Особливості етнічної ідентичності у студентів з різним типом релігійності

Стимульний матеріал опитувальника склали твердження, що відображають як загальне ставлення до навколишнього світу та інших людей, так і соціальні установки в різних сферах взаємодії, де проявляються толерантність і інтолерантність особистості. У методику включені твердження, що виявляють ставлення до деяких соціальних груп (меншин, психічно хворих людей, бідних), комунікативні установки (повага до думки опонентів, готовність до конструктивного вирішення конфліктів і продуктивної співпраці). Спеціальна увага приділена етнічній толерантності-інтолерантності (ставлення до людей іншої раси та етнічної групи, до власної етнічної групи, оцінка культурної дистанції). Три субшкали опитувальника спрямовані на діагностику таких аспектів толерантності, як етнічна толерантність, соціальна толерантність, толерантність як риса особистості.

Опитувальник «Типи етнічної ідентичності» (Г. У. Солдатова, С. В. Рыжова) [2].

Опитувальник, представлений 30 твердженнями, містить шість шкал, які відповідають наступним типам етнічної ідентичності: етнонігілізм (форма гіпоідентічності, що представляє собою відхід від власної етнічної групи і пошуки стійких соціально-психологічних ніш не по етнічному критерію); етнічна індиферентність (розмивання етнічної ідентичності, виражене в невизначеності етнічної приналежності, неактуальність етнічності); нормальна позитивна етнічна ідентичність (поєднання позитивного ставлення до власного народу з позитивним ставленням до інших народів); етноегоізм (напруженість і роздратування в спілкуванні з представниками інших етнічних груп або визнання за своїм народом права вирішувати проблеми за «чужий» рахунок); етноізоляціонізм (переконаність у перевазі свого народу, визнання необхідності «очищення» національної культури, негативне ставлення до міжетнічних шлюбних союзів, ксенофобія); етнофанатізм (готовність йти на будь-які дії в ім'я так чи інакше понятих етнічних інтересів, аж до етнічних «чисток», відмови іншим народам в праві користування ресурсами і соціальними привілеями, визнання пріоритету етнічних прав народу над правами людини, виправдання будь-яких жертв в боротьбі за благополуччя свого народу).

Виклад основного матеріалу дослідження

Розглянемо результати кореляційного аналізу показників релігійності, етнічної ідентичності та толерантності. Встановлено позитивні зв'язки схильності до ідеалістичної філософії та етнічною індиферентністю (0,32, p<0,05). Отже, чим більш ідеалістично налаштовано сприйняття світу у студентів (наявність вірувань в існування душі, духу, Абсолюту, заперечення матеріалізму, еволюційних теорій походження людини), тим більш дифузною є етнічна ідентичність. Ідеалістично спрямована особистість студента уникає вирішення проблеми віднесення себе до певного етносу.

Негативне ставлення до магії, заперечення існування надзвичайних можливостей людини, віри у чаклунство корелюють з показниками етнонігілізму та етноізоляціонізму.

Рис. 1 Зв'язок показників релігійності, етнічної ідентичності та толерантності студентів

Отже, негативне ставлення до магії передбачає або відхід від власної етнічної групи і пошуки стійких соціально-психологічних ніш не за етнічним критерієм, або переконаність у перевазі свого народу, визнання необхідності «очищення» національної культури, негативне ставлення до міжетнічних шлюбних союзів, ксенофобію. Перший варіант зв'язку етнічної ідентичності та релігійності розкривається у студентів, які сповідують ідеї космополітизму, відстороненості від ідеї «етносу» та віддають перевагу раціональному погляду на речі, заперечують містицизм та магію. Другий варіант такого зв'язку характеризує студентів, які заперечуючи магію і чаклунство, переконані у необхідності збереження чистоти свого етносу.

Показники релігії як підтримки позитивно корелюють з показниками позитивної етнічної ідентичності (0,37, p<0,01). Отже, використання віри (молитви, відвідування церкви, інші ритуали) в якості психотерапевтичного ресурсу передбачає позитивне ставлення до свого народу, прийняття інших народів. Також показники релігії як підтримки властиві загалом толерантним особистостям (0,27, p<0,05).

Зовнішні ознаки релігійності загалом відповідають та етнофанатизму (0,54, p<0,01), негативно корелюють з показниками етнічної толерантності (-0,50, p<0,01). Ритуальність релігійної поведінки більшою мірою властива студентам, які виявляють ознаки ворожості до інших етносів.

Інтерес до псевдонауки передбачає високий рівень розвитку етнонігілізму (0,32, p<0,05), етноізоціалізму (0,34, p<0,05) та соціальної толерантності (0,33, p<0,05). Інтерес до паранормальних явищ, парапсихології, псевдонаукових знань характеризує студентів, які або відмовляються від ідентифікації себе з певним етносом, або, навпаки, виявляють переконаність у перевазі свого народу, вимагають «очищення» національної культури. Однак, не дивлячись на це, студенти, які прагнуть розширити свій кругозір псевдонауковими знаннями, загалом характеризуються соціальною толерантністю - позитивно ставляться до проблем меншин, маргіналів, психічно хворих людей. Можливо така соціальна толерантність розповсюджується в них лише на представників свого етносу.

Віра у вищі сили негативно корелює з етнонігілізмом (-0,47, p<0,01) та соціальною толерантністю (-0,26, p<0,05), позитивно - з етноегоїмом (0,26, p<0,05). Віра в потойбічне, в вищі сили позитивно пов'язана з прихильністю до свого етносу, позитивним ставленням до меншин, прагненням до чистоти нації.

Наявність релігійної свідомості передбачає етноегоїзм (0,30, p<0,05), низькі етнічну (-0,46) та соціальну толерантність (-0,45, p<0,01). Релігійна самосвідомість студентів характеризується прихильністю до свого етносу, нетерпимість до представників інших етносів та соціальних меншин.

Релігія як взірець моральних норм негативно корелює з показниками етноізоляціонізму (-0,53, p<0,01). Ті студенти, які у поведінці керуються релігійними догмами як регуляторами моральності вчинків, не характеризуються прагненням до відособлення від інших етносів.

Першим завданням нашого дослідження був типологічний аналіз релігійності, для чого було застосовано кластер ний аналіз методом к-середніх, результати якого подано на рис.2.

Кластер 1 (група студентів, що складає 39% вибірки) утворений високими показниками схильності до ідеалістичної філософії, середніми показниками зовнішніх проявів релігійності та релігійності як морального взірця низькими показниками релігійної самосвідомості та інших параметрів релігійності. Тип був названий «Помірна релігійність», оскільки характеризується середнім рівнем усіх основних компонентів релігійності: поведінкового (зовнішні прояви релігійності, релігія як моральний взірець), афективного (пошук підтримки та втіхи) і когнітивного (ідеалістична ідеологія, віра у вищі сили та чаклунство).

Кластер 2 (19,2% вибірки) утворений середнім рівнем вираженості показників схильності до ідеалістичної філософії та інтересом до псевдонауки, а також дещо вищими за середній рівень показниками пошуку підтримки у релігії, низькими показникам віри у вищі сили та релігійної самосвідомості. Загалом цей тип студентів можна охарактеризував ти як «низько релшинии».

Рис. 2. Середні значення показників релігійності за кластерами

Кластер 3 (16,1% студентів) - високі показники пошуку підтримки у релігії, інтересу до псевдонауки, середні показники за усіма іншими показниками релігіиності - «Раціональна релігійність». Така назва обумовлена тим, що релігія студентами цієї групи розглядається як дійових засіб, інструмент для психоемоційної розрядки, а незвичайні явища дійсності викликають пізнавальний інтерес до псевдонауки, прагнення прояснити для себе невідомі та досі непояснені факти природи та реальності. Студенти цієї групи не допускають для себе зовнішніх проявів релігійності (носіння хрестика, регулярного відвідування церкви), однак вони керуються релігійними законами у власній моральній поведінці більше за інші категорії студентів.

Кластер 4 (25,7% вибірки) - високі показники віри у магію та чаклунство, зовнішніх проявів релігійності та віри у вищі сили. Кластер був названий «Містична релігійність». У порівнянні з попередньою групою, ці студенти характеризуються перевагою віри в ірраціональне, містичне, потойбічне. Релігійність цього типу більшою мірою насичена емоціями по відношенню до проблематики релігії та віри. Розглянемо характеристики толерантності у груп студентів з різним типом релігійності (Таблиця 1). Студенти типу «Помірна релігійність» характеризується помірним рівнем толерантності. За показниками особистісної толерантності вони перевищують студентів типу «Містична толерантність» (t=2,45, p<0,05). Тип «Низька релігійність» характеризується найвищими показниками етнічної толерантності та толерантності я особистісної риси. За показниками особистісної толерантності вони також перевищують студентів типу «Містична толерантність» (t=2,09, p<0,05). Тип «Раціональна релігійність» помірним рівнем толерантності, так само як і тип «Містична релігійність», студенти якого поступаються іншим групам лише за показниками особистісної толерантності

Таблиця 1. Середні значення толерантності у студентів з різними типами релігійності