Ефективність впливу комплексно-тренінгової програми на розвиток комунікативного компоненту майбутніх фахівців ресторанного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСНО-ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ НА РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОГО КОМПОНЕНТУ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ РЕСТОРАННОГОБІЗНЕСУ

Анотація

У статті представлено результати порівняльного аналізу показників комунікативної сфери контрольної (КГ) і експериментальної груп (ЕГ) студентів. Доведено ефективність розвитку комунікативного компоненту у структурі професійних важливих якостей майбутніх фахівців ресторанного бізнесу (РБ). З'ясовано позитивний вплив комплексно тренінгової програми (КТП) на комунікативну складову студентів експериментальної групи в процесі їх освітньо-професійної діяльності про, що свідчать: високі показники стилю й структури міжособистісної взаємодії, сформованість адекватних способів реагування особистості на конфліктну ситуацію. Визначено, що у представників цієї групи в домінуючих стратегіях взаємодії з іншими людьми переважають: конкуренція, співробітництво, компроміс, а також визначено істотно вищі показників організаційних і комунікативних здібностей майбутніх фахівців ресторанного бізнесу.

Ключові слова: комунікативний компонент, ефективність, комплексно тренінгова програма, професійно важливі якості.

Abstract

EFFICIENCY OF THE INFLUENCE OFTHE INTEGRATED TRAINING PROGRAMON DEVELOPMENT OF THECOMMUNICATIVE COMPONENT OFFUTURE RESTAURANT BUSINESSSPECIALISTS

After analyzing the entire range of requirements for communication between subject and object in the restaurant industry, the main object of study appeared determination of the effectiveness of remedial training program (CRL) for the development of communicative component POF future specialists of Belarus.

The purpose and main objectives of the study were found positive effect remedial training program (KTP) in communicative component of students in their educational and professional activity, indicating high rates of style and structure of interpersonal interaction, formation of appropriate ways to respond to conflict of personality the situation with the advantage of the dominant strategy of interaction with others - cooperation, compromise, avoidance, competition and accessories, as well as identifying indicators significantly higher the structure organizational and communication skills of future professionals of the restaurant business.

It was established that improved communication properties of future professionals of the restaurant business after using DHC promotes stronger interaction - its activity, rapid orientation in difficult situations, initiative, making independent decisions, defending their own opinion, persuasion of others, the ability to organize various events.

Determined that the development of communication and organizational skills are a necessary prerequisite tasks and efficiency of future specialists professional restaurant business related to professional communication and organization collective process.

Key words: communicative component, efficiency,complex-trainingprogram, professionally important quality.

Постановка проблеми і її зв'язок із науковими та практичними завданнями.

Суттєві зміни в соціально-економічній сфері зумовлюють необхідність інноваційного розвитку професійної підготовки фахівців. Нині професійні стандарти потребують фахівців з високим рівнем професійно важливих якостей (ПВЯ). Підвищення вимог до професійної і спеціальної підготовки зумовлюють потребу всебічного, глибокого дослідження системи психологічних шляхів розвитку ПВЯ, визначення зовнішніх і внутрішніх чинників становлення спеціалістів, що вимагає розкриття закономірностей і особливостей формування, зокрема комунікаційної сфери та урахування психологічних складових у навчальному процесі ВНЗ. Постала гостра необхідність формування високопрофесійного, компетентного спеціаліста нової генерації, який змінив би сенс і характер професійно-психологічної комунікації відповідно до вимог сучасного ринкового середовища [ 2, 3, 4, 5].

Тому, враховуючи весь спектр вимог стосовно суб'єкта і об'єкта комунікації у сфері ресторанної індустрії, формування ПВЯ, вивчення і розвиток комунікативного компоненту під час освітньо-професійної діяльності майбутніх фахівців у ВНЗ є актуальним і потребує психокорекційної роботи.

Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз науково-психологічних джерел засвідчив, що питання дослідження комунікативної складової в структурі ПВЯ фахівців ресторанного бізнесу були вивчені у працях багатьох вітчизняних науковців. Зокрема, проблемою формування навичок професійного спілкування в процесі підготовки майбутніх спеціалістів займались Л. Карумушка; О. Креденцер; О. Леонтьєв; С. Максименко; М. Савчин; Т. Щербан. Роль професійного спілкування у становленні особистості спеціаліста розглядали Є. Зеєр; І. Зорін; Є. Ільїн; Л. Карамушка; В. Корольчук; Г. Костюк; О. Креденцер; О. Куліш; А. Мазаракі; А. Маркова [1, 2, 3, 4].

Водночас, незважаючи на численні публікації щодо комунікативної сфери фахівців, які стосуються цієї проблеми у цілому, виявилося, що практично не вивчалося питання розвитку комунікативної сфери психологічними методами саме фахівців ресторанного бізнесу.

Мета. З'ясувати ефективність впливу комплексно-тренінгової програми на розвиток комунікативного компоненту професійно важливих якостей майбутніх фахівців ресторанного бізнесу.

Виклад основного матеріалу. У статті представлено аналіз показників комунікативного компоненту ПВЯ майбутніх фахівців після впливу КТП в експериментальній групі у порівнянні з контрольними і початковими вимірами. Виходячи з мети і завдань роботи, дослідження проводилося зі студентами першого, другого, третього, четвертого і п'ятого курсів двічі на рік, розподілених на контрольну і експериментальну групи.

Аналіз ефективності апробації КТП в комунікативній сфері здійснювали за такими показниками методик, як: «Діагностика міжособистісних відносин» (Т. Лірі), «Виявлення стратегій поведінки в конфлікті» (К. Томас) і «Дослідження комунікативних і організаторських здібностей» (КОЗ) (В. Бодров).

За інтерпретаційним змістом методика діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі в адаптованому варіанті і спрямована на вивчення особливостей стилю й структури міжособистісної взаємодії, уяви людини про себе, своє ставлення до інших.

Оцінку стилю взаємодії здійснено за інтерпритацією автора методики Т. Лірі з максимально можливою сумою балів - 16 б., яка поділена в такому діапазоні: комунікативний психологічний професійний освітній

0 - 4 бали - низький рівень адаптованої поведінки у взаємодії;

5 - 8 балів - оптимальний рівень адаптованої поведінки у взаємодії;

9 - 12 балів - високий ступінь схильності до дезадаптованої поведінки у міжособистісній взаємодії;

13 - 16 балів - дезадаптований ступінь поведінки аж до патологічної.

За результатами першої октанти, що спрямована на визначення рівня авторитарності у міжособистісній взаємодії, з'ясовано, що у студентів контрольної групи (КГ) в процесі навчання він не зазнає суииєвих змін і знаходиться в межах 11,- 10,1 балів. Це означає, студенти КГ знаходяться в межах високого ступеня схильності до дезадаптивної поведінки у міжособистісній взаємодії і свідчить про необхідність психокорекційної роботи з ними.

Порівняльний аналіз результатів контрольної і експериментальної груп показує, що в експериментальній групі відзначено позитивні зміни показника авторитарності відповідно з 10,7 б. (початок обстеження) до 9,0 б. на 4 курсі (при p<0,5) після відповідних психокорекційних заходів. При цьому у подальшому після тренінгів особистісного зростання і мотивації до підприємницької діяльності на 4 курсі та тренінга лідерського потенціалу і впливів на особистість, цей показник суттєво змінився до 7,9 - 8,0 б., що відповідає оптимальному рівню адаптивної взаємодії особистості.

Отже, співставлення окремих результатів контрольної і експериментальної груп студентів за рівнем авторитарності у взаємодії показує, що в експериме6нтальній групі показники суттєво поліпшилися з 10,7 б. до 8,0 б., що свідчить про позитивний вплив і ефективність корекційно тренінгової програми в динаміці освітньо-професійної діяльності. Студенти експериментальної групи після цілеспрямованої корекційної роботи характеризуються як особи впевнені у собі, наполегливі, успішні у справах з хорошими управлінськими і організаторськими здібностями, для них характерний адаптивний рівень поведінки у взаємодії.

Інший стиль взаємодії розглядається як егоїстичний (домінантний). У контрольної групи студентів цей показник зафіксовано на рівні 8,5 - 9,2 б. тобто, в межах початку високого рівня схильності до дизадаптивної поведінки у міжособистісній взаємодії (9 - 12 балів за інтерпретаційною оцінкою) і це є показанням до психокорекційної роботи з такими особами.

У осіб експериментальної групи цей показник визначено на рівні 7,4 - 6,1 балів, що у порівнянні з контрольною групою він суттєво нижчий на 1,8 - 2,4 бали (при p<0,05). Такі відмінності свідчать про ефективність КТП у експериментальній групі студентів, що підкреслюється позитивними зрушеннями у порівнянні її початкового рівня (8,5 б.) з динамікою показників після використання КТП з 1 по 5 курси включно (з 7,4 б. до 6,1 б. при p<0,05).

Отже, за інтерпретацією показників цієї октанти обстежувані ЕГ після застосування КТП характеризуються, як упевнені, незалежні, орієнтовані на себе і схильні до суперництва.

Третій показник, який визначає рівень агресивності до оточення у осіб КГ зафіксовано на рівні 10,7 - 9,1 балів, що виявляється у межах високого ступеня схильності до дизадаптивної поведінки у міжособистісній взаємодії. Порівняння показників КГ і ЕГ студентів показує, що починаючи з першого ж обстеження після застосування КТП у студентів ЕГ спостерігаються суттєві позитивні відмінності з 7,3 до 5,9 балів (при p<0,05).

Аналогічні позитивні зміни спостерігаються у динаміці обстежених ЕГ і порівнянні початкового результату 9,6 балів та зниження агресивності на 2,3 - 3,7 балів (при p<0,05).

Отже, в ЕГ студентів після застосування КТП відбуваються позитивні істотні зміни, як у порівнянні з КГ так і у співставленні результатів з початковими даними. Про це свідчить те, що показник ЕГ під впливом КТП вийшов із меж високого рівня схильності до дизадаптивної поведінки у міжособистісній взаємодії до меж оптимального рівня адаптивної поведінки. При цьому студенти ЕГ після проходження КТП характеризуються як наполегливі, енергійні, цілеспрямовані у досягнені мети.

Четвертий показник, який вказує на рівень недовіри (скептицизму) у осіб контрольної групи дорівнює 11,4 - 9,5 балів, що характеризує їх як замкнених, скритних, образливих.

Результати ЕГ студентів зафіксовано від початкового рівня до суттєвого поліпшення показника після застосування КТП з 8,1 до балів (при p<0,05). При цьому у порівнянні з КГ студентів спостерігаються суттєво кращі показники в ЕГ в динаміці обстеження на 3,9 - 3,4 балів (при p<0,05).

Отже, істотні позитивні зміни після використання КТП в ЕГ дають можливість характеризувати таких осіб, як реалістичних у своїх судженнях, вчинках, критичних у ставленні до оточуючих, наполегливих, упертих, цілеспрямованих.

П'ятий показник вказує на покірність, підпорядкованість. У студентів КГ цей показник має певні особливості, які полягають у тому, що у процесі навчання у студентів 3 курсу у порівнянні з даними 1 - 2 курсів визначено істотні позитивні зрушення з 8,7 б. до 7,1 б (при p<0,05), які у подальшому знижуються до 7,0 - 6,9 б., що свідчить про позитивний вплив освітньо-професійної підготовки студентів.

У ЕГ студентів під впливом тренінгової програми показник покірності показник покірності істотно знижується з 8,7 до 6,4 і до 5,0 балів. Отже, порівняльний аналіз покірності свідчить про позитивні зрушення у КГ з 3 курсу навчання, а в ЕГ після першого ж застосування КТП з першого до п'ятого курсу включно, що свідчить про її ефективність.

Наступний показник визначає рівень залежності у взаємодії. У осіб контрольної групи цей показник суттєво не змінюється з першого по третій роки навчання включно (8,1 б. - 7,8 б.).

Починаючи з четвертого року навчання у студентів КГ відмічається тенденція до зниження залежності у міжособистісній взаємодії, на 5 курсі вона суттєво знижується у порівнянні з початковими даними з 8,7 до 6,3 балів, що свідчить про позитивний вплив навчально-виховного процесу на становлення особистості у професійній діяльності ресторанного бізнесу.

В ЕГ студентів показник залежності істотно змінюється з 7,9 до 6,5 балів після перших тренінгових заходів і в подальшому позитивно змінюється, як у порівнянні з початковими даними, так і у співставленні з даними КГ (з 6,5 до 5,0 балів, при p<0,05).

Отже, про ефективність використання КТП свідчать істотне позитивне зниження показника залежності у міжособистісній взаємодії, як у порівнянні з контрольною, так і у порівнянні з початковим результатом ЕГ.

Сьомий показник, який вказує на рівень співробітництва у осіб КГ набуває істотних позитивних змін на п'ятому році навчання (з 9,4 до 8,0 балів, при p<0,05), що вказує на необхідність психокорекційної роботи зі студентами.

В ЕГ показник співробітництва після використання КТП позитивно змінювався в динаміці з 9,4 до 8,1 і 6,9 балів при p<0,05.

Отже, порівняльний аналіз показників КГ і ЕГ студентів показав ефективність КТП, про що свідчить входження студентів ЕГ в межі оптимального рівня адаптивної поведінки. Таких студентів можна охарактеризувати, як схильних до гнучкості, конформізму, вони ініціативні, досягають компромісу у конфліктній взаємодії.

Восьмий показник, спрямований на визначення альтруїстичності у взаєминах, у КГ студентів починає суттєво змінюватися: у студентів 3 року навчання з 9,1 б. до 8,1 б. (при p<0,05) і у подальшому до п'ятого року навчання з 8,1 б. до 7,6 балів (при p<0,05). Це свідчить про те, що у процесі навчання і діяльності, починаючи з 4 курсу, у студентів формуються певні професійно-важливі якості і, водночас, це показує необхідність психологічного супроводу професійної підготовки студентів. Показники КГ перших два роки навчання вказують на те, що у студентів КГ спостерігається гіпервідповідальність, прагнення усім співчувати, надмірно активно допомагати.

Рис 1. Особливості прояву типів монетарних уявлень студентів України та Європейського Союзу

У осіб ЕГ, починаючи з першого обстеження, після використання КТП показники знизилися з 9,1 б. до 8,0 б. і у подальшому таке зниження відбувається з 8,0 б. до 6,0 б. на 5 році навчання (при p<0,05).

Отже, після використання КТП суттєво поліпшилися показники альтруїстичності у взаємодії як у порівнянні з КГ, так і в динаміці наступного освітньо-професійного навчання включно до 5 курсу.

Осіб ЕГ зразу ж після використання КТП і до кінця обстеження характеризують, як достатньо альтруїстичних, упевнених у собі, наполегливих, таких, що мають здібності керівника, наставника, організатора.

Таким чином, про поліпшення міжособистісної взаємодії за результатами методики Т. Лірі свідчить той факт, що усі 8 показників зазнали позитивних змін після психокорекційної роботи, як у порівнянні в динаміці з початковим результатом ЕГ, так і з КГ студентів.

Водночас, серед стилів взаємодії, що характеризують неконформні тенденції - авторитарний, егоїстичний, агресивний, недовірливий, найбільш виражених позитивних змін у порівнянні з початковими результатами зазнали егоїстичний, агресивний і недовірливий ( до 6,1 - 5,9 б., при p<0,05).

Інша частина стилів (5 - 8) спрямовані на виявлення переважно конформних настанов, схильних до співпраці, конструктивного розв'язання конфліктів і у цьому напрямі КТП сприяла схильності до співробітництва, гнучкості, досягнення компромісу у конкретних ситуаціях, комунікабельності, досягнення поставленої мети.

Істотні позитивні зміни після використання КТП у ЕГ студентів у порівнянні з початковими і контрольними результатами свідчить про поліпшення міжособистісної взаємодії, що спостерігається за показниками діяльності. Ефективність впливу тренінгової програми на студентів ЕГ представлено за показниками методики К. Томаса.

У контрольній групі студентів спостерігається така стратегія взаємодії як конкуренція, показники якої суттєво зросли у порівнянні з початковими даними (4,2 б. в період 4 року навчання до 5,4 б. і в подальшому до 5,9 б. при p<0,05).

Наступна методика К. Томаса (в адаптованому варіанті В. Грішиної) спрямована на визначення способів реагування особистості на конфліктну ситуацію та дослідження стратегій взаємодії з іншими людьми: наскільки особистість схильна до суперництва чи співробітництва, прагне до компромісів, уникнення конфліктів чи, навпаки, намагається загострити їх, а також ступінь адаптації до сумісної 4.2 б. до 5,3 б (при p<0,05) і в подальшому не зазнають істотних змін, знаходячись на рівні 5.3 - 5,9 балів. Порівняння показників ЕГ і КГ студентів показує, що такі ж суттєві зміни спостерігаються до другого курсу включно (при p<0,05). Водночас, починаючи з третього року навчання стиль конкуренції спостерігається на рівні - 5,0 - 5,8 балів в КГ та в ЕГ - 5.3 - 5,9 балів, суттєвих відмінностей при цьому не визначено.

Отже, ефективність КТП полягає у тому, що стиль конкурентності майбутніх фахівців в ЕГ досяг середнього рівня зразу ж у другому обстеженні і був стабільним до кінця навчання та кількість студентів у експериментальній групі з таким стилем взаємодії (зростає з 10% до 15%).

Динаміка загального рівня про того з'ясовано, що в динаміці спостереження у ЕГ студентів показник співробітництва на 1.4 - 3,0 балів вищий, ніж у КГ студентів (при p<0,05). Отже, порівняльний аналіз КГ і ЕГ показав стратегію взаємодії за показником співробітництво - це свідчить про ефективність використання КТП, що підтверджується достовірними відмінностями показників на взаємодію, на результат, що задовольняє інтереси сторін. Показники КГ студентів перших трьох років навчання мають стабільні показники без істотних відмінностей на рівні 5,4 б. - 6,2 б. Починаючи тільки з 4 року навчання у КГ студентів формується стратегія взаємодії щодо співробітництва (з 5,4 б. до 6,6 - 6,9 б. при p<0,05).