Оцінка ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом
Вивчення індивідуальних психологічних особливостей дітей з аутизмом дошкільного віку. Оцінка динаміки психічного розвитку аутичних дітей у результаті здійснення психологічного супроводу. Визначення основних критеріїв ефективності корекційної роботи.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2018 |
| Размер файла | 29,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом
Островська К.О.,
Качмарик Х.В.
Анотація
УДК: 159.973
Оцінка ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом
Островська К.О., Качмарик Х.В.
У статті розглянуто проблему оцінки ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом. Зокрема, проаналізовано методи такої оцінки, як один з них відзначено психологічну діагностику. Здійснено експериментальне дослідження ефективності проведеного психологічного супроводу із застосуванням первинної та повторної психологічної діагностики, відтак наведені результати підтверджують дієвість такого супроводу. На основі виконаних досліджень за показниками істотного зрушення після проведення формувального експерименту в експериментальній групі і відсутності істотних змін, зокрема тенденції до негативних змін, у контрольній групі визначено основні чинники ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом в дошкільному закладі, а саме: активізація пізнавальних психічних процесів, встановлення емоційного контакту фахівців з аутичною дитиною, сенсорна інтеграція аутичних дітей.
Ключові слова: психологічний супровід, оцінка ефективності психологічного супроводу, критерії ефективності психологічного супроводу, чинники ефективності психологічного супроводу, психологічна діагностика, діти з аутизмом.
Аннотация
Оценка эффективности психологического сопровождения детей с аутизмом
Островская Е.А., Качмарик Х.В.
В статье рассматривается проблема оценки эффективности психологического сопровождения детей с аутизмом. В частности, проанализированы методы такой оценки, как один из них отмечено психологическую диагностику. Проведено экспериментальное исследование эффективности проведенного психологического сопровождения с применением первичной и повторной психологической диагностики, а представлены результаты подтверждают действенность такого сопровождения. На основе выполненных исследований по показателям существенного сдвига после проведения формирующего эксперимента в экспериментальной группе и отсутствия существенных изменений, в частности тенденции к негативным изменениям, в контрольной группе определены основные факторы эффективности психологического сопровождения детей с аутизмом в дошкольном учреждении, которыми являются: активизация познавательных психических процессов, установление эмоционального контакта специалистов с аутичным ребенком, сенсорная интеграция аутичных детей.
Ключевые слова: психологическое сопровождение, оценка эффективности психологического сопровождения, критерии эффективности психологического сопровождения, факторы эффективности психологического сопровождения, психологическая диагностика, дети с аутизмом.
Annotation
Evaluating the Effectiveness of Psychological Support for Children with Autism
Ostrowska K.O., Kachmaryk Kh.V.
In the article the problem of assessing the effectiveness of psychological support for children with autism is analysed. The experimental study of the effectiveness of the psychological support via the second psychological assessment and surveys of parents and professionals is held. The results that confirm its effectiveness are presented. Psychological diagnosis as a method of evaluating the effectiveness of psychological support for children with autism is noted. On the basis of the research key factors of efficiency of psychological support for autistic children in preschool institutions are identified namely: the "cognitive mental processes activization", "emotional contact establishment of specialists with an autistic child", "sensory integration of autistic children to overcome their over susceptibility".
Keywords: psychological support, evaluation of the effectiveness of psychological support, criteria for efficiency of psychological support, effectiveness factors of psychological support, psychological diagnosis, children with autism.
Зміст статті
У процесі здійснення психологічного супроводу дітей з аутизмом виникає завдання діагностичної оцінки його ефективності та результативності. Щодо самого поняття "ефективність", то Великий тлумачний словник сучасної української мови містить таке пояснення: ефективний - який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Отже, надання будь-якої психологічної допомоги, зокрема психологічного супроводу, не є самоціллю, а здійснюється з певною метою, що передбачає якийсь результат.
У літературі досить повно висвітлено питання щодо методів оцінки ефективності психологічного супроводу, критеріїв ефективності роботи супроводу дітей, умов ефективності, а також його результативності стосовно дітей з різними психофізичними порушеннями, зокрема дітей з дитячим церебральним паралічем, із затримкою психічного розвитку (Л. Шипіцина, А. Жукова, В. Мальцева, С. Безух, С. Лебедєва, О. Казакова, О. Федорова, М. Деркач, В. Соколов, Н. Осухова, М. Бітянова, В. Бондар та ін.). Так, одним з методів оцінки ефективності супроводу називають метод катамнезу, тобто оцінку актуальних характеристик дитини і її успішності під час вступу в навчальний заклад чи в разі переходу в іншу освітню установу [2, с. 43]. Аналізуючи психолого-педагогічний супровід дітей у школі, виділяють такі методи оцінки ефективності програми психолого-педагогічного супроводу: опитування; індивідуальні та групові інтерв'ю; спостереження під час проведення занять; застосування технічних засобів (фото, відео тощо) для візуального спостереження й аналізу змін, що відбуваються з учасниками програм; діагностика; особистісна саморегуляція, стресостійкість; самовизначення, потреба в самопізнанні; характеристика батьківського ставлення й орієнтація на прийняття дитини, вирішення її проблем; позитивне ставлення до школи [1].
У пропонованій статті подано оцінку ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом в умовах дошкільної установи. На нашу думку, виражена нерівномірність показників розвитку дітей з аутизмом за ознаками ретардації, нормативного розвитку та акселерації створює значні труднощі у відстеженні динаміки їх розвитку в процесі здійснення їх психологічного супроводу. Проаналізувавши теоретичні джерела, відзначимо велику роль психологічної діагностики в контексті здійснення й оцінки ефективності психологічного супроводу (Л. Шипіцина, М. Бітянова, В. Бондар). Основними завданнями психологічної діагностики в контексті реалізації психологічного супроводу й оцінки його ефективності є: формулювання гіпотези обстеження дитини; підбір адекватних методів дослідження; здійснення поглибленої діагностики: визначення актуального рівня розвитку дитини та зони найближчого розвитку; на основі поглибленої діагностики визначення найефективнішого освітнього маршруту та розробка корекційної програми розвитку, програми психологічного супроводу, здійснення повторної діагностики через певний період (6-12 міс.) для відстеження динаміки психічного розвитку аутичної дитини та оцінки ефективності психологічного супроводу.
Для вивчення індивідуальних психологічних особливостей дітей з аутизмом дошкільного віку застосовували такі методики: "Карта спостереження", шкала тестів розумового розвитку А. Біне- Т. Сімона (варіант Л. Термена), метод нейропсихологічного дослідження за О. Лурією, зорово-моторний Бендер гештальт-тест, шкала оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS), профіль шкали розвитку PEP-R, а також опитувальники для батьків та фахівців для з'ясування думки щодо ефективності психологічного супроводу.
Формувальний експеримент здійснювався на базі ДНЗ № 165 м. Львова в державній дошкільній групі для дітей з аутизмом, а також на базі БФ "Відкрите серце" для осіб із загальними розладами розвитку, Міжнародної громадської організації "Фонд допомоги дітям з синдромом аутизму "Дитина з майбутнім".
Загальна вибірка дітей дошкільного віку з аутизмом становила: в експериментальних групах - 30 осіб; у контрольних - 47 осіб. Формувальний експеримент тривав упродовж року. Індивідуальні заняття проводили раз на тиждень.
Розгляньмо динаміку психічного розвитку аутичних дітей в результаті здійснення одного з компонентів психологічного супроводу психокорекційного впливу. Оцінка ефективності психологічного супроводу здійснювалась за допомогою повторної діагностики експериментальних та контрольних груп, а також опитування батьків. Критерієм ефективності здійснення психологічного супроводу є позитивні зміни в психічному розвитку дитини. Аби оцінити його ефективність, відстежувалась динаміка змін за такими показниками: рівень розумового розвитку дитини; ступінь аутизму; підвищення рівня функціонування у сфері сенсорної інтеграції (СІ) аутичних дітей; підвищення рівня функціонування у сфері активізації пізнавальних процесів аутичної дитини (АПП); підвищення рівня функціонування у сфері встановлення емоційних контактів (ВЕК).
Зазначимо, що за результатами психологічної діагностики (табл. 1), а саме виявленими індивідуальними психологічними особливостями аутичних дітей, було розкрито сфери впливу для організації психологічної корекції (відповідно до результатів факторного, кореляційного та дискримінантного аналізів), а саме: активізація пізнавальних психічних процесів аутичної дитини, встановлення емоційного контакту фахівців з аутичною дитиною, сенсорна інтеграція аутичних дітей для подолання їх надвразливості. Додамо, що послідовність здійснення психологічної корекції наведено в інших наших статтях [3, с. 338-344.].
Як бачимо з табл. 1, за результатами повторної діагностики в дітей експериментальної групи спостерігається значне підвищення рівня розумового розвитку (за шкалою тестів розумового розвитку А. Біне-Т. Сімона).
Таблиця 1. Динаміка рівня розумового розвитку аутичних дітей
|
Середнє значення різниці між першим і другим |
|||||
|
Сфери впливу |
діагностичними замірами (M ± т) |
T |
Р |
||
|
Експериментальна група |
Контрольна група |
||||
|
Рівень розумового розвитку |
1,51 ± 0,13* |
0,28 ± 0,23 |
4,045 |
0,0002 |
|
|
Пізнавальні здібності |
- 0,71 ± 0,23* |
- 0,14 ± 0,15 |
2,180 |
0,0385 |
|
|
Інтелект |
- 1,87 ± 0,58* |
- 0,38 ± 0,30 |
2,508 |
0,0186 |
|
|
Гнозис |
- 2,05 ± 0,43* |
- 0,37±0,22 |
3,814 |
0,0005 |
|
|
Пам'ять |
- 1,62 ± 0,29* |
- 0,64 ± 0,30* |
2,209 |
0,0363 |
|
|
Мовленнєві функції |
- 1,73 ± 0,79* |
- 0,17 ± 0,20 |
2,292 |
0,0304 |
|
|
Здатність до просторової організації стимульного матеріалу |
- 19 ± 4,35* |
- 8,83 ± 2,35* |
2,237 |
0,0341 |
* Відзначені зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових.
Варто зауважити, що позитивна динаміка рівня розумового розвитку підтверджена й результатами інших методик: показником за шкалою "пізнавальні здібності" за "Картою спостереження", а також показником за шкалою "інтелект" за методикою нейропсихологічної діагностики в дошкільному віці О. Лурії. За цією ж методикою спостерігається позитивна динаміка таких пізнавальних психічних процесів, як гнозис, пам'ять та мовленнєві функції. Також відстежується зниження середнього балу за методикою зорово-моторного Бендер гештальт-тесту, що свідчить про покращення здатності до просторової організації стимульного матеріалу, а отже, зорово-моторних функцій у дітей. Було доведено існування значущих кореляцій між ступенем сформованості в дітей здатності копіювати геометричні фігури й інтелектуальними здібностями, особливо невербальним інтелектом (за методикою Бендер гештальт-тесту).
Дещо іншими є результати в динаміці розумового розвитку дітей, що увійшли до контрольної групи. За результатами повторної діагностики в дітей цієї групи спостерігається незначна тенденція до підвищення рівня розумового розвитку (за шкалою тестів розумового розвитку А. Біне-Т. Сімона). Це підтверджують і результати інших методик: спостерігається незначна тенденція до покращення показника за шкалою "пізнавальні здібності" за "Картою спостереження", а також показника за шкалою "інтелект" за методикою нейропсихологічної діагностики в дошкільному віці. За цією ж методикою спостерігається незначна тенденція до покращення таких пізнавальних психічних процесів, як гнозис та мовленнєві функції. Додамо, що ці показники не відзначено як такі, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових, що свідчить про широкий спектр вказаних змін у цій групі дітей (в одних дітей спостерігається тенденція до покращення рівня розумового розвитку, а в інших - ні). У дітей контрольної групи спостерігається незначна достовірна тенденція до покращення показника за шкалою "пам'ять" та за показником "здатність до просторової організації стимульного матеріалу" (за методикою Бендер гештальт-тесту), що свідчить про тенденцію до покращення невербального інтелекту (р < 0,05). Однак ці зсуви є істотно меншими, ніж в експериментальній групі. Незначну тенденцію до підвищення рівня розумового розвитку в дітей контрольної групи, що підтверджують результати інших методик, зокрема покращення показника за шкалою "пізнавальні здібності" за "Картою спостереження", а також показника за шкалою "інтелект" за методикою нейропсихологічної діагностики в дошкільному віці та таких психічних функцій, як гнозис та мовленнєві функції, пам'ять, а також покращення здатності до просторової організації стимульного матеріалу, можна пояснити природним розвитком дитини.
Важливо відзначити суттєві відмінності між зсувами, що спостерігаються в експериментальній та контрольній групах, на користь дітей експериментальної групи, що свідчить про ефективність здійсненого психологічного супроводу.
Розгляньмо динаміку ступеня аутизму (СА) в дітей експериментальної та контрольної груп. Результати наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Динаміка ступеня аутизму дітей за шкалою оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS)
|
Сфери впливу |
Середнє значення різниці між першим і другим діагностичними замірами (M ± т) |
T |
Р |
||
|
Експериментальна група |
Контрольна група |
||||
|
СА |
- 5,25 ± 2,13* |
+ 2,01 ± 1,86 |
2,513 |
0,018 |
* Зазначені зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових.
Відстежуємо істотне зниження ступеня аутизму в експериментальній групі та тенденцію до підвищення ступеня аутизму в контрольній групі. Як бачимо, відсутність корекційного впливу при аутизмі в деяких дітей сприяє поглибленню аутистичних симптомів, а отже, підвищенню ступеня аутизму.
За результатами повторної діагностики розглянемо динаміку (психічного) розвитку, враховуючи створену й апробовану факторну модель психологічної корекції [3, с. 338-344.].
Таблиця 3. Динаміка розвитку аутичних дітей за "Картою спостереження"
|
Сфери впливу |
Середнє значення різниці між першим і другим діагностичними замірами(М ± т) |
T |
Р |
||
|
Експериментальна група |
Контрольна група |
||||
|
АПП |
- 1,96 ± 0,23* |
0,12 ± 0,56 |
2,846 |
0,0081 |
|
|
Загальна моторика і зорово-рухова координація |
- 0,55 ± 0,15* |
0,008 ± 0,16 |
2,279 |
0,0312 |
|
|
Рівновага |
- 1 ± 0,52 |
0,3 ± 0,21 |
2,648 |
0,0133 |
|
|
Латералізація |
- 0,5 ± 0,19* |
- 0,17 ± 0,45 |
0,563 |
0,3387 |
|
|
Реакція на слух |
- 0,8 ± 0,08* |
- 0,12 ± 0,07 |
6,098 |
0,0000 |
|
|
Зорові реакції |
- 0,05 ± 0,04 |
0,04 ± 0,12 |
0,574 |
0,3366 |
|
|
Мануальні здібності, графомоторика |
- 0,38 ± 0,29 |
- 0,09 ± 0,15 |
0,976 |
0,2461 |
|
|
Пізнавальні здібності |
- 0,71 ± 0,23* |
- 0,14 ± 0,15 |
2,180 |
0,0385 |
|
|
Мова |
- 0,1 ± 0,22 |
- 0,08 ± 0,09 |
0,097 |
0,3957 |
|
|
Наслідування |
- 0,8 ± 0,34* |
1,83 ± 1,01 |
2,027 |
0,0524 |
|
|
Відносини з терапевтом |
- 0,52 ± 0,17* |
- 0,17 ± 0,13 |
1,676 |
0,0983 |
|
|
ВЕК |
- 1,02 ± 0,55 |
1,33 ± 0,59* |
2,718 |
0,0112 |
|
|
Експресія емоцій, настрій |
- 0,51 ± 0,31 |
0,33 ± 0,11* |
2,903 |
0,0069 |
|
|
Відносини з терапевтом |
- 0,52 ± 0,17* |
-0,17 ± 0,13 |
1,676 |
0,0983 |
|
|
Концентрація уваги |
- 0,51 ± 0,22* |
0,17 ± 0,13 |
2,913 |
0,0068 |
|
|
Поведінка дитини протягом візиту |
- 0,35 ± 0,14* |
0,58 ± 0,21* |
3,280 |
0,0024 |
|
|
СІ |
- 1,15 ± 0,25* |
- 0,51 ± 0,17* |
2,194 |
0,0374 |
|
|
Чуттєві реакції |
- 0,14 ± 0,24 |
0,08 ± 0,14 |
0,842 |
0,2782 |
|
|
Мануальні здібності, графомоторика |
- 0,38 ± 0,29 |
- 0,09 ± 0,15 |
0,976 |
0,2461 |
|
|
Поведінка агресивна, автоагресивна |
- 0,63 ± 0,13* |
- 0,23 ± 0,12 |
2,186 |
0,0380 |
|
|
Відносини з терапевтом |
- 0,52 ± 0,17* |
- 0,17 ± 0,13 |
1,676 |
0,0983 |
* Відзначені зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових.
Отже, з наведених даних спостерігаємо значне покращення у сфері "активізація пізнавальних психічних процесів аутичної дитини" у дітей, що увійшли до експериментальної групи (цей зсув достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового). У дітей, що увійшли до контрольної групи, спостерігається незначна тенденція до погіршення функціонування цієї сфери (зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульового). психологічний супровід аутизм дошкільний
Проаналізуємо, зокрема, динаміку показників психічного розвитку, що увійшли до цього фактора для дітей експериментальної та контрольної груп. В експериментальній групі дітей спостерігаємо незначне покращення показників за такими параметрами, як "загальна моторика та зорово-рухова координація", "латералізація", "реакція на слух", "пізнавальні здібності", "наслідування", "відносини з терапевтом". Відзначені зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових.
Незначна тенденція до покращення спостерігається й за такими параметрами, як "рівновага", "зорові реакції", "мануальні здібності, графомоторика", "мова". Ці зсуви не відзначено як такі, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових, що свідчить про наявність незначних позитивних змін не в усіх дітей.
У дітей, що увійшли до контрольної групи, спостерігаємо незначну тенденцію до покращення за такими параметрами, як "латералізація", "реакція на слух", "мануальні здібності, графомоторика", "пізнавальні здібності", "мова", "відносини з терапевтом". Також спостерігається незначна тенденція до погіршення за такими показниками, як "загальна моторика та зорово-рухова координація", "рівновага", "зорові реакції" та значні погіршення за показником "наслідування". Усі зсуви в цій групі дітей не відзначено як такі, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових, що свідчить про широкий спектр змін показників у цій групі.
Проаналізувавши зсуви за окремими показниками, що увійшли до фактора "активізація пізнавальних психічних процесів" в експериментальній групі дітей, за усіма показниками бачимо тенденцію до покращення психічного розвитку аутичної дитини. За більшістю показників відзначені зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових. Однак суттєві зміни в бік покращення за показником "активізація пізнавальних психічних процесів" (зсув достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового) в експериментальній групі та відсутність таких змін у контрольній групі дають підстави виокремлювати цей фактор як один з чинників ефективності психологічного супроводу аутичної дитини.
Проаналізуємо динаміку у сфері "встановлення емоційного контакту фахівців з аутичною дитиною". Отже, у дітей, що увійшли до експериментальної групи, спостерігаються значні позитивні зміни у цій сфері, однак цей зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового, що свідчить про широкий спектр змін показників у цій групі. У контрольній групі дітей спостерігаються значні негативні зміни у цій сфері. Цей зсув відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового.
Проаналізуємо динаміку показників психічного розвитку, що увійшли до цього фактора, дітей експериментальної й контрольної груп. У дітей експериментальної групи спостерігаємо незначні позитивні зміни за всіма параметрами, а саме, "відносини з терапевтом", "концентрація уваги", "поведінка дитини протягом візиту" (ці зсуви відзначено як такі, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових) та "експресія емоцій, настрою" (цей зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового).
У дітей контрольної групи спостерігаються незначні позитивні зміни за параметром "відносини з терапевтом", однак цей зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового. За такими параметрами, як "експресія емоцій, настрою", "поведінка дитини протягом візиту" (ці зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових) та "концентрація уваги" спостерігається тенденція до незначних негативних змін (цей зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового).
Проаналізувавши зсуви за фактором "встановлення емоційного контакту фахівців з аутичною дитиною", в експериментальній групі виявлено значні позитивні зміни, однак цей зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового. У контрольній групі дітей спостерігаються значні негативні зміни у цій сфері і цей зсув відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового. Наявність суттєвих змін між зсувами експериментальної й контрольної груп дає підстави інтерпретувати встановлення емоційного контакту з аутичною дитиною також як один із чинників ефективності психологічного супроводу аутичної дитини.
Проаналізуємо динаміку у сфері "сенсорна інтеграція аутичних дітей для подолання їх надвразливості". У дітей, що увійшли до експериментальної групи, спостерігаються значні позитивні зміни у цій сфері (цей зсув достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового). Натомість у контрольній групі дітей спостерігаються незначні позитивні зміни (цей зсув відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового).
Дослідимо динаміку показників психічного розвитку, що увійшли до цього фактора, дітей експериментальної й контрольної груп. В експериментальній групі спостерігаються незначні позитивні зміни за всіма параметрами, а саме: "чуттєві реакції", "мануальні здібності, графомоторика" (ці зсуви не відзначено як такі, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових), "поведінка агресивна, автоагресивна", "відносини з терапевтом" (ці зсуви достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових).
У контрольній групі дітей спостерігаються незначні позитивні зміни за такими параметрами, як "мануальні здібності, графомоторика", "поведінка агресивна, автоагресивна", "відносини з терапевтом" (ці зсуви не відзначено як такі, що достовірно (р < 0,05) відрізняються від нульових) та незначні негативні зміни за параметром "чуттєві реакції" (цей зсув не відзначено як такий, що достовірно (р < 0,05) відрізняється від нульового).
На основі здійснених досліджень за показниками істотного зсуву після проведення формувального експерименту в експериментальній групі та відсутності істотних змін, зокрема тенденції до негативних змін, у контрольній групі визначено основні чинники ефективності психологічного супроводу аутичних дітей у дошкільній установі. Отож, основними чинниками ефективності психологічного супроводу є: активізація пізнавальних психічних процесів, встановлення емоційного контакту фахівців з аутичною дитиною, сенсорна інтеграція аутичних дітей для подолання їх надвразливості.
Зазначимо, відповідно до результатів аналізу опитування, 90 % батьків відзначили позитивну динаміку розвитку дитини, яку пов'язують з наданням комплексної психологічної допомоги в умовах дошкільного закладу.
Отже, здійснюючи психологічну діагностику, а також за допомогою математико-статистичних методів обробки даних можемо чітко та конкретно фіксувати зміни, що відбуваються у психічному розвитку дитини з аутизмом. Кількісно та якісно проаналізовані дані слугують аргументацією дієвості розробленої системи психологічного супроводу аутичних дітей дошкільного віку.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми оцінки ефективності психологічного супроводу дітей з аутизмом. Це питання потребує подальшого теоретичного осмислення та експериментального вивчення.
Використана література
1. Жукова А. Організація психологічного супроводу [Електронний ресурс]/ А. Жукова, В. Мальцева. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/ psychology/988.
2. Комплексное сопровождение детей дошкольного возраста / Л.М. Шипицына, А.А. Хилько, Ю.С. Галлямова и др.; под ред. Л.М. Шипициной. - СПб.: Речь, 2005. - 240 с.
3. Островська К.О. Особливості індивідуального маршруту психологічного супроводу аутичної дитини в умовах дошкільної установи / К.О. Островська, Х.В. Качмарик // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Сер. 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2013. - № 24. - С. 338-344.
References:
1. Zhukova A. Organizacija psyhologichnogo suprovodu [Elektronnyj resurs]/ A. Zhukova, V. Mal'ceva. - Rezhym dostupu: http://osvita.ua/school/psychology/988.
2. Kompleksnoe soprovozhdenie detej doshkol'nogo vozrasta / L.M. Shipicyna, A.A. Hil'ko, Ju. S. Galljamova i dr.; pod red. L.M. Shipicinoj. - SPb.: Rech', 2005. - 240 s.
3. Ostrovs'ka K.O. Osoblyvosti indyvidual'nogo marshrutu psyhologichnogo suprovodu autychnoi' dytyny v umovah doshkil'noi' ustanovy / K.O. Ostrovs'ka, H.V. Kachmaryk // Naukovyj chasopys NPU imeni M.P. Dragomanova. Ser. 19: Korekcijna pedagogika ta special'na psyhologija: zb. nauk. prac'. - K.: NPU im. M.P. Dragomanova, 2013. - № 24. - S. 338-344.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Аналіз розвитку поведінки дітей дошкільного віку. Оцінка досвіду сучасного дошкільного навчального закладу з цього питання.
реферат [34,0 K], добавлен 24.03.2019Поняття психічної депривації, психологічні причини депривації в сім’ї. Особливості психічного розвитку дитини раннього віку, особливості проявів депривації психічного розвитку у ранньому віці. Оцінка ефективності корекційної роботи з депривованими дітьми.
дипломная работа [149,7 K], добавлен 19.10.2011Психологічні особливості адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в прийомних сім'ях. Організація соціально-психологічного супроводу прийомних сімей. Інтерпретація результатів емпіричного дослідження особливостей адаптації.
дипломная работа [519,3 K], добавлен 19.08.2015Теоретичні підходи до вивчення осіб похилого віку з обмеженими можливостями та інвалідів в процесі соціальної роботи. Дослідження соціально-психологічного супроводу в управлінні праці і соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.03.2011Характеристика психологічних особливостей розвитку особистості дошкільника. Вивчення етапів психологічного розвитку дітей, що виховуються не в сім’ї. Особливості соціальної дезадаптації дітей із порушеннями розвитку в дошкільних інтернатних закладах.
курсовая работа [124,7 K], добавлен 27.05.2010Підходи щодо розуміння форм прояву, динаміки та рівнів розвитку феномена самоствердження особистості. Оцінка ефективності розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу формування конструктивного самоствердження молодших і старших дошкільників.
статья [24,3 K], добавлен 24.11.2017Проблема схильності дітей до девіантної поведінки. Засоби роботи з дітьми для профілактики і запобігання проявів у них девіантної поведінки. Вплив біологічних та соціально-психологічних факторів на формування неадекватної поведінки дітей дошкільного віку.
статья [18,6 K], добавлен 22.04.2015Патологічний розвиток особистості за невротичним типом у дітей, батьки яких проявляють агресію. Характеристика дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Емоційна сфера дитини. Діагностика і корекція імпульсивної поведінки.
курсовая работа [92,7 K], добавлен 10.12.2014Пам'ять як вища психічна функція: визначення, види, процеси пам'яті, психологічні теорії. Проблема розвитку пам'яті у дітей дошкільного віку в працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів. Діагностика рівня розвитку зорової пам'яті у дітей.
дипломная работа [874,6 K], добавлен 14.10.2014Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.
курсовая работа [925,4 K], добавлен 26.08.2014Поняття про емоції: природа, характеристика, форми. Особливості розвитку емоційної сфери у дітей дошкільного віку: можливості, діагностика порушень. Аналіз та оцінка результатів дослідження, розробка практичних рекомендацій для батьків та вихователів.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 18.01.2011Дослідження загальних закономірностей розвитку дитини дошкільного віку. Поняття про ігрову діяльність як своєрідний спосіб пізнання дітьми навколишнього світу. Вивчення особливостей організації ігрової діяльності в умовах дитячого навчального закладу.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.01.2014Вивчення психологічних особливостей страхів у дітей та їх прояви і формування. Організація та проведення емпіричного дослідження за методиками виявлення страхів О.І. Захарова та М. Панфілова. Проведення корекційної та профілактичної роботи з малюками.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 16.04.2014Теоретичні дослідження тривожності дітей дошкільного віку. Індивідуальні особливості емоційної реакції дітей. Ігри як засіб профілактики тривожної поведінки дошкільнят. Обґрунтування дій щодо боротьби з тривожністю дітей у дитячому садку і сім'ї.
курсовая работа [108,2 K], добавлен 10.02.2024Психологічна структура дошкільного віку. Психологічні особливості дітей дошкільного віку. Діагностична ознака дошкільного віку. Діагностична ознака закінчення дошкільного віку. Психологічні новотвори дошкільного віку. Діяльність дітей дошкільного віку.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 18.03.2007Етіологія, класифікація затримки психічного розвитку. Основні групи причин, які можуть обумовлювати затримку психічного розвитку дитини. Особливості пізнавальних процесів дітей з затримкою психічного розвитку. Причини порушеного сприйняття у дітей із ЗПР.
курсовая работа [45,8 K], добавлен 24.06.2011Визначення поняття "здібність" та її розвиток у дітей-індиго. Дослідження обдарованості як індивідуально-своєрідного поєднання здібностей з точки зору особистісних психічних властивостей. Вродженні задатки і поради батькам обдарованих гіперактивних дітей.
реферат [50,5 K], добавлен 03.10.2011Науково-теоретичні основи формування мовленнєвої діяльності та особливості емоційно-комунікативного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку. Діагностика стану, активізація емоційно-комунікативного розвитку. Ефективність експериментальної методики.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 03.07.2009Дослідження таких психологічних феноменів, як механізми психологічного захисту та психологічний захист дітей, зокрема. Основні способи переробки інформації в мозку, що блокують загрозливу інформацію. Механізми адаптивної перебудови сприйняття й оцінки.
статья [239,0 K], добавлен 05.10.2017Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку. Формування загальної здібності до навчання у дітей з затримкою психічного розвитку. Поради батькам та вихователям. Затримка психічного розвитку як одна з форм дизонтогенезу.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 16.09.2010
