інформації зникають; з'являється тенденція до пристосування повідомлення під стереотипи й установки людей, підлаштовуються окремі елементи сюжету, докорінно змінюється психологічний зміст інформації. Зважаючи на розроблену модель комунікативного простору, комунікативний простір міжособистісних відносин відображає відносини між суб'єктами інформації, систему певних оцінок, уявлень партнерів та переходи: кодування символи, значень, повідомлення, неусвідомлення) реципієнтом, формування інформаційного поля та створення загального змісту.

Беручи до уваги те, що чутки є особливим різновидом неформальної комунікації, виникає потреба насамперед уточнити суть поняття «комунікація». Під комунікацією слід розуміти процес передачі інформації від одного індивіда або групи до інших (Е. Гідденс) [4]; процеси перекодування вербальної в невербальну і невербальної у вербальну сфери (Г. Почепцов) [13]. Загалом, результати проведеного аналізу компонентів моделі комунікативного простору міжособистісних відносин, вказують на те, що чутка може виявлятися як: форма міжособистісної комунікації; інформативне повідомлення; емоційно значуще повідомлення. При цьому Г. Почепцов зазначає, що чутки самотранслюються та відображають певні колективні уявлення, установки і стереотипи. Водночас чутки належать до категорії повідомлень, яким властивий виключно усний механізм функціонування та змістова яскравість. Вони відрізняються від інших інформаційно-психологічних явищ за рахунок високого ступеню узагальненості, прив'язаності до часу і до середовища свого виникнення, наявності свіжої інформації та неофіційності (Б. Дубин, А. Толстих) [6].

Варто відзначити, що енциклопедичні та тлумачні словники пов'язують чутки з хибністю та недостовірністю інформації. Так, у великому тлумачному словнику сучасної української мови [3] чутки визначаються,як вістка, повідомлення про кого-, що-небудь. У словнику А. Петровского та М. Ярошевского [14] ведеться мова про чутки як специфічний вид неформальної міжособистісної комунікації, в процесі якої інформація, що до певної міри відображає деякі реальні чи вигадані події, стає надбанням широкої дифузної аудиторії. Втім, подібні тлумачення можна зустріти і в спеціальній літературі. Так, до прикладу у соціальній психології під чутками розуміють специфічну форму недостовірної або частково достовірної інформації, що надходить від однієї особи або групи, про певні події чи ситуації [6, с. 368]. Або ж чутки - це масове явище міжособистісного обміну спотвореної, емоційно забарвленої інформацією. Особливе місце у вивченні та визначенні чуток займають соціально-філософські підходи, які пов'язують чутки з проявами масової свідомості. Типовим в цьому аспекті є погляд А. Ахієзера, який співвідносить виникнення чуток із прагненням масової свідомості освоїти інновації на основі своєї (суб)культури, постійно відтворювати картину світу та переводити її у план дій. Соціологічне розуміння цього феномену представлено в низці робіт Т. Шибутані, який пов'язував чутки з колективною, стихійною та неорганізованою поведінкою в натовпі. При цьому чутки представляються найпоширенішим засобом комунікації, оскільки в якійсь мірі пояснюють значення ситуації, яку люди не розуміють, і допомагають їм підготуватися до дій. Вчений зазначає, що натовп та неофіційні комунікації - головні елементи визначення чуток.

У своїх працях А. Назаретян стверджує, що чутка - це передача предметних відомостей каналами міжособистісного спілкування [6]. Дослідник підкреслює, що повідомлення, які транслюються засобами масової інформації, стають чутками тільки тоді, коли вони починаються передаватися від однієї людини до іншої. Порівнюючи думки вчених щодо тлумачення поняття «чутки», В. Пожидаєва [12] підкреслює таку характеристику слуху як недомовленість, таємничість та непередбачуваність. Звідси можна вести мову про певну типологію слухів, що можуть поділятися на передбачувані та не передбачувані, таємні - не таємні.

Слід відзначити і визначення, дане Г. Олпортом і Л. Постманом, що чутки - це специфічне висловлення думки, що передається від людини до людини зазвичай за допомогою усного мовлення, без надання надійних стандартів достовірності.

Є чимало даних котрі вказують, що факт розпускання слухів використовується як спосіб адаптації людини в незнайомому середовищі. Аналіз причин звернення до чуток показує, що до них вдаються люди менш упевнені в собі, схильні до необгрунтованих тривог, страхів. Проте питання про причини виникнення та розповсюдження чуток ми розглянемо дещо пізніше. Повертаючись до характеристик слухів, на основі їх подібностей та відмінностей можемо розглянути наявні класифікації у науковій літературі. Дослідник П. Сорокін [15] у своїй роботі класифікує чутки в залежності: від кількості і якості взаємодіючих індивідів, від характеру актів, від характеру провідників. Досліджуючи основні класифікації чуток, варто звернутися до типології Є. Гришина [5], в якій чутки поділяються за змістом: чутки, які зменшують невизначеність; чутки, зорієнтовані на дію пов'язану зі спробою змінити ситуацію; деструктивні чутки, що викликають ворожість; позитивні чутки, що викликають симпатію; чутки, що викликають страх; чутки, що збуджують бажання; чутки, що прославляють; чутки, що захищають та співчувають. чутка психологічний свідомість надзвичайний

Аналіз наукових джерел [2; 6; 7] свідчить про те, що у науковій літературі найпоширенішою та найповнішою є класифікація, відповідно за якою чутки за різними параметрами поділяють на:

за інформаційною основою: (достовірні; достовірні з елементами неправдоподібності; правдоподібні; недостовірні з елементами правдоподібності; недостовірні);

за силою впливу: (чутки, що непокоять групову думку; чутки, які викликають поодинокі чи масові антигромадські настрої; чутки, що руйнують зв'язки між особами і групами);

за характером виникнення: (стихійні, які виникли самостійно, спонтанно; навмисне сфабриковані, які навмисне були створені для досягнення певної мети);

за обсягом поширення: (чутки

спрямовані на малу кількість людей; чутки спрямовані на велику аудиторію);

у залежності від своєї кількості: (чутки між двома індивідами; чутки між одним і багатьма індивідами; чутки між групами індивідів);

за інтенсивністю циркуляції: (продуктивні; непродуктивні);

у залежності від рівня простору, в якому вони циркулюють: (локальні - актуальні для невеликої соціальної групи; регіональні - зачіпають інтереси населення області або групи областей, географічного регіону; національні - циркулюють у зв'язку з цінностями населення певної держави; міжнаціональні - отримали поширення в певних групах держав;

за експресивною характеристикою: (чутка-бажання - відображає деякі актуальні потреби та очікування людини; чутка-страховище - стимулює посилення відчуття страху; агресивна чутка - конкретно спрямовані на стимулювання агресивного емоційного стану.

Звертаємо увагу на те, що чутки належать до числа найбільш розповсюджених масових явищ у великих дифузних групах, що обов'язково виникають в умовах надзвичайної ситуації. Проведений аналіз наукової літератури [7-9; 11], дав нам можливість встановити основні причини виникнення чуток:

• недостатня кількість інформації з питань, які цікавлять людей;

• брак автентичності між інформацією з офіційних джерел і каналів масової комунікації;

• бажання самоствердження, завоювання авторитету шляхом демонстрації своєї поінформованості, переваги у володінні інформацією;

• дія механізму психічного зараження, бажання ідентифікації з членами групи;

• природна схильність людини до обговорення;

• намагання людини компенсувати відсутність значних подій у власному житті емоційним обговоренням життя інших осіб;

• спосіб здобути приязне ставлення до себе членів групи;

• компенсація емоційної напруги, прагнення знизити її;

• невизначеність, яка виникає в кризових та складних ситуаціях;

• намагання людини вгамувати свою тривогу або страх у складній ситуації шляхом колективного обговорення, висунення власних гіпотез, бажання знайти емоційну та моральну підтримку;

• цілеспрямоване бажання усунути, насолити неприємній людині;

• відчуття солідарності - прагненні допомогти друзям шляхом попередження їх про можливу неприємну ситуацію.

Беручи до уваги розглянуті вище причини виникнення та поширення чуток можемо стверджувати, що чутки можуть бути викликані багатьма причинами: як життєвими обставинами, так і індивідуальними особливостями людей, як свідомо так і випадково. Зважаючи на це, виникає необхідність розглянути основні умови появи чуток: особистісні (індивідуально-психологічні особливості людини; особливості людської психіки; неосвіченість; вікові та гендерні характеристики; стереотипність мислення; рівень тривожності індивіда; афективний стан, викликаний передчуттями майбутніх неприємних подій); ситуативні (тривожна, напружена обстановка, що містить загрозу для життя та здоров'я в якій люди шукають шляхи убезпечити себе; політична та економічна нестабільність; невпевненість у своєму майбутньому; дійсне бажання людей попередити інших про певну небезпеку; інтерес аудиторії до деякої теми; дефіцит надійної інформації з теми; реалізація потреби у спілкуванні, полегшення міжособистісних контактів); випадкові (неусвідомлене прагнення зменшити власне напруження, розділити свій страх, своє хвилювання зі слухачами; компенсація емоційної недостатності, прагнення знизити емоційну напругу у великій групі; особистісне озлоблення, ворожі почуття стосовно інших; механізми заразливості, наслідування, групового тиску); свідомо створені (зміцнення авторитету; спроба самоствердження у групі, сформувати певну установку стосовно себе, приязне ставлення до себе членів групи; потреба в владі; спосіб зайняття позиції лідера; усунення небажаного конкурента); несвідомо створені (прагнення упередити наступ неприємних подій і завчасно підготуватися до них, зменшити можливу втрату, якщо уникнути її неможливо).

Висновки

За результатами аналізу існуючих в наукових джерелах визначень феномена чуток ми дійшли висновку, що під поняттям «чутки» слід розуміти різновид неформальної комунікації, коли інформація в ситуації невизначеності чи напруги швидко поширюється і стає надбанням великої аудиторії. Чутки за своїми характеристиками різні: достовірні, недостовірні, продуктивні, не продуктивні, агресивні, локальні, а джерела їх походження бувають стихійними чи навмисне сфабрикованими. У значній мірі розповсюдження чуток залежить від низки причин суб'єктивного та об'єктивного характеру. Насамперед, від індивідуально-психологічних якостей людей, від умов соціального середовища, а також від психологічний чинників. Водночас соціально-психологічні закономірності виникнення і поширення чуток здебільш збігаються: вони виникають у зв'язку з важливими для великих груп людей подіями та є наслідком політичної та економічної невизначеності в суспільстві. Зважаючи на це, серед перспективних напрямків подальших досліджень даної проблеми є дослідження впливу чуток на психоемоційні і поведінкові реакції населення в умовах надзвичайної ситуації.

Список літератури

1. Беззубцев С. А. Слухи в управлении персоналом : эффективное средство или бомба замедленного действия [Текст] / С. А. Беззубцев // Управление персоналом. - 2001. - № 11-12 (65). - С. 72-74.

2. Бойко О. Чутка як інструмент політичного маніпулювання [Електронний ресурс] / О. Бойко. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ Sup/2011_22/Rozdil_2/13_Boyko.pdf. - Заголовок з екрана.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / Уклад. та голов. ред. Т. Бусел. - К., Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с

4. Гидденс Э. Социология [Текст] / Э. Гидденс. - М. : Эдиториал УРСС, 1999. - 704 с.

5. Гришин Е. В. Слухи. Корпоративный бюллетень [Текст] / Е. В. Гришин. - КГ «ИМИДЖ- Контакт», 2011. - 61 с.

6. Климанська Л. Чутки як спосіб організації та самоорганізації інформаційного простору політики [Текст] / Л. Климанська // Українська національна ідея : реалії та перспективи розвитку. - 2008. - № 20. - 71-80.

7. Кризова психологія : Навч. посібн. : 2-е вид. / За заг. ред. О.В. Тімченка. - Х.: НУЦЗУ, КП «Міська друкарня», 2013. - 380 с.

8. Латынов В. В. Слухи : социальные условия и условия появления [Текст] / В. В. Латынов // Социологические исследования. - М., 1995. - № 2. - С. 12-17.

9. Лисенко В. Чутки - активний засіб модифікації суспільної свідомості [Текст] / В. Лисенко // Політичний менеджмент. - 2004. - № 6 (9). - C.96-10.

10. Ольшанский Д. В. [Текст] Психология масс / Д. В. Ольшанский. - СПб : Питер, 2001. - 368 с.

11. Орбан-Лембрик Л. Чутки як соціально-психологічне явище [Текст] / Л. Орбан-Лембрик // Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - C.47-62.

12. Пожидаева В. Слух как средство рекламы [Текст] / В. Пожидаева // Рекламное измерение. - 1996. -№3. - C. 104-111.

13. Почепцов Г. Г. Информация и дезинформация [Текст] / Г. Г. Почепцов. - К. : Ника-Центр, Эльга, 2001. - 256 с.

14. Психологический словарь [Текст] / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Политиздат, - 1990. - 494 с

15. Сорокин П. А. Система социологии [Текст] / П. А. Сорокин. - В 2 т. М., 1993. - 123 с.

16. Хлопьев А. Т. Групповое и массовое сознание в поле слухов [Текст] / А. Т. Хлопьев // Проблемы информационно-психологической безопасности. Сборник статей и материалов конференцій / Под ред. А. В. Брушлинского и В. Е. Лепского. - М. : Институт психологии РАН, - 1996. - С. 65-73.

Размещено на Allbest.ru