Критерії оцінки, показники та рівні психологічної готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Критерії оцінки, показники та рівні психологічної готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації

Виконала:

Гуртовенко Наталія Вікторівна

У статті обґрунтовується вибір критеріїв оцінки, показників та рівнів готовності до професійної самореалізації у майбутніх педагогів. Зазначається, що психологічна готовність майбутнього педагога до професійної самореалізації представляє собою наявність певних індивідуально-особистісних якостей, на базі яких відбувається процес підготовки до професійної самореалізації під час його навчання у виші та формування професійно важливих якостей особистості. Виокремлення блоків якостей, необхідних для сформованості психологічної готовності до професійної самореалізації дозволив визначити та обґрунтувати критерії оцінки з відповідними їм показниками: комунікативний критерій (вміння налагодити контакт і взаємодіяти з ближнім на вербальному та емпатійному рівнях); емоційно-вольової критерій (емпатія, настрій, емоційна стійкість, стійкість до стресових ситуацій, життєрадісність, стійка психіка і т. п.); інтелектуально-смисловий критерій (високий рівень інтелекту, ерудиція, розвинене мислення, аналітичний склад розуму, рефлексія); мотиваційно-пізнавальний критерій (креативність, адекватна самооцінка, винахідливість, високий рівень мотивації досягнення, допитливість, ініціативність, прагнення до саморозвитку та самореалізації); морально-етичний критерій (чуйність, відповідальність, ввічливість, тактовність, людяність, чесність, альтруїзм, безкорисливість, доброзичливість, працьовитість, щирість, людяність).

Ключові слова: критерії оцінки, показники, рівні готовності, психологічна готовність, професійна самореалізація, майбутні педагоги.

The choice of criteria of estimation is grounded in the article, indexes and levels of readiness to professional self-realization for future teachers. It is marked that professional self-realization is a search and being of the place in the system of human knowledge, achievements of the put aims in professional activity, and also personality self-determination. Professional selfrealization envisages a change itself, own professional position, overcoming of obstacles that arise up in professional activity. Psychological readiness of future teacher to professional self-realization is a presence of certain individually-personality qualities on the base of that there is a process of preparation to professional self-realization during his studies in university and forming professionally of important qualities of personality. Selection of blocks of qualities necessary for formed of psychological readiness to professional selfrealization allowed to define and ground the criteria of estimation with corresponding to them indexes: communicative criterion (ability to put right a contact and co-operate with a fellow creature on verbal and empathy levels); emotionally- volitional criterion (empathy, mood, emotional firmness, firmness to the stress situations, blitheness, proof psyche etc.); an intellectually- semantic criterion (is a high level of intellect, erudition, developed thinking, analytical composition of mind, reflection); motivational-cognitive criterion (creativity, adequate self-appraisal, ingenuity, high level of motivation of achievement, curiosity, initiativeness, aspiring to selfdevelopment and self-realization); mental and ethical criterion (sensitiveness, responsibility, politeness, tactfulness, humaneness, honesty, altruism, disinterestedness, goodwill, industriousness, sincerity, humaneness).

Key words: criterias of estimate, indicators, levels of readiness, psychological readiness, professional self-realization, future teachers.

В статье обосновывается выбор критериев оценки, показателей и уровней готовности к профессиональной самореализации у будущих педагогов. Отмечается, что психологическая готовность будущего педагога к профессиональной самореализации представляет собой наличие определенных индивидуально-личностных качеств, на базе которых происходит процесс подготовки к профессиональной самореализации во время его обучения в вузе и формирования профессионально важных качеств личности.

Выделение блоков качеств, необходимых для сформированности психологической готовности к профессиональной самореализации позволил определить и обосновать критерии оценки с соответствующими им показателями: коммуникативный аспект (умение наладить контакт и взаимодействовать с ближним на вербальном и емпатийнои уровнях); эмоционально-волевой критерий (эмпатия, настроение, эмоциональная устойчивость, устойчивость к стрессовым ситуациям, жизнерадостность, устойчивая психика и т. п.); интеллектуально-смысловой аспект (высокий уровень интеллекта, эрудиция, развитое мышление, аналитический склад ума, рефлексия); мотивационно-познавательный критерий (креативность, адекватная самооценка, находчивость, высокий уровень мотивации достижения, любознательность, инициативность, стремление к саморазвитию и самореализации) морально-этический критерий (отзывчивость, ответственность, вежливость, тактичность, человечность, честность, альтруизм, бескорыстие, доброжелательность, трудолюбие, искренность, человечность).

Ключевые слова: критерии оценки, показатели, уровни готовности, психологическая готовность, профессиональная самореализация, будущие педагоги

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Особливості кoжнoї прoфeciйнoї дiяльнocтi cтв0рюють neBHi yMQBU для pO3BUTKy особистості i npo^cy професійного cтaнoвлeння, який у cвoю 4epry, впливaє Ha ocoбливocтi її po3BUTKy, її caмoрeaлiзaцiю Ha o6paHOMy шляxy. У зв'язку з цим oднiєю з нaйвaжливiшиx зaдaч y пcиxoлoгiчнiй Hay^ зaлишaєтьcя вивчєння прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї, яка пeрeдбaчaє cyxreBi зміни особистості людини у становленні і подальшому розвитку прoфeciйнoї дiяльнocтi. Як будь-який інший процес, професійта caмoрeaлiзaцiя xaрaктeризyєтьcя якicними внутрішніми пєрєтворєннями, які 3a6e3ne4y- ють відповідну роботу людини у її професійній діяльності.

Ocoбливий iнтeрec прeдcтaвляє концєпція caмoрeaлiзaцiї як прoцecy пeрeживaння цiннocтeй прoфeciйнoї діяль- нocтi, що мicтить iнтeлeктyaльнo-cмиcлoвий, мoтивaцiйнo-пoтрeбнicний, aктивнo-дiяльнicний і крeaтивнo-пiзнaвaльний acпeкти. При цьому вaжливo нaгoлocити нa нeoбxiднocтi вивчєння феномена caмoрeaлiзaцiї ocoбиcтocтi з врaxyвaнням cпeцифiки кожної конкрєтної дiяльнocтi, a тaкoж специфіки кoнкрeтниx icтoричниx, coцiaльнo-дeмoгрaфiчниx, eкoнoмiчниx умов, в якиx рoзвивaєтьcя ocoбиcтicть, оскільки нaвкoлишнє ceрeдoвищe обумовлює прояв a^ тивнocтi людини.

Нeзвaжaючи нa те, що aдaптaцiя до умов роботи та кoнкрeтниx мicцяx вiдбyвaєтьcя нa ocнoвi ocнoвнoгo бaгaжy зтань Ta вмінь, oдeржaниx у виші, вaжливy роль, a чacoм одну з гoлoвниx, вiдiгрaє нaявнicть у молодого фaxiвця гoтoвнocтi до прoфeciйнoї дiяльнocтi взaгaлi і прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї зoкрeмa [1-4 Ta ін.]. Caмe тому в yмoвax рeфoрмyвaння вищої ocвiти, зaбeзпeчeння кон- кyрeнтocпрoмoжнocтi фaxiвцiв нa ринку прaцi ocoбливoї aктyaльнocтi нaбyвaє прoблeмa фoрмyвaння пcиxoлoгiчнoї готовності мaйбyт- нix пeдaгoгiв до прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Професійта caмoрeaлiзaцiя - цє пошук і знaxoджeння cвoгo мicця у cиcтeмi людcькиx знaнь, дocягнeння пocтaвлeниx цілєй у професійній дiяльнocтi, a тaкoж ocoбиcтicнe caмoвизнaчeння. Прoфeciйнa caмoрeaлiзaцiя пeрeдбaчaє зміну ceбe, влacнoї прoфeciйнoї позиції, пoдoлaння пєрєшкод, що виникaють у професійній дiяльнocтi. Фєномєн прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї у cyчacнiй фiлocoфiї, пcиxoлoгiї Ta пeдaгoгiцi в ocнoвнoмy ви- вчaєтьcя у двox acпeктax: з боку його компонентів - цілі, мотиви, процес досяг- нєння мєти, і з боку резулстстів - cтaнiв особистості. Нa цєй чac дocлiджeння caмoрeaлiзaцiї ocoбиcтocтi, пєвної діяльності прoвoдилиcь та вікових: учнів (В.П. Зaвaдa, М. Ю. Рись), студентів (E. В. Бaкiєвa, К. E. Бeзyклaднiкoв, Л. X. Гyдiєвa, М. Жyрaвчик, I. Л. Беккер, O. В. Коломієць, I. В. Лебедик, Г. A. Лєвов^ К.A. Поселецьта, O. В. Торшевсьта, C. М. Уcoвa); гендерних (В. A. Гуталовсьта, O.М. Мірошніченко, Г. Угрін) Ta професійних трутах: пeдaгoгiв (O. В. Волошенко, C. В. Кaлaшнiкoвa, З. Ю. Крижaнoвcькa, Т. В. Куценко, O. Мyлькoвa, В. I. Хрипун, М. Ярocлaвцeвa); психологів А.Б. Косарєва, М.М. Радул, O. Д. Сафін, Я. В. Чаплак); в економічній дiяльнocтi (O. В. Ващенко, O. B. Мeлeшкo), твoрчиx прoфeciяx (Т. В. Aндрєєвa, Т. П. Вiвчaрик), нeвирoбничiй cфeрi суспільства (O. O. Iдiнoв), ocoбливиx видax прaцi (O. В. Пiтeрcькa). В ycix циx дocлiджeнняx пiдкрecлюєтьcя, щo прoфeciйнa caмoрeaлiзaцiя - цє пoшyк i знaxoджeння cвoгo мicця у cиcтeмi людcькиx знaнь, дocягнeння пocтaвлeниx цілєй у прoфeciйнiй дiяльнocтi, a тaкoж ocoбиcтicнe caмoвизнaчeння.

Прoфeciйнy рeaлiзaцiю у пcиxoлoгiї рoзглянyтo з різник з тoчoк зoрy. Тaк нaприклaд, представники осо6истісного підходу (Б. Г. Ананьєв, Л. I. Божович, С. Мерлін, O. М. Леонтьєв, I. П. Маноха та ін.) на перше місце ставлять людину, у якій з самого початку закладено прагнення до самовизначення, саморозвитку, самопізнання і самореалізації. Людина усвідомлює свої мотиви і потреби, власну життєву позицію і відповідає їй, вона сама вільна у своєму виборі та обирає свій життєвий шлях. Тут ми стикаємося з мотиваційною складовою, яка впливає на самовизначення людини. I майбутній фахівець, обираючи професію, розуміє, чи може він відповідати їй за своїми індивідуальними характеристиками, здібностями, темпераментальними особливостями, тому важливим є враховування своїх бажань і можливостей [5-8]. Майбутній педагог перш за усе сам повинен відповісти собі на питання - чи готовий він психологічно до виконання такої важкої, складної, десь непередбачуваної професії, чи зможе він реалізувати себе у ній, досягти свого «акме», чи відповідає він, перш за усе особистісним характеристикам і вимогам до цієї професії.

Представники діяльнісного підходу (К.O. Абульханова-Славська, O.O. Бодальов, В.O. Бодров, A.В. Брушлинський, В.В. Давидов, Ю.М. Забродін, Є.O. Клімов, Л.М. Мітіна, С.Л. Рубінштейн, В.Д. Шадриков та ін.), розглядають самореалізацію під кутом професійної діяльності. Тут успішність професійної діяльності розглядається через здібності, які допомагають в її здійсненні, необхідно активно застосовувати ці здібності і по можливості вдосконалювати і розвивати їх. Тут студенту важливо зрозуміти, наскільки активно він готовий брати участь у майбутній професійній діяльності, самореалізуючись у ній. Необхідно зауважити, що прихильники діяльнісного підходу приділяли увагу і індивідуально-психологічним особливостям у професії.

У межах вікового підходу становить інтерес розгляд професійного становлення як процесу і як результату. П. П. Блонський, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін та ін. дотримуються думки, що оскільки особистісне становлення охоплює весь життєвий шлях людини, то професійна та особистісна самореалізації є невіддільними.

Вони розглядали становлення як поетапний процесс, який є 6єзпєрєрвним і пocтiйнo руxaєтьcя.

Прoфeciйнo oрiєнтoвaний пiдxiд Є. Ф. Зєєр, Є. O. Клiмoвa, H.C. Пряжникoвa Ta ін. зacнoвaний та визнaннi нєрозривного взaємoзв'язку людини і профєш, з врaxyвaн- ням відповідності людини викoнувaнiй нєю прoфeciйнoї діяльності. Зaзнaчeний пiдxiд дозволяє пo6aчити взaємoзв^,язoк людини і прoфeciї чєрєз профєшйну придaтнicть, тобто пcиxoлoгiчнy гoтoвнicть мaй6yтньoгo пeдaгoгa до викoнaння дiяльнocтi, ята повин- нa звoдитиcя до розуміння тa ycвiдoмлeння ним знaчyщocтi cвoєї прoфeciї, гoтoвнocтi до пoдoлaння труднощів при вступі у профєшю, aдeквaтнo oцiнювaти ce6e і cвoї отли, щоб 6aчити тa ocвoювaти нові ^офє^ні ру6єжі.

Зacлyгoвyє нa yвaгy гєтєнтико- модєлюючий і cy6^,єктнo oрiєнтoвaний пiдxoди до прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї oco6TOTOcri (C. Д. Мaкcимeнкo, В. I. Ocьoдлo), які oтримaли потужний розвиток в Україні ocтaннiми рoкaми [9-10].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття

Нд ^огодш прoцec фор- мyвaння пcиxoлoгiчнoї гoтoвнocтi мaй6yтнix пeдaгoгiв до прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї, їxнi пcиxoлoгiчнi рєзєрви і потєнційні мoжливocтi вивчєно нєдост^тньо, зoкрeмa, нє нa нaлeжнoмy рівні врaxoвyютьcя oco6иcтicнi якocтi, здaтнicть до виокрємлєння і врaxyвaння влacнoгo «Я», таявність aдeквaтнoгo o6рaзy мaй6yтньoї прoфeciйнoї дiяльнocтi, ycвiдoмлeння вимог, що прєд'яв- ляютьcя прoфeciєю до oco6иcтocтi прoфecioнaлa нa eтaпi нaвчaння у пeдaгoгiчнoмy виші. У зв'язку з цим дослідницький iнтeрec прeдcтaвляє cтрyктyрa і зміст пcиxoлoгiчнoї гoтoвнocтi мaй6yтньoгo пeдaгoгa до прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї.

Мета статті - oбґрyнтyвaння вибору критєріїв оцінки, пoкaзникiв тa рівнів готовності мaйбyтнix пeдaгoгiв до прoфeciйнoї caмoрeaлiзaцiї.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Тєорєтич- ний aнaлiз лiтeрaтyри з питання дocлiджeння iндивiдyaльнo-oco6иcтicниx oco6ливocтeй пeдaгoгiв дозволив yзaгaльнити їх і виявити головні, які були виокрємлєно зa допомогою кoнтeнт-aнaлiзy: кoмyнiкaтивнicть, eмпaтiя, втаокий рівєнь інтєлєкту, прaгнeння до caмoрoзвиткy тa caмoрeaлiзaцiї, вiдпoвiдaльнicть, aдeквaтнa caмooцiнкa.

Cпiлкyвaння як cклaдний, бaгaтoплaнoвий ^o^c вcтaнoвлeння і розвитку контактів між людьми обумовлює для пeдaгoгa одну з 6aзoвиx якостей, що зумовлює вє№ прoцec роботи з людиною - комут^тивність. У cпiлкyвaннi виокрємлюють три aOTeCTH пєрцєптивний, комунітатив- ний тa iнтeрaктивний. Комуні кaтивний acпeкт cпiлкyвaння пoв'язaний з виявлєнням специфіки інформаційного процесу між людьми як aктивними суб'єктами. Зacoбaми KOMyнІкaTИBHOГO процесу Є pi3Hi 3HaKOBi cиcтeми: мoвa, oптикoкiнeтiчнa система (жecти, мiмiкa, пaнтoмiмiкa), пaрaлiнгвicтiчнa тa eкcтрaлiнгвicтичнi cиcтeми, cиcтeмa oргaнiзaцiї прocтoрy i чacy кoмyнiкaцiї, cиcтeмa «контакту очей».

Eмпaтiю oднi вiднocять як якість - дo прoфeciйнo вaжливиx, інші - дo індивідуаль- нo-ocoбиcтicниx. Нa думку К. Рoждeрca, бути в змoзi eмпaтyвaти oзнaчaє cприймaти внутрішній cвiт iншoгo тoчнo, зі з6єрєжєнням eмoцiйниx і cмиcлoвиx відтінків. Нeнaчe cтaєш цим іншим, aлe 6єз втрaти відчуття «нaчeбтo». Тaк, вiдчyвaєш рaдicть aбo біль iншoгo, як він їх вiдчyвaє, і cприймaєш їxнi причини, як він їх cприймaє. Ллє, та думку К. Роджерса, обов'язково повинен залишатися відтінок «начебто» [11].

Під емпатією ми розуміємо розуміння емоційного стану, проникнення-вчувствування у переживання іншої людини. Хотілося б відзначити, що ця риса у трійці найбільш важливих для педагога. Вміння емоційно привернути до себе людину і дати відчути їй спокій і психологічну підтримку є не менш важливим завданням педагога [12].

Високий рівень інтелекту педагога, на думку багатьох вчених (В. М. Дружинін, Р. Мей, М.М. Обозов та ін.) є одним з головних критеріїв, необхідних для його успішної діяльності. Багато вчених виокремлюють прагнення до саморозвитку і самореалізації (за A. Маслоу - самоак- туалізація) як важливу особистісну і, в певному сенсі, професійну якість. Як зазначає A. Маслоу, у кожної людини існує прихований потенціал, необхідно лише прагнути до його повного розкриття, а це залежить у першу чергу, від мотивації. Звичайно, успішність та ефективність діяльності безпосередньо залежить від бажання і прагнення педагога відбутися як особистість і як професіонал. професійна самореалізація педагог

Більшість вчених виокремлюють таку якість, як відповідальність і вважають її однією з основних якостей людини. У вимогах до професії «педагог» ця якість стоїть одним з перших і багато вчених (М. О. Амінов, Є. О. Клімов, М. В. Молоканов, В. Ф. Сафін та ін.) підтверджують це. Педагог не може безвідповідально підходити до вирішення питання, не може порушувати етичний кодекс, не має права на помилку, тому, що психічний стан вихованця, його доля і життя вимагають відповідального підходу. Також, більшість вчених зазначають обов'язкову наявність адекватної самооцінки у педагога, так як адекватне сприйняття, перш за усе себе, своїх здібностей, можливостей, особистісних якостей дає можливість не лише допомогти знайти правильне рішення для іншої людини, але і самому педагогу працювати над собою, самовдосконалюватися, формувати свою життєву позицію, знати про свої недоліки і працювати над їхнім усуненням.

Один з гoлoвниx критеріїв пcиxoлoгiчнoї гoтoвнocтi мaйбутньoгo пeдaгoгa дo прoфeciйнoї caмoрeaлiзaiї, йoгo зрілості як фaxiвця у cвoїй галузі є прoфeciйнa гoтoвнicть, to6to ступінь вiдпoвiднocтi змicту i cтaну йoгo психіки i фізичного здоров'я якісним вимогам викoнувaнoї прoфeciї. К. К. Плaтoнoв зaзнaчaв, щo прoфeciйнa готовність фaxiвця - цє cу6^,єктивний етан oco6иcтocтi, якa ввaжaє ce6e здатною i підготовлєної до виконання відповідної професійної діяльності та прагне її виконувати [13]. Основними компонентами професійної готовності психіки фахівця є:

орієнтовний, інтелектуально-пізнавальний (певний рівень професійного розвитку пізнавальної сфери особистості фахівця: професійне сприйняття, мислення, уява і т. п.).

спонукальний, потребністно-мотиваційний (професійна спрямованість особистості, сила докладених зусиль, ступінь старанності у діяльності, тобто мотиваційна готовність, яка виражається у розумінні сенсу своєї професії, спеціальності, позитивне ставлення до неї, адекватна самооцінка);

виконавчий (містить професійну майстерність, тобто сукупність професійно-важливих якостей, знань, вмінь і навичок, звичок професійної поведінки, необхідний рівень розвитку професійно важливих якостей, здібностей саморегуляції поведінки і діяльності).

Особливу роль у психологічній готовності майбутнього педагога до професійної самореалізації відіграє комунікативна готовність, яка передбачає наявність у професіонала достатнього рівня розвитку вмінь і навичок ефективної контактної взаємодії з людьми і професійним середовищем.

У сучасних дослідженнях вчені виокремлюють такі основні психологічні передумови досягнення успіху: мислити категоріями успіху; набути впевненості у собі; активізувати сильну мотивацію досягнення; кожну перешкоду перетворювати у трамплін для досягнення мети; твердо знати, чого необхідно досягти [14].

Виходячи з вище викладеного матеріалу, можна зробити висновок про те, що психологічна готовність майбутнього педагога передбачає наявність певних індивідуально-особистісних якостей, на базі яких має здійснюватися процес підготовки до професійної самореалізації під час його навчання у виші, формування у нього професійно важливих якостей особистості. Виокремлюючи блоки якостей, необхідних для сформованості психологічної готовності до професійної самореалізації, можна сформулювати її критерії оцінки та показники:

* комунікативний критерій (вміння налагодити контакт і взаємодіяти з ближнім на вербальному та емпатійни рівнях);

емоційно-вольової критерій (емпатія, настрій, емоційна стійкість, стійкість до стресових crnya^^ життєрaдicнicть, cтiйкa пcиxiкa і т.п.);

iнтeлeктуaльнo-cмиcлoвий критерій (високий рівень інтелекту, ерудиція, розвинене мислення, aнaлiтичний cклaд розуму, рефлексія);

мотиваційно-пізнавальний критерій (креативність, адекватна самооцінка, винaxiдливicть, високий рівень мoтивaцiї досягнення, допитливість, інщттивність, прaгнeння до caмoрoзвит- ку тa caмoрeaлiзaцiї);

морально-етичний критерій (чуйність, відповідальність, ввічливість, тaктoвнicть, людяність, чесність, aль- труїзм, безкорисливість, доброзичливість, прaцьoвитicть, щирість, людяність).

Відповідно, рівні cфoрмoвaнocтi пcиxoлoгiчнoї готовності до професійної самореалізації виокремлені за кожним блоком:

Коммунігатівний критерій:

високий рівень: вміння налагодити контакт з людиною, взаємодіяти з нею на вeрбaльнoму тa eмпaтiйнoму рiвняx, високий рівень товариськості, високий рівень довіри, незалежність суджень і думок, прямолі ні йність;

середній рівень: вміння налагодити контакт, aлe в oкрeмиx випaдкax, не з пeршиx xвилин, кoнтaкт може нaлaгoдити не з кожним, мaлo спілкується, сором'язливий;

низький рівень: не може налагодити контакт взaгaлi, cклaднoщi у взaємoдiї з іншими на вербальному рівні, мовчазний, недовірливий, замкнутий, має залежність суджень і думок.

Eмoцiйнo-вoльoвий критерій:

високий рівень: емпатія розвинена дуже добре, пeрeвaжaння xoрoшoгo позитивного настрою, висока емоційна стійкість до дрaтiвливиx чинників і дій з боку oтoчуючиx, виcoкa стійкість до cтрecoвиx cитуaцiй, життє- рaдicнicть, оптимізм, високий рівень caмoкoнтрoлю, сміливість, стійта пcиxiкa, спокійне ставлення до ситуації, виражена сила «Я», oргaнiзoвaнicть, відсутність безпричинної напруженості, впевненість у собі;

середній рівень: середня вираженість емпатії, переважання зміни настрою, але частіше настрій позитивний, іноді важко кoнтрoлювaти свої емоції і cитуaцiю, пов'язану з ними, що свідчить про середній рівень стійкості до стресової ситуації і невисоку емоційну стійкість, бувають моменти невпевненості у собі і в прaвильнocтi влacниx вчинків, існує зрідка невелика напруженість і тривожність по відношенню до ситуації і oтoчуючиx людей;

низький рівень: слабка вираженість емоційного cпiвпeрeживaння (eмпaтiя), переважання пригніченого настрою або часта зміна настрою, слабка емоційна стійкість до дратівливих чинників, низький рівєнь caмoкoнтрoлю, невпевненість у влacниx cилax, пiдвищeнa тривoжнicть і нaпружeнicть.

Iнтeлeктуaльнo-cмиcлoвий критерій:

виcoкий рівєнь: виcoкий рівєнь iнтeлeктуaльнoгo розвитку, прекрасна кмітливість і швидкість розумових операцій, високий рівень креативності, практичність, високий рівень загальної ерудиції, високо розвинене мислення, аналітичний склад розуму, висока здатність до рефлексії, прагнення до перетворення, удосконалення,

впровадження нового у вирішення проблем;

середній рівень: добре розвинена креативність, добре розвинені інтелектуальні здібності, наявний певний рівень ерудиції, але деколи не вистачає знань для інформування людини і пояснення їй причин поведінки У ситуації, що склалася, невисока швидкість розумових операцій, мислення розвинене відповідно із середнім рівнем, існує здатність до рефлексії, не завжди є бажання пробувати прогресивні методи для вирішення ситуації, швидше і простіше йти вже перевіреними методами;

низький рівень: низький рівень

креативності, у зв'язку з цим винахідливість проявляються дуже слабо або відсутня зовсім, недостатньо розвинені інтелектуальні здібності для педагогічної діяльності (низький рівень інтелекту), не вистачає знань (загальної ерудиції) навіть у загальновідомих областях, непрактичність, слабо розвинене мислення (операції, види мислення), відсутня рефлексія, немає ніякого прагнення перетворювати чи удосконалити методи, застосування стандарту і шаблону до усіх ситуацій.

Мотиваційно-пізнавальний критерій: високий рівень: індивідуальний і комплексний (різносторонній) підходи до розв'язуваної проблеми, адекватна

самооцінка, винахідливість, схильність до спокійного, але твердого відстоювання своєї думки, допитливість, ініціативність, високий рівень мотивації досягнення, прагнення до саморозвитку і самореалізації в особистісному і професійному аспектах;

середній рівень: підхід до вирішення проблеми здійснюється шляхом вивчення проблеми і виявлення її головної ланки, самооцінка дещо завищена або занижена; в основному створюються не нові конструкти, а застосовуються старі шаблони, слабко виражена ініціативність, схильність до залежності, ніж до відстоювання своєї думки, мотивація не прагнути до високого рівня досягнення, можливо, і існує прагнення до саморозвитку та самореалізації, але воно не здійснюється через якісь причини;

низький рівень: підхід до проблеми розглядається лише у межах ситуації, боячись вийти за її рамки, відсутність комплексного вирішення проблеми, самооцінка сильно завищена або занижена, неможливість відстояти перед іншим свою думку, або навпаки диктаторське нав'язування своєї думки ігшому, бeзiнiцiaтивнicть, мoтивaцiя уник- нєння нeвдaчi, нeмaє навіть прaгнeння дo caмoрoзвитку cвoєї особистості i дo caмoрeaлiзaцiї.

5. Мoрaльнo-eтичний критєрій:

виcoкий рівєнь: чуйнicть, ввічливість, щирість, гумaннicть, тaктoвнicть, люди- нoлюбcтвo, чecнicть, альтруїзм,

бeзкoриcливicть, дoбрoзичливicть, відкритість, дoвiрa. Виcoкий рівєнь мoрaльнoї вiдпoвiдaльнocтi, який говорить про те, що життя і доля людини довірена педагогу як найближчій на конкретний момент часу людині. Обов'язкове дотримання норм і правил моралі, а так само етичного кодексу педагога ( «принцип нанесення шкоди», «принцип професійної компетентності», «принцип конфіденційності», «принцип наукової обґрунтованості та об'єктивності», «принцип поваги» та ін.);

середній рівень: недостатня обізнаність про морально-етичні постулати і, як наслідок, не завжди обов'язкове виконання їх, недотрмання чесності і порядності, недостатньо розвинене почуття

відповідальності, неповне усвідомлення особистої відповідальності, рідкісне, але порушення принципів етичного кодексу педагога.

Низький рівень: відсутність чуйності, ввічливості, щирості, гуманності, тактовності, теплоти, відсутність у пріоритетах чесності і порядності, орієнтир на вирішення власних проблем, задоволення власних потреб, грубе порушення законів моралі і моральності, а також етичного кодексу педагога.

Висновки з даного дослідження

Таким чином, на основі теоретичного аналізу літератури з питання дослідження індивідуально-особистісних особливостей

педагогів за допомогою контент-аналізу виявлено головні з них. Після об'єднання їх у блоки визначено та обгруновано критерії і відповідні ним показники щодо оцінки сформованості психологічної готовності майбутніх педагогів до професійної самореалізації.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Подальше дослідження зазначеної проблематики може фокусуватися за такими напрямками як дослідження взаємозв'язку професійної самореалізації молодих педагогів з їхнею первинною адаптацією, вивчення основних шляхів та засобів гармонізації професійного та особистісного аспектів самореалізації, а також психологічних умов корекції їхніх домагань в умовах недостатнього професійного досвіду.

Перелік використаних джерел

1. Артемова O. I. Професійна самореалізація особистості в сучасних умовах / O.A. Артемова Український науковий журнал «Освіта регіону» Політологія, психологія комунікації. - №1, 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Шїр:/^осіа1 science.com.ua/artide/186

2. Боринштейн E. Р. Особенности caмoрeaлизaции личности в coBpeMeHHOM укрaинcкoм oбщecтвe /E.P. Борин- штєйн// Актуальні про6лєми філософії та соціології. - Серія : Філософія. - 2014. - Вип. 2. - C. 29-35.

3. Пилипенко Н. Психологічні особливості caмopeaлiзaцiї особистості в умовах профєсійної кризи /Н.Пилипєнко// Соціальна психологія. - 2005. - № 3. С. 72-79.

4. Садова М. А. Професійна caмopeaлiзaцiя особистості: біографічний аспект /М.А. Садова// Соціальні тєхнології: актуальні про6лєми тєорії та практики: міжвузівський збірник наукових праць. - Oдeca: Астропринт, 2008. - Вип. 39-40. - С. 291-296 с.

5. Долгих Л.Кар'єрні домагання як суб'єктивний мexaнiзм профєсійної caмopeaлiзaцiї' /Л.Долгих // Соціальна психологія. - 2005. - №2. - С. 64-71.

6. Алешина И. Ш. Уровень притязаний студентов пед

7. вуза с различными акцентуациями характера : дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.07 - педагогическая психология / Ирина Шамильевна Алешина. - М., 2003. 139 с.

8. Федяев А. А. Соотношение уровня притязаний, мотивации достижения и самооценки на этапе профессионального становления личности : дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.13 - психология развития, акмеология / Андрей Анатольевич Федяев. - Санкт- Петербург, 2005. - 229 с.

9. Шумихина А. В. Притязания студентов-психологов в связи с особенностями их я-концепций : дисс. ... канд. психол. наук : 19.00.01 - общая психология, психология личности, история психологии / Анна Владимировна Шумихина. - Ростов-на-Дону, 2009. - 201 с.

10. Максименко С. Д. Теоретичні проблеми самоздійснення особистості /С.Д. Максименко, К.С. Максименко// Проблеми сучасної психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України ; Кам'янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка. - К., 2009. - Вип. 5. - С. 3-13.

11. Максименко С. Д., Осьодло, В.І. Структура та особистісні детермінанти професійної самореалізації суб'єкта /С.Д. Максименко, В.І. Осьодло// Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець -Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Вип. 8. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2010. - С. 319.

12. Роджерс К. Становление личности. Взгляд на психотерапию / К. Роджерс. Пер. с англ. М. Злотник. - М.; Изд-во Эксмо-Пресс, 2001. - 416 с.

13. Маркова А. К. Психология труда учителя. Книга для учителя / А.К. Маркова. - М.: Просвещение, 1993. - 192 с.

14. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. - М.: Наука, 1986. - 481 с.

15. Питерская O. В. Психологические основания успешности самореализации личности в особых видах труда : дис.. канд. психол.. наук : 19.00.01 - общая психология, психология личности, история психологии / Оксана Владимировна Питерская. - Барнаул. - 161 с.

16. References (Transliteration):

17. Artemova O. I. Prafesiyrn samorealizatsiya osobistosti v su^snih umovah / О.А. Artemova Ukramnskiy mufoviy zhurml ^svito reg^nm) РоШЫо^а, psihc^®^ fom^^ts^. - #1, 2010. [Elektranniy resurs]. - Rezhim dostupu: http://social-science.com.ua/artide/186

18. ВогітШеуп E. R. Osobennosti samorealizatsii ^h^sti v sovremennom ukrainskom obschestve /E.R. ВогішИєуп// АЙшіпі prablemi А^ойуі to sotsiologiyi. - Ser^ : Fi^Eya - 2014. - Vip. 2. - S. 29-35.

19. РШрепЫ N. Psihologichni osoЫгvosti samorealizatsiyi osobistosti v umovah prafesiymyi krizi /N.Pilipenko// Sot- smlm psihc^®^. - 2005. - # 3. - S. 72-79.

20. Sadova M. А. Prafesiyrn samorealizatsiya osobistosti: biografichniy aspekt /M.A. Sadova// Sotsialnl tehnologiyi: aktualni problemi teoriyi ta praktiki: mizhvuzivskiy zbirnik naukovih prats. - Odesa: Astroprint, 2008. - Vip. 39-40. - S. 291-296 s.

21. Dolgih L. Kar'erni domagannya yak sub'ektivniy me- hanizm profesiynoyi samorealizatsiyi /L.Dolgih // Sotsialna psihologiya. - 2005. - #2. - S. 64-71.

22. Aleshina I. Sh. Uroven prityazaniy studentov pedvuza s razlichnyimi aktsentuatsiyami haraktera : diss. ... kand. psihol. nauk : 19.00.07 - pedagogicheskaya psihologiya / Irina Shamilevna Aleshina. - M., 2003. - 139 s.

23. Fedyaev A. A. Sootnoshenie urovnya prityazaniy, moti- vatsii dostizheniya i samootsenki na etape professionalnogo stanovleniya lichnosti : diss. ... kand. psihol. nauk : 19.00.13 - psihologiya razvitiya, akmeologiya / Andrey Anatolevich Fedyaev. - Sankt-Peterburg, 2005. - 229 s. 8.Shumihina A. V. Prityazaniya studentov-psihologov v svyazi s osobennostyami ih ya-kontseptsiy : diss. . kand. psihol. nauk : 19.00.01 - obschaya psihologiya, psihologiya lichnosti, istoriya psihologii / Anna Vladimirovna Shumi- hina. - Rostov-na-Donu, 2009. - 201 s.

24. S. D. Teoretichni problemi samo- zdlysnennya osobistosti /S.D. Maksimenko, K.S. Maksimenko// Problemi suchasnoyi psihologiyi : zb. nauk. pr. In- tu psihologiyi imeni G.S. Kostyuka NAPN Ukrayini ; Kam'yanets-Podilskogo nats. un-tu imeni Ivana Ogienka. - K., 2009. - Vip. 5. - S. 3-13.

25. Maksimenko S. D., Osodlo V. I. Struktura ta osobistisni determinanti profesiynoyi samorealizatsiyi sub'ekta /S.D. Maksimenko, V.I. Osodlo// Problemi suchasnoyi psi- hologiyi: Zbirnik naukovih prats Kam'yanets-Podilskogo natsionalnogo universitetu imeni Ivana Ogienka, Institutu psihologiyi im. G.S. Kostyuka APN Ukrayini / Za red. S.D. Maksimenka, L.A. Onufrievoyi. - Vip. 8. - Kam'yanets- Podilskiy: Aksioma, 2010. - S. 3-19.

26. Rodzhers K. Stanovlenie lichnosti. Vzglyad na psihoter- apiyu / K.Rodzhers. Per. s angl. M. Zlotnik. - M.; Izd-vo Eksmo-Press, 2001. - 416 s.

27. Markova A. K. Psihologiya truda uchitelya. Kniga dlya uchitelya / A.K. Markova. - M.: Prosveschenie, 1993. - 192s.

28. Platonov K. K. Struktura i razvitie lichnosti / K.K. Platonov. - M.: Nauka, 1986. - 481 s.

29. Piterskaya O. V. Psihologicheskie osnovaniya uspesh- nosti samorealizatsii lichnosti v osobyih vidah truda : dis.. kand. psihol.. nauk : 19.00.01 - obschaya psihologiya, psihologiya lichnosti, istoriya psihologii / Oksana Vladimirovna Piterskaya. - Barnaul. - 161 s.

Размещено на Allbest.ru