Становлення відповідальності як професійно значущої якості майбутнього фахівця соціальної сфери: психологічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Становлення відповідальності як професійно значущої якості майбутнього фахівця соціальної сфери: психологічний аспект

кандидат психологічних наук, професор кафедри соціальної політики,

факультет соціально-психологічних наук та управління

м. Київ, Україна

У статті висвітлено проблему становлення відповідальності майбутнього фахівця соціальної сфери як професійно значущої якості у психологічному аспекті. Розкрито структури відповідальності як професійно значущої якості працівників соціальної сфери та особливості розвитку її компонентів і видів. Виявлено специфіку становлення відповідальності майбутніх соціальних працівників впродовж навчання у вузі. Здійснено аналіз проблеми відповідальності особистості та обґрунтовано психологічні аспекти відповідальності як професійно значущої якості соціального працівника. Проаналізовано психологічні особливості формування відповідальності як професійно значущої якості майбутнього соціального працівника у навчально-виховному процесі.

Ключові слова: відповідальність фахівця соціальної сфери, становлення відповідальності, компоненти відповідальності, рівні відповідальності, особистісні характеристики.

Аннотация

Соціальна робота належить до таких видів професійної діяльності, в якій потрібні не лише знання та вміння, а й особистісні якості спеціаліста, що впливають у багатьох випадках на її результативність. Визначаючи особистісні характеристики соціального працівника, ми виходимо з того, що він працює в сфері «людина-людина», яка вимагає від спеціаліста здатності успішно функціонувати в системі міжособистісних відносин.

Особистісними якостями, необхідними фахівцю соціальної роботи, є: психологічні характеристики (спостережливість, емоційна врівноваженість, низька тривожність, творче мислення, послідовність у діях, витримка, уважність, наполегливість); морально-етичні якості (відповідальність, справедливість, гуманність, доброзичливість, тактовність, терпимість, принциповість, повага до людей); психоаналітичні якості (адекватна самооцінка, самоконтроль, самоорганізованість, самокритичність, самоаналіз, самодисциплінованість, прагнення до самовдосконалення); педагогічні якості (комунікабельність, цілеспрямованість, красномовство, уміння навіювати та переконувати тощо).

Оскільки відповідальність є властивістю розвинутої особистості, яка безпосередньо пов'язана із свободою вибору у поведінці людини та є вирішальною у самореалізації й самоактуалізації особистості, становлення даної професійної якості майбутніх соціальних працівників впродовж навчання у вищому навчальному закладі відзначається певними особливостями розвитку її структурних складових: когнітивного, мотиваційно-афективного та діяльнісно-поведінкового.

Розвиток когнітивного компоненту відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери характеризується зростанням усвідомленості сутності поняття відповідальності у напрямку збільшення варіативності психологічного розуміння цього поняття як такого, яке має складну і неоднозначну структуру; розширенням здатності студентів аналізувати причини та умови, що зумовлюють належний рівень відповідальності особистості; поглибленням бачення шляхів її розвитку через більш виважений аналіз внутрішніх чинників відповідальності, залучення студентів старших курсів до конкретної діяльності в різних сферах соціальної практики, вивчення психологічних дисциплін, знайомство з викладачами, розширення сфери міжособистісної взаємодії. В процесі навчання інтенсивно розвивається самосвідомість студентів, яка до четвертого курсу досягає більш високого рівня та спонукає випускників до самоаналізу та самовиховання, що дозволяє їм бути зорієнтованими у розвитку власної відповідальності на свій внутрішній потенціал, а не на зовнішні спонукання.

Розвиток мотиваційно-афективного компоненту відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери характеризується певними взаємопов'язаними тенденціями. З одного боку, від першого до четвертого курсу, змінюються структура цього компоненту, яка має свою специфіку на кожному з етапів навчання студентів, з іншого - змінюються особливості кількісної репрезентації та змістової характеристики її складових.

Розвиток діяльнісно-поведінкового компоненту відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери відзначається його конструктивною тенденцією до збільшення нормативно-відповідального способу регуляції поведінки, як принципу, який реалізується особистістю незалежно від ситуативних умов дії.

Критеріями визначення рівнів розвитку відповідальності є відповідні рівні когнітивного, діяльнісно-поведінкового компонентів, прояви мотиваційно-афективного компоненту, параметри відповідальності: когнітивність - осмисленість-обізнаність, що відображає глибину розуміння необхідності та соціальної значущості навчальної діяльності; мотивація - соціометрична-егоцентрична, що розкриває співвідношення соціально та особистісно значущих мотивів; емоційність - стенічна-астенічна, що відображає стимулюючу роль емоційних переживань студента для його оволодіння майбутньою професією; регуляція - інтравертована - екстравертована, що відображає міру залежності поведінки майбутнього соціального працівника від зовнішніх обставин [2].

Нами досліджено, що студенти з однаковими рівнями відповідальності на різних етапах навчання у вузі мають спільні тенденції розвитку її структурних складових та параметрів. Відповідно, профілі відповідальності майбутніх соціальних працівників, характеризуються такими параметрами:

-високому рівню відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери притаманний високий рівень когнітивного та діяльнісно-поведінкового компонентів, які характеризують-ся здатністю студентів усвідомлювати сутність відповідальності, їх поглибленим баченням шляхів розвитку відповідальності. В ієрархії мотивів відповідальності у таких студентів переважають мотиви самореалізації, самопізнання, морального самоствердження. Найбільш вираженими є такі параметри відповідальності, як когнітивна осмисленість, соціоцентрична мотивація, інтернальна регуляція, операційний характер труднощів;

- середньому рівню відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери притаманний середній рівень розвитку її компонентів. Розвиток когнітивного компоненту у таких студентів, характеризується осмисленістю своєї поведінки та прийнятих рішень та головні труднощі при дотриманні відповідальної поведінки у них пов'язані з відсутністю знань, вмінь, навичок, а не з особистісними проблемами, які властиві для студентів з ослабленою саморегуляцією. Розвиток поведінкового компоненту відзначається тим, що відповідальність як моральна норма не зовсім сформована, а регуляція поведінки здійснюється на основі аналізу ситуативних умов дії. Саме фактори ситуації визначають вибір відповідальної поведінки студентом. У мотиваційній структурі відповідальності переважають суспільні мотиви, морального самоствердження та прагматичні мотиви. Щодо параметрів відповідальності майбутнього соціального працівника з середнім рівнем відповідальності відзначає помірна наполегливість, орієнтованість на вимоги оточуючих, результативність діяльності, емоційність мобілізуючого характеру, володіння навичками самоконтролю;

- низький рівень відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери характеризується поверхневим розумінням сутності відповідальної поведінки, низьким рівнем усвідомлення внутрішніх механізмів її розвитку, зосередженням уваги при аналізі власної безвідповідальної поведінки на зовнішніх причинах її виникнення. Виконання відповідальних справ не супроводжується отриманням задоволення від цього процесу, а відзначається очікуванням позитивних наслідків, винагород, які студент передбачає отримати у результаті своєї роботи. Емоції відіграють роль перешкод, оскільки серед них панують явища астенічного (демобілізуючого характеру): лінь, розслабленість, байдужість. Відповідальна поведінка значною мірою залежить від зовнішніх обставин. Знання, як потрібно діяти, не переходять на рівень особистісного осмислення, не стають переконаннями. Переважають труднощі особистісного порядку: студент роздумує над тим, чи варто робити цю справу, яку користь вона зможе йому принести, і це значно знижує його зусилля при виконанні справи. Найбільшу вираженість у студентів із низьким рівнем відповідальності мають такі параметри, як егоцентрична мотивація, особистісний характер труднощів та інструментально-стильові прагнення. Отже, проведений аналіз дослідження дозволив виділити рівні загальної відповідальності, відслідкувати особливості їх розвитку у майбутніх соціальних працівників впродовж навчання у вузі та вибудувати профілі відповідальності, характерні для кожного з її рівнів.

Становлення відповідальності майбутніх соціальних працівників відзначається особливостями розвитку її форм: дисциплінарної, відповідальності за себе та за інших.

«Дисциплінарна відповідальність» майбутніх працівників соціальної сфери найбільш представлена у першокурсників, але змінюється до четвертого курсу через зменшення кількості студентів з низьким рівнем, що зумовлено усвідомленням необхідності дотримання норм спілкування та вимог викладачів для досягнення успіху у підготовці до майбутньої професії, та зростання з середнім рівнем, що вказує на розвиток у процесі навчання та здобування індивідуального досвіду, самосвідомості студентів, а, відповідно, більш критичного, диференційованого ставлення до зовнішніх вимог дорослих, встановлених правил і норм.

«Відповідальність за себе» майбутніх соціальних працівників наявна в незначної кількості першокурсників з високим рівнем її вираження, та прослідковується їх зростання до четвертого курсу з одночасним зменшенням низького рівня, що свідчить про інтенсивний розвиток в процесі професійної підготовки, внутрішніх зобов'язань особистості, прагнень майбутнього до самовдосконалення і самореалізації.

«Відповідальність за інших» майбутніх працівників соціальної сфери на всіх етапах їх навчання найменш представляє студентів з низьким рівнем, що вказує на те, що майбутні соціальні працівники ще до вступу в вищий навчальний заклад мали певні особистісні характеристики, які є основою розвитку цього виду відповідальності, а навчання сприяло його формуванню. На четвертому курсі високий рівень «відповідальності за інших» вперше посідає домінуючу позицію серед високих рівнів інших різновидів відповідальності, що є свідченням якісних змін у становленні цього виду відповідальності, зумовлених розвитком самосвідомості майбутнього соціального працівника, який пов'язаний із усвідомленістю ним сутності своєї майбутньої професії, із здобуванням досвіду соціальної взаємодії у процесі професійної підготовки. Проте від першого до четвертого курсів навчання студентів змінюються представленість та співвідношення рівнів сформованості цих форм відповідальності, становлення яких взаємообумовлене.

На четвертому курсі ієрархія співвідношення високих показників різних видів відповідальності, порівняно з попередніми курсами, змінюється. Найбільш представленою стає «відповідальність за іншого» (36,6%), на друге місце за вираженістю виходить «відповідальність за себе» (27,8%), і останнє посідає «дисциплінарна відповідальність» (23,2%). Досить переконливими є низькі показники. Вони виражені з «дисциплінарної відповідальності» у 2% студентів і з «відповідальності за себе» у 1,2% студентів.

Про цю особливість свідчить також зростання від першого до четвертого курсу кількості студентів з високим рівнем «відповідальності за себе», та зменшення з низьким, причому кардинальні зміни відбуваються на четвертому курсі. Високий рівень «відповідальності за себе» відзначається у значної кількості випускників (27,8%), для яких характерні вимогливість до себе, схильність до самокритики, здатність проявляти незалежність, ініціативність, прагнути самостійно будувати плани власного життя, перспективи своєї майбутньої професії. Вони більшою мірою зорієнтовані на «внутрішні» цінності, визнання власних переваг і недоліків, частіше проявляють прагнення до самовдосконалення і самореалізації, активніше реалізують себе через участь у громадському житті та суспільно-корисній діяльності.

Висновки

За результатами проведеного нами дослідження можна зробити висновок, що становлення відповідальності майбутніх працівників соціальної сфери перебуває у взаємозв'язку з розвитком їх професійної спрямованості. Зокрема, із зростанням показників професійної спрямованості зростають показники відповідальності. Зроблений аналіз особливостей становлення відповідальності в процесі професійної підготовки спонукають до пошуку шляхів і засобів цілеспрямованого розвитку цього феномену як професійно значущої якості фахівця.

1. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності: навч. посібник. - К.: «Академвидав», 2009. - 248с.

2. Патинок О.П. Психологічні умови становлення відповідальності як якості особистості майбутнього фахівця соціальної сфери // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. №13-4, 2012. - С.15 - 24

3. Савчин М. Психологія відповідальної поведінки / М.В. Савчин. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru