Мотивація навчання майбутніх фахівців соціальної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 378.14:364.62-057.4 (045)

кандидат політичних наук, доцент кафедри соціології

Національного авіаційного університету

Анотація

соціальний мотив пізнавальний першокурсник

У даній статті мотивація розглядається основою організації навчання фахівців соціальної сфери. Розглядаються різні групи мотивів та наголошується на важливості формування пізнавальних та професійних мотивів. На основі результатів досліджень мотивації першокурсників надаються рекомендації викладачам.

Ключові слова: мотиви, навчання, освіта

Annotation

In this paper motivation is considered as the basis of training specialists in aviation industry. Various groups of motives are considered and the importance of the formation of cognitive and professional motives is emphasized. On the basis of research results of freshmen's motivation recommendations for teachers are provided.

Keywords: motivation, training specialists, education

Аннотация

В данной статье мотивация рассматривается как основа организации обучения специалистов социальной сферы. Рассматриваются разные группы мотивов и определяется важность формирования познавательных и профессиональных мотивов. На основе результатов исследования мотивации первокурсников предлагаются рекомендации преподавателям.

Ключевые слова: мотивация, обучение, образование

Ставлення до обраної професії та до конкретних професійних завдань визначає успішність діяльності. Різне ставлення обумовлює цілеспрямовані дії людини на робочому місці. В основі професійної діяльності лежить система мотивів. Мотиви спонукають до активізації людських дій і спрямовують поведінку. Мотивація - це система факторів, які детермінують поведінку. Цими факторами є потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення й інше. Мотивація пояснює причини поведінки працівників на робочому місці, спрямованість і рівень активності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В українській науковій літературі існує чимало досліджень мотивації навчання, однак праць присвячених пізнавальним та професійно-ціннісним мотивам сучасної студентської молоді не багато. Так, можна відзначити останні праці О.В.Гилюн, А.К.Дусавицкого, Л.В. Помиткіної тощо. Загально визнаною у сучасній науці є теза про те, що в основі професійної мотивації людини лежать внутрішні та зовнішні причини.

Внутрішні причини обумовлені психологічними властивостями особистості. Це потреби, цілі, наміри, бажання, інтереси тощо.

Зовнішніми причинами виступають об`єктивні обставини професійної діяльності людини. Це система стимулів.

Постановка завдання. Завдання вищої освіти - це не озброїти знаннями випускника, а сформувати професіонала, здатного успішно вирішувати різні задачі у межах професії. Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Мотив як складне психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій та вчинків. Є.П. Ільїн трактує мотив як складне психологічне утворення, що спонукає до свідомих дій та вчинків [3,с.15].

Основна частина. Існують різні групи мотивів у навчанні.

1. Соціальні мотиви - це прагнення людини підвищити свій соціальний статус шляхом навчання.

2. Спонукальні мотиви - це зовнішні вимоги оточуючих, наприклад вимоги батьків, викладачів, членів колективу.

3. Пізнавальні мотиви реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів.

4. Професійно-ціннісні мотиви відображаються у прагненні студентів отримати ґрунтовну професійну підготовку для ефективної діяльності в межах своєї професії [4,с.45].

Останні дві групи мотивів пов'язані зі змістом і процесом навчання та бажанням опанувати певний вид діяльності. Формування саме цих мотивів у студента має стати основним завданням для ВНЗ.

Українські студенти з першого по третій курс не мають остаточної впевненості щодо професійного вибору. Для того, щоб студенти навчалися ефективно, у них має бути зацікавленість до навчання. Доведено, що позитивне ставлення до навчання забезпечує успішне оволодіння знаннями та уміннями. Висока позитивна мотивація може компенсувати недостатність навчальних здібностей. Але не навпаки. Високий рівень навчальних здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву, а отже не може привести до успіхів у навчанні.

Мотивів будь-якої діяльності може бути кілька. Існують головні мотиви та другорядні. Головним мотивом у навчальній діяльності студентів першого курсу має виступати навчально-пізнавальний інтерес. Лише тоді навчальна діяльність буде ефективною. О.К. Дусавицький розглядає інтерес як рушійну силу людської поведінки та своєрідний показник прагнень особистості. [2, с.10]

Сучасна наука активно вивчає проблему мотивації студентів першого курсу до навчання. Провідним аспектом є вивчення чинників, які впливають на формування позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Провідною методикою досліджень є вивчення мотивів до навчання у студентів першого курсу ВНЗ. Ця методика включає три шкали:

· «набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість);

· «оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями та сформувати професійно важливі якості);

· «отримання диплома» (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів та заліків).

Дослідження студентів спеціальності «Соціальна робота» проведені у Національному авіаційному університеті показали, що лише 20% студентів мають мотив здобути професійні знання. При цьому половина студентів першого курсу не мають наміру оволодіти обраною професією, навіть, не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності. При цьому, отримати диплом про вищу освіту мають намір 80% студентів.

Інша методика вивчення мотивів навчальної діяльності студентів полягає у тому, що студенти обирають із запропонованого переліку мотивів навчальної діяльності 5 найбільш значущих для них. Найбільш обраними мотивами у студентів першого курсу спеціальності «Соціальна робота» Національного авіаційного університету стали:

· «бути висококваліфікованим спеціалістом»,

· «отримати диплом»,

· «набути глибокі та міцні знання».

На основі цих двох досліджень можна стверджувати, що студенти першого курсу спеціальності «Соціальна робота» хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не усвідомлюють, що це означає, які зусилля треба докласти, щоб стати фахівцем своєї справи. Мотив пізнавального інтересу показали половина студентів. Значна частина студентів має соціальний та спонукальний мотив отримати схвалення батьків та оточуючих, досягти поваги викладачів.

Подібні дослідження Л.В.Помиткіної мотивації до навчання та професійної діяльності особистості показали, що студенти 1-3 курсів не мають остаточної впевненості щодо професійного вибору, не володіють навичками професійного та особистісного зростання належним чином [4, с.107]. Це означає, що основне стратегічно життєве рішення щодо професійного самовизначення остаточно не прийняте і, відповідно, стратегія досягнення ще не вибудувана. Мотивація до навчання та професійної діяльності відповідає рівню нижче середнього.

Така структура мотивів навчально-професійної діяльності відображає стан сучасної шкільної освіти, яка не спрямована на формування у школярів інтересу до отримання знань. Можна стверджувати, що у шкільному навчанні відсутні необхідні умови для формування теоретичного мислення. Однак, проблема шкільного навчання є предметом інших досліджень.

У зв'язку з тим, що у більшості студентів-першокурсників пізнавальні інтереси недостатньо розвинені виникає необхідність формування мотиваційної основи навчально-професійної діяльності. Це завдання можливо розв'язати за допомогою організації навчального процесу на основі проблемного навчання. Активність студента, яка спрямована на оволодіння способами теоретичного аналізу професійних знань є головною на етапі розвитку його особистості [1, с.3].

Проблемність навчання - це основний стимул, який впливає на формування пізнавальної потреби студента і особливого значення ця потреба набуває на перших курсах. Саме на першому та другому курсах закладається фундамент професії, який складає професійний інтерес.

У студентів під час навчання у ВНЗ формується певне ставлення до різних навчальних предметів. Це ставлення обумовлюється різними причинами.

1. Важливість предмету для професійної підготовки.

2. Інтерес до даної дисципліни.

3. Якість викладання.

4. Міра складності оволодіння цією дисципліною.

5. Взаємостосунками з викладачем даної дисципліни.

Все це і є мотиваторами навчання.

Основними чинниками, які впливають на формування мотиву до навчання є наступні:

· зміст навчального матеріалу,

· організація навчальної діяльності,

· колективні форми навчальної діяльності,

· оцінка навчальної діяльності та стиль педагогічної діяльності викладача.

Спираючись на ці дані, можна дати певні рекомендації викладачам перших курсів ВНЗ.

На перших заняттях з першокурсниками важливо, щоб зміст навчального матеріалу був зрозумілим, спирався на їх минулий досвід, викликав у студентів позитивні емоції. Дуже важливо розібрати зі студентами значення змісту дисципліни для майбутньої професії. Значна частина першокурсників, які приходять на навчання у ВНЗ, мало знають про професію, яку обрали. Тому курс «Вступ до спеціальності» має перш за все показати сутність професійної діяльності. Потрібно побудувати цей курс так, щоб студенти на практиці побачили застосування знань.

Викладач має застосовувати групові форми організації навчального процесу. Робота в групі впливає на формування мотивації до навчальної діяльності, оскільки примушує всіх студентів бути активними, не відставати від інших. Крім того групові заняття вчать студентів умінню спілкуватись.

Оцінка знань студентів серйозно впливає на мотивацію до навчання [2, с.22]. Оцінка має бути заслуженою, за певний навчальний труд, виконання завдань. Корисно заохочувати студентів до самооцінки знань, до оцінки знань своїх товаришів.

Система оцінювання знань студентів має бути чіткою, зрозумілою, аргументованою та прозорою. Важливо, щоб студенти залучалися до оцінювання власних знань.

Значна частина студентів має недостатньо розвинені навчальні навички: вміння конспектувати, будувати доповідь на заняття, виділяти головне у тексті, організовувати правильно та розподіляти навчальний час та інші.

Тому, можливо, для студентів першого курсу запровадити спеціальні програми підготовки, які включали б такі блоки:

· навчання конспектуванню;

· розвиток пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, концентрація уваги, уява;

· вивчення термінології з певної дисципліни;

· заняття, спрямовані на розвиток комунікативних навичок спілкування.

Особливо важливо, що на формування позитивних мотивів навчання впливає стиль спілкування та ставлення викладача до студентів.

Висновки

Мотивація є основою навчання фахівців будь-якої професії, зокрема соціальної сфери. Існують різні групи мотивів навчання, однак найважливішими мають стати пізнавальні та професійні мотиви. Дослідження мотивації першокурсників українських ВНЗ показали, що студенти хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не усвідомлюють, що це означає. Відтак, на викладачів різних дисциплін, які викладають на першому та другому курсах покладається складне завдання - сформувати інтерес до обраної професії.

Список літератури

1. Гилюн О.В. Освітні мотивації студентської молоді // Грані: науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2012.- №1(81). - 102-104 с.

2. Дусавицкий А.К. Развитие личности в студенческом коллективе в зависимости от сформированности учебно-профессиональных интересов: учебно-методическое пособие. - Харків: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2012. - 32 с.

3. Ильин Э.П. Психология для педагогов. - Питер, 2012. - 638 с.

4. Помиткіна Л.В. Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень: монографія. - К.: Кафедра, 2013. - 381 с.

Размещено на Allbest.ru