Емпатія як один із факторів успішної професійної діяльності фармацевтів

— емпатія -- це динамічний процес, а не статичне стан; цим самим підкреслюється зміна чутливості до мінливих переживань іншого [4].

Останній вид емпатії відіграє особливу роль в практичній діяльності фармацевта, сприяючи розумінню ним відвідувача аптеки, допомагаючи будувати відносини з ним на основі прогнозу його реакції, поведінки, внутрішньої позиції. Емпатія дозволяє фармацевту проникнути в проблеми відвідувача аптеки, емпатія сприяє проектування фармацевтом ситуацій взаємодії.

Отже, емпатичні здібності провізора включають в себе емоційну сприйнятливість, здатність до співчуття, співпереживання, вміння правильно оцінити емоційний стан відвідувача аптеки, надати йому емоційну підтримку, вміння висловити свої почуття, налагодити емоційний контакт з ним. Емпатичні здібності фармацевта пов'язані також з умінням моделювати образ іншого «Я», що передбачає здатність дати характеристику особистості, її адекватну оцінку, яка має оптимістичний погляд на особистість, її своєрідність. Емпатія зближує фармацевта і покупця в спілкуванні, що є основою для конструктивної взаємодії.

На даному розвитку психологічної науки відбувається інтенсивне дослідження емпатії. Дослідники вивчають її роль та значення у різних професіях: психолога, вчителя, викладача вищого навчального закладу, перекладача, менеджера, лікаря та ін. Але питання про значення емпатії як професійно важливої якості фахівця фармацевтичої галузі є недостатньо вивченим.

Тому, метою статті є дослідження емпатичних тенденцій у студентів різних курсів фармацевтичного спрямування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Експериментальна робота здійснювалась нами на базі Національного фармацевтичного університету. Для досягнення поставленої мети ми використали тест-опитувальник емпатичних тенденцій А. Мехрабіана і Н. Епштейна, який складається з 33 пропозицій-тверджень та дозволяє оцінити рівень емпатичних тенденцій у індивіда.

У дослідженні прийняли участь 134 студенти, серед яких 73 студенти -- 2 курсу та 61 студент -- 6 курсу.

Думки про те, що до числа факторів, які обумовлюють взаєморозуміння та співпрацю між людьми у спілкуванні та діяльності необхідно віднести ті способи та прийоми, за допомогою яких досягається розуміння однією людиною іншої також дотримується Якунін В. А. Одним із основних серед них є емпатія [6].

Розвинена емпатія -- один з основних факторів успіху в тих видах діяльності, які вимагають відчуття світу партнера по спілкуванню, розуміння іншої людини та, перш за все, у наданні допомоги іншій людині, у вихованні та навчанні.

Рівні емпатичних тенденцій за тестом-опитувальником А. Мехрабіана і Н. Епштейна представлені на рис. 1. Нами була побудована гістограма відсоткового співвідношення рівнів емпатій серед опитуваних респондентів.

З результатів наведених на рис. 1 видно, що у 55% студентів другого курсу та у 21% студентів шостого курсу виявлено низький рівень емпатичних тенденцій, що може свідчити про труднощі у встановленні міжособистісних контактів, дискомфорті серед великих груп людей, нерозумінні емоційних проявів оточуючих. Студенти другого курсу мають більший відсоток по низькому рівню емпатії ніж студенти шостого курсу, що можна пояснити тим, що студенти шостого курсу вже завершують навчання та повністю пройшли навчальну підготовку зі спеціальності, вони більш чітко уявляють особливості майбутньої професії.

Середній рівень емпатії за методикою мають 36% студентів другого курсу та 57% студентів шостого курсу. Такі студенти схильні до самоконтролю своїх емоційних проявів, однак по відношенню до інших людей, як правило, вони проявляють чуйність та уважність. На цьому рівні першими є студенти шостого курсу, що свідчить про те, що емпатійні здібності та потенціал присутній в особливостях особистості студентів.

Високий рівень емпатичних тенденцій виявлено у 9% респондентів другого курсу та у 22% респондентів шостого курсу. Високий показник емпатії говорить про високу емоційність людини, прояв альтруїзму, схильність надавати оточуючим допомогу, а також про потребу в соціальному схваленні своїх вчинків. Студенти шостого курсу знову опередили студентів другого курсу, що говорить про те, що у майбутніх фахівців фармацевтичної галузі присутні емпатичні тенденції.

Серед представників шостого курсу всього лиш у 22% студентів виявлено високий рівень емпатії. Проведене дослідження показує нам, що у студентів другого та шостого курсів переважає середній рівень емпатичних тенденцій. Це не є поганим показником. Тим не менш, для професії фармацевта бажано мати високий рівень емпатії у більшості студентів тому, емпатичні здібності у майбутніх фахівців фармацевтичної галузі необхідно формувати та розвивати у процесі виховання та навчання.

У фармацевтичній галузі емпатія представляє собою усвідомлення емоційного стану іншої людини та демонстрація цього усвідомлення. Наприклад, при бесіді у аптечному закладі прояв емпатії фармацевта означає усвідомлення слів, емоцій і жестів відвідувача аптеки, а ще переконання в тому, що провізор розуміє його хвилювання. Таким чином, працівник першого столу повинен заручитися підтримкою відвідувача аптеки, щоб той зміг більш вільно висловити свою проблему для подальшого і правильного вибору ліків. Робота фармацевта характеризується постійною емоційною взаємодією з великою кількістю людей. Здатність до співчуття, спілкування, врівноваженість вважаються важливими аспектами професіоналізму провізора. Так як провізор часто піддається стресовим ситуаціям, то вже в університеті потрібно вчитися особливому методу спілкування, вміти стримувати власні емоції та настрої.

Висновки

емпатія фармацевт студент емоційний

Професійна фармацевтична діяльність має ряд специфічних особливостей та її успішність визначається не тільки професійними знаннями і навичками, а й уміннями реалізувати їх у своїй діяльності за рахунок розвитку професійних якостей особистості.

Одним з важливих особистісно -- професійних якостей провізора вважається вміння співпереживати і сприймати емоційні стани іншого, тобто здатність до емпатії, а також наявність навичок встановлення адекватних і емоційно-сприятливих відносин з відвідувачем аптеки, вміння аналізувати свою поведінку і поведінку оточуючих, людяне ставлення до відвідувачів аптеки, етичність, наявність глибокої інтуїції.

Проведений аналіз дозволяє заключити, що емпатія як якість особистості професіонала фармацевтичної галузі являє собою емоційне розуміння відвідувача аптеки, прагнення відчувати та розуміти його, ставати на його позицію, розуміти внутрішній світ, приймати його проблеми, настрій та переживання.

Слід пам'ятати, що професія провізора, як і лікаря, пред'являє підвищені вимоги не тільки до його розуму, але і до серця, що зумовлено постійними взаємовідносинами з людьми, які потребують підтримки, співчуття і допомоги. Дотримання гуманності у фармацевтичній справі є свого роду мистецтвом перемагати хворобу не лише ліками, але і словом. Саме тому велику роль у становленні молодого фахівця у вищому навчальному закладі має розвиток його моральних якостей, які формуються на кожному життєвому етапі, починаючи з раннього віку. Володіння психологічними знаннями, зокрема соціальними гуманістичними комунікативними установками у спілкуванні, забезпечує успішну майбутню діяльність фахівцям фармацевтичної галузі.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про роль емпатія у ефективному спілкуванні провізора з відвідувачами аптеки. Людина із розвинутими емпатичними здібностями вміє поставити себе на місце іншого, володіє здатністю до довільної емоційної чуйності на переживання інших людей.

Список літератури

1. Гаврилова Т. П. Понятие «эмпатия» в зарубежной психологии / Т. П. Гаврилова // Вопросы психологии. 1975. № 2. С. 147-158.

2. Гиппенрейтер Ю. Б. Феномен конгруэнтной эмпатии / Ю. Б. Гиппенрейтер, Т. Д. Карягина, Е. Н. Козлова // Вопросы психологии. 1993. № 4. С. 61-67.

3. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. М.: Академия, 2004. 304 с.

4. Роджерс К. Эмпатия. Психология эмоций. Тексты / К. Роджерс // Под ред. В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтер. М.: Изд-во МГУ, 1984. С. 235-237.

5. Шадриков В. Д. Психологическая деятельность и способности человека / В. Д. Шадриков // Учеб. пособие, 2-е изд. перераб. и доп. / В. Д. Шадриков. М.: Логос. 1996. 320 с.

6. Якиманская И. С. Разработка технологии личностно-ориентированного обучения // Вопросы психологии. 1995. № 2. С. 31-42.

Размещено на Allbest.ru