Особистісні детермінанти паління у похилому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистісні детермінанти паління у похилому віці

Стаття присвячена вивченню особливостей тютюнової аддиктивної поведінки у похилому віці та обумовлюючих її особистісних якостей. Визначено два типологічні профілі тютюнової аддиктивної поведінки, які умовно позначено як «Залежний тип паління» та «Копінговий тип паління». Встановлено, що суб'єктивне переживання самотності більш виражене у курців із «Копінговим типом паління». Психоемоційні стани курців із «Залежним типом паління» характеризуються більш високими показниками агресивності, гіпотімії та дисфорії, а курців із «Копінговим типом паління» більш високими показниками фрустрації, тривожності та розгубленості. Психодинамічні особистісні властивості, що обумовлюють специфіку комунікативного стилю курців із «Залежним типом паління» характеризуються більшою авторитарністю, критичністю та меншою конформністю та альтруїстичністю.

В сучасному суспільстві тютюнопаління є соціальною проблемою із високим рівнем значущості. Її важливість обумовлена як шкідливим впливом тютюну на здоров'я так і надзвичайно високим поширенням паління серед населення різних вікових груп [5]. Психологічно тютюнопаління є складним поведінковим актом, який має вікову специфіку.

У похилому віці відбуваються психологічні зміни в інтелектуальній, емоційно вольової та комунікативної сферах особистості. З'являються труднощі в надбанні нових знань і уявлень, в пристосуванні до непередбачених обставин. Знижується самоконтроль, посилюються афектні реакцій, з'являється схильність до безпричинного смутку. Звужується круг спілкування людини, що у свою чергу приводить до змін в її особистості. Серед психологічних проблем характерних для людей похилого віку можна виділити такі: зниження самооцінки, відчуття незадоволеності собою, страх самотності, безпорадності, дратівливість, тривожність та депресивні стани [8, 9, 10, 12].

З психологічної точки зору тютюнопаління є зовнішнім проявом внутрішнього дисбалансу, компенсаторною активністю особистості для полегшення психоемоційної напруги [2]. Паління у похилому віці найбільш важко піддається корекційному впливу, що може бути обумовлено як віковими особливостями особистості, так і аддиктивним стажем. Тому цілком виправданим є науковий інтерес до вивчення особливостей тютюнової аддиктивної поведінки у похилому віці та обумовлюючих її особистісних якостей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феноменологія, типологія, динаміка та психотерапія тютюнової аддикції аналізуються в роботах О. І. Сперанскої, В. К. Смирнова, І. К. Сосіна, В. Д. Менделевича, Н. П. Фетискина, Н. Сизанова, Н. Н. Поплавский, В. О. Хриптович. Розгляду тютюнової аддик ції переважно в психологічному аспекті присвячені роботи В. Ф. Левшина, А. Г. Шамсутдінова, А. Г. Чучаліна, К. Сосіна, Ю. Ф. Чуєва та ін. Ці дослідники акцентують увагу на «курильній поведінці», мотивах паління та відмови від нього [5, 11]. В працях В. Р. Довженко, Н. О. Гусєвої, А. В. Гоголєвої та ін. висвітлено проблему профілактики паління. При цьому паління у похилому віці є мало дослідженою проблемою у психології.

У останні десятиліття у зв'язку із збільшенням тривалості життя людини помітно зріс інтерес до геронтопсихологічних проблем [8, 9, 10, 12]. Розглядаються таки питання, як чинники старіння і адаптації особистості до зміни умов життя, копінгмеханізми, особливості міжособистісних стосунків (М. Д. Александрова, Л. І. Анціферова, Л. В. Бороздіна, О. В. Краснова, С. Р. Максимова, Н. Н. Сачук, Н. П. Петрова і ін.). Зважаючи на психологічні і соціальні закономірності процесу старіння похилий вік можна розглядати як чинник ризику розвитку почуття самотності і пов'язаних з ним негативних психоемоційних станів [8]. Соціальним та психологічним причинам, які визивають почуття самотності, а також її наслідкам присвячено праці С. Г. Корчагіної, В. Г. Асєєва, Дж. І. Янга, Д. Рассела, М. Фергюсона, Л. Е. Пепло, М. Е. Селігман, У. А. Садлер, Б. Миюсковича, І. С. Кона, Ю. М. Орлова, Д. І. Фельдштейна та ін. [1, 3].

Таким чином, дослідження почуття самотності, негативних психоемоційні станів та інтерперсональних моделей як детермінант тютюнової аддиктивної поведінки у похилому віці є актуальним і потребує наукових досліджень.

Мета дослідження визначити особливості почуття самотності, психоемоційних станів та комунікативних стилів курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні прийняли участь 50 осіб у віці від 56 до 75 років, серед них 19 чоловіків та 31 жінка. В дослідженні використовувалися методика оцінки ступеню нікотинової залежності К. Фагерстрема [4], методика діагностики мотивів паління Д. Хорна [4], методика діагностики рівня самітності «Шкала самотності UCLA» Д. Рассела [6], тест «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка [6], методика диференціальної діагностики депресивних станів В.А. Жмурова [6], тест діагностики міжособи стісних стосунків Т. Лірі [7]. Статистична обробка даних проводилася із застосуванням кластеризації методом Kсередніх, параметричного аналізу (tкритерій Ст'юдента). Статистичні розрахунки виконані з використанням пакету програм IBM SPSS Statistics 21.0.

На першому етапі дослідження за допомогою кластерного аналізу було здійснено дослідження типологічних профілів тютюнової аддиктивної поведінки курців похилого віку із різним співвідношенням мотивів паління та ступеню нікотинової залежності (Рис. 1).

За результатами кластеризації даних утворилися два кластери або типологічні профілі.

1 профіль (54 % досліджуваних) високі показники мотивів стимуляції, ваблення та рівню нікотинової залежності, середні показники мотиву підтримки та рефлексу, низькі показники мотивів ритуалізації та розслаблення у палінні. Цей типологічний профіль характеризується високими показниками ознак як психологічної так і фізичної залежності.

Рис. 1. Профілі тютюнової аддиктивної поведінки курців похилого віку

Рис. 2. Розподіл рівнів почуття самотності курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки, (%)

Паління виступає як самостійна поведінкова активність із слабким контролем, що обумовлено зрушенням мотиву на мету, як результат формування нової домінуючої потреби. Даний тип паління можна умовно позначити як «Залежний тип паління».

2 профіль (46 % досліджуваних) високі показники мотиву підтримки, середні показники мотивів розслаблення, ваблення та нікотинової залежності, низькі показники мотивів ритуалізації та рефлексу. Цей типологічний профіль характеризується використанням паління, переважно як засобу зниження емоційної напруги, подолання гніву, тривоги, хвилювання, тобто як механізму копінг поведінки. Даний тип паління можна умовно позначити як «Копінговий тип паління».

За результатами вимірювання суб'єктивного почуття самотності встановлено достовірні відмінності між показниками курців похилого віку із різни типом тютюнової аддиктивної поведінки. Отримані дані показують, що показник самотності курців із «Копінговим типом паління» (44,17) відповідає високому рівню переживання самотності, а показник курців із «Залежним типом паління» (25,85) середньому рівню.

Розподіл частот рівнів самотності по типах тютюнової аддиктивної поведінки (Рис. 2), свідчить, що у курців із «Залежним типом паління» низький рівень почуття самотності відмічається у 14,8 % досліджуваних, середній рівень у 51,9 %, високий у 33,3 %. У курців із «Копінговим типом паління» низький рівень почуття самотності виявляється у 4,3 %, середній рівень у 30,4 %, високий у 65,2 % досліджуваних.

Результати дослідження негативних психоемоційних станів курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки наведені у таблиці 1. Відмічені високі по казники фрустрації (37,0 % «Залежний тип паління» та 56,5 % «Копінговий тип паління»), свідчать про низьку самооцінку, боязнь невдач і труднощів у наслідок незадоволення потреб у визнанні, афіляції та високому соціальному статусі. Високий рівень тривожності, який виявлено у 33,3 % курців із «Залежним типом паління» та у 52,2 % курців із «Копінговим типом паління» вказує на почуття зростаючої небезпеки, очікування негативних подій. Високий рівень ригідності, визначений у курців обох типологічних профілів тютюнової аддиктивної поведінки (44,4 % «Залежний тип паління» та 43,5 % «Копінговий тип паління») є проявом вікових особливостей випробуваних. Людям похилого віку притаманні зростання ригідності усіх психічних процесів та зниження адаптаційного потенціалу, тому зміни в образі життя, в стосунках з іншими людьми, що може сприяти виникненню дистресу і погіршення самопочуття. Агресивність в більшої мірі притаманна курцям похилого віку із «Залежним типом паління», що виявляється в нестриманості, наявності труднощів у взаємодії з людьми, схильності до провокації конфліктних ситуацій.

Таблиця 1. Порівняльні показники психоемоційних станів курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки

тютюновий похилий вік

Як видно з отриманих даних, у курців із «Залежним типом паління» домінують середній рівень фрустрації (44,4 %) і тривожності (51,9 %) та високий рівень агресивності (44,4 %), а у курців із «Копінговим типом паління» високий рівень фрустрації (56,5 %) та тривожності (52,2 %) та середній рівень агресивності (52,2 %).

Наявність депресивних станів спостерігається у курців обох типологічних профілів тютюнової аддиктивної поведінки. Показники ступеню депресивних станів у курців похилого віку обох профілів не мають достовірних відмінностей (40,8 у курців із «Залежним типом паління» та 42,1 у курців із «Копінговим типом паління») та відповідають легкої депресії. Диференційовано характеристики депресивних станів наведені на Рисунку 3.

У курців похилого віку із «Залежним типом паління» в структурі депресії переважають показники гіпотімії (37,0 %) та дисфорії (40,7 %), що говорить про понижений настрій, афектну пригніченість, незадоволеність із спалахами роздратування. В структурі депресивного стану курців із «Копінговим типом паління» превалюють показники розгубленості (30,4 %) та тривоги (30,4 %), що виявляє почуття невпевненості, безпорадності, нерозуміння сенсу життєвих ситуацій, а також почуття зростаючої небезпеки у різних сферах життя, напружене очікування негативних подій.

Рис. 3. Порівняльна характеристика депресивних станів курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки, (%)

Показники особливостей міжособистісних стосунків та базових психодинамічних особистісних властивостей, що обумовлюють специфіку комунікативного стилю в залежності від типу паління представлено на рисунку від соціального оточення (5,85) та альтруїзму (8,11). Отже, курці похилого віку із «Залежним типом паління» більш орієнтовані на себе, на домінування, більш критичні, образливі, схильні до сумнівів та розчарування у відносинах з іншими.

Рис. 4. Особистісні чинники комунікативних стилів курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки

Порівняльний аналіз даних свідчіть про наявність достовірних відмінностей між показниками, отриманими у курців із різними профілями тютюнової аддиктивної поведінки, за шкалами авторитарності, підозрілості, залежності та альтруїстичності. Курці із «Залежним типом паління» виявляють більшу схильність до авторитарності (7,35) та підозрілості (8,35) в інтерперсональних стосунках, а курці із «Копінговим типом паління» до залежності ці похилого віку із «Копінговим типом паління» більш конформні, доброзичливі, залежні від соціального оточення, схильні до принесення у жертву власних інтересів та гипервід повідальності за інших.

Частотний аналіз дозволив визначити частоту неадаптивних показників комунікативного стилю курців похилого віку із різним типом тютюнової аддиктивної поведінки (Табл. 2.).

Таблиця 2. Частота неадаптивної інтерперсональної поведінки курців похилого віку із різним типом паління

1.Корчагина С. Г. Психология одиночества: учебное пособие. / С.Г. Корчагина. М.: Московский психолого социальный институт, 2008. 228 с.

2.Крамченкова В. О. Особливост і адапт ивнозахисних патернів особистості при тютюнопалінні в сім'ї // Педагогіка і психологія: зб. наук. праць / За заг. ред. академіка І.Ф. Прокопенка, чл.кор. В.І.Лозової. Харків: ТОВ «Щедра садиба плюс», 2013. Вип. 44. С. 211223.

3.Лабиринты одиночества / Под. ред. Н.Е. Покровского. М.: Просвещение, 1989. 287 с.

4.Найденова Н. Е. Оказание помощи курящим пациен там в центрах здоровья и кабинетах медицинской профилактики: методические рекомендации / Н.Е. Найденова, Н.Н. Зубарева Томск: СибГМУ, 2015. 36 с.

5.Наркологія / за ред. І.К. Сосіна, Ю.Ф. Чуєва. Харків.: Колегіум, 2014. 1500 с.

6.Практикум по психологии состояний: Учебное пособие / Под ред. проф. А.О. Прохорова. СПб: Речь, 2004. 480 с.

7.Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина. М.: Эксмо, 2007. 416 с.

8.Психология старости и старения: Хрестоматия / Сост. О.В. Краснова, А.Г. Лидерс. М.: «Академия», 2003. 416 с.

Размещено на Allbest.ru