Роль системи переконань у житті особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль системи переконань у житті особистості

Вивчення психологічних особливостей системи переконань людини - одна з найактуальніших тем нашого часу. Для підтримки процесів саморегуляції в умовах швидких та постійних змін сьогоденного життя, людина повинна володіти навичками психологічної саморегуляції. Система переконань в даному випадку може бути чинником, що детермінує особливості адаптації особистості в кризових умовах. Особливості поведінки людини, її реакція і життєздатність будуть залежати від особистих якостей, ресурсів, адекватних і раціональних установок, схем і стратегій, які формуються в процесі розвитку особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Термін «переконання» все частіше зустрічається в психологічній літературі в зв'язку з бурхливим розвитком когнітивних і когнітивно-по - ведінкових напрямків психотерапії. Вивченням переконань займалися А. Бек, А. Фрімен, Р. Бартлетт, Ж. Піаже, С. Епштейн, Р. Янофф-Бульман, Р. Ділтс.

Метою даної роботи є теоретичний розгляд питання ролі системи переконань у житті особистості.

Виклад основного матеріалу. Поняття «системи переконань» може бути досить заплутаним. Психологи, політичні вчені й антропологи, як правило, використовують цей термін в дуже різних сенсах. Переконання - це уявлення, знання, ідеї, що стали мотивами поведінки людини і визначають її ставлення до різних сфер дійсності; компоненти світогляду особистості [1, с. 364]. Наявність переконань пов'язана з визнанням і безпосереднім переживанням їх істинності, а також із потребою реалізувати їх. Можна говорити про моральні, наукові, релігійні та інші переконання.

Переконання виникають через досвід. Досвіду потрібні попередні переконання і підстава бути інтегрованим з новим досвідом для формування нових переконань в системі. В свою чергу наслідку потрібно сформувати досвід, оскільки існуючим переконанням потрібні підстави. Саме особистий досвід породжує у людини певні почуття і переживання, ставлення до навколишнього. Найбільше значення мають уклад життя і традиції родини, характер взаємин з оточуючими, тобто відбувається закріплення базових переконань під впливом макро-, мезо- і мікрофакторів. Справжні переконання починають виникати в підлітковому і старшому шкільному віці [7, с. 26]. Це пов'язано з придбанням широких і глибоких знань, виникненням розвинених форм мислення, формуванням активної життєвої позиції і світогляду.

Тож, у кожного з нас формується своє власне унікальне ставлення до світу у відповідь на вплив з боку зовнішнього оточення. Система переконань - це взаємозв'язок між декількома переконаннями. Система переконань є поясненням, яким ми визначаємо наше особисте відчуття реальності. Кожна людина має свою систему переконань, і використовує її як механізм, який дає індивідуальний сенс світу навколо нас.

Переконання утворюються, найчастіше, в результаті цілеспрямованого пізнання світу, а також і в результаті некритичного засвоєння вже готових переконань, крім того вони можуть виникати під впливом різних механізмів психологічного захисту. В результаті прийняття на рівні розуму будь-яких понять, категорій, тверджень, положень в якості істини створюється система переконань особистості: узагальнення, ідеї, прийняті рішення про самого себе, свій характер, цінності, здібності, поведінку; про людей, взаємини з ними і про навколишній світ. Система переконань, в свою чергу, формує життєву парадигму, створює основу світогляду, що додає особистості впевненість в житті, утворює стрижень, який об'єднує погляд на світ, знання і оцінку дійсності [5, с. 248]. Переконання спрямовують поведінку і служать основою вольових дій для досягнення життєвих цілей.

У дослідженнях становлення переконань Е. Чудновський пише про трикомпонентну структуру переконань, яка включає в себе: логічний аналіз окремих знань, думок, суджень (когнітив - ний компонент), переживання свого ставлення до даних знань, суджень, думок (емоційно-особистісний компонент), потреба надходити певним чином відповідно з переконанням (практично-дієвий компонент) [7, с. 24]. Інколи обмежуються двома компонентами: когнітивним і емоційним, вважаючи при цьому, що останній несе основне навантаження в структурі моральних переконань. Конструктивною є спроба розглянути обидва компоненти в єдності і охарактеризувати переконання як переживання істинності певних знань, ідей тощо.

Х.Л. Усо-Доменек і Х. Несколарде-Селва виділяють наступні елементи в системі переконань [9, с. 125]:

1. Цінності. Побічно або явно система переконань визначає, що є хорошим або цінним. Цінності - це об'єкти, явища, їх властивості, а також абстрактні ідеї, що втілюють в собі суспільні ідеали і виступають як еталони належного.

2. Основні переконання. Це найважливіші і базові переконання, які складають реальний зміст системи переконань і можуть приймати практично будь-яку форму. В рамках західної когнітивної психології використовується поняття «базові переконання» особистості, яке є схожим з поняттям «соціальна аксіома». Р. Янов-Бульман виділяє три основні категорії базових переконань: віра в прихильність світу і людей, переконання в тому, що світ сповнений сенсу і переконаність у цінності власного «Я». Вони складають ядро суб'єктивного світу особистості і забезпечують здорове почуття безпеки [8, с. 76].

3. Орієнтація. Орієнтації відображають ставлення суб'єкта до умов свого буття як результат свідомого, оціночного вибору життєво значущих предметів і об'єктів. Орієнтації тісно пов'язані з нормами поведінки, утворюючи тим самим сукупність і взаємообумовленість ціннісних орієнтацій і норм, що стосуються всіх проявів громадського життя, характерного для культури даного суспільства.

4. Мова. Мова створює логіку системи переконань - співвідносить одне переконання з іншим в межах однієї системи. Лінгвістично, це переконання про відповідність (А = Б, «просити про допомогу = визнавати себе слабким») або про причинно-наслід - кові відносини (А => Б «якщо людина займається спортом => вона довше живе»).

5. Перспектива. Перспективою системи переконань або її когнітивною картою є сукупність концептуальних інструментів. Важливим в перспективі є ствердження системи переконань щодо інших об'єктів і явищ, наприклад до природи, соціальних заходів або до інших соціальних груп. Перспектива як опис соціального середовища є описом самої соціальної групи і місця кожної людини в ній. Вона пояснює не тільки самі предмети, а й їх існування з точки зору цінностей. Значення та ідентифікація надаються разом з когнітивними орієнтаціями.

6. Інструкції та заборони. Включають в себе альтернативні варіанти дій або рекомендацій, а також норми поведінки. Деон - тичні норми представляють собою зв'язок між абстрактною ідеєю і конкретним застосуванням переконання - сукупність норм і правил поведінки індивідів, необхідних для функціонування суспільства.

7. Ідеологічна стратегія. Кожна система переконань містить пов'язані з нею переконання щодо засобів для досягнення ідеальних значень. Деякі такі переконання пов'язані з суб'єктивної правомірністю або доречністю, в той час як інші стосуються тільки безпосередньо ефективності досягнення. Зміна ідеологічної стратегії може спричинити собою зміни в системі переконань. Ідеологічна стратегія, як приналежність до структурної бази, що має низку розпоряджень, може суттєво впливати на умови і спосіб існування, тим самим змушуючи адаптуватися в умовах самої системи переконань.

Переконання допомагають пояснити причинно-наслідкові зв'язки. Причина та наслідок - це зручне пояснення, коли одна подія трапляється вслід за іншою без зволікання і відхилень. Чим далі відносно часу відбуваються між собою події, тим складніше стверджувати, що одне «викликало» інше, тому що безліч інших подій встигає трапитися між ними [10, с. 98].

Найбільш стійкими є переконання, закладені в людині у період формування її особистості. На жаль, поряд з корисними переконаннями, формуються і такі, що згодом можуть стати перешкодою для нормального існування людини в соціумі. Переконання мають великий вплив на поведінку людини. Якщо людина по-справжньому вірить, що вона може щось здійснити, то обов'язково це зробить [3, с. 15]. Але якщо вона переконана у неможливості цього, ніяких сил не достатньо, щоб переконати її у протилежному. Такі переконання, як «Вже занадто пізно», «Нічого не поробиш, тут я безсилий», «Я - жертва обставин», «Раз вже на мою долю випало, нікуди не дінешся», часто можуть бути «каменем спотикання», що не дозволяє людині повною мірою використовувати весь потенціал своїх природних ресурсів і несвідомої компетенції. Обмежуючі переконання заважають людині, створюють для неї відповідні кордони. Корисні ж, навпаки, допомагають максимально повно реалізовувати власні можливості і прагнення. Але обмежуюче переконання чи ні, може вирішити тільки сама людина [4, с. 15]. Одне і те ж переконання для однієї людини може бути вельми мотивуючим і мобілізую - чим, а для іншої обмежуваним. І навіть корисне переконання в одному віці може стати обмежуваним в іншому (і навпаки). Наші переконання можуть формувати, змінювати і навіть визначати рівень наших розумових здібностей, стан здоров'я, соціальні зв'язки, творчі здібності і навіть ступінь особистого щастя і життєвого успіху.

Робота з переконаннями - одна з ключових і найцікавіших напрямків у розвитку НЛП. Величезну роботу в цьому напрямку зробив Роберт Ділтс [2, с. 84]. Його піраміда логічних рівнів дозволила створити ієрархічну і точнішу систему опису досвіду, яка дає можливість диференційовано підходити до оцінки ситуації та підбору методів інтервенції на кожному логічному рівні.

У своїй енциклопедії НЛП Роберт Ділтс вводить логічні рівні як відносини між елементами суб'єктивного досвіду. Сам термін «логічні рівні» в тому вигляді, як він застосовується в НЛП, був адаптований Робертом Ділтсом з робіт Грегорі Бейтсона в середині 80-х і відноситься до ієрархії рівнів процесів для особистості або групи. Функція кожного рівня полягає в організації, синтезі та впливі один на одного. При цьому, в залежності від положення кожного логічного рівня, взаємовплив відбувається з різним ступенем інтенсивності. Так, наприклад, зміни на верхньому рівні будуть неминуче викликати зміни на нижніх рівнях. У той час як зміни на нижніх рівнях не обов'язково викликають зміни на верхніх. При цьому слід зазначити, що формування кожного логічного рівня, в основному, відбувається знизу вгору.

1. Оточення. Що мене оточує? Ким і чим я себе оточую? Хто я як оточення для інших людей?

2. Поведінка. Що я найчастіше роблю в житті, які мої плани? Що я роблю або не роблю, що маю таке оточення?

3. Здібності. Що я вмію, що вмію найкраще, що я люблю робити? Які мої здібності дозволяють (або не дозволяють) мені робити (поведінка) так, щоб мати таке оточення?

4. Переконання та цінності. Чому та заради чого я так поступаю? Чим обґрунтовую причини своїх вчинків? В чому я маю бути переконаним, щоб мати ті здібності, що маю, які призводять до дій, що я роблю, які, в свою чергу призводять до того оточення, що я маю?

5. Ідентичність. Хто я? Ким я маю бути, щоб мати такі переконання, які надають мені здібності діяти так, щоб мати те оточення, яке я маю?

6. Особиста місія. Куди мені розвиватися? Ким я можу бути, розвиваючись? Яке моє призначення? Для чого я тут? Що є більше за мене?

Отже, коли людина відчуває якесь ускладнення, слід визначити, на якому рівні це ускладнення виникає. Це може бути пов'язано із зовнішнім контекстом, на першому рівні «оточення». Або причина в тому, що дана людина не володіє особливим типом поведінки - це другий рівень «поведінка». Або причина в тому, що вона не розробила підходящої стратегії або моделі світу, що дозволяють виробити цю поведінку - це третій рівень «здібності». Якщо в неї відсутнє переконання або є конфліктне переконання, що впливає на можливість вирішення ускладнення, то це четвертий рівень - «переконання та цінності». І нарешті, якщо причина ускладнення на п'ятому рівні «ідентичність», то це впливає на всі рівні одночасно. Піраміда логічних рівнів є дуже корисним інструментом в роботі з системою переконань. Вона допомагає визначити, на якому рівні знаходиться обмежуюче переконання, і, поставивши запитання з більш високого рівня, можна буде знайти вирішення важливих для людини задач.

Висновки. Переконання особистості щодо самої себе і своїх можливостей в навколишньому світі є незмінними і в значній мірі впливають на саморегулювання в кризових умовах. Є переконання, що служать ресурсом, і поряд з цим - переконання, що стримують цей процес. Виявлення переконань, які негативно і, навпаки позитивно впливають на процес саморегуляції особистості, і робота по їх зміні може стати важливим інструментом в роботі психологів, педагогів, соціальних працівників.

Перспективою подальших досліджень даної проблеми є виявлення переконань, які негативно впливають на процес адаптації в кризових умовах, і створення методики по їх зміні, яка може стати інструментом для саморегуляції особистості в кризових умовах оптимальним.

Список використаних джерел

особистість переконання моральний адаптація

1. Большой психологический словарь / Под ред. Б.Г. Мещерякова, акад. В.П. Зинченко. - М.: Прайм-ЕВРОЗНАК. 2003. - 654 с.

2. Дилтс Р.Д. Изменение убеждений с помощью НЛП / Р.Д. Дилтс; пер. с англ. В.П. Чурсина. - М.: Независимая фирма «Класс», 1997. - 192 с.

3. Карпухина A.M. Контроль и регуляция состояний человека как факторы повышение эффективности трудовой деятельности / A.M. Карпухина. - К.: Знание, 1985. - 20 с.

4. Лебедев В.И. Экстремальная психология. Психическая деятельность в технических и экологически замкнутых системах: Учебник / В.И. Лебедев. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 431 с.

5. Психологія А-Я. Словник-довідник / Пер. з англ. К.С. Ткаченко. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. - 564 с.

6. Чудновский В.Э. Актуальные проблемы психологии становления убеждений / В.Э. Чудновский // Вопросы психологии. - №3. - 1990. - С. 26.

7. Janoff-Bulman R. Shaterred assumption: Towards a new psychology of trauma / R. Janoff-Bulman. - New York: Free Press, 1992. - 145 р.

8. Nescolarde-Selva J. Mathematic and semiotic theory of ideological systems / J. Nescolarde-Selva, J.L. Uso-Domenech. - Editorial LAP. Germany: Sarrebruck, 2012. - 324 р.

9. Nescolarde-Selva J. Topological structures of complex belief systems / J. Nescolarde-Selva, J.L. Uso-Domenech. - Complexity, 2013. - 254 р.

Размещено на Allbest.ru