Порівняльний аналіз психологічних адаптаційних механізмів у жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різної психоґенези (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців - учасників АТО)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, м. Львів, Україна

Порівняльний аналіз психологічних адаптаційних механізмів у жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різної психоґенези (вимушених переселенців та дружин військовослужбовців - учасників АТО)

Я.В. Шпильовий

Сучасний період розвитку України характеризується значною кількістю деструктивно-дестабілізуючих та соціально-зумовлених стресогенних чинників, наслідком чого є значне підвищення довготривалого стресового навантаження, в умовах якого живе населення. Це породжує низку негативних зрушень у стані здоров'я нації, серед яких одним з найбільш значущих є зростання кількості дезадаптивних психічних станів, що виникають як несприятливий механізм компенсації нервово-психічної напруги та варіант хронізації різноманітних постстресових розладів [1]. Серед загального контингенту населення, в Україні є особливо уразливі до дії психосоціальних стрес-факторів контингенти, і серед них окреме місце посідають родичі учасників бойових дій та внутрішньо переміщені особи, переважну більшість яких становлять жінки.

На сьогодні вже доведено, що у виникненні, розвитку і перебігу розладів психічної сфери велику роль відіграють тендерні особливості. Відомо, що у жінок як прояви, так і прогноз психічних розладів інші, ніж у чоловіків, тому в клінічній практиці отримали визнання диференційовані підходи до їх терапії з урахуванням цього фактору. Однак усі попередні дослідження були присвячені вивченню гендерних особливостей психічних розладів, що виникали у мирний час і були обумовлені характерними для мирного життя чинниками психотравматизації [2-4]. На жаль, ці розробки не можуть бути прямо імплементовані для роботи з хворими, в яких виникнення психічних і поведінкових розладів обумовлене ситуаційними чинниками, патогномонічними для теперішньої ситуації.

Мета дослідження

З метою обґрунтування диференціації терапевтичних підходів до лікування жінок з невротичними тривожно-депресивними розладами різної психоґенези (НТДРРП) було проведене вивчення й встановлення особливостей їх психологічних адаптаційних механізмів (ПАМ).

Матеріали та методи дослідження

На базі КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» було обстежено 200 жінок: до основної групи включили 150 пацієнток з тривожно-депресивними розладами невротичного регістру, решту 50 - до групи порівняння (ГП). Зі 150 хворих основної групи відокремили 78 вимушено переміщених жінок (ВПЖ) та 72 дружини військовослужбовців (ДВС) - учасників АТО. З 50 обстежених ГП виділили 25 жінок з ендогенною депресією (ГП-ЕД) та 25 - психічно здорових (ГП-З).

Дослідження проводилося за допомогою клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів з використанням методики психологічної діагностики копінг-поведінки Е. Хейма в адаптації Л.І. Вассермана [5] та методики визначення механізмів психологічного захисту Плутчека-Келлермана в адаптації Л.І. Вассермана, О.Ф. Єришева, Є.Б. Клубової [6].

Результати дослідження та їх обговорення

Психічна адаптація відображає індивідуально-особистісний рівень психічної регуляції, який включає системну діяльність багатьох психологічних підсистем, активну особистісну функцію, котра забезпечує узгодження актуальних потреб індивіда з потребами оточення та динамічними змінами умов життя [7]. Основними психологічними механізмами психічної адаптації вважаються копінг-поведінка та механізми психологічного захисту [8].

Копінг - механізм адаптації, за допомогою якого людина свідомо пристосовується у новій для себе соціальній ролі або ситуації, яка виникає при вторгненні в її життя обставин, котрі неможливо змінити [9]. Копінг включає:

механізм подолання, завдяки якому людина пристосовується до обставин і навчається з ними справлятися;

процес дії цього механізму - копінг-стратегії (копінг-стилі);

результат цього процесу - копінг-поведінка.

Проблемно-орієнтований копінг націлений на зміну ситуації, а емоційно-орієнтований - на регуляцію емоційного стану, викликаного проблемною ситуацією (точніше, її оцінкою). За ступенем конструктивності копінг-механізми поділяються на:

конструктивні (планування рішення, самоконтроль, пошук соціальної підтримки);

відносно конструктивні (прийняття відповідальності, позитивна переоцінка);

неконструктивні (конфронтативний копінг, дистанціювання, тікання-уникнення).

Копінг розглядається як патоґенетично значуща перемінна і потенційна «мішень» для психопрофілактичних та психокорекційних втручань [7; 10].

У системі психічної адаптації копінг-механізми тісно пов'язані з механізмами психологічного захисту особистості. Психологічний захист - це несвідомий процес, який регулює рівень емоційного напруження. Завдяки психологічному захисту протиріччя не вирішуються, а лише усуваються пов'язані з ними переживання, які перешкоджають увімкненню інших механізмів адаптації, що можуть допомогти індивіду справитися з ситуацією [9].

Механізм психологічного захисту (МПЗ) та механізми копінг-поведінки необхідно розглядати як найважливіші форми адаптаційних процесів та реагування на стресову ситуацію.

Отже, за рахунок ПАМ може відбутися послаблення психічного дискомфорту у рамках неусвідомленої діяльності психіки через забезпечення регулятивної системи стабілізації. Вона спрямована на зменшення тривоги, яка виникає при усвідомленні конфлікту або перешкод самореалізації. У таких випадках ПАМ спрацьовують при виникненні негативних психічно-травмуючих переживань і визначають поведінку пацієнтів як таку, що усувала б психічний дискомфорт та тривожну напругу. В цілому ПАМ мають бути спрямовані на подолання почуття непевності в собі, власної неповноцінності, захисту ціннісної свідомості й підтримки стабільної самооцінки та психічного здоров'я особи.

З огляду на зазначене, під час дослідження особливостей копінг-поведінки у жінок з НТ-ДРРП нами отримано такі результати. Розподіл видів і ступеня адаптивності копінгів у обстежених жінок відображений у табл. 1.

Таблиця 1. Види і ступінь адаптивності копінгів у обстежених жінок

З даних, наведених у табл. 1, видно, що найбільша кількість випадків використання неадаптивних копінг-стратегій усіх модальностей зустрічається серед ВПЖ (когнітив- ні та емоційні - по 88,50 %, поведінковий 71,80 %), (р<0,05). На другому місці - хворі на афективні розлади ГП-ЕД (когнітивні - %, емоційні - 68,00 %, поведінкові - %), (р<0,05). На третьому - ДВС (когнітив- ні й емоційні - по 45,80 %, поведінкові 50,00 %), (р<0,05). У жінок без проблем у психічному здоров'ї переважають адаптивні копінги (когнітивні й емоційні - 76,00 %, поведінкові - 80,00 %) (р<0,05).

Таким чином, можна зазначити, що у жінок з НТДРРП в кожній модальності копінгів є невикористаний ресурс адаптивного рівня.

Розподіл структури механізмів копінг-поведінки жінок з НТДРРП наведено у табл. 2, за результатом аналізу даних якої видно, що:

когнітивні стратегії серед ВПЖ були представлені практично рівномірно такими варіантами: ігнорування (24,40 %), розгубленість (23,10 %), смирення (20,50 %) й дисимуляція (20,50 %). В той же час серед ДВС мав місце рівномірний розподіл стратегій ігнорування, дисимуляції, відносності, розгубленості, релігійності й додачі сенсу (усі, відповідно, по 12,50 %), (р<0,05);

серед емоційних стратегій у ВПЖ переважали придушення емоцій (23,10 %), покірність (23,10 %), агресивність (21,80 %) й самозвинувачення (20,50 %), а у ДВС були практично рівномірно представлені всі варіанти (дещо більша кількість випадків спостерігалась за використанням стратегії пасивної кооперації - 16,70 %), (р<0,05);

- поведінкові стратегії серед ВПЖ були представлені активним уникненням (23,10 %), відступом (23,10 %), зверненням (21,80 %) та співпрацею (20,50 %), а серед ДВС - рівномірним використанням усіх варіантів з дещо більшим, порівняно з іншими, стратегії конструктивної активності (16,70 %), (р<0,05).

Таблиця 2. Структура механізмів копінг-поведінки жінок з НТДРРП

Розподіл структури механізмів копінг-поведінки жінок ГП-ЕД, ГП-З представлено у табл. 3:

- найбільш використовуваними когнітивними копінг-стратегіями у жінок ГП-ЕД виявилися дисимуляція (20,00 %) й розгубленість (20,00 %), у здорових - збереження самовладання (28,00 %), проблемний аналіз (24,00 %) й установка власної цінності (24,00 %), (р<0,05).

Таблиця 3. Структура механізмів копінг-поведінки жінок ГП-ЕД, ГП-З

серед емоційних копінг-стратегіи у жінок ГП-ЕД переважали покірність (20,00 %), придушення емоцій (16,00 %), самозвинувачення (16,00 %) й агресивність (16,00 %), у здорових - оптимізм (40,00 %) і протест (36,00 %), (р<0,05);

серед поведінкових копінг-стратегій жінкам ГП-ЕД були найбільш притаманні активне уникнення (20,00 %) і відступ (20,00 %), здоровим - співпраця (28,00 %), звернення (28,0 %) та альтруїзм (24,00 %), (р<0,05).

Узагальнюючі данні табл. 1-3, можна зазначити, що в цілому за частотою використання адаптивних стратегій копінг-поведінки за когнітивним, емоційним та поведінковим компонентом переважали досліджені ГП-З. Застосування адаптивних копінгів у ВПЖ, ДВС та ГП-ЕД було незначним (р<0,05). Більшість жінок вдавалися до неадаптивних та відносно адаптивних копінгів. У свою чергу, серед досліджених ВПЖ, ДВС, ГП-ЕД, ГП-З найнижча кількість випадків використання стратегій відносно адаптивної поведінки встановлена у ВПЖ, що свідчить про наявність ресурсу відносно-адаптивних можливостей, проте існує обмеження їх застосування.

Неадаптивні стратегії копінг-поведінки за всіма варіантами когнітивного, емоційного та поведінкового її компонентів серед усіх обстежених жінок найчастіше застосовували ВПЖ. Характерними для них виявились види реагування з найменшим рівнем адаптації: ігнорування, смирення, дисимуляція, розгубленість, придушення емоцій, покірність, самозвинувачення, агресивність, активне уникнення, відступ (р<0,05).

Вивчення МПЗ, притаманних обстеженим, показало, що вони різні у досліджених ВПЖ, ДВС, ГП-ЕД, ГП-З (табл. 4).

Таблиця 4. Розподіл показників у МПЗ в обстежених жінок (методика Плутчека-Келлермана)

Примітки: 1 - p<0,001; 2 - p<0,01; 3 - p<0,05 - достовірність відмінностей середніх показників у досліджуваних

Як видно з табл. 4, у ВПЖ виявлено напруженість МПЗ, що свідчить про наявність актуальної психотравмуючої ситуації вимушеного переселення (p<0,001). У ДВС щодо існуючих проблем наявні характерні підвищення показників «заперечення» (p<0,001) й «регресії» (p<0,001). Це свідчить про те, що при визнанні подій та фактів, які завдають психологічного болю, не відбувається достатнє прийняття їх та виключення зі свідомості.

У ГП-ЕД дані процеси були схожі з тими, які відбувалися у групі ДВС. Проте, у свою чергу, у жінок ГП-З встановлено високі значення «витіснення» (p<0,001) та «проекції» (p<0,001), сполучених із «інтелектуалізацією» (p<0,05).

Виявлено, що ВПЖ схильні поєднувати локалізацію зовні неприйнятних для них почуттів та «розумовий», позбавлений емоційності, спосіб подолання конфліктної або фрустрованої ситуації (p<0,01). Більшість жінок у побуті та у взаємовідносинах із оточуючими, дітьми виявляла надмірний контроль емоцій та імпульсів, залежність від раціональної інтерпретації ситуації. За умови психологічного конфлікту це призводило до «захисту» себе шляхом зменшення значущості чинників його виникнення (p<0,001).

Встановлене напруження МПЗ свідчить про їх неефективність у період вимушеного переселення. Жінками використовується «блокадно-стримуюча поведінка», спрямована на зниження напруги емоційного реагування та умов зовнішнього середовища, які призводять до дезадаптації. Виявлено, що у ВПЖ чинниками психологічної та емоційної перенапруги є висока чутливість до нестачі стимулів у зовнішньому середовищі, що проявляється дистресом (високий показник «регресії») (p<0,001).

Таким чином, можна зазначити, що у жінок з НТДРРП має місце напруження неадаптивних МПЗ та превалювання не- адаптивних копінг-стратегій за всіма модальностями долаючої поведінки, що свідчить про негативну роль викривлень ПАМ в ґенезі НТДРРП у цих хворих.

Однак у жінок з НТДРРП встановлено достовірні розбіжності в розподілі неадаптивних копінгів. ВПЖ демонструють фактично повне переважання неадаптивних стратегій подолання за всіма модальностями копінг-поведінки: емоційний неадаптивний копінг - у 88,50 % осіб, когнітивний неадаптивний копінг - у 88,50 % осіб, поведінковий неадаптивний копінг - у 71,80 % осіб. На відміну від них, майже у половини ДВС переважають відносно адаптивні або навіть адаптивні стратегії. Серед них неадаптивні емоційний та когнітивний копінги притаманні 45,80 % осіб, неадаптивний поведінковий копінг - у % осіб. Перевага адаптивних ПАМ у цьому випадку стає дефензивним механізмом щодо більш сприятливого перебігу та прогнозу НТДР у ДВС порівняно з ВПЖ. Але ж отримані дані також дозволяють зробити висновок про наявність невикористаного адаптивного ресурсу в жінок з НТДРРП, на активізацію якого мають бути спрямовані психотерапевтичні впливи в комплексному лікуванні цієї категорії пацієнтів.

Треба зазначити, що складність взаємозв'язків варіантів психологічного захисту, що негативно впливають на процес швидкості відновлення жінок, обумовлена множинністю варіантів порушення адаптації та пристосування. Для розробки комплексної системи допомоги пацієнткам з НТДРРП необхідно обов'язково мати об'єктивну інформацію у повному обсязі щодо їхнього психологічного та емоційного стану залежно від складу та взаємовідносин у нових умовах життя. Такий підхід надає можливості виявити та проаналізувати існуючі проблеми жінок та встановити потребу та рівень допомоги.

Література

психологічний захист невротичний розлад

1. Гапонов К.Д. До проблеми патологічного взаємозв'язку посттравматичних стресових розладів та алкогольної залежності / К.Д. Гапонов // Український вісник психоневрології. - 2015. - Т. 23, вип. 3 (84). - С. 120-121.

2. Юр'єва Н.М. Гендероспеціфічна дезадаптація соціального функціонування у жінок, хворих на параноїдну шизофренію (аналіз феномену та особливості терапії і психосоціальної реабілітації) / Н.М. Юр'єва // Український вісник психоневрології. - Т. 22. - № 2 (79). - 2014. - С. 139-146.

3. Маркова М.В. Психотерапія в комплексному лікуванні жінок, хворих на параноїдну шизофренію, при різних моделях родинної взаємодії: обґрунтування, загальні підходи, специфічні особливості / М.В. Маркова, К.А. Косенко // Український вісник психоневрології. - 2014. - Т. 22, вип. 3 (80). - С. 69-73.

4. Марута Н.А. Восстановление социального функционирования - основная цель терапии депрессии / Н.А. Марута // Нейроnews. - 2013. - № 8 (53). - С. 16-20.

5. Карвасарский Б. Д. Клиническая психология: Учебник для вузов. - 4-е изд. - Питер, 2011. - 864 с.

6. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля : пособие для психологов и врачей / [Л.И. Вассерман, О.Ф. Ерышев, Е.Б. Клубова, др.] - Издательский центр Санкт-Петербургский научно-исследовательский психоневрологический институт им. В.М. Бехтерева, 2005. - 51 с.

7. Абдряхімова Ц.Б. Психологічні адаптаційні механізми в ґенезі непсихотичних психічних розладів у осіб з частковою втратою зору травматичного ґенезу / Ц.Б. Абдряхімова // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2014. - № 1 (33). - С. 70-77.

8. Исаева Е.Р. Особенности и проблемные зоны в структуре адаптационных ресурсов личности при социальной и психосоматической дезадаптации / Е.Р. Исаева, О.С. Дейнека // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В.М. Бехтерева. - 2009. - № 3. - С. 42-47.

9. Залуцкий И.Л. Проблема копинг-поведения в работах отечественных и зарубежных исследователей / И.Л. Залуцкий, Л.М. Махнач // Онкологический журнал. - 2009. - Т. 3, № 3 (11). - С. 81-87.

10. Исаева Е.Р. Копинг-поведение и психологическая защита личности в условиях здоровья и болезни / Е. Р. Исаева. - СПб.: СПбГМУ, 2009. - С. 23-46.