Психологічні особливості мотиваційноціннісної сфери майбутніх інженерів як фактор розвитку їх лідерського потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості мотиваційноціннісної сфери майбутніх інженерів як фактор розвитку їх лідерського потенціалу

Мовчан Я.О., асистент кафедри педагогіки і психології

управління соціальними системами імені академіка І.А. Зязюна

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

У статті розглядаються психологічні особливості мотиваційноціннісної сфери майбутніх інженерів як фактор розвитку їх лідерського потенціалу. Визначено факторну структуру мотиваційноціннісної сфери майбутніх фахівців. За допомогою кластерного аналізу отримано типологічні характеристики мотиваційноціннісної сфери, сформовані у профілі. Виявлено особливості мотиваційних профілів майбутніх інженерівлідерів.

Ключові слова: мотиваційноціннісна сфера, лідерський потенціал, факторна структура, майбутні інженери.

В статье рассматриваются психологические особенности мотивационноценностной сферы будущих инженеров как факторы развития их лидерского потенциала. Определена факторная структура мотивационноценностной сферы будущих специалистов. С помощью кластерного анализа получены типологические характеристики мотивационноценностной сферы, которые сформированы в профили. Определены особенности мотивационных профилей будущих инженеровлидеров.

Ключевые слова: мотивационноценностная сфера, лидерский потенциал, факторная структура, будущие инженеры.

Movchan Ya.O. PSYCHOLOGICAL FEATURES OF MOTIVATIONAL AND VALUE SPHERE OF FUTURE ENGINEERS AS FACTORS OF DEVELOPING THEIR LEADERSHIP POTENTIAL

The article considers the psychological features of motivational and value area of students majoring in engineering as developing factors of their leadership potential. It is determined the factor structure of motivational and value area of future specialists. Through claster analysis it is received typological characteristics of motivational and value area, which are formed into profiles. It is determined the features of motivational profiles of future engineersleaders.

Key words: motivational and value area, leadership potential, factor structure, future engineers.

Постановка проблеми. Професійна підготовка майбутніх фахівців, зокрема інженерів, є складним, багатоаспектним процесом. На якість навчання, і як його результат, рівень компетентності впливає багато факторів, зокрема мотивація та ціннісні орієнтації особистості. В умовах реального виробництва залежно від посадових обов'язків домінантою діяльності кожного інженера, звичайно, є виконання функцій переважно одного з перших трьох компонентів або конструкторського, або технологічного, або дослідницького. Незалежно від цієї домінанти, у структурі діяльності практично кожного з них істотне місце посідають організаційноуправлінські функції. Але у процесі фахового навчання інженера питанням його управлінської підготовки не приділяється належної уваги. Ефективний управлінець має володіти певним лідерським потенціалом та вміти виконувати роль не тільки формального, а й неформального лідера. Тому постає питання щодо особливостей мотиваційноціннісної сфери майбутнього інженералідера.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі мотивації професійної діяльності майбутніх фахівців приділено увагу у наукових працях С.С. Занюка, Є.П. Ільїна, Т.В. Лісової, Н.М. Проскурки, Т.В. Чаусової та ін. лідер мотиваційний виховання

Питанням щодо важливості наявності лідерських та управлінських якостей і лідерського потенціалу у майбутніх інженерів займаються Т.В. Гура, І.В. Костиря, С.М. Резнік, О.Г. Рома новський та ін.

Мета статті визначити психологічні особливості мотиваційноціннісної сфери майбутніх інженерів, що є факторами розвитку їх лідерського потенціалу.

У науковій літературі розглядається безліч концепцій та підходів до понять лідерства, лідерських якостей та лідерського потенціалу.

Лідерство це процес діяльності людини, яка веде групу до наміченої мети, сприяє формуванню групових цілей, виражаючи потреби і прагнення людей в організації [1]. Лідерство є тим видом діяльності, який пронизує всю систему управління. Неможливо ефективно виконувати функції планування, організації, мотивації і контролю, якщо немає ефективного керівництва і лідерів, здатних заохочувати інших працівників, позитивно впливати на них і вести за собою, тим самим досягаючи прийнятних кінцевих результатів [2].

Отже, лідерство є процесом, який обов'язково включає активну діяльність лідера, одним із завдань якого є мотивація групи людей, яких він веде за собою.

Процес розвитку лідерства є цілеспрямованим формуванням та поглибленням певних якостей. Для розвитку лідерства використовуються різнобічні процедури, однією з яких є вироблення особистої мотивованості [3].

Лідерство та його розвиток є актуальними мішенями для особистісного та професійного саморозвитку будьяких фахівців. Чим більше вмотивована особистість на досягнення чогось та чим більш різноманітною є мотиваційноціннісна сфера фахівця, тим більше він має можливостей для прояву та розвитку свого лідерського потенціалу.

Лідерський потенціал розглядається науковцями як соціальнопсихологічна характеристика особи, що виражається низкою якостей та можливостей особистості, зокрема й внутрішні потреби та ціннісне ставлення, що сприяє досягненню особистості фахівця потрібного рівня інтегральної компетентності, активності, відповідальності у своїй діяльності, ефективної комунікативності, що забезпечує вплив на групу людей у певній площині [4; 5].

Засвоєння теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, а також професійно важливих якостей можливе у разі наявності у студентів розвинутої мотивації до навчальної і професійної діяльності [6].

Професійна зорієнтованість студентів у процесі їхньої фахової підготовки формується під впливом різних психологічних чинників та містить загальний рівень освіченості, здатність і спроможність до роботи з іншими людьми, усвідомлення й аргументованість вибору конкретної спеціальності, загальноособистісну і професійну поінформованість, індивідуальну компетентність, загальноорганізаційні здібності та нахили, мотиваційноціннісні орієнтації [7].

Отже, щоб майбутній випускник був здатен ефективно проявити себе у новому професійному середовищі, він обов'язково має бути і орієнтованим на свою професію та розвиток у ній, і здатним проявляти та розвивати свій лідерський потенціал. І одну з ключових ролей та факторів розвитку відіграє мотиваційноціннісна сфера особистості майбутнього фахівця.

Дослідження проводилось на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» упродовж 4 років. У дослідженні взяли участь студенти інженерних спеціальностей. Використовувались такі психологічні методики: «Опитувальник термінальних цінностей» (І.Г. Сенін), Методика діагностики мотивації досягнення успіху» (Т. Елерс), «Мотиваційний профіль» (Ш. Річі, П. Мартін).

У контексті теми нашої статті вважаємо доцільним продемонструвати результати дослідження за опитувальником термінальних цінностей І.Г. Сеніна (таблиця 1, 2). Для статистичної обробки даних використовувався Нкритерій КраскелаУолліса.

У таблиці 1 наведено результати за мотиваційним рівнем до різноманітних сфер життя.

Таблиця 1. Середні значення показників цінностей сфер життя у студентів інженерних спеціальностей

Отримані бали за сферою «професійне життя» свідчать про середній рівень мотивації. З 1 по 4 курс показник має значні відмінності. Це може вказувати на значимість сфери професійної діяльності, але вона не є високою. Ми можемо пояснити це тим, що студенти ще не замислюються про роботу як сенс життя, як його важливу частину, не думають про час, який вона буде займати.

Таблиця 2. Середні значення показників термінальних цінностей у студентів інженерних спеціальностей

Бали за сферою «навчання та освіта» також свідчать про середній рівень розвитку мотивації, але з тенденцією до високого. Показник незначно знижується від 1 до 4 курсу. Отже, сфера навчання є досить важливою для майбутніх інженерів, наявне прагнення до отримання нових знань та до освітнього розвитку.

Значимість сфери сімейного життя знаходиться на середньому рівні, що може вказувати на те, що студенти як на 1, так і на 4 курсі ще не досить серйозно замислюються над питаннями сім'ї, та поки що вони не готові приділяти цій сфері увесь час.

Результати за сферою суспільного життя також указують на середній рівень. Показник знижується з 1 до 4 курсу, що може свідчити про зниження інтересу до цієї сфери життя. Проблеми суспільства та суспільної діяльності не є для студентів надто важливими, не викликають у них великого інтересу.

Значимість сфери захоплень також займає середній рівень, який вказує на присутність захоплень та хобі у житті студентів, але не можна стверджувати, що це є центральним інтересом у їх житті.

Отже, ми можемо зробити висновок, що хоча усі сфери життя розвинені приблизно однаково та знаходяться на середньому рівні, провідні позиції займають сфери навчання, освіти та професійного життя. Це є добрим показником, адже у студентів є прагнення розвиватися та вчитися, щоб у майбутньому реалізувати себе як фахівця. Але щоб досягти цього, треба збільшувати рівень мотивації до цих видів діяльності. Найменш розвиненою є сфера суспільного життя, хоча її показники у нормі. Ми вважаємо, що це не погано, це тільки пояснює, що студентів не дуже цікавить активне суспільне життя, їх інтереси більше пов'язані з їх особистими справами, про що свідчать більш високі бали за сферою розваг.

У таблиці 2 представлено результати за проявом термінальних цінностей студентів інженерних спеціальностей.

Результати за цінністю «власний престиж» знаходяться на середньому рівні. Тобто для студентів мають значення такі поняття як визнання, схвалення, повага інших осіб, але вони на цьому не зациклені. Не можна сказати, що їх сильно хвилює думка оточуючих людей про себе, їм не важлива оцінка їх поведінки. Але простежується тенденція до збільшення цього показника з 1 по 4 курс.

«Високе матеріальне становище» показники цієї цінності збільшуються з 1 по 4 курс, і простежуєтьсяперехідізсередньогодовисоко го рівня. Це вказує на те, що з кожним роком студент стає все більш зацікавленим у матеріальному аспекті, матеріальне становище є важливою умовою життєвого благополуччя та успіху. Що стосується «креативності», то не можна стверджувати, що у студентів відсутнє прагнення до реалізації творчих можливостей, але це не є найважливішим. їм притаманне бажання різноманіття у житті, але вони спокійно ставляться до цього, можна сказати, що їх влаштовує розмірений хід життя.

«Активні соціальні контакти» за цим показником ми отримали середній рівень розвитку, але простежуємо його збільшення від 1 до 4 курсу. Можна стверджувати, що встановлення добрих взаємовідносин із людьми є важливим для студентів, але не пріоритетним. Вони радіють спілкуванню, але спокійні щодо нього, їх не можна назвати дуже комунікабельними.

«Розвиток себе» ця цінність також знаходиться на середньому рівні. Студенти зацікавлені у своїй особистості та не проти розвиватися, але поки що ця цінність не є надважливою. їх не хвилюють проблеми самовдосконалення та максимальне використання своїх ресурсів.

«Досягнення» рівень показника з 1 по 4 курс розвинуся із середнього до високого. Тобто у студентів збільшилось прагнення до досягнень результатів, у них підвищилась схильність до планування, до обирання чіткої мети. Усе це може служити підставою до розвитку високої самооцінки.

«Духовне задоволення» ця цінність знаходиться на середньому рівні, тобто моральне задоволення має значення для студентів, є бажання робити те, що цікаво та приємно.

«Збереження власної індивідуальності» показник цієї цінності займає середній рівень із тенденцією до високого. Це свідчить про бажання незалежності від інших, студенти цінують себе, намагаються бути не таким як усі, не люблять піддаватися впливу інших, що загалом характерно для юнацького віку.

Отже, результати за цією методикою дозволяють нам стверджувати, що у майбутніх інженерів переважають цінності матеріального характеру, що, на наш погляд, може сприяти зростанню мотивації до професійної діяльності, позитивно впливати на майбутній успіх у професійній діяльності. Окремою цінністю виступає власний престиж, що може вказувати на важливість для студентів цінування та схвалення їх особистості, а це свідчить про значимість думки соціуму.

З метою характеристики спрямованості мотиваційноціннісної сфери майбутніх інженерів (на 4 курсі навчання) було визначено її факторну структуру за допомогою факторного аналізу.

Перший фактор отримав назву «Матеріальна і духовна мотивація навчальнопрофесійної діяльності» (факторна вага 5,42, 20,8% поясненої дисперсії), який включає показники високого матеріального становища (0,873), духовне задоволення (0,868), відчуття затребуваності та потребу цікавої роботи (0,852), добрі умови праці (0,846), різноманіття та зміни (0,824), досягнення (0,769), самовдосконалення та особистісне зростання (0,725), визнання з боку інших людей (0,635). Цей фактор відображає потреби майбутніх інженерів, які враховують як матеріальні цінності, так і духовні.

Другий фактор «Креативні потреби навчальнопрофесійної діяльності» (факторна вага 3,43, 13,2% поясненої дисперсії) включає показники чіткого структурування роботи (0,970), потреби бути креативним (0,952), креативності (0,939), соціальні контакти (0,653). Поряд з бажанням мати чіткий план роботи важливим є також наявність креативного підходу у робочому процесі, який має підкріплюватись залученням інших людей для розширення комунікації та задля становлення навчальної або професійної діяльності як більш відкритої для прийняття нестандартних рішень та нових ідей.

Третій фактор «Потреба у відмові від престижу та саморозвитку» (факторна вага 2,62, 10,09% поясненої дисперсії) вклю чає показники збереження індивідуальності (0,871), власного престижу (0,843), саморозвитку (0,839). У цьому факторі відображається відсутність потреби відчувати себе особливим та тенденції до незалежності, що супроводжується також відмовою від саморозвитку.

Четвертий фактор «Мотивація особистого та професійного життя» (факторна вага 3,23, 12,4І% поясненої дисперсії) включає показники розваг (0,943), сімейного життя (0,942), навчання та освіти (0,917), професійного життя (0,585). Цей фактор описує виражену потребу у гармонізації між особистим та професійним життям.

П'ятий фактор «Соціальні мотиви навчальнопрофесійної діяльності» (факторна вага 1,81, 6,9% поясненої дисперсії) включає такі показники: стабільні відносини (0,869), впливовість та влада (0,622), активні соціальні контакти (0,561), потреба у соціальних контактах (0,508). Фактор описує важливість формування та підтримки соціальних зв'язків, потребу у спілкуванні, а також бажання керівництва іншими та прагнення до впливовості.

Шостий фактор «Мотивація досягнення у навчальнопрофесійній діяльності» (фактор на вага 1,91, 7,3% поясненої дисперсії) включає показники потреби ставити складні цілі та досягати їх (0,782) і мотивацію досягнення успіху (0,753). Цей фактор чітко відображає потребу майбутніх фахівців досягати своїх цілей, бути вмотивованими, вирішувати складні задачі і при цьому неодмінно досягати успіху у будьяких ситуаціях.

Сьомий фактор «Зовнішні мотиви навчальнопрофесійної діяльності» (факторна вага 2,03, 7,8% поясненої дисперсії) включає показники високої заробітної плати (0,841) та суспільного життя (0,803), які описують бажання майбутніх фахівців працювати на високоо плачуваній роботі та значимість для них суспільного та політичного життя.

Для вивчення типологічних характеристик мотиваційноціннісної сфери студентів інженерних спеціальностей було застосовано клас терний аналіз (рис. 1).

Отримано такі кластерні профілі:

Кластер 1 «Креативний» (16,92% вибірки) характеризується прагненням студентів до реалізації своїх креативних можливостей, внесенням змін у всі сфери свого життя. Ця частина вибірки прагне уникати стереотипів та урізноманітнювати своє життя. У контексті навчальнопрофесійної діяльності ці студенти мають бажання демонструвати себе особистістю, схильною до аналізу, відкритою для нових ідей. Але варто зазначити, що до профілю належить найменша частина вибірки.

Кластер 2 «Мотивація досягнення» (24,62% вибірки) відображає потребу майже чверті вибірки ставити перед собою цілі, досягати їх, бути завжди замотивованими. Тобто цій групі майбутніх професіоналів необхідно відчувати конкретні результати впродовж життя, їм властиво на кожний період життя ставити нові цілі. Також їм властивий достатній рівень мотивації досягнення успіху, такі особистості готові багато працювати для досягнення успіху, але вони реально оцінюють свої можливості.

Кластер 3 «Особистісносоціальний» (36,15% вибірки) характеризується значимістю сімейного життя, велику частину часу студенти готові присвячувати, насамперед, сім'ї. Також сфера захоплень займає немалу частину життя, без цієї сфери життя вважається неповноцінним. Також присутнє прагнення до встановлення взаємовідносин із людьми, бажання якнайбільше спілкуватися, прагнення до тісних контактів із колегами, прагнення до довірливих відносин. Профіль також характеризується бажанням керівництва та влади мати вплив над іншими. Профіль властивий найбільшій частині вибірки серед інших профілів.

Кластер 4 «Зовнішня мотивація» (22, 31% вибірки) відображає прагнення майбутніх інженерів до високого рівня матеріального становища. Матеріальний достаток є головною умовою життєвого благополуччя, яке часто є основою для розвитку відчуття власної значущості та підвищеної самооцінки. Також для цієї частини опитуваних має велику значимість суспільне життя.

За допомогою методик Р.Б. Кеттела «Ба гатофакторний опитувальник особистості», MMPI (Міннесотський багатоаспектний опитувальник особистості) та розробленої нами анкети, що була спрямована на виявлення рівня задоволеності студентами процесом навчання та взагалі обраною спеціальністю, нами було виявлено психологічні особливості мотиваційних профілів майбутніх інженерівлідерів. Статистично значуща відмінність було підраховано за допомогою критеріїв Стьюдента (t) та КраскелаУолліса (H).

Креативний профіль характеризується вищими показниками комунікабельності (t=2,08, p=0,04) та напруженості (t=2,23, p=0,03), задоволеності навчанням (t=2,50, p=0,02) та спеціальністю (t=3,25, p=0,002), а також нижчими показниками соціальної інтроверсії (t= 2,74, p=0,006) порівняно зі студентами із зовнішнім мотиваційним профілем.

Профіль мотивації досягнення характеризується нижчими показниками задоволеності спеціальністю (t=2,46, p=0,01) порівняно з креативним профілем. Відрізняється більшою підозрілістю (t=2,76, p=0,007) та меншим самоконтролем (t=2,27, p=0,02), ніж студенти із зовнішнім профілем мотивації; меншою самооцінкою (t=2,22, p=0,02) та мрійливістю (t=2,43, p=0,01), ніж студенти особистісносо ціального профілю.

Особистісносоціальний профіль характеризується вищими показниками дипломатичності (t=2,19, p=0,03), напруги (t=2,32, p=0,02) та конформізму (t=2,3l, p=0,02), задоволеності спеціальністю (t=2,00, p=0,05) порівняно з профілем зовнішньої мотивації.

Профіль зовнішньої мотивації характеризується найбільшим радикалізмом (Н=9,03, р=0,02), вищими показниками соціальної інтроверсії порівняно з особистісносоціальним профілем (t=2,94, p=0,004) та профілем мотивації досягнення (t=3,69, p=0,0004).

Отже, кожен із мотиваційних профілів має свої соціальнопсихологічні особливості залежно від мотиваційної спрямованості майбутніх фахівців.

Висновки. Особливості мотиваційноціннісної сфери є важливими для формування особистості фахівцялідера. Дослідження мотивації майбутніх інженерів продемонструвало, що ними керують такі потреби, як матеріальне становище, гідні умови праці, можливість досягання своєї мети та моральне і духовне задоволення від своєї діяльності. При цьому не можна сказати, що студенти нехтують потребами в особистому житті, саморозвитком та творчим самовираженням. Ці складові також відображають мотиваційноціннісну сферу майбутніх інженерів. Це дозволяє зробити висновки про те, що опитувані є різнобічно розвиненими особистостями та при цьому мають високу мотивацію до професійної діяльності. Високо вмотивований фахівець, який розвивається, є відкритим до всього нового, має більші можливості для розвитку свого лідерського потенціалу та лідерських якостей.

Література

1. Волгин А.П. Управление персоналом в условиях рыночной экономики (опыт ФРГ) / А.П. Волгин, И.В. Матирко. М. : Дело. 1992. С. 223.

2. Роль лідерства в управлінні [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/reports/ management/14089/

3. Столяренко Л.Д. Психология делового общения и управления / Л.Д. Столяренко. Ростов н/Д. : Феникс, 2005 416 с.

4. Кирсанов М.В. Лидерский потенциал антикризисных управляющих : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.05 / Кирсанов Михаил Владимирович. М., 2003. 175 с.

5. Дрыгина И.В. Активизация лидерского потенциала личности студента в образовательном процессе вуза : автореф. дис. на соиск. науч. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / И.В. Дрыгина. Красноярск, 2003. 20 с.

6. Лазарєва Т.А. Мотивація професійної діяльності майбутніх інженерів технологів харчової галузі / Т.А. Лазарєва // «Науквоі записки» Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки». 2014. Вип. 2. С. 117123.

Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для высших учебных заведений / Г.М. Андреева. М. : Аспект Пресс, 2002. 364 с.

Размещено на Allbest.ru