Сімейне виховання як один із чинників економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку

СЕМЕЙНОЕ ВОСПИТАНИЕ КАК ОДИН ИЗ ФАКТОРОВ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СОЦИАЛИЗАЦИИ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

В статье проанализировано и представлено семейное воспитание как один из важных факторов экономической социализации ребенка. Рассмотрены и определены современные взгляды о роли влияния семейного воспитания как целостной системы взаимосвязанных процессов, обучающей и социализирующей личность ребенка. Выделены психолого -педагогические особенности и этапы формирования экономической культуры и экономического сознания у детей старшего дошкольного возраста как периода, который в дальнейшем повлияет на формирование социально активной и самодостаточной личности. Сделаны выводы и сформированы перспективы дальнейших научных исследований.

Ключевые слова: семейное воспитание, экономическая социализация, социализация ребенка дошкольного возраста.

Постановка проблеми. Однією із найважливіших систем взаємопов'язаних процесів, що виховують, навчають і соціалізують особистість - є сім'я. У сім'ї дитина отримує перші уявлення про себе та інших людей, розвиває необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування і спільної діяльності, розуміння про працю та блага від неї. Сім'я, виховуючи та передаючи свій міжпоколінний накоплений досвід, створює передумови для взаємопроникнення із світу дітей у світ дорослих, що є важливим чинником соціалізації особистості. Унікальні виховні можливості сім' ї впливають на людину протягом усього її життя.

Процес соціалізації особистості виконує подвійну функцію пристосування: з одного боку, він сприяє адаптації особистості до життя в суспільстві, а з іншого -- відповідає за відтворення самого суспільства як системи соціальних інститутів, соціальних груп, гарантуючи заміщення носіїв основних соціальних статусів.

Наразі українське суспільство проходить складну фазу соціально-економічних, суспільно-політичних, демографічних перетворень, спрямованих на демократизацію та гуманізацію міждержавних, внутрідержавних, міжетнічних та сімейних відносин. В цьому аспекті українська сім'я є тим цілісним ядром у суспільному організмі, яке постійно зазнаючи тиску з усіх інституцій влади, пливу на її соціально-економічну ситуацію залишається консерватором виховних традицій та стабільним утримувачем міжособистісних відносин чоловіка і жінки, усіх членів сім'ї. Однак сучасний ритм суспільного життя, розвиток сучасних технологій та стрімкі зміни у соціально-економічному розвитку суспільства все ж таки зумовлюють розширити функції сімейного виховання, які сприятимуть розвитку самостійності й індивідуальності у дітей та будуть спрямувати позицію батьків на більш поглиблені і тісні взаємовідносини із дітьми для закладання першооснов їх економічної соціалізації. У зв'язку із цим, особливої уваги заслуговує дослідження та аналіз сімейного виховання як одного із чинників економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку.

Цілі даної статті в результаті теоретичного аналізу наукових джерел та практики проаналізувати й висвітлити вплив сімейного виховання як одного із важливих чинників економічної соціалізації дитини.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У дослідженнях характеру виховного впливу на соціалізацію дітей важливий внесок зробили видатні зарубіжні та вітчизняні психологи та педагоги Е. Фромм, Д. Бомрид, І. Кон, А. Богуш, Н. Гавриш, С. Козлова, Г. Андрєєва, Е. Еріксон, Л. Вигодський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін. Дослідження щодо визначення структурних складових економічної соціалізації здійснювали В. Москаленко, О. Дейнека, А. Журавльова і ін. Як українські так і зарубіжні дослідники значну увагу зосередили на стадії, які проходять діти в розумінні економічних процесів, станів, понять (А. Страусс, К. Дезінгер, Р. Саттон, Г. Ферт та ін.); фактори, що впливають на процес економічної соціалізації (Г. Маршалл, Л. Магрудер, А. Фьонем, П.Веблі, М. Сігал, Д. Швальб, А. Клеа, К.С. Черьомухіна, І. К. Зубіашвілі та ін.); особливості економічної соціалізації на різних вікових етапах (О.В. Козлова, Г. Авер'янова, Т.В. Дробишева, А.О. Фенько, В.О. Хащенко та ін.); розвиток економічного мислення дітей через засвоєння понять ( І. Зубіашвілі, Р. Ягода, О.В. Козлова, Н. А. Побірченко); економічне виховання дошкільників (А.А. Смоленцева, А.Д. Шатова, Г. Грама, Є.А. Курак та ін.).

Також сучасні дослідження вчених, які вплинули на економічну соціалізацію дітей (Г. Авер'янова, А. Берті, А. Богуш, Н. Гавриш, Дейнека, Н. Дембицька, А. Журавльов, Зубіашвілі, Н. Грама, Н. Побірченко, Рогальська, та ін.) свідчать про важливість впровадження економічної освіти саме із дошкільного віку та при спільній взаємодії сім'ї і навчально-виховного закладу. Науковці у дослідженнях вказують на значимість та першочерговість якраз сімейного виховного процесу у формуванні економічної соціалізації у дітей: знайомства їх із грошима, побутом, з ринковими відносинами, економічними уявленнями, з рівномірним та раціональним використанням коштів тощо.

Виклад основного матеріалу. Сім'я є персональним середовищем життя і розвитку дитини, яке зумовлює спосіб життя та її соціальне існуванні. Структура її багато в чому залежить звичаїв, культурних і національних традицій, моральних та правових норм. У межах її формується система стосунків між старшими та молодшими, батьками і дітьми, що визначає психологічний клімат в сім'ї та стилі виховання і впливу, закладаються основи взаємин між батьками та дітьми. А сімейні взаємини є одним із компонентів цієї складної системи - сім'ї. Взаємини дітей і батьків складаються під впливом ряду факторів: психологічного мікроклімату у сім'ї, педагогічної досвідченості батьків та отриманого ними у дитинстві досвіду, особистісних властивостей і якостей самих дітей.

Характерною особливістю виховного впливу сім'ї є його первинність. Дошкільний вік і є періодом первісного оволодіння соціальним простором людських відносин, у тому числі й економічної сфери.

Йдеться про те, що сім'я є першим джерелом цього впливу, а, як зазначав Ж.-Ж. Руссо: «кожен наступний вихователь значно слабше впливає на дитину, ніж попередній». Крім того, процес виховання в сім'ї є більш природним, ніж у виховному закладі. Взаємодія у сім' ї передбачає ширші можливості для дитини бути суб'єктом діяльності, ніж у дошкільних закладах, у яких вона є більш зарегламентованою. У сім'ї дитина відчуває себе та одночасно і випробовує, як особистість із своєю власністю (іграшки, ліжко, книги), своїми обов'язками, завданнями та відповідальністю (догляд за твариною, полив квітки тощо) отримує основи економічного виховання. Економічне виховання - це організована діяльність, соціально створена система роботи, спрямована на формування у дітей економічної свідомості.

Старший дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку пам'яті, уваги, мовлення, формування творчих уявлень; цей вік є періодом первісного оволодіння й соціальним простором людських відносин, у тому числі й економічної сфери. Від стилю виховання, взаємовідносин у сім'ї залежить розвиток економічної культури й економічної свідомості у дитини, що у подальшому вплине на формування соціально активної та самодостатньої особистості [7].

Сімейна життєдіяльність та сімейні відносини тісно вплетені у соціально-економічну реальність тому вони є одним із найважливіших індикаторів ефективності виховного процесу що у майбутньому впливатиме на соціально-економічну стабільності й благополуччя дітей. Саме вплив сімейного виховання у старшому дошкільному віці дає можливість отримати та закласти основу на подальше життя для вдалої економічної соціалізації дітей.

Згідно загальної концепції соціалізації та її структурної моделі, розробленої В. В. Москаленко [4], процес економічної соціалізації відбувається в результаті інтеріоризації особистістю економічних цінностей суспільства. Проте, ці економічні цінності не можуть однаково сприйматися і репрезентуватися особистістю в різні вікові періоди її життя. Це зумовлено тим, що детермінація процесу соціалізації цінностями суспільства опосередковується внутрішніми психологічними особливостями особистості[4, с.3-17].

У широкому розумінні економічну соціалізацію можна розглядати як процес становлення економічного мислення, у тому числі процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, формування навичок економічної поведінки і реалізація їх у реальній дійсності. І саме сім'я найперше формує ці навички та є початком і прикладом їх реалізації. Але сім'я одночасно може виступати в якості як позитивного, так і негативного фактора виховання. Найбільш ефективніший і позитивний досвід буде передаватися при виконанні сім'єю однієї із своїх функцій - господарсько-побутової (економічної). Під час взаємодії між членами сім'ї (родини) дитина бачить приклад використання грошей, раціонального планування бюджету сім'ї та здійснення відповідних заощаджень і таким чином у неї формуються основи економічної культури, що у подальшому сприяють її економічній соціалізації[6].

Економічна соціалізація в дитинстві спрямована на розвиток когнітивної структури уявлень про соціально-психологічні феномени, і розглядаються як процес засвоєння економічної культури і реалізації норм, навичок економічної поведінки. Більшість досліджень дитячих уявлень про бідність і багатство, про володіння матеріальними благами були проведені в рамках теорії когнітивного розвитку Ж. Піаже. Кожна дитина проходить різні стадії соціоекономічного розуміння, рухаючись від простих і конкретних до складних і абстрактних понять [5, с. 54-68.].

Значну роль в економічній соціалізації дошкільника, на думку А. Бояринцевої, відіграє чинник психологічної структури сім'ї, яка має декілька підсистем (виховну, господарську, економічну та ін.), які сприяють включенню дитини у реальну взаємодію з дорослим. Так, доручення піклуватися про молодшого - це включення дитини у виховну систему, участь у прибиранні квартири - господарську, видача кишенькових грошей може бути розглянута як включення в економічну підсистему. Залежно від того, якою метою витрачаються ці гроші і які умови їх отримання, у дитини закладаються психологічні передумови для оволодіння тим або іншим типом економічної поведінки. В основному у дошкільному віці процес економічної соціалізації носить стихійний характер, діти зустрічаються з економікою навіть якщо їх не вчать цьому, вони дізнаються, що таке «обмін», «гроші», «ціна», «дорого», «дешево», «продати», «зробити». Часто старші дошкільники за дорученням батьків самостійно ходять у магазин і купують предмети першої необхідності. Такого роду доручення вони виконують охоче, тому що реально прилучаються до світу дорослих, почувають себе учасниками загальних сімейних справ і турбот. Чим старші діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань: розподілі сімейного бюджету, складанні меню, обладнанні квартири тощо. Природно, що саме сім'я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури [5].

Осягнення дитиною у старшому дошкільному віці соціально-економічних явищ, важливих економічних зв'язків відбувається через розуміння ролі та функції грошей в економіці, тому монетарна соціалізація як набуття особистістю знань про гроші, засвоєння відповідних моделей монетарної поведінки є невід' ємною складовою економічної соціалізації дитини при вихованні у сім'ї. І одним із перших, в Україні, дослідників монетарної соціалізації є І.К. Зубіашвілі. Монетарна культура несе в собі особливості національної культури, менталітету, традицій, образу життя, які притаманні тій чи іншій культурі, що накладає свій відбиток і на виховний процес у сім'ї. Саме через економічне виховання діти здобувають основи економічних знань. Формування перших економічних уявлень тісно повязане з використанням дітьми грошей та оволодіння дітьми основами монетарної культури [3, с. 396-407].

Монетарна культура, як відмічає І. Зубіашвілі, виконує в суспільстві такі функції: адаптаційну, пізнавальну, нормативно-регуляційну, трансляційну, інформаційну, комунікативну, мотиваційну, мобілізуючу. Дитина з самого народження підлаштовується під різні види знаково-символічної діяльності, які стихійно поступово засвоює; які пронизують весь соціальний простір дитини, визначають її існування. Діти у сімейному виховному процесі пізнають значення грошей, що стали у суспільстві засобом втілення властивостей інших предметів, товарів, виступаючи, при цьому, ціннісною мірою речей [1].

Особливістю дітей дошкільного віку є те, що самостійно діти поки що не можуть вступати в економічні стосунки, а набувають цього досвіду в штучно створюваних умовах. Тому саме сім' я, виховуючи дитину, навчаючи її монетарній культурі на практичному досвіді, закладає основи економічної грамотності. Н. Грама у своїх дослідженнях розглядає теоретичні засади проблеми економічної грамотності, її сутність, структуру, компоненти, умови, чинники розвитку і формування. Вона вважає старший дошкільний вік найбільш сприятливим і благодатним віком для впровадження економічних знань в елементарній формі, які становлять основу пропедевтики цих знань [2, с.58-62.].

Дошкільний віковий період найсприятливіший для формування якостей особистості, насамперед, бережливості та економності, як структурних компонентів процесу соціалізації.

Розглянемо деякі поняття економічної соціалізація: економічне виховання та економічна грамотність.

Економічне виховання - це організована діяльність, соціально створена система роботи, спрямована на формування у дітей економічної свідомості. Економічна освіта - це формування у дітей елементарних економічних уявлень, знань, умінь і навичок щодо процесу вироблення, розподілу, обміну і споживання предметів довкілля, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки.

Економічна грамотність - це засвоєння предметних знань, умінь і практичних навичок, необхідних людині як особистості в її суспільно-господарчій діяльності; економічна грамотність це сукупність знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій поведінки, пов'язаних з процесом перетворення їх особистістю у свою внутрішню потребу, що виступає необхідним чинником у соціально-господарчій життєдіяльності. Рівень економічної грамотності залежить від вікових можливостей людей в діяльнісній сфері.

Але на жаль, не кожна сім'я приділяє достатню увагу економічній освіті дитини, та не усвідомлює її необхідності. З раннього дитинства (2-3 років) молоді сім'ї формують основи математичних знань, вміння читати, а економічне мислення не вважають за потрібне розвивати. Але аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчить про інтерес дітей до проблем, пов'язаних із економікою. Нами було проведено дослідження у групі старших дошкільників. Ми дали завдання намалювати свою майбутню професію. Із 25 дітей 18 намалювали себе у професії з великим рівнем доходу (банкір, бізнесмен, тощо). У опису малюнків вони давали пояснення, що даних професіях заробляють велику кількість грошей, а це дає можливість себе почувати багатим та робити дорогі покупки.

Тому, на нашу думку, дітям уже в дошкільному віці потрібно мати первинні уявлення про свої потреби та потреби своєї родини; розуміти, що потреби можуть бути безмежними, а можливості для їх задоволення - обмеженими; уміти співвідносити свої бажання з можливостями родини їх задовольняти. Дошкільнята здатні робити висновки про значення товарів і послуг в житті людини, про особливості різних професій і їхнє значення в суспільстві.

Причинами цього вважається проникнення економіки, насамперед, у життя сім'ї, де дитина і стикається з економічними проблемами, які частіше за все обговорюють члени родини. Цілком зрозуміло: чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим усвідомленими, раціональними та розумнішими будуть їхні вчинки, бо саме в цьому віці діти опановують первісний досвід елементарних економічних відносин. Чим старші діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань: розподілі сімейного бюджету, складанні меню, обладнанні квартири тощо. Природно, що саме сім'я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури.

Батьки мають достатньо великий досвід життя в суспільстві, в якому поєднана та накопичена значна кількість інформації про побут, традиції, культуру, моральні цінності. Спілкуючись із дорослим, дитина спостерігає за їх діяльністю, орієнтується на їх оцінці, бачить їх вчинки. Особливо якщо дитина не байдужа до дорослого. Тому до умов, які здійснюють виховну функцію та сприяють формуванню у дітей соціального досвіду, варто віднести спілкування батьків з дітьми, у процесі якого розширюються їх знання про соціальний світ та світ економіки. Батьки спілкуючись із дітьми виконують дві основні функції: передача соціального досвіду, норм і правил суспільного життя, знань про оточуючий світ та організація навчання і виховання дітей [ 7 ].

Для визначення сучасного стану виховного потенціалу батьків щодо їх економічної грамотності разом із теоретичним дослідженням ми провели анкетування батьків щодо їх економічної грамотності та можливості вдало передавати свій досвід дітям. Зібрані дані дали змогу частково (охоплено анкетуванням тільки м. Київ) визначити їх позицію щодо важливості економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку та отримати додаткову інформацію щодо стану процесу економічного виховання дітей у сім'ї. В анкетуванні взяли участь 60 сімей з різним економічним статусом, що виховують дітей дошкільного віку. Виявилося що 65% сімей вважають що саме у сім'ї і із дошкільного віку дітям потрібно надавати основи економічної грамотності і це дійсно вплине на подальшу їх економічну соціалізацію. 28% відмітили що ще достатньо рано у дошкільному віці знайомити дітей із економічними основами, цей етап потрібно відкласти на початкову школу. 7% батьків зазначили, що діти самостійно отримають відповідні знання і додатково їх знайомити із елементами економіки не варто. 18% не орієнтувались у питаннях економічної соціалізації і хоча відмічали її важливість. В цілому більшість батьків відмітили, що знання економічної освіти повинні надавати у сім'ї, спираючись на її досвід, традиції, звичаї. Що діти із дитинства мають цінити здобутки батьків та їх примножувати.

Тому економічне виховання дошкільників і передбачає цілеспрямовану взаємодію дорослого та дитини з метою засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки. економічний дитя господарський

Висновки. Таким чином можемо підсумувати, що сімейне виховання є одним із головних чинників економічної соціалізації дошкільників. Процес формування економічного досвіду дошкільнят, та їх подальша соціалізація відбувається за двома напрямами:

По-перше, дитина отримує під час виховного процесу батьків у сім'ї і засвоює досвід попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять (через телебачення, гру з друзями, батьками). Сформований досвід є необхідним для орієнтації та участі в соціально-економічній сфері життєдіяльності. По-друге, елементарний економічний досвід дитини формується у різних видах діяльності і є результатом власної економічно доцільної поведінки. Це може бути спостереження за економічними процесами, виконання соціально-економічних ролей, участь у налагодженні найпростіших економічних зав'язків (обмін, продаж, купівля).

Отже, економічна соціалізація дітей є процесом поступового формування економічної свідомості особистості у сімейному середовищі на основі повсякденних знань про економічну реальність, прикладу батьківської поведінки та їх системи особистісних цінностей. Саме батьківська модель поведінки у сім'ї виступає одним із чинників економічної соціалізації дітей дошкільного віку та усвідомлення і сприйняття ними домінуючої функції власності і грошей, як системоутворюючих чинників економічної грамотності. Економічне виховання дошкільників передбачає цілеспрямовану взаємодію дорослого та дитини з метою засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки. Перспективи подальшого вивчення ми вбачаємо у з'ясуванні запиту та потреби батьків щодо підготовки до свідомого батьківства та оволодіння ними відповідною педагогічною майстерністю для виховання дітей.

Перелік використаних джерел

1. Авер 'янова Г. М. Кишенькові гроші як фактор економічної соціалізації підлітків Психологія: Зб. наук. Праць / Авер'янова Г. М. - К.: НПУ ім. М. П. Драгома- нова. - Вип. 18, 2002.

2. Грама Н. Започаткування основ економічного виховання дітей дошкільного віку/ Н. Грама // Наша школа. - 2003. - №2. - С.58-62.

3. Зубіашвілі І. К. Монетарна культура як фактор стабільності суспільства/ І. К. Зубіашвілі // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАНП України / за ред. академіка С. Д. Максименка. - К., 2014. - Т.11. - Вип. 9. - С.396- 407.

4. Москаленко В. В. Економічна соціалізація особистості: концептуальна модель / В. В. Москаленко // Соціальна психологія. -- 2006. -- № 3. -- С. 3--17.

5. Москаленко В. В., Фера С. В. Сім'я як інститут економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку / В.В. Москаленко, С. В. Фера // Соціальна психологія, 2011. №3. - С.54-68.

6. Соціально-психологічні закономірності становлення економічної культури молоді: монографія / В. В. Москаленко, О. В. Лавренко, Н. М. Дембицька, І. К. Зубіашвілі / за ред.. В.В.Москаленко - К.: Педагогічна думка, 2015. - 405 с.

7. Струннікова Д. І. Виховання в сім'ї як одна з умов соціалізації особистості дитини.

References (Transliteration):

1. Aver'yanova G. M. Kishenkovі groshl yak factor ekonomlchnof sotsіalіzatsії' Psikhologtya: Zb. nauk. Prats / Aver'yanova G. M. - K.: NPU іт. M. P. Dra- gomanova. -Vip.18.2002.

2. Grama N. Zapochatkuvannya osnov ekonomkhnogo vikhovannya dhey doshkdnogo v^u/ N. Grama // Nasha shkola. -2003.-№2.-S.58-62.

3. Zubrnshvm І. K. Monetarna kultura yak faktor stabdnosti suspdstva/ І. K. Zubіashvіlі // Aktualm problemi psikho- logu: zb. nauk. pratsnstitutu psikhologu mem G.S. Kostyuka NANP Ukral'ni / za red. akademlka S. D. Maksi- menka. - K.. 2014. - T.11. - Vip. 9. - S.396-407.

4. Moskalenko V. V. Ekonomkhna sotsіalіzatsіya osobis- tostі: kontseptualna model / V. V. Moskalenko // SotsMna psikhologtya. -- 2006. -- № 3. -- S. 3--17.

5. Moskalenko V. V. Fera S. V. Sm'ya yak rnstitut ekonomlchnof sotsіalіzatsії' dіtey starshogo doshkіlnogo vіku / V.V. Moskalenko. S. V. Fera // SotsMna psikho- logіya.2011. №3.-S.54-68.

6. Sotsіalno-psikhologichni zakonomіrnostі stanovlennya ekonomlchnof kulturi molodі: monografiya / V. V. Moskalenko. O. V. Lavrenko. N. M. Dembitska. І. K. Zubrnsh- vili / za red. V.V. Moskalenko - K.: Pedagogichna dumka. 2015.-405s.

7. Strunmkova D. І. Vikhovannya v sm'l' yak odna z umov sotsializatsiї' osobistosti ditini.

Размещено на Allbest.ru