Особливості домінуючого типу ставлення до природи молодших школярів
Визначено особливості когнітивного, емоційного та прагматичного типів домінуючої установки у ставленні молодших школярів до природи. Акцентується, що в цілому у дітей молодшого шкільного віку домінує непрагматична установка у ставленні до природи.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.03.2018 |
| Размер файла | 20,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ ДОМІНУЮЧОГО ТИПУ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Падалка Р.Г.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
У статті обґрунтована актуальність дослідження екологічної свідомості молодших школярів як вищого рівня психічного відображення природного і штучного середовища, внутрішнього світу, рефлексія місця і ролі людини в біологічному, фізичному та хімічному світі. Зазначається, що до молодшого шкільного віку вже цілком руйнується дитячий артифікалізм, що обумовлює прагматичну модальність ставлення до природи. Визначено та схарактеризовано особливості та відмінності когнітивного, емоційного, етичного та прагматичного типів домінуючої установки у ставленні молодших школярів до природи, що мешкають у місті та селі. Наголошується, що сільські школярі характеризуються вищим рівнем розвитку пізнавального інтересу до предметів та явищ природнього середовища. Натомість діти, які мешкають у місті обмежені у спілкуванні із природою, що обумовлює у них ситуативний інтерес до неї. Втім вищий розвиток естетичного типу домінуючої установки притаманний міським дітям. Цей факт детермінований тим, що вони, на відміну від сільських мешканців, нечасто мають можливість спостерігати красоту природніх явищ і кожна зустріч з природою викликає у них приємні емоційні переживання та насолоду. Акцентується, що в цілому у дітей молодшого шкільного віку домінує непрагматична установка у ставленні до природи. Природоохоронна діяльність, до якої починає виявляти неабияку прихильність молодший школяр, стає дійсно продиктованою його ставленням до природи. Втім дітям із сільської місцевості більшою мірою притаманна природоцентрична екологічна поведінка.
Ключові слова: екологічна свідомість, когнітивний компонент, емоційний компонент, поведінковий компонент, артифікалізм, природоцентрична поведінка.
Актуальність дослідження. Проблема взаємодії людини та довкілля у сучасному суспільстві є досить суперечливою. З одного боку, суспільство не може виконувати свою діяльність не розширюючи взаємодію із природою. А з іншого, подальше розширення взаємодії автоматично ставить під загрозу саме існування природного середовища. Тому подальший розвиток людства неможливий без усвідомлення людиною загрози екологічної ситуації, що склалася та зміни своєї діяльності. Але екологічну кризу неможливо подолати лише за допомогою технічних та економічних заходів. Необхідні зміни в орієнтації людини, які спрямовані на збереження екологічної рівноваги в природі. Проте вони неможливі без зміни екологічної свідомості людей.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На кожному етапі розвитку особистості існує певний рівень пізнання об'єктів навколишньої дійсності. В молодшому шкільному віці світ природи починає відігравати більш значну роль в психологічному житті дитини. Ставлення до неї стає ін- тенсивнішим, але ще недостатньо усвідомленим і узагальненим. У молодшому шкільному віці відбувається істотна зміна характеру модальності ставлення до природи, що обумовлено особливостями розвитку свідомості, притаманними цьому віковому періоду. У процесі соціалізації дитина долає егоцентризм, починає відокремлювати власне «Я» від оточуючого світу, суб'єктивне від об'єктивного, послідовно диференціює сфери «людського» і «нелюдського», поступово долаючи антропоморфізм у ставленні до довкілля. І хоча повної руйнації суб'єктного сприйняття не відбувається, якісно змінюється лише його обумовленість, поширення життєвого досвіду молодшого школяра приводить до того, що природні об'єкти в процесі взаємодії з ними все більше і більше відкриваються йому як суб'єкти. У результаті цього діти починають оцінювати їх як рівних,що приводить до формування у них «суб'єктної установки». Більше того, експериментально було встановлено, що для багатьох молодших школярів вони стають навіть свого роду «значущими іншими». У середньому, у 2--3 класі кожний другий школяр називає різних тварин у якості «значущих інших», частіше в списку зустрічаються тільки мама, тато і найкращий друг. Показово, що частка природних об'єктів серед «значущих інших» у молодшому шкільному віці зростає, хоча у першому класі їх включає до списку лише кожна п'ятнадцята дитина [1; 4--5; 7].
У цілому, для молодших школярів властивий суб'єктний характер модальності ставлення до природи. З іншого боку, до молодшого шкільного віку вже цілком руйнується дитячий артифікалізм, що обумовлює прагматичну модальність ставлення до природи в дошкільників. Суб'єктифікація, що виникає на цьому етапі, відкриває молодшому школяреві природні об'єкти «з іншого боку», кардинально змінює мету і мотиви взаємодії: він починає спілкуватися з ними, прагматизм змінюється непрагматизмом. Цей перехід яскраво демонструє те, що в дітей молодшого шкільного віку на зміну запитанню «навіщо» приходить запитання «чому» [2--3; 8].
Метою даної статті є характеристика типу домінуючої установки молодших школярів у ставленні до природи, які проживають у місті та сільській місцевості.
Виклад основного матеріалу дослідження. У дослідженні взяли участь 263 молодші школярів, які проживають у місті Києві (131 особа), а також Срібнянському та Варвинському районах Чернігівської області (132 особи). Досліджувані утворили дві групи. До першої -- увійшли учні першого класу у кількості 133 особи (з них 66 -- мешкають у селі і 67 -- у місті), до другої -- учні третього класу у кількості 130 осіб (з них 66 сільських мешканців та 64 -- міста).
Типи домінуючих установок у ставленні до довкілля, які вивчалися за методикою «ЕЗОК», суттєво не відрізняються у молодших школярів першого класу міста і села (табл. 1). Найбільш помітне розходження мало місце в естетичній установці -- 5,9%.
Тобто, ця установка стосовно довкілля більш характерна для міських дітей. Її засвідчили 35% першокласників. Таку установку мали 29,1% досліджуваних дітей цього віку міської місцевості. Можна припустити, що краса природи більше «зачіпає душу» міської дитини, оскільки вона не має можливості спостерігати її щоденно і всюди, як це доступно і звично для дитини, яка виростає серед природи у сільській місцевості.
ставлення природа молодший школяр
Таблиця 1
Кількісні показники типу домінуючої установки ставлення до природи у міських та сільських школярів 1-го класу за методикою «ЕЗОК» (у %), п = 133
|
Тип домінуючої установки |
Досліджувані (у %) |
|||
|
Сільські мешканці |
Міські мешканці |
ї-критерій Стьюдента |
||
|
Когнітивний |
35,3 |
30,2 |
р < 0.05 |
|
|
Естетичний |
29,1 |
35,0 |
р < 0.05 |
|
|
Етичний |
26,4 |
23,6 |
||
|
Прагматичний |
9,2 |
11,2 |
Як показали результати порівняльного аналізу, у досліджуваних першого класу обох місцевостей прагматичний тип установки мав різницю лише у 2%. Така установка була характерна для 11,2% дітей, проживаючих у місті і 9,2% -- для сільських дітей. Домінуючим типом установки для сільських дітей-першокласників виявився когнітивний, а для міських -- естетичний.
Як свідчать результати дослідження, подані у табл. 2, домінуючим типом ставлення до довкілля у досліджуваних учнів 3-х класів сільської і міської місцевості є когнітивна установка. Різниця між ними становить 5,1% (відповідно 43,4% і 38,3%). Найменша розбіжність мала місце у прагматичній установці. Вона виявилася домінуючою у 8,7% сільських учнів-третьокласників і у 7,4% міських
Таблиця 2
Кількісні показники типу домінуючої установки ставлення до природи у міських та сільських школярів 3-го класу за методикою «ЕЗОК» (у %), п = 130
|
Тип домінуючої установки |
Досліджувані (у %) |
|||
|
Сільські мешканці |
Міські мешканці |
ї-критерій Стьюдента |
||
|
Когнітивний |
43,4 |
38,3 |
р < 0.05 |
|
|
Естетичний |
21,4 |
26,2 |
р < 0.05 |
|
|
Етичний |
26,6 |
28,1 |
||
|
Прагматичний |
8,7 |
7,4 |
Дослідження показало більший показник зацікавленості екологічними проблемами у сільських школярів першого і третього класів. Даний факт можна пояснити щоденною взаємодією сільських дітей з представниками флори і фауни, пов'язаної із працею на городі та піклуванням про домашніх тварин. У зв'язку з цим діти з сільської місцевості мають можливість від- стежувати зміни у довкіллі, яке є невичерпним джерелом отримання нових вражень та знань.
Міські діти обмежені у спілкуванні з природою, що спричиняє низький рівень знань про особливості життя рослин і тварин. Втім, за умови потрапляння у сільську місцевість природне довкілля перетворюється на предмет їх великого інтересу та емоційного захоплення і те, що є для сільських дітей рутинним і звичним для міських школярів є новим і надзвичайно цікавим. Когнітивна установка у ставленні до природи є в останніх ситуативно обумовленою.
Естетичну установку у ставленні до природи сільські діти виявляють меншою мірою. Так, у 29,1% першокласників і 21,4% третьокласників, що мешкають у сільській місцевості даний тип установки виявився домінуючим. Отримані статично значущі відмінності між сільськими та міськими мешканцями першого і третього класів (р < 0.05), на нашу думку, ілюструють той факт, що природні умови, в яких мешкають діти обумовлюють естетичне сприймання предметів та явищ оточуючого світу. Діти, які мешкають у селі і щоденно взаємодіють з довкіллям меншою мірою сприймають його як предмет милування та значно рідше захоплюються його красою. Явища природи, які постійно мають можливість спостерігати сільські діти, рідше викликають у них емоційні переживання, пов'язані з оцінкою естетично значущих предметів і явищ та зменшують потребу насолоджуватися ними.
Емпіричні дані, отримані у дослідженні, свідчать на користь непрагматичного ставлення до природи у сільських та міських мешканців обох класів, оскільки прагматична установка була діагностована у якості провідної лише 9,2% першокласників з села та 11,2% -- з міста. Це повного мірою стосується і учнів третього класу. Так, 8,7% сільських третьокласників та 7,4% -- міських засвідчили прагматичну установку у ставленні до природи.
Таким чином, лише незначна кількість досліджуваних з міських та сільських шкіл ставляться до природи не як до об'єкта охорони, а як до об'єкта користі. Вони проявляють споживацький та нераціональний стиль діяльності у довкіллі, що, на нашу думку, детерміновано низьким рівнем їх екологічних знань і, як наслідок, мінімально вираженою допитливістю до життя представників флори та фауни. На жаль, часто доводиться бути свідком випадків, коли діти, які ламають у парку паркан, відразу зупиняються перед перехожими або, принаймні, працівниками правоохоронних органів. Проте, коли вони забивають палицями «потворних жаб або хробаків», перехожі (у тому числі і працівники правоохоронних органів), як правило, не звертають уваги.
У 26,4% сільських і 23,6 міських першокласників та 26,6% сільських і 28,1% міських третьокласників діагностована домінуюча етична установка у ставленні до природи. Ці досліджувані демонструють екоохоронний тип поведінки, що полягає у здатності до безкорисливих вчинків, спрямованих на підтримку (або збереження) життя представників флори та фауни. Вони вважають, що майбутнє довкілля залежить від діяльності людей, надають великого значення справам щодо охорони оточуючого середовища та залюбки беруть в них участь. Молодші школярі з даним типом установки твердо переконані, що оточуюче середовище потребує захисту від хижацького ставлення до нього людей.
Висновки. Таким чином, сільським школярам притаманний вищий пізнавальний інтерес до оточуючого природного середовища в силу кращої інформованості про життя представників флори та фауни і власної залученості у природоохоронну діяльність. Міські діти мають можливість отримувати велику кількість інформації із ЗМІ про особливості та нагальні проблеми довкілля. Втім вони обмежені у спілкуванні з природою, їх активність не виходить далеко за межі, обумовлені ситуацією, внаслідок чого вони засвоюють інформацію про природні об'єкти переважно ситуативно. Всеце спричиняє у них невисокий рівень знань про особливості життя рослин і тварин.
Вищий рівень естетичного типу домінуючої установки діагностовано у міських школярів, що пов'язано з місцем проживання, яке обумовлює естетичне сприймання довкілля. Явища природи, які постійно мають можливість спостерігати сільські мешканці, рідше викликають у них емоційні переживання, пов'язані з оцінкою естетично значущих предметів і явищ та зменшують потребу насолоджуватися ними.
Дослідження свідчить на користь непрагма- тичного ставлення до природи сільських та міських мешканців. У своїй більшості вони сприймають оточуюче середовище не як об'єкт користі, а як довкілля, яке потребує захисту від недбайливого ставлення людей до нього. Природа є для них об'єктом насолоди та спонукає їх до природоохоронної діяльності.
Список літератури
1. Бурова Л. И. Формирование у младших школьников представлений об окружающем мире в процессе усвоения первоначальных научных понятий: дис. канд. пед. наук / Бурова Л. И. - М, 1983. - 244 с.
2. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа / О. Вараку- та. - 1999. - № 5. - С. 20~23.
3. Екологічне виховання в початковій школі / Упоряд.: І. Васильченко, О. Кондратюк. - К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2005. - 128 с.
4. Ковальчук І. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. - 1999. - № 10. - С. 17--19.
5. Отношение школьников к природе / Под ред. И. Д. Зверева, Т. И. Суравегиной. - М. - 1988. - 129 с.
6. Рева Ю. Розвиток особистості дитини через екологічний фактор / Ю. Рева. // Рідна школа. - 1999. -- № 2. -- С. 44-46.
7. Скребець В. О. Екологічна психологія / В. О. Скребець, І. І. Шлімакова. - К: Слово, 2014. - 455 с.
8. Ткачук Г. П. Формування екологічної культури учнів // Рідна школа. - 2003, № 8. - С. 50--51.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив типу темпераменту на розвиток пам’яті дітей молодшого шкільного віку. Виявлення ведучого типу темпераменту молодших школярів за допомогою методики Айзенка. Результати дослідження домінуючого типу темпераменту, його взаємозв’язку з розвитком пам'яті.
курсовая работа [660,1 K], добавлен 26.12.2013Особливості емоційно-чуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтування методів і форм розвитку емпатії у молодших школярів, розробка ефективної програми її формування та аналіз результатів дослідження емпатії у дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [228,9 K], добавлен 17.11.2010Тривожність як прояв емоційної сфери. Причини виникнення тривожності і особливості її прояву у дітей молодшого шкільного віку. Особливості розвитку самооцінки у молодших школярів. Анкета діагностики тривожності А. Прихожан, проективна методика Л. Карпова.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 31.01.2014Процес адаптації молодших школярів до навчально-виховного процесу: проблеми і особливості. Залежність рівня адаптації від різноманітних факторів. Психічні особливості дітей молодшого шкільного віку та експериментальні дослідження їх адаптації до школи.
дипломная работа [71,3 K], добавлен 16.09.2010Пізнавальна активність як психологічна проблема. Шляхи формування, значення та розвиток пізнавальної активності та здібностей дітей молодшого шкільного віку. Діагностика рівня пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.06.2010Особливості розвитку уваги у дітей молодшого шкільного віку в різних видах діяльності. Психологічні прийоми розвитку властивостей уваги молодших школярів в ігровій діяльності. Практичні поради для розвитку властивостей уваги в учнів початкової школи.
курсовая работа [601,9 K], добавлен 19.12.2013Особливості поведінки молодших школярів, визначення рис, які потребують корекції, методика проведення корекційної роботи. Визначення рівня розвиненості ціннісного ставлення дітей молодшого шкільного віку. Розробка ефективної корекційної методики.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 21.07.2010Комплексна психодіагностична методика вивчення рівня агресивності молодших школярів. Дослідження причин та форм агресивної поведінки експериментального класу. Експериментальна методика психокорекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 14.08.2010Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014Особливості інтелектуального розвитку молодших школярів: поняття, структура інтелекту, загальна характеристика розумового розвитку. Аналіз процесу формування інтелектуальних вмінь і навичок. Діагностика розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [270,0 K], добавлен 19.07.2011Поняття та основні властивості темпераменту. Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту. Індивідуальний підхід до молодших школярів з різними типами темпераментів в процесі навчання і виховання, методика визначення рівня розумового розвитку.
курсовая работа [120,4 K], добавлен 10.11.2014Тлумачення уваги в історії психологічної думки. Особливості розвитку уваги молодших школярів. Ясність і виразність змістів свідомості. Переключення та розподіл уваги. Сприйняття величини, спостережливості. Формування уміння порівнювати, аналізувати.
курсовая работа [640,1 K], добавлен 04.04.2014Вивчення специфіки психологічного становлення учнів молодшого шкільного віку. Практичне дослідження ідеалів випускників початкової школи. Аналіз особливостей виховання моральних цінностей молодших школярів. Рекомендації зі сприяння формуванню ідеалів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.02.2013Аналіз проблеми емоційного розвитку дітей у сучасній психології та педагогіці. Категорійний аналіз проблеми емпатії та особливості емоційно-почуттєвої сфери у дітей молодшого шкільного віку. Створення умов емпатійної взаємодії між вчителем і школярами.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 06.02.2013Наукові підходи до дослідження проблеми мислення. Психологічні особливості мислення як пізнавального процесу. Класифікація видів мислення та їх характеристика. Особливості розвитку мислення у дітей молодшого шкільного віку в процесі засвоєння знань.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 19.03.2015Суть поняття тривожності молодших школярів та теоретико-методологічний аналіз проблеми. Причини тривожності. Експериментальне визначення особистісної шкільної тривожності у дітей молодших класів. Психолого-педагогічні умови, шляхи і засоби її подолання.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 15.06.2010Поняття агресії, її класифікація. Концепція інстинктивної агресії і концепція змушуючої сили. Причини виникнення агресії у дітей, особливості формування. Емпіричні дослідження та аналіз психологічних особливостей молодших школярів, схильних до агресії.
дипломная работа [308,3 K], добавлен 13.01.2012Дослідження особливостей прояву тривожності в дітей молодшого шкільного віку й установлення причини підвищеної тривожності. Вплив спеціально організованих корекційно-розвиваючих занять, спрямованих на зниження тривожності в дітей, їх ефективність.
дипломная работа [160,0 K], добавлен 14.07.2009Проблеми конфліктності серед школярів, поняття конфлікту. Типологія конфліктно-стресових ситуацій у молодших класах. Конфлікти дидактичного характеру, типу "вчитель-учень". Міжособистісні конфліктні ситуації серед молодших школярів типу "учень-учень".
курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.06.2010Поняття мовлення та його психофізіологічні основи. Особливості розвитку мовлення молодших школярів. Експериментальне вивчення рівня розвитку мовлення школярів молодших класів в процесі навчання. Аналіз результатів дослідження, висновки та рекомендації.
курсовая работа [159,4 K], добавлен 21.07.2010
