Характеристика бойового стресу и основні симптоми бойових психічних травм

Актуальність. Участь Збройних Сил України (ЗС України) та інших сил сектору безпеки та оборони в антитерористичної операції на Сході України характеризується посиленням уваги з боку керівництва держави, силових структур до проблеми надійного й ефективного функціонування людини в умовах війни.

Численними дослідженнями доведено, що перебування людини в умовах бойових дій, може призвести згодом до специфічних змін в її психіці. Це одна з основних причин, що викликає посттравматичний стресовий розлад. За статистикою в перші дні бойових дій психічну травму одержує 60-65% військовослужбовців, 20-25% не можуть виконувати свої посадові обов'язки й вимагають спеціалізованої допомоги [1].

Необхідність зміцнення морально-психологічного стану й психологічної стійкості військовослужбовців, підвищення їх готовності й здатності до виконання завдань у будь-яких умовах бойовій обстановки обумовлюють актуальність пошуку шляхів підвищення ефективності надання психологічної допомоги військовослужбовцям, що в результаті бойового стресу одержали психічну травму.

Аналіз досліджень та публікацій. Кількість наукових розвідок з загальних проблем психологічного забезпечення діяльності військовослужбовців в локальних війнах і конфліктах, в миротворчих операціях з підтримання миру та безпеки за останні двадцять років поступово зростає. Роль психологічної готовності особистості до діяльності в особливих умовах, психологічне забезпечення бойової діяльності військових розглядали українські вчені психологи В.А. Бодров, Г.В. Ложкін; М.С. Корольчук, П.П Криворучко, О.П. Макаревич, В.М. Крайнюк, В.В. Стасюк, О.Д. Сафін, О.Ф. Хміляр та ін. Істотний науковий внесок у дослідження перебігу і механізмів посттравматичного стресового розладу - головного психологічного наслідку участі в бойових діях - внесли закордонні психологи такі, як Р.Бендлер, А.Г. Караяні, Л.А.Китаєв-Смик, Е.О. Лазебная, М.Є. Зеленова, Я.В. Подоляк, Н.В. Тарабрина, Б. Бадмаев та ряд інших[2-4].

На даний час у психологічній літературі немає фундаментальних праць, які б давали комплексний аналіз проблеми бойових стресових розладів військовослужбовців й основних симптом бойових психічних травм, що і вимагає подальшої розробки й апробування нових засобів, методів зміцнення, підтримки й відновлення психічного здоров'я військовослужбовців.

Постановка завдання. Нагальна потреба бойової практики військ у науково обґрунтованих психологічних рекомендаціях, з одного боку, і відсутність цілісної методологічної концепції комплексного психологічного забезпечення бойових дій особового складу в антитерористичної операції з іншого, зумовили вирішити наступні завдання: характеристика бойового стресу й основні симптоми бойових психічних травм, стадії прояву стресу; уточнити прийоми його нейтралізації та розробити рекомендації командирам, посадовим особам органів по роботі з особовим складом щодо профілактики бойових психічних травм і надання психологічної допомоги учасникам бойових дій.

Мета статті. Здійснити аналіз проблеми бойового стресу військовослужбовців та розглянути рекомендації щодо профілактики бойових психічних травм.

Виклад основного матеріалу. Сучасний бій - це суворе випробування фізичних і духовних сил воїна, його здатності активно протистояти дії екстремальних, вкрай несприятливих для життя чинників, зберігати волю і рішучість, до кінця виконати поставлене йому бойове завдання. Одночасно він представляє собою запеклу боротьбу цілей, мотивів, переконань, настроїв, волі, думок військовослужбовців протиборчих сторін [2].

Зазначимо, що у бойовій обстановці психіка військовослужбовця піддається безлічі різноманітних впливів. Одні з них сприяють мобілізації і концентрації його фізичних і духовних можливостей, підвищенню бойової активності, сміливості, самовідданості. Інші, навпаки, дезорганізують його бойову діяльність, блокують доступ до наявних резервів організму, негативно впливають на роботу нервової системи та психіки. Треті не роблять помітного впливу на бойову поведінку[3].

Поняття стресу в психологічному вимірі. У психології стрес розуміється як стан психічного напруження, що виникає у людини в процесі діяльності в найбільш складних умовах, як у повсякденному житті, так і при особливих екстремальних станах. Види стресів наведено на рис. 1

Рис.1 Види стресів

Стрес (від англ. stress - «тиск, напруга») - стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини [3,4].

Поняття «стрес» у психологічному плані містить у собі цілий спектр станів особистості, викликаних безліччю подій: від поразок чи перемог до творчих переживань і сумнівів. Виникнення і переживання стресу залежить не стільки від об'єктивних, скільки від суб'єктивних чинників, від особливостей самої людини: оцінки нею ситуації, зіставлення своїх сил і можливостей з тим

Стадії прояву стресу. Виділяють три стадії розвитку стресу: зростання напруги (мобілізація); внутрішній стрес (дезаптація); виснаження, спад внутрішньої активності (дезорганізація). Для визначення найбільш що вимагається, та ін. Будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором.

Стресор - фактор, який викликає стан стресу. Вирізняють фізіологічний і психологічний стресори. Фізіологічні стресори - надмірне фізичне навантаження, висока або низька температура, больові стимули та ін. Психологічні стресори поділяються на інформаційні та емоційні. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не виконує завдання, не встигає приймати правильні рішення у належному темпі.

Розгляд раціонального способу впливу на людину в стані стресової ситуації необхідно мати уявлення про динаміку розвитку внутрішнього напруження стану людини (рис.2).

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 2

Стадія мобілізації характеризується зростанням інтенсивності реакцій, підвищенням чіткості пізнавальних процесів, прискоренням їх, готовністю швидко згадати необхідну інформацію. У цій стадії людині удається зробити багато чого і вчасно. Стадія дезадаптації виявляється слідом за стадією мобілізації за умови, що стрес триває довго. Виникає реакція заборонного гальмування, що виявляється у зниженні якості виконання роботи. У поведінці людини виявляється неорганізованість, втрачається чуйність передавання інформації, забувається частина інформації, приймаються рішення, у яких не враховано наслідки. На цій стадії людина припускається багатьох помилок, якість виконання нею поставлених завдань різко знижується. Стадія дезорганізації виникає у випадку продовження стресового навантаження. На цій стадії може відбутися порушення внутрішньої регуляції поведінки особи, її поведінка стає неадекватною ситуації, відбувається втрата контролю над ситуацією. Тривалий стрес, навіть за збереження зовнішнього стану без змін, може призвести до серйозних внутрішніх захворювань.

Стрес в психологічній моделі бою. Для того щоб визначити весь комплекс впливів, сучасного бою на психіку воїнів, психологи побудувати психологічну модель бою, яка являє собою уявний образ (аналог), своєрідну карту психічних процесів і явищ, що мають місце в реальному бою, яка має наступну структуру [рис. 3]:

Рис.3 Психологічна модель бою а) об'єкт конфлікту; б) протиборчі сторони з сформувавшимся в них ресурсом конфліктних дій; в) групові та індивідуальні психологічні феномени, що впливають на бойові дії (думки, психологічний клімат); г) конфліктні дії(засоби та способи); д) умови конфлікту (соціальні, еколого-ергономічні, бойові).

В представленої психологічної моделі бойових дій в проведеному дослідженні слід виділити дві групи факторів, що впливають на бойову діяльність військ: зовнішні й внутрішні фактори [2].

Зовнішні^фактори діляться на соціальні, бойові й еколого-ергономічні. Досвід показував, що характер бойових дій військовослужбовців (активні, пасивні, самовіддані або, самозберігаючи та ін.) багато в чому залежать від такого соціального фактору, як відношення до війни народу. Це, у свою чергу визначається розумінням і внутрішнім прийняттям цілей війни, представленістю соціальних, економічних, національних, релігійних інтересів у структурі, що викликали її причини.

Іншим соціальним фактором є згуртованість військового підрозділу. Вона виступає своєрідною підставою для підтримки високої психологічної стійкості й активності окремих військовослужбовців.

Бойові фактори - широкий спектр змін, що визначають ті або інші реакції, стан, поведінка військовослужбовців у бою. Дані військово-психологічних досліджень дозволили виявити особливу дієвість таких бойових факторів, як вид і інтенсивність бойових дій, особливості застосовуваного зброї, обсяг і співвідношення втрат сторін та ін. Установлено, що високо інтенсивні бойові дії сприяють швидкому наростанню перевтоми військовослужбовців і загальному зростанню психотравматизації приблизно в 1, 2 рази в порівнянні з низько інтенсивними діями [1,6].

Еколого-ергономічні фактори відбивають специфіку впливу обставин і режиму бойової діяльності (тривалість, режим, частота зіткнень із супротивником, ступінь ізольованості від головних сил і т.д.) на психологічний стан протиборчих сторін. Вони обумовлюють ступінь активності психіки військовослужбовця в процесі виконання бойових завдань.

До внутрішніх відносяться психофізіологічні й психологічні фактори.