Психолого-педагогічні аспекти проявів насилля в дитячому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОЯВІВ НАСИЛЛЯ В ДИТЯЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ

С. П. Яланська

Анотація

Встановлено, що вивчення проблеми насилля в дитячому середовищі є досить актуальним. Діти є найнезахищенішою, найуразливішою й майже повністю залежною від дорослих частиною суспільства. Насильство завдає дитині тяжких травм, які мають згубні наслідки для подальшого фізичного та психічного здоров'я. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства, переносять цей негативний досвід до власного життя.

Визначено ставлення старшокласників до різних проявів насилля. Результати емпіричного дослідження показали, що переважна більшість учнів під насиллям розуміють фізичні та психологічні дії, спрямовані проти особистості; «зазнають насилля на вулиці»; найчастіше батьки застосовують моральні засоби покарання; інколи терпіли приниження, знущання або побиття однолітків; особисто не здійснювали насилля над своїми однокласниками, знайомими; коли на них кричать, принижують, обзивають та б'ють виникають почуття образи, гніву.

Запропоновано рекомендації для вчителів (класних керівників) та батьків. Дорослі мають коригувати не лише поведінку дітей, а й слідкувати за своєю поведінкою, адже вони найчастіше, є прикладом для наслідування дітей. Варто обговорювати проблеми насильства, це призведе до формування аналогічних понять і уявлень відносно порушеної теми як у дорослих, так і у дітей. Потрібно контролювати випадки насильства серед дітей, виявляти дітей-агресорів, організувати системну роботу з ними фахівців.

Ключові слова: насилля в сім'ї, насилля в школі, насилля на вулиці, батьки, вчителі, діти, однолітки.

Аннотация

Психолого-педагогические аспекты проявления насилия в детской среде. Установлено, изучение проблемы насилия в детской среде является весьма актуальным. Дети являются наиболее уязвимой и почти полностью зависимой от взрослых частью общества. Насилие наносит ребенку тяжелых травм, которые имеют пагубные последствия для дальнейшего физического и психического здоровья. Для общества это опасно тем, что дети, которые были жертвами или свидетелями насилия, переносят этот негативный опыт к собственной жизни.

Определено отношение старшеклассников к различным проявлениям насилия. Результаты эмпирического исследования показали, что подавляющее большинство учащихся: под насилием понимают физические и психологические действия, направленные против личности; «терпят насилия на улице»; чаще всего родители применяют моральные средства наказания; иногда терпели унижения, издевательства или избиения сверстников; лично не совершали насилие над своими одноклассниками, знакомыми; когда на них кричат, унижают, обзывают возникают чувства обиды, гнева.

Предложены рекомендации для учителей (классных руководителей) и родителей. Взрослым нужно корректировать не только поведение детей, но и следить за своим поведением, ведь оно чаще всего, является примером для подражания детей. Стоит обсуждать проблемы насилия, это приведет к формированию аналогичных понятий и представлений относительно затронутой темы как у взрослых, так и у детей. Нужно контролировать случаи насилия среди детей, выявлять детей-агрессо- ров, организовать системную работу с ними специалистов.

Ключевые слова: насилие в семье, насилие в школе, насилие на улице, родители, учителя, дети, сверстники.

Abstract

The study of the problem on violence among children is established to be very important. Children are not mostly protected, most vulnerable and almost completely dependent on the adults part of society. Violence causes the child with serious injuries, which have disastrous consequences for future physical and mental health. It is dange rous for the society because children who were victims or witnesses of violence, transfer that negative experience to their own lives.

Senior pupils' attitude towards different demonstrations of violence is defined. The results of the empirical research showed us, that most of the pupils: understand the violence as physical and psychical actions, directed against a personality; face street violence; get psychical insults from their parents as the way of punishment; sometimes have been humiliated, scoffed and hit by their peers, did not apply violence to their classmates or others; feel hurt and anger, when somebody humiliates, insults, hits or screams at them.

Some recommendations for teachers (class teachers) and parents are offered. Adults need to adjust not only the behavior of the children, but also monitor their behavior, because they are more often a role model for children. It is worthwhile to discuss the problem of violence; it will lead to the formation of similar concepts and ideas concerning the topic covered among both adults and children. One need to monitor the cases of violence among children, to identify children-aggressors, to organize systematic work of specialists with them.

Key words: violence in family, violence at school, street violence, parents, teachers, children, peers.

Постановка проблеми. Усе більше уваги громадськість та науковці приділяють актуальній і болючій для українського суспільства проблемі насилля в дитячому середовищі. Це важко усвідомлювати, але в сучасному світі втрачається цінність людського життя. Декому навіть подобається бути жорстоким, і він вважає це розвагою, насолоджуючись стражданнями інших.

Будь-який вид насилля над дітьми призводить до порушення розвитку гармонійної особистості дитини. Проблема насильства над дітьми є досить актуальною та потребує вивчення, оскільки діти є найнезахищенішою, найуразливішою й майже повністю залежною від дорослих частиною суспільства. Насильство завдає дитині тяжких травм, які мають згубні наслідки для подальшого фізичного та психічного здоров'я. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства, переносять цей негативний досвід до власного життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання, які стосуються соціально-педагогічних та правових аспектів проблеми жорстокого ставлення до дітей вивчали: Н. Абдель-Хаді, Н. Агарова, Т. Алексеєнко, Н. Асанова, К. Бабенко, О. Безпалько, В. Бондаровська, Ю. Василькова, Т. Василькова, О. Вінгловська, Я. Волавка, Н. Гайдаренко, А. Гетьман, А. Захаров, В. Квашис, Г. Кірєєв, А. Когаловська, І. Лисенко, К. Левченко, Н. Максимова, З. Малькова, Р. Мансудов, Г. Міньковський, М. Московка, В. Оржеховська, О. Руднєва, Т. Сафонова, В. Ситаров, І. Фурманова, Е. Цимбал, Н. Щербак та інші.

Існують різні визначення поняття «насилля». Всесвітня організація охорони здоров'я запропонувала таке визначення насилля стосовно дітей: «насилля - це всі форми фізичного і/або емоційно жорстокого поводження, сексуальне насилля, зневага або зневажливе ставлення, комерційна або інша експлуатація, яка призводить до реальної або потенційної шкоди здоров'ю дитини, її життю, розвитку, достоїнству» [1].

Г.Н. Кірєєв під насиллям розуміє особливий тип відносин між людьми, які склалися у результаті протилежного ставлення до об'єктивних умов існування всього земного. Насилля існує там, де має місце привласнення, підкорення волі суб'єкта. психічний насилля старшокласник здоров'я

В.О. Ситаров зазначає, що насилля - це форма примушення з боку однієї групи людей (однієї людини) по відношенню до іншої групи (окремої людини) з метою набуття або зберігання певних вигод і привілеїв, завоювання політичного, економічного і будь-якого іншого виду панування.

Психологи стверджують, насилля - це дія, що порушує права і свободи людини, і часто заснована на неможливості захиститись. А жорстоке ставлення до дітей - це типовий прояв насильства по відношенню до дітей, яке може поставити під загрозу розвиток дитини і надати шкідливу дію на її фізичний, психо- соціальний, емоційний і сексуальний розвиток, що призводить до сумних наслідків як з погляду суспільства в цілому, так і з погляду благополуччя дітей, зокрема [2, с.10-12].

Ю. Василькова, Т. Василькова, А. Захаров типовими причинами жорстокого поводження з дітьми в колективі вважають: боротьбу за лідерство; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність та віктимність; заздрість; відсутність предметного дозвілля; наявність у дитини психічних та фізичних вад [2, с. 22-23].

На думку Фурманова І.О., агресія виявляється у вигляді: роздратування, негативізму, злості, підозрілості, образи, вербальної агресії та іншого. Він переконаний, що найбільш небезпечною реакцією є фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої людини [4].

Жертвою жорстокого ставлення у дитячому середовищі може стати будь-яка дитина. Але більш вразливими стають діти, які мають: фізичні недоліки (діти із вадами зору, слуху, руховими порушеннями), особливості поведінки (замкнуті, дуже активні), особливості зовнішності (руде волосся, веснянки, зайва вага тіла або худорлявість і т. ін.), відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти), низький інтелект і труднощі у навчанні, матеріальні проблеми в сім'ї, неможливість батьків купити модні, гарні речі.

Діти, які постраждали від жорстокості та зневаги, мають низку специфічних психологічних рис: низька самооцінка, самотність, ізольованість, страх перед майбутнім, демонструють схильність до депресій, високий рівень ймовірності стресу, виразні істеричні або депресивні симптоми.

Виклад основного матеріалу.

Мета статті - встановити, чи зазнавали учні насилля в сім'ї, школі, на вулиці та визначити їх ставлення до різних проявів насилля.

Дослідження було проведено у 2015-2016 рр. на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів м. Полтава. В ньому брали участь 250 учнів 10-11 класів.

Щоб досягти поставленої цілі, ми використали опитування у формі анкетування (проводилось анонімно). Опитувальник включав питання, що стосувалися розуміння дітьми поняття насилля; чи зазнавали вони насилля; засобів покарання, які застосовують батьки; чи траплялось терпіти приниження, знущання або побиття ровесниками; чи здійснювали насилля над своїми однокласниками, знайомими; які почуття виникають, коли принижують, обзивають, кричать, б'ють.

Проаналізуємо результати опитування. На 1 питання (рис. 1) отримано такі відповіді: фізичні та психологічні дії, спрямовані проти особистості -40%; заподіяння шкоди іншій людині - 22%; приниження людської гідності - 11%; порушення прав людини - 10%; примушування робити щось проти волі людини - 9%; знущання сильніших над слабшими - 8%. Отже, більшість учнів під поняттям «насилля» розуміють - фізичні та психологічні дії спрямовані проти особистості та заподіяння шкоди іншій людині. Тому, діти розуміють сутність поняття «насилля». Діти більш глибоко усвідомлюють дану проблему в міру дорослішання та застосування знань у цій сфері до себе.

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Рис. 1. Результати опитування з питання «На твою думку насилля - це...?»