Когнітивні особливості психосоматичної компетентності майбутніх психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивні особливості психосоматичної компетентності майбутніх психологів

М.В. Коваленко

Abstract

The article analyzes the concept of competence and psychosomatic competence of future psychologists. It is systematized the knowledge about the connection between cognitive sphere and psychosomatic phenomena of normal functioning that include various psychological abilities, processes, qualities and have relevance to body information. It has been generalized that a physical ego as a component of self-concept is responsible for cognitive and emotional support of a body functioning and ensures its regulatory effect. The main features of psychosomatic competence and their connection with the characteristics of a physical ego, with its cognitive component that includes knowledge and abilities related to a body and physicality are determined.

The research results of the characteristics of psychosomatic competence and cognitive indicators, namely intellectual abilities and creativity, are presented. The cognitive features of psychosomatic competence of future psychologists are examined. The verbalization indicators of a physical ego have correlations with figurative and verbal creativity, as well as the indicators of general intelligence. It has been revealed that high indicators of a body ego verbalization among future psychologists are conditioned with high levels of development of verbal and imaginative creativity, verbal and spatial intelligence.

It has been determined that psychosomatic competence is a component of a future psychologist's professionalism development, his or her ability to realize personal potential in solving personal and professional requests on diagnostics and development of a physical ego.

Key words: competence, psychosomatic competence, corporeality, physical ego, verbal intelligence, spatial intelligence, verbal creativity, imaginative creativity, future psychologist.

Анотація

У статті проаналізовано поняття компетентність і психосоматичну компетентність майбутніх психологів. Систематизовано знання про зв'язок когнітивної сфери з психосоматичними феноменами нормального функціонування, які включають різні психологічні здатності, процеси, якості та мають відношення до тілесної інформації. Узагальнено, що тілесне Я, як компонент Я-концепції, відповідає за когнітивний і емоційний супровід тілесного функціонування, забезпечує його регулятивний ефект. Визначено основні ознаки психосоматичної компетентності та їх зв'язок з характеристиками тілесного Я, з його когнітивним компонентом, до якого відносяться знання та здатності стосовно тіла та тілесності.

Представлено результати вивчення характеристик психосоматичної компетентності та когнітивних показників, зокрема інтелектуальних здатностей і креативності. Досліджено когнітивні особливості психосоматичної компетентності майбутніх психологів. Показники вербалізації тілесного Я мають кореляційні зв'язки з образною та вербальною креативністю, а також з показниками загального інтелекту. Виявлено, що високі показники вербалізації тілесного Я у майбутніх психологів обумовлені високими показниками рівня розвитку вербальної та образної креативності, а також вербального і просторового інтелекту.

Визначено, що психосоматична компетентність є компонентом розвитку професіоналізму майбутнього психолога, його здатності реалізовувати власний потенціал при вирішенні особистих і професійних запитів щодо діагностики та розвитку тілесного Я.

Ключові слова: компетентність, психосоматична компетентність, тілесність, тілесне Я, вербальний інтелект, просторовий інтелект, вербальна креативність, образна креативність, майбутній психолог.

Аннотация

В статье проанализированы понятия о компетентности и психосоматической компетентности будущих психологов. Систематизированы знания о связи когнитивной сферы с психосоматическими феноменами нормального функционирования, которые включают различные психологические способности, процессы, качества и имеют отношение к телесной информации. Обобщены результаты о том, что телесное Я, как компонент Я-концепции, отвечает за когнитивное и эмоциональное сопровождение телесного функционирования, обеспечивая его регулятивный эффект. Определены основные признаки психосоматической компетентности и их связь с характеристиками телесного Я, с его когнитивным компонентом, к которому относятся знания и способности по отношению к телу и телесности. Представлены результаты изучения характеристик психосоматической компетентности и когнитивных показателей, а именно интеллектуальных способностей и креативности. Исследованы когнитивные особенности психосоматической компетентности будущих психологов. Показатели вербализации телесного Я имеют корреляционные связи с образной и вербальной креативностью, а также с показателями общего интеллекта. Выявлено, что высокие показатели вербализации телесного Я у будущих психологов обусловлены высокими показателями уровня развития вербальной и образной креативности, а также вербального и пространственного интеллекта.

Определено, что психосоматическая компетентность является компонентом развития профессионализма будущего психолога, его способности реализовывать собственный потенциал при решении личных и профессиональных запросов по диагностике и развитию телесного Я.

Ключевые слова: компетентность, психосоматическая компетентность, телесность, телесное Я, вербальный интеллект, пространственное интеллект, вербальная креативность, образная креативность, будущий психолог.

Постановка проблеми. Питання психосоматики, діагностики тілесності та визначення особливостей тілесного Я є особливо актуальними враховуючи професійний контекст діяльності психолога. Майбутній психолог має бути всебічно розвинутою, суспільно корисною, соціалізованою особистістю з власними поглядами та ідеями, прагнути до постійного розвитку як професійного, так і особистісного, а компонентом такого розвитку постає психосоматична компетентність. Розуміння та врахування особливостей психосоматичної компетентності майбутнього спеціаліста-психолога є запорукою професіоналізму та його особистісного зростання. Для вирішення питань, які постають в процесі професійної діяльності майбутніх психологів, необхідне оволодіння усіма видами компетентності. Формування професійної, особистісної, психосоматичної компетентностей виступають гарантом успішного та ефективного функціонування майбутнього професіонала.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компетентність відображує функціональний аспект професійної діяльності, ступінь взаємозв'язку об'єктивної професійної діяльності, з одного боку, а з іншого суб'єктивні можливості особистості, які дають змогу здійснювати ефективно діяльність. Суб'єктивна діяльність обумовлена сучасними умовами, вимогами до суб'єкта професійної діяльності, а суб'єктивні можливості професіонала показують здатність вміло здійснювати професійну діяльність [2].

Н.І. Пов'якель, характеризуючи зміст професійної компетентності практичних психологів, наголошує, що це інтегральна характеристика професіоналізму, котра дозволяє визначити рівень підготовки та здатності особистості ефективно розв'язувати професійні завдання та здійснювати професійні обов'язки. Професійна компетентність виступає мірою професіоналізму і провідним фактором, від якого залежить успіх в реалізації не тільки соціальних, а й життєдіяльнісних функцій спеціаліста [3].

Прояви тілесності в процесі соціалізації набувають рис вищих психічних функцій, а саме, знаково-символічну форму і характер довільності. Інтеріоризація регуляції в тілесні явища проявляється у формі тілесних дій, які формуються за заданим еталоном; когнітивних засобів означення інтрацепції; смислових та емоційних компонентів відношення до тілесного [1]. Результатом процесу соціалізації постає тіло, яке має внутрішній план регуляції, завдяки проходженню через соціально-нормативні трансформації.

Психосоматичні феномени нормального функціонування включають різні психологічні здатності, процеси, якості, які мають відношення до тілесної інформації, можуть бути пов'язані з когнітивною та ціннісною сферою. Активність кожної з цих сфер пов'язана з тим, що відбувається в тілі людини, тобто з тілесним Я. Тілесне Я є компонентом Я-концепції, який відповідає за когнітивний і емоційний супровід тілесного функціонування, забезпечує його регулятивний ефект, що реалізується в процесі внутрішнього діалогу з тілесним Я, з самим собою про тіло [6].

Когнітивний компонент тілесного Я представлений: знаннями про своє тіло; здатністю фіксувати увагу на внутрішніх відчуттях; здатністю до вербалізації інтрацептивної чутливості; здатністю запам'ятовувати, зберігати і відтворювати тілесну інформацію; здатністю до образного уявлення про тіло; здатністю маніпулювати образом тіла у власній уяві; активністю асоціативного мислення по відношенню до тілесної інформації; здатністю сприймати тілесну інформацію як знаково-символічну, що опосередковує розуміння послання несвідомого; здатністю приймати раціональні рішення відносно проблемних ситуацій, пов'язаних із тілом [7, 8].

Т.Б. Хомуленко під психосоматичною компетентністю описує систему здатностей когнітивного компонента тілесного Я, що пов'язана із прийняттям свого тіла, як складової цілісного організму, та обумовлює саморегуляцію, засновану на досвіді застосування внутрішнього діалогу з тілесним Я. До ознак психосоматичної компетентності автор відносить: обізнаність - знання про тіло взагалі та про власне тіло, як продукт пізнання й аналізу власного тілесного досвіду; прийняття - позитивне та адекватне ставлення до тіла, яке проявляється в почуттях зацікавленості, турботи, дружелюбності, впевненості, захищеності, спокою; інтрацептивність - це здатність фіксувати та концентрувати увагу на внутрішніх відчуттях, яка проявляється у їх диференційованій вербалізації; метафоричність - здатність до застосування образних порівнянь та аналогій для характеристики власного тіла, основана на асоціативності мислення; каузальність - здатність вбачати у тілі причину і наслідок подій внутрішнього і зовнішнього простору людини; діалогічність - здатність вести внутрішній діалог між «Я в тілі» і «Я тіло»; суб'єктність - здатність до суб'єкт-суб'єктної внутрішньої комунікації та взаємодії з тілесним Я; інтегративність - включеність психіки і тіла в процеси один одного і їх взаємовплив [6].

Постановка завдання. Завдання дослідження полягає у визначенні когнітивних особливостей психосоматичної компетентності майбутніх психологів за допомогою проективної методики психодіагностики ознак психосоматичної компетентності особистості.

Виклад основного матеріалу. В якості методики для діагностики психосоматичної компетентності було застосовано методику незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» з такими ознаками психосоматичної компетентності: обізнаність, прийняття інтрацептивність, метафоричність, каузальність, діалогічність, суб'єктність, інтегративність. Дана методика була використана для психодіагностики системи здатностей когнітивного компонента тілесного Я, що пов'язана із прийняттям свого тіла, як складової цілісного організму, та обумовлює саморегуляцію, засновану на досвіді застосування внутрішнього діалогу з тілесним Я особистості [6].

Методика для вимірювання креативності - тест Е. Торренса, а саме субтести для діагностики образної та вербальної креативності [4]. З метою вимірювання здатностей загального інтелекту був застосований тест Р. Амтхауера [5, 9].

Емпіричне дослідження проводилося на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди та УІПА. До складу експериментальної вибірки увійшло 57 студентів 4-5 курсів віком 20-28 років. До участі в дослідженні були залучені студенти факультету психології та соціології, факультету міжнародних освітніх програм. Основними умовами до формування вибірки був студентський вік досліджуваних і спеціалізація психолога. Обробка даних проводилася за допомогою статистичних методів в пакеті SPSS Statistics 21.

За результатами кореляційного аналізу виявилось, що психосоматична компетентність в цілому передбачає високі показники образної креативності, вербальної креативності та показників вербального та просторового інтелекту.

Майбутні психологи з високими показниками інтрацептивності характеризуються високими показниками швидкості образної креативності (r=0,27, p<0,05), що свідчить про здатність фіксувати та концентрувати увагу на внутрішніх відчуттях і легкість генерування великої кількості ідей. Студенти з високими показниками метафоричності характеризуються швидкістю, гнучкістю та точністю (r=0,28, p<0,05; r=0,32, p<0,05; r=0,26, p<0,05 відповідно). Досліджувані з високими показниками каузальності та діалогічності обумовлюють високі показники за характеристикою оригінальності образної креативності (r=0,31, p<0,05 та r=0,29, p<0,05 відповідно). Майбутні психологи з високими показниками суб'єктності та інтегративності мають високі показники ретельності розробки, тобто точності образів, які проектуються (r=0,27, p<0,05 та r=0,29, p<0,05 відповідно).

У майбутніх психологів високі показники психосоматичної компетентності обумовлюють високий рівень образної креативності, тобто рівень вербалізації тілесного Я впливає на швидкість, гнучкість, оригінальність та точність дивергентного мислення особистості (Рис. 1).

За результатами кореляційного аналізу студенти, які є майбутніми психологами та характеризуються високим рівнем психосоматичної компетентності, пов'язані з високим рівнем вербальної креативності. Так, обізнаність та інтрацептивність тілесного Я має зв'язок зі здатністю легко генерувати багато ідей (r=0,32, p<0,05 та r=0,35, p<0,05 відповідно).

Рис. 1. Схема кореляційних зв'язків між показниками образної креативності та психосоматичної компетентності

Примітка 1: на рівні значущості р< 0,05.

Високий рівень метафоричності та каузальності у майбутніх психологів обумовлює високі показники здатності переключення з одної ідеї на іншу (r=0,25, p<0,05 та r=0,27, p<0,05 відповідно), що свідчить про гнучкість вербально дивергентного мислення від здатності до вербалізації тілесного Я. Високі показники здатності вести внутрішній діалог між «Я в тілі» і «Я тіло» мають кореляційний зв'язок зі здатністю породжувати нетривіальні ідеї (r=0,28, p<0,05). Високі показники метафоричності та інтегративності обумовлюють високий рівень здатності удосконалювати ідеї та творчий продукт (r=0,27, p<0,05 та r=0,31, p<0,05 відповідно) (Рис. 2).

У ході дослідження з'ясовано, що для майбутніх психологів з високим рівнем психосоматичної компетентності характерні високі показники за субтестами вербального та просторового інтелекту в структурі загальноінтелектуальних здатностей. Так, високі показники знання про тіло взагалі та про власне тіло як продукт пізнання й аналізу власного тілесного досвіду мають зв'язок з високими показниками вербального інтелекту, до яких відноситься рівень розвитку індуктивного вербального мислення, здоровий глузд і конкретно-практичне мислення, а також словесно-логічна здатність до визначення суттєвих ознак, абстрагування, оперування вербальними поняттями, відчуття мови, індуктивне мовленнєве мислення (r=0,34, p<0,05 та r=0,36, p<0,05 відповідно).

Рис. 2. Схема кореляційних зв'язків між показниками вербальної креативності та психосоматичної компетентності

Примітка 1:на рівні значущості p< 0,05.

Високий рівень здатності фіксувати та концентрувати увагу на внутрішніх відчуттях, яка проявляється у їх диференційованій вербалізації обумовлює високий рівень розвитку вербального асоціативного мислення, розуміння відношень, задоволеність приблизними рішеннями (r=0,26, p<0,05). Високі показники здатності до застосування образних порівнянь та аналогій для характеристики власного тіла мають кореляцію з високими показниками розвитку вербального асоціативного мислення, розуміння відношень, задоволеність приблизними рішеннями та здатності до сприймання цілої фігури, оперування в площині, наочне цілісне мислення, конструкторську здатність, комбінаторні здатності (r=0,34, p<0,05 та r=0,26, p<0,05 відповідно). У майбутніх психологів високий рівень здатності вести внутрішній діалог між «Я в тілі» і «Я тіло» обумовлює високі показники рівня розвитку індуктивного вербального мислення, здоровий глузд і конкретно-практичне мислення, а також здатності виносити судження, узагальнювати декілька термінів, вміння словесно висловлювати думки та ідеї (r=0,32, p<0,05 та r=0,36, p<0,05 відповідно). Високий рівень включе- ності психіки і тіла в процеси один одного і їх взаємовплив має зв'язок зі здатністю виносити судження, узагальнювати декілька термінів, вмінням словесно висловлювати думки та ідеї та просторовим мисленням, аналітичними компонентами (r=0,33, p<0,05 та r=0,29, p<0,05 відповідно) (Рис. 3).

Рис. 3. Схема кореляційних зв'язків між показниками загального інтелекту та психосоматичної компетентності Примітка 1:на рівні значущості р< 0,05.