Психодіагностика провідної репрезентативної системи

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Актуальність дослідження обумовлена обмеженням сучасного україномовного валідного та надійного діагностичного інструментарію методами вивчення особливостей репрезентативних систем.

Міра наукової розробки проблеми. Проблематика репрезентативних систем розроблена у межах нейролінгвістичної парадигми. Серед вітчизняних дослідників репрезентативних систем слід зазначити дослідження Б.В. Хомуленка [6; 7], в яких подано аналіз візуальної, аудіальної тональної, кінестетичної екстерорецептивної, кінестетичної інтероцептивної, кінестетичної пропріорецептивної, ольфакторної, густаторної репрезентативних систем. І.О. Зуєвим було розроблено методику діагностики репрезентативних систем в освіті [1] показано, що у розвитку словесно-логічного мислення школярів, які вчилися в системі розвивального навчання порівняно з учнями з традиційної системи встановлена менша залежність від домінування в них тієї чи іншої репрезентативної системи [3]. І.В. Гордієнко-Митрофановою розглянуто репрезентативні системи у дітей початкової школи в процесі оволодіння іготехнічною компетентністю та показано ключову роль кінестетичної репрезентативної системи у ньому [1]. Репрезентативні системи людини “візуальність“, “кінестетичність”, “аудіальність” були розглянуті у батареї тестів Т.М. Орлової та О.М. Добророднєвим [4], методиці домінуючої репрезентативної модальності С. Єфремцева [5].

Розроблена методика спрямована на вивчення провідної репрезентативної системи.

У концептуальну модель методику було покладене уявлення про те, що людині властиві три базові репрезентативні системи - візуальна, аудіальна та кінестетична, кожна з яких може бути провідною. На відміну від відомих уявлень нейролінгвістичного програмування, відповідно до яких кожний індивід має характеризуватись лише однією провідною репрезентативною системою, ми припустили, що особистість може поєднувати різні канали сприйняття для оцінки отриманої зовнішньої інформації, тим самим не маючи одного провідного з них. Розроблений опитувальник передбачає оцінку трьох репрезентативних систем особистості. Частина питань була взята з відомого опитувальника дослідження домінуючої перцептивної модальності [5], частина пунктів є оригінальними. Загальна кількість тверджень в первинному варіанті опитувальника - 90 (по 30 на кожну шкалу).

Дискримінативна та конвергентна валідність розробленої методики перевірялись за допомогою методик методику дослідження репрезентативних систем Б. Льюіса та Ф. Пьюселіка [8], методикою діагностики здатності до імагінації (Т.Б. Хомуленко, К.М. Родіна).

Методика діагностики провідної репрезентативної системи характеризується інтраіндивідуальною стійкістю та розподілом близьким до нормального. Для кожного твердження досліджуваним пропонувалося вибрати одну із п'яти варіантів відповідей згідно зі шкалою Лайкерта. Досліджуваним пропонувалася наступна інструкція'. «Вам будуть запропоновані твердження, міру згоди з якими ви маєте оцінити у балах від 1 до 5, де: 1 - повністю не згодний, 2 - не згодний, 3 - складно відповісти, 4 - згодний, 5 - повністю згодний».

Надійність методики. Першим кроком в обробці отриманих «сирих» даних була перевірка внутрішньої узгодженості опитувальника. Для цього розраховувалася статистика альфа Кронбаха для шкали, що включає всі 90 пунктів. Величина альфа Кронбаха для шкали із 90 запитань склала 0,681, що є дещо нижчою за мінімально припустиму величину, яка становить 0,7.

Видалення пунктів 14 «Люблю читати під час їжі», 16 «У мене є схильність до повноти», 25 «Після довгої їзди на машині довго приходжу в себе», 38 «Коли слухаю музику, відбиваю такт ногою», 49 «У мене досить приємний голос», 50 «Легко розпізнаю почуті у фільмі чи пісні іноземні слова» які погіршували психометричний показник одномоментної надійності, привело до збільшення величини альфа Кронбаха, яка становить 0,727 і є прийнятною величиною внутрішньої узгодженості пунктів опитувальника репрезентативних систем. Таким чином, подальшій факторизації піддавались 84 пункти опитувальника.

У результаті експлораторного факторного аналізу (з кутовим обертанням) було виділено шість факторів, які не корелюють один з одним (0,010-0,019).

Перший фактор (інформативність 13,45%) утворили пункти: 17, 1, 19, 35, 41, 47, 51, 54, 55, 76, 80, 78 (представлені у порядку зменшення факторного навантаження). Зміст пунктів, що утворили даний фактор, (наприклад, пункт 17 «Охоче і багато фотографую») вказує на те, що він може бути позначений як фактор візуальної репрезентативної системи. Пункт 46, що увійшов до фактору мав статистично не значуще навантаження, тому був виключений з кінцевої версії опитувальника.

Другий фактор (інформативність 11,17%) об'єднав наступні пукти: 5, 8, 24, 10, 12, 21, 28, 29, 38, 45, 48, 50, 53, 52 (також перераховані у порядку убування факторного навантаження). Пункт 49, що увійшов до фактору мав статистично не значуще навантаження, тому був виключений з кінцевої версії опитувальника. Психологічний зміст пунктів, що утворили цей фактор (показовим є пункт 5 із найбільшим навантаженням (0,786) «В автомобілі колір для мене має значення», полягає в тому, що він також відображає візуальну репрезентативну систему.

Відмінності у змісті пунктів першого та другого факторів полягають у тому, що до першого увійшли твердження, які розкривають схильність людей з візуальною репрезентативною системою до спостереження природи та творів мистецтва, а другий - про використання візуального каналу для вирішення практичних завдань життя. Для зручності визначення домінуючої репрезентативної системи ми об'єднали пункти цих двох факторів в одну шкалу - візуальна репрезентативна система.

Третій фактор (інформативність 10,34%) утворили пункти: 32, 11, 3, 25, 69, 26, 70, 27, 37, 71, 84 (представлені у порядку зменшення факторного навантаження). Зміст пунктів фактору (наприклад, пункт 32 «Люблю займатися мобільним спортом або виконувати будь-які моторні вправи, іноді і потанцювати») вказує на те, що він може бути позначений як фактор кінестетичної репрезентативної системи. Загалом фактор містить твердження, що стосуються переваги рухової діяльності та прагнення до комфорту та зручності.

Четвертий фактор (інформативність 10,13%) об'єднав наступні пункти: 2, 7, 13, 23, 34, 39, 56, 57, 59, 65, 67 (також перераховані у порядку убування факторного навантаження). Психологічний зміст пунктів, що утворили цей фактор (показовим є пункт 2 із найбільшим навантаженням (0,706) «Часто наспівую собі потихеньку», полягає в тому, що він відображає аудіальну репрезентативну систему. До зазначеного фактору увійшли твердження, які вказують на музичність респондента.

П'ятий фактор (інформативність 9,43%) утворили пункти: 40, 43, 4, 9, 72, 73, 20, 36, 63, 64, 62, 61, 74, 75, 79 (представлені у порядку зменшення факторного навантаження). Зміст пунктів, що утворили даний фактор, (наприклад, пункт 40 «Рукостискання багато говорить мені про особистість») вказує на те, що він може бути позначений як фактор кін естетичної репрезентативної системи. Пункт 16, що увійшов до фактору мав статистично не значуще навантаження, тому був виключений з кінцевої версії опитувальника. На відміну від другого фактору, який був також названий кінестетичним, зміст цього фактору розкривається в твердженнях, що відносяться до ольфакторної, маскової, тактильної модальностей.

Шостий фактор (інформативність 7,19%) об'єднав наступні пукти: 6, 83, 15, 14, 30, 31, 18, 22, 42, 33, 58, 60, 77, 66, 81 (також перераховані у порядку убування факторного навантаження). Психологічний зміст пунктів, що утворили цей фактор (показовим є пункт 6 із найбільшим навантаженням (0,642) «Впізнаю по крокам, хто ввійшов у приміщення», полягає в тому, що він відображає аудіальну репрезентативну систему.

Таким чином, пункти першого та другого факторів можна умовно об'єднати до шкали візуальної репрезентативної системи, пункти третього та п'ятого факторів - до кінестетичної репрезентативної системи, а пункти четвертого та шостого факторів - до аудіальної репрезентивної системи.

Побудова нормативної шкали. В таблиці 1 представлені описові статистики «Методики психодіагностики провідної репрезентативної системи».

Таблиця 1. Описові статистики «Методики психодіагностики провідної репрезентативної системи»

При розбивці на три інтервали граничні значення норми для показників репрезентативних систем становлять 60-100 балів.

Ретестова надійність опитувальника. Повторне тестування однієї і тієї ж вибірки (100 респондентів) було проведено з інтервалом у три тижні. Кореляція між результатами першого та другого тестування виявилася на рівні г = 0,796, що свідчить про високу ретестову надійність опитувальника.

Конвергентна та дискримінативна валідність методики перевірялась шляхом визначення кореляційних зв'язків показників репрезентативних систем та здатності до імагінації (конвергентна валідність), та опитувальником Б. Льюіса та Ф. Пьюселіка [8] (дискримінативна валідність).

Існують статистично значущі зв'язки між легкістю і яскравістю імагінації з показниками візуальної репрезентативної системи (0,471, та 0,346 р<0,0001). Існують позитивні зв'язки між трансформованістю і сенсорніс- тю імагінації з кінестетичною репрезентативною системою (0,441 та 0,342, р<0,0001 відповідно), а також з аудіальною репрезентативною системою (0,457, р<0,0001). Отже, висока здатність до імагінації загалом, легкість в створенні яскравих образів уяви властива досліджуваним з візуальною репрезентативною системою. Здатність довільно трансформувати об'єкт уяви розкривається більшою мірою у досліджуваних з кін естетичною репрезентативною системою. Сенсорність як наявність відчуттів різних модальностей, крім візуальною, характеризує досліджуваних з аудіальною та кін естетичною репрезентативними системами. Статистично значущих зв'язків між показниками репрезентативних систем методики та тими ж показниками у методиці Б. Льюіса та Ф. Пьюселіка встановлено не було.

Висновки. Розроблена психодіагностична методика відповідає сучасним вимогам до психометричного обґрунтування психодіагностичного інструментарію. Стандартизація методики показала його високу тест-ретестову надійність та валідність. Методика діагностики провідної репрезентативної системи може бути використана для психодіагностики образної уяви особистості.

Психодіагностика провідної репрезентативної системи (Фоменко К.І.)

Інструкція: оцініть, будь ласка міру Вашої згоди з наступними твердженнями за шкалою: «повністю не згодний 1_2_3_4_5 повністю згодний»

1. Люблю спостерігати за хмаринками і зірками.

2. Часто наспівую собі потихеньку.

3. Не визнаю моду, яка некомфортна.

4. Люблю ходити у сауну, баню.

5. В автомобілі колір для мене має значення.

6. Впізнаю по крокам, хто ввійшов у приміщення.

7. Мене розважає копіювання діалектів.

8. 8.Зовнішньому вигляду придаю важливе значення.

9. Мені подобається приймати масаж.

10. Коли є час, люблю спостерігати за людьми.

11. Погано себе почуваю, коли не насолоджуюсь рухом.

12. Коли бачу у вітрині одяг, знаю, що мені буде добре в ньому.

13. Коли слухаю стару мелодію, до мене повертається минуле.

14. Люблю поговорити по телефону.

15. Віддаю перевагу слухати розповідь, яку хтось читає, ніж читати самому.

16. Охоче і багато фотографую.

17. Довго пам'ятаю, що мені сказали приятелі або знайомі.

18. Легко віддавати гроші за квіти, тому що вони прикрашають життя.

19. Увечері люблю прийняти гарячу ванну або душ.

20. Намагаюсь записувати свої особисті справи.

21. Часто розмовляю з собою.

22. Тембр голосу багато говорить мені про людину.

23. Придаю значення манері одягатися, властивій іншим.

24. Люблю потягуватися, розправляти кінцівки, розминатися.

25. Занадто тверда або занадто м'яка постіль для мене мука.

26. Мені нелегко знайти зручне взуття.

27. Люблю дивитись теле- та відеофільми.

28. Навіть через багато років я можу впізнати особу, яку коли-небудь бачив/ла.

29. Люблю ходити під дощем, коли краплі стукають по парасольці.

30. Люблю слухати, коли говорять.

31. Люблю займатися мобільним спортом або виконувати будь-які моторні вправи, іноді і потанцювати.

32. Коли близько тикає будильник, не можу заснути.

33. У мене є непогана стереоапаратура.

34. На відпочинку люблю оглядати пам'ятники архітектури.

35. Терпіти не можу бруд і безлад.

36. Не люблю синтетичні тканини.

37. Вважаю, що атмосфера у приміщенні залежить від освітлення.

38. Часто ходжу на музичні концерти.

39. Рукостискання багато говорить мені про особистість.

40. Охоче відвідую галереї та виставки.

41. Серйозна дискусія - це цікаво.

42. Через дотик можна сказати значно більше, ніж словами.

43. У гомоні не можу сконцентруватися.

44. Добре пам'ятаю обличчя людей.

45. На відпочинку віддаю перевагу прогулянкам у мальовничій місцевості.

46. По фігурі людини легко можу уявити одяг, що пасуватиме їй.

47. Люблю довго сидіти с Інтернеті.

48. Віддаю перевагу сайтам, оздобленим цікавими фото.

49. Коли намагаюсь щось вивчити чи запам'ятати, креслю схеми та малюнки.

50. Інформація, подана у схемах, діаграмах та малюнках мені більш зрозуміла.

51. У дитинстві у книжках більш за все любив/ла чудові ілюстрації.

52. У мене є улюблені художники.

53. Люблю співати в караоке.

54. Добре пам'ятаю вірші і пісні.

55. Люблю слухати аудіо книжки.

56. Я добрий знавець музики.

57. Звуки природи (дощу, птахів, моря) заспокоюють мене.

58. Мене дратує близькість незнайомих людей у транспорті.

59. Запахи мають велике значення у моєму житті.

60. Люблю добру парфумерію.

61. Маю особливі кулінарні уподобання.

62. Іноді співаю, приймаючи душ.

63. Розрізняю спів різних птахів та звуки тварин.

64. Віддаю перевагу опері над балетом.

65. Мені б сподобалась професія сомельє (фахівця з дегустації вина).

66. Досить швидко розучую танцювальні рухи.

67. Люблю займатись фізичними вправами, фітнесом.

68. На відпочинку із задоволенням граю у спортивні ігри (бадмінтон, пінг-понг, волейбол, футбол тощо).

69. Легко справлюся із дрібною ручною роботою (пришити ґудзик, забити цвях).

70. Із задоволенням куховарю.

71. Я би з радістю спробував/ла зайнятись гончарством.

72. Думаю, у мене б добре вийшло робити паперові фігурки орігамі.

73. Люблю живопис.

74. Коли намагаюсь щось вивчити чи запам'ятати, проговорюю декілька разів матеріал.

75. Люблю природу і мальовничі краєвиди.

76. Люблю керувати транспортним засобом, відчувати швидкість.

77. Подорожуючи, намагаюсь зайняти місце біля вікна.

78. Впізнаю голос по телефону, навіть почув його лише раз до цього.

79. Люблю красиві аксесуари, прикраси.

Ключ: підраховується сума балів за шкалами:

Візуальна репрезентативна система 1, 5, 8, 10,12, 16, 18, 20, 23, 27, 28, 34, 37, 40, 44, 45, 46, 47, 47, 49, 50, 51, 52, 73, 75, 77, 79.

Аудіальна репрезентативна система 2, 6, 7, 13, 14, 15, 17, 21, 22, 29, 30, 32, 33, 38, 41, 43, 53, 54, 55, 56, 57, 62, 63, 64, 74, 78, 80.

Кінестетична репрезентативна система 3, 4, 9, 11, 19, 24, 25, 26, 31, 35, 36, 39, 42, 58, 59, 60, 61, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 76, 81.

Література

психодіагностика репрезентативний імагінація

1. Гордієнко-Митрофанова І.В. Розвивально-ігровий комплекс, побудований для впровадження в навчальний процес ігор-маніпулятивів (початкова школа) // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Х.: ХНПУ, 2014. Вип. 48. С. 51-61.

2. Зуєв І.О. Методика діагностики репрезентативних систем в освіті // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Х.: ХНПУ, 2007. Вип. 22. С. 84-91.

3. Зуєв І.О. Особливості представлення інформації в різних репрезентативних системах // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. № 913. серія Психологія. 2010. С. 60-63.

4. Особливості відчуття та сприйняття. Тести для всіх: упорядн. Т.М. Орлова; передм. О.М. Добророднева. К.,1993. С. 29-31.

5. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., Изд-во Института Психотерапии. 2002. 490 с.

6. Хомуленко Б.В. Верифікація брехні через інтерпретацію невербальних візуальних маркерів в контексті комунікації // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. № 42. Ч.1. С. 228-235.

7. Хомуленко Б.В. Верифікація брехні: розширена модель репрезентативних систем // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. № 42. Ч.2. С. 189-196.

8. Хомуленко Т.Б., Крамченкова В.О. Методика проективної діагностики тілесного Я // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Випуск 5. Том 2. Херсон, 2016. Вип. 5. С. 39-45.

9. Хомуленко Т.Б. Психотехнології саморегуляції тілесного: навчально-методичний посібник. Х.: Діса плюс, 2017. 45с.

10. Lewis B. and Pucelik B. Magic Demystified: A Pragmatic Guide to Communication and Change. Metamorphous Press, 1982. 160 p.

Размещено на Allbest.ru