Формування професійної ідентичності соціальних працівників за допомогою тренінгів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування професійної ідентичності соціальних працівників за допомогою тренінгів

Розвиток практики соціальної роботи в Україні ставить перед викладачами вищої школи завдання: поряд із формуванням у студентів цього профілю соціологічного мислення, забезпечення їх фундаментальною теоретичною і широкою методичною підготовкою в галузі різних напрямків соціальної допомоги необхідно здійснювати спеціальну підготовку майбутніх фахівців до виконання професійних функцій. Одним із способів реалізації особистісно - позиційного підходу в розв'язанні майбутніх професійних завдань студентів є створення умов для розвитку професійної ідентичності, компетентності та власної гідності, побудова адекватного образу успішного професійного майбутнього з виявленням і актуалізацією власних професійних ресурсів з їх корегуванням відповідно до реальності.

Такі зміни процесу навчання соціальних працівників потребують суттєвих коректив у навчальному процесі закладів вищої освіти в напрямку переходу від традиційного навчання, котрому характерне репродуктивне засвоєння знань, до використання інноваційних технологій навчання, що сприятимуть наближенню навчання вищій школі до реальної професійної діяльності, однією з яких є тренінги.

Аналіз досліджень і публікацій. Різні аспекти професійної ідентичності та її формування за використання інноваційних технологій навчання є предметом дослідження багатьох науковців. Так, сутність феномена професійної ідентифікації вивчали І. Грига, І. Дружиніна, положення щодо формування у студентів професійної ідентичності - Н. Балицька, Г. Гарбузова, А. Лукіянчук, М. Павлюк,

О. Романишина; удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах інтерактивного навчання - С. Кашлєв, І.Підласий, О. Пометун, проблеми тренінгів як засобу розвитку професійної ідентичності майбутніх фахівців - Р. Баклі, О. Кочкурова, І. Мельничук, Л. Шнейдер, розробку професійно-психологічних тренінгів за окремими фаховими напрямами - Л. Карамушка, М. Залигіна, С. Занюк, І. Тимощук, Л. Мороз.

Не дивлячись на роботи численних науковців з вивчення багатогранної проблеми формування і розвитку професійної ідентичності, на нашу думку залишаються недостатньо висвітленими аспекти формування професійної ідентичності соціальних працівників за допомогою тренінгів в рамках навчального предмету «Основи професійної етики та спілкування в соціальній роботі». Це і стало темою нашої статті.

Виклад основного матеріалу. Сфера діяльності соціального працівника є дуже широкою і не завжди чітко окреслюється, тому навчання майбутніх фахівців соціальної служби передбачає крім оволодіння науковими знаннями обов'язкове формування особистих психологічних якостей і рис, які відповідають вимогам професії, а також вміння контактувати, вести переговори, захищати інтереси клієнтів, співпрацювати з представниками суміжних професій, бути формальним і неформальним лідером, тобто того, що власне складає засади професійної ідентичності. При цьому головним принципом технології підготовки соціальних працівників є принципи діяльнісного розуміння професії, суть якого полягає у першочерговій орієнтації навчання на оволодіння вміннями і навичками практичної діяльності в соціальних службах, в інтеграції теорії та практики. Знаходимо підтвердження цього у дослідженнях І. Григи та Т. Семигіної, котрі вважають що найважливішими методами при викладанні соціальної роботи є навчання на досвіді (навчання на робочому місці під час практики, виїзні заняття, максимальне використання практичних прикладів, розробка прикладних та дослідницьких проектів, програм, рефлексивні вправи) та проблемно-орієнтований підхід (вивчення випадків, відпрацювання вмінь) [1].

У підготовку соціальних працівників у вищій школі доцільно змістити акценти в напрямі майбутньої професійної діяльності конкретного студента, навчити його використанню вивченого у реальному житті. Тобто набуває актуальності включення в навчальний процес інтерактивних технологій, що ґрунтуються на міжособистісній взаємодії рівнів «викладач-студент», «студент-студент». Однією з таких технологій вважаємо тренінги, як один із засобів сприяння успішному професійному становленню, в умовах котрих кожен студент має змогу для продукування нових ідей для використання у взаємодії на рівні «соціальний працівник-клієнт», навчання ідентифікації себе в професійній діяльності, визначення шляхів професійного зростання, формування власного професійного стилю.

Термін «тренінг» складно піддається однозначному визначенню. В перекладі з англійської він має низку значень: навчання, виховання, тренування, дресирування. В широкому розумінні тренінг - будь - яке активне соціально-психологічне навчання, що здійснюється з опорою на механізми групової взаємодії; практика психологічного впливу, заснована на активних методах групової роботи [2]. Зустрічаються й такі трактування: - цілеспрямована та стандартизована послідовність дій по формуванню нових навичок поведінки [3]; - галузь практичної психології, яка орієнтується на використання активних методів групової психологічної роботи з метою розвитку компетентності у спілкуванні [4]; - засіб впливу, спрямований на розвиток знань, соціальних установок, вмінь та досвіду в сфері міжособистіс - ного спілкування, засіб розвитку компетентності у спілкуванні [5]; - цілеспрямована зміна, багатофункціональний метод психологічного впливу на людину з метою навчання, розвитку професійно-необхідних якостей, особистісних характеристик [4]; - сукупність методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-яким складним видом діяльності [6].

Ряд вчених акцентують увагу на глибшому розумінні тренінгового процесу і пропонують визначити тренінг як багатофункціональний метод цілеспрямованих змін психологічних феноменів людини, групи та організації з метою гармонізації професійного та особистісного буття людини.

У своєму дослідженні ми розглядаємо більш вузьке трактування тренінгу стосовно формування професійної ідентичності працівників соціальної сфери як інтегративний психолого-педагогічний феномен, котрий забезпечить майбутнім соціальним працівникам цілісність, тотожність, визначеність, та розвивається у процесі професійного навчання разом із становленням процесів самовизначення, самоорганізації та персоналізації, а також зумовлюється розвитком рефлексії [5].

Психологічний тренінг як сучасна інтерактивна форма роботи набуває все більшого поширення в діяльності практичного психолога навчального закладу. Дана форма роботи сприяє кращому розумінню учасниками тренінгу власного внутрішнього світу, усвідомленню можливостей зміни себе на краще, допомагає зрозуміти власні почуття, переглянути сформовані стереотипи, навчає ефективним моделям поведінки тощо. В процесі виконання тренінгових вправ, учасники мають можливість обіграти проблемні життєві ситуації, знайти ефективні варіанти їх вирішення.

Заняття у формі тренінгу спрямовані на те, щоб допомогти студентам під час навчання засвоїти певні напрями професійної діяльності - соціальні ролі працівника цієї галузі. А. Капська поєднує їх у блоки, що допомагають висвітлити основні аспекти розуміння соціальних ролей: - роль як зразок поведінки й установок, соціально заданий з більшою чи меншою мірою визначеності; - роль як стратегія поведінки, спрямована на оволодіння ситуацією певного типу; - роль як система очікувань стосовно людей певного статусу; - роль як дія, як виконання певних вимог людиною, призначеною на цю роль [7].

Кожна професійна роль фахівця має певний набір робочих функцій (організаторську, управлінську, комунікативну, діагностичну, прогностичну, педагогічно-терапевтичну, посередницьку тощо), що складає професійну модель майбутнього фахівця. Ефективність виконання цих функцій, перебуваючи у співвідношенні з певними здібностями людини та її особистісними характеристиками, визначається цілеспрямованим тренуванням у діях, в яких вони реалізуються [7].

Професійна діяльність, навіть змодельована в процесі тренінгу, дає максимальні потенційні можливості студентами одночасного і найбільш повного задоволення всіх базових потреб особистості (потреби в безпеці, самоповазі, соціальному визнанні тощо).

Серед провідних завдань психологічного тренінгу формування професійної ідентичності майбутніх соціальних працівників варто виокремити:

1. Діагностику розвиненості професійної ідентичності, тобто виявлення важливих для кожного студента напрямів соціальної роботи, значущих якостей, якими має оволодіти соціальний працівник. До таких якостей А. Капська, поділяючи їх на п'ять відносно незалежних груп, відносить: - високий рівень освіти й культури, усвідомлення кола професійно значущих проблем, професійна компетентність; - доброзичливе ставлення до оточуючих (доброта, любов до людей, бажання допомогти, толерантність, співчуття, альтруїзм, милосердя); - комунікативні уміння (високий рівень комунікабельності, соціальна сміливість, ініціативність, уміння керувати людьми, впливати на їхню позицію та переконання, уміння викликати довіру до себе й підтримувати моральний дух людей); - морально-етичний рівень (безкорисливість, чесність, порядність, відповідальність, висока моральність); - психологічна витримка (працьовитість, енергійність, наполегливість у досягненні мети, готовність відчувати психологічний дискомфорт) [7].

Для виявлення зазначених якостей ми пропонуємо під час тренінгів використання таких методик: методику вивчення статусів професійної ідентичності, методику вивчення ціннісних орієнтацій М. Ро - кича, міні-тести «Професійні позиції» та «Аналіз особистісних характеристик», тест двадцяти речень «Хто Я?» Д. Куна, міні-твір «Моя майбутня професійна діяльність та її напрямленість» [5].

2. Розвиток когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів професійної ідентичності. Необхідно зауважити, що мова йде не тільки про формування у студента уміння керувати застосуванням наявних уявлень, відносин і навичок відповідно до умов конкретної ситуації, але в першу чергу про формування системи уявлень, а не системи понять, оскільки тренінг не має завдання глибокого засвоєння знань. Уявлення - це певна інформація про майбутню професію, яка використовується студентом для її розуміння та на основі котрої вибудовує свою поведінку у професії. Вони не є точними й чіткими, але можуть сильніше впливати на людське життя, ніж засвоєні знання, що не стали переконаннями [8]. Тому робота викладача на тренінгу професійної ідентичності спрямовується на формування у студентів бажання навчитися глибоко рефлексувати свою діяльність, бачити користь для себе в тому, щоб розбиратися в особливостях своєї особистості, свого ставлення до оточуючих і способах взаємодії, навчитися аналізувати свої уявлення про сутність і смисл майбутньої професійної діяльності.

З цією метою ми пропонуємо для проведення на тренінгах формування професійної ідентичності соціальних працівників такі вправи: «Ключі» К. Фопель, «Людина-одноднівка» Г. Абрамової, «Простір життя» А. Кроник, «Перспектива» І. Мельничук (розвиток символічного мислення, пошук і розширення нових перспектив, тренування навиків довготривалого планування); «Професійний портрет», «Моя мета», «Цінності професійної діяльності», «Життєве кредо», «Карта моїх цілей», «Плюс і мінус» (розвиток уявлень про майбутнє, формування позитивного образу Я та професійного майбутнього, визначення власних професійних цілей, співставлення цілей та рівня їх реалізації в майбутній професійній діяльності, їх порівняння з цінностями суспільства відносно майбутньої професії); «Підвищення професіоналізму», «Точка зору» В. Бабайцевої, «Реклама послуг» І. Вачкова, «Професіограма» О.М.Іванової (виявлення професійного образу Я, професійно важливих якостей) [5; 8; 9; 10].

3. Корекцію розвитку отриманих вмінь, якостей, особливостей і профілактика професійного маргіналізму. Для виконання цього завдання, тобто аналізу змін, що відбулися у професійно значущих позиціях, та пошуку шляхів їх підвищення, ми пропонуємо повторне використання окремих методик діагностики для подальшого порівняння й аналізу (наприклад, методику вивчення статусів професійної ідентичності, методику вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокича, міні-тести «Професійні позиції» та «Аналіз особистісних характеристик»).

Під час проведення тренінгів професійної ідентичності студенти навчаються вибирати на практиці стратегії професійних дій. Завдяки систематичній участі студентів у симуляційно-ігрових віртуально - професійних ситуаціях тренінгових занять відбувається нагромадження практичного досвіду, перетворення цих стратегій в індивідуальний стиль професійної діяльності, розвиток і закріплення професійно значущих умінь та підвищення мотивації для подальшого професійного зростання.

Висновки. Отже, удосконалення сучасної системи вищої освіти потребує впровадження нових методів, прийомів та технологій навчання. Серед іншого, це питання гостро стосується підготовки майбутніх соціальних працівників, оскільки розвиток системи соціальної служби в сучасному суспільстві вимагає від вищої школи високого рівня професіоналізму, творчого підходу до виконання своїх професійних обов'язків, високої мобільності майбутніх фахівців. І формування професійної ідентичності засобами тренінгу є однією із важливих складових професійного розвитку, самореалізації особистості, становлення професіонала та кар'єрного росту. Формуючи професійну ідентичність за допомогою активних методів навчання, майбутні соціальні працівники мають змогу коригувати власний стиль роботи, починають усвідомлювати свої професійні можливості, вчаться управляти розвитком власної кар'єри, підвищують свою професійну компетентність та розвивають творчі здібності. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці, адаптації та апробації тренінгових вправ для розвитку професійної ідентичності майбутніх соціальних працівників в рамках навчальної дисципліни «Соціальна робота в сфері дозвілля».

Список використаної літератури

психологічний тренінг професійний соціальний

1. Соціальна робота: в 3-х ч. Ч. 1.: Основи соціальної роботи / Н.Б. Бондаренко, І.М. Грига, Н.В. Кабаченко та ін.; Ред: Т. Семигіна, І. Грига. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. - 178 с.

2. Грецов А.Г. Тренинг общения для подростков / Андрей Геннадьевич Грецов. - СПб.: Питер, 2006. - 160 с.

3. Емельянова О.Я. Формирование профессиональной идентичности с целью адаптации работника к деятельности по специальности / Ольга Яковлевна Емельянова // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: экономика и управление. - 2005. - №2. - С. 153-156.

4. Бакли Р Теория и практика тренинга / Р Бакли, Дж. Кэйпл. - Спб.: Питер, 2002. - 352 с.

5. Шнейдер Л.Б. Тренинг профессиональной идентичности: Руководство для преподавателей вузов и практикующих психологов / Лидия Бернгардовна Шнейдер. - М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО-МОДЭК, 2004. - 208 с.

6. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники. Учебное пособие. 3-е изд., перераб. и доп. / Игорь Викторович Вачков. - М.: Изд-во «Ось-89», 2007. - 256 с.

7. Мельничук І.М. Використання тренінгів у профорієнтаційній роботі / Ірина Миколаївна Мельничук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2006. - №7. - С. 131-135.

8. Сидоренко Е.В. Технологии создания тренинга. От замысла к результату / Елена Васильевна Сидоренко. - СПб.: Изд - во «Речь», 2008. - 336 с.

Размещено на Allbest.ru