Засоби масової комунікації як інструмент здійснення експліцитного психологічного впливу в інформаційних війнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.923

Засоби масової комунікації як інструмент здійснення експліцитного психологічного впливу в інформаційних війнах

Дубровинський Г.Р., кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної психології КНУ

Анотація

В статье анализируется понятие експлицитного психологического влияния через средства массовой коммуникации на личность с эффективным использованием новейших технологий в современных условиях гибридной войны.

Ключевые слова: експлицитное психологическое влияние, информационная война, гибридная война, технологии влияния

The concept of eksplicit of psychological influence is analysed in the article, which is determined through influence both on an individual and on the group of persons, that is carried out openly with the purpose of change of psychological structures of their consciousness and subconsciousness, transformation of the emotional states, orientation of personality and stimulation of necessary types of conduct.

Актуальність полягає у тому, що з огляду на глобалізаційні процеси та конкурентну боротьбу вже інформаційних технологій перед Україною, як державою, що розвивається, постає проблема захисту свого інформаційного простору. Серед загроз нашому середовищу: чутки, кібератаки, знівелювання національної ідентичності, заангажована редакційна політика, служіння релігії ворожим постулатам та стилю війни, розгалужена мережа російської інформаційно-пропагандистської складової на території нашої держави і т.д.

Мета даної статті полягає в усвідомленні того, що комплексний підхід є необхідним для реалізації експліцитного психологічного впливу через ЗМК.

У процесі вивчення комунікації всі дослідники зіштовхуються з поняттям вплив. Саме ця категорія є головною при дослідженнях засобів масової комунікації, які так чи інакше здійснюють прямий чи опосередкований вплив на окрему особистість або суспільство в цілому, особливо в період ведення гібридної війни на території нашої Держави.

Зі стрімким розвитком технологій, інформаційних систем, новітніх медіа щоденно ми отримуємо тони інформації, яку важко сприймати, а ще важче систематизувати. Численні дослідження аудиторій певних мас-медіа говорять про те, що середньостатистична людина запам'ятовує близько 4-5 новин за день, у кращому випадку 6-8.

Тому засоби масової комунікації (ЗМК) у своїй роботі користуються певними стратегіями, технологіями впливу, щоб змусити людину сприймати саме ту «правильну» інформацію від мас-медіа.

Так чи інакше, ЗМК впливають на нашу свідомість, маніпулюють нами, емоціями та поведінкою. Тут ми можемо говорити про психологічний вплив. Однак, формування інформаційних потоків сьогодні є стратегічним завданням держави. Вкидування потрібної інформації, постановка проблеми та певні акценти загалом спрямовані на підсилення ефекту впливу.

При проведенні нашого дослідження з мобілізованими офіцерами у лютому 2015 року ми звернули увагу з яких ресурсів респонденти отримують інформацію та на що звертають увагу. Вибірка склала 85 офіцерів із яких старших офіцерів було 10% решта молодші офіцери. Із них 50% не мають досвіду військової служби, 35% мають досвід служби на офіцерських посадах, 15% досвід строкової служби.

У результаті ми отримали такі дані:

45% респондентів отримують інформацію з усіх відомих ресурсів,

30% отримують інформацію тільки через Інтернет,

22% отримують інформацію тільки через телебачення,

3% отримують інформацію тільки через радіо.

Що дає нам можливість зробити висновок, що абсолютна більшість респондентів отримує в основному об'єктивну інформацію через основні джерела, які є в Україні, особливо через Інтернет (75%). Але нам було цікаво наскільки респонденти можуть самостійно визначити вплив мас-медіа на прийняття ними рішень, тому на запитання: Чи впливають мас-медіа на прийняття Вами рішень? Тільки 63% визначились з відповіддю, яка дає негативне ставлення на вплив. 21% респондентів не визначились з відповіддю на це питання і 16% дали позитивну відповідь. Враховуючи те, що це офіцерський склад, який на 95% має вищу освіту, то ми маємо результат самостійності в прийнятті рішень, що дуже важливо в організації виховної роботи з підлеглими під час підготовки та ведення бойових дій з агресором.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Вплив масс-медіа на прийняття рішень.

При порівнянні середніх значень даної вибірки з досвідом військової служби нами обчислюється загальний рівень значущості відмінностей, яка дає наступний результат: мобілізовані, які мають досвід військової служби на офіцерських посадах негативно оцінюють вплив мас-медіа на прийняття рішень, решта має нижчі показники, але в межах того результату, який отримала вищевказана категорія.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2 Розпалювання Вами конфліктів у соціальних мережах

Сутність понять «психологічний вплив», «прямий психологічний вплив», «психологічний соціально-організаційний вплив», «неприхований психологічний вплив» також висвітлено в працях Б. Бессонова, І. Ващенко, Р. Гаріфулліна, О. Гуменюк, Є. Доценка, Р. Кеттела, А. Леонтьєва, І. Мельника, В. Москаленко, В. Москальця, Є. Потапчука, В. Шейнова та ін.

Для того, щоб описати проблему експліцитного психологічного впливу, яка нас цікавить, ми повинні узагальнити результати дослідження психологічного впливу взагалі.

В. Бусел у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» визначає вплив як:

«1) дію, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. Керівний вплив - спрямований вплив, що передбачає передачу певної інформації та прийняття рішення. Бути під впливом кого, чого - робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Мати вплив на кого, щоб - діяти певним чином на кого -, що-небудь;

2) силу влади, авторитету» [4, с. 205].

За висловленням О. Сидоренко, неприхована психологічна взаємодія - це взаємний вплив, цілі якого оголошуються та не маскуються під цілі прихованої взаємодії [11]. На думку О. Матеюка, експліцитний психологічний вплив у контексті професійного психологічного впливу має місце тоді, коли факт підготовки та реалізації психологічного впливу не приховується від осіб, щодо яких він здійснюється [10]. Отже, залежно від відкритості для адресата засобів впливу і мети його здійснення психологічний вплив умовно можна поділити на відкритий (експліцитний) та прихований (імпліцитний).

З урахуванням результатів аналізу дефініцій та змісту понять, що були охарактеризовані вище, дослідник В. О. Калюжний визначає, що експліцитний психологічний вплив - це вплив як на окрему особистість, так і на групу осіб, що здійснюється відкрито з метою зміни психологічних структур їх свідомості та підсвідомості, трансформації емоційних станів, спрямованості особистості та стимулювання необхідних типів поведінки [8].

Отже, експліцитний психологічний вплив - це різновид психологічного впливу, в якому адресат впливу здогадується щодо мотивації та/або розпізнає кінцеву мету його здійснення.

У сучасних наукових розробках існують різноманітні міркування щодо визначення змісту поняття експліцитний психологічний вплив (ЕПВ).

Так, дослідники Б. Бессонов, Л. Прото, В. Шейнов, Г. Шиллер ототожнюють поняття експліцитного психологічного впливу з неманіпулятивним впливом [1; 12; 13].

У цьому контексті доречно окреслити критерії ЕПВ, які можна використовувати для визначення поняття «експліцитний психологічний вплив»:

1) родові ознаки:

а)психологічний вплив;

б)використання «психологічної сили» (Є. Доценко). Зазначена ознака не може бути індивідуалізована визначенням предмету «експліцитний психологічний вплив», оскільки має значно ширший формат використання. Отже, здійснення будь-якої дії у фізичній і соціальній сферах потребує певного силового зусилля;

в)майстерність та вправність у здійсненні впливу;

2) видова ознака: експліцитний характер впливу (як самого факту впливу, так і кінцевої мети його здійснення) [14; 2];

3) індивідуальні ознаки: ставлення до об'єктів експліцитного психологічного впливу як до особистостей, фахівців своєї справи; наявність спеціальної мети, що передбачає виконання наказ у (розпорядження) [3].

Аналіз наукової літератури надає змогу визначити види експліцитного психологічного впливу за такими ознаками:

• за ознакою усвідомлення ініціатором впливу факту його здійснення;

• за видом здійснення впливу;

• за способом здійснення впливу;

• за ставленням ініціатора впливу до особистості адресата ЕПВ.

Вплив інформаційного поля на індивідуальну й суспільну свідомість - значущий фактор формування особи й співтовариства, що дозволяє прогнозувати поведінку членів соціуму. Саме у цьому й полягає головна функція ЗМК [6].

Перш за все, щоб ефективно реалізовувати експліцитний психологічний вплив через ЗМК, потрібно зрозуміти, що це має бути комплексний підхід.

Технології в масових інформаційних процесах базуються на використанні можливостей ЗМІ і масових комунікацій для впливу на масову й індивідуальну свідомість.

Технології впливу на суспільну свідомість через органи ЗМК -- це комплекси методів, прийомів, що використовуються ЗМК для здійснення впливу на особистість, групу людей і населення країни.

експліцитний психологічний гібридний війна

Ці технології можуть з однаковим успіхом застосовуватися і як засіб зміцнення психологічної стабільності суспільства, і як зброя для її руйнування залежно від цільових установок ініціатора впливу і потенціалу, бажання об'єкта впливу прийняти ці установки чи захищати себе від внутрішнього інформаційного "тиску.

Основні технології для впливу на суспільну свідомість через ЗМК [9, с. 116]:

1. Маніпулювання правдивою інформацією.

2. Тенденціозний підбір тем і матеріалів.

3. Розподіл ефірного часу непропорційно до справжнього значення інформаційних фрагментів.

4. Фрагментарність подачі інформації.

5. Навмисно зрівняна подача факторів, які не можливо порівняти, -- технологія "media amplification".

6. Відвернення уваги аудиторії від дійсно значимої, але політично невигідної для висвітлення події неякісною подачею інформаційного матеріалу.

7. Вибір вигідного моменту для інформування населення (наприклад, для подачі компромату).

8. Емоційний коментар і подача подій.

9. Двоступеневий комунікативний потік: використання у коментарях думок компетентних персон, шанованих у суспільстві.

10. Використання в ролі телеведучих чарівних і привабливих людей, які найбільш переконливі у випадках, коли велику роль відіграє суб'єктивне віддавання переваги ("Думка зрештою визначається почуттями, а не розумом" -- Герберт Спенсер).

11. Певна послідовність подачі інформації: під час обговорення суперечливих точок зору, більш переконливою виглядає та, яку подали першою.

12. Мистецтво спеціального монтажу інформації (наприклад, поєднання у часі тенденціозного звукового супроводу з документальним відеорядом).

13. Доведення інформації лише до певної групи населення (наприклад, за територіальною, національною, релігійною чи соціальною ознакою); цей прийом допомагає ідентифікувати й сформувати групи однодумців.

14. Транслювання відеоінформації, отриманої з використанням можливостей комп'ютерної графіки чи/і штучно синтезованого мовлення, наприклад, державних, громадських діячів.

15. Технологія впливу ЗМІ на деформацію архетипічних образів, впровадження у суспільну свідомість елементів нестабільності, дезорганізованості, хаосу, невпевненості й страху. Суть цієї технології полягає у впливі на стереотипи, установки, що склалися у населення конкретної країни, у витісненні із суспільної свідомості домінуючої національної ідеї, об'єднувального морального начала і розрахована на реалізацію у довгостроковому, стратегічному плані.

16. Використання ЗМІ як каналу доведення до населення, керівництва країни цільової дезінформації.

17. Технології маніпулювання в ЗМІ з опитами суспільної думки.

18. Використання ЗМІ як інструмента безпосереднього доведення до суспільства й окремих осіб погроз, ультиматумів, "імпульсів" диктату й залякування.

19. "Ефект CNN" -- одна з технологій для впливу на суспільну свідомість через органи ЗМІ, суть якої полягає в демонстрації по телебаченню приголомшливих для психіки аудиторії актуальних подій в реальному форматі часу. Завдяки ефекту «присутності» телеглядача у самому вирі подій (наприклад бомбардуванні міст) досягається емоційне підсилення здійснюваного на аудиторію психологічного впливу, який закріплюється прицільним коментарем [9, с. 119].

20. Демонстрація у пропагандистських матеріалах зверхності своєї культури (цивілізації) є для ЗМІ провідних західних країн і для НАТО найважливішим змістовим елементом інформаційно-психологічного впливу.

21. Експлуатація в ЗМІ усіляких чуток, які можуть цілеспрямовано впливати на інформаційно-психологічний клімат у суспільстві.

22. Технологія "рефлексивного управління" [9, с. 119] -- одна з технологій для впливу на суспільну свідомість, що ґрунтується на циклічній повторюваності ланцюга: вплив (стимул) -- реакція. За К. Г. Юнгом, 111В реалізується через "відносність всього людського".

Оскільки одним із способів ескпліцитного психологічного впливу виступає пропаганда, то він може виступати як маніпулятивний. С. Кара-Мурза, говорячи про маніпулятивний вплив, ототожнює його з інформаційно-психологічним. Він виділяє основні мішені маніпулятивного впливу: знакові системи мозку, мислення, почуття, уява, увага, пам'ять, суспільна свідомість, а також його основні технології: використання так званої "пташиної" (незрозумілої, специфічної) мови, вплив на емоційно-чуттєву сферу, сенсаційність і терміновість, повторення, дроблення, видалення з контексту, тоталітаризм джерела повідомлень, тоталітаризм рішення, змішення інформації та поглядів, прикриття авторитетом, активізація стереотипів і некогерентність висловлювань.

Рівень ефективності експліцитного психологічного впливу, якщо використовувати ЗМК, залежить від таких умов:

1. змісту матеріалу: його складності, конкретності, суспільної важливості тощо. Наприклад, за рівних умов чим простіша інформація, тим більше шансів, що дії, на які вона спонукає, можуть виконуватися автоматично, особливо коли не суперечать переконанням об'єкта. Тобто, чим конкретніший заклик до дії, тим вищий ступінь автоматизму відповідної реакції;

2. психічного стану, що характеризується наявністю високого рівня автоматизму відповідної реакції. Страх, пригніченість, апатія сприяють некритичному й підсвідомому сприйняттю впливу. Ступінь автоматизму у відповіді особи пов'язаний із рівнем усвідомленості та критичності сприйняття інформації. Якщо вплив сприймається підсвідомо й некритично, то відповідь аудиторії може бути автоматичною;

3. часового інтервалу між впливами й відповідною реакцією: із збільшенням часового інтервалу автоматизм реакції зменшується внаслідок підвищення критичності й розумової активності об'єкта (пояснюється включенням зміст отриманої інформації в систему знань особи й усвідомленням його) [7].

Соціальна психологія привнесла також у соціологію комунікації проблему "першості" та "нещодавності". Яка інформація становиться більш дієвою -- та, яку людина почула першою, чи її витіснить більш свіжа, остання інформація? Та ж проблема стоїть при вирішенні питання про те, чи давати основний аргумент на початку повідомлення, чи наприкінці? Треба підкреслити, що, говорячи про ефективність, соціальні психологи мають тут на увазі, як правило, властивості пам'яті людини. Саме на досягненнях психології пам'яті засновуються концепції "першості" та "нещодавності", які взяті на озброєння пропагандистами. Тому для розуміння дієвості результатів, ми в нашому дослідженні намагалися отримати данні з яких джерел отримують інформацію наші респонденти. В результаті виявилося, що лише 37% досліджених отримують інформацію з вітчизняних джерел, решта 63% з іноземних джерел. Також нам було цікаво отримати дані щодо розважальних програм (серіали, фільми тощо). Результат отриманий наступний:

Тобто сегмент першості в отриманні інформації поки що відстає в нашій Державі, тому не випадково, що протистояння світових гравців в інформаційному просторі безпосередньо зачепило нашу державу. Проти України ведеться чітко спланована та підготовлена інформаційна агресія, головним знаряддям якої стали мас-медіа. Тому у контексті теперішньої ситуації виникла необхідність розглядати ЗМК, які фактично стали зброєю масового знищення свідомості. Особлива увага, зокрема, приділяється активному впливу на населення країни (власної та об'єкта атаки), а також особовий склад збройних сил.

До інструменту відкритого впливу у ЗС України можна віднести принаймні три складові: управління преси та інформації, управління інформаційних технологій, департамент соціальної та гуманітарної політики та Головне управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил ГШ ЗС.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Найперше, варто оцінити засоби масової інформації. Як відомо, з моменту незалежності нашої держави їх кількість значно зменшилася. Інформаційно-медійні структури ЗСУ та військові ЗМ1 мають перевагу у тому, що майже всі представлені у мережі Інтернет. Офіційний сайт МОУ працює у режимі інформаційного агентства. Стрічка новин змінюється майже в он-лайн режимі. Значний вплив на суспільство та інформаційний простір здійснюється активною присутністю МОУ в соціальних мережах. Кожне ЗМІ має власний сайт та сторінки у соціальних мережах "Вконтакте", "Facebook", "youtube", де активно веде інформаційну, роз'яснювальну та пропагандистську роботу. В нашому дослідженні на запитання: У яких соціальних мережах Ви зареєстровані? Отримали наступні результати:

в контакті 8%

Facebook 16%

Однокласник 12%

в усіх разом 30%

інше 34%

структур та арсенал засобів, який використовується для експліцитного психологічного впливу, слід зазначити, що РФ вже давно активно проводить агресивну інформаційну політику, спрямовану на формування певної громадської думки серед населення власної країни, збройних сил та суспільства об'єкта впливу. При цьому всі сили і засоби суспільства і ЗС використовуються виключно з пропагандистською метою, формуючи образ ворога.

Сьогодні дії ЗМК почали активно протидіяти. Робота ведеться з багатьох центрів інформаційного спротиву, але її

Яку інформацію шукаєте в інтернеті частіше?

Новинну 57%

Розважальну 8%

Професійну 22%

Інше 3%

При проведенні однофакторного дисперсійного аналізу середнього значення досліджуваних змінних ми отримали наступний результат: більш скоординованованих дій та зосередження зусиль усіх комунікаційних центрів.

Професійну інформацію отримають в основному через контакт та інші мережі, розважальну через друзів та новину через фейсбук та однокласники.

Висновки

У стані боротьби з тероризмом Україна повинна мати координовані та злагоджені дії саме серед систем ЗМК. Тут виникає необхідність розуміння експліцитного (відкритого) психологічного впливу, який ще визначається як управлінський. Його основними способами виступають інформування, агітація та пропаганда.

Важливим є розроблення дієвої структури щодо протидії інформаційним агресіям, захисту власних національних інтересів та інформаційного простору та представлення України на міжнародній арені.

На основі ефективного інформаційного забезпечення потреб ЗСУ вміло використовувати новітні технології впливу на особистість та відповідну кадрову підготовку персоналу.

Також стає необхідним формування кадрового резерву ЗСУ, які з можуть проводити успішну контрпропаганду з ефективним використанням новітніх технологій впливу, як на всі категорії військовослужбовців так і на цивільне населення.

Список літератури

1. Бессонов, Б. Н. Идеология духовного подавления / Б. Н. Бессонов. - М. : Мысль, 1971. - 295 с.

2. Бледный, С. Н. Проблема манипулирования сознанием в научной литературе конца XIX - начала XX века / С. Н. Бледный // Социально-гуманитарные знания : Научно-образовательное издание. - 2004. - №3. - С. 292-302.

3. Волинець, П. П. Психологічні умови прихованого психологічного впливу оперативних співробітників прикордонних підрозділів на осіб-носіїв інформації: дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.09 / Волинець Павло Петрович. - Хмельницький, 2012. - 154 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.

5. Доценко, Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита / Е. Л. Доценко. - СПб. : Речь, 2003. - 304 с.

6. Інформаційно-психологічна боротьба у воєнній сфері: навчальний посібник. / [Я.М.Жарков]; за заг. ред. В.В. Балабіна: - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2014. - 311 с.

7. Історія інформаційно-психологічного протиборства : підруч. / [Я.М.Жарков, Л.Ф.Компанцева, В.В.Остроухов В.М.Петрик, М.М.Присяжнюк, Є.Д.Скулиш] ; за заг. ред. д.ю.н., проф., засл. юриста України Є.Д.Скулиша. - К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2012. - 212 с.

8. Калюжний В. О. Особливості застосування офіцерами-прикордонниками експліцитного психологічного впливу на підлеглих : дис. канд. псих. наук : 19.00.09 / Калюжний Валерій Олександрович - Хмельницький, 2014. - 238 с.

9. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием / Сергей Георгиевич Кара-Мурза. - М.: Эксмо, 2007. - 864 с.

10. Матеюк, О. А. Професійний психологічний вплив військового керівника на підлеглих в особливих умовах діяльності : монографія / О. А. Матеюк. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2006. - 347 с.

11. Сидоренко, Е. В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию / Е. В. Сидоренко // Психология влияния. - СПб. : Питер, 2000. - С. 11-31.

12. Шейнов, В. П. Психология влияния: скрытое управление, манипулирование и защита от них / В. П. Шейнов. - М. : Ось-89, 2002. - 720 с.

13. Шиллер, Г. Манипуляторы сознанием / Г. Шиллер ; под ред. Я. Н. Засурского ; [пер. з англ.]. - М. : Мысль , 1980. - 326 с.

14. Ященко, Е. Види і методи психологічного впливу на особистість / Е. Ященко // Технологія інноваційного пошуку в системі вищої освіти : зб. матер. до Другої регіональної наук.-метод. конф. - Тернопіль : Економічна думка, 2003. - С. 47-50.

Размещено на Allbest.ru