Особливості саморозкриття молодших підлітків у віртуальному та реальному спілкуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.923.2

Особливості саморозкриття молодших підлітків у віртуальному та реальному спілкуванні

Ічанська О.М. Національний авіаційний університет

Анотація

У статті представлено результати дослідження рівнів широти саморозкриття молодших підлітків у мережі інтернет та в реальному очному спілкуванні. Проведено та проаналізовано тематичну спрямованість саморозкриття підлітків в умовах реального та віртуального спілкування. Встановлено змістовні відмінності у саморозкритті підлітків при реальному та мережевому спілкуванні. Визначені домінуючі теми саморозкриття молодших підлітків в залежності від умов спілкування. Ключові слова: саморозкриття, віртуальне спілкування, широта саморозкриття, рівень саморозкриття, тематична спрямованість саморозкриття.

В статье представлены результаты исследования уровней широты самораскрытия младших подростков в сети интернет и в реальном очном общении. Проведены и проанализированы тематическую направленность самораскрытие подростков в условиях реального и виртуального общения. Установлено содержательные различия в саморозкритті подростков при реальном и сетевом общении. Определены доминирующие темы самораскрытия младших подростков в зависимости от условий общения. Ключевые слова: самораскрытие, виртуальное общение, широта самораскрытия, уровень самораскрытия, тематическая направленность самораскрытие.

The article presents the results of study of the latitude levels of younger adolescentsself-disclosure on the Internet and in real face-to-face communication. Conducted and analyzed the thematic direction of self-disclosure adolescents in real and virtual communication. Established substantial differences inselfdisclosure of adolescents in real and network communication. Identified the dominant themes of selfdisclosure of younger adolescents depending on the conditions of communication. Keywords: self-disclosure, virtual communication, latitude of self-disclosure,level of self-disclosure, thematic direction of self-disclosure.

Вступ

Постановка проблеми. Кожний історичний час і кожне суспільство характеризується особливою культурою саморозкриття. Для сучасного суспільства характерним є зростання кількісної сторони контактів з одночасним зменшенням їх глибини. Зростає відчуження сучасної людини, що призводить її до необхідності спілкування з незнайомим або уявним партнером, у тому числі за допомогою соціальних мереж. Крім того, саморозкриття виконує ряд важливих функцій для особистості: зміцнює психічне здоров'я, стимулює особистісне зростання, сприяє розвитку самосвідомості.

Саморозкриття представляє собою складний і багатоплановий процес самовираження особистості під час спілкування. Цей процес є чутливим до індивідуально-особистісних, соціально- демографічних і ситуативних факторів. Він може протікати у безпосередній або опосередкованій формі, з різним ступенем усвідомлення, з використанням вербального і невербального каналів передачі інформації, бути орієнтованим на різне число реципієнтів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика саморозкриття достатньо широко представлена з точки зору аналізу теоретичних аспектів, але значно менше з точки зору практичного дослідження на прикладі окремих вікових періодів, зокрема, підліткового та юнацького.

Таблиця 1 Показники рівнів широти саморозкриття молодших підлітків за методикою С. Джурарда

Бородіна М. В. зосередила власну увагу на встановленні провідних мотивів саморозкриття юнаків і дівчат, виявила основні стратегії саморозкриття, особистісні і ситуативні чинники, що детермінують переважання певних мотивів саморозкриття. Каратєєв О.В. на вибірці студентів виявив, що рефлективність як особистісна характеристика впливає на обсяг та глибину саморозкриття, а також на особливості саморозкриття за тематикою. Зінченко О.В. детально проаналізувала залежність глибини саморозкриття особистості від соціальної ролі партнера та змісту міжособистісних відносин з ним.

Останні роки проблематика саморозкриття отримала новий контекст дослідження у зв'язку з появою нових ознак сучасного суспільства. Машталер А.А., розглядаючи проблему формування особистості в умовах нового соціокультурного буття, утвореного під впливом інформаційного (мережевого) суспільства, акцентує увагу на трансформації її ціннісного світу. Це людина, яка «дивиться на життя, як на екран телевізора, яка прагне до розмаїття відносин, до фрагментарності і постійності людських стосунків, яка боїться взаємозв'язку та фіксації» [с 46]. Тому проблематика саморозкриття почала активно залучатися при вивченні специфіки віртуального спілкування.

Т.В. Барлас, Е.М. Бакушина, проаналізувавши особливості саморозкриття у мережі, встановили, що для блогерів з низьким рівнем саморозкриття блог виконує в першу чергу комунікативну та інформаційну функції, у той час як для респондентів з високим рівнем саморозкриття блог ближче до традиційного поняття «щоденник». Остапенко Г.І., аналізуючи особливості віртуального спілкування молоді у мережі Інтернет, зазначає, що дослідження даної комунікації є важливим як для розуміння взаємовідносин між людьми в мережі, так і для аналізу перенесення знайомств в реальне життя.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Отже, як бачимо, проблематика саморозкриття досліджується з точки зору різних аспектів, що підкреслює її актуальність для сучасної психологічної науки. Переважна більшість досліджень спрямована на виявлення детермінант та характеристик саморозкриття. Усе активніше дана проблематика аналізується з врахуванням специфіки сучасного мережевого суспільства, а саме із залученням аналізу специфіки самовираження, саморозкриття та самопрезентації в умовах віртуального спілкування. У якості вибірки найчастіше виступає юнацький вік та період ранньої дорослості. Період підлітковий майже не представлений у дослідженнях, пов'язаних з саморозкриттям особистості. Вказані аспекти зумовлюють перспективність дослідження специфіки саморозкриття підлітків в залежності від умов спілкування: реального та віртуального.

1. визначити домінуючий рівень широти саморозкриття підлітків в умовах реального та віртуального спілкування;

2. виявити тематичну спрямованість саморозкриття підлітків в умовах реального та віртуального спілкування;

3. встановити змістовні відмінності у саморозкритті підлітків при реальному та мережевому спілкуванні.

Вибірка дослідження включала 40 осіб молодшого підліткового віку (учнів 6-х класів ЗСШ № 210 м. Києва).

Виклад основного матеріалу дослідження

Широта саморозкриття визначається кількістю інформації і різноманіттям тем, яких торкаються підлітки під час особистісно значимого спілкування. В обох випадках у підлітків домінують показники середніх рівнів широти саморозкриття, що становлять відповідно 65% та 62%, що говорить про поміркованість щодо тематики саморозкриття.