Визначення професійних статусів старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення професійних статусів старшокласників

Пшук Наталя

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова (Вінниця, Україна)

Потоцька Ірина

Кандидат психологічних наук, асистент кафедри медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова (Вінниця, Україна)

Анотація

У статті розглянуто актуальність дослідження професійного самовизначення особистості старшокласника. Емпіричне дослідження відбувається за допомогою тесту Дж. Марсіа «Визначення професійних статусів», що виділяє наступні професійні статуси: «невизначена професійна ідентичність», «нав'язана професійна ідентичність (здобута)», «мораторій (криза вибору) професійної ідентичності» та «сформована професійна ідентичність». Результати дослідження показали, що майже половина старшокласників знаходяться у кризі вибору майбутньої професії, тобто вагаються. Лише у 7% досліджуваних професійна ідентичність є сформованою.

Ключові слова: професійна ідентичність, статус ідентичності, невизначена професійна ідентичність, нав'язана професійна ідентичність, мораторій професійної ідентичності, сформована професійна ідентичність.

Постановка проблеми. Останнє десятиліття українська освіта піддається постійному реформуванню спрямованому на індивідуалізацію, гуманізацію та професійне самовизначення сучасних старшокласників. Професійне самовизначення старшокласника, з точки зору психології, є основою становлення особистості в цілому.

Психологія розглядає професійне самовизначення як найбільш значущий компонент професійного розвитку особистості, а також як критерій одного з етапів цього тривалого і складного процесу.

Завершується він тільки тоді, коли у людини сформується позитивне відношення до себе як до суб'єкта професійної діяльності. Тому свідомий вибір професії слід вважати показником сформованості професійного самовизначення і переходу його у нову фазу свого розвитку [1; с.73].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійного самовизначення досліджується в працях Л. І. Божовіч, С. Л. Рубінштейна, Є. О. Клімова, М. С. Пряжникова, Л. Б. Шнейдер, Б.Г. Ананьєва, В. Д. Брагіна, Е. Заера. Серед сучасних досліджень відомі наступні дослідники B. І. Доротюк, Г. О. Корсун, Н. О. Мосол, C. О. Тарасюк та інші. Теоретичну та методологічну основу роботи складають фундаментальні дослідження проблеми професійного самовизначення, профорієнтації і профвідбору такими вченими, як О. О. Вайсбург, О. Ю. Голомшток, Є. А. Єндальцев, Є. О. Клімов, Є. М. Павлютенков, О. В. Мудрик, М. С. Пряжніков, О. С. Татенко, В. В. Синявський, С. Н. Чистяков, Б. О. Федоришин та ін.

Мета статті визначити статуси професійної ідентичності старшокласників.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Вибірку в нашому дослідженні становили учні 11 -х класів Тростянецької середньої загальноосвітньої школи І -ІІІ ступенів №2 та Навчально-виховного комплексу «Середньої загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів №1-гімназія» у загальній кількості 58 осіб, віком від 15 - до 17 років, що і становить старший шкільний вік.

В роботі використано тест Дж. Марсіа «Визначення професійних статусів». Автор розробив статусну модель ідентичності, як методологічний план до еріксонівських теоретичних представлень з метою їх емпіричного вивчення. На сьогоднішній день дана модель набула самостійного значення. Дж. Марсіа виділив чотири статуси ідентичності (стани ідентичності) - це чотири варіанта закінчення кризи у віці від 18 до 21 року (для американської молоді).

Критеріями для виділення статусів виступали два параметри (дивись таблицю 1):

1) Наявність або відсутність кризи.

2) Критерії виділення статусів ідентичності

Таблиця 1

Прийняття зобов'язань за двома основними сферами функціонування: професія та ідеологія.

Термін «криза» відноситься до того періоду великих зусиль в житті людини, коли вона роздумує, який вибрати професійний шлях (кар'єру) і яким цілям, цінностям, переконанням слід слідувати в житті. Взяття зобов'язань передбачає прийняття твердих рішень щодо вибору професії та ідеології, а також вироблення цільових стратегій для реалізації прийнятих рішень [3; с.306].

Можна виділити чотири статуси професійної ідентичності - «стани», у яких може перебувати учень у процесі професійного навчання:

Невизначена професійна ідентичність. Стан характерний для старшокласників та студентів, які не мають міцних професійних цілей і планів, і при цьому не намагаються їх сформувати, вибудувати варіанти свого професійного розвитку. Найчастіше цей статус притаманний для молодих людей, батьки яких не хочуть або не мають часу проявляти активний інтерес до професійного майбутнього своїх дітей. Такий статус буває і у людей, які звикли жити тимчасовими бажаннями, недостатньо усвідомлюють важливість вибору майбутньої професії. 0 Нав'язана професійна ідентичність (здобута) - людина має сформовані уявлення про своє професійне майбутнє, але вони нав'язані ззовні (наприклад, батьками або друзями) і не є результатом самостійного вибору. Цей стан характерний для людини, яка вибрала свій професійний шлях, але зробила це не шляхом самостійних роздумів, а прислухавшись до думки авторитетів. На якийсь час це, як правило, забезпечує комфортний стан, дозволяючи уникнути переживань з приводу власного майбутнього, але немає ніякої гарантії, що обрана таким шляхом професія буде відповідати інтересам і здібностям самої людини.

Мораторій (криза вибору) професійної ідентичності - людина усвідомлює проблему вибору професійного шляху і знаходиться в процесі пошуку адекватного рішення. Такий стан характерний для людини, що досліджує альтернативні варіанти професійного розвитку і активно намагається вийти з цього стану, прийнявши осмислене рішення про своє майбутнє. Ці юнаки та дівчата розмірковують про можливі варіанти професійного розвитку, приміряють на себе різні професійні ролі, прагнуть якомога більше дізнатися про різні спеціальності та шляхи їх отримання. На цій стадії нерідко складаються нестійкі відносини з батьками і друзями: повне взаєморозуміння може швидко змінюватися нерозумінням, і навпаки. Як правило, більша частина людей після «кризи вибору» переходять до стану сформованої ідентичності, рідше до нав'язаної ідентичності.

Сформована професійна ідентичність - професійні плани старшокласника досить чітко визначені, що стало результатом осмисленого самостійного рішення. Ці юнаки та дівчата характеризуються тим, що вони готові зробити усвідомлений вибір подальшого професійного розвитку або вже його зробили. У них присутня впевненість у правильності прийнятого рішення про їх професійне майбутнє. Цим статусом володіють ті юнаки і дівчата, які пройшли через «кризу вибору» і самостійно сформували систему знань про себе і про свої професійні цінності, цілі і життєві переконання. Вони можуть усвідомлено будувати своє життя тому що визначилися, чого хочуть досягти.

Метою даної методики є визначення статусів професійної ідентичності.

Опитувальник складається із 20 пунктів, кожен з яких містить чотири варіанта відповіді: a,b,c,d. Потрібно вибрати той варіант, який найкраще виражає точку зору респондента. Можливо деякі варіанти здаються рівноцінними, але потрібно вибрати найважливіший. Усі відповіді записуються у спеціальний бланк. Кожний варіант відповіді оцінюється у 1 або 2 бали за спеціальним «ключем». Далі підраховуються бали за чотирма шкалами: «Невизначена ідентичність», «Сформована ідентичність», «Здобута ідентичність», «Мораторій».

Результати проведеної методики представлені у таблиці 2.

Результати визначення професійної ідентичності Таблиця 2

Як видно з рисунку 1, майже у половини досліджуваних яскраво представлений такий статус ідентичності як «мораторій» (у 45%). Старшокласники віком від 15 до 17 років ще не можуть визначитися з вибором подальшого професійного шляху та знаходяться в процесі пошуку адекватного рішення. Причинами такого кризового стану можуть бути: велика кількість навчальних закладів та різноманітних спеціальностей що ускладнюють процес вибору майбутньої професії; складна економічна ситуація, що склалася в нашій країні, що в свою чергу ускладнює розуміння престижних та популярних професій.

Майже у третини вибірки (29%) проявляється такий статус ідентичності як «здобута ідентичність». Обрання такого статусу професійної ідентичності свідчить про важливу роль батьків, родичів та референтної групи осіб при обранні майбутньої професії. Це є наслідком матеріальної залежності молоді від своїх батьків, адже саме вони будуть платити за навчання і відповідно до своїх можливостей і обирають навчальний заклад та майбутню спеціальність. Часто батьки бажають для дітей тієї ж професії що і у них. Це дає можливість ділитися досвідом зі своїм нащадком, допомогти йому у кар'єрному зростанні та бути по житті йому опорою, підтримкою та вчителем.

У 19% вибірки проявляється «невизначена ідентичність» як свідчення особистісної незрілості або відсутності мотивації щодо подальшого навчання.

Найменш проявленим стилем (7%) є «сформована ідентичність». Такий низький відсоток свідчить про не готовність учнів 11 кл асів до здійснення повноцінного, усвідомленого та самостійного професійного вибору.

криза самовизначення професійний навчання

Висновки

Більшість сучасних старшокласників, майже кожен другий, знаходяться у кризі вибору майбутньої професії. В такому стані вони шукають альтернативу та намагаються прийняти осмислене рішення щодо свого майбутнього. Такі старшокласники прагнуть якомога більше дізнатися про усі можливі спеціальності та шляхи їх отримання. Дана криза може призводити до порушення взаємостосунків з батьками у зв'язку із не підтриманням їх бачень на майбутнє. Як правило, велика частина людей після «кризи вибору» переходять до стану сформованої ідентичності.

Перелік використаних джерел

1. Заєць І.В., Синявський В.В. Психологія професійного самовизначення особистості. / Психологія праці та управління. Особливості здійснення психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб на сучасному ринку праці: зб. матеріалів ХІ Наук. практ. конф. (м. Київ, 22 квітня 2015 р.) / [відп. ред. О.А. Ліщинська; упоряд. Г.А. Пріб, О.П. Смирнова, В.Ф. Колесниковата ін.]. - К. : ІПК ДСЗУ, 2015.-С.69-80.

2. Мачуська І.М. Дослідження рівня готовності до професійного самовизначення учнів старшого шкільного віку./Збірник наукових праць. - Випуск 16.Книга - 2012.- С.302-312.

Размещено на Allbest.ur