Нами було проведено дослідження особливостей прояву внутрішньоособистісних конфліктів у мотиваційній сфері учителів. Дослідницька робота виконувалась у 2013-2014 рр. на базі тринадцяти загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл міст Києва, Звенигородки Черкаської області, смт. Калинівки Київської області. Також до дослідження було залучено педагогів, які проходили курсову перепідготовку при Київському університеті імені Бориса Грінченка. Вибірку склали 192 вчителів віком від 19 до 70 років (89,6% жінок та 10,4% чоловіків).

Для виявлення мотиваційного аспекту внутрішньоособистісних конфліктів учителів нами використано методику "Рівень співвідношення "цінності" й "доступності" в різних життєвих сферах" (Фанталова О.Б., 1997). В основі методики лежить припущення про те, що суттєвою детермінантою мотиваційної сфери особистості є змінюване в процесі діяльності і під впливом життєвих обставин співвідношення між двома площинами "свідомості". А саме: між площиною, що включає усвідомлення провідних життєвих цінностей, особистісних смислів, віддалених життєвих цілей, і площиною всього безпосередньо доступного, пов'язаного із втіленням конкретних, легко досяжних цілей.

Основною психометричною характеристикою методики є показник "цінність - доступність" ("Ц-Д"), що відображає ступінь розузгодження, дезінтеграції в мотиваційно-особистісній сфері, яку трактуємо як показник внутрішньоособистісного конфлікту вчителя. Така дезінтеграція свідчить про ступінь незадоволення поточною життєвою ситуацією, внутрішню конфліктність, а також, з іншого боку - про рівень самореалізації, внутрішньої ідентичності, інтегрованості. Згідно з уявленнями О.Б. Фанталової, інтегральний показник методики - індекс розходження "Ц-Д" - виступає індикатором блокади ціннісно-смислових утворень, а також індикатором внутрішніх конфліктів у мотиваційно-особистісній сфері (Фанталова О.Б., 1997, с.7-8). Величина зазначеного індексу вказує на ступінь розходження між тим, що є, і тим, що, на думку обстежуваного, повинно бути, між тим, чого суб'єкт хоче і що має, а також між тим, чого він хоче і що може.

Стосовно конкретної життєвої сфери показник розходження між цінним і безпосередньо доступним (Ц і Д) має двовимірну характеристику. Максимальне розходження між Ц і Д у випадку, коли "цінне" перевищує "доступне" (різниця між ними більше/ дорівнює 4), свідчить про стійкий, глибокий, до нинішнього часу незворотний внутрішній конфлікт. Співвідношення, коли "доступне" перевищує "цінне" (різниця між ними більше/дорівнює 4), навпаки, означає стан "внутрішнього вакууму", внутрішньої спустошеності, зниження спонукань.

При аналізі результатів дослідження кількісних і якісних показників внутрішньоособистісних конфліктів у мотиваційній сфері вчителів ми виявили індекс розходження "цінності - доступності" ("Ц-Д"), що вважається індикатором внутрішніх конфліктів у мотивацій - но-особистісній сфері (Фанталова О.Б., 1997). З'ясовано, що 81 вчитель (42,2% досліджуваних) характеризується низьким рівнем індексу розходження "Ц-Д", 71 (37% респондентів) - середнім і 40 вчителів (20,8% респондентів) - високим. Це означає, що більше 40% педагогів відзначаються високим рівнем самореалізації, внутрішньої ідентичності. Виявлено, що 20,8% педагогів виявляють високий ступінь незадоволення поточною життєвою ситуацією, внутрішню конфліктність. Отримані нами дані співвідносяться з результатами японських дослідників про депресивні прояви в учителів (Nakada A., et al., 2016). Понад третина вчителів має нестійку рівновагу в мотиваційно-особистісній сфері (внутрішньоособистісні протиріччя), що періодично викликає відчуття внутрішнього дискомфорту, невдоволеності власним життям.

Дезінтеграція в мотиваційно-особистісній сфері потенційно може стимулювати індивіда до подолання неконструктивного стану, розширення способів та форм поведінки, діяльності, спілкування, а з іншого боку - може стримувати особистісний та професійний розвиток. Життєві сфери педагогів проранговано за "цінністю" і "доступністю": з підвищенням цих показників їх ранги зростають і навпаки. Середьногрупові ранги "цінності" та "доступності" щодо основних життєвих сфер у вчителів показано на рисунку. Аналіз отриманих даних дав змогу встановити, що у мотиваційно-особистісній сфері вчителів домінують екзистенційні та індивідуальні цінності.

За показниками "цінності" виділено чотири групи життєвих сфер, що мають різну значущість для вчителів. Як видно із рис., найвищими рангами у структурі життєвих сфер вчителів (Ц і Д показано в дужках) характеризуються: щасливе сімейне життя (Ц12; Д12); здоров'я (Ц11; Д2); любов (Ц10; Д7) - перша за значущістю група. Друга група життєвих сфер представлена такими: наявність хороших і вірних друзів (Ц9; Д9,5); матеріально забезпечене життя (Ц8; Д1); свобода (Ц7; Д4); третя група значущих життєвих сфер об'єднує наступні: впевненість у собі (Ц6; Д6); пізнання (Ц5; Д9,5); цікава робота (Ц4; Д8). Четверту групу значущих життєвих сфер представляють: творчість (Ц3; Д3); активне, діяльне життя (Ц2; Д11); краса природи і мистецтва (Ц1; Д5). Очевидно, висока значущість загальнолюдських цінностей у вибірці пов'язана із прагненням вчителя зберегти ідентичність в умовах суспільної нестабільності, під тиском загальної глобалізації, крос-культурних впливів, наступу маскультури.

Вагомим є переважання вчителів жіночої статі, для яких традиційно значущими є цінності сімейного життя, спілкування, взаємодопомоги, підтримки.

Аналіз загальної структури ціннісних сфер і місця в ній цінностей індивідуального вдосконалення (пізнання, цікава робота, творчість, активне, діяльне життя), ймовірно, свідчить про те, що для частини вчителів прагнення до підвищення професіоналізму, ерудованості втрачають актуальність, що може бути пов'язано з переорієнтацією їхніх інтересів з області професійної діяльності на інші сфери. В умовах посиленого зовнішнього і внутрішнього контролю у педагогів нерідко розвивається нервове перенапруження.

З'ясовано також змістові характеристики внутрішньоособистісних конфліктів учителів. Так, у мотиваційно-особистісній сфері найчастіше виявляються внутрішні конфлікти у сферах "здоров'я" (47,9% - 92 опитуваних), "щасливе сімейне життя" (33,9% - 65 респондентів), "матеріально забезпечене життя" і "любов" (27,1 та 26% - 52 і 50 опитуваних відповідно). Згадані сфери представляють найбільш афективно заряджені частини самосвідомості вчителів.

Для з'ясування особливостей прояву внутрішньої конфліктності вчителів звернемось до аналізу внутрішніх вакуумів. Останні відзначаються зниженням спонукань (Фанталова О.Б., 1997), а отже - смислового наповнення певної життєвої сфери, що зумовлює зниження активності вчителя, а відповідно, і його можливості подолати внутрішньоособистісний конфлікт. Виявлено найбільш виражені внутрішні вакууми у сферах "активне, діяльне життя" (50,5% - 97 респондентів), "краса природи та мистецтва" (44,8% - 86 опитуваних), "цікава робота" (27,1% - 52 респонденти), "пізнання" (22,9% - 44 опитуваних).

Внутрішній вакуум у сфері "активне, діяльне життя" може свідчити про так зване "перенасичення" індивіда активною діяльністю. Внутрішній вакуум у сфері "краса природи і мистецтва", ймовірно, пов'язаний із впливом на свідомість педагога ідеології споживання. Понад 40% вчителів недостатньо цінують красу, незважаючи на її потенціал як джерела розвитку і саморозуміння. Внутрішні вакууми у сферах "цікава робота" і "пізнання" у респондентів можемо трактувати як знижене прагнення до інтелектуальних, духовних зусиль, пошуків, що пов'язане, на нашу думку, з рольовим перевантаженням вчителів, виконанням різнопланових і складних ролей (від підлеглого до лідера, від вчителя до жінки і матері). Вважаємо, що такі внутрішні вакууми вказують на перенапруження учителя, виснаження його психологічних ресурсів у зв'язку з стресонасиченістю його діяльності і високими професійними вимогами.

Також ми прагнули виявити, наскільки узгоджено змінюються у досліджуваних групові ієрархії ознак (показник розузгодження між "цінним" та "доступним" (Ц-Д) за кожною життєвою сферою). З цією метою ми з'ясували за допомогою критерію рангової кореляції Спірмена вираженість кореляційних зв'язків розузгодження між "цінним" та "доступним" за кожною життєвою сферою. Відповідний показник набував значень від - 11 до 11, що вказувало на вираженість внутрішніх вакуумів (коли Ц<Д) та внутрішніх конфліктів (Ц>Д) у вчителів.

Виявлено, що чим більша розбіжність між "цінним" і "доступним" у сфері "здоров'я", тим більш виражене у досліджуваних відчуття внутрішньої конфліктності у сферах "щасливе сімейне життя" (rs =0,295, p<0,01) та "матеріально забезпечене життя" (rs=0,286, p<0,01), а також більш виражене відчуття внутрішнього вакууму (перенасиченості) у сферах "пізнання" (rs=-0,375, p<0,01)"творчість" (rs =-0,370, p<0,01), "осягнення краси" (rs=-0,297,S p<0,01).

Також ми зафіксували, що чим вище відчуття внутрішньої конфліктності у сфері "любов", тим більш виражене відчуття нереалізованості у щасливому сімейному житті (rs =0,443, p<0,01) та більш відчутний внутрішній вакуум у сферах "наявність хороших і вірних друзів" (rs=-0,326, p<0,01)"творчість" (rs=-0,293, p<0,01), "активне, діяльне життя" (rs =-0,289, p<0,01), "пізнання" (rs =-0,246, p<0,01).

Виявлено, що чим вищою є цінність сфери "матеріально забезпечене життя" при її низькій доступності, тим більш виражене у досліджуваних відчуття внутрішньої конфліктності у сфері "здоров'я" (rs=0,296, p<0,01), а також відчуття внутрішнього вакууму, зниження спонукань у сферах "цікава робота" (rs =-0,293, p<0,01) та "любов" (rs =-0, 201, p<0,01). Ми встановили, що чим вищим у опитаних є відчуття внутрішньої конфліктності у сфері "щасливе сімейне життя", тим більш виражене відчуття внутрішнього вакууму у сферах "осягнення краси" (rs=-0,500), "творчість" (rs= - 0,388), "пізнання" (rs=-0,343), "активне, діяльне життя" (rs =-0,319), при цьому p<0,01.

Висновки