Динаміка ціннісно-мотиваційної сфери в юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.922.8: 159.923.2

А.В. ШАМНЕ

Ціннісно-мотиваційна система є складним утворенням самосвідомості особистості, яке протягом підлітково-юнацького віку поступово інтегрується у відповідну структуру, що відображає усвідомлене ставлення молоді до себе і соціальної дійсності [2; 5; 7].

Актуальність (Introduction) вивчення ціннісно-мотиваційної системи у юнацькому віці зумовлена тим, що вона тісно пов'язана з активацією (регуляцією) поведінки і діяльності особистості, і є важливим критерієм моральної та громадської спрямованості особистості. Ціннісно-мотиваційна регуляція поведінки і діяльності, що складається в процесі соціалізації, виявляється центральною ланкою процесу самовизначення особистості, вона нерозривно пов'язана із самореалізацією і самоствердженням.

Метою дослідження є вивчення динаміки ціннісно-мотиваційної сфери і ролі внутрішньо особистісних конфліктів в регуляції поведінки і діяльності у юнацькому віці.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Різні аспекти проблеми ціннісних орієнтацій та ціннісно-мотиваційних конфліктів вивчаються в роботах багатьох українських та російських психологів, зокрема, К.О. Абульханової-Славської, І.Д. Беха, Л.І. Божович, М.Й. Боришевського, Ф.Є. Василюка, О.І.Дробницького, О.В. Ігнатенко, І.С. Кона, В.М. М'ясищева, С.Л. Рубінштейна, В.О. Ядова, а також зарубіжних - Г. Йолова, Д. Катца, Р. Перрі, А. Маслоу, Г. Олпорта, М. Рокича, М. Сміта та ін. [2; 3; 4].

У відповідності з усталеними в психології положеннями ціннісні орієнтації розглядаються в нашому досліджені як елементи свідомості (І.С. Кон, А.С.Прангішвілі), пов'язані з моти- ваційно-потребовою сферою (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, М.Й. Боришевський), як вид ціннісного ставлення людини до об'єктивно існуючих предметів (О.Г. Асмолов, І.Д. Бех, Б.С. Братусь, С.Л. Рубінштейн), який безпосередньо стосується мотивів самоактивності індивіда. Ієрархією та змістом ціннісних орієнтацій обумовлені глибина та діапазон внутрішніх конфліктів особистості. їх основу становлять протиріччя, внутрішня боротьба й психологічний захист (подолання конфлікту) [2].

Гіпотеза дослідження полягала у наступному: у період юності розвиток ціннісних орієнтацій і мотивів зумовлює зміну ролі внутрішньо особистісних конфліктів у ціннісно- мотиваційній регуляції поведінки і діяльності особистості. Зміна функції внутрішньо особистісних конфліктів у юнацькому віці зумовлена інтеграцією «Я-концепції» з ціннісно- мотиваційною системою.

Методи (Methods). В дослідженні використовувалися методика О.Б. Фанталової "Рівень співвідношення цінності і доступності в різних життєвих сферах” [6], яка спрямована на виявлення домінуючих ціннісних пріоритетів і внутрішніх ціннісно-мотиваційних конфліктів особистості. У дослідженні також використовувалися методика ціннісних орієнтацій М. Рокича, опитувальник самоставлення В. В. Століна, тест локус-контролю Дж. Роттера.

У дослідженні брали участь дві вибірки - 37 учнів 11-х класів ЗОШ № 57 і № 86 м. Кривого Рогу (ранній юнацький вік) і 25 студентів-магістрів гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП (юнацький вік).

Результати (Results).На першому етапі дослідження по кожній віковій групі на основі визначення рангової структури ціннісних орієнтацій було отримано ієрархію цінностей за їх значущістю і доступністю.

Групу найбільш значущих цінностей у юнацькому складають орієнтації на "Здоров'я”, "Любов”, "Щасливе сімейне життя”. В цих ціннісних орієнтаціях відображуються дві сфери життя особистості: здоров'я і сфера близьких міжособистісних стосунків. В період раннього юнацького віку (11 клас) має місце зменшення значущості сфери пізнання, інтелектуального і естетичного розвитку і з'являється увага до сфери близьких міжособистісних відносин. В період пізнього юнацького віку (студенти) збільшується значущість цінностей самовизначення за рахунок зменшення значущості сфери особистісних контактів. Групу малозначущих або незначущих ціннісних орієнтацій складають в обох групах орієнтації на "Активне, діяльне життя”, "Красоту природи і мистецтва”, "Суспільне визнання”.

Найбільша варіативність притаманна орієнтації на "Пізнання”, значущість якої від 11 класу до студентського віку поступово зменшується. В період раннього юнацького віку вона оцінюється як нейтральна (5 ранг), у студентів-магістрів вона входить в групу незначущих ціннісних орієнтацій (10 ранг). Протилежна тенденція спостерігається щодо орієнтації на "Свободу і самостійність”. В період раннього юнацького віку вона входить в групу середньо- значущих цінностей (9 ранг). В групі представників юнацького віку ця орієнтація входить в групу найбільш значущих цінностей (3 ранг). Орієнтація на "матеріально забезпечене життя” меншу значущість має в 11 класі (9 ранг), більшу - в період студентського життя (4 ранг). Цінності "Впевненість у собі” і "Наявність хороших і вірних друзів” більш важливі в період раннього юнацького віку.

Отже, у досліджуваний період виявлена тенденція збільшення значущості цінностей "Цікава робота” (від 11 до 8 рангу), "Матеріально забезпечене життя” (від 9 до 4 рангу), "Свобода і самостійність” (від 9 до 3) і зменшення значущості цінності "Пізнання” (від 5 до 10 рангу). Зростає, таким чином, цінність професійної самореалізації, матеріальної незалежності, особистісної свободи і самостійності.

Реорганізацію структури ціннісно-мотиваційної сфери характеризує також динаміка усвідомлення доступності (реалізованості) цінностей. Варіативність (лабільність) показників реалізованості цінностей у юнацькому віці є значно більшою порівняно з варіативністю їх значущості. Можна виділити окремі показники, які у досліджуваних вікових груп є однаково доступними або недоступними. До таких можна віднести: орієнтації на "Здоров'я” (1-2 ранг), "Цікаву роботу” (11-12 ранг), "Матеріально забезпечене життя” (11-12 ранг), "Впевненість у собі” (3-4 ранг). У студентів реалізація цінностей "Активне, діяльне життя” і "Любов” більша, ніж у старшокласників. Максимально реалізованою орієнтація на "Пізнання” виявилася у студентів (2 ранг).

Встановлено, що однаково недоступними для досліджуваних виявилися орієнтації на "Цікаву роботу”, "Матеріально забезпечене життя”. Отже, сфера професійної реалізації і матеріальної незалежності виявилася недоступною, доступною - сфера міжособистісних відносин з однолітками і власного здоров'я. Виявлена тенденція збільшення доступності орієнтації на "Активне діяльне життя” (від 11 рангу в 11 класі до 6 - у студентів), "Впевненість у собі” (від 6 рангу в 11 класі до 4 - у студентів), "Свободу і самостійність” (від 8 до 5 рангу).

Теоретичний аналіз проблеми та встановлені у дослідженні відмінності по ступеню значущості і ступеню доступності ціннісних орієнтацій дозволяють припустити, що:

1) період раннього юнацького віку є сенситивним щодо формування змістовних засад системи ціннісних орієнтацій, що обумовлено інтенсивним розвитком нової форми самосвідомості і «образа Я». В цей період ціннісні орієнтації починають виконувати функцію регулюючого впливу на діяльність;

2) саме в ранній юності починається формування пізнавального компонента ціннісних орієнтацій, обумовленого накопиченням індивідуального досвіду життя і життєвими відносинами;

3) формування емоційного компонента ціннісних орієнтацій відбувається пізніше - в період власне юнацького віку. В студентські роки ціннісні орієнтації набувають функцію джерела мотивоутворення і смислоутворення.

Для уточнення цих припущень на другому етапі ми дослідили динаміку внутрішніх конфліктів старшокласників (11 клас) і студентів-магістрів. За результатами використання методики О.Б. Фанталової «Діагностика внутрішнього конфлікту» між ними відсутні статистично значущі відмінності у рівні дисоціації мотиваційної сфери (R) (за t-критерієм Ст'юдента). Використання критерію Фішера дозволило визначити статистично значущі (p<0,05) відмінності цих вибірок у співвідношенні «внутрішніх конфліктів» (ВК), «внутрішніх вакуумів» (ВВ) та «нейтральної зони». У студентів-магістрів рівень вираженості «внутрішнього конфлікту» виявлено у сферах «сім'я», «матеріальне забезпечення», «любов», «внев- неність у собі», «здоров'я». У старшокласників ВК виявлено у сферах «щасливе сімейне життя» і «любов». У студентів-магістрів рівень вираженості «внутрішнього конфлікту» статистично значуще вище (p<0,05).

Порівняльний аналіз особливостей самоставлення (опитувальник самовідношення В.В. Століна) не виявив статистично значущих відмінностей між старшокласниками і студен- тами-магістрами. Для обох вибірок характерні високі показники за шкалами опитувальника В.В. Століна «самоінтерес» (68,3% у старшокласників і 65,7% у студентів-магістрів), «очікування позитивного ставлення інших» (65,5% і 67,8%) та «самовпевненість» (64,5% і 71,6%). Найменш вираженою в обох групах виявилася шкала «самовідкритості» (33,8% і 34,7%).

Кореляційний аналіз показав, що у студентів-магістрів шкали самоставлення більш тісно взаємопов'язані між собою (11 значущих інтеркореляційних зв'язків проти 8 у старшокласників), що можна інтерпретувати як більшу інтегрованість структурних компонентів самоставлення. Суттєва відмінність зафіксована у зв'язках шкали «самовпевненість». У старшокласників вона значуще взаємопов'язана прямим кореляційним зв'язком зі шкалою «самоінтерес» (r = 0,47, при p <0,05) та зворотнім - зі шкалою «самонезгода» (r = -0,62, при p <0,01). У студентів-магістрів зв'язку з «самоінтересом» не виявлено, але наявна велика кількість інших зв'язків: «самовпевненість» позитивно пов'язана з «самокерівництвом» (r = 0,44, при p <0,05), «самоприйняттям» (r = 0,41, при p <0,01), та «саморозумінням» (r = 0,53, при p <0,01) і зворотньо пов'язана з «самозвинуваченням» (r = -0,5, при p <0,01) та «самонезгодою» (r = - 0,75, при p <0,001). Таким чином, структура ставлення до себе у досліджуваних вибірках має схожі тенденції.

Статистично достовірною виявилася відмінність експериментальних вибірок по показнику інтернальність-екстернальність. Серед старшокласників більшість досліджуваних (78% ) має середній рівень інтернальності, 14% - високий рівень та 8% - низький рівень. Високий рівень інтернальності - характеристики самосвідомості, яка пов'язує почуття відповідальності, готовності до активності і переживання «Я» - виявлено у 42% студентів, середній у 46%, низький у 12%. Отже, необхідно відзначити серед студентів більшу кількість тих, хто вважає, що події життя залежать від їх особистісних якостей і є закономірним результатом їх власної діяльності.

Кореляційний аналіз даних обох вибірок (коефіцієнт Спірмена) мав на меті виявити суттєві відмінності у ролі внутрішньо особистісного конфлікту у ціннісно-мотиваційній системі досліджуваних. Основну увагу ми звернули на динаміку взаємозв'язків R та ВК зі шкалами самоставлення та локус-контролю. Зв'язок «Я-мотивація» (включеність «Я» в систему ціннісно-мотиваційного розвитку) корелює з ВК тільки в групі студентів (р < 0,05), що є свідченням більш тісного зв'язку ціннісно-мотиваційної сфери та самоусвідомлення.

Порівняльний аналіз показав відсутність в обох групах зв'язків R та ВК з самоінтересом та наявність зв'язку внутрішньої дисоціації мотиваційної сфери (R, ВК) з вимірами «самоповага» та «аутосимпатія». Виявлено статистично значущі зв'язки R зі шкалами «самозвинувачення» ( r = - 0,43, при p<0,05) та «самонезгода» (r = - 0,46, при p <0,05), ВК з тими ж шкалами (відповідно r = - 0,46; r = - 0,48, при p <0,05). Це означає, що з підвищенням внутрішньої конфліктності (боротьба мотивів, внутрішні протиріччя тощо) «самозвинувачення» та «самонезгода» активно блокуються самосвідомістю. Глобальне позитивне самоставлення «не допускає» усвідомлення внутрішнього конфлікту, який в контексті зв'язку з параметром «проти себе» виступає як деструктивне особистісне явище. Позитивна тенденція усвідомлення мотиваційного конфлікту зафіксована лише по шкалі діючого «Я» - «самокерівництво» (відповідно r = 0,47, при p <0,02).

В групі студентів-магістрів зв'язок за шкалою «самокерівництво» є единим серед статистично значущих кореляцій показника R (r = 0,42, при p <0,05). Внутрішня конфліктність (ВК) корелює з «саморозумінням» (r = 0,42, при p <0,05). Ці дані показують, що протиріччя мотиваційної сфери зумовлюють передусім, активізацію «самоповаги» та «діючого» «Я», спрямованих на соціальну активність, внутрішню послідовність, самовпевненість. Внутрішньо осо- бистісний конфлікт починає «виконувати» роль психічного регулятора суб'єктної активності, змістовно «ініціює» контроль за своїм життям та віру в свої сили. Інтернальність - ядро самосвідомості, специфічний варіант виявлення довгочасної регулятивної функції «Я-образа» - опосередковує зв'язок ВК з «діючим» «Я» у студентів-магістрів. ціннісний мотиваційний поведінка інтернальний

Слід підкреслити відмінності типу кореляції двох вибірок по шкалі «самозвинувачення». У вибірці старшокласників зв'язок ВК з «самозвинуваченням» має зворотній характер. Це означає, що зростання внутрішніх протиріч і конфліктів призводить до зниження самозвинув- чення через захист «Я». В групі студентів - зв'язок прямий. Це свідчить про те, що підсилення ВК призводить до збільшення самозвинувачень і опосередковано ініціює дієвість «Я».

Суттєві відмінності у виявлених зв'язках параметрів ціннісно-мотиваційної сфери та самоставлення свідчать про зміну ролі внутрішньо особистісних конфліктів в реалізації суб'єктивної активності особистості. У старшокласників включеність «Я» в систему ціннісно- мотиваційної регуляції поведінки базується переважно на механізмах захисту «Я», іншими словами, базується на зниженні «самонезгоди» та «самозвинувачення». У студентів включеність «Я» в систему регуляції поведінки виконує функцію активізації дієвого «Я» та механізмів особистісної саморегуляції (планування, самоконтроль, цілепокладання), що може супроводжуватися «самозвинуваченням» та «очікуванням оцінки інших».

Висновки

Отримані дані дозволили підтвердити гіпотезу дослідження про те, що у період юності розвиток ціннісних орієнтацій зумовлює зміну ролі внутрішньо особистісних конфліктів у ціннісно-мотиваційній регуляції поведінки і діяльності особистості. Визначено, що конструктивно-регулятивна функція внутрішньо особистісних конфліктів у особистісному розвитку в період юності залежить від особливостей інтеграції «образу Я» із ціннісно-мотиваційною сферою, представленою як «Я-мотивація».

Отримані дані дозволили сформулювати ряд психолого-педагогічних рекомендацій щодо гармонізації ціннісно-мотиваційної сфери як ключового механізму психічної саморегуляції поведінки, саморозвитку та самовиховання особистості, здатної визначити стратегію і тактику власного життя, осмислено здійснити вибір і нести за нього відповідальність. Врахування педагогами ціннісно-диференційного характеру формування «образу Я» і внутрішньо особи- стісних конфліктів школярів та студентів є необхідною умовою реалізації у навчальних закладах гуманістичної, особистісно-орієнтованої моделі навчально-виховного процесу.

Список використаних джерел

1. Божович Л.И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка / Л.И. Божович // Избранные психологические труды. - Москва, 1995.- С. 20-51.

2. Бубнова С. С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система / С. С. Бубнова // Психологический журнал.- 1999. - Т.20.- № 5. - С. 38-44.

3. Ігнатенко О.В. Проблема ціннісних змістів репродуктивної установки студентської молоді / О.В. Ігнатенко // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Кам'янець- Подільського університету ім. Івана Огієнка.-Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. -Вип. 10. С. 281-289.

4. Столин В.В. Мотивация и самосознание / В.В. Столин // Мотивация личности.- Москва, 1982.- С. 58-67.

5. Токарева Н.М. Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу : монографія / Н.М.Токарева, А.В. Шамне, Н.М. Макаренко. - Кривий Ріг, ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2014 - 312 с.

6. Фанталова Е.Б. Диагностика и психотерапия внутреннего конфликта / Е.Б. Фанталова. Самара: Издательский дом БАХРАХ.- Москва, 2001.- 128 с.

7. Шамне А.В. Теорія та практика психосоціального розвитку у підлітково-юнацькому віці [монографія] / Анжеліка Володимирівна Шамне. - Київ : ТОВ «Інтерсервіс», 2015. - 488 с.

Анотація

Стаття присвячена аналізу ціннісних орієнтацій і ціннісно-мотиваційних конфліктів в юнацькому віці. Розглянуто їх значення у ціннісно-мотиваційній регуляції поведінки учнівської молоді - старшокласників (16-17 рр.) і студентів - магістрів (21-23 рр.). Визначено відмінності усвідомлення значущості і доступності ціннісних орієнтацій у представників цих вікових груп. Статистично значущих відмінностей у рівні дисоціації мотиваційної сфери і особливостях самоставлення у старшокласників і студентів не виявлено. Натомість група студентів-магістрів має більш високий рівень інтернального локус- контролю. Визначено, що період раннього юнацького віку (старшокласники) є сенситивним до формування пізнавального компонента ціннісних орієнтацій, а період старшого юнацького віку - до формування емоційного компонента ціннісних орієнтацій (студенти). У старшому юнацькому віці ціннісні орієнтації набувають функцію джерела мотивоутво- рення і смислоутворення. Внутрішні конфлікти особистості зумовлюють інтеграцію «образу Я» з ціннісно-мотиваційною сферою і регулюють становлення внутрішнього локусу контролю («Я-мотивація») студентів. Сформульовано психолого-педагогічні рекомендації щодо гармонізації ціннісно-мотиваційної сфери особистості у юнацькому віці.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, ціннісно-мотиваційні конфлікти, локус контролю, особистість, дорослішання, юнацький вік.

Статья посвящена анализу ценностных ориентаций и ценностномотивационных конфликтов в юношеском возрасте. Проанализировано их значение в ценностно-мотивационной регуляции поведения учащейся молодежи - старшеклассников (16-17 гг.) и студентов - магистров (21-23 гг.). Определены различия в значимости и доступности ценностных ориентаций у представителей этих возрастных групп. Статистически значимых различий в уровне диссоциации мотивационной сферы и особенностях самоотношения старшеклассников и студентов не обнаружено. Зато группа студентов- магистров имеет более высокий уровень интернального локус контроля. Определено, что период раннего юношеского возраста (старшеклассники) является сенситивным к формированию познавательного компонента ценностных ориентаций, а период старшего юношеского возраста - к формированию эмоционального компонента ценностных ориентаций (студенты). В старшем юношеском возрасте ценностные ориентации приобретают функцию источника мотивообразования и смыслообразования. Внутренние конфликты личности обусловливают интеграцию «образа Я» с ценностномотивационной сферой и регулируют становление внутреннего локуса контроля («Я- мотивация») студентов. Сформулированы психолого-педагогические рекомендации по гармонизации ценностно-мотивационной сферы личности в юношеском возрасте.

Ключевые слова: ценностные ориентации, ценностно-мотивационные конфликты, локус контроля, личность, взросление, юношеский возраст.

The article is devoted to analysis of value orientations and value-motivational conflict in the juvenile age. Considered their values in value-motivational regulation of behavior of students - high school students (16-17 years) and students - Masters (21-23 years) Identified differences in the awareness of the significance and accessibility of value orientations in these age groups. Statistically significant differences in the levels of dissociation of value-motivational sphere and features in pupils and students were not found. However, a group of students of Masters has a high internal locus of control. Determined that the period early adolescence is sensitive to the formation of the cognitive component of value orientations and a period of older adolescents - to the emotional component of value orientations.In older adolescence value orientation the cause of formation of motives and personal meaning. Internal conflicts lead to integration "self-conception" of value-motivational sphere governing the establishment of internal locus of control of students. Formulated psychological and pedagogical recommendations about A harmonization of value- motivational sphere of personality in the juvenile age.

Key words: value orientations, value-motivational conflict, locus of control, personality, growing up, juvenile age.

Размещено на Allbest.ru