Сучасні підходи до визначення ефективних шляхів застосування засобів психофізіологічної реабілітації та психогігієнічної корекції несприятливих змін з боку функціональних можливостей організму студентів на етапі навчання у закладі освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до визначення ефективних шляхів застосування засобів психофізіологічної реабілітації та психогігієнічної корекції несприятливих змін з боку функціональних можливостей організму студентів на етапі навчання у закладі освіти

В ході проведених досліджень на підставі використання процедур кластерного аналізу науково обґрунтований сучасний підхід до визначення ефективних шляхів застосування засобів психофізіологічної реабілітації та психогігієнічної корекції несприятливих змін з боку функціональних можливостей вищої нервової діяльності студентів, що здобувають стоматологічний фах, на етапі навчання у закладі освіти та оцінена ефективність їх застосування. Використання комплексу заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації і запобігання виникненню несприятливих змін у психофізіологічному стані організму дівчат і юнаків, основними етапами практичної реалізації якого є етапи раціональної організації добової діяльності, професійно-прикладної фізичної підготовки, психофізіологічної реабілітації та психогігієнічної корекції, забезпечує статистично значуще покращання цілого ряду провідних показників функціонального стану вищої нервової діяльності, насамперед, таких як швидкість простої і диференційованої зорово-моторної реакції та врівноваженість нервових процесів, є важливою складовою сучасних здоров'язберігаючих технологій та суттєвим чинником формування високої професійної придатності студентської молоді, яка засвоює основні стоматологічні спеціальності, має вагоме профорієнтаційне значення тощо. психогігієнічний професійний адаптація

Ключові слова: студенти, функціональні можливості організму, етап навчання у закладі освіти, психофізіологічна реабілітація, психогігієнічна корекція психогігієнічний професійний адаптація

Современные подходы к определению эффективных путей использования средств психофизиологической реабилитации и психогигиенических коррекции неблагоприятных изменений со стороны функциональных возможностей организма тудентов на этапе обучения в учебном заведении

Панчук А.Е., Сергета И.В.

В ходе проведенных исследований, на основе использования процедур кластерного анализа, научно обоснован современный подход к определению эффективных путей использования средств психофизиологической реабилитации и психогигиенической коррекции неблагоприятных изменений со стороны функциональных возможностей высшей нервной деятельности студентов, осваивающих стоматологические специальности на этапе обучения в вісшем учебном заведении, а также оценена эффективность их использования. Применение комплекса мероприятий, направленных на оптимизацию профессионального обучения, психогигиеническую коррекцию течения профессиональной адаптации и предотвращение возникновения неблагоприятных изменений в психофизиологическом состоянии организма девушек и юношей, основными этапами практической реализации которого являются этапы рациональной организации суточной деятельности, профессионально-прикладной физической подготовки, психофизиологической реабилитации и психогигиенической коррекции, обеспечивает статистически значимое улучшение целого ряда ведущих показателей функционального состояния высшей нервной деятельности, прежде всего, таких как скорость простой и дифференцированной зрительно-моторной реакции и уравновешенность нервных процессов, является важной составляющей современных здоровьесберегающих технологий и существенным фактором формирования высокой профессиональной пригодности студенческой молодежи, осваивающих основные стоматологические специальности, а также имеет существенное профориентационное значение. Ключевые слова: студенты, функциональные возможности организма, этап обучения в учебном заведении, психофизиологическая реабилитация, психогигиеническая коррекция Summary

New approaches to definition of effective ways of psychophysiological rehabilitation and psycho hygienic correction of adverse changes in the functionality of the organism students during training in educational institutions

Panchuk O.Y., Serheta I.V.

During the studies on the basis of the use of procedures cluster analysis scientifically grounded approach to identify effective ways of application of psychophysiological rehabilitation and psychohygienic correction adverse changes in the functionality of higher nervous activity of students get dental profession during training in educational institutions and assessed the effectiveness of their use. The use of proposed complex of measures to optimize vocational training course, psychohygienic correction of professional adaptation and prevention of adverse changes in the psychophysiological state of girls and youths, the phases of the practical implementation of which is the stage of rational organization of daily activities, professional-applied physical training, psychophysiological rehabilitation and psychohygienic correction, provide a statistically significant improvement in a number of leading indicators of the functional state of higher nervous activity, especially such as the speed of simple and differentiated visual-motor reactions and balance of nerve processes, is an important part of modern health promotion technologies and a significant factor in the formation of high proficiency of students that gets basic dental profession, career guidance has significant value too.

Keywords: students, functionality of organism, phase of training in educational instituton, psychophysiological rehabilita tion, psychohygienic correction

Вступ

Здійснення будь-яких класифікаційних процедур, в тому числі і створення, розроблення та наукове обґрунтування психофізіограм основних стоматологічних спеціальностей, має передбачати використання цілої низки сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу, зокрема процедур кластерного аналізу, що передбачає застосування або дівізійної (метод К-середніх, алгоритм Мак-Кіна), або агломераційно-ієрархічної процедур. Саме останню, ураховуючи особливості змістовного наповнення досліджуваних величин, основною метою якої є визначення закономірностей групування окремих об'єктів дослідження з урахуванням їх провідних ознак шляхом об'єднання в окремі кластери у багатовимірному просторі досліджуваних ознак, найбільш доцільно використати в ході досліджень подібного змісту.

Причому головним є те, що саме запропонований підхід дозволяє на основі пошуку мінімальної відстані між окремими показниками, які найбільш близько розташовані, з наступним їх об'єднанням в єдиний кластер та наданням йому певного спільного індексу, а також на підставі розрахунку відстаней від сформованих кластерів до інших одиниць однорідних угрупувань, тобто до інших кластерів, визначити провідні кластерні угрупування, котрі справляють найбільш значущий, цілеспрямований позитивний вплив на процеси формування і розвитку критеріальних характеристик професійно-значущих психофізіологічних функцій, і, отже, визначають високий рівень професійної придатності студентської молоді, яка здобувають стоматологічний фах.

Аналізуючи дані, отримані під час здійснення експертної оцінки ступеня розвитку психофізіологічних функцій, які відображують особливості функціонального стану вищої нервової діяльності організму, слід відзначити, що кластер- на структура провідних угрупувань для стоматологічних спеціальностей терапевтичного профілю, а саме: терапевтичної стоматології і дитячої терапевтичної стоматології, є цілком подібною. Загалом нараховувалось по три кластери в кожному із випадків. До кластеру №1 (кластер, пов'язаний з рухливості нервових процесів) необхідно було віднести показники лише рухливості нервових процесів, до кластеру №2 (інтегративний кластер) - показники врівноваженості нервових процесів, сили процесів збудження і гальмування, стійкості до явищ монотонії та витривалості нервової системи, до кластеру №3 (зорово-моторний кластер) - показники швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції.

Дещо іншою є структура кластер- них угрупувань, характерних для стоматологічних спеціальностей хірургічного профілю, а саме: хірургічної і дитячої хірургічної стоматології. У цьому випадку слід було відзначити наявність чотирьох провідних кластерів із наступним змістовним наповненням. До кластеру №1 (кластер, пов'язаний з рухливістю нервових процесів) потрібно було віднести показники рухливості нервових процесів, до кластеру №2 (кластер, пов'язаний із стійкістю до явищ монотонії) - показники щодо стійкості до впливу явищ монотонії, до кластеру №3 (інтегративний кластер) - показники врівноваженості нервових процесів, сили процесів збудження і гальмування та витривалості нервової системи, до кластеру №4 (зорово-моторний кластер) - показники швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції.

Зрештою, лише два провідних кластерних угрупування є властивими для таких стоматологічних спеціальностей, як ортопедична стоматологія і ортодон- тія. До кластеру №1 (зорово-моторний кластер, поєднаний з рухливістю нервових процесів) необхідно було віднести показники швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції, а також рухливості нервових процесів, до кластеру №2 (інтегративний кластер) - показники врівноваженості нервових процесів, сили процесів збудження і гальмування, стійкості до явищ монотонії та витривалості нервової системи.

Надалі в ході досліджень, які проводились на підставі урахування виявлених закономірностей формування кластерних угрупувань розроблений комплекс заходів щодо оптимізації професійного навчання, психогігієнічної корекції перебігу професійної адаптації і запобігання виникненню несприятливих змін у психофізіологічному стані організму дівчат і юнаків, майбутніх лікарів-стоматологів, що мав забезпечити покращання рівня розвитку провідних характеристик вищої нервової діяльності, котрі підлягали дослідженню. Провідними етапами його практичної реалізації стали етапи раціональної організації добової діяльності, професійно-прикладної фізичної підготовки, психофізіологічної реабілітації та психогігієнічної корекції. З метою здійснення оцінки особливостей його впливу на функціональні характеристики вищої нервової діяльності, студенти, які навчались на 2 курсі стоматологічного факультету, були розподілені на 2 групи порівняння - ГВ та ГК. Головною рисою режиму організації повсякденної діяльності студентів, що належали до ГВ (30 дівчат і 30 юнаків), було використання розробленого комплексу. Студенти, віднесені до ГК (30 дівчат і 30 юнаків), характеризувались традиційними підходами до організації повсякденної навчальної діяльності у закладі освіти та невпорядкованим режимом організації позанавчального часу.

Як критерії оцінки ефективності застосування засобів психофізіологічної реабілітації та психогігієнічної корекції використовувались дані щодо ступеня розвитку в динаміці навчального року професійно-значущих характеристик вищої нервової діяльності, які являють собою основу психофізіограм стоматологічних спеціальностей.

Під час розгляду особливостей процесів розвитку швидкісних показників функціональних можливостей вищої нервової діяльності і, передусім, даних щодо величин латентного періоду простої зорово-моторної реакції, які дозволяють отримати об'єктивну інформацію про стан зорово-рухової координації під час реалізації стереотипних сенсомоторних актів, котрі потрібні для здійснення успішної діяльності лікаря- стоматолога, слід було відзначити, що у дівчат, які відносились до ГК, їх значення зростали з 146,53 ± 2,40 до 149,22 ± 2,20 мс (р(1) > 0,05), у юнаків, які відносились до ГК, зменшувались з 147,01 ± 4,18 до 146,96 ± 2,90 мс (р 0) > 0,05), у дівчат, які належали до ГВ, суттєво зменшувались з 145,29 ± 2,80 до 134,06 ± 2,00 мс (р 0) < 0,01), у юнаків, які належали до ГВ, також суттєво зменшувались з 147,01 ± 4,18 до 146,96 ± 2,90 мс (р(1) < 0,01). На початку часу спостережень жодних статистично достовірних відмінностей серед представників груп порівняння не реєструвалось (p(t)rK_re > 0,05), разом з тим, наприкінці його як серед дівчат (р 0)гк-гв < 0,001), так і серед юнаків (р 0)гк_гв < 0,01) спостерігались статистично-значущі відмінності.

Під час аналізу характеристик латентного періоду диференційованої зорово-моторної реакції, які засвідчують ступінь ефективності реалізації координованих рухових прийомів під час здійснення переважно нестереотипних робочих прийомів, властивих для стоматологічної діяльності, необхідно було звернути увагу на той факт, що їх значення і у дівчат ГК, і у юнаків ГК в незначній мірі зменшувались з 170,19 ± 3,69 до 169,35 ± 3,68 мс (р 0) > 0,05) в першому випадку та з 178,24 ± 4,91 до 173,91 ± 3,69 мс (р 0) > 0,05) в другому, водночас у представників ГВ реєструвались статистично-значущі зміни в динаміці періоду спостережень, що відзначались зменшенням їх величин з 173,75 ± 3,65 до 157,84 ± 3,01 мс (р 0) < 0,001) у дівчат та з 176,44 ± 4,28 до 154,35 ± 3,92 мс (р 0) < 0,001) у юнаків. Як і в попередньому випадку на початку періоду спостережень між досліджуваними студентами достовірних відмінностей не спостерігалось (р 0)гк_гв > 0,05), натомість, наприкінці реєструвались суттєві статистично-значущі відмінності.

Зміни іншого характеру були властиві для показників, які характеризували дані щодо рухливості нервових процесів, і, отже, визначали закономірності співвідношення процесів збудження і гальмування у структурі вищої нервової діяльності, відзначаючи особливості перебігу процесів формування робочого динамічного стереотипу. Жодних статистично значущих змін, як у динамічному відношенні, так і в статево-зумовленому плані (р 0)гк_гв > 0,05) не спостерігалось. В цілому число зривів диференційованих реакцій під час проведення досліджень у дівчат, які відносились до ГК, зменшувалось з 1,10 ± 0,16 до 1,00 ± 0,18 (р(0 > 0,05), у юнаків, які відносились до ГК, - з 1,33 ± 0,19 до 1,20±0,21 (р 0) > 0,05), у дівчат, які належали до ГВ, - з 1,06 ± 0,17 до 0,86 ± 0,16 (р^) < 0,01), у юнаків, які належали до ГВ, - з 1,16 ± 0,19 до 0,76 ± 0,15 (р(0 > 0,05).

Зрушення з боку показників врівноваженості нервових процесів, які відображували особливості збалансованості основних нервових процесів, забезпечуючи адекватне відповідно до поставлених цілей виконання як стереотипних, так і нестереотипних дій у нав'язаному ритмі під час виконання типових для стоматологічної діяльності прийомів, були подібними до двох перших випадків. Значення щодо помилки під час визначення реакції на об'єкт, що рухається, і у дівчат ГК, і у юнаків ГК в незначній мірі збільшувались - з 20,30 ± 1,18 до 20,73 ± 1,25 мс (р 0) > 0,05) в першому випадку та з 22,50 ± 1,25 до 22,40 ± 1,59 мс (р 0) > 0,05) в другому, в той же час у представників ГВ реєструвались статистично-значущі зміни в динаміці часу проведення досліджень, які відзначались зменшенням їх величин з 20,53 ± 1,43 до 11,86 ± 0,72 мс (р 0) < 0,001) у дівчат та з 23,96 ± 1,77 до 17,03 ± 1,33 мс (р 0) < 0,01) - у юнаків. Як і в попередньому випадку на початку часу спостережень між досліджуваними студентами яких-небудь достовірних відмінностей не реєструвалось (р(0гк-гв > 0,05), натомість, наприкінці його і серед дівчат (р(0гк-гв < 0,001), і серед юнаків (р 0)гк-гв < 0,05) мали місце суттєві статистично-значущі відмінності.

Висновки

1. Antomonov M. Yu. Matematicheskaya obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannyakh / M. Yu. Antomonov - K., 2006. - 558 s.

2. Poljka N. S. Aktualjni problemy psykhoghighijeny ditej i pidlitkiv: shljakhy ta perspektyvy jikh vyrishennja (oghljad literatury i vlasnykh doslidzhenj) / N. S. Poljka, I. V. Sergheta // Zhurnal NAMN Ukrajiny. - 2012. - T. 18, № 2. - S. 223-236.

3. Rebrova O. Yu. Statisticheskiy analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm Statistica // O. Yu. Rebrova - M.: MediaSfera, 2006. - 312 s.

4. Sergheta I. V Orghanizacija viljnogho chasu ta zdorov'ja shkoljariv / I. V. Sergheta, V. Gh. Bardov. - Vinnycja : RVV VAT "Vinobldrukarnja", 1997. - 292 s.

5. Sergheta I. V. Donozologhichni zrushennja u stani psykhichnogho zdorov'ja: suchasni psykhoghighijenichni pidkhody do tlumachennja, diaghnostyky ta ocinky / I. V.

Sergheta // Naukovyj zhurnal MOZ Ukrajiny. - 2013. № 3 (4). - S. 36-49.

6. Serdyuk A M. Psikhogigiena detey i podrostkov, stradayushchikh khronicheskimi somaticheskimi zabolevaniyami / A M. Serdyuk, N. S. Polka, І. V Sergeta - Vinnitsya: Nova kniga, 2012. - 336 s.

7. Faktornyy, diskriminantnyy i klasternyy analiz : per. s angl. / Dzh. O. Kim, Ch. U. Myumler, U. R. Kleksa i dr. - M. : Finansy i statistika, 1989. - 251 s.

8. Shafran L. M. Upravlinnja profesijnym zdorov'jam u problemi stalogho rozvytku transportnoji ghaluzi / L. M. Shafran, D. P Timoshyna // Medycyna transportu Ukrajiny. - 2005. " № 1 (13). - S. 36-41.ran L. M. Upravlinnya profesiynim zdorov'yam u problemi stalogo rozvitku transportno'i galuzi / L. M. Shafran, D. P Timoshina // Meditsina transportu Ukraini. - 2005. " № 1 (13). - S. 36-41.

Размещено на Allbest.ru