Соціально-психологічний аналіз феномену політичної активності української студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Андрєєва Ярослава Федорівна, доцент кафедри психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Литовченко Ніна Федорівна, доцент кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

АНОТАЦІЯ

політичний активність молодь

Стаття присвячена соціально-психологічному аналізу феномену політичної активності української студентської молоді. Політична активність розуміється як важлива передумова формування політичної та правової культури молодого громадянина. Підкреслюється актуальність дослідження специфіки формування і прояву політичної активності студентської молоді як суб'єкта суспільно-політичної діяльності. Автори розглядають різні наукові підходи до розуміння психологічного змісту і сутності соціально-політичної активності особистості, форм її вияву, типів мотивації, механізмів формування. У роботі представлений порівняльний аналіз результатів емпіричного дослідження феномену політичної активності студентської молоді, проведенного у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя та Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича у 2011-2016 роках. При інтерпретації результатів аналізуються такі критерії політичної активності, як інтерес до політики, особиста участь в політичній діяльності, участь у виборах, значущість виборів, недовіра до інституту виборів. Акцентується увага на динаміці зміни характеру політичної активності залежно від специфіки проблем, що її викликають, і завдань, на рішення яких вона спрямована. Результати порівняльного аналізу засвідчують зростання політичної суб'єктності молоді, але негативні емоції (розчарування) стають на заваді готовності до участі у політичному житті країни. Постає проблема розробки і впровадження програм для молоді, спрямованих на розвиток громадянської позиції і електоральної активності.

Ключові слова: політична свідомість, суб'кт суспільно-політичної діяльності, політична активність, політичний вибір, студентська молодь.

АННОТАЦИЯ

Социально-психологический анализ феномена политической активности украинской студенческой молодежи

Андреева Ярослава Федоровна, доцент кафедры психологии Черновицького национального университета имени Юрия Федьковича

Литовченко Нина Федоровна, доцент кафедры общей и практической психологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя

Статья посвещается социально-психологическому анализу феномена политической активности украинской студенческой молодежи. Политическая активность понимается как важнейшая предпосылка формирования политической и правовой культуры молодого гражданина. Подчеркивается актуальность исследования специфики формирования и проявления политической активности студенческой молодежи как субъекта социально-политической деятельности. Авторы рассматривают различные научные подходы к пониманию психологического содержания и сущности социально-политичекой активносты личности, форм ее проявления, типов мотивации, механизмов формирования. В работе представлен сравнительный анализ результатов емпирического исследования феномена политической активности студенческой молодежи, проведенного в Нежинском государственном университете им. Николая Гоголя и

Ключевые слова: политическое сознание, субъект общественнополитической деятельности, политическая активность, политический выбор, студенческая молодежь.

SUMMARY

Social-psychological analysis of the phenomenon of ukrainian student youth political activity

Andrieieva Y.F. PhD (Psychology), assistant professor of the chair of psychology, Chernivtsi National University named after Yuri Fedkovich

Lytovchenko N.F. PhD (Psychology), assistant professor of the chair of general and practical psychology, Nizhin State University named after Mykola Gogol

The article is devoted to the social-political analysis of the phenomenon of the Ukrainian student youth political activity. Political activity is understood as an important precondition to forming the young citizen political and legal culture. Special emphasis is given to the urgency of investigating the specific features of forming and implementing the political activity of the student youth being a subject to social-political activity. The authors study a number of scientific approaches to understanding the psychological content and essence of the social-political activity of an individual, the forms of its realization, the types of motivation, the formation mechanisms. The article presents comparative analysis of the results of empirical study of the phenomenon under consideration conducted in Nizhin State University named after Mykola Gogol and in Chernivtsi National University named after Yuri Fedkovich in the years of 2011-2016. Such criteria of political activity as taking interest in politics, taking personal part in political activity, taking part in elections, significance of elections, distrust in the institute of elections are analyzed in the interpretation of the results of the study. Special attention is given to the dynamics of the change in the character ofpolitical activity due to the specificity of the problem causing activity and the tasks to be solved through its implementation. The results of comparative analysis show an increase in youth political subjectivity although some negative emotions (disillusionment) create obstacles for youth willingness to take part in the country's political life. There emerge the task to create and implement the programmes for young people in order to develop their social outlook and electoral activity.

Keywords: political conscience, a subject to social-political activity, political activity, political choice, student youth.

Постановка проблеми і актуальність дослідження. Характерною особливістю сучасного українського суспільства є глибока криза майже в усіх його сферах. Проблема політичної активності студентської молоді постає тим більш актуальною, що важливим є інноваційний розвиток української держави. Відомо, що в різні часи та в багатьох країнах студенти виступали як рушійна сила революційних політичних, соціальних змін (події у Франції 1968 року, студентська „революція на граніті” 1990 року в Києві, „оксамитова революція” в Чехословаччині 1989 року та ін.). В «помаранчевій» революції 2004 та революції Гідності (2013) молодь стала однією з найважливіших рушійних сил.

Проведення президентських виборів в Україні було викликане не просто політичною кризою, а форс-мажорними обставинами: революцією й війною, яку розпочав проти України режим Путіна, захопивши Крим, погрожуючи вторгненням військ на материкову частину країни і готуючись до реалізації операції «Новоросія» за допомогою проросійських екстремістів у Південно-Східному регіоні. У таких соціально-політичних умовах вибори президента вирізнялися високою очікуваною явкою [8].

Електоральна активність має яскраво виражений політичний характер. Політична активність виступає важливою передумовою формування політичної та правової культури молодого громадянина. Необхідно досліджувати специфіку та рівень прояву політичної активності студентської молоді як суб'єкта соціально-політичної діяльності.

Мета статті: дослідити та проаналізувати соціально-психологічний феномен політичної активності української студентської молоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Григоренко Б.Ю. [3] вказує, що в рамках сформованих дослідницьких традицій суспільно-політична активність розглядається як частина інтегрального поняття «соціальна активність» і виступає одночасно як діяльність і як стійка властивість особистості. Виділяється п'ять найзагальніших ознак активності, що характеризують різні аспекти соціально-політичної активності. В цілому політична активність розуміється як інтенсивність участі суб'єкта в політичному процесі загалом, а також у межах окремих форм політичної діяльності [7]. Політична активність є однією з найважливіших категорій політичної психології, оскільки виступає різновидом психічної активності - фундаментальної властивості суб'єктів життєдіяльності. Політична активність соціальних груп, політичних партій, рухів, пересічних громадян визначає статику і динаміку політичних процесів, суспільно - політичну ситуацію в країні.

Стосовно соціально-політичної активності молоді в її взаємозв'язку з довірою до влади Григоренко Б.Ю. конкретизує наступним чином. Так, відсутність байдужості до суттєвих, життєво важливих впливів зовнішнього середовища означає рефлексію на діяльність влади, коли «рефлексії осмислення піддаються ідеї, прагнення і дії значущих інших: інститутів влади, політичних партій та окремих політиків, громадських організацій та неформальних об'єднань громадян» [3] , участь у виборах, різних суспільно- політичних акціях, високий ступінь мотивованого, усвідомленого участі. При цьому активним може бути, як критицизм, так і підтримка влади.

Л.О. Кияшко пропонує визначення політичної участі як усвідомленого здійснення соціальної ролі членом суспільства, яке спрямоване на досягнення суспільно значущих цілей і впливу на політичні процеси та реалізується на пізнавально-когнітивному, комунікативному, поведінковому рівнях соціально-політичної активності особистості [7]. Автор виділяє чотири основні рівні політичної активності за критерієм складових соціально- політичної участі: 1) політично-апатичний; 2) ситуативно-споглядальний (пізнавально-когнітивна складова), ситуативно-діалогічний (вербально- комунікативна складова), побутово-підтримувальний (поведінково-вольова складова); 3) пошуково-інформативний, дискусійно-регулятивний, нормативно-організаційний; 4) творчо-аналітичний, переконувально- впливовий, лідерсько-активізуючий. [7].

А.О. Краснякова [5] робить предметом свого дослідження полімотивацію політичної активності, виділяючи як значущі просоціальні та орієнтаціні типи мотивів політично активної молоді.

О.В. Полунін [6] аналізує проблему прийняття рішень студентською молоддю. На основі емпіричного дослідження він описує взаємозв'язок між раціональністю і стабільністю рішення. Автором виділяються такі властивості рішення щодо політичної участі, як раціональність, екстернальність і стабільність.

Постановка завдання. Дослідження спрямоване на емпіричний аналіз проблеми політичної активності сучасної студентської молоді за критеріями інтересу до політики, особистої участі в політичній діяльності, участі у виборах, значущості виборів, недовіри до інституту виборів.

Виклад основного матеріалу.

Критерієм політичної активності особистості (або соціальної групи) служить прагнення і можливість, впливаючи на політичну владу або безпосередньо використовуючи її, реалізувати свої інтереси. Післямайданний період обумовив і вищу активність, і вищу вимогливість громадянського суспільства і народу до своїх обранців. Характер політичної активності значно змінюється залежно від специфіки проблем, що її викликають, часу виникнення завдань, на рішення яких вона спрямована, складу учасників.

За даними передвиборчого соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва», значно змінилася мотивація виборців, зросла роль таких мотивів надання переваги тому чи іншому кандидатові, як його здатність забезпечити незалежність та безпеку України, об'єднати людей у різних регіонах, а також роль зовнішньополітичних орієнтацій. [4].

Що стосується студентської молоді, то особливого інтересу до виборів вона як не проявляла, так і не проявляє. За даними опитування, проведеного у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя та Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, число «голосуючої» молоді на виборах різного рівня трохи вище за третину [1].

Існує декілька точок зору щодо можливих критеріїв для оцінки політичної активності молоді (О.С.Кочеткова, И.Ю.Демидова, Н.Б.Пискунова та ін.автори):

Критерій інтересу до політики. Дослідження показують, що українська молодь до подій 2013-2014 рр мало цікавилася політикою і була слабо включена в громадське і політичне життя країни. Через кілька років ситуація не змінилася: доля молоді, яка цікавиться політикою, неймовірно мала (у 2011 році - 5,8 %НДУ та 10% ЧДУ, у 2016 році - 7,8% респондентів НДУ і достатньо показово зріс відсоток політично активних студентів ЧНУ- 26,4%, що можна пояснити традиційно активнішим політичним життям великого студентського центру і значно спокійнішим політичним життям маленького провінційного містечка). Звичайно, це не означає, що студентство зовсім аполітичне. Після сплеску гарячої участі в політичному житті країни спостерігається явний спад інтересу: студенти зазначають - «нема сенсу», «нерви не витримують». Отже, за цими дискурсами приховуються негативно-емоційні конотації. В середовищі студентів формується обурений, але не апатичний виборець.

Одним з важливих показників політичної активності молоді є готовність особисто брати участь у політичній діяльності. Політична активність молоді сприяє розвиткові навичок самоорганізації, артикуляції і відстоювання власних інтересів, підвищення політичної свідомості, формування громадянської позиції. За період після бурхливих подій 20132014 років відбулися деякі зміни за даним критерієм.

Рис. 1. Зміни політичної активності молоді за критерієм «особиста участь в політичній діяльності» (2011-2016 рр.)

В 2011 році майже половина опитаних респондентів НДУ та ЧДУ зазначили, що не приймають участі у політичному житті країни, але хотіли б цього, причому 17,4% респондентів ЧНУ відповіли, що хотіли б займатися політикою професійно (1). У 2016 році, як видно з гістограми, кількість таких студентів в обох ВНЗ зменшилась майже вдвоє - 21,9% в НДУ та 20,4% опитаних в ЧНУ.

Дані опитування свідчать про те, що у 2011 році 40% студентів НДУ та 17,4% студентів ЧДУ не приймали участь у різних політичних акціях, оскільки не вважали це за доцільне; приймали участь у політичних акціях за переконаннями - 0 респондентів НДУ та ЧНУ, і, на жаль, 5% НДУ та 4,3% ЧНУ- за винагороду. Дані опитування 2016 року показали позитивні зміни за цим критерієм - ніхто з респондентів НДУ тепер не приймає участі у політичних акціях за винагороду, лише за переконаннями (4.7% НДУ). Отже, можна констатувати підвищення відповідальності та усвідомленості політичної активності молодих людей.

Для частини опитаної студентської молоді НДУ та ЧНУ участь у політиці суперечить моральним переконанням (4,3% ЧНУ та 7 % НДУ в 2011 році). У 2016 році частка таких молодих людей в Ніжині суттєво не змінилася за період дослідження, а от в Чернівцях вже кожний пятий пересвідчився у тому, що політика суперечить його переконанням.

Критерій участі у виборах. Найбільш чітким і показовим індикатором політичної активності або неактивності населення є участь у виборах. За отриманими даними, у 2011 р. на питання «Як часто Ви особисто берете участь у виборах»? респонденти від 18 до 25 років відповіли таким чином: 33% - рідко, 25% - ніколи, 20% - завжди, інші - важко відповісти. Крім того, проведене опитування засвідчило, що кожний п'ятий молодий респондент переконаний, що громадяни не можуть вплинути на політичне становище в країні. У 2016 році вже 69% студентської молоді НДУ та 71 % ЧНУ вважають, що громадяни цілком можуть і повинні впливати на політичне становище в Україні.

Суть політичної суб'єктності молоді полягає в рівні зрілості її соціальної позиції і міри усвідомлення себе як автора політичної діяльності, орієнтованого на реалізацію власних інтересів і досягнення мети, пов'язаної з перетворенням і розвитком держави і громадянського суспільства. Переоцінка традиційних норм життя і модифікація політичних цінностей з боку як інститутів громадянського суспільства, так і держави призвели до того, що політична свідомість сучасної молоді характеризується зміною нормативно-ціннісних орієнтації і установок. Соціальний і правовий статус молоді отримує конкретизацію в усвідомленні соціальної активності, і чим різноманітніші можливості для реалізації політичної активності, тим вище роль молодих громадян в громадському житті. Форми участі в суспільно- політичному житті і міра активності молодих громадян залежать, з одного боку, від індивідуального відношення і оцінки можливості реалізації власних інтересів, а з іншої - від дієвості політичних інститутів [7].

Критерій значущості виборів. Громадянська відповідальність молоді (Кияшко Л.О. та ін) виявляється в актуалізації та проявах особистістю базових громадянських якостей через усвідомлення себе як громадянина, своєї громадянської позиції; активна свідома діяльність передбачає бажання діяти у відповідності до поставленої мети. Громадянська відповідальність проявляється і через свідомі форми політичної участі [7].

З таблиці видно явне зростання до початку 2016 року частки молоді, готової до прийняття участі в народних акціях, у виборах до місцевих та центральних органів влади; особливо показовим є готовність до участі молодих громадян в органах самоуправління, як вияву громадянської та політичної небайдужості.

Вибори для молоді не є ні суворою необхідністю, ні святом, ні вираженням протесту; голосування для молодих людей не має того емоційного забарвлення, яке характерне для старших поколінь. Але констатуємо значно вищий рівень сподівань студентства західного регіону щодо впливості особистої участі у виборах та масових політичних заходах.

Таблиця 1. Форми політичної участі студентів